Голод в Олешках. Виживання у блокадному місті, заміновані дороги, скиди
Взимку в окупованих Олешках Херсонської області люди масово гинули від голоду й холоду – про це розповідають вцілілі жителі та волонтери, які допомагають врятуватися й вибратися з міста. Вони ж кажуть, що з грудня 2025 року Олешки опинилися у повній блокаді
Радіо Свобода зібрало свідчення про це.
Олешки – історичне козацьке місто на лівому березі Дніпра в Херсонській області (переіменоване більшовиками у 1928 році у Цюрупінськ, історичну назву повернули у 2016 році). До початку повномасштабного вторгнення Росії місто було адміністративним центром району, у ньому жили майже 24 тисячі людей. Олешки були окуповані російськими військами у перші дні великої війни. Відтоді ОЛешки зазнали катастрофічних руйнувань та демографічних втрат. Найбільшою трагедією для Олешок стало підрив російськими військовими Каховської ГЕС у червні 2023 року. Через особливості рельєфу та низинне розташування, місто майже повністю було затоплене. Це призвело до численних жертв серед цивільного населення, яке окупаційна російська влада заблокувала й позбавила вчасної евакуації. Гуманітарна ситуація в тимчасово окупованих Олешках станом на весну 2026 року оцінюється офіційними особами та правозахисниками як катастрофічна. За різними оцінками, від 2 до 6 тисяч цивільних (середних кілька десятків дітей та багато маломобільних громадян), які там залишаються, вживуть без електро і газопостаачання, без доступу до медицини і ліків, відчуваючи гостру потребу у їжі і питній воді. Місто фактично перебуває в повній воєнній та інформаційній блокаді, перетворившись на зону виживання під жорстким контролем російських військових.
Дитинство журналістки Марії Семенченко минуло в Олешках. У місті залишилися родичі та знайомі. Марія підтримує зв'язок із ними і зараз.
«Коли люди, з якими я тримаю контакт, почали писати, що в нас, напевно, буде голод, що така ситуація – мені теж спочатку здавалося: можливо, вони живуть у такому пеклі щодня, де обстріли, всі підриваються на мінах, а люди зникають із вулиць. Можливо, вони, так би мовити, гіперболізовано відчувають це, бо зараз не завозять продукти через сніг чи опади, як вони казали. Але потім стало очевидно: так, проблеми з продуктами справжні», – розповідає журналістка Марія Семенченко.
Далі про це читайте ТУТ
Генштаб ЗСУ: на фронті минулої доби відбулося майже 250 боїв
На фронті протягом минулої доби відбулося 242 боєзіткнення, повідомив у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, вчора противник здійснив 112 авіаційних ударів, скинувши 316 керованих авіабомб, застосував 8065 дронів-камікадзе та здійснив 2716 обстрілів населених пунктів та позицій українських військ, зокрема 104 – із реактивних систем залпового вогню.
Найбільше російських атак минулої доби зафіксували на Покровському напрямку – тут українські захисники зупинили 32 штурмові дії агресора у районах населених пунктів Родинське, Новоолександрівка, Гришине, Удачне, Молодецьке, Сухецьке, Іванівка, Нове Шахове та у бік Мирного, Білицького, Сергіївки та Новопавлівки.
Також інтенсивні бої тривають на Гуляйпільському та Костянтинівському напрямках, де війська РФ здійснили 24 та 22 атаки відповідно.
Бойові дії продовжуються на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
На Краматорському та Олександрівському напрямку минулої доби противник наступальних дій не проводив.
За оцінкою головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського на 8 травня, російська армія активізувала наступальні дії фактично по всьому фронту. Найбільш напруженим, за його словами, залишається Покровський напрямок, де РФ зосередила «близько 106 тисяч особового складу».
Аналітики з американського Інституту вивчення війни у своєму звіті 10 травня зазначили, що сили РФ не досягли жодного значущого прогресу на полі бою за останній рік, а українські військові навпаки – мають успіхи.
У Дніпрі кількість постраждалих через атаку РФ зросла до 18 людей – ОВА
У Дніпрі кількість постраждалих через нічну російську атаку зросла до 18 людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За його даними, серед постраждалих є діти – 2-річна дівчинка та 10-річний хлопчик, вони перебувають на амбулаторному лікуванні.
Вісім постраждалих потрапили до лікарні, медики оцінюють їхній стан як середньої тяжкості.
Генштаб ЗСУ: втрати Росії у війні перевищили мільйон 350 тисяч військових
Росія за час повномасштабної війни проти України втратила близько 1 350 010 своїх військових, зокрема 1220 осіб – за добу, такі дані на ранок 18 травня навів Генштаб ЗСУ.
Українське командування також уточнило дані про втрати Росії у військовій техніці:
- танки – 11 939 (+1 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 583 (+5)
- артилерійські системи – 42262 (+47)
- РСЗВ – 1 792 (+2)
- засоби ППО – 1 386(+2)
- літаки – 435
- гелікоптери – 353 (+1)
- наземні робототехнічні комплекси – 1 415 (+5)
- БпЛА оперативно–тактичного рівня – 297 057(+1 603)
- крилаті ракети – 4 585
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 97338 (+220)
- спеціальна техніка – 4 200 (+4).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
Влада: Одеса вночі зазнала атаки РФ – постраждали дві людини, пошкоджені житлові будинки
Одеса вночі зазнала російської атаки, постраждали 11-річний хлопець та 59-річний чоловік, повідомив очільник міської військової адміністрації Одеси Сергій Лисак.
За його даними, через атаку РФ, крім житлових будинків, пошкоджень зазнали будівлі ліцею та дитячого садочка.
У міськраді повідомили, що у двох районах міста пошкоджені чотири багатоквартирні та 22 приватні будинки.
ОВА: через удар РФ по Дніпру постраждали дев’ять людей, серед них є дитина
Через російський удар по Дніпру постраждали дев’ять людей, серед них є дитина, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
«Медична допомога знадобилася 10-річному хлопчику. Він та четверо дорослих – на амбулаторному лікуванні. Ще четверо людей госпіталізовані. Всі у стані середньої тяжкості», – написав він у телеграмі.
За даними ОВА, сили РФ вдарили по Дніпру ракетами, було влучання по житловому кварталу. У місті сталося кілька пожеж.
Також, як повідомив Ганжа, у Дніпровському районі війська РФ поцілили по складу, де зберігалася піротехнічна продукція – там сталася пожежа. Попередньо, люди не постраждали.
Через російський удар у Запорізькому районі поранені двоє людей – влада
Унаслідок завданого увечері 17 травня російського удару в Запорізькому районі постраждали двоє людей, пошкоджений автомобіль, повідомив очільник Запорізької ОВА Іван Федоров.
«Ворог атакував Запорізький район. Удар прийшовся по дорозі на виїзді з одного з населених пунктів», – написав він.
За інформацією Федорова, пошкоджено автівку, поранень зазнали 28-річна жінка і 27-річний чоловік.
Через атаку на Дніпро та околиці є поранена, пошкоджена релігійна установа – ОВА
Через російський удар по Дніпру постраждали дев’ять людей, серед них є дитина, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
«Медична допомога знадобилася 10-річному хлопчику. Він та четверо дорослих – на амбулаторному лікуванні. Ще четверо людей госпіталізовані. Всі у стані середньої тяжкості», – написав він у телеграмі.
За даними ОВА, сили РФ вдарили по Дніпру ракетами, було влучання по житловому кварталу. У місті сталося кілька пожеж.
Також, як повідомив Ганжа, у Дніпровському районі війська РФ поцілили по складу, де зберігалася піротехнічна продукція – там сталася пожежа. Попередньо, люди не постраждали.
Кількість боїв на фронті наближається до 200 – Генштаб ЗСУ
На фронті від початку доби 17 травня відбулося 195 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник завдав 76 авіаційних ударів, скинув 201 керовану авіабомбу. Крім того, залучив для ураження 4851 дрон-камікадзе та здійснив 1994 обстріли населених пунктів і позицій наших військ», – ідеться у зведенні станом на 22:00.
Значна частина боїв зафіксована на трьох напрямках – Костянтинівському та Покровському на Донеччині, Гуляйпільському на Запоріжжі.
«Сили оборони успішно відбили 16 ворожих штурмів на Костянтинівському напрямку поблизу Костянтинівки, Іванопілля, Іллінівки, Русиного Яру, Торецького, Шахового, Софіївки та у напрямку Вільного. Ще одне боєзіткнення досі триває.
На Покровському напрямку ворог здійснив 20 атак. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Родинське, Новоолександрівка, Гришине, Удачне, Молодецьке, Сухецьке та у бік Мирного та Сергіївки. Три боєзіткнення досі тривають.
На Гуляйпільському напрямку Сили оборони успішно відбили 19 ворожих атак у районах населених пунктів Злагода, Варварівка, Добропілля, Оленокостянтинівки та у бік Нового Запоріжжя, Воздвижівки, Староукраїнки, Залізничного, Гуляйпільського й Чарівного», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
США відновили санкції проти російської нафти, не продовживши дію тимчасового винятку
Адміністрація президента США Дональда Трампа відновила санкційні обмеження на морські поставки російської нафти, не продовживши дію тимчасового винятку.
Йдеться про ліцензію General License 134B Міністерства фінансів США, яка дозволяла окремим країнам, зокрема Індії, тимчасово продовжувати купувати російську нафту, якщо вантажі були завантажені до набуття чинності санкційних дедлайнів.
Виняток уперше запровадили у березні, а у квітні його дію продовжили ще раз. У Вашингтоні пояснювали це «прагненням уникнути нової енергетичної кризи на тлі бойових дій на Близькому Сході та загроз для ключових морських маршрутів постачання нафти».
Однак у США та Україні критики вважали, що така політика фактично дала Москві можливість і далі отримувати мільярдні прибутки від експорту нафти під час війни проти України.
15 травня сенаторки-демократки Джин Шагін та Елізабет Воррен закликали адміністрацію не продовжувати дію винятку. У спільній заяві вони наголосили, що «немає доказів того, що послаблення санкцій допомогло знизити ціни на пальне для американців, водночас Росія продовжувала отримувати мільярди доларів нафтових доходів».
Голова комітету у закордонних справах Палати представників США, республіканець Браян Маст, також підтримав продовження санкційного тиску на Москву, однак застеріг, що «обмеження не повинні завдавати більшої шкоди союзникам США, ніж самій Росії».
Раніше, 13 березня, Мінфін США послабив обмеження на продаж російських нафти та нафтопродуктів, які вже були завантажені на судна, щоб знизити ціни після фактичної блокади Іраном Ормузької протоки у відповідь на американсько-ізраїльську операцію. Термін дії відстрочки сплив 11 квітня.
Відомство не відповіло на запитання видання Politico про закінчення терміну, проте послалося на березневу заяву міністра фінансів Скотта Бессента, який називав послаблення «короткостроковим заходом». Демократи в Конгресі раніше розкритикували відстрочку, заявивши, що послаблення дозволили Росії та її пособникам заробити додатково понад чотири мільярди доларів. Міністр фінансів Скотт Бессент зазначав, що, згідно з аналізом відомства, за час скасування санкцій Росія мала отримати не більше ніж два мільярди доларів.
Вперше за п’ять років у Росії закупили 2,5 мільйони барелів сирої нафти Філіппіни. Ще 27 тисяч тонн російських нафтопродуктів прибули до Південної Кореї (вона не купувала нафту в Росії з 2022 року), зазначає проєкт Радіо Свобода «Настоящее время».
Раніше президент США Дональд Трамп заявляв, що американські санкції проти російської нафти буде відновлено після завершення кампанії проти Ірану.
28 лютого США розпочали спільну з Ізраїлем військову операцію проти Ірану. Іран у відповідь заблокував судноплавство в Ормузькій протоці, через яку проходить близько 20% світових морських поставок нафти, що призвело до зростання цін на пальне.
Одним із головних бенефеціарів цього стала Росія, повідомляли аналітики Financial Times. Ціни на російську нафту марки Urals на початок квітня досягли максимуму за останні 13 років. За прогнозами експертів, додаткові нафтогазові доходи у квітні можуть досягти або навіть перевищити трильйон рублів.
Нову омбудсменку РФ чекає суд за воєнні злочини проти України. Хто така Лантратова?
У Росії призначили нову уповноважену з прав людини: Яна Лантратова змінила на цій посаді Тетяну Москалькову, яка була омбудсменом останні 10 років. В Україні Лантратову звинувачують у депортації українських дітей із окупованої Росією частини української території.
В Україні Лантратову та дружину депутата Держдуми Сергія Миронова Інну Варламову звинувачують у «примусовій індивідуальній депортації осіб, які перебувають під захистом», та «порушенні законів та звичаїв війни». За даними слідства, наприкінці серпня 2022 року вони під виглядом офіційного візиту приїхали до окупованого російською армією Херсону та вивезли з Херсонського обласного будинку дитини двох дітей – 10-місячну Маргариту Прокопенко та дворічного Іллю Ващенка.
«Встановлено, що за станом здоров’я вони не потребували додаткового обстеження та лікування. Отже, для їхньої депортації до Росії не було об’єктивних причин. За інформацією слідства, українським дітям видали свідоцтва про народження російського зразка», – йдеться в повідомленні Генпрокуратури України. Більше про це тут
Санду відреагувала на рішення Путіна спростити отримання громадянства РФ для Придністров’я
Президентка Молдови Мая Санду розкритикувала рішення президента Росії Володимира Путіна спростити можливість отримання російського громадянства для вихідців із сепаратистського регіону Молдови Придністров’я, назвавши це інструментом мобілізації для повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
«Ймовірно, їм потрібно більше людей, щоб відправити на війну в Україну», – сказала Санду на безпековій конференції в Таллінні 16 травня. Її слова цитує видання Politico.
Президентка Молдови заявила, що рішення Москви може бути спробою посилити тиск на Кишинів. Вона також нагадала, що після початку повномасштабної війни Росії проти України частина жителів Придністров’я отримала молдовське громадянство «з міркувань безпеки».
Санду закликала жителів Придністров’я обережно ставитися до можливостей спрощеного отримання російського паспорта.
На запитання, чи може Путін заблокувати членство Молдови в ЄС через справу Придністров’я, Санду відповіла, що «лише ЄС може вирішити, чи може Молдова стати частиною Євросоюзу, чи ні. Росія не має до цього жодного стосунку».
15 травня стало відомо, що президент Росії Володимир Путін підписав указ про спрощений прийом до російського громадянства жителів сепаратистського регіону Молдови Придністров’я. Документ опублікований на офіційному порталі правової інформації РФ.
Згідно з указом, право на спрощене отримання громадянства отримали повнолітні іноземні громадяни й особи без громадянства, які постійно проживають у Придністров’ї на момент набрання чинності документом.
Для них скасовуються вимоги про п’ятирічне проживання в Росії, підтвердження знання російської мови, історії Росії й основ законодавства РФ.
Подати заяву можна буде через російські дипломатичні представництва і консульства. В указі вказано, що рішення ухвалене «з метою захисту прав і свобод людини і громадянина».
Президент України Володимир Зеленський заявив, що рішення Путіна означає, що РФ цікавить «далеко не тільки Донбас». За словами голови держави, він обговорив це питання з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою і доручив МЗС України контактувати з Молдовою щодо «спільної оцінки і спільних дій».
Придністров’я – сепаратистський регіон Молдови, який фактично не підконтрольний Кишиневу з 1992 року. Росія формально визнає територіальну цілісність Молдови, але підтримує Придністров’я політично, економічно й військовою присутністю.
У Придністров’ї розміщений російський військовий контингент, який перебуває в регіоні з 1990-х років.
За різними оцінками, чисельність російських військових становить близько 1200-1500 осіб. Москва вважає присутність своїх військових законною, посилаючись на угоду 1992 року. Кишинів, навпаки, називає контингент незаконним і вимагає його виведення.
У квітні цього року секретар Ради безпеки Росії Сергій Шойгу заявив, що у Придністров’ї проживає понад 220 тисяч росіян, інтереси яких нібито під загрозою через дії влади України і Молдови.
Зеленський про підготовку наступних етапів обміну: триває робота щодо списків
Президент Володимир Зеленський повідомив, що на даний час триває підготовка до нових етапів обміну полоненими у форматі «1000 на 1000», перший з яких провели 15 травня.
«Не зупиняємось, щоб були і наступні етапи обмінів. Цього тижня був перший етап з обміну 1000 на 1000. Ми готуємо наступні. Триває робота щодо списків, всіх необхідних погоджень», – сказав він у вечірньому зверненні 16 травня.
Президент не уточнив, коли можна очікувати нових етапів обміну.
15 травня в рамках обміну полоненими з Росією до України повернулися 205 українських захисників. За словами президента Зеленського, це – військові Збройних сил України, Національної гвардії і Державної прикордонної служби.
Він уточнив, що більшість військових були в російському полоні ще з 2022 року. Серед них є захисники Маріуполя й учасники бойових дій на Донецькому, Луганському, Харківському, Херсонському, Запорізькому, Сумському, Київському напрямках.
Координаційний штаб із питань поводження з військополоненими додав, що один зі звільнених – нацгвардієць, який потрапив у полон на Чорнобильській АЕС. Наймолодшому з військових виповнився 21 рік, найстаршому – 62 роки.
Президент США Дональд Трамп увечері 8 травня заявив, що вдалося досягнути згоди про триденне перемир’я між Росією й Україною – 9, 10 і 11 травня. За його словами, воно мало передбачати як зупинку бойових дій, так і обмін полоненими у форматі «1000 на 1000». У Києві й Москві згодом підтвердили домовленості.
Четверо чоловіків поранені через удари РФ у Запоріжжі й Запорізькому районі 16 травня – ОВА
У Запоріжжі й Запорізькому районі внаслідок російських ударів 16 травня поранені четверо чоловіків, повідомив очільник обласної військової адміністрації Іван Федоров.
Він уточнив, що у стані середньої тяжкості шпиталізували двох чоловіків 30 і 40 років, які були поранені внаслідок ранкової атаки на Запоріжжя. У них осколкові поранення.
Крім того, Федоров повідомив, що армія РФ вдарила безпілотником по Нижній Хортиці, там поранень зазнали 36-річний і 45-річний чоловіки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Росію цікавить «далеко не тільки Донбас» – Зеленський про рішення Путіна щодо Придністров’я
Президент України Володимир Зеленський заявив, що рішення президента Росії Володимира Путіна спростити можливість отримання російського громадянства для вихідців із сепаратистського регіону Молдови Придністров’я означає, що РФ цікавить «далеко не тільки Донбас».
«Крок специфічний – означає не тільки те, що Росія таким чином шукає собі нових солдатів, бо громадянство означає військовий обовʼязок. Це і позначення Росією території Придністровʼя як начебто своєї. Вони і в Москві часто кажуть різним співрозмовникам, що їх цікавить начебто тільки Донбас. Насправді далеко не тільки Донбас. Ми маємо на це реагувати. Тим більше що російський військовий контингент і розташування спецслужб у Придністровʼї – це для нас також виклик. Ми зацікавлені в стабільній, сильній Молдові», – сказав Зеленський у вечірньому зверненні 16 травня.
За словами голови держави, він обговорив це питання з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою і доручив МЗС України контактувати з Молдовою щодо «спільної оцінки і спільних дій».
«Я очікую також пропозиції від українських спецслужб, від нашої розвідки по формату реагування. Росії треба більше думати про свої НПЗ і про свою нафтоперевалку, а не про громадян інших держав і землю інших народів», – заявив Зеленський.
15 травня стало відомо, що президент Росії Володимир Путін підписав указ про спрощений прийом до російського громадянства жителів сепаратистського регіону Молдови Придністров’я. Документ опублікований на офіційному порталі правової інформації РФ.
Згідно з указом, право на спрощене отримання громадянства отримали повнолітні іноземні громадяни й особи без громадянства, які постійно проживають у Придністров’ї на момент набрання чинності документом.
Для них скасовуються вимоги про п’ятирічне проживання в Росії, підтвердження знання російської мови, історії Росії й основ законодавства РФ.
Подати заяву можна буде через російські дипломатичні представництва і консульства. В указі вказано, що рішення ухвалене «з метою захисту прав і свобод людини і громадянина».
Придністров’я – сепаратистський регіон Молдови, який фактично не підконтрольний Кишиневу з 1992 року. Росія формально визнає територіальну цілісність Молдови, але підтримує Придністров’я політично, економічно й військовою присутністю.
У Придністров’ї розміщений російський військовий контингент, який перебуває в регіоні з 1990-х років.
За різними оцінками, чисельність російських військових становить близько 1200-1500 осіб. Москва вважає присутність своїх військових законною, посилаючись на угоду 1992 року. Кишинів, навпаки, називає контингент незаконним і вимагає його виведення.
У квітні цього року секретар Ради безпеки Росії Сергій Шойгу заявив, що у Придністров’ї проживає понад 220 тисяч росіян, інтереси яких нібито під загрозою через дії влади України і Молдови.
ОВА: одна людина загинула, 9 постраждали на Дніпропетровщині через удари РФ
На Дніпропетровщині 16 травня одна людина загинула, дев’ять, зокрема двоє дітей, – постраждали через російські удари, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За його словами, російські військові понад 70 разів атакували два райони області безпілотниками, артилерією і ракетами.
«На Нікопольщині під ударом були Нікополь, Марганецька, Покровська, Червоногригорівська і Мирівська громади. Пошкоджені інфраструктура, адмінбудівлі, АЗС, дитсадок, магазин, багатоповерхові та приватні будинки, господарські споруди, авто. Загинув 38-річний чоловік. Постраждали 9 людей. Двох госпіталізували в стані середньої тяжкості. Решта – на амбулаторному лікуванні. У тому числі й діти – 10-річна дівчинка і 14-річний хлопчик», – йдеться в повідомленні.
За даними ОВА, на Криворіжжі російські сили вдарили по самому Кривому Рогу і Зеленодольській громаді, там понівечені інфраструктура й підприємство.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Генштабі уточнили результати влучання по НПЗ в Рязані
Генштаб Збройних сил України уточнив результати влучання по інфраструктурі нафтопереробного заводу в російській Рязані вночі проти 15 травня.
«Пошкоджено установки переробки АВТ-3, АВТ-4, АТ-6 й установку гідроочищення дизельного пального», – повідомили в Генштабі 16 травня, зазначивши, що Рязанський НПЗ є одним із найбільших нафтопереробних підприємств Росії й задіяний у забезпеченні пальним російських військ.
Крім того, у командуванні ЗСУ повідомили про інші удари по об’єктах російських сил 16 травня.
«Зокрема, уражено пункт управління ворога у районі Покровська Донецької області, а також пункт управління БпЛА противника у Графському на Донеччині. Також уражено ангар з військовою технікою противника у Селидовому Донецької області. Крім того, завдано ураження по складу матеріально-технічних засобів противника у Бараниківці Луганської області та ремонтному підрозділу противника у Привіллі на Херсонщині. Також українські воїни завдали уражень по зосередженнях живої сили окупантів у Шахтарську, Михайлівці, Ялті, Селидовому на Донеччині, у Любимівці Запорізької області і ще у районах низки інших населених пунктів», – йдеться в повідомленні.
У російській Рязані 15 травня запровадили режим надзвичайної ситуації після атаки безпілотників. «Рішення ухвалили у зв’язку із загибеллю людей і заподіянням шкоди здоров’ю, частковим пошкодженням житлових та інших приміщень», – йшлося в повідомленні уряду Рязанської області РФ.
Режим надзвичайної ситуації діятиме до особливого розпорядження.
У ніч проти 15 травня Рязанську область Росії атакували, за даними місцевої влади, 99 українських безпілотників. За останніми даними, загинули четверо людей, ще 28 постраждали. Внаслідок атаки виникла пожежа на Рязанському нафтопереробному заводі – Генштаб ЗСУ згодом підтвердив удар по НПЗ.
Губернатор Рязанської області Павло Малков повідомив вранці, що в місті пошкоджені два багатоповерхові житлові будинки, уламки дронів впали на території промислового підприємства.
Російська служба Радіо Свобода опублікувала супутниковий знімок Sentinel, на якому видно, що внаслідок удару по Рязанському НПЗ пошкоджений трубопровід між резервуарним парком й одним із цехів підприємства – там спостерігається відкрите вогнище горіння.
Рязанський НПЗ входить до структури «Роснефти», потужність його роботи складає близько 17 мільйонів тонн нафти на рік.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Військовий музей у Німеччині заборонив вхід українцям та громадянам ще 25 країн
Популярний музей збройних сил Німеччини у місті Кобленц не пускає громадян 26 країн, яких Берлін вважає такими, що становлять «особливі ризики для безпеки». Обмеження на вхід діють уже кілька тижнів. Однак про це незвичне правило нещодавно почали писати українські медіа – після того, як до музею не пустили українку з дитиною.
«На вході нам показали список країн, громадянам яких заборонено вхід, – написала українка у соцмережах. – Ми їхали туди з дітьми дві години».
У повідомленні на сайті музею від 3 березня зазначено, що відвідувачі повинні надати документи на вході. Більше про це тут
Кремль боїться не лише зброї США, а й інвестицій – президент Американської торговельної палати в Україні
90% американських компаній продовжують працювати в Україні попри повномасштабну війну та цілеспрямовані ракетні атаки РФ на цивільні виробництва. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода розповів президент Американської торговельної палати в Україні Андрій Гундер.
Під російські атаки вже потрапили майже половина компаній-членів бізнес-асоціації – від виробництв до портових терміналів. Водночас оборонні компанії придивляються до українського ринку.
Чому Кремль «боїться американських інвестицій», як у Вашингтоні реагують на удари РФ по бізнесу США, чому нові інвестори все ще вагаються заходити в Україну та які компанії можуть з’явитися тут найближчими роками? Про це у розмові.
З Андрієм Гундером також обговорили перспективи «найбільшої відбудови з часів Другої світової війни», вартість якої оцінюють у 500 мільярдів доларів, та те, як гучні антикорупційні розслідування впливають на готовність інвесторів вкладати кошти в українську економіку.
Читайте і дивіться за лінком
В окупованих Олешках може залишатися до 2 тисяч жителів, місто заблоковане, люди голодують – МВА
В окупованих Олешках на Херсонщині взимку й навесні цього року люди масово гинули від голоду і холоду, підтвердила в інтерв’ю проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії начальниця Олешківської міської військової адміністрації Тетяна Гасаненко. За її словами, жителям дотепер не привозять продукти, медикаменти і пенсії, зруйнована комунальна інфраструктура.
«Мені відомо, що навіть борошно продавали склянками, і коштувало воно досить дорого. Втім, грошей у місті фактично немає: навіть ті умовні соціальні виплати, які пообіцяли окупанти, хоча, згідно з Женевськими конвенціями, саме вони зобов’язані дбати про людей на тимчасово окупованих територіях, отримати майже неможливо. Щоб оформити допомогу, потрібно їхати до Скадовська. А це та сама дорога, яка постійно обстрілювалася ще до настання зими, і на якій завжди гинули люди», – сказала Гасаненко.
За словами очільниці МВА, російські військові силою забирають продовольство в жителів окупованих Олешок. «Нам відомо, що люди гинули, намагаючись захистити свої продукти від окупантів... Ці негідники намагалися відібрати їжу і позбавляли життя кожного, хто просто заважав їм пройти в підвал, де зберігалися останні запаси для виживання. Те, що відбувається у місті – просто жахливо», – сказала Гасаненко.
Це також підтвердила українська журналістка Марія Семенченко, яка перебуває на зв’язку із родичами з Олешок. «Був випадок, коли до одного чоловіка прийшли окупанти і знайшли у нього якісь продукти. Його били прикладом і витягли на вулицю, але, почувши звук дрону, нападники покинули його і пішли», – розповіла Марія Семенченко.
Скільки саме людей нині залишаються в Олешках – точно невідомо. За словами Тетяни Гасаненко, – близько двох тисяч, з них – 47 дітей. Волонтерка й уродженка Олешок Ксенія Архипова, яка допомагає людям виїхати з міста і координує доставку продовольства в місто, вважає, що жителів менше, близько 1700 – 1800 осіб.
За словами Архипової, 32 людей вдалося евакуювати з Олешок 11 травня.
За весь час ізоляції в Олешки прорвалося лише кілька машин із продовольством, кажуть волонтери. Зараз люди у місті знову голодують, заявила Тетяна Гасаненко.
Волонтерка Ксенія Архипова веде реєстр загиблих в місті з осені 2025-го, заносить до нього всіх: загиблих від холоду, голоду, атак дронів, є графа: «розстріляні». За словами Архипової, за її підрахунками, в місті цієї зими загинули понад 300 людей.
«Понад триста. Зима. І люди почали писати: «Будь ласка, додайте: моя мама загинула в жовтні 2025 року». Стояла в черзі за гуманітарною допомогою. Обстріл. Тоді загинули п’ятеро людей. Я знаю це. Дуже багато провокацій. Привозилася гуманітарна допомога, і люди з другої-третьої години ночі стояли в черзі за нею. Тому що взагалі в Олешках давно проблема з їжею – вона справді давня. І потім відбувається обстріл», – каже Архипова.
Олешки на Херсонщині були окуповані в перший день повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року. Вперше люди почали масово залишати Олешки три роки тому, після підриву російськими військовими греблі Каховської ГЕС. Тоді, за даними мера Євгена Рищука, під воду пішло 90% міста. Вода прибула вночі, коли багато жителів Олешок і сусідніх сіл спали. На думку Тетяни Гасаненко, назвати точну цифру загиблих від повені в Олешківській громаді, яка до окупації налічувала близько 40 тисяч осіб, поки неможливо.
Від грудня 2025 Олешки перебували в повній блокаді, кажуть волонтери й українські чиновники. Всі дороги до Олешок заміновані й під вогневим контролем, – пояснюють військові експерти. Масова евакуація з міста неможлива. В Олешках – нестача продовольства, немає медикаментів. Омбудсмен Дмитро Лубінець і Міжнародний комітет Червоного Хреста намагаються організувати масову евакуацію з блокадного міста.
Більше про виживання в блокадному місті дивіться у випуску телепроєкту Крим.Реалії.