«Надаєш допомогу – і летить КАБ». Порятунок під землею та смерть із неба: як працюють медики у Запоріжжі
Першими на місця російських ударів по Україні разом із рятувальниками приїжджають парамедики. У прифронтовому Запоріжжі їм доводиться працювати під загрозою повторних обстрілів та ударів російських FPV-дронів.
Кореспондент телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії) побував у прифронті і дослідив роботу українських парамедиків.
Атака в РФ: мер Москви заявив про 430 дронів, в Бєлгороді проблеми зі світлом і водою
Російські регіони вночі проти 7 липня зазнали чергової атаки. Зокрема, губернатор Бєлгородської області РФ Олександр Шуваєв заявив, що регіон зазнав масованої ракетної атаки.
За його словами, пошкоджена енергетична інфраструктура, тому в окремих районах Бєлгорода і кількох муніципалітетах були перебої в електро- й водопостачанні. У селі Бєловське загинула одна людина, ще троє постраждали, зазначив губернатор.
За даними телеграм-каналу «Пепел», після ракетного удару зайнялося лінійне виробниче управління магістральних газопроводів (ЛВУМГ), у Бєлгороді почалися перебої з подачею газу до квартир. Крім Бєлгорода, ЛВУМГ постачає газом Бєлгородський, Яковлівський, Ракитянський, Борисівський, Грайворонський, Корочанський, Шебекинський, Прохорівський та Івнянський округи.
Голова Калузької області РФ Владислав Шапша заявив вранці 7 липня про пожежу на промисловому підприємстві в Дзержинському окрузі після атаки безпілотників. За його словами, ніхто не постраждав, на місцях працюють оперативні групи і співробітники МНС.
Телеграм-канал Astra пише, що у Дзержинському окрузі розташовані нафтопереробне підприємство «Первый завод», нафтобаза і ще кілька великих підприємств целюлозно-паперової промисловості.
За даними моніторингового телеграм-каналу Exilenova+, дрони атакували місцевий міні-НПЗ «Первый завод», проєктна потужність якого складає 1,2 млн тонн на рік.
Мер Москви Сергій Собянін заявив, що понад 430 безпілотників летіло у бік московського регіону. Більшість збили «на далеких підступах», а 36 – на підльоті до Москви, заявив він.
Exilenova+ з посиланням на дані сервісу NASA FIRMS також пише, що в окупованому Криму зафіксовано пожежі в районі підстанції «Західнокримська», позиції ЗРК С-400, підстанції «Саки» і, можливо, залізничної станції. Крім того, як повідомляється, в окупованому Мелітополі була атакована АЗС.
Міноборони РФ заявило про 452 збиті з вечора понеділка до ранку вівторка безпілотники над регіонами Росії, окупованим Кримом й акваторіями Азовського і Чорного морів.
Українські військові атаку поки що не коментували.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
ДСНС: пошукові роботи в Дарницькому районі Києва завершені, у Подільському – тривають
Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомляє про завершення пошуково-рятувальних робіт у Дарницькому районі Києва, де внаслідок російського удару вночі 6 липня була пошкоджена багатоповерхівка. У Подільському районі, де також було влучання, роботи тривають.
«Всю ніч тривали пошуково-рятувальні роботи в столиці після російського удару в ніч на 6 липня, внаслідок якого загалом загинули 19 людей, ще 58 – постраждали, з них сім дітей. Подільському районі загинули 8 людей. Роботи тривають. У Дарницькому районі пошуково-рятувальні роботи завершені, там загинули 11 людей», – йдеться в повідомленні.
У ДСНС уточнили, що в Дарницькому районі надалі тривають аварійно-відновлювальні роботи.
Тим часом на Київщині внаслідок удару РФ загинули вісім людей, 58 постраждали.
За даними ОВА, атака зачепила чотири райони Київської області: Бучанський, Броварський, Бориспільський і Вишгородський. Найбільших руйнувань зазнало Вишневе.
«Попередньо загалом в області пошкоджено 276 об’єктів, із яких 251 у Вишневому. Серед них приватні й багатоквартирні будинки, промислові підприємства, торговельні, складські, адміністративні й виробничі будівлі, приміщення управління поліції, пункт базування екстреної медичної допомоги та транспортні засоби», – зазначили в обласній військовій адміністрації.
Із Вишневого організували евакуацію жителів із району, де після удару продовжувалася детонація.
У Києві й області 7 липня оголошено днем жалоби. Україна ініціювала засідання Ради безпеки ООН через атаку.
Удари відбулися безпосередньо перед самітом НАТО в Анкарі, який стартує 7 липня, де президент України Володимир Зеленський має зустрітися з американським президентом Дональдом Трампом у кулуарах заходу, прагнучи зберегти залученість США до підтримки України в боротьбі проти повномасштабного вторгнення Росії, розпочатого в лютому 2022 року.
6 липня Зеленський, коментуючи відбиття чергового масованого російського удару, вкотре звернув увагу на брак ракет до систем ППО Patriot, необхідних для збиття російських балістичних ракет.
«Наші воїни показали сьогодні хороші результати у збитті дронів і крилатих ракет, але, на жаль, не по російській балістиці. І причина – саме у недостатніх постачаннях ракет-перехоплювачів. Дуже важливо щоб світ, передусім Америка й наші європейські партнери, вийшли із саміту НАТО в Анкарі із сильними рішеннями на підтримку нашого захисту неба, а отже, захисту життів звичайних людей. Поки ракети до «петріотів» залишаються на складах союзників, це тільки заохочує Росію далі «перемагати» житлові будинки. У США та Європи є достатньо сили цей терор зупинити», – наголосив він.
Повітряні сили: РФ атакувала Україну 123 дронами, 12 влучили на 10 локаціях
Російські військові вночі проти 7 липня атакували Україну 123 ударними безпілотниками, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 108 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і дронів інших типів на півночі, півдні, центрі та сході країни», – йдеться в повідомленні.
За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання 12 ударних дронів на 10 локаціях, а також падіння уламків на п’яти локаціях.
Військові попередили, що атака триває, в повітряному просторі зафіксовано декілька російських дронів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб: на фронті за добу було 255 боєзіткнень
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 255 бойових зіткнень, найбільше російських атак було на Покровському і Костянтинівському напрямках, повідомив у ранковому зведенні 7 липня Генштаб ЗСУ.
«На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 34 атаки, у районах населених пунктів Костянтинівка, Іллінівка, Іванопілля та в бік Степанівки, Торецького, Кучерового Яру, Довгої Балки, Новопавлівки й Вільного. На Покровському напрямку наші захисники зупинили 36 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Никанорівка, Родинське, Дорожнє, Новоолександрівка, Гришине, Котлине, Удачне, Молодецьке, Новомиколаївка, Філія та в бік населених пунктів Білицьке, Шевченко, Василівка, Новопавлівка, Сергіївка й Новопідгородне», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними командування ЗСУ, по 24 російські штурми було на Слов’янському і Лиманському напрямках. Бойові дії також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Олександрівському, Гуляйпільському, Оріхівському напрямках.
За оцінкою Інституту дослідження війни, російський наступ весняно-літнього періоду 2026 року не досяг «значних оперативних успіхів», хоча в червні російські війська досягли і продовжують досягати тактичних успіхів у Костянтинівці.
Днями в інтерв’ю ТСН головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що кількість основних напрямків, де російські військові ведуть активні наступальні дії, зменшилась із 13 до семи.
Проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії 29 червня вказав, що армія РФ активізувалася на Слов’янському напрямку: ділянка фронту, що тривалий час була серед найбільш стабільних, тепер у зведеннях Генштабу ЗСУ – серед лідерів за кількістю бойових зіткнень.
За даними проєкту DeepState, травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.
Число загиблих у Києві зросло до 19, в Дарницькому районі деблокували ще одне тіло – ДСНС
Кількість загиблих внаслідок російського удару по Києву, завданого напередодні, на ранок 7 липня зросла до 19, повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій.
«У Києві до 19 людей зросла кількість загиблих внаслідок російського удару в ніч на 6 липня: у Дарницькому районі рятувальники деблокували з-під завалів ще одне тіло», – йдеться в повідомленні.
У ДСНС додали, що роботи з розбору завалів тривають, там ще можуть перебувати люди.
Раніше також повідомляли про понад пів сотні постраждалих.
Тим часом на Київщині внаслідок удару загинули вісім людей, 58 постраждали.
За даними ОВА, атака зачепила чотири райони Київської області: Бучанський, Броварський, Бориспільський і Вишгородський. Найбільших руйнувань зазнало Вишневе.
«Попередньо загалом в області пошкоджено 276 об’єктів, із яких 251 у Вишневому. Серед них приватні й багатоквартирні будинки, промислові підприємства, торговельні, складські, адміністративні й виробничі будівлі, приміщення управління поліції, пункт базування екстреної медичної допомоги та транспортні засоби», – зазначили в обласній військовій адміністрації.
Із Вишневого організували евакуацію жителів із району, де після удару продовжувалася детонація.
У Києві й області 7 липня оголошено днем жалоби. Україна ініціювала засідання Ради безпеки ООН через атаку.
Удари відбулися безпосередньо перед самітом НАТО в Анкарі, який стартує 7 липня, де президент України Володимир Зеленський має зустрітися з американським президентом Дональдом Трампом у кулуарах заходу, прагнучи зберегти залученість США до підтримки України в боротьбі проти повномасштабного вторгнення Росії, розпочатого в лютому 2022 року.
6 липня Зеленський, коментуючи відбиття чергового масованого російського удару, вкотре звернув увагу на брак ракет до систем ППО Patriot, необхідних для збиття російських балістичних ракет.
«Наші воїни показали сьогодні хороші результати у збитті дронів і крилатих ракет, але, на жаль, не по російській балістиці. І причина – саме у недостатніх постачаннях ракет-перехоплювачів. Дуже важливо щоб світ, передусім Америка й наші європейські партнери, вийшли із саміту НАТО в Анкарі із сильними рішеннями на підтримку нашого захисту неба, а отже, захисту життів звичайних людей. Поки ракети до «петріотів» залишаються на складах союзників, це тільки заохочує Росію далі «перемагати» житлові будинки. У США та Європи є достатньо сили цей терор зупинити», – наголосив він.
Генштаб ЗСУ: Росія за добу втратила ще 1200 своїх військових
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 412 250 своїх військових, зокрема 1 200 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 7 липня навів Генштаб ЗСУ.
В українському командуванні також назвали дані про втрати РФ у військовій техніці:
- танки – 12 097 (+9 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 899 (+5)
- артилерійські системи – 45 508 (+57)
- РСЗВ – 1 917
- засоби ППО – 1 478 (+5)
- літаки – 436
- гелікоптери – 353
- наземні робототехнічні комплекси – 1 848 (+15)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 394 846 (+2 129)
- крилаті ракети – 4 887 (+37)
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 117 085 (+399)
- спеціальна техніка – 4 394 (+5).
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
У Києві кількість загиблих внаслідок російського удару зросла до 18 – ДСНС
У Києві до 18 зросла кількість загиблих внаслідок російського удару, завданого вночі проти 6 липня, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Рятувальники дістали з-під завалів будинку у Дарницькому районі ще два тіла. Таким чином кількість загиблих внаслідок російського удару по столиці зросла до 18 людей», – повідомили в ДСНС вночі, додавши, що роботи тривають.
Раніше також повідомляли про понад пів сотні постраждалих.
Тим часом на Київщині внаслідок удару загинули вісім людей, 58 постраждали.
За даними ОВА, атака зачепила чотири райони Київської області: Бучанський, Броварський, Бориспільський і Вишгородський. Найбільших руйнувань зазнало Вишневе.
«Попередньо загалом в області пошкоджено 276 об’єктів, із яких 251 у Вишневому. Серед них приватні й багатоквартирні будинки, промислові підприємства, торговельні, складські, адміністративні й виробничі будівлі, приміщення управління поліції, пункт базування екстреної медичної допомоги та транспортні засоби», – зазначили в обласній військовій адміністрації.
Із Вишневого організували евакуацію жителів із району, де після удару продовжувалася детонація.
У Києві й області 7 липня оголошено днем жалоби. Україна ініціювала засідання Ради безпеки ООН через атаку.
Удари відбулися безпосередньо перед самітом НАТО в Анкарі, який стартує 7 липня, де президент України Володимир Зеленський має зустрітися з американським президентом Дональдом Трампом у кулуарах заходу, прагнучи зберегти залученість США до підтримки України в боротьбі проти повномасштабного вторгнення Росії, розпочатого в лютому 2022 року.
6 липня Зеленський, коментуючи відбиття чергового масованого російського удару, вкотре звернув увагу на брак ракет до систем ППО Patriot, необхідних для збиття російських балістичних ракет.
«Наші воїни показали сьогодні хороші результати у збитті дронів і крилатих ракет, але, на жаль, не по російській балістиці. І причина – саме у недостатніх постачаннях ракет-перехоплювачів. Дуже важливо щоб світ, передусім Америка й наші європейські партнери, вийшли із саміту НАТО в Анкарі із сильними рішеннями на підтримку нашого захисту неба, а отже, захисту життів звичайних людей. Поки ракети до «петріотів» залишаються на складах союзників, це тільки заохочує Росію далі «перемагати» житлові будинки. У США та Європи є достатньо сили цей терор зупинити», – наголосив він.
«Відбирають усе». Росія конфісковує власність українців в окупації – 7 схем. Розслідування
На захоплених Росією територіях України діє ціла низка механізмів, за допомогою яких окупанти відбирають в українців майно, в першу чергу житло, землю та бізнес. Опираючись на розповіді тих, у кого російські загарбники незаконно конфіскували нерухомість в окупації, можна виділити щонайменше 7 таких схем.
Що це за схеми, як вони працюють і які масштаби «віджиму» нерухомості – у розслідуванні телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії).
Без бензину на трасі залишився губернатор одного з регіонів РФ
Губернатор російської Вологодської області Георгій Філімонов повідомив, що його службовий автомобіль зупинився на трасі через відсутність палива.
«Буквально 15 хвилин тому зупинився без палива. Бак на нулі. Це сталося на швидкісному обході міста Вологда. Пересів зі службової машини в автомобіль, який погодився підвезти. Цим я засвідчую той факт, що всі ми пливемо в одному човні і вирішуємо наявну проблему», – розповів чиновник у своєму телеграмі. Пізніше він уточнив, що його підвіз екіпаж ДАІ.
Незадовго до цього губернатор закликав жителів регіону не закуповувати надмірну кількість бензину. За його словами, продаж пального для фізичних осіб частково обмежений, оскільки постачання залишаються на попередньому рівні, а попит зріс майже вдвічі.
Вологодська область стала одним із регіонів, де на тлі паливної кризи запроваджені обмеження на продаж бензину. Від кінця червня на автозаправках регіону дозволено продавати не більш як 30 літрів бензину в бак одного автомобіля, продаж пального в каністри обмежений.
Паливна криза в Росії загострюється з кінця травня на тлі серії українських ударів по російських нафтопереробних заводах. Через дефіцит пального обмеження на його продаж запроваджено майже у всіх російських регіонах.
За підрахунками аналітиків, у травні українські безпілотники успішно атакували російські нафтопереробні заводи 16 разів – рекордний місячний показник від початку повномасштабної війни. Всього з початку 2026 року російські НПЗ зазнали щонайменше 194 ударів, що в 11 разів більше, ніж за аналогічний період 2025 року.
На фронті відбулося понад 200 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 6 липня на фронті відбулося 214 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Агресор завдав одного ракетного удару, застосувавши 68 ракет, здійснив 62 авіаційні удари із застосуванням 179 керованих авіаційних бомб, залучив для ударів 5733 дронів-камікадзе та здійснив 2208 обстрілів позицій наших військ та населених пунктів», – ідеться у вечірньому зведенні.
Більшість боїв зафіксовано на Донеччині.
«11 спроб загарбників просунутися відбито на Лиманському напрямку в районах Ямполя, Надії, Новоселівки та у бік населених пунктів Борова, Ставки, Дробишеве, Лиман, Озерне, Діброва. Ще три боєзіткнення наразі тривають.
На Слов’янському напрямку Сили оборони успішно зупинили 23 спроби загарбників йти вперед у бік населених пунктів Крива Лука, Рай-Олександрівка та у районі Різниківки й Закітного.
На Костянтинівському напрямку Сили оборони відбили 25 ворожих штурмів у районах населених пунктів Костянтинівка, Іллінівка, Іванопілля, та в бік Степанівки, Торецького, Кучерового Яру й Вільного. Ще одне боєзіткнення наразі триває.
32 атаки здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Никанорівка, Родинське, Дорожнє, Новоолександрівка, Гришине, Котлине, Удачне, Новомиколаївка, Філія та в бік населених пунктів Білицьке, Шевченко, Василівка, Сергіївка й Новопідгородне», – вказано в повідомленні станом на 22:00.
Напруженою залишається ситуація на Гуляйпільському напрямку на Запоріжжі.
«На Гуляйпільському напрямку Сили оборони успішно відбили 14 ворожих атак у бік населених пунктів Добропілля, Воздвижівка, Цвіткове та Гуляйпільське», – додають українські військові.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському та Курському, Південно-Слобожанському, Олександрівському та Оріхівському напрямках.
За оцінкою Інституту дослідження війни, російський наступ весняно-літнього періоду 2026 року не досяг «значних оперативних успіхів», хоча в червні російські війська досягли і продовжують досягати тактичних успіхів у Костянтинівці.
Днями в інтерв’ю ТСН головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що кількість основних напрямків, де російські військові ведуть активні наступальні дії, зменшилась із 13 до семи.
Проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії 29 червня вказав, що армія РФ активізувалася на Слов’янському напрямку: ділянка фронту, що тривалий час була серед найбільш стабільних, тепер у зведеннях Генштабу ЗСУ – серед лідерів за кількістю бойових зіткнень.
За даними проєкту DeepState, травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.
Зеленський розповів FT, що саме змусить Путіна зупинити війну
Президент України Володимир Зеленський сказав в інтерв’ю Financial Times, що психологічний ефект від масштабних атак БпЛА по Москві та Санкт-Петербургу, а також посилення економічних проблем зрештою послаблять рішучість Володимира Путіна продовжувати війну.
«Коли у бік Москви полетить вже не сто дронів, а тисяча, він зрозуміє. Коли він почне відчувати це особисто, коли почне бачити це на власні очі… радники переконуватимуть його переїхати кудись за Урал. Що далі Путін буде від Москви, то ближче буде кінець війни», – вважає Зеленський.
Український лідер зазначив, що ключова фаза російсько-української війни змістилася з суші та моря до повітря. На його думку, саме «битва у небі» визначить результат збройного протистояння.
«І в цьому протистоянні вже набагато менше значення має те, чия територія більша. Ми перейшли у повітряний простір. А у повітрі ми вже конкурентоздатні», – додав Зеленський.
Він зазначив, що Україна має критичну вразливість, протиповітряну оборону, але навіть попри це вона здатна перемогти.
6 липня російська армія завдала удару по Києву та Київській області, запустивши, за даними українських військових, 68 ракет та понад 350 дронів. На цей момент відомо про загибель 23 людей, ще близько 90 зазнали поранень. У Києві постраждали щонайменше 15 житлових будинків. У місті Вишневе на Київщині зруйновані десятки будівель на п’яти вулицях.
Натомість Україна 6 липня вдарила по Омському НПЗ – найбільшому нафтопереробному заводу Росії, про людські жертви в РФ унаслідок цієї атаки не повідомляють. ЗСУ продовжили кампанію ударів по російській нафтовій інфраструктурі, яка вже призвела до паливної кризи в РФ. Наразі атак зазнали всі 10 найбільших російських НПЗ.
Число загиблих через удар РФ у Києві зросло до 16 – ДСНС
До 16 людей зросла кількість загиблих через російський удар по Києву в ніч на 6 липня, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Рятувальники виявили ще одне тіло під завалами будинку у Дарницькому районі», – вказано в повідомленні.
Число жертв ще може зрости, «роботи тривають», додали рятувальники.
У місті-супутнику Києва Вишневому фіксується складна ситуація «через вторинну детонацію», сказав президент України Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні 6 липня.
«Сьогодні від ночі фактично кожні пів години міністр внутрішніх справ Ігор Клименко доповідає по рятувальній операції і розбору завалів, гасінню пожеж. Я очікую від Служби безпеки України і розвідки детального зʼясування того, що сталось у Вишневому», – відзначив глава держави.
За останніми даними, через завданий уночі 6 липня масований удар, основною мішенню якого були Київ та область, загинули 23 людини – 16 у столиці, семеро на Київщині. Ще майже 90 людей були поранені.
Європейська розвідка попередила про банківську кризу в РФ – Reuters
Російська банківська система може зазнати «вибухонебезпечної» кризи, повідомляє Reuters із посиланням на закриту доповідь розвідки однієї з європейських країн. Документ підготовлений у червні для європейських чиновників напередодні обговорення 21-го пакету санкцій Євросоюзу.
За даними Reuters, автори доповіді вважають, що російська влада змушує банки активно кредитувати підприємства оборонної промисловості, регіональні державні проєкти і покупців житла, а державні програми підтримки і реструктуризація боргів приховують фінансові ризики, які накопичуються.
У документі стверджується, що проблемними стали близько 10% корпоративних кредитів, а в деяких великих банках частка незворотних роздрібних позик торік сягала 15%. Крім того, понад 500 тисяч росіян були визнані банкрутами у 2025 році, а понад 13 мільйонів осіб одночасно виплачують не менш як три кредити.
У доповіді йдеться, що серйозний економічний шок, у тому числі новий пакет санкцій проти банківського сектора, може спровокувати фінансову кризу.
Банк Росії відмовився коментувати висновки авторів документа.
Натомість один із експертів, опитаних агентством, заявив, що, попри уповільнення економіки, високий рівень державних витрат та контролю над фінансовою системою знижує ймовірність банківської кризи найближчим часом.
Британія запровадила санкції проти російських розробників хімічних отрут
Британське зовнішньополітичне відомство 6 липня оголосило про санкції щодо семи фізичних та двох юридичних осіб, відповідальних за розробку отрут «Новичок» та епібатидин. Влада Великої Британії звинуватила їх у причетності до отруєння російського опозиціонера Олексія Навального у 2020 році та його загибелі у 2024 році, а також смерті британської громадянки Дон Стерджес, яка стала жертвою отруєння після замаху в Солсбері на колишнього офіцера ГРУ Сергія Скрипаля у 2017 році.
Перед самітом НАТО в Анкарі Британія «продовжує викривати та боротися з варварським використанням Росії хімічної зброї на полі бою та за її межами», йдеться у заяві.
До списку внесені п’ятеро співробітників наукового центру «Сигнал». Це директор центру Артур Жиров, його заступник Андрій Антохін, співробітники центру Олександр Махлай, Іван Кравцов та Віктор Таранченко. Крім того, до списків внесено директора Державного науково-дослідного інституту органічної хімії та технології (ДержНДІОХТ) Володимира Кондратьєва і директора Державного науково-дослідного випробувального інституту військової медицини Сергія Чепура.
Кондратьєв був співавтором статті про синтез епібатидину – саме ця отрута, як установили в незалежних лабораторіях, була застосована для смертельного отруєння Навального в лютому 2024 року в російській колонії. Антохін і Таранченко, як стверджується в заяві, досліджували «Новичок», використаний для отруєння Скрипаля в Солсбері у 2017 році, а згодом і Навального в російському Омську у 2020 році.
До списку включені також центр «Сигнал» та Державний науково-дослідний випробувальний інститут військової медицини. ДержНДІОХТ був включений до списку санкцій раніше.
Минулого тижня Рада Євросоюзу повідомила, що Брюссель запроваджує санкції проти шести росіян, які брали участь у розробці епібатидину. Їхні імена не збігаються з особами, включеними до британського списку санкцій.
Про те, що Олексія Навального було вбито надтоксичною отрутою екваторіальної жаби (епібатидином), стало відомо в середині лютого 2026 року – через два роки після смерті опозиціонера. Про це повідомили його соратники з посиланням на дані європейських лабораторій.
Видання The Insider 20 лютого писало, що Державний науково-дослідний інститут органічної хімії та технології (ДержНДІОХТ) у 2013–2014 роках опублікував дві статті про епібатидин. На публікацію від 2013 року звернув увагу журналіст Радіо Свобода Сергій Добринін. У ній йшлося про синтез отрути.
У другій публікації йшлося про токсичну дію епібатидину, вплив при різних способах застосування та способи його виявлення в організмі. Неназваний російський хімік, який говорив із The Insider, припустив, що епібатидин отримали не в ДержНДІОХТ, а в центрі «Сигнал». Після цього видання «Агентство» виявило в журналі "Вісті Академії Наук. Серія Хімічна» статтю «Синтез структурних аналогів епібатидину» від 2015 року. Шість із семи авторів цієї публікації, як з’ясували розслідувачі, – штатні співробітники «Сигналу».
Зеленський очікує від СБУ та розвідки «детального зʼясування того, що сталось у Вишневому»
У місті-супутнику Києва Вишневому фіксується складна ситуація «через вторинну детонацію», сказав президент України Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні 6 липня.
«Сьогодні від ночі фактично кожні пів години міністр внутрішніх справ Ігор Клименко доповідає по рятувальній операції і розбору завалів, гасінню пожеж. Я очікую від Служби безпеки України і розвідки детального зʼясування того, що сталось у Вишневому», – відзначив глава держави.
Він додав, що російський удар був «жорстоким» – «тільки ракет шістдесят вісім, багато балістики». «Тактика росіян незмінна: якнайбільше болю і шкоди українцям і Україні», – сказав Зеленський, зауваживши, що «знов Путін «переміг» звичайні житлові будинки».
Президент зазначив, що мав також розмову з головою уряду Юлією Свириденко.
«Кабінет міністрів забезпечить кошти з резервного фонду на допомогу громаді Вишневого: такі наслідки, що власних сил громади не вистачить. Я дякую всім керівникам громад, кожному українському бізнесу, усім громадським лідерам та нашим партнерам, які допомагають людям і не залишають без підтримки тих, хто постраждав через російські удари», – вказав Зеленський.
У Новосибірській області РФ вперше запровадили режим дронової загрози
Режим безпілотної небезпеки запровадили в Новосибірській області о 21:45 за місцевим часом (17:45 за Києвом) 6 липня – про це повідомила російська Державна система оповіщення й ліквідації надзвичайних ситуацій (РСЧС).
Служба закликала місцевих жителів по можливості залишатися вдома, не підходити до вікон та скористатися укриттями.
Про влучання безпілотників у регіоні місцева влада наразі не повідомляла.
Читайте також: Розвідка Росії звинуватила Британію в ударі по Криму, який пошкодив панораму «Оборона Севастополя»
Відстань між Новосибірською областю, що в Західному Сибіру, та кордоном з Україною становить близько 3 тисяч кілометрів: від українського кордону до західних районів області – 2800-3000 кілометрів по прямій, до самого Новосибірська – близько 3 200 кілометрів.
Раніше сьогодні безпілотну небезпеку вперше оголошували також у сусідній Омській області – там дрони атакували найбільший у Росії Омський нафтопереробний завод. Аеропорт міста протягом більше ніж 5 годин не приймав і не випускав літаки, передає канал «Настоящее время».
Омський НПЗ розташований приблизно за 2500 кілометрів від кордону з Україною – це була найдальша мета, вражена українськими дронами.
МЗС Азербайджану викликало посла Росії через удари по АЗС SOCAR в Україні
Міністерство закордонних справ Азербайджану викликало посла Росії Михайла Євдокимова – про це відомство заявило 6 липня.
За повідомленням, під час зустрічі йому висловили рішучий протест щодо удару дрона, завданого ввечері 5 липня по заправній станції SOCAR у Миколаївській області України, «відповідну вербальну ноту було передано російській стороні».
«На зустрічі було зазначено, що атака дрона, про яку йде мова, не є поодиноким інцидентом, об’єкти, що належать SOCAR в Україні, включаючи газорозподільну компресорну станцію та нафтобазу в Одесі, раніше зазнавали військових ударів та інших руйнівних наслідків військових дій, що призвело до значних матеріальних збитків та поранень серед співробітників компанії», – заявляє міністерство.
Читайте також: Поранений через удар Росії по АЗС у Сумах чоловік помер у лікарні
За твердженням МЗС, продовження таких інцидентів, попри неодноразові попередження, свідчить про те, що ці напади здійснюються навмисно.
Крім того, дипломатичне відомство звернуло увагу на кілька авіаударів, які пошкодили приміщення посольства країни в Києві та почесного консульства в Харкові.
«Російську сторону закликали провести всебічне розслідування всіх вищезазначених інцидентів, надати відповідні пояснення щодо нападів та забезпечити повне виконання своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту цивільних об'єктів та дипломатичних місій», – додає МЗС.
Уряд виділив додаткові 8,3 млрд гривень із резервних коштів на оборону – Свириденко
Кабінет міністрів розподілив 8,3 мільярда гривень із резерву коштів, передбачених на 2026 рік для сектору безпеки й оборони – про це заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 6 липня.
За її словами, це фінансування отримають Служба безпеки, Головне управління розвідки при Міністерстві оборони, Служба зовнішньої розвідки, Управління державної охорони та Держспецзв’язку.
«Кошти буде спрямовано на оборонні й безпекові потреби, грошове забезпечення військовослужбовців, посилення матеріально-технічної бази та розвідувальних спроможностей», – повідомляє голова уряду.
29 червня уряд затвердив порядок використання коштів Європейського Союзу, залучених у рамках спеціальної позики на підтримку оборонно-промислової спроможності України у 2026-2027 роках.
У травні Кабмін ініціював зміни в державному бюджеті на 2026 рік, які передбачають збільшення витрат на оборону.
Марк Рютте прокоментував можливий наступ на Україну з Білорусі
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Білорусь перебуває під «величезним впливом» Москви. Про це він сказав 6 липня під час пресконференції напередодні саміту НАТО в Анкарі, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
«Не варто бути наївними щодо ролі, яку відіграє Білорусь. Вона перебуває під величезним впливом Росії та Москви», – сказав він у відповідь на прохання білоруського журналіста, який запитав, чи поділяє НАТО занепокоєння України щодо нарощування військової присутності в Білорусі.
«Те, що відбувається в Мінську, значною мірою натхнене Путіним», – додав Рютте.
Водночас генсекретар НАТО відмовився коментувати запитання білоруського журналіста про можливі українські удари дронами по ретрансляторах звʼязку на території Білорусі для виведення їх з ладу.
«Я не можу сказати вам усе – так чи ні, тому що частина цієї інформації, звісно, є засекреченою», – сказав Рютте.