«Репортери без кордонів» закликали негайно звільнити кримську громадянську журналістку Данилович
Міжнародна неурядова організація «Репортери без кордонів» закликала негайно звільнити громадянську журналістку з Криму Ірину Данилович, яку викрали співробітники ФСБ рівно чотири роки тому. Відповідне повідомлення організація поширила 29 квітня.
У повідомленні наголошується, що незалежна журналістка Ірина Данилович «сьогодні утримується у в’язниці в нелюдських умовах, відбуваючи 7-річний термін ув’язнення, призначений їй за підсумками несправедливого судового розгляду».
Регіональна представниця РБК в Україні Полін Мофре вказала на те, що Росія застосовує проти ув’язнених, зокрема, українських журналістів, психологічні тортури, не надає достатню медичну допомогу та ізолює їх географічно.
«РБК вже документували це у випадку з українською журналісткою Вікторією Рощиною, яка померла в кремлівських тюрмах. Ірину Данилович вже понад три роки свавільно утримують під вартою, а майже два роки тому її депортували з Криму до Росії. Її необхідно звільнити, а ЄС має продовжувати свої зусилля щодо звільнення всіх українських журналістів, яких досі утримують під вартою», – заявила вона.
31 березня сестра громадянської журналістки Ірини Данилович розповіла Крим.Реалії, що співробітники ФСВП «цілеспрямовано доводять Ірину до смерті». Раніше Данилович сама повідомляла про те, що до арештанток застосовуються так звані безслідні тортури, такі як катування яскравим світлом та екстремально гучною музикою. У колонії після цих заяв була перевірка, яка жодних порушень не виявила.
2022 року кримську журналістку та правозахисницю Ірину Данилович викрали співробітники ФСБ. Згодом її звинуватили у зберіганні вибухових речовин, а у слідчому ізоляторі тривалий час не надавали медичної допомоги у зв’язку з гострим отитом. Внаслідок цього активістка втратила слух на одне вухо, але так і не отримує лікування.
Данилович працювала медсестрою та вела сторінку в соцмережах, а також кілька блогерських колонок, присвячених правам медпрацівників і проблемам охорони здоров’я на анексованому півострові. У своєму останньому слові вона наголосила, що справа проти неї – це «показова страта», і що «Крим знову стане вільним місцем».
27 грудня 2022 року російський суд у Криму засудив громадянську журналістку та медсестру Ірину Данилович до семи років позбавлення волі.
Синєгубов: через удар РФ по Барвінківській громаді постраждали шестеро людей
Через російський удар по Барвінківський громаді на Харківщині постраждали шестеро людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, російський БпЛА атакував приватне домоволодіння в селі Петрівка, через удар пошкоджені два житлові будинки, три господарчі споруди та два автомобілі.
Синєгубов повідомив, що внаслідок обстрілу постраждали чоловіки 60, 33, 53 років та жінки 23, 20 і 46 років – двох людей госпіталізували, а решта отримують медичну допомогу амбулаторно.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Є такі, які з часом стають командирами»: комбриг Габінет розповів, як воюють «бусифіковані»
Примусово мобілізовані, яких іноді неофіційно називають «бусифікованими», по-різному проявляють себе на службі, але з часом частина з них стає ефективними бійцями і навіть командирами. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода розповів командир 5-ї окремої важкої механізованої бригади Руслан Габінет.
За його словами, після мобілізації такі військові проходять етап підготовки, під час якого здобувають базові навички, адаптуються до умов служби та налагоджують взаємодію з підрозділом і командирами:
«Є такі, які спочатку бояться, а потім поступово вливаються в нове середовище і кажуть: «я думав, буде гірше, я думав, одразу піду на штурм». Починається етап підготовки… Проявляються їхні таланти й якості, які в цивільному житті могли не проявлятися».
Командир зазначив, що деяким мобілізованим у війську доводиться більше взаємодіяти з людьми та активніше проявляти себе, ніж у цивільному житті.
«Є воїни, які в цивільному житті працювали на заводі звичайними пакувальниками. Потрапивши у військове середовище, вони починають більш активно працювати з людьми, навчаються, мають хист до орієнтування на місцевості, до вогневої підготовки, розуміють хід бою. Вони не бояться ухвалювати рішення і готові брати на себе відповідальність. З «бусифікованих» вони перетворюються на справжніх лідерів, командирів відділень. Звісно, це не відбувається за один день чи за період БЗВП», – каже Габінет.
Він наголосив, що військовослужбовці, які прибувають із центрів комплектування, повинні відчувати належне ставлення з першого дня служби. За його словами, командири батальйонів спілкуються з військовослужбовцями у день їхнього прибуття до підрозділу, заздалегідь визначають місця їхнього розміщення, також із ними працюють психологи.
«Є місця, де їх одразу нагодують, напоять, одягнуть і спілкуються як з людиною, а не як з інструментом, якого треба негайно кинути в бій. Цього треба уникати. Страх – це нормально. Поповнення, новобранці, які прибувають до нас із РТЦК та СП – у всіх в очах присутній страх. Вони не знають, що буде далі. Хтось начитався у соцмережах, що вони «приїдуть і через три дні їх уб’ють», і він живе з найбільш негативним сценарієм у голові… Тут дуже важливо, щоб людина, яка з ТЦК та СП потрапляє в бригаду, розуміла, що на нього не байдуже і що він – не витратний матеріал», – каже Габінет.
Він наголосив, що фізичний вплив під час мобілізації є неприпустимим, і згодом саме командирам доводиться розв’язувати наслідки, зокрема, із самовільними залишеннями частини.
Водночас комбриг зазначив, що проблема є значно ширшою. Військові тримають фронт і воюють уже роками, тоді як частина людей у тилу уникає мобілізації, не оновлює дані або не з’являється у ТЦК, що ускладнює комплектування.
В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
В Умєрова відреагували на оприлюднені ЗМІ розмови Міндіча
Автентичність та релеватність записів, оприлюднених виданням «Українська правда» і в яких нібито фігурує секретар РНБО Рустем Умєров, мають встановити правоохоронці, заявили в пресслужбі високопосадовця.
«Автентичність, повноту та релевантність будь-яких записів або фрагментів мають встановлювати правоохоронні органи. Використання інших джерел може призвести до вказання неперевіреної чи неточної інформації», – заявила пресслужба Умєрова агентству «Інтерфакс-Україна», коментуючи оприлюднені виданням «Українська правда» фрагменти записів розмов бізнесмена Тимура Міндіча та на той момент міністра оборони Рустема Умєрова про ймовірно закупівлю продукції Fire Point.
У прессслужбі додали, що ще у листопаді 2025 року Умєров уже надавав правоохоронцям усі необхідні пояснення, а коментувати матеріали кримінального провадження він не має права.
Водночас в Умєрова зауважили, що комунікація міністра оборони на тему постачання озброєння для Сил оборони – це частина посадових обов’язків міністра, а коментуючи інтерпретації про нібито лобіювання окремих компаній, зазначили, що з 2024 року і до теперішнього часу Умєров системно працює над тим, щоб поєднувати інтереси міжнародних партнерів і українських виробників у сфері оборонної промисловості.
Також прееслужба Умєрова відреагувала на згаданий у медіа момент щодо фінансування Fire Point, зазначивши, що йдеться про виробництво дронів, які продемонстрували свою ефективність на фронті, зокрема під час далекобійних операцій вглиб Росії.
«Сума в понад 300 млрд, які начебто були профінансовані компанії, не відповідає дійсності. Це загальна сума фінансування закупівель БпЛА у цілому, яка охоплює сотні різних виробників і типів безпілотників – від FPV і розвідувальних до бомберів і далекобійних систем», – пояснили в пресслужбі.
29 квітня видання «Українська правда» оприлюднило першу частину розмов, задокументованих, за словами журналістів, НАБУ у рамках справи «Мідас» у квартирі наразі підсанкційного бізнесмена Тимура Міндіча, який є підозрюваним у справі щодо корупції в сфері енергетики.
Національне антикорупційне бюро наразі не коментувало оприлюднені УП розмови.
Видання пише, що розмови задокументовані у квартирі Міндіча влітку 2025 року, зокрема, була розмова за участі на той час міністра оборони, а нині секретаря РНБО Рустема Умєрова. За даними журналістів, співрозмовники обговорюють можливе призначення Умєрова послом у США, також Міндіч і Умєров говорять про компанію Fire Point і про моделі далекобійного озброєння цієї FP-1, FP-5 та FP-7. Міндіч скаржився Умєрову, що Fire Point недофінансовують.
За даними розслідувань, одним з бенефіціантів компанії може бути Міндіч. Хоча сам Міндіч заперечив будь-яку причетність до компанії-виробника зброї Fire Point.
Заснована в 2022 році Fire Point стрімко стала однією із ключових компаній у виробництві українських далекобійних БПЛА: як заявляють у Силах оборони, лише за серпень-вересень 2025-го понад половину всіх дронів, які застосовували ЗСУ, становили БПЛА саме цього виробника.
Після цієї публікації голова тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради Олексій Гончаренко (фракція «Європейська солідарність») викликав на 13 травня секретаря РНБО Рустема Умєрова на засідання комісії для дачі показань по справі «Мідас».
10 листопада 2025 року НАБУ заявило про викриття діяльності злочинної організації, основним напрямком роботи якої було «систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів».
У цій справі повідомили про підозру вісьмом особам. Серед підозрюваних є бізнесмен, співзасновник студії «Квартал-95» Тимур Міндіч (на плівках НАБУ кодове ім’я «Карлсон»).
Тимур Міндіч, за даними джерел журналістів у правоохоронних органах, виїхав з України вночі 10 листопада. РНБО наклала на нього санкції. У коментарі «Українській правді» Міндіч заявив, що не має наміру повертатись в Україну, а звинувачення проти себе вважає «маніпуляціями».
«Важко пробивати допомогу Україні, коли такі кошти йдуть на розкіш». Квартира Ахметова в Монако: чи є проблема?
В Україні широкий резонанс викликала інформація бізнес-агенції новин Bloomberg про купівлю найбагатшою людиною України Рінатом Ахметовим однієї з найдорожчих – якщо взагалі не найдорожчої – квартир у світі вартістю понад пів мільярда доларів в Князівстві Монако. Це далеко не перша супердорога нерухомість в Європі, яку купив Ахметов, компанія якого підкреслює, що покупка сталася до широкомасштабної війни Росії проти України.
Але чи є тут проблеми? Як це впливає на імідж України, яка є однією з найбідніших держав Європи і, до того ж, постійно просить про допомогу в Заходу?
ОВА: через атаки російських дронів у Херсоні постраждали п’ятеро людей
Через атаки російських дронів у Херсоні постраждали п’ятеро людей, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
За даними ОВА, близько 08:00 російські загарбники атакували з дрона таксі у Дніпровському районі Херсона – постраждала 42-річна лікарка та 66-річна медпрацівниця.
Через кілька годин – близько 10:30 – російські військові вдарили з дрона по маршрутці у Дніпровському районі Херсона – у момент влучання безпілотника в салоні не було пасажирів, а водій встиг вийти з автобуса.
Але, за даними місцевої влади, постраждав чоловік, який перебував поруч.
Також об 10:30 у Дніпровському районі Херсона російський дрон атакував 79-річного чоловіка, який йшов вулицею – він зазнав уламкових поранень скроні, контузію, вибухову та закриту черепно-мозкову травми.
В ОВА зазначають, що близько 13:15 сили РФ здійснили атаку у Корабельному районі Херсона – постраждала 75-річна херсонка.
За даними місцевої влади, протягом минулої доби через російську агресію постраждали семеро людей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Україна направила Ізраїлю запит на арешт судна через зерно із окупованих територій
Офіс генерального прокурора України відправив до Ізраїлю пакет документів для арешту російського судна з викраденим українським зерном, заявив генеральний прокурор Руслан Кравченко.
Йдеться про морське судно PANORMITIS («Панорамітис») та вантаж, який, як припускають українскі правоохоронці, може бути частиною схеми з легалізації незаконно вивезеного українського зерна.
Відповідний запит про міжнародну правову допомогу Київ вже скерував до компетентних органів Ізраїлю, заявив Кравченко:
«Сьогодні наші документи вже знаходяться там. Українська сторона просить ізраїльських партнерів накласти арешт на судно та вантаж, провести обшук, вилучити суднову й вантажну документацію, відібрати зразки зерна та допитати членів екіпажу».
Зеленський: за даними розвідки, Росія збільшила свій контингент в Африці на 8 тисяч осіб
Президент Володимир Зеленський 29 квітня заслухав звіт голови Служби зовнішньої розвідки Олега Луговського. За її підсумками він повідомив, зокрема, про ймовірне збільшення чисельності російського особового складу в країнах Африки:
«Російські контингенти в країнах Африки за останній час збільшено додатково на 8 тисяч осіб, і Росія намагається в кожній країні перебування впровадити застосування дронів через постачання, виробництво на місці й тренування».
За оцінкою президента, розширення російської військової активності на континенті може призвести до модернізації та посилення терористичних організацій, транскордонної злочинності та нестабільності в «критично важливих з точки зору міграції регіонах світу».
«Важливо спільно цьому протидіяти – будемо координуватися з партнерами», – додав він.
Читайте також: Російський солдат думав, що їде до Африки. Коли йому наказали їхати в Україну, він втік
Крім того, за словами голови держави, розвідка фіксує експортні втрати Росії від українських далекобійних ударів. Зокрема, порт Приморськ втратив 13% навантаження, Новоросійськ – 38%, Усть-Луга – 43%. Зеленський припустив, що ці внутрішні російські дані можуть бути заниженими.
«Отримали російські документи, які визначають напрями їхньої протидії нашим контактам із партнерами в рамках Drone Deals. Політичне керівництво Росії вже визначило як один з основних викликів можливість України отримати додаткові інвестиції, і саме позбавлення України доступу до інвестицій та зрив наших двосторонніх угод щодо співпраці в галузі безпеки та виробництва зброї визначено Росією як зовнішньополітичний пріоритет», – додав президент.
Він очікує, що Росія зосередить особливі зусилля в цьому напрямку будуть направлені на протидію співпраці Києва з країнами Близького Сходу та Перської Затоки.
Днями так званий Африканський корпус міністерства оборони Росії офіційно підтвердив, що його бійці та військові урядових сил Малі залишили місто Кідаль на північному сході цієї африканської країни після нападу озброєних антиурядових угруповань.
Війська РФ завдали ракетного удару по Чугуєву – Синєгубов
Російські війська завдали ракетного удару по Чугуєву на Харківщині, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, є влучання по території промислового об’єкта, внаслідок удару вибито вікна у прилеглих приватних будинках.
Про постраждалих наразі інформації немає.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Бойові касети». Як через російські блокпости вдалося врятувати унікальні записи народних пісень з Донеччини
Міненерго повідомило про знеструмлення в шести областях через російські удари
Частина споживачів у Донецькій, Запорізькій, Одеській, Сумській, Чернігівській і Харківській областях тимчасово залишаються без електропостачання внаслідок російських обстрілів об’єктів енергетичної інфраструктури, повідомило Міністерство енергетики України.
«Енергетики працюють у посиленому режимі, щоб якнайшвидше повернути електропостачання для всіх абонентів», – йдеться в повідомленні.
При цьому в міністерстві зазначили, що 29 квітня застосування обмежень не прогнозується.
У Міненерго також закликають ощадливо використовувати електроенергію у вечірні години: з 18:00 до 22:00, щоб знизити навантаження на систему.
Читайте також: Amnesty International: цивільні найбільше страждають через війну Росії проти України
Раніше сьогодні Повітряні сили ЗСУ повідомили, що вночі російські війська атакували Україну 171 ударним безпілотником, 154 з яких знешкодили сили ППО. За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання 12 ударних безпілотників на 10 локаціях, а також падіння уламків на 12 локаціях.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. Розрив між потужностями генерації і потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням. У багатьох регіонах діяли графіки відключення світла, але з приходом весни і збільшенням генерації сонячними електростанціями обмеження були послаблені.
Президент України Володимир Зеленський 24 березня заявив, що сили РФ продовжують свою операцію, щоб зламати енергосистему України.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності.
На початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
Генштаб ЗСУ заявив про ураження підсанкційного танкера поблизу Туапсе
Генштаб Збройних сил України заявляє про ураження підсанкційного танкера Marquise вранці 29 квітня із застосуванням двох морських безекіпажних катерів.
За повідомленням, танкер без вантажу під прапором Камеруну з вантажомісткістю понад 37 тисяч тонн на час ураження перебував у дрейфі, в районі 210 кілометрів на південний схід від міста Туапсе в Краснодарському краї Росії, без сигналу AIS (система, що служить судноплавстві для ідентифікації суден, їхніх габаритів, курсу). Судно, ймовірно, очікувало на завантаження в морі від іншого судна.
СБУ заявила про ураження російської НПС – за понад 1500 км від України
Служба безпеки України заявила про ураження російської нафтоперекачувальної станції біля міста Перм за понад 1500 км від України.
Як заявили у СБУ, внаслідок атаки дронів на нафтоперекачувальній станції виникла масштабна пожежа. За попередньою інформацією, горять майже всі резервуари для зберігання нафти.
У відомстві зазначають, що станція належить «Транснафті» і є стратегічно важливим хабом магістральної нафтотранспортної системи РФ, через неї нафта розподіляється у чотирьох напрямках, зокрема й до Пермського НПЗ.
«СБУ системно зменшує експортний потенціал Росії та підриває її економічну основу, з якої фінансується війна проти України», – зазначив тимчасовий виконувач обов'язки голови СБУ Євгеній Хмара.
У російському місті Перм заявили про атаку безпілотників. У соцмережах були оприлюднені фото та відео великого стовпа диму біля міста.
Росія: очільник МНС прибув до Туапсе, де продовжують гасити пожежу на НПЗ
У російському місті Туапсе продовжують гасити пожежу після атаки безпілотників на нафтопереробний завод «Роснефти» в ніч проти 28 квітня – до регіону прибув міністр МНС Олександр Куренков.
На пресконференції в Оперативному штабі Краснодарського краю РФ він заявив про недостатність заходів, вжитих для ліквідації наслідків розливу нафти.
«Усі заходи, які безпосередньо відбуваються на території бази, цих заходів на даний момент, можливо, ще недостатньо», – цитує Куренкова агенція «Интерфакс».
Водночас у телеграм-каналі оперштабу у наведеній цитаті Куренков каже прямо протилежне: «сил і коштів достатньо, щоб ліквідувати загрозу».
Вранці регіональна влада звітувала про локалізацію займання. В оперштабі заявляли, що потоки нафти, що горять, більше не течуть вулицями Туапсе.
Щоб стримати викиди в море, в район перекинуть п'ять кілометрів бонових загороджень, розповів губернатор Веніамін Кондратьєв. Наразі дев'ять рядів річкових бонів, за офіційною інформацією, виставлено на річці Туапсе, що проходить безпосередньо біля пошкодженого НПЗ.
Водолази розпочинають обстеження дна моря. На березі збиранням забрудненого ґрунту та водомазутної суміші займаються 300 осіб – скільки серед них волонтерів, в оперштабі не уточнюють.
Туапсинський НПЗ знову зазнав удару безпілотників у ніч проти 28 квітня – втретє цього місяця. Внаслідок займання частина нафтопродуктів, що горять, витекла на дорогу. Генштаб ЗСУ підтвердив удар по нафтопереробному заводу в Туапсе у Краснодарському краї Росії 28 квітня.
Російський президент Володимир Путін визнав, що чергова пожежа на нафтопереробному заводі в Туапсе може мати «екологічні наслідки», але «серйозної загрози немає».
Зеленський про удари в російському тилу: «будемо збільшувати дистанції»
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна буде збільшувати дальність своїх ударів по території Росії. Як написав президент у телеграмі 29 квітня після доповіді виконувача обов’язків голови СБУ Євгенія Хмари, такі удари послаблюють російську воєнну промисловість, логістику і нафтовий експорт.
«Доповідь генерал-майора Євгенія Хмари щодо наших далекобійних санкцій – нового етапу застосування української зброї для обмеження потенціалу російської війни. Вдячний хлопцям із СБУ за влучність. Відстань по прямій – понад 1500 км. Будемо збільшувати відповідні дистанції, і це цілком справедливі українські відповіді на російський терор», – зазначив Зеленський.
Він наголосив, що настав час переходити до дипломатії, «і цей сигнал варто почути Москві».
Путін згадав про вічність і закликав «не зациклюватися на заборонах». Рейтинг падає разом з економікою?
Очільник Росії Володимир Путін закликав російських депутатів та сенаторів «не зациклюватися» лише на заборонних законах. Мовляв, «вироблення нових заходів покарання для порушників – звісно, начебто потрібно, але тільки на цьому зациклюватися – це контрпродуктивно». Він сказав, що загрози, хоч вони й «безпрецедентні», але все одно тимчасові, «а Росія вічна».
Чому це Путін заговорив про контрпродуктивність заборон і вічність?
Експерти називають причини, і вони прямо пов'язані з повномасштабною війною проти України:
- найбільше за весь час перебування Путіна при владі невдоволення росіян діями влади, викликане блокуванням інтернету;
- найбільше з моменту вторгнення в Україну падіння рейтингів Путіна, яке сім тижнів поспіль фіксує Всеросійський центр опитування громадської думки (ВЦВГД): згідно з останніми даними 24,1% опитаних росіян не довіряють Володимиру Путіну, 23,3% респондентів не схвалюють його роботу на посаді президента Росії.
- перекіс у бік військово-промислового комплексу і стагнація економіки Росії: за даними російського уряду, минулого року темпи зростання ВВП різко сповільнилися: з 4,9 % у 2024 році до лише 1 % у 2025 році, а за перші два місяці 2026 року економіка скоротилася на 1,8 %, чиновники також сигналізують, що прогноз на 2026 рік – наразі 1,3 % зростання – невдовзі теж може бути знижений.
Очільник Росії Путін закликав депутатів та сенаторів «не зациклюватися» лише на заборонних законах у своєму виступі на Раді законодавців при Федеральних зборах у другому за значенням місті РФ – Санкт-Петербурзі. Пітерці активно скаржаться на блокування інтернету, і Путін раптом проявив «лояльність» на словах.
Щоправда, 26 квітня заступник голови адміністрації президента Росії Максим Орєшкін заявив, що обмеження в інтернеті не заважають розвитку російської економіки. Заважають «інші значущіші фактори», сказав він і поскаржився, як перед цим і очільниця Центробанку Росії Ельвіра Набіулліна, на брак кадрів.
Те, що ситуація складна, визнав і міністр фінансів Росії Антон Силуанов. Він заявив, що дефіцит бюджету регіонів у 2025 році склав 1,5 трильйона рублів.
Це понад 20 мільярдів доларів, 80% із них – у регіонів–донорів, які зазвичай заробляють більше, ніж витрачають. А за підсумками цього року Силуанов очікує, що загальний дефіцит регіональних бюджетів складе майже 25,5 мільярда доларів.
Читайте далі ТУТ
Очільниця Єврокомісії розповіла, на що витратять перший транш із багатомільярдної позики Україні
Голова Єврокомісії обіцяє перший транш із 45 мільярдів євро Україні – стільки призначено на цей рік, стільки ж на наступний – іще цього кварталу, тобто – до кінця червня. Про це Урсула фон дер Ляєн заявила з трибуни Європарламенту у Страсбурзі, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Одна третина піде на бюджетні потреби, дві третини – на оборону України. Перший оборонний пакет стосуватиметься дронів – з України для України – на суму близько шести мільярдів євро. Наш меседж чіткий: ми продовжимо підтримку хороброго українського народу і його збройних сил», – зазначила фон дер Ляєн 29 квітня.
Чільна посадовиця ЄС також наголосила, що санкції, останній пакет яких був схвалений в один день із 90-мільярдної позикою Україні, мають значний вплив на російську економіку.
У Севастополі всю ніч була тривога, у різних районах Криму лунали вибухи
У Севастополі протягом ночі 29 квітня лунав сигнал повітряної тривоги, а в різних районах окупованого Криму було чути вибухи, стрілянину і роботу ППО, повідомляють підконтрольна Росії влада і місцеві телеграм-канали.
Так, о 23:15 за місцевим часом підконтрольний РФ голова Севастополя Михайло Развожаєв повідомив, що у місті оголошено повітряну тривогу. О 23:42 він заявив, що військові РФ нібито збили два дрони в районі Качі й Балаклавському районі, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії. Підтверджень цієї заяви не було.
Пізніше Розвожаєв також оголосив про «морську небезпеку» нібито через ризик застосування морських дронів. Тривога тривала до 5:06 ранку.
О 8:42 Розвожаєв прозвітував, що всього протягом ночі ППО нібито знищила 23 БпЛА в районі Балаклавського муніципального округу й Північної сторони, а також три БЕКи (безекіпажні катери) на «великій відстані від берега». Перевірити достовірність цього твердження в умовах війни складно. Скільки дронів збити не вдалося, Розвожаєв не уточнив.
Зі свого боку, телеграм-канал «Кримський вітер» повідомляв про численні вибухи в районах російських військових аеродромів «Кіровське», «Гвардійське», «Саки» й «Бельбек».
Крім того, повідомлялося про вибухи і стрілянину у Феодосії, на Старокримському полігоні, а також в Андріївці під Севастополем. Ця інформація також потребує додаткового підтвердження.
Від 2022 року територію Кримського півострова практично щодня атакують безпілотники й ракети. У більшості випадків Міноборони РФ або російська влада не підтверджує влучання по військових об’єктах, навіть якщо цю інформацію вдається верифікувати.
Справа «Мідас»: «Українська правда» оприлюднила частину розмов Міндіча з Шефіром та Умєровим
Видання «Українська правда» оприлюднило першу частину розмов, задокументованих, за словами журналістів, НАБУ у рамках справи «Мідас» у квартирі наразі підсанкційного бізнесмена Тимура Міндіча, який є підозрюваним у справі щодо корупції в сфері енергетики.
За твердженням видання, розмови задокументовані у квартирі Міндіча влітку 2025 року.
«Українська правда» пише, що, серед іншого, Міндіч там мав розмову з колишнім помічником Зеленського Сергієм Шефіром, під час якої вони обмірковували, де взяти гроші на внесення застави за ексвіцепрем'єр-міністра Олексія Чернишова, якого підозрюють у зловживанні службовим становищем та одержанні хабаря.
Під час цих розмов Міндіч казав, що «(Чернишов – ред.) скрысил 6, или 26 (квартир, – ред.)», а Шефір згадував «Кісєля і Сову» (ймовірно, йдеться про нардепів Юрія Кіселя та Олександра Сову – ред.), які віддають половину якихось заробітків йому.
Зазначається, що ця розмова була влітку 2025 року, а в грудні Кісєль отримав підозру як член злочинної групи, яка виплачувала депутатам хабарі за голосування у Верховній Раді.
«УП» також пише про розмову за участі на той час міністра оборони, а нині секретаря РНБО Рустема Умєрова. Співрозмовники обговорюють можливе призначення Умєрова послом у США, а на той час прем’єра Дениса Шмигаля – міністром оборони.
За даними журналістів, також Міндіч і Умєров говорять про компанію Fire Point і про моделі далекобійного озброєння цієї FP-1, FP-5 та FP-7. Міндіч скаржився Умєрову, що Fire Point недофінансовують.
За даними розслідувань, одним з бенефіціантів компанії може бути Міндіч. Хоча сам Міндіч заперечив будь-яку причетність до компанії-виробника зброї Fire Point.
Заснована в 2022 році Fire Point стрімко стала однією із ключових компаній у виробництві українських далекобійних БПЛА: як заявляють у Силах оборони, лише за серпень-вересень 2025-го понад половину всіх дронів, які застосовували ЗСУ, становили БПЛА саме цього виробника.
Національне антикорупційне бюро наразі не коментувало оприлюднені УП розмови.
Також наразі публічно не коментували ці записи Умєров, Шефір чи Міндіч.
Після цієї публікації голова тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради Олексій Гончаренко (фракція «Європейська солідарність») викликав на 13 травня колишнього радника президента Сергія Шефіра, а також секретаря РНБО Рустема Умєрова на засідання комісії для дачі показань по справі «Мідас»
ЄС розглядає жорсткіші умови щодо кредиту Україні на 90 мільярдів євро – Bloomberg
Європейський Союз розглядає можливість встановлення більш жорстких умов щодо надання Україні позики у розмірі 90 млрд євро, причому частина виплат буде залежати від впровадження непопулярних податкових змін для бізнесу. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела, обізнані з ситуацією.
За даними видання, план, який обговорює Європейська комісія, торкнеться 8,4 млрд євро так званої макрофінансової допомоги, яку планують надати цього року в рамках програми, що є надзвичайно важливою для підтримки Києва у боротьбі проти російської агресії.
Ця ініціатива збігається з зусиллями України переконати іншого свого важливого донора – Міжнародний валютний фонд – принаймні відкласти введення такої ж вимоги для розблокування додаткової допомоги в рамках окремої програми кредитування на суму понад 8 млрд доларів, зазначили джерела.
Обговорення зосередилося на змінах до пільгового податкового режиму, який зараз застосовується до деяких українських компаній.
За словами джерел, пропозиція вимагатиме від влади в Києві запровадити 20% податок на додану вартість для тих компаній, які зараз працюють за пільговою системою, чий річний дохід перевищує 4 мільйони гривень.
Допомога ЄС, на яку потенційно вплинуть нові умови, становить лише частину всього дворічного пакету, який складається приблизно з 60 мільярдів євро оборонної підтримки, а решта розподілена між макрофінансовою допомогою та так званим пакетом допомоги Україні, який передбачає кошти на загальні бюджетні витрати.
Речник Європейської комісії заявив, що комісія «невпинно працює» над завершенням меморандуму про взаєморозуміння, який стане основою для умов фінансування для України, але відмовився надати подробиці. За словами речника, виконавчий орган ЄС завжди координує свій «порядок денний реформ з МВФ, у цьому випадку також». Метою було завершити переговори «якомога швидше з амбітною програмою реформ для зміцнення економіки України» та пришвидшити її інтеграцію з ЄС, сказав речник.
Хоча нові умови не вплинуть на ключову оборонну допомогу, вони все ще, ймовірно, зіткнуться з труднощами. Це, ймовірно, викличе напруженість в українському суспільстві, оскільки запропоновані заходи вкрай непопулярні.
Міністерство фінансів у березні опублікувало так званий «великий податковий законопроєкт», який, серед іншого, передбачає оподаткування доходів, отриманих від цифрових платформ, так званий «податок на OLX» та скасування пільги на безмитне ввезення посилок вартістю до 150 євро. Перший варіант законопроєкту 10 березня Верховна Рада відхилила у першому читанні.
Він стосувався оподаткування цифрових платформ, так званого «податку на OLX». Депутати дали лише 168 голосів «за». Після публікації оновленого законопроєкту Мінфіном
Але 8 квітня Верховна Рада схвалила в першому читанні доопрацьований законопроєкт №15111-д про автоматичний обмін інформацією щодо доходів на цифрових платформах та оподаткування таких доходів.