Генштаб ЗСУ: на фронті від початку доби було 230 боїв
На фронті від початку цієї доби відбулося 232 бойових зіткнення, повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, найбільше – 34 – російських атак було на Покровському напрямку, де сили РФ намагалися просунутися у районах населених пунктів Никанорівка, Котлине, Горіхове, Новоолександрівка, Родинське, Покровськ, Гришине, Удачне та у бік населених пунктів Шевченко, Білицьке, Сергіївка Новопавлівка. Дотепер триває чотири боєзіткнення.
Інтенсивні бої продовжуються на Гуляйпільському напрямку – 27 атак військ РФ біля Добропілля, Злагоди, Гуляйполя, Солодкого, Залізничного, Староукраїнки та у бік Нового Запоріжжя, Цвіткового й Чарівного. Наразі триває один бій.
Сили оборони відбивали 20 російських штурмів на Костянтинівському напрямку поблизу Костянтинівки, Іванопілля, Плещіївки, Русиного Яру та у бік Миколайпілля, Вільного й Кучерів Яру.
Бойові дії також продовжуються на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Олександрівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
На Слов’янському напрямку противник наступальних дій не проводив.
21 травня американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що українські сили повертають собі тактичну ініціативу на різних ділянках лінії фронту.
Перед тим міністр оборони Михайло Федоров на зустрічі з журналістами заявив, що Україні вдалося суттєво сповільнити просування сил РФ і поступово перехоплювати ініціативу на фронті завдяки роботі українських військових й іншим чинникам, серед яких вимкнення для агресора Starlink і нарощування дронових ударів середньої дальності (middle strike).
Президент України Володимир Зеленський у відеозверненні 25 травня заявив, що Україна зараз має сильніші позиції на фронті.
Командувач СБС Бровді застеріг Лукашенка від вступу у війну та заявив про «500 цілей на олівці»
Командувач Сил безпілотних систем України Роберт Бровді (позивний «Мадяр») застеріг Олександра Лукашенка від вступу Білорусі у війну РФ проти України.
«Мінському гауляйтеру Лукашеску: пес, що лає, не кусає. Птах хижий не такий. Перші 500 цілей вже на олівці. Безкоштовна і дуже практична порада: не лізь у очі Україні», – написав він у телеграмі.
Білоруська сторона цю заяву не коментувала.
Читайте також – ЗМІ: Макрон застеріг Лукашенка від участі у війні Росії проти України
Росія та її союзник Білорусь минулого тижня провели ядерні навчання на тлі ескалації атак безпілотників на Росію. У Білорусі, яка межує зі східним флангом НАТО, також розміщений «Орешник» – новітній російський ракетний комплекс, здатний нести ядерну зброю.
19 травня головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський, коментуючи загрозу РФ з боку Білорусі, заявив, що «можливі операції на півночі – це реально.
Після цих заяв Олександр Лукашенко сказав, що Мінськ «не буде втягнутий» у війну Росії проти України, але є умова – якщо це не агресія проти території Білорусі.
Білорусь не бере прямої участі у війні проти України, але у лютому 2022 року її влада надала територію країни для проїзду й дислокації російських військ, а з території Білорусі завдавалися удари по Україні.
Норвегія виділить Україні близько 40 мільйонів євро на відновлення енергосистеми
Норвегія виділить Україні близько 40 мільйонів євро на децентралізоване виробництво енергії, відновлювану енергію, акумулятори та локальну генерацію. Про це повідомляє МЗС країни.
У міністерстві зазначають, що Україна повинна пережити майбутню зиму, одночасно будуючи енергетичну систему, яка буде менш вразливою до атак.
«У співпраці з ЄС Норвегія надає 425 мільйонів норвезьких крон для зміцнення енергетичної безпеки України. Це фінансування допоможе Україні задовольнити нагальні потреби, а також сприятиме її відновленню, модернізації та шляху до членства в ЄС. Зима може здаватися далекою, але готуватися потрібно вже зараз», – сказав міністр закордонних справ Еспен Барт Ейде.
Перший віцепрем’єр – міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що ця допомога Норвегії буде важливим внеском у здатність України протистояти російським атакам і підтримувати роботу життєво важливих послуг.
За його словами, зараз Україна рухається до моделі розподіленої генерації та енергетичної автономності, де кожен елемент здатний працювати незалежно, а резервне обладнання і швидкість відновлення стають вагомим фактором безпеки.
Шмигаль повідомив, що від початку року Україна отримала понад 3200 одиниць енергетичного обладнання та більше 312 млн євро внесків до Фонду підтримки енергетики України. Близько 40 держав та міжнародних фінансових інституцій стали частиною великої коаліції зимової стійкості. Окремо він подякував Норвегії за внески у закупівлю газу для України, що є важливим елементом підготовки до наступного опалювального сезону.
Командир батальйону «ПВК «Редут» з розслідування «Схем» і «Системи» отримав підозру у воєнних злочинах
Слідчі Служби безпеки України у взаємодії з Головним управлінням розвідки Міноборони України зібрали докази воєнних злочинів сербського найманця Давора Савічича – командира російського батальйону «Волки» так званої ПВК «Редут» – під час повномасштабної війни Росії проти України, у період окупації Київщини. Як випливає з оприлюдненого тексту підозри від 22 травня, Савічичу інкримінують порушення законів і звичаїв війни, зокрема, жорстоке поводження з цивільним населенням, катування, незаконне позбавлення волі. Про бойовий шлях Савічича та його підрозділ «Волки» журналісти проєктів Радіо Свобода «Схеми» та «Система» раніше розповіли у великому розслідуванні про так звану «Приватну військову компанію «Редут» – а по факту російську систему вербування найманців на війну під контролем ГРУ РФ.
Армія РФ не закріпилась, але вже перетворила Костянтинівку на руїни. Нова «міксована» тактика
Уже кілька тижнів українські військові фіксують російських штурмовиків у різних районах Костянтинівки, одного з ключових вузлів української оборони на Донбасі у «поясі фортець». «Сіра зона» в місті поступово розширюється з листопада минулого року, але закріпитись армії РФ не вдається. Попри це, агресор уже майже знищив Костянтинівку керованими авіабомбами, артилерією та дронами. «Дорогу життя» до міста – головну логістичну артерію гарнізону ЗСУ – російські війська постійно атакують.
Військове командування переконало очільника РФ Володимира Путіна, що російські війська зможуть захопити весь Донбас до кінця осені, пише Financial Times. Водночас аналітики та медіа дедалі частіше говорять про перелом на фронті на користь України.
Що на цьому тлі відбувається з обороною Костянтинівки – розбирались Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Далі читайте ТУТ
Очільник МЗС Норвегії відреагував на дані про своє можливе посередництво у переговорах з РФ
Міністр закордонних справ Норвегії прокоментував повідомлення Politico про свою можливу роль представити Європу на потенційних переговорах із Росією. Еспен Барт Ейде сказав Радіо Свобода у Брюсселі, що не знає підґрунтя цих розмов і не висував своєї кандидатури.
«Моє ім’я згадувалося серед кількох інших кандидатур. Не знаю, звідки це взялося… Відверто кажучи, я вважаю, що роль Норвегії в тому, щоб бути дуже твердим і сильним союзником України. А це не те саме, що виступати посередником між Росією та Україною. Ми – на боці України», – зазначив 26 травня Еспен Барт Ейде у коментарі Радіо Свобода.
На думку топдипломата Норвегії, «справжнє посередництво» може на себе взяти «хтось у позиції, де може бачити себе між цими двома країнами».
«Окремо триває інша дискусія, і я вважаю її важливою… Йдеться про те, щоб хтось говорив від імені Європи. Але це не те саме, що медіація. Це радше спосіб донести голос Європи до переговорного столу, тому що те, як і коли завершиться ця війна, яким буде її завершення та якою стане Європа після цього, – це також питання, яке безпосередньо стосується Європи», – наголосив очільник МЗС Норвегії.
18 травня видання Politico назвало імена можливих кандидатів у спецпосланці для мирних переговорів щодо України від імені Європи. Серед них – колишня канцлерка Ангела Меркель, яка відкинула таку перспективу, нинішній президент Фінляндії Александр Стубб, який заявив про готовність до цієї ролі, та експрем’єр Італії – економіст Маріо Драгі, що має великий авторитет у ЄС. Драгі не коментував публічно ці розмови.
У цій же публікації йдеться, що знайомі з думкою Києва співрозмовники журналістів кажуть, що посланець має заручитися сильною підтримкою ЄС, але водночас не представляти сам блок, якому Путін «глибоко не довіряє».
«Це може вказувати на таких фігур як міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде – досвідчений експерт з Близького Сходу, або навіть міністр закордонних справ Індії С. Джайшанкар, який підтримував стосунки з обома сторонами», – сказано в матеріалі Politico.
«Шахеди» атакували Миколаїв, є пошкодження – влада
Миколаїв зазнав атаки «Шахедів», є пошкодження, повідомляє у телеграмі голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.
За його даними, через атаку дронів у місті пошкоджені адміністративна будівля та дві багатоповерхівки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Єврокомісарка Кос привітала дискусії про «асоційоване» членство України в ЄС
Єврокомісарка з розширення закликає держави-члени відкрити перший переговорний кластер про членство України в ЄС у червні, решту п’ять у липні. Про це Марта Кос заявила 26 травня в Брюсселі.
На запитання Радіо Свобода, чи схвалює обговорення так званого «асоційованого» членства України в ЄС як проміжного етапу до повноцінного, Кос відповіла ствердно.
«Я дуже рада, що дискусії тривають, адже маємо бути готовими до того, як реагуватимемо, коли настане мир. І цей час до досягнення миру є справді нагодою, щоб усі, хто займається питаннями безпеки в Європі, а також усі, хто працює над процесом розширення, були залучені до цієї роботи», –зауважила профільна єврокомісарка.
Посадовиця зазначила, що політики ЄС дедалі активніше включаються в дискусію.
«Попередні хвилі розширення здебільшого ґрунтувалися на тому, що ми, Європейський Союз, допомагали країнам-кандидатам підготуватися до членства. Тепер же війна в Україні принесла до Європи нове розуміння: Україна сама може зробити внесок у нашу безпеку. І це абсолютно новий кут зору в дискусії про те, у якій формі ми зможемо інтегрувати Україну», – зазначила Кос.
Канцлер Німеччини запропонував негайні «інноваційні рішення» для України на шляху до її членства в ЄС. Їх суть викладена в листі, який Фрідріх Мерц написав очільникам Єврокомісії, Євроради й президенту Кіпру, який нині головує в Раді Євросоюзу.
Лідер Німеччини заохочує подальшу дискусію довкола його ідеї «асоційованого» членства України як проміжного рішення на шляху до її повноцінної євроінтеграції. На думку Мерца, це стимулює мирні переговори, які, на думку багатьох, нині зайшли в глухий кут.
«Моя пропозиція відображає особливу ситуацію України – країни, яка перебуває у стані війни. Вона допоможе просунути мирні переговори як частину врегульованого мирного рішення», – написав Мерц і закликав обговорити ідею в колі лідерів. Їхній наступний саміт відбудеться в Брюсселі 18-19 червня.
Президент України Володимир Зеленський, коментуючи ідею Мерца, зауважив, що присутність України в ЄС «має бути повноцінною».
ОГП: понад 400 свідчень про депортованих українських в’язнів до Росії передали до МКС
Свідчення понад 400 потерпілих та очевидців, аналіз рішень російських судів, офіційних документів та інші докази лягли в основу матеріалів, які Офіс генерального прокурора України передав до Міжнародного кримінального суду.
Ці докази правозахисники та правоохоронці збирали протягом чотирьох років, про що розповіли під час пресконференції, повідомляє проєкт Радіо Свобода «Ти як?».
«У фокусі уваги була депортація близько 1800 українських в’язнів із закладів виконання покарань на території Херсонської та Миколаївської областей. Усі вони були спочатку незаконно переміщені на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим, а потім депортовані до окремих установ виконання покарань на території Російської Федерації», – зазначив представник Офісу генпрокурора України Олександр Зюсь.
За його словами, у межах національних розслідувань уже є вирок суду щодо одного з посадовців РФ у справі, пов’язані із закладом виконання покарань у Миколаївській області. Водночас ще сім справ щодо семи осіб перебувають в судах за поданням прокурорів Херсонської області.
«Тут ми маємо декілька напрямів розслідувань. Перший – незаконне переміщення та депортація. Другий – неналежні умови утримання, іноді й тортури та катування українських в’язнів. Це стосується й цивільних осіб і військовополонених, оскільки вони дуже часто перебувають в одних і тих самих установах виконання покарань на території Російської Федерації. Відповідно, можуть бути як потерпілими, так і свідками злочинів, які вчиняються щодо інших категорій осіб», – повідомив Зюсь.
Правозахисниця Анна Скрипка з громадської організації «Захист в’язнів України» з перших днів повномасштабного вторгнення збирає дані про українських ув’язнених в окупації, свідчення тих, кому вдалося повернутися додому, а також допомагає депортованим повернутися в Україну. За її словами, близько 300-450 осіб досі перебувають у місцях несвободи на території РФ.
«Тих, у кого вже закінчилися терміни покарання, повторно затримують і утримую у центрах іноземних громадян. За нашими підрахунками, зараз близько 50 осіб очікують на повернення в Україну. Серед них є хворі, люди з ВІЛ, які досі роками не отримують терапії. Для багатьох із них сьогодні фактично немає реального механізму повернення. Після звільнення їх повторно затримують. Фактично для таких людей єдиним реальним шляхом зараз є обмін. І ми адвокатуємо цю тему», – розповіла Анна Скрипка.
Водночас, наголошує Скрипка, в Україні фактично відсутня системна державна допомога для депортованих в’язнів:
«Немає окремої програми їхнього повернення, ані належної підтримки і реабілітації після повернення. Для багатьох це питання життя і смерті, бо люди не отримують необхідної медичної допомоги. Сьогодні тема депортації в’язнів звучить у Гаазі, і це дуже важливо. Але ми маємо продовжувати допомагати тим, хто ще залишається там (на території РФ – ред.). Ми повинні боротися за наших громадян».
Вперше масштабно про цю проблему заговорили журналісти проєкту Радіо Свобода «Ти як?». У документальній стрічці «Поверніть мене додому» вони показали, як українські депортовані окупантами ексв’язні долають шлях додому. А у липні 2024 року під час презентації стрічки у Києві це питання обговорили з правозахисниками, представниками прокуратури і тодішнім міністром юстиції Денисом Малюською.
Британія запровадила санкції проти 18 криптобірж та фінмереж, які використовує Росія
Велика Британія запровадила санкції щодо 18 криптовалютних платформ, банків та фінансових мереж, які, за даними Лондона, Росія використовувала для обходу обмежень і фінансування війни проти України. Про це йдеться у пресрелізі британського уряду, опублікованому 26 травня.
Нові санкції cтосуються системи міжнародних платежів A7, яка, як стверджується, використовується Кремлем для обходу західних санкцій, фінансування військових покупок та обробки платежів від продажу нафти. За оцінками Лондона, у розпорядження Кремля могли повернутися понад 1,5 млрд доларів завдяки використанню цієї системи.
Минулого року оборот A7 перевищив 90 мільярдів доларів, заявляли у самій системі.
Нові санкції також запроваджені щодо киргизького банку, трьох грузинських компаній і великої міжнародної криптобіржі. Глава МЗС Великобританії Іветт Купер заявила, що Лондон продовжуватиме цілеспрямовано ліквідувати тіньову інфраструктуру, позбавляючи Росію каналів постачання.
Активи компаній, що потрапили під санкції, заморозять.
11 травня Лондон розширив список санкцій щодо Росії, запровадивши обмеження проти ще 85 юридичних і фізичних осіб. Тоді до санкційного списку потрапили, зокрема, топ-менеджери АНО «Діалог», голова Росмолоді Григорій Гуров, міністр молодіжний політик угруповання ЛНР Юлія Величко, депутат «народної ради» угруповання ДНР і боєць змішаних єдиноборств Максим Швець, уповноважений з прав дитини у Новосибірській області Надія Болтенко та співробітники «Агентства соціального проєктування».
Після влучання російського «Іскандера» у склад ООН Сибіга звернувся до Гутерріша
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після влучання російського «Іскандера» у склад Всесвітньої продовольчої програми ООН (ВПП) у Дніпрі закликав генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша використати всі доступні інструменти, щоб змусити Росію припинити «ці нерозсудливі атаки на гуманітарні місії».
«Цей удар є черговою демонстрацією справжнього ставлення Росії до ООН та її держав-членів, а також її зухвалого нехтування фундаментальними принципами міжнародного гуманітарного права. Я закликаю Генсекретаря ООН Антоніу Гутерріша використати всі доступні інструменти та повноваження, щоб змусити Росію припинити ці нерозсудливі атаки на гуманітарні місії», – цитує Сибігу пресслужба МЗС.
Тихановська під час візиту до Києва нагородила медалями білоруських добровольців, які воюють на боці ЗСУ
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська під час візиту до Києва нагородила медалями білоруських військових-добровольців, які нині воюють у складі української армії.
Крім того, відзначили й цивільних білорусів, зокрема журналістів, які працюють в Україні, висвітлюючи теми Білорусі. Тихановська зазначила, що важливо цінувати кожен вклад у боротьбу за вільну Україну, адже, на її думку, незалежна Україна означає незалежна Білорусь.
«Перше питання, з яким ми приїхали в Україну, було: чим ми білоруси можемо допомогти. Ми самі у тяжкому становищі. Наша країна захоплена, ми (влада Білорусі - ред.) служимо Росії, а не білоруському народу. Тому ми це обговорювали. Як залучити наших волонтерів, які донатять по всьому світу, наших ІТ-спеціалістів, наша, як ми називаємо, людська розвідка у Білорусі. І звісно, я сподіваюся, будуть вирішуватися проблеми і білорусів в Україні тут – і посвідки, і прострочені паспорти. Треба, щоб ця праця стала системна», – зазначила Тихановська під час розмови із журналістами.
ЗМІ: Умєров прибув до Берліна для переговорів із Німеччиною, Францією та Британією
Секретар РНБО, головний переговірник України Рустем Умєров прибув у вівторок до Берліна для переговорів з радниками з національної безпеки Німеччини, Франції та Великої Британії (група E3), повідомляє видання Politico з посиланням на двох осіб, знайомих із зустріччю.
За даними видання, Умєров у понеділок перебував у Брюсселі для переговорів з високопосадовцем Єврокомісії щодо співпраці в оборонній промисловості, а у вівторок рано вранці вилетів до Берліна.
Politico звертає увагу, що нові переговори E3 з Умєровим у Берліні відбуваються на тлі напруженості між Мерцем і Зеленським після того, як канцлер Німеччини опублікував листа, в якому пропонував Україні скорочений статус «асоційованого членства», перш ніж вона потенційно стане повноправним членом ЄС на пізнішому етапі. Президент України відхилив пропозицію Мерца, заявивши, що «місце України в Європейському Союзі також має бути повним, повноцінним і рівним».
Один із дипломатів ЄС, якому також було надано анонімність, щоб він міг вільно висловлюватися, зазначив, що вибір часу є «прикметним».
«Минулого тижня багато хто в Брюсселі запитував, чому Мерц вирішив оприлюднити свою ініціативу щодо асоційованого членства України саме зараз», – сказав дипломат. – «Те, що Умєров сьогодні перебуває в Берліні, свідчить про те, що між цими подіями існує чіткий зв’язок».
Речник канцлера Німеччини Фрідріха Мерца відмовився від коментарів, посилаючись на «конфіденційну зустріч». Посольство України в Берліні також відмовилося від коментарів.
Пресслужба секретаря РНБО підтвердила низці ЗМІ, що Умєров перебуває в Берліні, де зустрівся з держсекретарем МЗС ФРН Зауттером, з яким обговорювали безпекові питання, перемовний процес та оборонну співпрацю, зокрема Drone Deal між Україною та Німеччиною. У пресслужі Умєрова зауважили, що ця поїїздка – це «звичайна планова робота з європейськими колегами».
Європейські міністри обережно відреагували на пропозицію канцлера Німеччини Фрідріха Мерца щодо можливого «асоційованого членства» України в Європейському Союзі без повного права голосу, наголосивши, що головним залишається повноцінний вступ Києва до ЄС через чинний процес розширення, заснований на заслугах.
Кількість постраждалих через удар РФ по Запоріжжю зросла, серед них є немовля – ДСНС
Кількість постраждалих через російський удар по Запоріжжю зросла до 12 людей, серед них є немовля, повідомляють у телеграмі голова обласної військової адміністрації Іван Федоров та Державна служба з надзвичайних ситуацій.
Раніше було відомо про трьох постраждалих – дві жінки віком 27 і 40 років, а також 36-річний чоловік.
За даними Федорова, 17 багатоквартирних будинків та нежитлові будівлі пошкоджені внаслідок атаки на Запоріжжя.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Навіщо насправді МЗС РФ «попереджає» про удари по Києву і який сенс в ударах «Орешником»?
Одразу після сильного обстрілу Києва ракетами та дронами МЗС РФ двічі за 24 травня заявило, що «Збройні сили Російської Федерації приступають до послідовного нанесення системних ударів» по українській столиці – по «підприємствах ВПК та центрах ухвалення рішень». У зв’язку з цим російське дипвідомство запропонувало іноземним дипломатам виїхати з міста, а місцевим жителям – триматися подалі від військових заводів та адміністративних будівель.
У відповідь представники Євросоюзу та низки країн ЄС заявили, що не будуть евакуйовувати свої посольства з Києва. «Росія хоче страху. Паніки. Ізоляції України. Це не спрацює. ЄС нікуди не подінеться. Ми залишаємося в Києві. Ми залишаємося з Україною», – відповіла на заяви МЗС РФ глава представництва ЄС у Києві Катаріна Матернова.
Ще раз погрози бомбити Київ глава МЗС Росії Сергій Лавров озвучив у ніч на вівторок у телефонній розмові з держсекретарем США Марко Рубіо, попросивши передати його слова президенту США Дональду Трампу. Рубіо підтвердив журналістам, що Росія направила всім посольствам в Україні, зокрема й посольству США, попередження про необхідність евакуюватися з Києва.
Заяви МЗС РФ пролунали одразу після удару по українській столиці та кількох інших містах, які мали продемонструвати міць російської армії: їхніми жертвами стали кілька людей, понад 80 були поранені. Для залякування Росія використала не лише дрони та ракети, але також розрекламовану балістичну ракету «Орешник», здатну нести ядерний боєзаряд (але без бойової частини). Глава управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат підтвердив, що «Орешник» справді був використаний для удару по місту Біла Церква в Київській області.
Однак військові експерти і навіть російські z-блогери масово зазначали, що безпосередньо військових цілей під час цього удару було уражено мало. У Білій Церкві «Орешник», наприклад, влучив у гаражний кооператив (z-блогери заявляли, що ціллю був розташований поруч авіаремонтний завод). У Києві крилата ракета влучила в музей Чорнобиля, який через це втратив 40% експонатів.
Далі читайте ТУТ
ОГП: задля статистики посадовці ТЦК фіктивно «мобілізували» 276 людей
Генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив про викриття трьох посадовців територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які займалися «паперовою мобілізацією». Про це він повідомив у телеграмі.
За його словами, щоб прозвітувати про «успішне» виконання плану, вони вигадували мобілізованих, яких насправді не існувало – фіктивно «мобілізували» 276 людей.
В Офісі генпрокурора повідомляють, що, маючи законний доступ до держреєстру «Оберіг», чиновники військкоматів заходили в систему та вносили до карток військовозобов'язаних неправдиві дані – до переліку «мобілізованих» вносили померлих і засуджених, осіб із правом на відстрочку або спеціальним обліком, громадян, які вже проходять службу чи навчаються у військових вишах, а також тих, хто за віком уже не підлягає мобілізації.
За даними ОГП, наприклад, на Закарпатті, у Мукачівському РТЦК, 49-річний полковник, начальник військкомату лише за січень-березень 2026 року фіктивно мобілізував 162 особи, а його 37-річний заступник у званні майора за той самий період поповнив фейкову статистику ще на 108 людей.
«Окремий епізод – у Золочівському РТЦК на Львівщині. 41-річний підполковник, тимчасовий очільник відомства, за листопад-грудень 2025 року «призвав» 6 осіб, які насправді вже служили за контрактом у Військовому госпіталі Національної гвардії України та інших військових частинах», – йдеться у повідомленні.
Наразі всім трьом чиновникам військкоматів оголосили про підозру. Закарпатського полковника та його заступника-майора суд відправив під варту з альтернативою застави у 3,9 млн грн та 3,3 млн грн відповідно. Підполковнику зі Львівщини також суд обрав запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 121,1 тис. грн.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
Зеленський зустрівся з лідеркою білоруської опозиції Тихановською
Президент України Володимир Зеленський зустрівся з лідеркою білоруської опозиції Світланою Тихановською, яка перебуває з візитом в Києві.
«Ми всі підтримуємо прагнення народу Білорусі позбутися російського втручання і знаємо, що Росія намагається зараз ще більше втягнути Білорусь у цю війну проти України. І ми цінуємо кожен прояв підтримки від білорусів для вільної України та знаємо, що буде день, коли між нашими державами знов будуть добросусідські відносини на основі реальної незалежності і України, і Білорусі від Москви», – український президент написав, що обговорював це з Тихановською та її командою.
«Росія абсолютно не зацікавлена в мирі». В Єврокомісії кажуть, що викликали повіреного РФ
В Єврокомісії повідомили, що викликали тимчасового повіреного Росії через її удари по Україні й погрози посилити такі атаки. Як передає кореспондентка Радіо Свобода, про це заявила речниця Єврокомісії з питань зовнішньої політики і безпеки Аніта Гіппер.
«Ми щойно викликали тимчасового повіреного Росії – це сталося буквально зараз – і донесли наші меседжі про те, що це абсолютно неприйнятно. Це вкотре демонструє те, що ми вже знали: Росія абсолютно не зацікавлена в мирі й повністю ігнорує всі зусилля, спрямовані на його досягнення. Зі свого боку, ми продовжимо підтримку України, яка потребує протиповітряної оборони й подальшої фінансової допомоги. А також у найближчі дні міністри закордонних справ проведуть неформальне засідання Ради ЄС із закордонних справ на Кіпрі, де ми разом із високою представницею знову обговоримо посилення міжнародного тиску на Росію», – сказала речниця.
Європейські міністри відреагували на пропозицію Мерца про обмежене членство України в ЄС
Європейські міністри обережно відреагували на пропозицію канцлера Німеччини Фрідріха Мерца щодо можливого «асоційованого членства» України в Європейському Союзі без повного права голосу, наголосивши, що головним залишається повноцінний вступ Києва до ЄС через чинний процес розширення, заснований на заслугах.
Своє бачення міністри висловили під час спілкування з журналістами 26 травня у Брюсселі перед засіданням Ради ЄС із загальних питань, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Більшість представників держав-членів уникали прямої критики німецької пропозиції, однак підкреслювали, що вона не може замінити повноправного членства України.
Міністерка у європейських справах Данії Марі Б’єрре нагадала, що і без прискорених процесів Україна мала б просунутися далі на шляху до членства в ЄС.
«Ми повинні продовжувати рухатися шляхом, який уже визначили. А саме – у межах підходу, заснованого на заслугах, коли кластери відкриваються після того, як країна готова до цього. І це саме випадок України, тому я не бачу причин чекати з відкриттям цих кластерів», – заявила Марі Б’єрре.
«Також важливо, щоб була перспектива повного й повноцінного членства України. Це буде добре як для України, так і для Європи», – додала вона.
Схожу позицію висловив державний секретар МЗС Польщі Ігнаци Нємчицький. «Ми прихильні до так званого процесу, заснованого на заслугах. Це модель, яка вже перевірена, функціонує і яка після виконання всіх умов і завершення відповідних перехідних періодів має привести до повноправного членства», – сказав він.
Міністерка у справах ЄС Швеції Джессіка Розенкранц висловила більш відкриту позицію щодо самої дискусії, однак також наголосила, що жодна проміжна модель не повинна підміняти вступ України до ЄС.
«Ідея поступової інтеграції не нова. Йдеться про те, що країна-кандидат може поступово ставати частиною різних програм ЄС. Це вже існує сьогодні. І ми вважаємо це позитивним, тому що країна повинна бачити прогрес у своєму процесі. Але нам потрібно уважніше проаналізувати німецьку пропозицію», – сказала вона.
Міністерка також заявила, що Швеція підтримує відкриття всіх шести кластерів переговорів із Україною.
Іспанія також підтримала продовження чинного процесу вступу України до ЄС. Державний секретар у справах ЄС Фернандо Сампедро Маркос заявив, що Мадрид «відкритий до всіх пропозицій і роздумів», але головним завданням зараз є підтримка імпульсу розширення.
Іспанський представник також наголосив, що дискусія навколо пропозиції Мерца може бути корисною для внутрішнього обговорення реформ самого ЄС напередодні великого розширення.
Пропозиція канцлера Німеччини передбачає можливість створення для України проміжної моделі інтеграції до ЄС – із доступом до окремих елементів внутрішнього ринку і політик Євросоюзу, але без повного членства і права голосу.
Водночас більшість європейських міністрів у Брюсселі дали зрозуміти, що не розглядають таку модель як альтернативу повноцінному вступу України до ЄС, вказує кореспондентка Радіо Свобода.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, коментуючи ідею канцлера Німеччини, привітав дискусії, але нагадав, що Україна прагне повного членства.
«Добре, що тривають дискусії. Тобто ми бачимо, що триває пошук модальності, який може призвести до цього членства. Добре, нехай вони, скажімо так, мають місце, але вони не можуть підмінити стратегічної нашої позиції, стратегічного бачення: повноцінне повноправне членство в Європейському Союзі», – наголосив Андрій Сибіга.
Президент Володимир Зеленський у зверненні 23 травня також наголосив, що «присутність України в ЄС має бути повноцінною – повноправною».
Три людини поранені через удар РФ по Запоріжжю – ОВА
У Запоріжжі три людини зазнали поранення внаслідок російського удару 26 травня, повідомив очільник обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Вибуховою хвилею й уламками пошкоджена нежитлова будівля. Пошкоджені також автівки, припарковані неподалік, деякі з них загорілися. Займання вже ліквідували рятувальники. Інші наслідки ворожої атаки встановлюються», – написав він у телеграмі.
За словами голови ОВА, серед постраждалих – дві жінки віком 27 і 40 років, а також 36-річний чоловік.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.