Доступність посилання

Очільники дипломатичних місій іноземних держав іідвідали місце ракетного удару РФ по Києву і вшанували пам'ять загиблих. 15 травня 2026 року
Очільники дипломатичних місій іноземних держав іідвідали місце ракетного удару РФ по Києву і вшанували пам'ять загиблих. 15 травня 2026 року

Live Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Прокуратура: 4 жителів Херсонщини постраждали від атак РФ, серед них – працівник міськради Херсона

Російська армія протягом дня 10 травня атакувала населені пункти Херсонської області дронами різних типів, заявила обласна прокуратура.

На 17:30 відомо про чотирьох людей, які зазнали поранень різного ступеню тяжкості.

«Це троє жителів обласного центру та одна жителька Комишан, які постраждали від атак за допомогою FPV-дронів та вибухівки, яку окупанти скинули з БпЛА. Один з поранених – співробітник міськради Херсона», – йдеться в повідомленні.

Також атаки пошкодили приватні й багатоквартирні будинки та автомобілі.

Відомство зазначило, що правоохоронці фіксують наслідки обстрілів. Кримінальні провадження відкрили за фактами вчинення воєнних злочинів.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Сибіга в Брюсселі візьме участь у зустрічі Коаліції з повернення українських дітей

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга відвідає Брюссель 11 травня, повідомляє пресслужба МЗС у неділю.

Зокрема, голова відомства планує взяти участь у «важливих заходах» по лінії Європейського Союзу й НАТО, а також міністерському засіданні Міжнародної коаліції за повернення українських дітей.

«На початку візиту Андрій Сибіга виступить на засіданні Ради міністрів закордонних справ ЄС, де йтиметься про посилення тиску на агресора, підтримку України та мирні зусилля. Особлива увага буде приділена прискоренню вступу України до ЄС і відкриттю переговорних кластерів», – заявили в міністерстві.

У графіку дипломата є низка двосторонніх переговорів із європейськими партнерами та підписання двосторонніх документів.

Згодом голова МЗС відвідає штаб-квартиру НАТО, де «проведе переговори з генеральним секретарем Марком Рютте щодо посилення обороноздатності України, захисту від загроз з боку Росії, просування мирного процесу».

«Ключовою подією візиту стане участь міністра у зустрічі високого рівня Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, організованої спільно Україною, Європейським Союзом і Канадою», – йдеться в анонсі.

До зустрічі долучаться також міністерка закордонних справ Канади Аніта Аннанд, голова дипломатії ЄС Кая Каллас, єврокомісарка Марта Кос і представники держав і організацій, що входять до коаліції.

Як уточнюють у МЗС, засідання буде присвячене посиленню міжнародних зусиль для повернення вивезених Росією українських дітей:

«Учасники обговорять практичні кроки за ключовими напрямами: встановлення місцеперебування дітей, механізми їх повернення, реабілітацію та реінтеграцію, посилення санкційного і правового тиску на Росію, а також координацію міжнародних дипломатичних зусиль».

Україна та Канада започаткували Міжнародну коаліцію за повернення українських дітей у 2024 році як координаційну платформу для об’єднання міжнародних зусиль для реакції на незаконну депортацію та примусове переміщення українських дітей Росією.

За даними Офісу президента на 22 квітня, за час роботи ініціативи Bring Kids Back UA до України вдалося повернути більш ніж 2100 українських дітей, яких викрала Росія, 150 із них – від початку 2026 року.

За офіційними даними України, за час повномасштабної війни в Росії та на окупованих територіях опинилися понад 20 тисяч українських дітей. Водночас уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець припускав, що Росія незаконно вивезла з України близько 150 тисяч дітей, а уповноважена ВР з прав дитини Дар’я Герасимчук називала цифру в «кілька сотень тисяч дітей, тобто десь 200-300 тисяч».

У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт російського президента Володимира Путіна і дитячого омбудсмена РФ Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів – насильницьких депортацій і переміщення населення, зокрема дітей, із окупованих територій України.

Російська уповноважена з прав дитини Марія Львова-Бєлова в липні 2023 року заявила, що Росія з початку повномасштабного вторгнення «прийняла» близько 4,8 мільйона жителів України, з них понад 700 тисяч – діти. За її словами, більшість українських дітей нібито приїхали до Росії з батьками чи іншими родичами.

Кім: через удар Росії по Миколаївщині постраждав хлопець, пошкоджені будинки

Російська армія атакувала безпілотником Куцурубську громаду Миколаївської області, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Кім 10 травня.

За його попередніми даними, російські військові застосували дрон типу «Молнія».

«Постраждав 19-річний хлопець, його госпіталізовано. Також внаслідок атаки пошкоджено три приватні будинки та автомобіль», – уточнив Кім.

Раніше 10 травня сили РФ атакували FPV-дроном цивільний автомобіль на Миколаївщині. 68-річного чоловіка та 63-річну жінку госпіталізували, їхній стан – задовільний.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

«Мамо, тримайся»: історії матерів, чиї сини зникли безвісти

Історії матерів, чиї сини зникли безвісти – це розповіді про безмежну любов, незламну надію та важку боротьбу, що триває роками. В Україні через війну тисячі родин опинилися в такому стані невизначеності.

ЗМІ: Естонія очікує, що Україна покращить контроль над БпЛА після порушень повітряного простору

Естонія очікує від України посилення контролю над безпілотниками після кількох інцидентів із порушенням повітряного простору країн Балтії, повідомляє естонський суспільний мовник ERR.

За даними медіа, після кількох інцидентів із безпілотниками Україна хоче направити до країн Балтії своїх експертів для посилення повітряної безпеки і вже зв’язалася щодо цього питання із посольством Естонії. Зміст плану поки що не розкривається.

«Зрозуміло, все це вимагає уточнення та роз'яснення. Що саме це означає? Цим (отриманням роз'яснень – ред.) ми зараз дуже оперативно і займаємося. Для української сторони найпростіший спосіб утримувати свої безпілотники подалі від нашої території – це ефективніший контроль над своєю діяльністю», – заявив міністр оборони Естонії Ханно Певкур.

Україна має право захищатися та завдавати ударів по російських цілях, однак, як зазначив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна, уряд Естонії дуже стурбований ризиком серйозних подій. Зниження ризиків уже обговорювалося з українською стороною. При цьому слід розуміти, що українські дрони літають поруч із кордоном невипадково.

Водночас міністр оборони Латвії Андріс Спрудс каже, що зрештою Києву вирішувати, чи ділитися своїми планами щодо ударів:

«Якщо говорити про конкретні інциденти та траєкторії польоту, то це Україні вирішувати, інформувати нас про це чи ні. Загалом це оперативна інформація».

За останні місяці кілька дронів, імовірно, запущені під час атак на російські об’єкти в районі Балтійського моря, опинялися на території Естонії, Латвії та Фінляндії.

8 травня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Україна «розглядає» можливість направлення українських експертів до регіону після порушення кордону Латвії та влучання щонайменше одного безпілотника у сховище палива. За його словами, це «допоможе посилити безпеку повітряного простору наших друзів від будь-яких типів інцидентів».

Він також заявив, що спеціалізовані установи країн тісно співпрацюють, щоб мінімізувати ризики повторення таких інцидентів.

Катар підтвердив повідомлення про атаку дрона на вантажне судно

Катар заявив, що рано вранці 10 травня дрон врізався у вантажне судно біля його узбережжя, виникла пожежа.

Британський центр морських торговельних операцій (UKMTO) раніше повідомив, що суховантаж звітував про ураження «невідомим снарядом» під час проходу за 23 морські милі на північний схід від Дохи.

Катарські чиновники заявили, що в результаті інциденту, який спричинив пожежу, не було повідомлено про постраждалих. Судно з Абу-Дабі.

Походження дрона незрозуміле, останніми тижнями іранські дрони вражали кораблі та наземні цілі по всьому регіону Перської затоки.

Тим часом військові представники Об'єднаних Арабських Еміратів повідомили про два дрони, що наближаються, які, за їхніми словами, походять з Ірану.

Це четверта така атака дрона на ОАЕ – ключового союзника США в Перській затоці – менш ніж за тиждень.

День матері. Любити, чекати, втрачати, самій виховувати дітей. Історія Ірини Лати

Тисячі українських жінок, чоловіки яких загинули на російсько-українській війні, самостійно виховують дітей. Їм доводиться переживати незбувне горе і при цьому виконувати материнський обов’язок з подвійною відповідальністю.

10 травня в Україні – День матері. Найважче зараз тим матерям, які втратили на війні своїх дітей, і тим, чиї чоловіки яких загинули на фронті.

Радіо Свобода розповідає про одну з них.

Ірина Лата-Хомицька втратила на війні 33-річного чоловіка Олега. Вона залишилась із донькою і чекала на народження сина. Днями Мірі виповниться – 10 років, а Маркіяну нещодавно був рік. Батько так і не встиг побачити сина.

Львів’янин, пластун Олег Хомицький загинув 30 січня 2025 року під час виконання бойового завдання на Курахівському напрямку Донецької області.

Олег працював туристичним гідом, брав участь у бігових півмарафонах і марафонах. Його знали як легендарного фаната львівських «Карпат» і людиною з активною громадською позицією. З 2014 року Хомицький працював в Одесі, де і зустрів своє кохання. Його дружина переїхала з дітьми у Львів після загибелі чоловіка, остаточне рішення ухвалила про переїзд, коли у будинок, де мешкала з дітьми, влучив російський «шахед».

Як Ірині Латі-Хомицькій вдається триматися, долати труднощі і берегти пам’ять про чоловіка і тата дітей?

Російська влада Криму використовує 9 травня для мілітаризації дітей – правозахисники

В окупованому Криму російська влада продовжує використовувати 9 травня як ключовий інструмент пропаганди для ідеологічної обробки та мілітаризації українських дітей, цей день перетворюється на культ війни, де дітей привчають до «героїзації» російської армії та готують до майбутньої служби у ній, повідомляє проєкт Радіо Свобода сайт Крим.Реалії з посиланням на Кримську правозахисну групу.

«Мілітаризація свідомості дітей на окупованих територіях України включає знищення національної ідентичності українських дітей, пропаганду культу насильства та війни, популяризацію служби в армії держави-окупанта серед жителів ТОТ. Однією з важливих складових мілітаризації свідомості є спекуляція архетипами Другої світової війни, коли росіяни є героями-переможцями, а українці – їх ворогами-нацистами», – каже дослідниця КПГ Ірина Седова

Вона зазначає, що подібна ідеологія «насаджується у свідомість дітей з дошкільного віку, а участь у мілітаристських заходах у такому юному віці негативно впливає на їхню психіку, руйнує загальнолюдські цінності поваги до миру та толерує у дітей схвальне ставлення до війни та застосування зброї».

За словами правозахисниці, організація мілітаристських свят серед дітей має на меті створення у дитячій свідомості асоціацій війни зі святом.

«Окупанти використовують цей прийом для подальшої пропаганди служби в своїй армії. Такі дії окупаційної влади та афілійованих з нею мілітаристських угруповань є неприпустимими. Всі ці факти мають бути ретельно задокументованими з метою притягнення до відповідальності всіх, хто брав участь в подібних діях», – зазначає дослідниця.

Наприклад, у Керчі в дитячому садку №5 («Яскраво-червоні вітрила») провели так званий «Парад Перемоги».

«Батьки робили літаки та кораблі, військові машини та мотоцикли. Оберігала свято система ППО. У пішому параді брали участь маленькі моряки та морячки, прикордонники, льотчики, піхота, військові медики. Пройшов територією дитячого садка і «Безсмертний полк». У ході взяли участь не лише діти, а й батьки, вихователі та запрошені гості. Парад у дошкільнят як належить приймав офіцер – офіцер ГУ МНС Росії», – повідомляє сайт «МиКерч».

Додамо, що у дошкільній установі «Райдуга» (дитсадок №6) також пройшла акція «Безсмертний полк». Вихованці дитячого садка, разом із батьками, підготували портрети своїх рідних – учасників війни, виготовили транспаранти.

Російські ЗМІ Криму повідомляли, що у Севастополі «вихідці з України» нібито організували патріотичний флешмоб, де взяли участь як дорослі, так і діти. На заході учасники розгорнули великий прапор Росії, вигукуючи слова «з Днем Перемоги» та «Пам'ятаємо», повідомляють місцеві медіа.

В Інкермані відбувся щорічний турнір з рукопашного бою «Спадкоємці переможців». Російська влада наголошує, що захід став частиною «патріотичних та спортивних подій міста, об'єднавши юних спортсменів, батьків та жителів Інкермана напередодні великого свята».

ISW: сили РФ не досягли жодного значущого прогресу на полі бою за останній рік, а ЗСУ навпаки – мають успіхи

Російський президент Володимир Путін не обговорював ситуацію на полі бою в Україні під час святкування Дня Перемоги 9 травня в Москві, а натомість просто заявив, що перемога Росії є неминучою, водночас російські війська не змогли досягти жодного значущого оперативного прогресу за останній рік. Про це йдеться у звіті американського Інститут вивчення війни (ISW).

Аналітики нагадують, що російським військам вдалося захопити Торецьк у серпні 2025 року після 14-місячної кампанії, Сіверськ – протягом 41-місячної кампанії та Покровськ (Міноборони Росії стверджувало, що сили РФ повністю захопили Покровськ на початку грудня 2025 року, Генштаб ЗСУ офіційно не підпдтверджував окупацію міста, а на мапі DeepState місто позначене як окуповане - ред. ) – у січні 2026 року після дворічної кампанії, що призвело до великих втрат росіян у озброєнні та спорядженні, але сили РФ не змогли скористатися захопленням жодного з цих міст для подальшого значного оперативного просування.

В ISW пишуть, що російські війська наразі досягли мінімального прогресу у своєму весняно-літньому наступі 2026 року проти фортечного поясу України, а українські війська навпаки – досягли своїх найбільших успіхів на полі бою взимку та навесні 2026 року з моменту вторгнення України до Курської області у серпні 2024 року, зокрема, повернувши собі більше території, ніж російські війська отримали у квітні 2026 року.

За підрахунками аналітиків, українські війська звільнили значну частину Куп’янська у листопаді 2025 року, звільнили понад 400 квадратних кілометрів на півдні України після серії контратак взимку та навесні 2026 року, а нещодавно звільнили кілька населених пунктів у Запорізькій області.

При цьому, як стверджують в ISW, українські контратаки на півдні України створили каскадні оперативні та стратегічні наслідки для російських військ у їхньому весняно-літньому наступі 2026 року проти «поясу фортець», що змусило Росію вибирати між захистом від українських контратак або розподілом людських ресурсів та сил на пріоритетні сектори лінії фронту.

В Інституті вивчення війни додають, що посилена українська ударна кампанія середньої дальності проти російської логістики, військової техніки та живої сили з початку 2026 року також погіршила здатність сил РФ проводити наступальні операції по всій лінії фронту.

В ISW зазначають, що протягом першого дня перемир’я, яке оголошено з 9 по 11 травня, російські та українські війська продовжували проводити обмежені наступальні операції на фронті. Водночас, як зазначається в звіті, російські війська скористалися перемир’ям для проведення ротації особового складу, підкріплення, передислокації та логістичного забезпечення, ймовірно, з метою підготовки до майбутніх наступальних операцій.

Аналітики констатують, що російські війська неодноразово використовували припинення вогню для перегрупування, проведення ротацій та покращення логістики.

За оцінкою головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського на 8 травня, російська армія активізувала наступальні дії фактично по всьому фронту. Найбільш напруженим, за його словами, залишається Покровський напрямок, де РФ зосередила «близько 106 тисяч особового складу».

ОВА: на Миколаївщині російський FPV-дрон атакував автівку, є постраждалі

На Миколаївщині сили РФ атакували FPV-дроном цивільний автомобіль – постраждали двоє людей, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.

За його словами, 68-річного чоловіка та 63-річну жінку госпіталізували, їхній стан – задовільний.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

ISW проаналізував промову Путіна на параді 9 травня

Російський президент Володимир Путін використав День Перемоги, щоб представити війну в Україні як те, що для нинішнього покоління росіян є еквівалентом ролі Радянського Союзу у Другій світовій війні. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).

У своїй промові з нагоди Дня Перемоги Путін підкріпив свої тривалі спроби представити Росію як спадкоємицю статусу «наддержави» CРСР та позиціонувати себе як наступника Сталіна в цьому історичному ряду.

Путін стверджував, що радянські успіхи у війні надихають солдатів, які сьогодні ведуть війну Росії в Україні, а моральна сила, мужність і відвага, а також здатність витримувати і долати труднощі є запорукою успіху Росії на полі бою. Він також наголосив, що саме єдність Росії робить її сильною і що фронт та тил мають об’єднатися для підтримки війни.

Аналітики зауважують, що Путін давно намагається побудувати хибні історичні паралелі між війною в Україні та радянською Великою Вітчизняною війною, щоб згуртувати російське суспільство на підтримку війни.

У ISW вважають, що наголос президента на тому, як народ Радянського Союзу мусив терпіти випробування заради вищої мети, демонструє, що Путін усвідомлює зростаючі витрати, які відчуває російське населення внаслідок війни: оскільки втрати наближаються до одного відсотка від загальної чисельності населення Росії, росіяни дедалі більше мають фінансових витрат війни, а Кремль посилює цензуру та обмеження мобільного інтернету.

Як пише Інститут вивчення війни, Путін намагається переконати росіян «прийняти ці постійно зростаючі витрати як необхідні для перемоги над більшим злом».

Аналітики вважають, що наполягання Путіна на проведенні параду до Дня Перемоги, незважаючи на загрозу українських ударів, відображає його відмову прийняти реалії на полі бою, а його вимоги щодо припинення вогню під час параду були навмисною спробою продемонструвати відчуття влади та контролю в Росії, водночас прагнучи уникнути незручностей від потенційних українських ударів під час таких святкувань.

9 травня на Красній площі в російській столиці Москві пройшов парад до Дня перемоги. Вперше за багато років він відбувся без військової техніки. У Кремлі пояснили це рішення «оперативною обстановкою». Авіаційну частину параду цього року не скасовували.

Цього разу на парад до Москви приїхали лідери Білорусі, Казахстану, Узбекистану, Малайзії і Лаосу. Є також голови Південної Осетії й Абхазії, визнаних Росією, але не міжнародною спільнотою.

Російський дрон атакував рятувальників на Дніпропетровщині, поранена людина – ДСНС

Російські війська цілеспрямовано атакували пожежно-рятувальний автомобіль, який прямував на виклик, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.

У відомстві зазначають, що це сталося сьогодні вранці – рятувальники їхали до одного з населених пунктів Мирівської громади Нікопольського району, аби надати допомогу місцевому населенню.

За даними ДСНС, внаслідок удару безпілотника водій зазнав травм – 23-річного рятувальника направили до лікувального закладу.

Ця атака відбулася на тлі оголошеного триденного перемир’я між Росією й Україною. За словами президента США Дональда Трампа, припинення вогню триватиме 9, 10 і 11 травня і передбачатиме як зупинку бойових дій, так і обмін полоненими у форматі 1000 на 1000.

Рятувальники, їхня техніка та пожежні частини регулярно зазнають російських атак.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

«Тролейбус перемоги». Як переселенка з Маріуполя стала водійкою громадського транспорту і чекає на рідних з фронту

«Слава Україні! Героям слава!» – цей напис у синьо-жовтих кольорах зустрічає пасажирів одного з тролейбусів у Хмельницькому. За кермом – переселенка з Маріуполя Ольга Бондар.

Про набір на курси водіїв тролейбусів жінка дізналася із оголошення у соцмережах. Пройшла навчання – і вже понад три роки возить містом пасажирів. Свій транспорт Ольга назвала «тролейбусом перемоги» – на честь чоловіка та сина, які нині служать у ЗСУ. Найбільше жінка мріє про день, коли вся родина знову збереться за одним столом.

Про виїзд з окупації, нову професію та подарунки від пасажирів переселенка розповіла проєкту Радіо Свобода «Ти як?».

ОВА: у лікарні помер 59-річний чоловік, який постраждав через удар РФ по Мерефі 4 травня

Кількість жертв ракетного удару по Мерефі 4 травня зросла до дев’яти людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

«У лікарні помер 59-річний чоловік. Попри всі зусилля медиків, поранення виявилися занадто важкими», – написав він у телеграмі.

За даними Синєгубова, наразі в лікарні залишаються 14 постраждалих через цю атаку, серед них – троє дітей.

4 травня сили РФ завдали ракетного удару по Мерефі на Харківщині. Раніше повідомлялось про вісьмох загиблих та 16 поранених. За даними прокуратури, внаслідок атаки пошкоджено житлові будинки, господарчі приміщення, магазини, приміщення СТО та транспортні засоби. У прокуратурі заявили, що сили РФ застосували балістичну ракету типу «Іскандер».

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

На Закарпатті підтвердили спробу нападу на ТЦК у Міжгірʼї, «загрозу локалізували»

Закарпатський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підтвердив спробу нападу на приміщення Хустського РТЦК та СП у селищі Міжгірʼя.

За даними пресслужби обласного центру комплектування, група осіб намагалася силоміць прорватися на територію військового об’єкта, ігноруючи законні вимоги чергового наряду, «загрозу було локалізовано та напад відбито».

За фактом інциденту правоохоронними органами буде надано відповідну правову оцінку.

Поліція Закарпаття наразі спробу нападу на РТЦК у Міжгірʼї не коментувала.

У соцмережах, зокрема журналіст Віталій Глагола, повідомляли, що 9 травня у Міжгір’ї натовп представників ромської громади намагалися прорватись до будівлі ТЦК. На оприлюднених відео було чути постріли. За словами Глаголи, працівники ТЦК застосували стартовий пістолет, а також пролунали постріли з автомата.

У лютому 2026 року головнокомандувач Збройних сил Олександр Сирський повідомив, що територіальні центри комплектування і соціальної підтримки забезпечують близько 90 відсотків мобілізації особового складу. За його словами, ще орієнтовно 10 відсотків особового складу рекрутуються.

Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.

В українському інформаційному просторі регулярно з’являються повідомлення про скандали і конфлікти між працівниками ТЦК і цивільними громадянами на вулицях міст і сіл. Негативна інформація про мобілізацію швидко поширюється соціальними мережами. Українські військові та представники влади заявляють, що це є наслідком інформаційно-психологічних операцій РФ. Крім того, регулярно з’являються повідомлення про корупцію в ТЦК.

Генштаб ЗСУ: на тлі оголошеного перемир’я на фронті зафіксували майже 150 боїв

На тлі оголошеного триденного перемир’я на фронті протягом минулої доби зафіксували 147 бойових зіткнень, повідомив у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.

За даними штабу, вчора противник застосував 7704 дронів-камікадзе та здійснив 2021 обстріл населених пунктів та позицій українських військ, зокрема 12 – із реактивних систем залпового вогню.

Найбільше російських атак зафіксували на Покровському напрямку – тут українські захисники зупинили 28 штурмових дій агресора у бік населених пунктів Білицьке, Никанорівка, Дорожнє, Новоолександрівка, Родинське, Василівка, Удачне, Молодецьке, Новомиколаївка, Новопідгороднє, Котлине, Гришине та Сергіївка.

На Гуляйпільському напрямку сили РФ здійснили 27 атак у районах Нового Запоріжжя, Рибного, Цвіткового, Залізничного, Святопетрівки, Чарівного, Злагоди, Оленокостянтинівки та в бік населених пунктів Гірке, Гуляйпільське, Верхня Терса, Воздвижівка та Староукраїнка.

На Костянтинівському напрямку російських атак було дещо менше – 11 атак біля Іллінівки, Плещіївки, Русиного Яру та в бік Костянтинівки.

Бойові дії меншої інтенсивності також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському та Олександрівському напрямках.

На Оріхівському та Придніпровському напрямках штурмів не було.

За оцінкою головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського на 8 травня, російська армія активізувала наступальні дії фактично по всьому фронту. Найбільш напруженим, за його словами, залишається Покровський напрямок, де РФ зосередила «близько 106 тисяч особового складу».

Також аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) на початку травня зазначали, що російські війська, які вперше проникли на околиці Костянтинівки наприкінці жовтня 2025 року, досі не досягли значного прогресу в тактичній зоні Костянтинівка-Дружківка.

ЗСУ знешкодили всі БпЛА, якими вночі атакували війська РФ – Повітряні сили

Російські війська протягом ночі (з 00:00 10 травня) атакували Україну 27 ударними БпЛА різних типів з Приморсько-Ахтарськ, Міллєрово – РФ, повідомляє у телеграмі пресслужба Повітряних сил ЗСУ.

За попередніми даними, на 08.00 протиповітряна оборона знешкодила 27 російських БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та дронамів-імітаторів «Пародія». Влучань не зафіксовано.

Ця атака відбулася на тлі оголошеного триденного перемир’я між Росією й Україною. За словами президента США Дональда Трампа, припинення вогню триватиме 9, 10 і 11 травня і передбачатиме як зупинку бойових дій, так і обмін полоненими у форматі 1000 на 1000.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

ОВА: на Дніпропетровщині через російські обстріли поранена дитина

На Дніпропетровщині через російські обстріли поранена дитина, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.

За його словами, сили РФ атакували безпілотниками два райони області – Нікопольський та Синельниківський.

Ганжа зазначив, що 3-річна дівчинка постраждала – її доправили до лікарні у стані середньої тяжкості. Також у цьому районі через атаки РФ пошкоджена інфраструктура.

За останніми даними Офісу генпрокурора, через російську агресію в Україні загинула 701 дитина, 2498 – поранені.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

«Маркер деколонізації». Чому в Києві досі немає пам’ятника гетьману Івану Мазепі?

Вже майже 35 років як Україна є незалежною державою. Але в її столиці й досі немає повноцінного пам’ятника гетьману Івану Мазепі, якого називають одним з найуспішніших лідерів-державотворців в українській історії.

Ба більше, навіть уже готове погруддя Мазепи для встановлення в Києво-Печерській лаврі – і це питання не вирішується уже кілька років.

У чому причини? А за що взагалі Мазепі потрібні пам’ятники? До речі, де існують вже встановлені? Та й як виглядав гетьман, «образ якого спотворювали» імперські Петербург та Москва? Дивіться і читайте за лінком

Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати РФ у війні, станом на 10 травня

Росія за час повномасштабної війни проти України втратила близько 1 341 110 своїх військових, зокрема 840 осіб – за добу, такі дані на ранок 10 травня навів Генштаб ЗСУ.

Українське командування також навело дані про втрати Росії у військовій техніці:

  • танки – 11 920
  • бойові броньовані машини – 24 544 (+3 – за добу)
  • артилерійські системи – 41 787 (+75)
  • РСЗВ – 1 782 (+2)
  • засоби ППО – 1 373 (+2)
  • літаки – 435
  • гелікоптери – 352
  • наземні робототехнічні комплекси – 1 362 (+11)
  • БпЛА оперативно–тактичного рівня – 282 697 (+1 489)
  • крилаті ракети – 4 585
  • кораблі / катери – 33
  • підводні човни – 2
  • автомобільна техніка й автоцистерни – 95 479 (+227)
  • спеціальна техніка – 4 176 (+3)

Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.

На квітень 2026 року журналісти російської служби ВВС і «Медіазони» спільно з командою волонтерів підтвердили імена щонайменше 212 188 російських військовослужбовців, які загинули на війні проти України з лютого 2022 року. Йдеться про тих, чиї імена підтверджені у відкритих джерелах.

Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.

Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG