«Путін намагається оговтатися від приниження» – ISW про погрози Кремля щодо ударів по Україні
Попередження Росії про систематичні удари по Україні й продовження таких ударів є спробою приховати слабкість РФ, особливо після параду до Дня перемоги 9 травня, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Президент Росії Володимир Путін намагається оговтатися від приниження після того, як він був змушений отримувати від України дозвіл на проведення параду до Дня перемоги, і відвернути увагу від нездатності Росії захистити свою столицю й інші міста від посилення ударів безпілотників великої дальності з боку України. Путін також намагається захистити російське населення від навантаження на російську економіку в результаті своєї війни, а економічні й соціальні проблеми Росії викликають внутрішнє невдоволення Путіним і його урядом», – йдеться в повідомленні.
Як зауважили аналітики, Кремль стверджує, що його удари є відповіддю на нібито український удар по цивільному населенню на окупованій РФ території, «але це виправдання не відповідає історичній моделі поведінки Кремля».
«Кремль, ймовірно, намагається пом’якшити реакцію Заходу, зокрема США, на посилені удари по Україні й Києву зокрема, хибно зображуючи це посилення як реакцію на окремий інцидент, а не як частину ширшої схеми ескалації війни й уникнення мирних переговорів. Звинувачення російського уряду в тому, що українські війська порушили міжнародне право, є спробою відвернути увагу від систематичних порушень міжнародного права російськими військами», – зазначили в ISW.
Аналітики також заявили, що Росія не надала незаперечних доказів того, що удар українських сил по Старобільську на Луганщині 21-22 травня був спрямований виключно на цивільний об’єкт, на тлі заяв України про те, що російські війська створили військовий об’єкт на території коледжу, що постраждав під час атаки. «Росія раніше встановлювала законні військові цілі в цивільних будівлях, ймовірно, намагаючись використовувати цивільних осіб і цивільну інфраструктуру як живий щит», – йдеться у звіті.
25 травня Міністерство закордонних справ Росії анонсувало удари по «центрах ухвалення рішень і командних пунктах» у Києві. У своїй заяві російське міністерство попередило іноземних громадян, включаючи персонал дипломатичних місій і представництв міжнародних організацій, про необхідність якнайшвидше залишити Київ.
Коментуючи цю заяву, Міністерство закордонних справ України заявило, що, за оцінкою української сторони, загальний рівень безпекових загроз з боку Росії для Києва й інших українських міст залишається таким же, як і у попередні роки й місяці. У МЗС наголосили, що на цьому тлі нові російські погрози «є нічим іншим, як безсоромним шантажем». У міністерстві зазначили, що готові сприяти в додатковому посиленні безпеки іноземних дипмісій, які звернуться з таким запитом.
Голова Представництва ЄС у Києві Катаріна Матернова заявила, що російське попередження спрямоване на те, щоб посіяти паніку: «Росія хоче страху. Паніки. Ізоляції України. Це не спрацює. ЄС нікуди не подінеться. Ми залишаємось у Києві. Ми залишаємось з Україною».
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що очільник МЗС Росії Сергій Лавров у телефонній розмові особисто згадав про попередження Кремля й застеріг американську сторону, що «Київ буде дуже небезпечним місцем». Водночас Рубіо зазначив, що «Київ є дуже небезпечним місцем вже кілька років».
Він наголосив, що удари Росії по Україні, зокрема нещодавній масований по Києву підтверджують, що «війна має закінчитися», і що США «готові відіграти конструктивну і корисну роль» у цьому.
У Генштабі ЗСУ підтвердили зупинку роботи Сизранського НПЗ у Росії
Український Генштаб 26 травня підтвердив, що внаслідок українських ударів зупинив роботу нафтопереробний завод у Сизрані в Самарській області Росії.
«За результатами попередніх уражень підтверджено зупинку роботи нафтопереробного заводу «Сызранский» (Сизрань, Самарська обл., РФ), по якому Сили оборони України били 21 травня 2026 року», – йдеться в повідомленні українського командування. Деталей там не наводять.
Напередодні про те, що НПЗ у Сизрані зупинив роботу після удару українського безпілотника 21 травня, писало з посиланням на два неназвані джерела агентство Reuters.
За цим повідолменням, зупинена установка первинної переробки нафти, на частку якої припадає понад 70% потужності заводу, ремонт може тривати понад місяць.
Агентство наводить дані джерел про те, що 2024 року завод переробив 4,3 мільйона тонн сирої нафти (для порівняння, загалом по Росії того року було перероблено 267 мільйонів тонн).
Про удар по заводу 21 травня повідомили моніторингові канали. Губернатор Самарської області РФ В’ячеслав Федорищев, не назвавши цілі атаки, повідомив про двох загиблих.
«Роснефть», власник НПЗ, не відповіла на запит Reuters про коментар.
Практично всі великі нафтопереробні заводи у центральній Росії були змушені зупинити чи скоротити виробництво після ударів українських безпілотників останніми днями.
Як раніше повідомляло агентство Reuters з посиланням на два джерела в галузі, знайомих із ситуацією, після української атаки в ніч на 20 травня нафтопереробний завод «Лукойл-Нижегороднафтооргсинтез», розташований у місті Кстово, призупинив роботу своєї головної установки первинної переробки нафти ЕЛОУ-АВТ-6.
Видання «Вот Так» підрахувало, що з початку російського повномасштабного вторгнення ЗСУ завдали щонайменше 158 ударів по російських нафтопереробних заводах. При цьому 2026 року українська армія здійснила вже 32 атаки, що втричі більше, ніж за аналогічний період 2024 року.
Найчастіше з початку повномасштабної війни під удари, як зазначається, потрапляли Рязанський і Саратовський НПЗ – по 15 атак на кожен, по 12 ударів припало на Афіпський, Ільський і Туапсинський нафтопереробні заводи у Краснодарському краї РФ.
Після нещодавніх ударів по Пермському НПЗ, звертає увагу видання, у європейській частині Росії не залишилося великих нафтозаводів, які не підпадали б під атаки. Поза зоною ударів серед таких підприємств залишаються лише Омський і Ангарський НПЗ за Уралом.
Від «А ви хто?» до «Слава Україні!». Як українці заявили про себе на культурному фестивалі в Німеччині
Білі крила лелек, яскраві квіткові костюми, синьо-жовті кольори та «Червона калина» посеред Берліна. Цьогоріч українці на фестивалі Karneval der Kulturen демонстрували Україну як дітоцентричну націю, для якої їхнє виховання та майбутнє є центром уваги.
«Це прекрасна можливість показати Україну ширше – не лише через війну, а й через наших талановитих дітей, наш український драйв. Люди останні роки чують, на жаль, новини про те, як гинуть наші діти. Наш меседж був про те, що діти у всьому світі потребують захисту, підтримки суспільства, своїх родин», – пояснює засновниця українсько-німецького центру AdlerA e.V. Оксана Орел. Саме ця організація цьогоріч представляла українську колону на одному з найбільших мультикультурних фестивалів Європи.
Кожна колона рухалася вулицями столиці Німеччини приблизно чотири-п’ять годин. У карнавальній ході 24 травня взяли участь 67 міжнародних груп і близько чотирьох тисяч учасників, а сам фестиваль, за даними організаторів, зібрав близько 770 тисяч глядачів.
Як українці в Берліні через дітей, культуру та символи розповідали світові про Україну розповідає проєкт Радіо Свобода «Ти як?».
МЗС після погроз РФ: загрози для міст України залишаються на рівні попередніх років і місяців
Міністерство закордонних справ України після погроз російської сторони щодо нових ударів по Києву заявило, що, за оцінкою української сторони, загальний рівень безпекових загроз з боку Росії для Києва й інших українських міст залишається таким же, як і у попередні роки й місяці.
«Міністерство закордонних справ України висловлює щиру вдячність усім іноземним дипломатичним місіям, усім іноземним дипломатам, які продовжують працювати в нашій державі у час війни й відкидають російський шантаж і погрози. Вже понад чотири роки і три місяці Росія застосовує проти столиці України весь спектр смертоносних ракет і дронів. Удари не припинялися практично жодного тижня», – йдеться в заяві, оприлюдненій пізно ввечері 25 травня.
У МЗС наголосили, що на цьому тлі нові російські погрози «є нічим іншим, як безсоромним шантажем».
«Москва фактично зізнається у тому, що її обстріли спрямовані зокрема на залякування іноземного дипкорпусу. Це свідчення буде цінним доказом у міжнародно-правових процесах проти держави агресора», – йдеться в повідомленні.
У міністерстві зазначили, що готові сприяти в додатковому посиленні безпеки іноземних дипмісій, які звернуться з таким запитом.
«Принагідно нагадуємо всім нашим партнерам і союзникам, що найкращою відповіддю на погрози Кремля залишається посилення тиску на агресора й підтримки України, зокрема зміцнення спроможностей ППО. Москва має отримувати від міжнародної спільноти правильні та консолідовані сигнали: єдність, силу і принциповість», – наголосили в МЗС.
25 травня Міністерство закордонних справ Росії анонсувало удари по «центрах ухвалення рішень і командних пунктах» у Києві. У своїй заяві російське міністерство попередило іноземних громадян, включаючи персонал дипломатичних місій і представництв міжнародних організацій, про необхідність якнайшвидше залишити Київ.
Коментуючи цю заяву, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга нагадав, що 25 травня понад 70 представників іноземних дипломатичних місій відвідали місця масованого російського удару в Києві, здійсненого вночі проти 24 травня.
«Ми зараз обговорюємо з нашими партнерами, що не потрібно піддаватись ось цьому російському шантажу», – сказав Сибіга.
Голова Представництва ЄС у Києві Катаріна Матернова заявила, що російське попередження спрямоване на те, щоб посіяти паніку: «Росія хоче страху. Паніки. Ізоляції України. Це не спрацює. ЄС нікуди не подінеться. Ми залишаємось у Києві. Ми залишаємось з Україною».
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що очільник МЗС Росії Сергій Лавров у телефонній розмові особисто згадав про попередження Кремля й застеріг американську сторону, що «Київ буде дуже небезпечним місцем». Водночас Рубіо зазначив, що «Київ є дуже небезпечним місцем вже кілька років».
Він наголосив, що удари Росії по Україні, зокрема нещодавній масований по Києву підтверджують, що «війна має закінчитися», і що США «готові відіграти конструктивну і корисну роль» у цьому.
«Укренерго»: в шести областях – знеструмлення через нічний удар РФ
Шість областей України зіткнулися з відключеннями електрики внаслідок нічного російського удару, повідомило 26 травня «Укренерго».
«Ворог продовжує атакувати цивільну енергетичну інфраструктуру. Внаслідок російських дронових й артилерійських ударів – на ранок є знеструмлені споживачі у Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Сумській, Харківській і Житомирській областях. Скрізь, де це дозволяють безпекові умови, вже розпочаті аварійно-відновлювальні роботи», – йдеться в повідомленні.
Раніше Повітряні сили ЗСУ повідомили, що в ніч проти 26 травня Росія атакувала Україну 122 дронами і двома балістичними ракетами.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Нічого нового» – європейські посадовці реагують на погрози Росії
Погрози Росії на адресу України і західних дипломатів є частиною звичної тактики Кремля із залякування Європи, але вони не спрацюють, заявив 26 травня перед засіданням Ради ЄС із загальних питань державний секретар Міністерства закордонних справ Польщі Ігнаци Нємчицький, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі.
«Мене не дивує, що Росія погрожує Україні та дипломатам західних країн. Тут немає нічого нового. Путін використовує цю тактику, щоб поширювати страх серед нас тут, у Європі. І я просто хочу сказати: це не спрацює, і це цілком зрозуміло. Це лише тактика, і вона не спрацює», – сказав Нємчицький.
Коментар польського дипломата прозвучав у відповідь на запитання журналістів про нові російські погрози після чергових ударів по Україні й заяв Москви щодо ракети «Орешник», яку в Росії позиціонують як носій ядерної зброї.
Нємчицький наголосив, що позиція Польщі щодо війни РФ проти України залишається незмінною: Європа має одночасно посилювати тиск на Росію і підтримку України.
Зі свого боку, парламентський секретар Міністерства закордонних справ Латвії Артйомс Уршульскіс заявив, що використання «Орешника» не змінило оцінки війни Росії проти України.
«Ні, жодних змін немає. Тому що «Орешник» – це, радше, чудова PR-історія в уявленні Путіна. Але не в нашому. Ми бачили кілька ударів і дуже багато інформаційного супроводу навколо них. Але насправді нічого не змінюється. І я думаю, що Росія доводить: вона стає дедалі слабшою на полі бою. Ми бачимо, що вона не може реально просуватися вперед і навіть не може досягти однієї зі своїх цілей. Натомість Україна стає дедалі сильнішою. І я не бачу жодних ознак того, що російські удари чи будь-які інші атаки це змінять», – сказав Уршульскіс.
25 травня Міністерство закордонних справ Росії анонсувало удари по «центрах ухвалення рішень і командних пунктах» у Києві. У своїй заяві російське міністерство попередило іноземних громадян, включаючи персонал дипломатичних місій і представництв міжнародних організацій, про необхідність якнайшвидше залишити Київ.
Коментуючи цю заяву, Міністерство закордонних справ України заявило, що, за оцінкою української сторони, загальний рівень безпекових загроз з боку Росії для Києва й інших українських міст залишається таким же, як і у попередні роки й місяці. У МЗС наголосили, що на цьому тлі нові російські погрози «є нічим іншим, як безсоромним шантажем». У міністерстві зазначили, що готові сприяти в додатковому посиленні безпеки іноземних дипмісій, які звернуться з таким запитом.
Голова Представництва ЄС у Києві Катаріна Матернова заявила, що російське попередження спрямоване на те, щоб посіяти паніку: «Росія хоче страху. Паніки. Ізоляції України. Це не спрацює. ЄС нікуди не подінеться. Ми залишаємось у Києві. Ми залишаємось з Україною».
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що очільник МЗС Росії Сергій Лавров у телефонній розмові особисто згадав про попередження Кремля й застеріг американську сторону, що «Київ буде дуже небезпечним місцем». Водночас Рубіо зазначив, що «Київ є дуже небезпечним місцем вже кілька років».
Він наголосив, що удари Росії по Україні, зокрема нещодавній масований по Києву підтверджують, що «війна має закінчитися», і що США «готові відіграти конструктивну і корисну роль» у цьому.
Путін підписав закон, який дозволяє залучати армію для «захисту» росіян, арештованих за кордоном
Російський лідер Володимир Путін підписав закон, який передбачає, що Росія зможе залучати армію для «захисту російських громадян, які заарештовані або зазнають кримінального переслідування» за кордоном за рішеннями іноземних судів. Йдеться, наприклад, про рішення Міжнародного кримінального суду, який видав ордер на арешт Путіна у 2023 році.
Документ передбачає, що армія може бути використана за межами Росії за рішенням президента РФ. У чому саме може полягати використання збройних сил Росії для захисту заарештованих за кордоном, у документі не вказано.
Коментуючи документ, голова Держдуми РФ В’ячеслав Володін раніше сказав, що «західне правосуддя фактично стало інструментом репресій», і «в цих умовах важливо зробити все, щоб наші громадяни були захищені».
До ухвалення згаданого закону законодавство Росії передбачало, що для використання збройних сил за кордоном президентові потрібний дозвіл Ради федерації. Перед повномасштабним вторгненням в Україну 2022 року ця палата надала такий дозвіл.
Кілька випадків затримання і засудження за кордоном громадян Росії викликали великий резонанс – відомі випадки арешту на запит США торговця зброєю Віктора Бута або затримання і згодом засудження в Німеччині Вадима Красікова, звинуваченого у вбивстві в Берліні колишнього чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі. Останнім часом особливу увагу привернула справа заарештованого в Польщі на запит України археолога Олександра Бутягіна. Зрештою він став одним із учасників обміну за участю Росії, Білорусі й західних держав.
Частина коментаторів висловлювала побоювання через те, що новий законопроєкт розширює можливості використання російських військових за межами Росії, що може наблизити збройну конфронтацію між Росією та Заходом.
Генштаб заявив про 267 боєзіткнень на фронті. 47 штурмів армії РФ було на Покровському напрямку
На фронті протягом минулої доби зафіксували 267 бойових зіткнень, найбільше російських штурмів було на Покровському напрямку, повідомив у ранковому зведенні 26 травня Генштаб ЗСУ.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 47 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Шахове, Вільне, Кутузівка, Родинське, Шевченко, Новоолександрівка, Білицьке, Софіївка, Кучерів Яр, Затишок, Гришине, Сергіївка, Удачне та Новопавлівка», – йдеться в повідомленні.
Крім того, 24 російські атаки було на Гуляйпільському напрямку, 17 – на Лиманському, 14 – на Костянтинівському. Бойові дії також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Оріхівському, Придніпровському напрямках, зазначили у Генштабі.
21 травня американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що українські сили повертають собі тактичну ініціативу на різних ділянках лінії фронту.
Перед тим міністр оборони Михайло Федоров на зустрічі з журналістами заявив, що Україні вдалося суттєво сповільнити просування сил РФ і поступово перехоплювати ініціативу на фронті завдяки роботі українських військових й іншим чинникам, серед яких вимкнення для агресора Starlink і нарощування дронових ударів середньої дальності (middle strike).
Президент України Володимир Зеленський у відеозверненні 25 травня заявив, що Україна зараз має сильніші позиції на фронті.
Для Росії це досі Україна – журналіст про те, чому між РФ та окупованим Донбасом досі існує держкордон
Документи ретельно перевіряють, людей можуть годинами допитувати співробітники ФСБ РФ, речі «просвічують» на сканері – між окупованими частинами Донецької та Луганської областей і Росією де-факто досі існує державний кордон. З осені 2022-го, коли Москва оголосила обидва регіони «своїми» – не тільки нічого не змінилось, умови перетину стали навіть жорсткішими.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) готують докладний матеріал про те, чому РФ продовжує зберігати пункти пропуску на кордоні. У ньому будуть свідчення тих, хто перетинав цей кордон, як Росія обґрунтовує його існування, а також думки експертів та жителів окупації про те, чому він існує.
Під час підготовки матеріалу ми поговорили з донецьким журналістом Дмитром Дурнєвим – до 2020 року він висвітлював події на окупованій частині Донбасу як кореспондент регіонального відділення російської газети «Московський комсомолець», і неодноразово перетинав цей кордон. Під час чергового перетину пункту пропуску «бойовики «ДНР» зачитали йому «наказ про заборону на в'їзд до республіки». Зараз Дмитро живе на вільній частині України та співпрацює із виданням «Новая Газета Европа», де пише про Донбас та російсько-українську війну.
«Путін просив передати Трампу» – Рубіо про дзвінок Лаврова з попередженням про удари по Києву
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров у телефонній розмові з держсекретарем США Марко Рубіо «офіційно довів до американської сторони» інформацію про те, що російські військові «приступають до системних і послідовних ударів по об’єктах у Києві, що використовуються для потреб ЗСУ, і по центрах ухвалення відповідних рішень», повідомили у російському МЗС.
У Держдепартаменті США повідомили, що розмова відбулася 25 травня на прохання російського міністра. «Сторони обмінялися думками щодо російсько-української війни, двосторонніх відносин та ситуації в Ірані», – коротко прокоментував розмову речник Держдепартаменту Томмі Піготт.
Згодом Рубіо в розмові з журналістами заявив, що США готові далі виступати посередником у врегулюванні війни між Росією й Україною.
«Зараз немає активних, тобто запланованих переговорів з Україною, але США завжди готові відіграти конструктивну і корисну роль, якщо така можливість випаде», – сказав держсекретар США в розмові з журналістами.
Коментуючи заяву МЗС Росії, що Лавров телефонував із попередженням, Рубіо сказав, що Кремль надіслав повідомлення до всіх посольств: «І я думаю, що він просто особисто телефонував мені, щоб сказати мені – вони сказали всім посольствам – що Київ буде дуже небезпечним місцем – Київ є дуже небезпечним місцем вже кілька років».
«Путін хотів – попросив його (Лаврова – ред.) зателефонувати мені, щоб передати повідомлення безпосередньо президенту (Дональду Трампу – ред.), що я і зробив, але, очевидно, ми вже бачили повідомлення, надіслане до всіх дипломатичних установ», – додав держсекретар.
Він наголосив, що удари Росії по Україні, зокрема нещодавній масований по Києву підтверджують, що «війна має закінчитися».
«Щоразу, коли ви бачите ці великі удари з одного чи іншого боку, це нагадування про те, чому це жахлива війна, яка триває довше, ніж Друга світова війна, і вона має закінчитися. І США готові допомогти і зробити все можливе, щоб сприяти завершенню цієї війни. І, сподіваємося, колись випаде можливість, що ми знову зможемо зіграти цю роль», – сказав Рубіо.
25 травня Міністерство закордонних справ Росії анонсувало удари по «центрах ухвалення рішень і командних пунктах» у Києві. У своїй заяві російське міністерство попередило іноземних громадян, включаючи персонал дипломатичних місій і представництв міжнародних організацій, про необхідність якнайшвидше залишити Київ.
Коментуючи цю заяву, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга нагадав, що 25 травня понад 70 представників іноземних дипломатичних місій відвідали місця масованого російського удару в Києві, здійсненого вночі проти 24 травня.
«Ми зараз обговорюємо з нашими партнерами, що не потрібно піддаватись ось цьому російському шантажу», – сказав Сибіга.
Голова Представництва ЄС у Києві Катаріна Матернова заявила, що російське попередження спрямоване на те, щоб посіяти паніку: «Росія хоче страху. Паніки. Ізоляції України. Це не спрацює. ЄС нікуди не подінеться. Ми залишаємось у Києві. Ми залишаємось з Україною».
Повітряні сили про нічний удар РФ: зафіксовано влучання дев’яти БпЛА і двох ракет
Російські військові вночі проти 26 травня атакували Україну двома балістичними ракетами «Іскандер-М», а також 122 ударними безпілотниками, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, на 08:30 протиповітряною обороною збито/подавлено 111 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
За даними військових, зафіксовано влучання дев’яти ударних безпілотників і ракет на 11 локаціях, а також падіння уламків на трьох локаціях.
Повітряні сили попередили, що атака триває, в повітряний простір України зайшли нові групи російських дронів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Число загиблих через удар РФ по Києву 24 травня зросло до трьох – поліція
Кількість загиблих внаслідок російського удару по Києву 24 травня зросла до трьох, повідомила пресслужба міської поліції вранці 26 травня.
«У ході проведення аварійно-рятувальних робіт було виявлено фрагменти тіла людини, які, ймовірно, можуть належати мешканці напівзруйнованого будинку у Шевченківському районі. Жінка вважається безвісно зниклою», – йдеться в повідомленні.
У поліції уточнили, що для остаточної ідентифікації призначать ДНК експертизу.
Уночі 24 травня Україна зазнала масованої атаки РФ. За даними Повітряних сил ЗСУ, війська РФ атакували Україну 600 БпЛА різних типів і 90 ракетами, а основним напрямком удару був Київ.
Раніше було відомо про загибель двох людей внаслідок удару в Києві, постраждала 91 людина. Зафіксовані пошкодження на 49 локаціях у Шевченківському, Дарницькому, Деснянському, Оболонському та Голосіївському районах.
За даними МВС, у Києві через атаку пошкоджень зазнали багатоквартирні й приватні будинки, торговельні центри, заклади освіти, ринок, адмінбудівлі ДСНС та поліції, Національний музей Чорнобиль. Президент Володимир Зеленський повідомляв, що у Києві близько 30 житлових будинків пошкоджені або зруйновані.
У Міноборони РФ заявили про масований удар дронами та ракетами, зокрема балістичними ракетами «Орешник», нібито «по об’єктах військового управління, авіабаз та підприємств оборонно-промислового комплексу України».
Генштаб ЗСУ: Росія за добу втратила понад тисячу своїх військових
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 357 950 своїх військових, зокрема 1 010 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 26 травня навів Генштаб ЗСУ.
Щодо втрати в російській техніці, то в українському командуванні навели такі дані:
- танки – 11 954 (+1 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 615 (+7)
- артилерійські системи – 42 751 (+64)
- РСЗВ – 1 804 (+2)
- засоби ППО – 1 397 (+1)
- літаки – 436
- гелікоптери – 353
- наземні робототехнічні комплекси – 1 475 (+10)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 312 035 (+1 790)
- крилаті ракети – 4 687
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 99 374 (+374)
- спеціальна техніка – 4 221 (+3).
22 травня президент України Володимир Зеленський також назвав втрати Росії на фронті, заявивши, що від початку 2026 року вони вже склали більше ніж 145 тисяч осіб, «зокрема, знищеними – майже 86 тисяч осіб, важкопораненими – щонайменше 59 тисяч осіб, у полон взято більше ніж 800 російських військовослужбовців».
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
Ці дані спираються на поіменні списки загиблих, які «Медіазона» складає спільно з Російською службою «Бі-Бі-Сі» й командою волонтерів, а також на дані з російського Реєстру спадкових справ.
На квітень 2026 року журналісти російської служби ВВС і «Медіазони» спільно з командою волонтерів підтвердили імена щонайменше 212 188 російських військовослужбовців, які загинули на війні проти України з лютого 2022 року. Йдеться про тих, чиї імена підтверджені у відкритих джерелах.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
МЗС Польщі після погроз РФ: будь-який напад на польські дипмісії розглядатимуть як навмисний
Міністерство закордонних справ Польщі у відповідь на російські погрози щодо можливих чергових ударів по Києву заявило, що продовжує розглядати всі російські атаки на Україну, зокрема на цивільні об’єкти й населення, як акти невиправданої агресії, що призводять до масових людських жертв і втрат в інфраструктурі.
Будь-які удари по польських дипломатичних представництвах розглядатимуться як навмисні дії, йдеться в заяві, оприлюдненій 25 травня – у відповідь на російські погрози новими ударами по Києву і заклики евакуювати іноземних дипломатів.
«Оскільки Росія, як вона заявляє, не веде війну, а проводить так звану «спеціальну війську операцію», яка має обмежуватися військовими об’єктами, будь-які напади на іншу інфраструктуру, включаючи дипломатичні місії, слід розглядати як ворожі дії. Тому ми будемо розглядати будь-який напад на польські дипломатичні місії як свідомий і навмисний», – заявили в МЗС Польщі.
У відомстві закликали Росію «негайно припинити свою невиправдану й незаконну агресію» й дотримуватися своїх міжнародних зобов’язань і договорів.
«Дії Російської Федерації мають серйозні міжнародно-правові наслідки, що ще більше підриває її роль як постійного члена Ради безпеки ООН», – мовиться в заяві.
25 травня Міністерство закордонних справ Росії анонсувало удари по «центрах ухвалення рішень і командних пунктах» у Києві. У своїй заяві російське міністерство попередило іноземних громадян, включаючи персонал дипломатичних місій і представництв міжнародних організацій, про необхідність якнайшвидше залишити Київ.
Коментуючи цю заяву, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга нагадав, що 25 травня понад 70 представників іноземних дипломатичних місій відвідали місця масованого російського удару в Києві, здійсненого вночі проти 24 травня.
«Ми зараз обговорюємо з нашими партнерами, що не потрібно піддаватись ось цьому російському шантажу», – сказав Сибіга.
Голова Представництва ЄС у Києві Катаріна Матернова заявила, що російське попередження спрямоване на те, щоб посіяти паніку: «Росія хоче страху. Паніки. Ізоляції України. Це не спрацює. ЄС нікуди не подінеться. Ми залишаємось у Києві. Ми залишаємось з Україною».
ОВА: одна людина загинула, три – постраждали через удар РФ по Одесі
Одна людина загинула, ще щонайменше троє – постраждали внаслідок російського удару по Одесі, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Росіяни ввечері завдали комбінованого ракетно-дронового удару по одеському регіону… В Одесі в результаті удару пошкоджено скління й фасад обʼєкта інфраструктури і прилеглих будівель», – написав Кіпер у телеграмі вночі проти 26 травня.
Очільник Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак зазначив, що внаслідок атаки пошкоджений об’єкт інфраструктури в одному з районів міста, вибуховою хвилею пошкоджені вікна у навчальному закладі та прилеглих житлових будинках.
Він також повідомив, що один із трьох постраждалих внаслідок удару перебуває в тяжкому стані.
«Станом на 7:00 комунальні служби завершили ліквідацію наслідків вечірньої атаки у житловому секторі. У п’яти будинках, де ударною хвилею вибило близько 50 вікон, усі роботи вже виконані. Зараз продовжують працювати у школі – там пошкоджено 47 вікон. Через складність робіт залучили спецтехніку, щоб якнайшвидше закрити всі віконні отвори», – додав Лисак вранці.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Раніше говорили «ВВП», а тепер його називають «Дід». Політолог – про Путіна, страхи і настрої еліт у Росії
У кількох сотень вищих російських чиновників накопичився вже «сталінський рівень» страху репресій і навіть найлояльніші представники російських еліт тепер називають Володимира Путіна «Дідом», стверджує у своїй новій книзі «Співучасники» російська політологиня, наукова співробітниця Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Олександра Прокопенко. Вона залишила Росію після початку повномасштабного вторгнення до України і зараз дала інтерв’ю телеканалові «Настоящее время», створеного Радіо Свобода.
Війська РФ вдарили по Одесі, є постраждалі – влада
Російські війська завдали удару по Одесі, відомо про трьох постраждалих, один з них – у важкому стані, повідомив очільник міської військової адміністрації Одеси Сергій Лисак.
За його даними, через атаку пошкоджено обʼєкт інфраструктури в одному з районів міста.
Лисак додав, що також вибуховою хвилею пошкоджені вікна у навчальному закладі та житлових будинках поруч.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Росія: небо над московським регіоном закриють для малої авіації
З початку червня у центральній частині Росії запровадять нові обмеження на польоти малої авіації та бізнес-джетів.
Як повідомила Асоціація власників повітряних суден та пілотів, цивільним суднам заборонять виконувати польоти нижче 5100 метрів у Московській повітряній зоні.
Під обмеження потрапить майже вся європейська частина Росії – від Петербурга та кордону з Білоруссю до Єкатеринбурга, Самари та південних регіонів. Заборона стосуватиметься приватних літаків, гелікоптерів і легкомоторної авіації. Винятки зроблять лише для регулярних пасажирських рейсів, санітарної авіації, польотів з держконтрактів та промислового моніторингу.
Профільний телеграм-канал «Авіаторщина »пише, що обмеження запроваджуються «до закінчення СВО» (так в Росії називають війну проти України ред.).
Директор Центрального аероклубу імені Чкалова ДОСААФ Сергій Рябчинський заявив, що після запровадження заборони його клуб закриється, а частина аероклубів планує перенести роботу за Урал. Рябчинський пов’язав нові заходи з атаками безпілотників на Москву та інші регіони.
В авіаційних спільнотах також припускають, що приводом для посилення правил могла стати аварія легкомоторного літака під Коломною в березні 2026 року. Тоді, за даними учасників співтовариства малої авіації, сили ППО під час відбиття атаки дронів могли помилково збити літак авіаблогера Павла Кошкіна. Офіційних результатів розслідування досі не опубліковано.
Тихановська у Києві: важливо, щоб Україна бачила у вільній Білорусі майбутнього партнера, а не загрозу
Світлана Тихановська у Києві заявила, що для білоруської опозиції важливо, щоб Україна бачила у вільній Білорусі майбутнього партнера і сусіда, а не загрозу.
«Сьогодні ми обговорили подальшу співпрацю між Україною і демократичними силами Білорусі. Для нас дуже важливо, щоб Україна бачила у вільній Білорусі майбутнього партнера і сусіда, а не загрозу. Лише вільна, демократична Білорусь стане фактором стабільності і безпеки в регіоні, а не інструментом агресивної політики Кремля», – заявила вона у Києві на спільній пресконференції з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою.
Тихановська зазначила, що Україна сьогодні захищає не лише свою незалежність, а й право народів жити без диктату імперії.
«І я впевнена, що перемога України відкриє шлях до свободи для Білорусі», – додала вона.
Представниця білоруської опозиції також привітала призначення Ярослава Чорногора на позицію посла з особливих доручень. За її словами, це допоможе не лише запустити тісне співпрацю, але й вирішити різні практичні проблеми, з якими стикаються білоруси тут в Україні.
У свою чергу Андрій Сибіга заявив, що Україна послідовно розрізняє режим, який втягнув Білорусь у російську агресію, та білоруський народ.
«Ми переконані, що білоруси заслуговують на свободу, незалежність та право самостійно визначати майбутнє своєї країни…Ми цінуємо внесок білоруських волонтерів, журналістів, правозахисників та активістів у спільну боротьбу за свободу. Нашу і вашу… Понад 90 громадян Республіки Білорусь віддали своє життя, борючись пліч-о-пліч проти спільного ворога – імперської Росії», – сказав український міністр.
Він нагадав, що у структурі Міністерства закордонних справ призначено посла з особливих доручень Ярослава Черногора, зокрема, для налагодження ефективної співпраці з демократичними силами Білорусі.
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська 25 травня прибула до Києва. В інтерв’ю білоруській службі Радіо Свобода днями Тихановська назвала свій прийдешній візит до Києва історичним і сказала, що хоче обговорити з українською владою проблеми білорусів, які живуть і воюють в Україні.
Вона наголосила, що перемога України може відкрити «вікно можливостей» для Білорусі, а також висловилася проти послаблення європейських санкцій проти режиму Лукашенка.
Генштаб ЗСУ: на фронті від початку доби було понад 200 боїв
На фронті від початку цієї доби відбулося 210 бойових зіткнень, повідомив у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
Найбільше російських атак зафіксували на Покровському напрямку – 35. Сили РФ на цій ділянці фронту намагалися просунутися у районах населених пунктів Вільне, Кутузівка, Родинське, Шевченко, Новоолександрівка, Білицьке, Софіївка, Кучерів Яр, Затишок, Гришине, Сергіївка, Удачне та Новопавлівка. Дотепер триває одне боєзіткнення.
Інтенсивні бої продовжуються на Гуляйпільському напрямку, де відбулася 21 російська атака біля Добропілля, Нового Запоріжжя, Злагоди, Рибного, Прилуків, Залізничного, Оленокостянтинівки, Чарівного, Рівнопілля, Староукраїнки, Цвіткового, Верхньої Терси та Воздвижівки. Наразі тривають три боєзіткнення.
Бойові дії також продовжуються на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Костянтинівському, Олександрівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
21 травня американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що українські сили повертають собі тактичну ініціативу на різних ділянках лінії фронту.
Перед тим міністр оборони Михайло Федоров на зустрічі з журналістами заявив, що Україні вдалося суттєво сповільнити просування сил РФ і поступово перехоплювати ініціативу на фронті завдяки роботі українських військових й іншим чинникам, серед яких вимкнення для агресора Starlink і нарощування дронових ударів середньої дальності (middle strike).
Президент України Володимир Зеленський у відеозверненні 25 травня заявив, що Україна зараз має сильніші позиції на фронті.