На фронті відбулося понад 200 боїв за минулу добу – командування
Упродовж доби 20 червня на фронті зафіксовано 213 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Вчора противник завдав одного ракетного удару із застосуванням двох ракет та 85 авіаційних ударів, скинувши 267 керованих авіабомб. Крім того, загарбники застосували 10 489 дронів-камікадзе та здійснили 3030 обстрілів населених пунктів і позицій наших військ… За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили вісімнадцять районів зосередження живої сили противника та одну артилерійську систему», – вказано в ранковому зведенні.
Найбільше боїв відбулося на Покровському напрямку на Донеччині та на Гуляйпільському на Запоріжжі.
«Найбільшу кількість ворожих штурмових дій зафіксовано на Покровському напрямку, де наші захисники зупинили 33 атаки. Ворог проявляв активність у районах населених пунктів Новомиколаївка, Гришине, Білицьке, Кучерів Яр, Шахове, Новопавлівка, Філія, Вільне, Новоолександрівка, Шевченко, Котлине, Удачне, Торецьке, Дорожнє, Родинське, Новогришине, Гуліве, Мирне та Сергіївка.
На Гуляйпільському напрямку окупанти 23 рази атакували в районах населених пунктів Цвіткове, Верхня Терса, Новоселівка, Добропілля, Рибне, Гуляйпільське, Залізничне, Гірке, Воздвижівка, Оленокостянтинівка та Чарівне», – йдеться в ранковому зведенні.
Багато боїв також відбулося на інших напрямках на Донеччині.
«Спроби вклинитися в нашу оборону зафіксовано на Лиманському напрямку, де окупанти 21 раз атакували в районах населених пунктів Дружелюбівка, Ямпіль, Шийківка, Ольгівка, Новоселівка, Дробишеве, Дерилове та Лиман.
На Слов’янському напрямку противник здійснив 14 атак, в бік Пискунівки, Кривої Луки, Калеників, Закітного та Рай-Олександрівки.
В районах населених пунктів Плещіївка, Іванопілля, Іллінівка, Костянтинівка та Русин Яр на Костянтинівському напрямку ворог здійснив 11 атак», – додають українські військові.
Бої також тривали на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Краматорському, Олександрівському та Оріхівському напрямках.
За даними проєкту DeepState, травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.
Цю тенденцію фіксує й американський Інститут вивчення війни (ISW): за їхніми підрахунками, за пів року інтенсивних штурмів (з грудня 2025-го по травень 2026 року) російські війська змогли просунутися на площі трохи більше як 40 квадратних кілометрів. Українським силам вдалося суттєво зупинити російський наступ весняно-літньої кампанії 2026 року, пишуть аналітики.
На цьому тлі, як пише проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії, в червні різко загострилася ситуація в Костянтинівці. Армія РФ просувається на обох флангах Костянтинівки Донецької області, у самому місті з'явилася «червона зона» – проєкт DeepState позначив її на своїй мапі 16 червня. Зважаючи на неї, агресор зміг закріпитися на невеликій ділянці на південній околиці Костянтинівки і збільшив «сіру зону» поблизу і в місті, вказують Донбас Реалії. Українські захисники повністю контролюють північну частину і центр Костянтинівки, з трьох боків йдуть бої. На мапі це має вигляд «кліщів», і між їхніми нерівними краями відстань подекуди становить менше від двох кілометрів.
Сили РФ втратили за добу, 20 червня, майже 1300 військових і понад 90 артсистем – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 391 950 своїх військових, зокрема 1 290 осіб – за останню добу, 20 червня, такі дані повідомив Генштаб ЗСУ.
В українському командуванні також назвали втрати РФ у військовій техніці:
- танки – 12 049 (+8 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 797 (+10)
- артилерійські системи – 44 479 (+93)
- РСЗВ – 1 885 (+2)
- засоби ППО – 1 435 (+2)
- літаки – 436
- гелікоптери – 353
- наземні робототехнічні комплекси – 1 703 (+8)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 364 149 (+2 346)
- крилаті ракети – 4 787
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 109 817 (+475)
- спеціальна техніка – 4 316 (+2).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Із окупації без українських документів: як повернутися. Інструкція
Україна запустила річний експериментальний проєкт: жителі окупованих територій, які народилися після 1991 року і ніколи не мали українських документів, зможуть підтвердити свою особу у деяких посольствах і консульствах України за кордоном. Це потрібно, щоб оформити посвідчення для повернення на підконтрольну уряду України територію.
Раніше українці, які виросли в окупації і ніколи не мали українського паспорта, опинялися у безвиході. Адже документ на повернення консульства видавали тільки тим, про кого були дані у державних реєстрах – тобто люди бодай колись мали легальні документи. Якщо жодних слідів про людину у реєстрах України не було, консульства відмовляли у видачі документу на повернення.
Тепер встановлювати особу зможуть посольства та консульства України у 5 країнах. Якщо про людину немає інформації в базах, вона все одно зможе повернутися до України.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) разом з начальником паспортного відділу Департаменту консульської служби МЗС України Ольгою Посадською пояснюють, як це працює. Читайте за лінком
Зеленський: українські дрони тепер здатні вражати цілі в тилу РФ на відстані у 3 тисячі кілометрів
Українські дрони тепер здатні вражати цілі в тилу РФ на відстані у 3000 кілометрів, повідомив президент Володимир Зеленський.
У вечірньому зверненні президент зауважив, що «далекобійні санкції досягли Тюменського регіону в Росії» (йдеться про нафтопереробний завод, – Ред.). Віддаленість цього Тюменського НПЗ від кордонів України сягає 2000 кілометрів. Також Зеленський повідомив, що «ціль уражена завдяки новим модернізованим дронам FP».
«Тепер наші дрони можуть досягати цілей на дистанції 3000 кілометрів. Вдячний інженерам Fire Point», – сказав президент України.
Український лідер акцентував, що «план українських далекобійних санкцій виконується». Зеленський також проінформував, що тривають удари ЗСУ на середній дистанції, які спрямовані проти воєнних цілей на тимчасово окупованій території України.
«Важливо, що це дійсно впливає на російську військову логістику», – сказав президент України.
У Тюменській області Росії українські дрони атакували місцевий нафтопереробний завод, повідомив губернатор регіону Олександр Моор.
Він заявив, що атака була відбита, і що, за попередньою інформацією, завод не постраждав. Регіональне управління МНС Росії доповіло про ліквідацію пожежі на площі 100 квадратних метрів.
Місцеві жителі повідомляли про кілька вибухів, на відео, що з’явилися в телеграм-каналах, видно стовп диму, що піднімається з боку НПЗ. Російське видання Astra також зазначило, що дим піднімається над Тюменським НПЗ.
Раніше повідомлялося, що у Тюменській області, а також у сусідніх областях – Курганській, Челябінській і Свердловській – запровадили режим безпілотної небезпеки. У тюменському аеропорту «Рощино» запровадили обмеження на виліт і прийом рейсів.
Тюменський НПЗ (раніше Антипінський НПЗ) – найбільший незалежний нафтопереробний завод у Росії і єдиний промисловий НПЗ в Уральському федеральному окрузі, писало видання Forbes. Відстань від Тюмені до кордону з Україною – близько двох тисяч кілометрів.
Радник міністра оборони Сергій Стерненко зазначив, що проєктна потужність переробки підприємства становить від 7,5 до 9 мільйонів тонн сирої нафти на рік.
«Взагалі це рекордна відстань ураження українських дронів Deep strike», – прокоментував він удар.
Українські військові регулярно завдають ударів по об’єктах російської нафтової промисловості. Наприкінці травня агентство Reuters повідомляло, що через атаки українських безпілотників майже всі великі НПЗ у центральній частині Росії були змушені зупинити або скоротити виробництво.
На дефіцит бензину і дизельного пального на заправках раніше скаржилися жителі Бєлгородської та Рязанської областей, Краснодарського краю та багатьох інших регіонів Росії. У багатьох регіонах запроваджено обмеження на продаж палива. Зокрема, повідомлялося про ліміти на бензин у найбільших мережах АЗС у Москві.
Міненерго: на Запорізький АЕС стався блекаут
Запорізька атомна електростанція у суботу, 20 червня, нову зазнала блекауту – удвадцяте від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, повідомила пресслужба Міністерства енергетики.
У відомстві кажуть, що через військові дії Російської Федерації станція втратила постачання від лінії електропередачі «Феросплавна-1» (330 кВ).
«Після інциденту аварійні дизель-генератори автоматично запустилися, щоб забезпечити резервне електропостачання для охолодження активної зони реактора та підтримання інших життєво важливих функцій ядерної безпеки на об’єкті», – йдеться у повідомленні.
У Міненерго також наголосили, що своїми діями Росія створює загрози для глобальної ядерної безпеки: «єдиним способом уникнути катастрофи є повна демілітаризація станції та передача її під повний контроль ліцензованого українського оператора».
Національна компанія «Енергоатом» повідомила вранці 7 червня, що на початку доби російська атака пошкодила будівлю Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Безпілотник частково зруйнував будівлю приймання контейнерів, відпрацьоване ядерне паливо в ній не зберігалося. Компанія зазначає, що радіаційний стан на майданчику сховища залишається в межах норми.
Кількість постраждалих через удар Росії по Полтаві зросла до 9, серед них пʼятеро дітей – ОВА
У Полтаві зросла кількість постраждалих через російську атаку, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич.
«За уточненою інформацією, травмовано девʼятеро людей, серед яких пʼятеро дітей», – зазначив він.
Сили РФ атакували ввечері 20 червня Полтавську громаду, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич.
«Унаслідок ворожого ракетного удару по Полтавській громаді є постраждалі, серед яких четверо дітей. Їм надається уся необхідна допомога. Інформація уточнюється», – зазначив місцевий чиновник.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Росія розгорнула в Білорусі чотири ретранслятори: Зеленський попередив про «серйозні наслідки»
Росія розгорнула в Білорусі чотири ретранслятори для коригування ударів дронами по українських містах. Київ попередив Мінськ про «серйозні наслідки», повідомив президент України Володимир Зеленський
За словами президента, вздовж українського кордону на території Білорусі встановлено спеціальне обладнання, яке допомагає силам РФ коригувати удари безпілотниками. Розвідці відомо про чотири такі ретранслятори у Гомельській та Брестській областях.
«Білорусь має час, щоб демонтувати це обладнання», – підкреслив глава держави.
Україна також відстежує кожне білоруське підприємство, яке працює на російську армію та постачає компоненти для бронетехніки й ракетних систем.
Раніше, 17 червня, голова Брянської області Росії Єгор Ковальчук заявив, що внаслідок «обстрілу українських військ» був пошкоджений автобус, який перевозив дитячу футбольну команду з Гомеля, що їхала на відпочинок до Геленджика (Росія). Одна людина загинула, ще вісім – були поранені, зокрема шестеро дітей – двоє з них перебувають у тяжкому стані.
Слідчі комітети Росії й Білорусі порушили кримінальну справу. У Росії це було визнано терористичним актом.
Генштаб ЗСУ заперечив причетність до удару українських сил, наголосивши, що російські заяви не відповідають дійсності.
«У зазначений період Сили оборони України не застосовували безпілотні літальні апарати по цілях на території Брянської області», – йдеться в заяві.
Українське командування розцінило російські твердження як інформаційну провокацію Кремля: «Не маючи можливості досягти заявлених цілей на полі бою та зазнаючи значних втрат, Російська Федерація дедалі частіше вдається до інформаційних маніпуляцій і фабрикації звинувачень проти України».
МЗС Білорусі засудило напад, але звернуло увагу на «необхідність дотримання порядку організації виїзду груп громадян, особливо дітей, для оздоровлення і відпочинку в іноземні країни» і «зобов’язання безумовно виключити виїзд громадян до зон конфліктів, бойових дій і суміжних регіонів».
Тим часом Служба безпеки України 18 червня заявила, що перехопила офіційний російський документ, який підтверджує непричетність України до удару по автобусу з білоруськими громадянами в Брянській області РФ і свідчить про те, що це була «спецоперація російських спецслужб».
Бурятське село біля Монголії вимирає через війну РФ проти України
Бурятія втрачає чоловіків, яких влада Росії відправляє на війну проти України. Про історія села Гегетуй у Бурятії, яке занепадає від бідності, поки його жителі гинуть на війні, інформує проєкт Радіо Свобода «Сибір.Реалії».
«Чи є в цьому мудрість, якщо вони пішли вбивати людей і загинули самі?» – запитує мешканка сусіднього села.
Читайте і дивіться за лінком
Кучма і Ющенко відмовились від польського Ордена Білого Орла
Колишні президенти України Леонід Кучма і Віктор Ющенко відмовилися від Ордена Білого Орла, після того, як нагороду повернув чинний президент України Володимир, якого польский лідер вирішив позбавити цієї відзнаки.
Прессекретарка Фонду Леоніда Кучми «Україна» своїй сторінці опублікувала його заяву.
«Протягом всього свого президентства я вважав вибудову дружніх відносин з Польщею одним із своїх головних пріоритетів. Разом з моїм колегою Алєксандром Квасьнєвським ми докладали максимум зусиль для цього. Ми приділяли особливу увагу вирішенню історичних проблем у відносинах між нашими народами, результатом чого стала наша спільна заява 2003 року про їхнє примирення. Прощаємо і просимо прощення - саме цей принцип ми з президентом Квасьнєвським розробили за духовного посередництва великого поляка, Папи Івана Павла Другого», – заявив колишній президент.
Він додав, що «протягом десятиліть цей принцип працював, і справжня дружба України та Польщі стала реальністю. Підтвердженням цього стала допомога, яку Польща надала нашій країні з перших годин повномасштабного вторгнення РФ».
Третій президент України Віктор Ющенко також відмовився від польського Ордена Білого Орла. За словами його прессекретарки Ірини Ванникової, це рішення пов’язане з незгодою щодо перегляду нагородження Володимира Зеленського.
«Третій президент України Віктор Ющенко прийняв рішення відмовитись від польського ордена Білого Орла на знак незгоди переглянути рішення про нагородження президента України Володимира Зеленського».
Зазначається, що «будь-які спроби переглянути це рішення сьогодні виходять далеко за межі ставлення до одного політика й неминуче зачіпають мільйони українців, які щодня боронять свою країну на фронті, працюють для перемоги в тилу і втрачають найдорожчих у цій війні».
Ванникова зазначила, що пам’ятає сльози на очах Ющенка та тодішнього президента Польщі Леха Качинського в Гуті Пеняцькій на Львівщині у 2009 році, де відбулось вшанування польських жертв каральної операції в роки Другої світової війни.
«Тоді Ющенко і Качинський свідомо обрали шлях примирення. Кількома роками раніше наші президенти разом вшановували українські жертви в селі Павлокома в Польщі і наголошували на необхідності українсько-польського порозуміння попри трагічні сторінки минулого», – додала вона, також згадавши допомогу Польщі українцям у перші місяці повномасштабного вторгнення РФ.
Раніше президент Польщі Кароль Навроцький оголосив, що вирішив позбавити президента України ордена Білого орла через указ Володимира Зеленського про найменування підрозділу Збройних сил на честь «героїв УПА». Навроцький заявив, що для більшості польського суспільства Українська повстанська армія залишається «формуванням, відповідальним за жорстокі злочини, скоєні проти громадян Республіки Польща під час Другої світової війни».
Водночас він наголосив, що його рішення не спрямоване проти українського народу і не означає зміни стратегічного напрямку польської політики безпеки.
Зеленський наразі не коментував рішення Навроцького публічно. Натомість міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав його «стратегічною помилкою, від якої виграє лише Москва».
«Нам шкода, що емоції взяли гору в Варшаві та змусили польських політиків іти на невиправдані, імпульсивні та зневажливі кроки в бік навіть не президента Зеленського, а насамперед Української держави», – заявив він.
Сибіга додав, що в цій ситуації не бачить можливості зберігати нагороду, яку отримав від Польщі в жовтні 2022 року – Командорський хрест із зіркою Ордена «За заслуги перед Польщею», й оголосив про намір повернути його Польщі.
Крім того, керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив про відмову від Золотого офіцерського хреста ордена «За заслуги перед Польщею», яким його нагородили минулого року, на тлі рішення президента Польщі Кароля Навроцького про позбавлення українського голови держави ордена Білого орла.
У публікації в своєму телеграм-каналі Буданов назвав рішення Навроцького «недружнім актом» щодо українського народу.
Про намір повернути Кавалерський хрест Ордена «За заслуги Республіки Польща» оголосив і посол України в Польщі Василь Боднар. Рішення президента Польщі він назвав «історично несправедливим».
У Генштабі ЗСУ розповіли про наслідки удару по Московському НПЗ і показали фото
Московський НПЗ після атаки безпілотників призупинив свою роботу, йдеться у повідомленні Генерального штабу ЗСУ.
«Уражено установку первинної переробки нафти АВТ-6, комбіновану установку переробки нафти (КУПН), три резервуари 10 000 м куб, один – 30 000 м куб», – зазначили у командуванні.
У ніч проти 16 червня безпілотники пошкодили установку Московського НПЗ у Капотні. Вона забезпечує більше від половини потужності заводу, а через два дні підприємство знову зазнало атаки і було змушене зупинити роботу. Московський НПЗ забезпечує близько 40% нафтопереробки регіону й значну частину місцевого ринку пального.
На тлі дефіциту палива деякі мережі АЗС у Росії й окупованому Криму запровадили обмеження на продаж бензину і дизеля. У деяких регіонах заборонено продаж пального в каністри або встановлені ліміти на обсяг заправки одного автомобіля.
Федеральна антимонопольна служба РФ вже зажадала від низки великих мереж АЗС пояснити різке зростання цін.
Експерти попереджають, що дефіцит пального може поширитися на інші регіони, а паливна криза стане одним із чинників прискорення інфляції в Росії у другій половині року.
Українські військові регулярно завдають ударів по об’єктах російської нафтової промисловості. Наприкінці травня агентство Reuters повідомляло, що через атаки українських безпілотників майже всі великі НПЗ у центральній частині Росії були змушені зупинити або скоротити виробництво.
Федоров: зросла кількість загиблих і поранених внаслідок удару РФ по Запоріжжю
Зросла кількість загиблих і поранених внаслідок російського удару авіабомбами по Запоріжжю, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Вже п’ять загиблих та десять постраждалих – збільшується кількість втрат через ворожу атаку на Запоріжжя. З-під завалів приватного будинку підняли тіло жінки. Таким чином кількість загиблих збільшилася до п’яти», – наголосив голова ОВА.
Медична допомога знадобилася десятьом людям.
У суботу, 20 червня, російські військові атакували Запоріжжя авіабомбами, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Іван Федоров.
«В обласному центрі лунають вибухи. Дим, який бачать запоріжці – наслідки ворожої атаки», - написав він.
Згодом, Федоров повідомив про двох загиблих та пʼятьох поранених внаслідок авіаційних атак.
«Двоє людей загинули і щонайменше п’ять – поранені. Такі попередні наслідки ворожої атаки на Запоріжжя», – написав він.
Пізніше місцевий чиновник уточнив, що через удари РФ загинуло четверо людей, а шестеро постраждало.
«Попередньо, росіяни завдали 9 ударів КАБами по обласному центру», – написав Федоров.
Зеленський відправив Орден Білого Орла президенту Польщі «Новою поштою»
Український лідер Володимир Зеленський відправив «Новою поштою» Орден Білого Орла президенту Польщі Каролю Навроцькому, повідомив він у телеграмі.
Президент України заявив, що «ця відзнака є символом довіри польської держави та вдячності народу», а також підкреслив, що Україна поважає внесок Польщі у спільну боротьбу проти російської агресії. Водночас Володимир Зеленський зауважив, що Україна не буде сперечатися щодо рішень про нагороди, якщо подібні символи залишаються у Катерини Другої, Беніто Муссоліні та Герхарда Шредера.
Він також додав, що «Україна залишається вдячною Польщі за підтримку і відкритою до подальшої співпраці».
Раніше президент Польщі Кароль Навроцький оголосив, що вирішив позбавити президента України ордена Білого орла через указ Володимира Зеленського про найменування підрозділу Збройних сил на честь «героїв УПА». Навроцький заявив, що для більшості польського суспільства Українська повстанська армія залишається «формуванням, відповідальним за жорстокі злочини, скоєні проти громадян Республіки Польща під час Другої світової війни».
Водночас він наголосив, що його рішення не спрямоване проти українського народу і не означає зміни стратегічного напрямку польської політики безпеки.
Зеленський наразі не коментував рішення Навроцького публічно. Натомість міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав його «стратегічною помилкою, від якої виграє лише Москва».
«Нам шкода, що емоції взяли гору в Варшаві та змусили польських політиків іти на невиправдані, імпульсивні та зневажливі кроки в бік навіть не президента Зеленського, а насамперед Української держави», – заявив він.
Сибіга додав, що в цій ситуації не бачить можливості зберігати нагороду, яку отримав від Польщі в жовтні 2022 року – Командорський хрест із зіркою Ордена «За заслуги перед Польщею», й оголосив про намір повернути його Польщі.
Крім того, керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив про відмову від Золотого офіцерського хреста ордена «За заслуги перед Польщею», яким його нагородили минулого року, на тлі рішення президента Польщі Кароля Навроцького про позбавлення українського голови держави ордена Білого орла.
У публікації в своєму телеграм-каналі Буданов назвав рішення Навроцького «недружнім актом» щодо українського народу.
Про намір повернути Кавалерський хрест Ордена «За заслуги Республіки Польща» оголосив і посол України в Польщі Василь Боднар. Рішення президента Польщі він назвав «історично несправедливим».
26 травня президент Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування «імені Героїв УПА».
Це викликало критику Варшави. Зокрема, президент Польщі Кароль Навроцький анонсував, що ініціюватиме позбавлення Зеленського Ордена Білого орла.
Водночас прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, коментуючи суперечку, написав у соцмережі X: «Якщо ми будемо сваритися через минуле, хтось інший виграє майбутнє».
Віцеспікер парламенту Польщі й лідер правопопулістської партії «Конфедерація» Кшиштоф Босак 2 червня закликав блокувати вступ України до Європейського Союзу через присвоєння українському підрозділу «імені Героїв УПА».
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга тоді заявив, що загострення відносин між Україною і Польщею «не несе користі ані українцям, ані полякам».
Росія атакувала Запоріжжя авіабомбами: четверо загиблих, шестеро постраждалих – влада
У суботу, 20 червня, російські військові атакували Запоріжжя авіабомбами, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Іван Федоров.
«В обласному центрі лунають вибухи. Дим, який бачать запоріжці – наслідки ворожої атаки», - написав він.
Згодом, Федоров повідомив про двох загиблих та пʼятьох поранених внаслідок авіаційних атак.
«Двоє людей загинули і щонайменше п’ять – поранені. Такі попередні наслідки ворожої атаки на Запоріжжя», – написав він.
Пізніше місцевий чиновник уточнив, що через удари РФ загинуло четверо людей, а шестеро постраждало.
«Попередньо, росіяни завдали 9 ударів КАБами по обласному центру», – написав Федоров.
У Тюменській області РФ заявляють про атаку дронів на НПЗ
У Тюменській області Росії українські дрони атакували місцевий нафтопереробний завод, повідомив губернатор регіону Олександр Моор.
Він заявив, що атака була відбита, і що, за попередньою інформацією, завод не постраждав. Регіональне управління МНС Росії доповіло про ліквідацію пожежі на площі 100 квадратних метрів.
Місцеві жителі повідомляли про кілька вибухів, на відео, що з’явилися в телеграм-каналах, видно стовп диму, що піднімається з боку НПЗ. Російське видання Astra також зазначило, що дим піднімається над Тюменським НПЗ.
Раніше повідомлялося, що у Тюменській області, а також у сусідніх областях – Курганській, Челябінській і Свердловській – запровадили режим безпілотної небезпеки. У тюменському аеропорту «Рощино» запровадили обмеження на виліт і прийом рейсів.
Тюменський НПЗ (раніше Антипінський НПЗ) – найбільший незалежний нафтопереробний завод у Росії і єдиний промисловий НПЗ в Уральському федеральному окрузі, писало видання Forbes. Відстань від Тюмені до кордону з Україною – близько двох тисяч кілометрів.
Радник міністра оборони Сергій Стерненко зазначив, що проєктна потужність переробки підприємства становить від 7,5 до 9 мільйонів тонн сирої нафти на рік.
«Взагалі це рекордна відстань ураження українських дронів Deep strike», – прокоментував він удар.
У Генштабі ЗСУ атаку поки не коментували.
Українські військові регулярно завдають ударів по об’єктах російської нафтової промисловості. Наприкінці травня агентство Reuters повідомляло, що через атаки українських безпілотників майже всі великі НПЗ у центральній частині Росії були змушені зупинити або скоротити виробництво.
На дефіцит бензину і дизельного пального на заправках раніше скаржилися жителі Бєлгородської та Рязанської областей, Краснодарського краю та багатьох інших регіонів Росії. У багатьох регіонах запроваджено обмеження на продаж палива. Зокрема, повідомлялося про ліміти на бензин у найбільших мережах АЗС у Москві.
ОВА: внаслідок атаки РФ по Київщині спалахнули склади, постраждав чоловік
На Київщині внаслідок атаки російських дронів сталась пожежа на складських приміщеннях, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Микола Калашник.
За словами місцевого чиновника, рятувальники вже локалізували займання. Усі екстрені служби продовжують працювати над ліквідацією наслідків атаки.
«Чоловіка 40 років із отруєнням продуктами горіння госпіталізували до місцевої лікарні. Медики надають йому всю необхідну допомогу», – зазначив голова ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ЗМІ повідомляють про різке подорожчання бензину в Москві після атак українських дронів на НПЗ
У Московському регіоні різко зросли ціни на бензин, повідомило російське видання «Комерсант» із посиланням на дані «ОМТ-Консалт».
За тиждень вартість АІ-95 у Москві збільшилася майже на два рублі і перевищила 75 рублів за літр, а в Підмосков’ї зростання становило понад три рублі. Аналогічна ситуація спостерігається і з АІ-92, а також із дизельним пальним.
Головною причиною учасники ринку називають систематичні удари українських безпілотників по нафтопереробних заводах Росії. У травні під атаками опинилися 16 НПЗ, включаючи вісім із десяти найбільших підприємств галузі.
У ніч проти 16 червня безпілотники пошкодили установку Московського НПЗ у Капотні. Вона забезпечує більше від половини потужності заводу, а через два дні підприємство знову зазнало атаки і було змушене зупинити роботу. Московський НПЗ забезпечує близько 40% нафтопереробки регіону й значну частину місцевого ринку пального.
На тлі дефіциту палива деякі мережі АЗС у Росії й окупованому Криму запровадили обмеження на продаж бензину і дизеля. У деяких регіонах заборонено продаж пального в каністри або встановлені ліміти на обсяг заправки одного автомобіля.
Федеральна антимонопольна служба РФ вже зажадала від низки великих мереж АЗС пояснити різке зростання цін.
Експерти попереджають, що дефіцит пального може поширитися на інші регіони, а паливна криза стане одним із чинників прискорення інфляції в Росії у другій половині року.
Українські військові регулярно завдають ударів по об’єктах російської нафтової промисловості. Наприкінці травня агентство Reuters повідомляло, що через атаки українських безпілотників майже всі великі НПЗ у центральній частині Росії були змушені зупинити або скоротити виробництво.
У Генштабі заявили про ураження мосту біля Генічеська
Генеральний штаб Збройних сил України повідомив про ураження вночі проти 20 червня автомобільного мосту через Генічеську протоку в районі окупованого Генічеська на Херсонщині.
«Зазначений об’єкт використовується противником для забезпечення військової логістики між тимчасово окупованим Кримом й угрупованнями російських військ на південному напрямку», – йдеться в повідомленні.
Крім того, в командуванні ЗСУ заявили, що в Запорізькій області уражений російський зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцир-С» у районі населеного пункту Долинське.
«Також вчора завдано ураження пунктам управління безпілотними літальними апаратами окупантів у районах Соледара Донецької області, Грозового на Запоріжжі й Теребрено Бєлгородської області РФ», – зауважили у Генштабі.
Російські сили дані про ураження поки що не коментували.
Раніше сьогодні кримські телеграм-канали, зокрема «Кримський вітер», повідомляючи про нічну атаку на окупований Крим, писали про пожежу біля Генічеського мосту.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
На супутникових знімках видно пошкодження Московського НПЗ у Капотні після українського удару
На супутникових знімках видно пошкодження Московського НПЗ у Капотні після українського удару вночі проти 18 червня.
Як вказує Російська служба Радіо Свобода, на фото високої роздільної здатності видно пошкодження резервуарів (зокрема того, кришку з якого зірвало і підняло на десятки метрів вгору) й установки з первинної переробки нафти АВТ-6, а також сліди пожежі в інших частинах НПЗ на ринку «Садовод».
У ніч проти 18 червня українські війська завдали масштабного удару по Росії, зосередивши атаку на Москві і вдруге за два дні завдавши удару по Московському нафтопереробному заводу.
У Генштабі ЗСУ заявили, що на НПЗ зафіксоване влучання і масштабна пожежа – щонайменше п’ять точок горіння. Зокрема, за повідомленням, горіли комбінована установка переробки нафти, установки вторинної переробки і резервуарний парк.
Агентство Reuters із посиланням на джерела в галузі повідомило, що українські сили ударом пошкодили блок переробки нафти «Євро+». До складу комплексу входить установка первинної перегонки нафти АВТ-6 потужністю 140 тисяч барелів на добу, на яку припадає близько 47% потужності первинної переробки заводу. За даними співрозмовників агентства, пошкоджень також зазнали резервуари для зберігання нафти і нафтопродуктів, трубопроводи й допоміжне обладнання.
Раніше українські сили завдавали ударів по Московському нафтопереробному заводу вночі проти 16 червня.
Міністерство оборони Росії заявило, що російська протиповітряна оборона збила 555 українських безпілотників у ніч проти 18 червня, а пізніше уточнило, що російські сили нібито збили 992 безпілотники і чотири ракети за минулу добу.
Московський НПЗ – один із ключових постачальників палива для столичного регіону Росії. За оцінками експертів, після двох атак поспіль підприємство може не працювати ще кілька днів.
Українські військові регулярно завдають ударів по об’єктах російської нафтової промисловості. Наприкінці травня агентство Reuters повідомляло, що через атаки українських безпілотників майже всі великі НПЗ у центральній частині Росії були змушені зупинити або скоротити виробництво.
На дефіцит бензину і дизельного пального на заправках раніше скаржилися жителі Бєлгородської та Рязанської областей, Краснодарського краю та багатьох інших регіонів Росії. У багатьох регіонах запроваджено обмеження на продаж палива. Зокрема, повідомлялося про ліміти на бензин у найбільших мережах АЗС у Москві.
«Гастролі як схема виїзду за кордон». Колишньому в.о. міністра культури оголосили підозру – генпрокурор
Колишньому виконувачу обов’язків міністра культури й інформаційної політики України повідомили про підозру в сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України, повідомив 20 червня генеральний прокурор Руслан Кравченко.
«Схема виглядала як виїзд на благодійні концерти за кордон. На папері ці чоловіки були учасниками музичного гурту. Фактично – до музики жодного стосунку не мали. Саме тому спочатку прикордонники відмовили їм у перетині державного кордону. Але після цього керівник міністерства повторно направив лист до Державної прикордонної служби України з проханням сприяти виїзду цих самих осіб уже як учасників музичного гурту. Саме цей лист став документальною підставою для перетину кордону», – написав він у телеграмі.
За даними генпрокурора, в результаті восьмеро чоловіків призовного віку виїхали з України і до цього часу не повернулися.
Кравченко додав, що розслідування триває, встановлюються додаткові епізоди й інші особи, які можуть бути причетні.
Імені в.о. міністра в повідомленні не наведено. Від липня 2023 року до вересня 2024-го виконувачем обов’язків міністра культури був Ростислав Карандєєв. Він повідомлення про підозру поки що не коментував.
У коментарі агентству «Інтерфакс Україна» у квітні цього року колишній в.о. міністра культури Карандєєв заявив, що як керівник відомства підписував клопотання до Державної прикордонної служби щодо погодження виїзду за кордон українських митців, але, «як виявилося, серед добропорядних звернень були і шахрайські». Він додав, що розрізнити без спеціальної експертизи такі звернення працівники Мінкультури не могли.
У січні 2024 року Карандєєв заявляв, що з-за кордону не повертається менше ніж 1% діячів культури із тих, кому видали дозвіл на виїзд.
Війська РФ вдарили по АЗС на півдні Одещини – влада
Російські військові вранці 20 червня атакували «Шахедом» автозаправну станцію на півдні Одещини, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Внаслідок влучання сталося загорання газовозу й обшивки будівлі операторської. Рятувальники наразі ліквідували пожежу. Тривають заходи з усунення наслідків. На щастя, минулося без постраждалих», – зазначив він.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій уточнили, що внаслідок атаки РФ по АЗС у Білгород-Дністровському районі спалахнула будівля операторської і загорівся газовоз.
«Існувала загроза вибуху цистерни. Рятувальники ДСНС оперативно прибули на місце події, провели інтенсивні роботи з охолодження цистерни і ліквідували пожежу», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.