Макрон прийняв Мадяра: говоритимуть про Україну
Президент Франції Емманюель Макрон і прем’єр Угорщини Петер Мадяр обговорюватимуть Україну під час своєї зустрічі в Парижі 3 червня. Про це французький лідер заявив, приймаючи очільника угорського уряду в Єлисейському палаці.
Макрон відзначив прогрес із розблокуванням 90-мільярдної позики Україні й схваленням 20-го пакету санкцій, що став можливий після зміни влади в Угорщині. Водночас наголосив на необхідності подальшого прогресу щодо підтримки України.
«Ми повинні й надалі посилювати тиск на російську воєнну машину і боротися з обходом санкцій і так званим тіньовим флотом. Ми також обговоримо відновлення нормального процесу переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу відповідно до принципу власних заслуг», – зазначив Макрон.
Петер Мадяр не згадував Україну у вступному слові, яке лідери двох держав виголосили перед початком переговорів.
Наприкінці травня прем’єр-міністр Угорщини розповів про перебіг переговорів на експертному рівні між Україною й Угорщиною про права національних меншин на території України, назвавши їх обнадійливими.
«У нас є пропозиція з 11 пунктів, яка не є новою для української сторони. Переважно йдеться про освітні, культурні та мовні права… Ми підтримуємо контакт з українською стороною на технічному рівні і дуже сподіваємося, що невдовзі зможемо завершити узгодження цих 11 пунктів», – заявив 29 травня Мадяр у Брюсселі на спільній пресконференції з очільницею Єврокомісії.
Очільник угорського уряду додав, що перелік вимог до України «не є чимось особливим ані в Європі, ані в інших частинах світу» з огляду на те, що угорська меншина в окремих регіонах України становить більшість.
Він також вкотре висловив готовність зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським «десь в Україні, бажано на Закарпатті, де проживає угорська меншина, у населеному пункті з угорським населенням».
Після виборів в Угорщині в квітні Мадяра привітали лідери багатьох країн ЄС і президент України Володимир Зеленський. І в Брюсселі, і в Києві сподіваються, що Мадяр, який називає себе проєвропейським політиком, перегляне політику свого попередника Орбана, і за його правління Угорщина перестане блокувати заходи на підтримку України.
Петер Мадяр раніше заявляв, що обов’язково зустрінеться із президентом України Володимиром Зеленським, зокрема пропонував провести таку зустріч на Закарпатті на початку червня. Український президент також заявив про готовність до зустрічі.
У Москві, Підмосков’ї й Петербурзі почали запроваджувати обмеження на продаж пального – ЗМІ
У Москві й Московській області Росії запровадили обмеження на продаж пального на заправках ОРТК, «Лукойлу» і «Газпрому», пише російське видання видання MSK1.RU.
На АЗС мережі ОРТК від 30 травня продають не більше ніж 60 літрів бензину або 100 літрів дизеля в одні руки. У компанії повідомили, що нові правила запровадили «у зв’язку з поточною ринковою ситуацією».
На заправних станціях «Лукойлу» в Московському регіоні покупцеві відпускають до 100 літрів бензину. У «Газпрому» обмеження становлять «100-150 літрів» на бензин і дизель в одні руки.
Напередодні ввечері, 2 червня, російське видання «Фонтанка» повідомило про «тимчасові труднощі» з постачанням пального до Санкт-Петербурга. Через це деякі заправки у місті встановили ліміт на продаж бензину – від 50 до 95 літрів залежно від мережі АЗС.
Обмеження на продаж пального також запровадили у Бєлгородській та Курській областях Росії, на окупованій РФ території Луганщини і в окупованому Криму.
За даними джерела російського видання «Комерсант» на паливному ринку, «якщо ситуація не налагодиться», до початку серпня подібні проблеми «поширяться на більшу кількість регіонів» Росії.
Повідомлення про проблеми з пальним у РФ і на окупованих територіях з’явилися після того Сили оборони України останніми місяцями суттєво наростили кількість ударів дронами по нафтовій і паливній інфраструктурі Росії у її глибокому тилу.
«Справжній жах для російських військових». Проблеми з бензином в окупації: 20 літрів в одні руки
На тимчасово окупованій частині Луганської області ввели обмеження на продаж пального.
Згідно з повідомленням підконтрольної Кремлю окупаційної адміністрації, тепер в одні руки видають не більше 20 літрів бензину марок АІ-95, АІ-92 та дизпалива. Заборона поширюється, зокрема, і на налив у тару.
Так званий «міністр палива та енергетики» Костянтин Роговенко пояснив ці заходи «підвищеним попитом» і можливим дефіцитом через «проблеми з логістикою».
Паливна криза фіксується і на території тимчасово окупованої Донецької області. Представник окупаційної адміністрації Андрій Чертков заявив, що запаси пального нібито стабільні, однак визнав збої в доставці. За його словами, головна причина – регулярні атаки безпілотників на бензовози.
На АЗС в окупованому Криму вишикувалися черги: там талони на бензин запровадили ще наприкінці травня.
Обмеження на продаж бензину та дизпалива зачепили і області РФ на кордоні з Україною – Бєлгородську та Курську.
Депутат Держдуми РФ і генерал ЗС РФ у відставці Андрій Гурульов у своєму телеграм-каналі назвав те, що відбувається, «справжнім жахом для місцевих жителів та військових». Крім того, у публікації стверджувалося, що восени 2026 року в Росії планується «масштабна мобілізація». Пізніше Гурулєв заявив, що його акаунт нібито зламали.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Повідомлення про проблеми з поставками палива з’являються на тлі нарощування українською армією ударів по логістичних маршрутах між Кримом і Росією. ЗСУ останнім часом розширили кампанію «мідлстрайків»: ударів на глибину 100-150 кілометрів за лінією фронту, внаслідок чого в зоні ураження опинилися траси, ключові для постачання російських військ на окупованій частині України.
Сили оборони України останніми місяцями також суттєво наростили кількість ударів дронами по нафтовій та паливній інфраструктурі Росії у її глибокому тилу. Все це, як вважають експерти, призвело до дефіциту палива на окупованих територіях, передає Російська служба Бі-бі-сі.
Опубліковані перші супутникові знімки пожежі на нафтовому терміналі в Петербурзі після удару ЗСУ
Російська служба Радіо Свобода публікує перший супутниковий знімок пожежі на «Петербурзькому нафтовому терміналі», який вранці 3 червня атакували українські безпілотники.
На знімку видно стовп чорного диму.
Українські сили 3 червня завдали низку ударів безпілотниками по цілях у глибині Росії, повідомили в Генштабі ЗСУ і Службі безпеки України. Зокрема, нафтовий термінал зазнав удару в Санкт-Петербурзі, де сьогодні відкривається економічний форум. У Кронштадті, портовому місті під Петербургом, де розташована база ВМС Росії, удару зазнав «Кронштадський морський завод».
У командуванні також заявляють, що був уражений корвет «Бойкий». У місті Мічурінськ у Тамбовській області Росії був атакований завод «Прогрес», який, серед іншого, виробляє компоненти для російських ракет.
Російська влада не підтверджувала уражень згаданих об’єктів.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Розвідка Британії пояснила, чому авіабомби, якими РФ атакує Україну, падають у Росії й на окупованій території
Розвідка Великої Британії проаналізувала повідомлення про падіння на території Росії й на окупованих територіях планерних бомб, якими російські військові атакують Україну.
За повідомленням, ці випадки свідчать про постійні помилки Росії у здатності успішно застосовувати свою зброю проти обраних цілей, і такі помилки мають руйнівні й летальні наслідки для російського населення.
У розвідці зазначають, що на даний час російські ВПС здійснюють понад 200 бойових вильотів на день проти України, запускаючи в середньому від 180 до 250 плануючих боєприпасів на день залежно від погодних умов.
«Інциденти, ймовірно, стаються через поєднання неналежних процедур озброєння літаків перед вильотами і поганого виконання екіпажем завдань під час місій. Частота цих випадків, ймовірно, свідчить про певний рівень втоми повітряного й наземного персоналу в російських збройних силах, а також свідчить про недостатню військову підготовку», – йдеться в повідомленні.
За даними незалежного російського ЗМІ Astra, у 2026 році російські війська скинули 25 планерних бомб (тип керованих авіабомб) на території Росії й окупованій території України. У 2025 році, за даними видання, таких випадків було 143, а у 2024 році – 165. А 16 травня 2026 року Росія випадково скинула планерну бомбу на будинок в селі Дубове, що в російській Бєлгородській області, що призвело до загибелі однієї людини.
Армія Росії атакувала житловий будинок у Сумському районі, загинув чоловік
Російські війська вдарили дроном по житловому будинку в Сумському районі, повідомив голова області Олег Григоров 3 червня.
«Ворог атакував Миколаївську сільську громаду. На жаль, внаслідок удару загинув 64-річний чоловік. Він отримав вкрай важкі поранення», – написав Григоров у своєму телеграм-каналі.
Крім того, внаслідок атаки постраждала 84-річна мати загиблого. Їй надають необхідну допомогу.
Протягом попередньої доби, за даними обласної влади, внаслідок російських атак на Сумщину загинув один цивільний, 15 людей постраждали.
Читайте також: Кім повідомив про смерть постраждалого через удар по Миколаєву
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб звітував про ураження корвета в ході удару по російському Кронштадту
Сили оборони в ході атаки на Санкт-Петербург уразили російський корвет проєкту 20380, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України.
За даними військових, ураження зазнала одна з баз Балтійського флоту Військово-морського флоту РФ у районі Кронштадт.
«За попередньою інформацією, йдеться про корабель «Бойкий». На борту судна підтверджено масштабну пожежу. Результати і масштаби збитків уточнюються», – заявляє Генштаб.
Командування уточнює, що російські корвети проєкту 20380 є багатоцільовими бойовими кораблями ближньої морської зони. Вони призначені для боротьби з надводними кораблями, підводними човнами та повітряними цілями, а також для завдання ударів по берегових об’єктах.
Раніше про ураження корвета повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді, зазначивши, що він є носієм ракетної зброї.
Читайте також: Шлях до окупованого Криму «може перетворитися на дорогу на Москву». Армія РФ готується оборонятися?
Російське командування не повідомляло про ураження корабля. Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити наслідки удару.
За даними Генштабу ЗСУ на ранок 3 червня, російська армія втратила 33 кораблі й катери в ході повномасштабної війни проти України.
Раніше стало відомо про ураження Петербурзького нафтового терміналу та низки інших об’єктів у Росії. Президент Зеленський підтвердив удар по терміналу, а також підприємству в Тамбовській області, залученому до виробництва російської зброї та Кронштадтській базі. Удару завдано в день, коли в Санкт-Петербурзі стартує міжнародний економічний форум.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Зеленський пригрозив «серйозними кадровими висновками», якщо не буде ясності щодо «Петріот»
Президент Володимир Зеленський заявив, що вдасться до «серйозних кадрових висновків» у разі, якщо найближчим часом від українських чиновників не буде ясності в реалізації домовленості з партнерами щодо поставок Україні систем ППО Patriot і ракет до них.
«Провів нараду щодо додаткових шляхів постачання ППО в Україну – систем і ракет для них. У нас є домовленість на найвищому політичному рівні про придбання «петріотів», і ця домовленість очікує на реалізацію на рівнях фінансовому, юридичному, технічному. Очікування затягнулося», – написав Зеленський у телеграмі 3 червня.
За його словами, в нараді брали участь представники Міністерства оборони, МЗС, РНБО, дипломатична команда Офісу президента.
Читайте також: Посол України в США: системи Patriot критично важливі
«Завдання абсолютно чітке – пришвидшитись із цим контрактом по «петріотах», і це персональна відповідальність залучених посадовців. Кошти з європейського пакету підтримки для України обсягом 90 мільярдів євро та інші наші фінансові ресурси повинні працювати максимально оперативно для виконання саме тих завдань, які забезпечують українцям захист життя. На жаль, станом на сьогодні навіть юридичні кроки ще не пропрацьовані по цьому контракту. Поставив фінальний строк – тиждень на всі підготовчі кроки. Розраховую на доповідь в пʼятницю: або ясність щодо реалізації нашої домовленості по «петріотах», або серйозні кадрові висновки», – заявив голова держави.
Президент Зеленський вказував на важливість посилення ППО під час зустрічі з представниками Конгресу США Річардом Блюменталем і Джимом Гаймсом 27 травня.
Генсекретар НАТО прибув до України для «важливих зустрічей» – Сибіга
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте 3 червня прибув до Києва, повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, оприлюднивши фото з генсекретарем на залізничному вокзалі в Києві.
«Раді вітати Марка Рютте в Києві, де він матиме переговори з президентом і важливі зустрічі. Глибоко цінуємо єдність і силу НАТО у підтримці України, оскільки ми разом захищаємо трансатлантичну безпеку», – написав міністр у соцмережі X.
Президент Володимир Зеленський згодом додав, що візит Північноатлантичної ради НАТО до України розпочали із вшанування памʼяті полеглих українських воїнів біля Стіни памʼяті. За його словами, були присутні генеральний секретар НАТО Марк Рютте, голова військового комітету Альянсу Джузеппе Каво Драгоне і постійні представники й заступники постпредів усіх 32 країн – членів НАТО.
Кім повідомив про смерть постраждалого через удар по Миколаєву
Поранений внаслідок російської атаки на Миколаїв вночі на 3 червня помер у лікарні, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.
Він зазначив, що 65-річний чоловік зазнав тяжких поранень внаслідок атаки «Шахедів» на обласний центр:
«Лікарі боролися за його життя, однак врятувати чоловіка не вдалося».
Голова Миколаївщини повідомив про пораненого внаслідок російського обстрілу протягом ночі. Атака також пошкодила приватний будинок у Миколаєві й складське приміщення в Баштанському районі.
Читайте також: Армія Росії обстріляла село на Харківщині, двоє людей загинул – ОВА
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ОВА: армія Росії обстріляла село на Харківщині, двоє людей загинули
Російські війська 3 червня атакували село Рокитне в Харківському районі, повідомив голова області Олег Синєгубов.
Влучання, за даними ОВА, зафіксували на території ферми, горять приватний будинок, сіно та господарча споруда.
Спершу було відомо про одного загиблого та одного пораненого, згодом кількість жертв зросла.
«Загинуло двоє людей, постраждало – троє. Наші екстрені служби продовжують працювати на місці атаки», – заявив Синєгубов.
«Четверо у важкому стані»: Ганжа розповів про поранених через удар Росії по Дніпру
У лікарнях залишаються 22 поранених внаслідок російської атаки на Дніпро вночі на 2 червня, повідомив голова області Олександр Ганжа в середу.
Він нагадав, що серед госпіталізованих двоє дітей – дівчинка 13 років та 16-річний хлопець. Вони в стані середньої тяжкості, як і більшість дорослих.
«Четверо пацієнтів у реанімації у важкому стані. Лікарі надають їм всю необхідну меддопомогу», – додав Ганжа.
Читайте також: В ООН заявили, що РФ має припинити ескалацію ударів і почати шлях до справедливого миру
Внаслідок російської атаки на Дніпро вночі на 2 червня загинули 16 людей, в тому числі діти 3 і 8 років. Сьогодні в місті оголошений день жалоби. Також семеро людей загинули внаслідок удару по Києву.
Україна вночі зазнала масованої атаки РФ. За даними Повітряних сил, Р осія запустила 73 ракети й 656 безпілотників по України протягом ночі, з них 40 ракет і 602 БПЛА вдалося збити. Основним напрямком удару був Київ, також ударів зазнали Дніпро, Харків, Запоріжжя, Полтавщина й інші регіони.
Міністерство оборони Росії заявило про «масований удар» по нібито підприємствах оборонно-промислового комплексу та об’єктах паливної й транспортної інфраструктури в Україні протягом ночі на 2 червня, додавши, що «всі визначені об’єкти були уражені».
«Боїмося нового вторгнення з білоруського боку». Репортаж із прикордоння з Білоруссю
Загроза нового вторгнення з території Білорусі цілком реальна, попереджають у Держприкордонслужбі України. Там кажуть, що відстежують ситуацію, і поки концентрації військ на білоруському боці біля кордону немає, але є зміна ситуації вглибині країни у зв'язку із проведенням безпрецедентних російсько-білоруський ядерних навчань. Після цих навчань керівництво України вирішило вперше прийняти у себе лідерку білоруської опозиції в екзилі Світлану Тихановську. Ситуація напружена.
Як її відчувають люди, які живуть у прикордонні з Білоруссю і ті, хто охороняє там кордон? Кореспондент створеної Радіо Свобода телевізійної та онлайн-мережа «Настоящее время» Андрій Кузаков побував у цьому районі і поговорив із місцевими жителями і прикордонниками.
Між Білоруссю та Україною – новий виток напруженості. Він пов'язаний із ядерними навчаннями Росії та Білорусі, під приводом яких у Білорусі закрили прикордонні ліси на кордоні з Україною та країнами НАТО (Литвою, Латвією та Польщею), візитом до Києва лідерки білоруської опозиції Світлани Тихановської та загальними заявами Олександра Лукашенка про те, що «Володі Зеленському треба заспокоїтися».
Українська розвідка вже кілька тижнів попереджає про можливе нове вторгнення в Україну з території Білорусі в межах літнього наступу Росії.
Лукашенко приготування до вторгнення заперечує, але водночас попереджає Київ: «Не дай бог з якоїсь території буде здійснена військова атака на територію Білорусі – війна в Україні набуде абсолютно іншої якості».
Далі читайте ТУТ
Термінал у Петербурзі та кораблі: Генштаб повідомив про удари по Росії й окупованих територіях
Сили оборони завдали ударів по низці об’єктів у Росії та на окупованих територіях, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України 3 червня.
Зокрема, командування підтвердило ураження по нафтовому терміналу «Санкт-Петербург»:
«Підтверджено ураження цілі з подальшою пожежею на території терміналу. Нафтовий термінал є одним із найбільших перевальних комплексів нафтопродуктів на Балтійському напрямку та відіграє важливу роль у забезпеченні експорту й логістики паливних ресурсів російської федерації. Пропускна здатність становить 10 мільйонів тонн на рік. Об’єкт задіяний у забезпеченні потреб військових формувань держави-агресора».
Також військові повідомляють про ураження кораблів і об’єктів інфраструктури в порту Кронштадт, масштаби пошкоджень уточнюються.
Читайте також: Українське командування підтвердило удар по Ільському НПЗ у Краснодарському краї Росії
Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді заявив, що на Крошнтадській базі уражений, зокрема, корвет «Бойкий», який є носієм ракетної зброї.
Ураження зазнало підприємство з виробництва складових частин високоточного озброєння «Мічурінський завод «Прогресс» у Тамбовській області. За даними штабу, на території підприємства зафіксували пожежу, масштаби збитків уточнюються.
Командування зазначає, що це підприємство спеціалізується на виробництві приладів для систем управління авіаційної та ракетної техніки Росії, зокрема, гіроскопічних приладів стабілізації, автопілотів, навігаційних курсовказівників та інших елементів пілотно-навігаційних комплексів, що застосовуються в російських літаках, ракетах і БПЛА.
Штаб також повідомив про ураження радіотехнічної системи ближньої навігації РБСН-4Н на аеродромі «Саки» в Новофедорівці в окупованому Криму.
«Серед іншого, уражено склад боєприпасів та БпЛА (Галицинівка, Донецької обл.), склад паливно-мастильних матеріалів (Білолуцьк, Луганської обл.), а також командно-спостережний пункт противника (Селидове, Донецької обл.)», – йдеться в зведенні.
Синєгубов повідомив про 6 поранених через ранковий удар Росії по Харкову
Російська армія завдала удару по Харкову вранці 3 червня, повідомляє місцева влада.
Як уточнив голова області Олег Синєгубов, ударів зазнали Холодногірський і Основ’янський райони Харкова. Зайнялася пожежа, постраждали ангар і два автомобілі.
Спершу було відомо про одну поранену, згодом голова Харківщини повідомив, що кількість постраждалих зросла до шести:
«Четверо постраждалих – чоловіки 18, 66, 68 років і жінка 58 років – зазнали вибухових травм і поранень склом. Їхній стан – середньої тяжкості, госпіталізації потребували троє людей».
Сибіга закликав Польщу до діалогу на тлі критики через найменування підрозділу на честь героїв УПА
Загострення відносин між Україною та Польщею «не несе користі ані українцям, ані полякам», заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга 3 червня.
Таким чином він прокоментував критику з боку Варшави щодо найменування підрозділу Сил спеціальних операцій на честь Української повстанської армії. Міністр вказав на те, що протягом останніх двох років Україна й Польща вибудовували конструктивний діалог, розблокувавши пошукові та ексгумаційні роботи:
«З гідністю і християнськими традиціями у декількох місцях провели перепоховання жертв. Відновили конгрес істориків, у рамках якого перевели обговорення складних сторінок спільної історії у вимір фахової, науково-обʼєктивної дискусії. На основі не політичних гасел, а архівних документів, матеріалів, наукових досліджень – що відкрило дорогу до діалогу з чутливих питань та дозволило врешті-решт почути один одного».
Зеленський підтвердив удар по нафтовому терміналу в Петербурзі в день відкриття економічного форуму
Російський Санкт-Петербург зазнав атаки безпілотників у ніч проти 3 червня – про це повідомили місцеві медіа й телеграм-канали, переадає російська служба Радіо Свобода.
Звуки вибухів чули у тому числі жителі Адміралтейського та Василеострівського районів у центрі міста. Зайнявся «Петербурзький нафтовий термінал» – про це повідомляють телеграм-канали, включаючи російські «Бумага» та Astra, а також українські моніторингові канали. Вони публікують відео з вибухами та пожежею.
Влада повідомила про постраждалих, загиблих немає.
Губернатор Петербурга Олександр Бєглов заявив про ураження безпілотниками об’єктів інфраструктури в Кронштадті, Кіровському й Красносельському районах:
«Пошкоджені декілька об’єктів. На цей час йде ліквідація наслідків. Постраждали кілька людей. Загиблих немає».
Через нічні удари Росії є постраждалі в Миколаєві та на Одещині
Російські війська вночі атакували, зокрема, Миколаївську й Одеську області безпілотниками, повідомила місцева влада.
Зокрема, голова Миколаївщини Віталій Кім повідомив про постраждалого в обласному центрі:
«Внаслідок атаки в місті Миколаєві поранення отримав 65-річний чоловік. Його госпіталізували. На ранок стан постраждалого – важкий».
У місті також пошкоджений приватний будинок. Крім того, у Баштанському районі області постраждало складське приміщення.
Генштаб: армія РФ за добу найактивніше штурмувала Покровський та Гуляйпільський напрямки
Напередодні на фронті мали місце 263 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 3 червня.
Зокрема, на Південно-Слобожанському напрямку російська армія чотири рази атакувала українські позиції, п’ять разів намагалася просунутися на Куп’янському.
Російські загарбники 14 разів намагалися вклинитися в оборону ЗСУ на Лиманському напрямку, 12 разів атакували на Костянтинівському. 20 штурмів мали місце на Слов’янському.
На Краматорському напрямку, за даними штабу, російські війська наступальних дій не проводили.
Повітряні сили: Росія запустила 198 дронів протягом ночі, ППО збила 189
Російська армія запустила по Україні 198 ударних безпілотників різних типів протягом ночі на 3 червня, повідомило командування Повітряних сил.
Безпілотники запустили з напрямків Брянська, Курська, Міллєрова, Орла, Приморсько-Ахтарська та окупованого Гвардійського в Криму.
На 8 ранку протиповітряна оборона знешкодила 189 БПЛА «Шахед», «Гербера», «Італмас» та інших типів на півночі, півдні та сході країни.
«Зафіксовано влучання 8 ударних БпЛА на 7 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 7 локаціях. Атака триває, в повітряному просторі знаходяться ворожі БпЛА. Дотримуйтесь правил безпеки», – додає командування.
Читайте також: Зеленський доручив Міноборони активізувати всі наявні формати з партнерами для постачання антибалістики
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.