У Києві проїзд біля Верховної Ради назвали на честь Парубія
У Києві безіменний проїзд між Маріїнським парком і будинком № 9 на вулиці Михайла Грушевського назвали на честь Андрія Парубія.
Таке рішення сьогодні схвалили 70 депутатів Київради.
«Присвоєння його імені проїзду поблизу Верховної Ради України є знаком глибокої поваги до його внеску в боротьбу за незалежність України, розвиток парламентаризму та зміцнення нашої національної стійкості», – заявила депутатка Марина Порошенко, яку цитує пресслужба Київради.
30 серпня 2025 року у Львові застрелили Андрія Парубія – учасника Революції Гідності, політика, народного депутата, спікера Верховної Ради з 2016 по 2019 рік.
1 вересня силовики на Хмельниччині затримали 52-річного жителя Львова Михайла Сцельнікова. 2 вересня йому обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб без права внесення застави.
Сцельніков визнав провину у вбивстві. Мотивом своїх дій він назвав «особисту помсту українській владі». При цьому підозрюваний заявив, що інформація в ЗМІ про те, що його шантажували російські спецслужби, не відповідає дійсності, і він з ними не співпрацював. Нову підозру в справі він не коментував.
3 жовтня Служба безпеки України заявила, що зібрала «беззаперечні докази», які свідчать про те, що підозрюваний у вбивстві Парубія діяв на замовлення російських спецслужб. Йому повідомили ще одну підозру: в державній зраді, заявили в СБУ.
За даними Офісу генерального прокурора, справу про вбивство доти розслідували за статтями про незаконне поводження зі зброєю і про посягання на життя народного депутата України, вчинене у зв’язку з його державною чи громадською діяльністю.
Зеленський про розблокування 90 млрд євро для України: працюємо, щоб перший транш надійшов у травні-червні
Президент України Володимир Зеленський привітав остаточне розблокування раніше затвердженого кредиту Євросоюзу для Україні в розмірі 90 мільярдів євро. За словами Зеленського, йде робота над тим, щоб перший транш із цього пакету підтримки був доступним вже у травні-червні.
«Сьогодні важливий день для нашого захисту і для наших відносин із Євросоюзом. Розблоковано європейський пакет підтримки для України – це 90 мільярдів євро на два роки. Цей європейський пакет додасть сили нашій армії, забезпечить Україні більше стійкості й дозволить нам виконувати соціальні зобовʼязання перед українцями так, як це визначено законом», – написав Зеленський у телеграмі.
За його словами, кошти з європейського пакету будуть спрямовані, зокрема, на виробництво зброї, закупівлю необхідної зброї в партнерів, а також на підготовку до наступної зими.
«Будемо обговорювати з партнерами в рамках зустрічей на Кіпрі і подальший санкційний тиск на Росію за цю війну: 20-й пакет розблокований і має бути продовжений іншими санкційними кроками. Продовжимо опрацьовувати з партнерами і новий формат співпраці – Drone Deals, що підтвердив свою ефективність на Близькому Сході та в Затоці. Вважаємо, що тільки спільні зусилля дають справді значну силу і мати саме таку силу Європа заслуговує», – додав Зеленський, який 23 квітня прибув на Кіпр для участі в неформальному саміті ЄС.
23 квітня Рада ЄС одностайно схвалила зміни до багаторічного бюджету Євросоюзу, потрібні для виділення кредиту Україні сумою на 90 мільярдів євро, а також 20-й пакет санкцій. Про завершення відповідних письмових процедур, що тривали понад добу, повідомило головування Кіпру в Раді ЄС.
22 квітня посли держав-членів ЄС схвалили 90 мільярдів євро кредиту для України і 20-й пакет санкцій проти Росії.
Напередодні президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна провела ремонтні роботи на нафтопроводі «Дружба». За його словами, нафтопровід може відновити функціонування. Також 21 квітня він провів переговори із президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн і президентом Євроради Антоніу Коштою – обговорювалося розблокування кредиту.
Після перемоги на парламентських виборах в Угорщині лідер партії «Тиса» Петер Мадяр дав зрозуміти, що зніме накладене Орбаном вето на виділення Києву кредиту 90 мільярдів євро. При цьому він зазначив, що Угорщина не відповідатиме фінансово за цей кредит і виступає проти прискореного вступу України до ЄС.
Процес рухається швидше, ніж на початку року – Костін про роботу над трибуналом для Росії
Посол України в Нідерландах Андрій Костін заявив, що процес створення міжнародного спецтрибуналу щодо злочину агресії Росії проти України помітно пожвавішав – попри те, що обсяг необхідного фінансування поки що невідомий.
«Зараз ми відчуваємо, що процес рухається швидше, ніж це здавалося на початку року», – сказав Костін 22 квітня у коментарі Радіо Свобода після дискусії в Європейському парламенті в Брюсселі.
За його словами, вирішальним сигналом стало те, що так звані «великі донори» – головні контриб’ютори Міжнародного кримінального суду і майбутнього трибуналу – оголосили про готовність приєднатися до Розширеної часткової угоди про його створення. На 23 квітня це зробила вже 21 держава, подолавши необхідний мінімум у 16 країн.
Проте, як пояснюється у матеріалі Радіо Свобода, повний бюджет трибуналу досі не визначений, що стримує приєднання більшої кількості країн.
Пресслужба Ради Європи у коментарі Радіо Свобода повідомила, що Нідерланди надали початковий кошторис лише першого етапу роботи, і на цьому етапі «не можна оприлюднити жодних кошторисів витрат чи додаткових деталей щодо майбутнього бюджету».
Спецпосланець уряду Нідерландів Ар’єн Ейтерлінде пояснив, чому фінансове питання є настільки складним: «Оскільки мова йде про створення дуже складного, високополітичного і високозахищеного трибуналу, є багато практичних і безпекових аспектів, які мають фінансові наслідки». При цьому він наголосив, що Нідерланди з самого початку ставили умову: робота трибуналу буде можливою лише якщо витрати розподілять між іншими державами-учасницями.
Наступним ключовим моментом стане зустріч Комітету міністрів Ради Європи в Кишиневі 14–15 травня. Україна розраховує, що до того часу кількість країн-учасниць зросте щонайменше до 25.
23 квітня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що Фінляндія стала 21-ю країною, яка приєдналася до угоди для запуску Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України.
Міністр зазначив, що голосування за угоду відбудеться на засіданні Комітету міністрів Ради Європи у Кишиневі й додав, що запрошуються всі держави, не лише європейські – «частина світу не має значення, коли йдеться про універсальну цінність поваги до міжнародного права та необхідність забезпечення справедливості».
У січні генеральний секретар Ради Європи Алан Берсе повідомив, що Рада Європи та Європейський Союз домовилися створити передову групу для потенційного спеціального трибуналу, який має розслідувати злочин агресії проти України.
Президент України Володимир Зеленський і генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе 25 червня 2025 року підписали угоду про Спеціальний трибунал для розслідування злочину агресії проти України. Згодом Зеленський повідомив, що доручив команді ОП та МЗС сформувати «чіткий графік практичних кроків для створення трибуналу».
1 липня 2025 року президент Володимир Зеленський підписав документи для ратифікації Угоди про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України.
Принц Гаррі у Києві: Україна воює за принципи, на яких базується демократія
Принц Гаррі, герцог Сассекський, під час візиту до Києва заявив, що Україна воює за цінності та принципи, на яких базується демократія.
«Це війна за цінності, за суверенітет, за те, чи будуть відстояні принципи, на яких ґрунтується наша демократія», – сказав він під час 18-го щорічного Київського Безпекового Форуму.
Водночас він відзначив, що Україна перебуває на передньому краї сучасної війни, «розробляючи найпередовіші дрони у світі, адаптуючись та формуючи гнучкі Збройні сили».
Принц Гаррі зазначив, що світ не має забувати про війну в Україні та ігнорувати її.
Молодший син короля Великої Британії Чарльза ІІІ принц Гаррі прибув 23 квітня до Києва з неанонсованим візитом. Це не перша поїздка принца Гаррі до Києва.
Зеленський прокоментував питання легалізації зброї
Президент України Володимир Зеленський прокоментував питання легалізації зброї та висловив очікування щодо відповідної роботи МВС та парламентарів.
«Я погоджуюсь з суспільством, з експертами, що в принципі треба ставити крапку на цьому питанні, хоча це і не просто, бо це велика відповідальність. Але зміни відповідні потрібні робити виключно на законодавчому рівні, тому я очікую від урядовців, передусім від Міністерства внутрішніх справ, спільної роботи разом з парламентарями, з їхніми колегами по відповідному комітету і показати цю концепцію», – сказав він журналістам.
Зеленський наголосив, що готовий до спільної роботи над цим питанням.
Водночас голова Офісу президента Кирило Буданов заявив, що виступає проти ідеї масової легалізації зброї для цивільних. За його словами, роздача зброї не забезпечить реального захисту, а, навпаки – може призвести до значного зростання випадків насильства.
Після теракту в Києві 18 квітня міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що підтримує надання права на вогнепальну зброю (включно з короткостволом) цивільним громадянам, оскільки вважає, що люди мають отримати право на збройний самозахист.
За його словами, найближчим часом будуть проведені експертні обговорення за участі народних депутатів, громадськості, журналістів, ветеранської спільноти щодо підготовки фінальної версії законопроєкту про цивільну зброю.
Ще у лютому 2022 року, напередодні повномасштабного вторгнення, Верховна Рада погодила за основу законопроєкт № 5708 про право на цивільну вогнепальну зброю. За документ проголосували у першому читанні, проте його подальший розгляд зупинився.
Зеленський прибув на Кіпр, де пройде неформальний саміт лідерів ЄС – речник
Президент України Володимир Зеленський 23 квітня прибув на Кіпр для участі у спеціальному засіданні лідерів держав Європейського Союзу, повідомив речник голови держави Сергій Никифоров.
За його словами, планується зустріч президента України з президентом Литви Гітанасом Наусєдою, зустріч із в.о. премʼєр-міністра Данії Метте Фредеріксен, тристороння зустріч із президентом Європейської ради Антоніу Коштою і президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, а також участь у засіданні й виступ.
За словами речника Зеленського, засідання лідерів ЄС розпочнеться приблизно о 19:00 за місцевим часом і буде закритим.
Дводенна неформальна зустріч лідерів ЄС відбудеться під головуванням очільника Європейської ради Антоніу Кошти, а прийматиме її кіпрський президент Нікос Христодулідіс, оскільки Кіпр зараз головує в Раді ЄС.
Планується, що лідери ЄС, зокрема, говоритимуть про конфлікт в Ірані й на Близькому Сході, а також послухають виступ президента Володимира Зеленського щодо сиутації довкола війни Росії проти України.
90-мільярдний кредит Україні й 20-й пакет санкцій проти РФ схвалені остаточно
Рада ЄС одностайно схвалила зміни до багаторічного бюджету Євросоюзу, потрібні для виділення кредиту Україні сумою на 90 мільярдів євро, а також - 20-й пакет санкцій. Про завершення відповідних письмових процедур, що тривали понад добу, повідомило головування Кіпру в Раді ЄС.
«Рада ЄС схвалила останній необхідний елемент, що дозволяє розпочати виділення кредиту Україні в розмірі 90 мільярдів євро… Виплати за кредитом розпочнуться якомога швидше, забезпечуючи життєво важливу підтримку для найнагальніших бюджетних потреб України. ЄС залишається непохитним у своїй підтримці суверенітету та територіальної цілісності України»,– заявив міністр фінансів Кіпру Макіс Керавнос.
Читайте також: Зеленський про саміт ЄС: «питання номер один – розблокування 90 мільярдів євро»
22 квітня посли держав-членів ЄС схвалили 90 мільярдів євро кредиту для України і 20-й пакет санкцій проти Росії. Очікувалося, що письмова процедура завершиться сьогодні вдень.
Напередодні президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна провела ремонтні роботи на нафтопроводі «Дружба». За його словами, нафтопровід може відновити функціонування. Також 21 квітня він провів переговори із президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн та президентом Євроради Антоніу Коштою – обговорювалося розблокування кредиту.
Після перемоги на парламентських виборах в Угорщині лідер партії «Тиса» Петер Мадяр дав зрозуміти, що зніме накладене Орбаном вето на виділення Києву кредиту 90 мільярдів євро. При цьому він зазначив, що Угорщина не відповідатиме фінансово за цей кредит і виступає проти прискореного вступу України до ЄС.
Дрони СБУ уразили нафтоперекачувальну станцію у Нижньогородській області РФ – джерело
Безпілотники Центру спецоперацій «Альфа» Служби безпеки України вночі вдарили по нафтоперекачувальній станції «Горький» у населеному пункті Мєшиха Нижньогородської області РФ, повідомило Радіо Свобода джерело в СБУ.
За попередніми даними, внаслідок удару було пошкоджено три резервуари з нафтою, виникла масштабна пожежа площею 20 тисяч метрів квадратних.
«Ураження таких системоутворюючих станцій створює серйозні перебої в логістиці постачання нафти всередині РФ. Порушується робота магістральних трубопроводів, знижується ефективність переробки на НПЗ та зростають витрати на транспортування», – повідомило поінформоване джерело в СБУ.
Про удар по нафтоперекачувальній станції у Нижегородській області також пише телеграм-канал ASTRA. Цей удар також підтверджується даними NASA FIRMS.
Нафта, яку перекачує станція «Горький», серед іншого подається до нафтопроводу «Дружба», нещодавно відремонтованого Україною для відновлення транспортування сировини до Словаччини та Угорщини.
Ізолятор для Путіна. Спецтрибунал щодо здочинів Росії виходить із застою
Після місяців зволікань і новин про надмірну вартість процес зі створення спецтрибуналу щодо злочину агресії Росії проти України помітно пожвавішав. Ключові «великі донори» заявили про готовність долучитися, а Коста-Ріка стала першою країною поза Європою, яка приєднується до ініціативи.
Однак, до ключової зустрічі у Кишиневі залишаються тижні, а бюджет трибуналу досі невідомий і терміни запуску залишаються розмитими.
Радіо Свобода зібрало інформацію.
«Процес рухається швидше, ніж це здавалося на початку року», – заявив 22 квітня у коментарі Радіо Свобода колишній генпрокурор, а тепер посол України в Гаазі Андрій Костін про роботу над спецтрибуналом для Росії щодо злочину агресії проти України.
У чому проблема?
На початку року ситуація була непевна з огляду на кілька моментів дискусії – про можливу амністію для Росії та неочікувано велику вартість трибуналу, яку висунули Нідерланди і не підтримували ключові платники.
Зокрема, після новин про «мирний план для України», в якому в певний момент фігурував пункт про «амністію», зʼявилися побоювання, чи не вбʼє цей пункт (який, з рештою, викреслили) всю роботу над трибуналом, адже угода про його створення грунтується на двосторонній угоді між Україною та Радою Європи.
Тобто, якщо Україна вирішує розірвати угоду, історія з трибуналом може закінчитися. Хоча чиновники, які над цим працюють, називають цей варіант практично неможливим, як уже пояснювало Радіо Свобода.
Що ж стосується вартості роботи майбутнього трибуналу, а також утримання засуджених, то, як йдеться у матеріалі Європейської Правди, Нідерланди, де має працювати трибунал, представили бюджет, який вийшов далеко за межі очікувань 40 країн, що попередньо підтримували ідею створення такого спеціального суду на території країни, яка має чимало досвіду і готової для цього інфраструктури.
Зокрема, Гаага пропонувала збудувати принципово новий, суперзахищений ізолятор для Путіна вартістю, як кажуть джерела Європейської правди, у 70 млн євро.
Далі читайте ТУТ
СБУ: спецслужби РФ планували здійснити теракти у 2 українських школах
Служба безпеки України повідомляє, що разом із Національною поліцією запобігла «серії кривавих терактів» у школах в Кіровоградській й Одеській областях, які російські спецслужби планували здійснити за допомогою завербованих школярів.
«За результатами дій на випередження викрито двох місцевих школярів, які на замовлення РФ мали підірвати свої ліцеї і розстріляти однокласників із вогнепальної зброї. Як встановило розслідування, російські спецслужбісти завербували обох неповнолітніх через групи в Телеграмі й ТікТоку, які рашисти використовують для маніпулятивного втягування дітей у протиправну діяльність», – йдеться в повідомленні.
У СБУ кажуть, що російські спецслужбісти, вербуючи юнаків, маніпулювали темами досягнення «справедливої мети», захисту родичів від розправи, «покарання винних», які ображали їх у школі, а також підштовхували підлітків не лише до терактів, а й до вчинення самогубств після них.
Затримання представників ТЦК в Одесі за підозрою у вимаганні: суд взяв під варту одного з фігурантів
Хаджибейський районний суд Одеси розглянув клопотання щодо обрання запобіжного заходу одному з підозрюваних у справі про вимагання грошей працівниками ТЦК.
Всього у справі п’ятеро підозрюваних – четверо працівників ТЦК і один поліцейський.
Прокуратура просила суд обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Сторона обвинувачення наполягає, що зібрано достатньо доказів у справі.
Адвокат просив запобіжний захід, який не пов'язаний з триманням під вартою, адже у працівника ТЦК є маленька дитина.
Під час спілкування з журналістами підозрюваний відкинув звинувачення у побитті людей і вимаганні грошей. Винним він себе не вважає.
Суд обрав для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави.
«Зненацька нічого не буде»: Буданов прокоментував інформацію про загрози з Білорусі
Очільник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що розвідувальні органи посилили пильність на тлі можливих загроз для України з боку Білорусі, про які раніше заявляв голова держави.
«Все може бути в житті. Але є розвідоргани, які за цим чітко стежать, спостерігають. Те, що є певні ознаки загроз, вони можуть існувати. Цього не можна виключати. Це означає – як колишній керівник (ГУР – ред.) можу вам сказати – треба посилити пильність, перш за все, розвідорганам. Вони це вже зробили. Не переймайтесь. Зненацька нічого не буде», – сказав Буданов 23 квітня полях Київського безпекового форуму.
17 квітня президент Володимир Зеленський заявив, що у Білорусі біля кордону з Україною будують дороги й облаштовують артилерійські позиції. Росія вкотре намагатиметься втягнути у свою війну Білорусь, сказав голова держави із посиланням на дані розвідки.
За словами президента, він доручив відповідними каналами застерегти фактичне керівництво Білорусі щодо готовності України захищати свою землю і незалежність. «Характер і наслідки нещодавніх подій у Венесуелі повинні стримувати керівництво Білорусі від помилок», – додав Зеленський.
У Мінську на заяви президента України не реагували.
На Буковині затримали підозрюваного в замаху на вбивство військових – прокуратура
Правоохоронці повідомили жителю Дністровського району Чернівецької області про підозру в замаху на умисне вбивство військовослужбовців, які є співробітниками ТЦК та СП. За повідомленням, під час суперечки підозрюваний дістав ніж і завдав двом потерпілим кількох ударів у ділянку шиї, повідомила обласна прокуратура 23 квітня.
«За даними слідства, 20 квітня неподалік села Струмок Дністровського району Чернівецької області під час перевезення чоловіка до мобілізаційного центру між ним і двома військовослужбовцями районного ТЦК та СП виник конфлікт. У ході суперечки підозрюваний дістав ніж і завдав обом потерпілим кількох ударів у ділянку шиї», – вказано в повідомленні прокуратури.
Після нападу чоловік також пошкодив службовий автомобіль ТЦК і, продовжуючи чинити опір, вдарив одного з військовослужбовців гайковим ключем у передпліччя. Нападника затримали, а двом військовослужбовцям вчасно надали медичну допомогу, наразі їхньому життю нічого не загрожує. Підозрюваного взяли під варту.
За процесуального керівництва прокурорів Дністровської окружної прокуратури 29-річному місцевому жителю повідомлено про підозру у замаху на умисне вбивство військовослужбовців та хуліганстві (ч.2 ст.15 п.п.1 та 8 ч.2 ст.115, ч. 3 ст. 296 КК України).
МЗС: ще одна країна долучилася до створення спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України
Фінляндія приєдналася до угоди для запуску Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України, повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
«Я дякую Фінляндії за офіційне повідомлення про свій намір приєднатися до розширеної часткової угоди Спеціального трибуналу. Фінляндія стала 21-ю державою, яка офіційно приєдналася до трибуналу. Ми з нетерпінням чекаємо на подальше зростання цієї кількості», – написав він у соцмережі Х.
Міністр зазначив, що голосування за угоду відбудеться на засіданні Комітету міністрів Ради Європи у Кишиневі через кілька тижнів.
Сибіга додав, що запрошуються всі держави, не лише європейські – «частина світу не має значення, коли йдеться про універсальну цінність поваги до міжнародного права та необхідність забезпечення справедливості».
Влада окупованої Феодосії повідомила про обмеження руху поблизу нафтобази, де триває пожежа
Влада окупованої Феодосії повідомила про перекриття руху на дорозі поблизу нафтобази. Про це йдеться у повідомленні адміністрації у соціальних мережах.
«Дільниця Керченського шосе від кільця на Владиславівку до переїзду залишається закритою для проїзду. Рух транспорту вулицями Федька та Геологічної наразі не обмежений», – ідеться у повідомленні.
Про причини перекриття руху не повідомили.
Раніше кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив про пожежу, що триває на феодосійському нафтопереливному комплексі після атаки дронів: «чорний дим зносить у бік моря, також автомобільний проїзд біля нафтобази і автостанції знову перекритий».
У Чернігові повідомляють про знеструмлення через пошкодження ЛЕП
У Чернігові 23 квітня знеструмлена частина споживачів, повідомляє «Чернігівобленерго». За повідомленням, причина – аварійне пошкодження повітряної лінії.
«Знеструмлена північна й північно-східна частини міста Чернігів. Без світла 2190 абонентів», – заявили в обленерго, додавши, що енергетики вже працюють над відновленням електропостачання.
Раніше сьогодні в Міністерстві енергетики повідомляли, що частина споживачів у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Полтавській, Сумській, Херсонській і Харківській областях залишаються без електропостачання через російські удари по об’єктах енергетичної інфраструктури.
За даними Міненерго, на Миколаївщині через російську атаку на енергооб’єкт один із працівників зазнав поранень.
При цьому в міністерстві зауважили, що застосування обмежень 23 квітня не прогнозується.
Зеленський змінив очільників СБУ в Києві, Київській, Харківській і Херсонській областях
Президент України Володимир Зеленський змінив керівників управлінь Служби безпеки України в Києві, Київській, Херсонській і Харківській областях. Відповідні укази оприлюднені на сайті голови держави.
Зокрема, президент звільнив із посади начальника Головного управління Служби безпеки України в Києві й Київській області Артема Бондаренка, який перебував на цій посаді з серпня 2022 року. Зеленський призначив на цю посаду Артема Борисевича, якого іншим указом звільнив із посади начальника управління Служби безпеки України в Херсонській області.
На посаду начальника управління СБУ в Херсонській області президент призначив Володимира Вавруха.
Крім того, голова держави звільнив Олександра Куця з посади начальника управління Служби безпеки України в Харківській області, призначивши на цю посаду Дениса Лутія.
Причини кадрових змін в указах не вказані.
У серпні 2022 року президент Зеленський змінив голів управлінь СБУ у Київській, Львівській і Тернопільській областях.
«Укрзалізниця» змінила маршрут електричок до Коростеня через удари РФ
«Укрзалізниця» оголосила, що через вплив бойових дій 23 квітня тимчасово змінює маршрути курсування приміських поїздів із Києва до Коростеня і в зворотному напрямку.
«Столичні приміські рейси курсуватимуть до або зі зупинки Древлянка (це остання перед Коростенем зупинка електричок із Києва – ред.). Просимо врахувати зміни під час поїздок та чітко дотримуватись вказівок залізничників у разі безпекових зупинок», – інформує перевізник.
Раніше очільник Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко повідомив, що жінка загинула через російський обстріл цивільної транспортної інфраструктури в області. За його словами, удар був завданий дронами.
У Міністерстві розвитку громад і територій уточнили, що на станції Коростень на Житомирщині російський дрон атакував тепловоз. За повідомленням, залізничники перебували в укритті, загинула цивільна жінка, яка проходила поруч.
Повітряні сили ЗСУ раніше сьогодні повідомили, що вночі російські війська атакували Україну 155 безпілотниками, 139 з яких знешкодила ППО. За словами військових, зафіксовано влучання 11 ударних БпЛА на дев’яти локаціях, а також падіння уламків на чотирьох локаціях.
Росія винайшла дешевий дієвий спосіб знищувати FPV-дрони. А що Україна?
- Коли російська армія почала у 2024 році на війні проти України використовувати FPV-дрони, що працюють через оптоволоконні кабелі, то здавалося, що їм майже неможливо знайти дієвий засіб протидії. Дронам-убивцям протидіють засобами РЕБ, намагаються збивати їх зі стрілецької зброї та антидроннних пристороїв, позиції та логістичні шляхи покривають антидроновими сітками. Однак, ці дрони щодня вбивають чи травмують солдатів на фронті, і цивільних – у прикордонні з Росією чи в прифронті.
Україна теж активно використовує дрони на оптоволокні для ураження живої сили та техніки російських загарбників.
Однак нещодавні кадри з поля бою свідчать, що і Росія, і Україна розробили системи, які можуть стати відповіддю на цю загрозу.
Про що власне йдеться?
Коли очільник Росії Володимир Путін у травні 2025 року проходив уздовж шеренги військових на Красній площі, то в одного з представників його охорони помітили незвичну зброю, частково приховану під чорною тканиною.
Відтоді було зафільмовано кілька прикладів перехоплювача дронів із такою ж конфігурацією хвостового оперення, який, імовірно, збиває дрони над полями бою в Україні.
Далі читайте ТУТ
У Дніпрі до трьох зросло число загиблих через нічну атаку РФ – мер
Міський голова Дніпра Борис Філатов повідомив, що рятувальники виявили тіло ще однієї жертви нічної дронової атаки, здійсненої російськими військовими.
«На жаль, кількість загиблих зросла до трьох», – написав мер у телеграмі.