В ОВА розповіли, скільки населених пунктів на Донеччині перебувають під окупацією РФ
На території Донецької області під російською окупацією перебувають 906 населених пунктів (447 із них – від 2014 року), повідомила обласна військова адміністрація у відповідь на запит проєкту Радіо
За даними ОВА, станом на 27 травня орієнтовна площа тимчасово окупованої території Донеччини – 72,4 % (орієнтовно 19 178 кв. км.).
Місцева влада заявила, що станом на 1 червня на території Донецької області, підконтрольній українському уряду, проживають 143 900, зокрема, у Костянтинівський громаді перебувають 1760 жителів.
За інформацією Костянтинівської міської військової адміністрації, в населених пунктах Костянтинівської міської громади пошкоджені чи знищені 5856 житлових будинків, 39 об’єктів інфраструктури, а саме – 20 об’єктів теплопостачання, 11 об’єктів водопостачання та 8 об’єктів водовідведення.
Раніше в ОВА інформували, що на 1 липня 2025 року на території Донецької області під російською окупацією перебувають 837 населених пунктів.
Президент Росії Володимир Путін неодноразово заявляв, що припинення вогню з Україною неможливе до початку переговорів та досягнення чітких домовленостей із Києвом.
У середині червня 2024 року Путін заявив, що Росія готова припинити бойові дії в Україні у разі виконання кількох умов. Серед них: Україна має розпочати повне виведення військ із території Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей у їхніх адміністративних межах, а також офіційно заявити про відмову від планів вступу до НАТО. Крім того, Україна, на думку Путіна, має визнати статус Криму, Севастополя, Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей як суб’єктів РФ, а Захід – зняти санкції з Росії.
7 травня 2026 року помічник російського лідера Путіна Юрій Ушаков заявив, що Росія не бачить сенсу в новому раунді тристоронніх переговорів із участю Москви, Києва і Вашингтона щодо завершення війни доти, доки Україна не виведе війська з Донбасу.
В ООН заявили, що РФ має припинити ескалацію ударів і почати шлях до справедливого миру
Гуманітарний координатор ООН в Україні Матіас Шмале засудив хвилю масованих російських ударів по Дніпру, Києву і Харкову, внаслідок яких загинули й поранені цивільні жителі, і закликав РФ зупинити ескалацію атак.
«Перші дні літа в Україні розпочалися черговим масштабним обстрілом Києва, Дніпра і Харкова збройними силами Російської Федерації. Це вже втретє за останні три тижні… Загострення риторики з боку Російської Федерації й ескалація ударів мають припинитися, щоб розпочати шлях до справедливого миру», – йдеться в заяві Шмале.
За даними Повітряних сил, Росія запустила 73 ракети й 656 безпілотників по України протягом ночі, з них 40 ракет і 602 БПЛА вдалося збити. Основним напрямком удару був Київ, також ударів зазнали Дніпро, Харків, Запоріжжя, Полтавщина й інші регіони.
У Дніпрі, де внаслідок удару частково зруйнована 4-поверхівка, влада повідомила про 16 загиблих і 42 постраждалих людей. У Києві внаслідок російського удару загинули шість людей, поранена щонайменше 81 людина. Місцева влада повідомила про влучання в житлові будинки, заклади освіти, охорони здоров’я.
Міністерство оборони Росії заявило про «масований удар» по нібито підприємствах оборонно-промислового комплексу та об’єктах паливної й транспортної інфраструктури в Україні протягом ночі на 2 червня, додавши, що «всі визначені об’єкти були уражені».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Росія ексгумує «жертв укронацистів». Насправді це загиблі під час російського штурму Сіверськодонецька
Росія демонструє масові поховання під захопленим Сіверськодонецьком Луганської області. Окупанти видають їх за могили жертв «київського режиму». Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) з'ясували, звідки насправді виник цей цвинтар. Його організувала місцева українська влада у період штурму міста російськими військами, оскільки існуючі кладовища опинилися на лінії зіткнення. Ось що відбувалось тоді в Сіверськодонецьку та як Росія перекручує події.
У Кремлі заявили, що війна «може бути завершена до кінця доби»
У Кремлі заявили, що війна Росії проти України «може бути завершена до кінця доби». Речник російського президента Дмитро Пєсков назвав умовою цього відмову України від територій, які прагне окупувати Росія.
«Щодо Зеленського і завершення війни до кінця року: війна може бути завершена до кінця доби, ми теж про це неодноразово говорили. Для цього Зеленському необхідно наказати своїм Збройним силам залишити територію російських регіонів», – сказав Пєсков.
Напередодні керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що президент України Володимир Зеленський доручив спробувати припинити війну до зими.
Очільник ОПУ наголосив, що Україна має достатні спроможності для досягнення цієї мети, хоча не виключив, що Росія може відмовитися від домовленостей. За його словами, що є реальні ознаки, що «підґрунтя для припинення бойових дій вже існує».
Днями в інтерв’ю CBS News Зеленський заявив, що до початку зими потрібно знайти шлях для переговорів з РФ, але це залежить від тиску на Москву.
21 травня американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що українські сили повертають собі тактичну ініціативу на різних ділянках лінії фронту.
Перед тим міністр оборони Михайло Федоров на зустрічі з журналістами заявив, що Україні вдалося суттєво сповільнити просування сил РФ і поступово перехоплювати ініціативу на фронті завдяки роботі українських військових й іншим чинникам, серед яких вимкнення для агресора Starlink і нарощування дронових ударів середньої дальності (middle strike).
Через загострення ситуації на Близькому Сході тристоронні переговори України, США і Росії, які тривали протягом січня і лютого, були відкладені на невизначений час.
За словами джерел видання Financial Times, і в Москві, і в Києві вважають, що перспективи відновлення мирних переговорів за посередництва США невеликі навіть після закінчення війни на Близькому Сході.
Як стверджують джерела, що говорили з Financial Times, жодна зі сторін зараз не бачить сенсу в продовженні переговорів. Україна, за даними видання, вважає, що переговори зайшли в глухий кут вже в лютому після останнього раунду переговорів з Росією, і розчарована тим, що Вашингтон не зміг чинити тиск на Путіна.
Російська влада офіційно говорить про вимогу передачі всього Донбасу як про ключову умову мирного врегулювання, натякаючи при цьому, що згода на це була отримана від президента США під час його зустрічі з Путіним в Анкориджі минулого року.
Україна з минулого року після того, як США почали виступати в ролі посередника, пропонує зупинити бойові дії по лінії фронту – у цьому випадку більша частина українського Донбасу, але не весь цей регіон, залишаться під контролем РФ. Визнавати це юридично Україна не має наміру.
Державний секретар США Марко Рубіо 22 травня заявив, що Вашингтон готовий продовжувати посередництво в переговорах між Росією та Україною, але наразі вони не відбуваються. Він також зазначив, що попередні перемови не були продуктивними.
Найменування підрозділу на честь УПА: віцеспікер Сейму Польщі закликав блокувати вступ України до ЄС
Віцеспікер парламенту Польщі та лідер правопопулістської партії «Конфедерація» Кшиштоф Босак закликав блокувати вступ України до Європейського Союзу через присвоєння українському підрозділу «імені Героїв УПА».
На думку Босака, позбавлення президента України Володимира Зеленського польського ордена Білого Орла є символічним жестом.
«Якщо ми хочемо чинити реальний тиск на Україну, нам потрібно перейти до більш конкретних жестів, які матимуть ефективний вплив», – сказав він в інтерв'ю RMF FM 2 червня.
За його словами, Польща має оголосити про блокування вступу України до ЄС, доки Київ «не відійде від культу злочинців і повністю не розблокує всі ексгумації».
Крім того, Босак вважає, що Варшава має припинити фінансування роботи Starlink та «вийти з боргових систем разом з іншими країнами Євросоюзу».
«Не можемо дозволити сваркам через минуле підірвати наш спротив спільному ворогу зараз, коли Україна за підтримки Польщі стримує російську агресію. Ми вдячні Польщі та Польському народові, які з перших хвилин цієї неспровокованої та злочинної війни підтримують Україну. Зі свого боку, підкреслюємо готовність й надалі ділитися досвідом і напрацюваннями, здобутими кровʼю на полі бою», – додав він.
Раніше президент Польщі Кароль Навроцький розкритикував рішення президента України Володимира Зеленського присвоїти найменування «імені Героїв УПА» одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ. За словами Навроцького, через це він ініціюватиме позбавлення Зеленського Ордена Білого Орла.
26 травня президент Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування «імені Героїв УПА». Як йдеться в документі, це зробили «з метою відновлення історичних традицій національного війська, зважаючи на зразкове виконання покладених завдань під час захисту територіальної цілісності й незалежності України».
Будуть звірятися з українськими законами – дипломати про тимчасовий захист у ЄС для чоловіків
У ЄС планують орієнтуватися на українське законодавство щодо виїзду чоловіків за кордон в разі обмеження тимчасового захисту для українських чоловіків призовного віку. Про кореспондентці Радіо Свобода у Брюсселі стало відомо від кількох дипломатів у ЄС, обізнаними з перебігом обговорень.
Ідея полягає в тому, що з березня 2028 року можливості отримати тимчасовий захист позбавлятимуть тих осіб, яким Україна не дозволяє залишати країну, відповідно до власного законодавства.
«Тобто тягар ухвалення рішення покладається на Україну», – сказав співрозмовник Радіо Свобода.
Він пояснив, що якщо українське законодавство забороняє виїзд чоловікам від 23 до 60 років, то саме ці правила можуть стати основою для майбутніх обмежень у ЄС. Водночас винятки, які передбачає Україна, також планують враховувати.
Обмеження захисту для осіб (не лише чоловіків), які виїхали з порушенням українського законодавства в частині мобілізації, є найімовірнішим легальним шляхом відповісти на запит столиць ЄС обмежити тимчасовий захист без ризиків дискримінації, вважає юристка з міграційного права Юлія Зелвенська.
«Юридично логічніше так робити і є можливість це робити просто для осіб, які порушили законодавство України щодо обмеження виїзду або незаконно перетнули кордон. Але також це не можуть бути просто чоловіки, а має бути будь-яка особа, яка не має права на вільний легальний перетин кордону на невизначений час. Бо є також люди, які мають право перетнути кордон на тимчасовий строк, а залишаються на довше», – пояснила Зелвенська у коментарі Радіо Свобода.
Наразі Єврокомісія ще не сформувала офіційну пропозицію, однак обговорення стосуються потенційних новоприбулих, а не українців, які вже мають статус тимчасового захисту в ЄС, зазначають і дипломати, і чиновники у Єврокомісії.
Водночас дипломати визнають, що практична реалізація такого механізму може виявитися складною. Зокрема, державам-членам доведеться визначати, чи мала конкретна людина право залишати Україну, а також як застосовувати винятки для вразливих категорій чоловіків.
Через це досягти домовленості до кінця липня та початку літніх канікул у ЄС може бути непросто, зауважив один із дипломатів.
Раніше Радіо Свобода повідомляло з посиланням на внутрішній документ Ради ЄС, що країни-члени відмовилися від ідеї поділу України на «безпечні регіони», однак продовжують обговорювати варіант звуження тимчасового захисту для чоловіків призовного віку.
Наразі розглядаються два основні сценарії: або продовження механізму тимчасового захисту без змін, або його продовження з обмеженнями для окремих категорій нових заявників.
Директива про тимчасовий захист була активована після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році та наразі діє до березня 2027 року.
Дніпро: число загиблих від удару РФ зросло до 16, пошукові роботи завершили – ОВА
У Дніпрі кількість загиблих внаслідок нічного російського удару зросла до 16, ще 42 людини постраждали, повідомив очільник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За його словами, пошуково-рятувальну операцію у житловому кварталі, по якому вночі поцілили російські ракети, завершили.
«Серед поранених – четверо дітей. Троє з них у лікарні, як і 21 дорослий. Медики надають усім необхідну медичну допомогу», – повідомив Ганжа.
Вночі армія РФ під час масованої атаки по Україні атакувала Дніпро. Там частково зруйнований 4-поверховий будинок. Міський голова Дніпра Борис Філатов повідомив, що на 3 червня в місті оголошений день жалоби.
Крім того, відомо про загибель шести і поранення десятків людей через удар РФ по Києву.
За даними Повітряних сил, Росія запустила 73 ракети й 656 безпілотників по України протягом ночі, з них 40 ракет і 602 БПЛА вдалося збити. Основним напрямком удару був Київ, також ударів зазнали Дніпро, Харків, Запоріжжя, Полтавщина та інші регіони.
Міністерство оборони Росії заявило про «масований удар» по нібито підприємствах оборонно-промислового комплексу та об’єктах паливної й транспортної інфраструктури в Україні протягом ночі на 2 червня, додавши, що «всі визначені об’єкти були уражені».
У Києві через удар РФ пошкоджені 11 закладів освіти – КМДА
У Києві внаслідок масованого російського удару в ніч проти 2 червня пошкоджені 11 закладів освіти у трьох районах, повідомив заступник голови Київської міської державної адміністрації Валентин Мондриївський.
За попередніми даними КМДА, пошкоджень зазнали п’ять закладів дошкільної освіти, чотири школи, один заклад професійно-технічної освіти й один коледж у Подільському, Солом’янському і Святошинському районах.
«Це переважно вибиті і пошкоджені вікна. Разом із районними державними адміністраціями і міськими службами вже працюємо над ліквідацією наслідків», – сказав Мондриївський.
У КМДА зазначили, що від початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року пошкоджень через російські атаки зазнали майже 200 закладів освіти Києва.
За даними влади Києва, внаслідок нічного російського удару в столиці України загинули шість людей, ще 81 людина постраждала. За даними МОЗ, у Києві внаслідок російської атаки в ніч проти 2 червня пошкоджені й частково зруйновані п’ять медичних закладів.
За даними Повітряних сил, Росія запустила 73 ракети й 656 безпілотників по України протягом ночі, з них 40 ракет і 602 БПЛА вдалося збити. Основним напрямком удару був Київ, також ударів зазнали Дніпро, Харків, Запоріжжя, Полтавщина та інші регіони.
У Дніпрі число загиблих через нічний удар РФ зросло до 15 – ОВА
Кількість загиблих у Дніпрі внаслідок нічного російського удару зросла до 15 осіб, повідомив очільник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
«Рятувальники дістали з-під завалів будинку тіла двох жінок і чоловіка», – зазначив він.
Ганжа також повідомив, що внаслідок російського удару дроном по багатоповерхівці вдень 2 червня постраждали двоє дітей.
«Медична допомога знадобилася брату й сестрі. Обоє госпіталізовані. Медики оцінюють їхній стан як середньої тяжкості», – зазначив голова ОВА.
Вночі армія РФ під час масованої атаки по Україні атакувала Дніпро. Там частково зруйнований 4-поверховий будинок, раніше було відомо про загибель 12 людей, поранення 37, пошуково-рятувальна операція ще триває.
Міський голова Дніпра Борис Філатов повідомив, що на 3 червня в місті оголошений день жалоби.
Крім того, відомо про загибель шести і поранення десятків людей через удар РФ по Києву.
За даними Повітряних сил, Росія запустила 73 ракети й 656 безпілотників по України протягом ночі, з них 40 ракет і 602 БПЛА вдалося збити. Основним напрямком удару був Київ, також ударів зазнали Дніпро, Харків, Запоріжжя, Полтавщина та інші регіони.
Міністерство оборони Росії заявило про «масований удар» по нібито підприємствах оборонно-промислового комплексу та об’єктах паливної й транспортної інфраструктури в Україні протягом ночі на 2 червня, додавши, що «всі визначені об’єкти були уражені».
В Єврокомісії відповіли, чи відбиратимуть тимчасовий захист в українців мобілізаційного віку в ЄС
Держави-члени Європейського Союзу згодні щодо необхідності подовжити тимчасовий захист для українських біженців після березня 2027 року, попри попередню домовленість завершувати його. Про це під час «круглого столу» в Європарламенті повідомила представниця Генерального директорату Єврокомісії з питань міграції і внутрішніх справ Корінна Улльріх, передає з Брюсселя кореспондентка Радіо Свобода.
«Звісно, ми всі прагнемо миру, але мусимо планувати, виходячи й з альтернативного сценарію. Разом із тим тривають дискусії щодо можливих адаптацій правил для майбутніх прибуттів», – підтвердила Улльріх можливість обмежень для чоловіків з України мобілізаційного віку.
Посадовиця додала, що в Раді ЄС тривають обговорення щодо запровадження цих обмежень і додала, що висновків іще немає. Однак, зауважила Улльріх, вони не стосуватимуться українців, які вже перебувають під тимчасовим захистом. Таким чином, понад мільйону ста п’ятдесяти тисячам українських чоловіків-біженців у ЄС (дані Євростату) його втрата не загрожує.
«Коли ми говоримо про майбутні прибуття, то йдеться не про продовження статусу для тих, хто вже перебуває під захистом, а саме про нових заявників… Це не стосувалося б тих, хто вже має тимчасовий захист», – підкреслила Улльріх.
1 червня стало відомо про дискусію в ЄС щодо можливого обмеження категорій українців, що мають право на тимчасовий захист. Його можуть продовжити після березня 2027 року, однак з обмеженням для чоловіків мобілізаційного віку.
Раніше обговорювалося також можливе обмеження для вихідців із так званих безпечних регіонів України, перелік яких належало узгодити, однак, як стало відомо Радіо Свобода, від цієї ідеї відмовилися.
Згідно з документом Ради ЄС, станом на сьогодні 4,33 мільйона переміщених осіб з України користуються тимчасовим захистом у ЄС. З них 28,7% перебувають у Німеччині, 22,3% – у Польщі та 9% – у Чехії. Наприкінці березня 2026 року співвідношення бенефіціарів тимчасового захисту до населення країни було найвищим у Чехії (34,8 на 1000 осіб), далі – Польща (26,3), Словаччина (26,2) і Кіпр (25,3). Це – дані Євростату.
На Харківщині розширили зону обов’язкової евакуації – влада
Рада оборони Харківської області з огляду на безпекову ситуацію й системні російські обстріли ухвалила рішення розширити зону обов’язкової евакуації на Золочівському напрямку, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За даними ОВА, йдеться про сім населених пунктів Богодухівського району: селища Золочів і села Писарівка, Гурї'в, Леміщине, Малижине, Мерло, Морозова Долина.
«Маємо вивезти в більш безпечні населені пункти 7157 осіб, з яких 1702 дитини і 311 маломобільних людей. Харківська ОВА спільно з волонтерськими організаціями і благодійними фондами забезпечує вимушено переміщених осіб усім необхідним – від тимчасового житла до медичної, гуманітарної, юридичної допомоги. Логістичні маршрути затверджені й відпрацьовані», – написав він у телеграмі, закликавши людей евакуюватися.
Минулого місяця в ОВА повідомили про евакуаційну операцію, у межах якої із Золочівського і Великобурлуцького напрямків на Харківщині вдалося вивезти 17 людей, серед яких – двоє дітей віком 5 і 16 років.
Харківщина, яка межує з Росією, регулярно зазнає російських атак з різних видів озброєння. На частині території області тривають бої.
Атака на Дніпро: загинули люди, триває розбір завалів. Що розповіли очевидці про обстріл
12 загиблих та 37 поранених. До десяти зниклих безвісти ще шукають під завалами. Такі наслідки атаки на Дніпро. Цієї ночі місто атакували «шахеди», балістика, крилаті ракети. Два багатоквартирних будинки зазнали суттєвих руйнувань.
Близько 14:40 на місце нічної атаки знову був спрямований безпілотник. Влучання відбулось у житлову багатоповерхівку, яка раніше не була пошкоджена.
Як дніпряни пережили цю ніч – в матеріалі Радіо Свобода.
Війська РФ знову вдарили по Дніпру, поранена дитина – ОВА
Російські військові вдень 2 червня завдали чергового удару по Дніпру, повідомив очільник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
«Пошкоджений багатоповерховий будинок... 8-річна дівчинка дістала поранень через удар росіян по Дніпру. Медики надають дитині усю необхідну допомогу», – написав він у телеграмі.
Вночі армія РФ під час масованої атаки по Україні також атакувала Дніпро. Там частково зруйнований 4-поверховий будинок, відомо про загибель 12 людей, поранення 37, пошуково-рятувальна операція ще триває.
Міський голова Дніпра Борис Філатов повідомив, що на 3 червня в місті оголошений день жалоби.
Крім того, відомо про загибель шести і поранення десятків людей через удар РФ по Києву.
За даними Повітряних сил, Росія запустила 73 ракети й 656 безпілотників по України протягом ночі, з них 40 ракет і 602 БПЛА вдалося збити. Основним напрямком удару був Київ, також ударів зазнали Дніпро, Харків, Запоріжжя, Полтавщина та інші регіони.
Міністерство оборони Росії заявило про «масований удар» по нібито підприємствах оборонно-промислового комплексу та об’єктах паливної й транспортної інфраструктури в Україні протягом ночі на 2 червня, додавши, що «всі визначені об’єкти були уражені».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Найвищий показник за останні роки». У метро Києва від ударів РФ вночі ховалися понад 41 тисяча людей
На станціях метро в Києві під час масованого російського удару в ніч проти 2 червня укривалися понад 41 тисяча людей, з яких майже 4500 – діти, повідомила пресслужба метрополітену.
«Це – найвищий показник кількості людей, які перебували в метро під час нічної повітряної тривоги за останні роки», – йдеться в повідомленні.
У метрополітені нагадали, що під час повітряної тривоги 46 підземних станцій метро працюють у режимі укриття.
За даними влади Києва, внаслідок нічного російського удару в столиці України загинули шість людей, ще 79 – поранені. За даними МОЗ, у Києві внаслідок російської атаки в ніч проти 2 червня пошкоджені й частково зруйновані п’ять медичних закладів.
За даними Повітряних сил, Росія запустила 73 ракети й 656 безпілотників по України протягом ночі, з них 40 ракет і 602 БПЛА вдалося збити. Основним напрямком удару був Київ, також ударів зазнали Дніпро, Харків, Запоріжжя, Полтавщина та інші регіони.
У Дніпрі, за даними місцевої влади, загинули 12, постраждали 37 людей.
Politico: 21-й пакет санкцій ЄС проти Росії може включати заходи проти «Лукойла» та «Роснефти»
Наступний, 21-й пакет санкцій щодо Росії, який зараз готують країни Європейського Союзу, ймовірно, не передбачатиме повну заборону на надання морських послуг, пов’язаних із транспортуванням російської нафти. Про це з посиланням на власні джерела пише американське видання Politico, за даними якого пакет можуть погодити вже наступного тижня.
При цьому він все ж таки включатиме заходи проти російського нафтового сектора. Йдеться про санкції проти компаній «Лукойл» та «Роснефть», а також розширення списку підсанкційних суден російського тіньового флоту та боротьбу з наданням ним різних послуг, включаючи страхові.
Щодо «Роснефти» в ЄС зараз діє заборону на укладання угод, а санкції проти «Лукойлу» наразі стосуються лише дочірніх компаній. У 21-му пакеті санкції проти цих компаній можуть бути жорсткішими – аж до заморожування всіх їх активів на території блоку.
Напередодні Politico оприлюднило розслідування щодо російського тіньового флоту, з якого випливає, що танкери, які до нього входять, попри санкції, отримують необхідні страхові послуги через посередників, у тому числі пов’язаних із європейськими організаціями, які надають послуги з перестрахування. Це ускладнює реалізацію санкційної політики.
«Інфраструктура, яку блок хоче закрити, включаючи страховиків, банки та постачальників морських послуг, може все ще проходити через власні фінансові ринки Європи», – йдеться в тексті.
Очікується, що в новому пакеті буде також закріплена стеля цін на російську нафту – швидше за все, вона залишиться на нинішньому рівні 44,10 долара за барель, незважаючи на підвищення цін на світовому ринку в зв’язку з конфліктом на Близькому Сході. Технічно «стеля» є забороною для європейських компаній надавати послуги зі страхування та транспортування нафти, вартість якої перевищує граничне значення.
Як пише Politico, обговорюється також можливість включення до списку санкцій патріарха РПЦ Кирила. За Віктора Орбана цей крок блокувала Угорщина, проте зараз ця позиція може змінитися.
23 квітня Рада ЄС одностайно схвалила зміни до багаторічного бюджету Євросоюзу, потрібні для виділення кредиту Україні сумою на 90 мільярдів євро, а також 20-й пакет санкцій проти Росії. Про завершення відповідних письмових процедур, що тривали понад добу, повідомило головування Кіпру в Раді ЄС.
«Укрзалізниця»: Росія вдарила по тепловозу на Харківщині, постраждав залізничник
Російська армія атакувала дроном поїзд у Харківській області, повідомила компанія «Укрзалізниця» 2 червня.
«Ворог завдав удару БпЛА по тепловозу на Харківщині. Внаслідок удару постраждав залізничник, надається необхідна допомога», – йдеться в повідомленні.
Перевізник додає, що на місце викликали швидку медичну допомогу та підрозділи ДСНС, співробітники залізниці працюють спільно з екстреними службами.
Водночас, за даними «Укрзалізниці», рух у Харківській області триває з мінімальними затримками.
За даними Повітряних сил, Р осія запустила 73 ракети й 656 безпілотників по України протягом ночі на 2 червня, з них 40 ракет і 602 БПЛА вдалося збити. Основним напрямком удару був Київ, також ударів зазнали Дніпро, Харків, Запоріжжя, Полтавщина та інші регіони.
Міністерство оборони Росії заявило про «масований удар» по нібито підприємствах оборонно-промислового комплексу та об’єктах паливної й транспортної інфраструктури в Україні протягом ночі на 2 червня, додавши, що «всі визначені об’єкти були уражені».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Кількість загиблих через нічний удар РФ у Дніпрі зросла до 12, у Києві – шість загиблих – влада
У Дніпрі кількість загиблих внаслідок нічного російського удару зросла до 12, серед них – дві дитини, повідомив очільник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа. Раніше повідомляли про дев’ятьох загиблих.
«Тіла жінки і 8-річного хлопчика рятувальники дістали з-під руїн понівеченої ворогом чотириповерхівки у Дніпрі», – повідомив голова ОВА, додавши згодом про вилучення тіла ще однієї жінки.
За його словами, ще 37 людей постраждали, у лікарнях залишаються 22 з них: у них осколкові поранення, переломи, рвані й різані рани, мінно-вибухові й акубаротравми. Голова ОВА додав, що пошуково-рятувальна операція триває.
Тим часом у Києві, за даними місцевої влади, кількість загиблих внасідок удару РФ зросла до шести.
«На низці локацій рятувальники та служби ще працюють над ліквідацією наслідків російської атаки на Київ... На жаль, цифри можуть бути не остаточними», – написав у телеграмі очільник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко. Згодом він уточнив, що кількість постраждалих в Києві зросла до 79 людей.
За даними Повітряних сил, Росія запустила 73 ракети й 656 безпілотників по України протягом ночі, з них 40 ракет і 602 БПЛА вдалося збити. Основним напрямком удару був Київ, також ударів зазнали Дніпро, Харків, Запоріжжя, Полтавщина та інші регіони.
Міністерство оборони Росії заявило про «масований удар» по нібито підприємствах оборонно-промислового комплексу та об’єктах паливної й транспортної інфраструктури в Україні протягом ночі на 2 червня, додавши, що «всі визначені об’єкти були уражені».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Російський генерал, який хотів «взяти Київ за три дні», заочно засуджений до довічного ув’язнення – ОГП
Офіс генерального прокурора повідомляє, що український суд заочно засудив до довічного ув’язнення російського генерала, який керував спробою захоплення Києва, Чернігівщини й Сумщини у перші тижні повномасштабного вторгнення і хотів «взяти Київ за три дні».
За словами генерального прокурора України Руслана Краченка, йдеться про Олександра Лапіна, генерал-полковника збройних сил РФ, колишнього командувача центрального військового округу Росії, який очолював російське військове угруповання «Центр» і керував наступом з території Білорусі й Росії в напрямку Сумської, Чернігівської, Київської областей і Києва.
У Києві через удар РФ пошкоджені й частково зруйновані 5 медзакладів – МОЗ
У Києві внаслідок російської атаки в ніч проти 2 червня пошкоджені й частково зруйновані п’ять медичних закладів, повідомило Міністерство охорони здоров’я України.
За даними МОЗ, це два спеціалізовані медзаклади, а також центри первинної медико-санітарної допомоги у Подільському, Святошинському і Голосіївському районах.
«Найбільше постраждав останній, там зруйновано другий і третій поверхи. Медики й пацієнти перебували в укриттях. Постраждалих на цих об’єктах немає», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Повітряні сили звітують про збиття 40 ракет і 602 дронів у ході нічної атаки Росії
За даними влади Києва, внаслідок нічного російського удару в столиці України загинули шість людей, ще понад 60 – поранені.
За даними Повітряних сил, Росія запустила 73 ракети й 656 безпілотників по України протягом ночі, з них 40 ракет і 602 БПЛА вдалося збити. Основним напрямком удару був Київ, також ударів зазнали Дніпро, Харків, Запоріжжя, Полтавщина та інші регіони.
У Дніпрі, за даними місцевої влади, загинули 11, постраждали 37 людей.
Росія знову атакувала Київ: руйнування, постраждалі та врятовані домашні улюбленці
Шестеро загиблих постраждалих у Києві через російську атаку. Пошкодження у кількох районах міста.
«Станом на 12:00 медики підтверджують 64 поранених і 6 загиблих киян. На жаль, цифри можуть бути не остаточними», – написав у телеграмі очільник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.
Російська армія вночі на 2 червня атакувала Україну ударними безпілотниками й ракетами повітряного, морського та наземного базування різних типів, повідомляє командування Повітряних сил.
Основними напрямками удару, за даними військових, був Київ, також атаки зазнали Дніпро, Харків, Запоріжжя, Полтавщина та інші регіони.
Дивіться фотогалерею ТУТ