Українські дрони змусили Росію послабити ППО в Арктиці – супутникові знімки
Ключові військові об’єкти на Крайній Півночі Росії, ймовірно, залишилися без значної частини засобів протиповітряної оборони. Про це свідчать останні супутникові знімки. Кремль, схоже, перекидає системи ППО для протидії українським дронам, які дедалі частіше уражають об’єкти в інших регіонах Росії.
На супутникових знімках, отриманих Радіо Свобода, видно, що російська влада перемістила підрозділи з кількох стратегічних об’єктів, які раніше посилено захищали зенітні ракетні комплекси С-300 і С-400. На деяких позиціях тепер майже не видно засобів ППО.
Дивіться і читайте за лінком
Зеленський затвердив розширення фінансових санкцій проти РФ – під них потраплять криптовалюта й кліринг
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про введе в дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо внесення змін до секторальних санкцій проти фінансових установ РФ – про це Офіс президента повідомив 15 липня.
Йдеться про санкції, запроваджені в лютому 2023 року. Тоді вони були застосовані на 50 років до всіх банків, небанківських кредитних організацій, операторів платіжних систем, учасників фондового ринку, страхових компаній та інвестиційних фондів, зареєстрованих або розташованих у Росії.
Як пояснює ОП, Національний банк України підготував нові пропозиції до цього рішення. Вони спрямовані на те, щоб завадити Росії використовувати сучасні фінансові інструменти для обходу санкцій, зокрема, криптовалюту:
«Відтепер санкції поширюються і на операторів платформ для обігу цифрових фінансових активів, криптовалютних сервісів, фінансових платформ та клірингових організацій. Будуть заборонені операції з віртуальними активами та використання платформ, сервісів чи продуктів, які дають можливість проводити операції з фінансовими і віртуальними активами».
Окремі положення указу, за повідомленням офісу, відповідають 19-му та 20-му пакетам санкцій Європейського Союзу проти Росії. Водночас Україна застосує ширший підхід, зокрема, запровадивши санкції щодо «всіх віртуальних активів, забезпечених російським рублем». У адміністрації президента очікують, що це ускладнить використання криптовалют для обходу санкцій.
«Санкції не можуть залишатися статичними, поки Росія постійно змінює механізми їх обходу. Оновлення секторальних санкцій означає, що під обмеження потрапляє не лише те, що Росія використовувала вчора, а й фінансова інфраструктура, яку вона створює для обходу санкцій завтра», – прокоментував уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.
У червні президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо запровадження санкцій щодо 67 людей, а також продовження санкцій проти компаній, які обслуговують російський ВПК.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну США й інші західні країни запровадили проти РФ низку санкцій, спрямованих на зниження здатності Москви вести війну, перекривши доступ до західних технологій. Однак Росія продовжує знаходити способи для обходу санкцій, їй вдається отримувати іноземні компоненти.
Нацбанк замінить шрифт на банкноті 2000 гривень через асоціації з російською дизайнеркою
Національний банк 15 липня відреагував на критику щодо дизайну нової банкноти на 2 тисячі гривень і пообіцяв замінити шрифт. Про це, зокрема, заявив генеральний директор НБУ Андрій Пишний.
Він вказав на дискусію, яка виникла щодо каліграфії номіналу «дві тисячі гривень» – фахівці пов’язали її з адаптацією шрифту, «зробленою колись російською дизайнеркою».
«Можна було б сперечатися про гліфи й ліцензії. Юридично ми в порядку. Але я поставив собі інше питання: чи може на банкноті з людиною, яку вбила Росія, бути бодай тінь асоціації з РФ? Відповідь очевидна. Тому маємо єдино правильне рішення. Напис номіналу буде змінено», – заявив він.
Пишний подякував професіоналам галузі за небайдужість.
Нацбанк також заявив, що проаналізував матеріали публічної дискусії. За його твердженням, напис номіналу банкноти створили художники НБУ, але критики вказували на його подібність до «однієї з неофіційних кириличних адаптацій шрифту, що має російське походження».
«Якщо раніше це питання могло розглядатися як суто фахова дискусія, зокрема щодо технічних аспектів виконання напису (шрифтовий пакет НБУ не використовувався), то сьогодні це справа принципу: для Національного банку України неприйнятна навіть асоціація елементів дизайну банкноти, що вшановує Василя Стуса, з роботою громадянки країни-агресора», – йдеться в повідомленні.
Відтак установа заявляє, що графічне зображення літер напису створять у відповідності до вигляду літер в офіційній кириличній версії шрифту Bickham Script без авторських варіацій.
Про те, що Національний банк України вводить в обіг нову банкноту номіналом 2000 гривень, стало відомо 10 липня. Після анонсу нової купюри митці та дизайнери, зокрема, Богдан Гдаль, звернули увагу на те, що в банкноті знову, як і в 2019 році, використаний «піратський» шрифт – Bickham Script, кирилізований російською дизайнеркою Олександрою Гофман.
Двоє людей загинули через російський удар по Запоріжжю, троє у важкому стані – ОВА
Російські війська вдарили по Запоріжжю, повідомив голова області Іван Федоров 15 липня.
«На жаль, внаслідок ворожого удару двоє людей загинули. Ще дев’ятеро отримали поранення. Троє постраждалих перебувають у тяжкому стані», – написав він у своїх соцмережах.
Раніше Федоров заявляв про російський удар по критичній інфраструктурі області. Перед тим було відомо про поранення 73-річної жінки внаслідок удару РФ по приватному сектору в Запоріжжі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Єврокомісія оголосила про drone deal з Україною й виділяє ще мільярд євро на безпілотники
Єврокомісія укладає з Україною так звану дронову угоду для поглиблення співпраці в галузі безпілотних технології та протидії їм. Також перераховує Україні ще мільярд євро на розвиток її дронових спроможностей із 90-мільярдної позики ЄС, передає кореспондентка Радіо Свобода 15 липня.
«Європі є чого вчитися в України. Вашої винахідливості у сфері оборонної промисловості. Того, як швидко інновації переходять із поля бою у виробництво… У багатьох аспектах Україна вже перестала бути лише споживачем безпеки й стала її постачальником для Європи. А отже, що нам потрібен новий формат співпраці», – заявила про нього в Києві очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Топпосадовиця нагадала, що бойовий досвід України оцінили на Близькому Сході й у Європі – з кількома країнами регіонів Київ уже підписав відповідні угоди.
«Ваші знання щодо використання дронів і систем протидії дронам є справді унікальними. Від технологій і виробництва безпілотників до логістичних ланцюгів… І, що не менш важливо – до практичного досвіду використання радарів, наземних станцій та сенсорів…. У Європі вже є потужний технологічний та промисловий потенціал. У нас є безпечні виробничі майданчики, які можуть забезпечити масштабування виробництва. Але ми не маємо того бойового досвіду й практичної експертизи», – наголосила вона.
Президентка Єврокомісії наголосила на необхідності об’єднання сильних сторін України і ЄС і налагодження спільного виробництва:
«Ця угода поєднає українську винахідливість із промисловим масштабом Європи».
Передбачається запуск спільного виробництва безпілотників і засобів боротьби з ними до кінця 2026 року, а також початок роботи над спільним виробництвом протибалістичних ракет до 2028-го, наряду з ширшою підтримкою оборонного виробництва, йдеться в пресрелізі Єврокомісії.
Фінансувати це планують із 90-мільярдного кредиту для України. Планується витратити до 10 мільярдів євро.
«Очікується, що додаткове фінансування за рахунок національних інвестицій, кредитів у межах інструменту SAFE, грантів, пов’язаних із EDIP (Європейською програмою розвитку оборонної промисловості), а також приватного капіталу допоможе наростити виробничі потужності, створити стратегічні запаси та зміцнити довгострокову промислову співпрацю між ЄС та Україною», – повідомили в Єврокомісії.
Днями стало відомо, що Євросоюз передасть Києву ще один транш із 90-мільярдного кредиту Україні. Він буде спрямований на оборонні потреби.
Раніше Зеленський повідомляв, що на 18 червня 27 країн беруть участь у форматі Drone Deal, який пропонує Україна. Ще одну, з Естонією, Київ уклав на саміті НАТО в Анкарі.
Верховна Рада закликала міжнародні організації засудити політику «культурного геноциду» Росії
Верховна Рада підтримала звернення до низки міжнародних інституцій і об’єднань із закликом засудити політику Росії, спрямовану на нищення української культури – відповідну постанову парламент підтримав 15 липня.
За документ, ініційований групою представників «Європейської солідарності», висловилися 252 народних депутати.
Постанова передбачає звернення до ООН і її членів, країн Європейського Союзу та НАТО, Європейського парламенту, ЮНЕСКО, Парламентської асамблеї Ради Європи, Парламентської асамблеї ОБСЄ, Парламентської асамблеї НАТО «щодо засудження політики систематичного культурного геноциду Російської Федерації, спрямованого проти українського народу».
У додатку народні депутати зазначають, що повномасштабна війна Росії проти України супроводжується не лише порушеннями міжнародного гуманітарного права, а й систематичними діями, спрямованими на знищення культурної ідентичності українців.
Йдеться, зокрема, про руйнування пам’яток історії та культури, музеїв, бібліотек, архівів, релігійних споруд, викрадення культурних цінностей з окупованих територій, насильницькій русифікації населення, обмеженні використання української мови, нав’язуванні російської історичної та культурної політики, а також спробах «заперечення окремішності української нації та її історичного розвитку».
Автори звернення вказують на те, що міжнародна спільнота давно визнала цінність культурної спадщини для існування народів.
«Хоча термін «культурний геноцид» не отримав самостійного закріплення в Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, його концепція широко використовується в міжнародно-правовій доктрині для позначення дій, спрямованих на знищення культурних основ існування певної національної, етнічної, расової або релігійної групи. Відповідно до неї, геноцид охоплює не лише фізичне знищення людей, а й руйнування культурних, духовних та соціальних основ існування нації», – йдеться в тексті.
Водночас Верховна Рада вказує на «неприйнятну ситуацію», коли Росія, що систематично завдає шкоди об’єктам Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та культурним цінностям, продовжує користуватися усіма правами держави-члена організації.
Відтак парламент України закликає міжнародну спільноту, поміж іншого:
- активізувати міжнародну діяльність щодо документування та надання оцінки злочинам РФ проти культурної спадщини України
- посилити механізми притягнення Росії до відповідальності за знищення об’єктів культурної спадщини України
- пришвидшити розгляд призупинення прав членства Росії в ЮНЕСКО
- визнати практику знищення української культурної спадщини «загрозою світовій культурній спадщині та міжнародній безпеці»
- сприяти посиленню протиповітряної оборони України для зниження ризиків пошкодження або знищення об’єктів культурної спадщини, які перебувають під особливою охороною міжнародного права
- надати фінансування для консервації, реставрації та відновлення пошкоджених об’єктів культурної спадщини України, а також технічну допомогу, що може включати передачу обладнання для захисту цінностей, забезпечення сучасних систем пожежної безпеки, цифрового архівування та моніторингу стану пам’яток культури
- надання освітньої та експертної підтримки українським фахівцям у сфері охорони культурної спадщини, реставрації, музейної справи та цифрового збереження культурних цінностей
- сприяти тимчасовій евакуації найбільш цінних культурних об’єктів для їх безпечного зберігання відповідно до міжнародних стандартів захисту культурних цінностей під час збройних конфліктів
Верховна Рада додає, що міжнародні організації, насамперед ООН, ЮНЕСКО, Рада Європи та Євросоюз, повинні посилювати політичний і дипломатичний тиск на Росію шляхом засудження знищення української культурної спадщини та спроби насильницької асиміляції населення на тимчасово окупованих територіях України.
У травні 2026 року Міністерство культури фіксувало, що внаслідок російської агресії в Україні зруйновані та пошкоджені 1 783 пам’ятки культурної спадщини та 2 540 об’єктів культурної інфраструктури.
Згодом унаслідок російської атаки 15 червня, зокрема, на території Києво-Печерської лаври постраждали 19 об’єктів культурної спадщини, але найбільших руйнувань зазнав Успенський собор.
Reuters: підприємство «Газпрому» у Башкортостані призупинило роботу після атаки БпЛА
«Газпром нафтохім Салават», один із найбільших нафтопереробних та нафтохімічних комплексів Росії, призупинив роботу після української атаки в ніч на 14 липня, повідомляє агенція Reuters з посиланням на два джерела в галузі.
За словами співрозмовників агентства, зупинено роботу у тому числі установок первинної переробки нафти АВТ-6 (потужністю 17 140 тонн на добу) та АВТ-4 (11 430 тонн на добу), а також вторинних нафтопереробних блоків.
Ремонт може тривати кілька тижнів або навіть місяців, стверджують джерела.
Вранці 14 липня у Росії повідомили про пожежі внаслідок повітряної атаки у Краснодарському краї та Башкортостані. Зокрема, телеграм-канал ASTRА писав про те, що один із найбільших нафтопереробних та нафтохімічних комплексів Росії ТОВ «Газпром нафтохім Салават» був атакований і горить у Башкортостані. Згідно з відкритими даними, це один із найбільших нафтопереробних та нафтохімічних комплексів Росії, який входить до групи «Газпром».
Глава Башкортостану Радій Хабіров підтвердив атаку БпЛА на промзону Салавата і заявив, що постраждалих немає. За його словами, є низка осередків задимлення.
Місто Салават розташоване за понад 1500 км від кордону з Україною.
За підрахунками Bloomberg за станом на 13 липня, українські військові за останні три місяці атакували російські НПЗ близько 50 разів і уразили щонайменше 24 з 34 великих НПЗ, а обсяги нафтопереробки в Росії впали до мінімум більше, ніж за два десятиліття.
Генеральний штаб ЗСУ згодом підтвердив ураження нафтопереробного комплексу «Газпром нафтохім Салават» у Башкортостані – зафіксовано влучання в об'єкт з подальшою пожежею на території підприємства, ступінь завданих збитків та результати ураження уточнюються.
Генштаб ЗСУ пояснює, що підприємство є одним із найбільших нафтопереробних і нафтохімічних комплексів РФ, проєктна потужність переробки становить близько 10 млн тонн нафти на рік.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Конфлікт США та Ірану коливається між ударами й переговорами. Чим корисний досвід України?
Нові удари США по Ірану, поновлення Тегераном атак на американські бази в Перській затоці та рішення президента Дональда Трампа відновити морську блокаду суден, які прямують до іранських портів або виходять із них, перевели конфлікт у нову й непередбачувану фазу.
А досвід України застосування дронів змінює війну на морі. На це звертає увагу Джонатан Шроден, директор з наукових досліджень американського аналітичного центру CNA. Про це тут
Через атаку Росії на Харків постраждали щонайменше 7 людей, пошкоджені ангар і автомобілі
Російські війська 15 липня атакували Київський район Харкова, повідомив голова області Олег Синєгубов.
Спершу було відомо про трьох постраждалих, згодом їхня встановлена кількість зросла.
«Попередньо, до 7 людей зросла кількість постраждалих через ворожий обстріл КАБ у Київському районі. Усім надається допомога. На місці працюють підрозділи ДСНС, бригади медиків, поліція», – додав голова області.
Також атака пошкодила цивільну адміністративно-виробничу будівлю. Ушкоджень зазнали ангар і сім автомобілів.
Мер Харкова Ігор Терехов раніше повідомив про дев’ятьох постраждалих.
Раніше Синєгубов повідомив про влучання російського безпілотника в багатоповерхівку в Київському районі. Там загорілася квартира, даних про постраждалих немає.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Зеленський: ще немає рішення щодо міністра Федорова в новому уряді
Президент України Володимир Зеленський заявив, що ще не ухвалив рішення, чи буде Михайло Федоров обіймати посаду міністра оборони в новому Кабміні.
За його словами, він проведе розмову з Федоровим ще до вечірнього засідання фракції «Слуга народу», де будуть обговорювати кадрові питання.
Напередодні в ефірі Радіо Свобода народний депутат фракції «Слуга народу», член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський висловив думку, що міністру оборони Федорову необхідно дати «ще щонайменше пів року для того, щоб він продемонстрував ті ідеї, які він презентував на комітеті, як вони втілюються в життя».
Сам Федоров свою можливу відставку не коментував.
14 липня Верховна Рада підтримала відставку прем’єр-міністерки Юлії Свириденко і всього уряду. За це рішення проголосували 258 народних депутатів.
Відповідно до законодавства, міністра оборони призначає Верховна Рада за поданням президента України.
За даними ЗМІ, на заміну Федорову Міноборони може очолити нинішній голова МВС Ігор Клименко.
ОВА: російський дрон атакував цивільну автівку у Краматорську, постраждали п’ять людей
Російські війська атакували автівку у Краматорську на Донеччині, постраждали п’ять людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Денис Філашкін.
За його даними, сьогодні вранці війська РФ прицільно запустили FPV-дрон у цивільну автівку – поранень зазнали п’ятеро людей віком від 42 до 60 років, пошкоджено два автомобілі та крамницю.
Російський дрон атакував автівку енергетиків на Харківщині, є постраждалі – ОВА
Російський дрон атакував автомобіль енергетиків у селі Юріївка на Харківщині, постраждало троє працівників, повідомив начальник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його даними, вибухових поранень зазнали 33-річний і двоє 52-річних працівників – їм надається медична допомога.
Енергетики, як і рятувальники чи волонтери, неодноразово зазнавали російських атак. Сили РФ переважно атакують їх БпЛА.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Зеленський заявив, що Україна виробляє 10 млн дронів на рік
Український президент Володимир Зеленський заявив, що Україна на сьогодні виробляє 10 млн дронів на рік.
«Я пам’ятаю, як вперше озвучив публічно план держави: мільйон дронів на рік. Було багато скепсису всюди – і всередині, і ззовні. А зараз можемо констатувати: ми робимо 10 мільйонів дронів на рік. 10, і буде 20», – сказав він під час урочистостей з нагоди Дня Української Державності в Києві.
Зеленський також згадав, що Україна вперше розробляє власну балістику.
«Ми зробимо все, щоб збудувати антибалістичну систему Європи, обʼєднавши всі європейські антибалістичні спроможності. Аби небо наших народів було захищене, аби диктатори не навʼязували, як саме жити вільним людям у Європі. Аби життя людей в Україні й кожній європейській державі не залежало від того, чи має Путін і йому подібні балістику, чи ні», – додав він.
За його словами, головна ціль України – не Росія без бензину, а Україна без Росії.
«Україна з Європою. І Україна та Європа без московської загрози», – сказав президент, а також подякував «кожному лідеру, який робить все можливе для спільної безпеки».
13 липня Зеленський представив у Франції антибалістичну програму України. За його словами, щоб зробити українську антибалістичну систему швидко, потрібні європейські партнери, у яких є виробництво «тих речей», яких Україна ще немає. Йдеться про вісім країн, які можуть допомогти побудувати антибалістичну систему.
Про проєкт української антибалістичної системи Freya стало відомо в травні цього року. Йдеться про створення системи ППО, здатної перехоплювати балістичні ракети. Втім, аналітики попереджають, що минуть місяці, перш ніж буде можливість розгорнути боєздатну батарею.
Зеленський: Україна може стати третьою країною в історії, яка матиме можливість виробляти ракети для Patriot
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна вперше наближається до можливості виробництва ракет для Patriot і може стати третьою державою в історії, яка матиме цю домовленість.
«Україна вперше наближається до можливості виробництва ракет для Patriot і може стати третьою державою в історії, яка матиме цю домовленість і цей привілей. Я хочу подякувати президенту США за політичне рішення, яке вже є історичним, і яке допоможе зберегти життя тисяч людей в Україні. І дуже важливо, аби на цьому шляху у наших сторін, у наших команд все вийшло. І ракети до Patriot з маркуванням Made in Ukraine чим швидше стали реальністю», – заявив він під час урочистостей з нагоди Дня Української Державності в Києві.
Президент додав, що це саме та реальність, яка «наближатиме безпеку і перемогу життя в Україні».
За публічними даними, наразі лише Японія та Німеччина отримали ліцензію США на виробництво ракет-перехоплювачів до систем Patriot.
Президент США Дональд Трамп під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським на саміті НАТО 8 липня заявив, що США можуть надати Україні ліцензію на виробництво ракет до систем ППО Patriot.
Влада повідомила про російські атаки на АЗС у Сумах та на півночі Житомирщини
На Житомирщині у Малинській громаді під удар росіян потрапила АЗС, дві людини постраждали, повідомив начальник обласної військової адміністрації (ОВА) Віталій Бунечко.
«Ворог продовжує тероризувати північні райони області. Сьогодні вранці під удар потрапила одна з АЗС у Малинській громаді. Наразі відомо про двох постраждалих, їм надають допомогу у лікарні», – написав він у телеграмі.
Начальник Сумської міської військової адміністрації Сергій Кривошеєнко також повідомив, що війська РФ сьогодні вночі та рано вранці під удар російських дронів автозаправні станції у Зарічному та Ковпаківському районах Сум.
За його даними, поранення зазнав 63-річний водій маршрутного таксі – з множинними тяжкими травмами доставлений до лікарні, а на одній із заправок внаслідок удару сталося загоряння – його вже локалізували.
Російські війська посилили атаки по автозаправках у прикордонних та прифронтових областях, зокрема на Харківщині, Сумщині, Запоріжжі, Дніпропетровщині, а також на Миколаївщині та Одещині. За підрахунками експертів, понад 150 атак на автозаправні станції протягом місяця здійснили війська РФ.
Армія РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакує українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Командувач СБС Бровді заявив про ураження Мі-28 у Бєлгородській області РФ
Командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України Роберт «Мадяр» Бровді заявив про ураження російського вертольота Мі-28 у Бєлгородській області РФ.
«Хробачий Мі-28 «Нічний мисливець» писком до грунту. Птахи СБС 427 обр «Рарог», – написав він у телеграмі, оприлюднивши відео.
Радіо Свобода не може незалежно підтвердити ці дані.
Місцева влада Бєлгороської області РФ про інцидент з вертольотом не повідомляє.
За останніми даними Генштабу ЗСУ, від лютого 2022 року Росія втратила 353 гелікоптерів.
Сікорський: Польща підозрює Росію у підготовці провокації з українськими дронами
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський попередив, що Варшава підозрює Росію у підготовці провокації під фальшивим прапором із застосуванням українських безпілотників. Про це повідомляє видання Polsat News.
«Ми підозрюємо, що Росія планує використати українські безпілотники для нападу на державу-члена НАТО або на себе, щоб виправдати напад.. Саме такі дії (Путін) може планувати», – сказав Сікорський під час свого візиту до США.
За його словами, російський президент Володимир Путін може зважитися на таку провокацію через те, що «він у відчаї та програє».
«Такі режими завжди так роблять. Я пам’ятаю провокацію в Глівіце 1939 року, коли агенти Абверу, переодягнені в польських солдатів, захопили радіостанції на території тодішнього Рейху. Наше послання Володимиру Путіну таке: ми знаємо, що ви плануєте, не робіть цього», – зазначив міністр.
На початку липня прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявляв, що «найближчі місяці можуть бути критичними» у контексті можливих російських провокацій проти Польщі або країн Балтії.
Днями Радослав Сікорський заявив, що «Росія наразі не має достатніх військових можливостей для нападу на Польщу», а президент РФ Володимир Путін «у підсумку зазнає поразки» у війні проти України.
ОВА: число постраждалих через ракетний удар по Одесі зросло, сили РФ атакують Одещину п’яту добу поспіль
Кількість постраждалих внаслідок ракетної атаки на Одесу зросла до шести, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
Раніше було відомо про трьох загиблих та трьох постраждалих.
За його словами, серед постраждалих четверо людей госпіталізовані, ще двоє отримують медичну допомогу амбулаторно.
Кіпер зазначив, що масована комбінована ракетно-дронова атака на Одещину триває вже п’яту добу поспіль – війська РФ цілеспрямовано завдають ударів по мирному населенню, цивільній, промисловій та портовій інфраструктурі регіону.
За даними ОВА, в Одесі внаслідок ранкового ракетного удару пошкоджено багатоповерховий житловий будинок, нежитлову будівлю та газопровід, що спричинило пожежу – загоряння вже ліквідували. Також пошкоджені одноповерхову будівлю та склад готової продукції виробничого підприємства.
Крім того, як повідомив Кіпер, на півдні області внаслідок атаки російських безпілотників пошкоджена операторська автозаправної станції без загорання.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Країни ЄС домовилися продовжити тимчасовий захист для українців до березня 2028 року
Сьогодні країни ЄС домовилися продовжити термін дії статусу тимчасового захисту для українців до 4 березня 2028 року, повідомляє пресслужба Ради ЄС.
«Ми залишаємося непохитними у нашій підтримці України проти незаконної агресивної війни Росії. Сьогодні ми вирішили продовжити термін дії статусу захисту, який ми надаємо тим, хто втікає від війни, ще на один рік. Це забезпечує стабільність для тих, хто знайшов безпеку в ЄС. Сигнал чіткий: ми й надалі підтримуємо Україну», – заявив Джим О’Каллаган, міністр юстиції, внутрішніх справ та міграції Ірландії, яка нині головує в ЄС.
Він зазначив, що у рамках підтримки ЄС також хоче переконатися, що Україна зможе захищатися, саме тому схема тимчасового захисту «враховує законні потреби України».
Повідомляється, що з огляду на зміни в оборонних потребах України, надалі тимчасовий захист надаватиметься лише тим, хто виконав свої військові обов’язки в Україні – це обмеження застосовуватиметься лише до нових заявників на отримання тимчасового захисту і не поширюватиметься на тих, хто вже користується захистом.
У пресслужбі Ради ЄС пояснюють, що для отримання тимчасового захисту особи, переміщені з України, повинні будуть довести виконання своїх військових обов’язків – наприклад, це можна зробити, пред’явивши паспорт із виїзним штампом, виданим українськими органами влади, що підтверджує, що вони виїхали з України на законних підставах і, отже, виконали військові обов’язки, пред’явивши документ у паперовому або електронному форматі, що підтверджує звільнення від військових обов’язків або їх виконання.
За даними ЄС, з березня 2022 року понад 4 мільйони переміщених осіб з України користуються захистом у ЄС.
26 червня Єврокомісія запропонувала державам-членам подовжити дію тимчасового захисту для українських біженців на території ЄС іще на рік – до березня 2028 року, але не для новоприбулих чоловіків призовного віку.
Наразі механізм тимчасового захисту, який ЄС активував після початку повномасштабної війни Росії проти України у березні 2022 року, діє до 4 березня 2027 року. Він надає громадянам України й окремим категоріям інших осіб право на проживання, доступ до ринку праці, освіти, медичної допомоги і соціальних послуг у країнах Європейського Союзу.
З початком широкомасштабної збройної агресії РФ проти України та запровадженням в країні воєнного стану і загальної мобілізації було встановлено обмеження для військовозобов’язаних та призовників чоловічої статті віком від 18 до 60 років у праві на виїзд за кордон.
Влітку 2025 року Україна дозволила виїзд за кордон чоловікам, які не досягли призовного віку – від 18 до 22 років.
Президентка Єврокомісії прибула з візитом до Києва. Вона візьме участь у саміті Україна-Південно-Східна Європа
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у середу, 15 липня, прибула з візитом до України – це її 11 візит до української столиці з початку повномасштабного вторгнення Росії.
«Це особливий момент. Україна набула потужного військового імпульсу. Ситуація змінюється. Я оголошу про нові ініціативи щодо інтеграції нашої оборонної промисловості. Щоб ми могли виробляти більше і швидше», – написала вона у соцмережі Х.
Урсула фон дер Ляєн також анонсувала переговори щодо вступу України до ЄС та підготовку до цієї зими.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що президентка Єврокомісії та лідери країн Південно-Східної Європи зустрінуться з президентом Володимиром Зеленським для продуктивних переговорів.
«Ми проведемо П’ятий саміт Україна-Південно-Східна Європа, щоб підтвердити наше партнерство та співпрацю на шляху до ЄС. У фокусі: спільна робота зі зміцнення Європи, багатостороння політична взаємодія та зміцнення співпраці у сфері безпеки та оборони, серед інших тем», – додав він.
За словами Сибіги, проведення П’ятого саміту Україна-Південно-Східна Європа в Києві є логічним продовженням попередніх зустрічей у цьому форматі в Афінах, Тирані, Дубровнику та Одесі.
Серед тих, хто зранку 15 липня прибув до Києва, президентка Молдови Мая Санду, президент Румунії Нікушор Дан, премʼєр-міністр Хорватії Андрей Пленкович.
Запущений у 2023 році формат Україна – Південно-Східна Європа має на меті зміцнити регіональну співпрацю і боротися зі складними наслідками війни Росії проти України для безпеки всього регіону. Минулого року саміт проходив в Одесі.