На Костянтинівському напрямку за добу було 45 російських атак – Генштаб
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 269 бойових зіткнень, найбільше російських атак було на Костянтинівському і Покровському напрямках, повідомив у ранковому зведенні 31 липня Генштаб ЗСУ.
«На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 45 атак у районах населених пунктів Костянтинівка, Іллінівка, Торецьке, Русин Яр, Софіївка та у бік Степанівки, Довгої Балки, Вільного. На Покровському напрямку наші захисники зупинили 35 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Новоолександрівка, Котлине, Удачне, Новомиколаївка, Молодецьке та в бік населених пунктів Білицьке, Шевченко, Мирне, Муравка, Новопавлівка, Новий Донбас, Матяшеве», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними Генштабу, 22 російські штурми було на Слов’янському напрямку, 17 – на Лиманському, 13 – на Гуляйпільському. Бойові дії також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Краматорському, Олександрівському, Оріхівському напрямках.
У звіті, оприлюдненому вночі проти 30 липня, американський Інститут вивчення війни зазначав, що ситуація в Костянтинівці на Донеччині й поблизу неї погіршується, але російські війська не захопили місто, незважаючи на заяви Росії.
«Бойові дії, ймовірно, триватимуть ще кілька тижнів у той час, як російські війська намагаються закріпити позиції, які вони здобули шляхом інфільтрації», – заявили в ISW.
В Інституті вивчення війни додали, що перевага в авіаційних можливостях Росії дозволяє їй використовувати удари планерними бомбами, щоб забезпечити просування піхоти в Костянтинівці й поблизу неї. Аналітики зазначили, що залежність Росії від ударів планерними бомбами для сприяння наземному просуванню є вразливістю, яку можуть використати Україна і її західні партнери.
Костянтинівка – перше із півдня місто так званого «поясу фортець», Слов’янсько-Краматорської агломерації: частини Донецької області, яка залишається під контролем уряду України. Можлива окупація цього міста може призвести до різкого погіршення умов для оборони цього ланцюжка міст, з’єднаних трасою Н-20, вказував раніше проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії.
Повітряні сили про нічну атаку РФ: зафіксовано влучання 22 дронів
Російські військові вночі проти 31 липня атакували Україну 255 ударними безпілотниками, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 195 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
За даними військових, зафіксовано влучання 22 ударних безпілотників на 14 локаціях, а також падіння уламків на чотирьох локаціях.
У Повітряних силах додали, що атака триває, і в повітряному просторі України є російські БпЛА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
На Херсонщині через атаки РФ минулої доби загинули чотири людини – ОВА
На Херсонщині минулої доби внаслідок російських ударів загинули чотири людини, п’ять – зазнали поранення, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
За даними голови ОВА, під ударами перебували 49 населених пунктів області, зокрема обласний центр Херсон.
«Російські військові били по критичній і соціальній інфраструктурі; житлових кварталах населених пунктів області, зокрема пошкодили 5 багатоповерхівок та 8 приватних будинків. Також окупанти понівечили адмінбудівлю, магазин, газопровід та приватні автомобілі», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
В ISW проаналізували перше за рік застосування РФ ракети з КНДР під час удару по Україні
Росія під час удару по Україні в ніч проти 31 липня вперше з літа 2025 року використала щонайменше одну балістичну ракету, надану Північною Кореєю, після повідомлень про нещодавні поставки ракет із КНДР до РФ, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни.
В ISW зазначили, що російські війська продовжують збільшувати кількість ракет під час ударів по Україні, одночасно зменшуючи кількість безпілотників, ймовірно, використовуючи нестачу в Україні перехоплювачів для балістичних ракет.
«Постачання Північною Кореєю додаткових ракет Росії сприяє зусиллям РФ відійти від масштабних ударів безпілотниками і натомість зробити більший акцент на масштабних ракетних ударах, щоб скористатися нинішнім дефіцитом в Україні засобів протиповітряної оборони, здатних перехоплювати балістичні ракети», – йдеться у звіті.
Аналітики вказують, що використання Росією північнокорейських ракет також надає Північній Кореї можливість провести випробування зброї в бойових умовах й отримати дані для подальшого вдосконалення ракет – як це вже робили Росія і Північна Корея в минулому.
Напередодні президент України Володимир Зеленський заявив, що, за попередніми даними, російські військові вперше за довгий час застосували ракету з Північної Кореї – для удару по Радушному біля Кривого Рогу, внаслідок чого там загинули шість членів багатодітної родини.
«Звісно, ще будуть експертизи, все буде перевірятись, але станом на зараз – це північнокорейська балістика», – заявив Зеленський.
Про те, що удар був завданий ракетою з КНДР, також пише Reuters із посиланням на два джерела. Агентство припускає, що використання цих боєприпасів після тривалої перерви свідчить про те, що Росія отримала нові запаси цих озброєнь.
Раніше Зеленський повідомляв із посиланням на дані розвідки, що Росія хоче отримати ще 30 тисяч військових із Північної Кореї. За його словами, КНДР також планує передати Росії нові пускові установки для балістичних ракет.
Генштаб ЗСУ: втрати армії РФ перевищили мільйон 446 тисяч
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 446 150 своїх військових, зокрема 1 340 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 31 липня навів Генштаб ЗСУ.
В українському командуванні також назвали втрати РФ у військовій техніці:
- танки – 12 231 (+1 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 25 056 (+7)
- артилерійські системи – 47 045 (+42)
- РСЗВ – 1 976
- засоби ППО – 1 525 (+3)
- літаки – 439
- гелікоптери – 354
- наземні робототехнічні комплекси – 2 081 (+10)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 435 665 (+1 525)
- крилаті ракети – 5 005 (+55)
- кораблі / катери – 34
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 128 034 (+413)
- спеціальна техніка – 4 483 (+3).
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Тодішній головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Рязанський НПЗ знову зупинив роботу після української атаки – Reuters
Рязанський нафтопереробний завод, один із найбільших НПЗ Росії, призупинив переробку сирої нафти після атаки дронів і може бути закритий на два тижні, повідомило агентство Reuters із посиланням на два джерела в галузі.
У «Роснефти», до структури якої входить НПЗ, ситуацію поки що не коментували.
29 липня Генштаб ЗСУ підтвердив повідомлення російських ЗМІ і телеграм-каналів про те, що українські війська завдали удару по Рязанському нафтопереробному заводу в Рязанській області Росії: «Зафіксовано влучання в об’єкт з подальшою пожежею на території підприємства».
Рязанський нафтопереробний завод входить до першої п’ятірки найбільших НПЗ Росії, на його частку припадає майже 5% загального обсягу переробки в країні. Його вже раніше атакували кілька разів. Після ударів ЗСУ 15 травня 2026 року завод також зупиняв роботу.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
За підрахунками агентства Bloomberg, з середини квітня по 13 липня ЗСУ атакували російські НПЗ близько 50 разів й уразили щонайменше 24 із 34 великих НПЗ, а обсяги нафтопереробки в Росії впали до мінімуму більш ніж за два десятиліття.
«Аби виявити ставлення до Путіна»: Росія готує окуповані території до «виборів» у Держдуму РФ
20 вересня у Росії відбудуться вибори до Державної думи. Це будуть перші вибори до російського парламенту після початку повномасштабного вторгнення Росії до України. Вперше їх буде організовано і на окупованих частинах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, які Кремль оголосив своєю територією. В окупованому Криму таке голосування вже проводили, і законність цих виборів не визнала ні Україна, ні Захід.
- Як Кремль готуватиме Донбас до «виборів» до Держдуми РФ?
- Що пообіцяють жителям окупованих територій?
- І хто представлятиме їх у виборчих списках?
Донбас Реалії обговорили майбутнє «волевиявлення» з політологом, директором Агентства розвитку Приазов'я Костянтином Батозьким. Читайте тут
Через удар РФ на Сумщині постраждали шестеро людей – ОВА
У Кролевецькій громаді на Сумщині російський дрон завдав удару по цивільній інфраструктурі, повідомив увечері 30 липня голова ОВА Олег Григоров.
«Постраждали шестеро людей. Трьох із них госпіталізували. Медики надають необхідну допомогу. Пошкоджені приміщення та транспортні засоби. Масштаби пошкоджень уточнюються», – написав чиновник у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Це північнокорейська балістика» – Зеленський про загибель родини в Радушному
Російські військові застосували по селищу Радушне ракету виробництва КНДР «уперше за довгий час», повідомив президент України Володимир Зеленський за результатами попереднього розслідування трагедії.
«Звісно, ще будуть експертизи, все буде перевірятись, але станом на зараз – це північнокорейська балістика. Союз московських покидьків із божевільним режимом в Північній Кореї заради ракет, заради північнокорейського контингенту тут, в Європі, на наших кордонах, і заради вбивства наших українських дітей», – написав глава держави в телеграмі.
Звертаючись до партнерів України, Зеленський наголосив, що «найголовніше – все ж таки не просто співчуття і не просто засудження, а ракети для ППО й саме такий тиск на Росію, який може зупинити цю тупу російську війну, всі їхні удари й терор».
За даними місцевої влади, у Радушному в Криворізькому районі на Дніпропетровщині 30 липня внаслідок російського масованого удару по Україні загинули двоє дорослих і четверо дітей – члени багатодітної родини. Постраждали, за різними даними, від чотирьох до восьми людей.
«Метро переповнене», «укриття немає». Де ховатися киянам на п’ятий рік повномасштабної війни і де найбезпечніше?
Кияни дедалі частіше зустрічають нічні російські обстріли під землею – на станціях метро, які від початку повномасштабного вторгнення стали одними з головних місць порятунку для жителів столиці.
Але можливість сховатися в метро є не в усіх: жителі віддалених районів часто не мають поруч глибоких станцій, а альтернативні укриття нерідко не відповідають очікуванням людей щодо безпеки чи умов перебування. Радіо Свобода з’ясовувало, чому кияни все частіше обирають метро, наскільки надійними є інші типи укриттів і де межа між відчуттям безпеки та реальною захищеністю.
Дуров відреагував на рішення РФ про «терориста та екстреміста»
Засновник Telegram Павло Дуров відреагував на рішення Росфінмоніторингу включити його до переліку «терористів та екстремістів».
«Росія визнала мене «терористом» за відмову від її вимог щодо масового стеження та цензури в Telegram. Згідно з російським законодавством, мені заборонено «публікувати інформацію в інтернеті». Російські чиновники явно плутаються в тому, хто й кому може заборонити доступ до інтернету», – написав бізнесмен у телеграмі.
Він додав зображення, на якому видно самого Дурова з підписом «терорист» і міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров, що потискає руки афганським талібам із підписом «поважні партнери». Також на картинці є напис «Не переплутайте».
Раніше 30 липня Росфінмоніторинг вніс засновника месенджера Telegram Павла Дурова до переліку «терористів та екстремістів». Це випливає із оновленого списку відомства.
29 липня ФСБ підтвердила, що в Росії щодо Павла Дурова порушена кримінальна справа про сприяння терористичній діяльності. За версією слідства, адміністрація месенджера не видаляє канали та боти, які використовуються для координації терактів та диверсій у Росії.
Спецпосланців Трампа чекають у Києві на День Незалежності
Спеціальні посланці президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер можуть відвідати Київ у другій половині серпня під час заходів до 35-ї річниці незалежності України. Про це 30 липня повідомив кореспондент Радіо Свобода у Вашингтоні Алекс Рауфоглу з посиланням на два джерела, обізнані з планами такого візиту.
Про підготовку такого візиту після закритих переговорів Дональда Трампа й Володимира Зеленського 28 липня в Білому домі повідомляли американські медіа.
Візит може відбутися на тлі проходження в Сенаті законопроєкту про нові санкції проти Росії та Ірану, який просував покійний Ліндсі Грем і який після його смерті назвали на його честь.
Документ дає президенту США право запроваджувати мита до 100% проти п'яти найбільших імпортерів російських нафти й газу. Після Сенату законопроєкт має схвалити Палата представників, яка до початку вересня перебуватиме на літній перерві.
ОВА: на Дніпропетровщині через атаки РФ протягом дня загинули троє людей, ще 10 – поранені
На Дніпропетровщині через російські атаки протягом дня загинули троє людей, ще 10 – поранені, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За його словами, сили РФ протягом дня понад 50 разів атакували шість районів області безпілотниками, артилерією та авіабомбами.
У Павлограді кількість загиблих зросла до двох, ще п’ятеро – поранені. Як повідомляють в ОВА, у місті пошкоджені підприємство, багатоквартирний будинок.
На Нікопольщині через російські обстріли пошкоджені ліцей, адмінбудівля, супермаркет, багатоквартирні й приватні будинки, автомобілі – загинула людина, поранень зазнали 47-річний чоловік і жінки 81, 46 і 63 років. Усі лікуватимуться амбулаторно.
Ганжа також повідомив, що на Синельниківщині та на Криворіжжі зайнялися пожежі, пошкоджені автівки – постраждала одна людина, У Дніпровському районі пошкоджений термінал логістичної компанії, а у Самарівському районі під ударом РФ була Губиниська громада.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Підриви автомобілів в Одесі: правоохоронці затримали ймовірних причетних
Служба безпеки та Національна поліція повідомили 30 липня, що їхні співробітники «затримали виконавців обох терактів, які сталися в Одесі 28 липня».
«За результатами комплексних заходів протягом доби було затримано трьох агентів РФ, які заклали саморобні бомби під авто українського воїна та цивільного мешканця. Як з’ясувало розслідування, виконавцями першого вибуху виявилися двоє студентів місцевого технікуму, які на замовлення рашистів замінували автомобіль українського військовослужбовця. Крім цього, фігуранти облаштували поблизу «цілі» замасковану в коробці з-під соку відеокамеру з функцією віддаленого доступу для ворога. За допомогою замаскованого пристрою російські спецслужбісти відстежили наближення військового до машини і дистанційно підірвали її», – йдеться в повідомленні СБУ.
У цьому випадку потерпілий зазнав легких поранень – на відміну від другого інциденту, в якому є загиблий.
«Правоохоронці «по гарячих слідах» затримали виконавця ще одного резонансного теракту, який стався того ж дня у портовому місті. Ним виявився місцевий рецидивіст, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за торгівлю наркотиками. Зловмисник заклав саморобну бомбу під автомобіль цивільного, який підробляв таксистом. За попередніми висновками експертизи, потужність вибухівки становила майже пів кілограма тротилу», – вказано в повідомленні.
Як і в першому випадку, співробітники спецслужб РФ підірвали машину дистанційно, «водій загинув на місці, а пасажирка отримала тяжкі травми та була госпіталізована».
Двом фігурантам слідчі Служби безпеки повідомили про підозру за ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт). Їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Третьому чоловікові інкримінують ч. 3 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт, що призвів до загибелі людини). Йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.
Одеська обласна прокуратура у своєму повідомленні уточнює вік підозрюваних – студентам по 18 років, третьому фігуранту, який названий жителем Чорноморська, – 32 роки.
Затримані перебувають під вартою, їхні коментарі чи коментарі їхнього захисту наразі не оприлюднювалися.
ЄС подовжує тимчасовий захист українців до 2028 року – із обмеженнями для «ухилянтів»
Євросоюз подовджує статус тимчасового захисту для українців до березня 2028 року. Останні формальні кроки для фіналізації рішення, політично погодженого раніше, були зроблені 30 липня, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Продовження захисту ще на один рік забезпечить більшу визначеність і передбачуваність для всіх, хто змушений тікати від війни», – сказано в заяві Ради ЄС.
Водночас тимчасовий захист, погодилися держави ЄС, поширюватиметься лише на українців, що виконують свої військові обов’язки перед Україною.
«Підтримуючи Україну, ми також хочемо переконатися, що вона має змогу захищатися. Саме тому наша схема тимчасового захисту враховує законні потреби України», – заявив міністр юстиції, внутрішніх справ та міграції Ірландії Джим О’Каллаган (його країна зараз головує в ЄС).
Обмеження щодо українців, які виконують військові обов’язки перед Україною, стосується лише нових заявників на тимчасовий захист і не поширюватиметься на тих, хто його вже має. Таким чином, бенефіціари тимчасового захисту можуть розраховувати на його подовження, попри нове рішення ЄС.
Для отримання тимчасового захисту, йдеться в пресрелізі Ради Єврсооюзу, особа повинна буде підтвердити виконання своїх військових обов’язків.
«Це можна зробити, пред'явивши паспорт із відміткою про виїзд, поставленою українською владою, яка підтверджує, що людина законно залишила Україну й, відповідно, виконала вимоги військового обліку. Також це можна підтвердити документом – у паперовій або електронній формі, – який засвідчує звільнення від військового обов'язку або виконання відповідних вимог», – заявили у Раді ЄС.
Втім, законний виїзд із України автоматично не означає виконання військового обов’язку. Приміром, українці можуть їхати з країни в службове відрядження, перебування в якому обмежене конкретним строком. Дозвіл видається на певну кількість днів, однак цього не буде видно в закордонному паспорті.
Від березня 2022 року тимчасовим захистом на території Євросоюзу скористалися понад 4 мільйони вимушено переміщених осіб з України. Він надає право бенефіціарам жити й працювати в ЄС, отримувати освіту, медичну й соціальну допомогу.
Формально рішення Ради ЄС набере чинності після публікації в Офіційному журналі ЄС. Цього можна очікувати найближчими днями. Тоді ж почне діяти обмеження для нових заявників: обов’язковий критерій для отримання тимчасового захисту – виконання військових обов’язків перед Україною.
Через атаку дронів – термінал із експорту казахстанської нафти через РФ знову зупинив роботу
Головний термінал із експорту казахстанської нафти на Чорному морі 30 липня знову, вже втретє за місяць зупинив навантаження сирої нафти на танкери після атак безпілотників на два судна безпосередньо біля терміналу в російському порту Новоросійськ і поблизу нього, пише Reuters.
Міжнародний проєкт «Каспійський трубопровідний консорціум» (КТК), якому належить цей термінал і трубопровід, повідомив 30 липня про зупинення навантаження нафти у зв'язку з нічною атакою дрона на танкер NISSOS SIFNOS під прапором Маршалових островів, що «перебував під навантаженням нафти на виносному причальному пристрої КТК ВПУ-3». Також у КТК повідомили про атаку на танкер MARATHI під прапором острова Мен, який прямував для прийому нафти.
У КТК вказали на «неприпустимість силового впливу на об'єкти міжнародної енергетичної інфраструктури» та «ігнорування» відповідних закликів керівництва Казахстану та «інших іноземних акціонерів, зокрема через Держдепартамент США».
Міністерство енергетики Казахстану підтвердило факт ударів, але не назвало Україну винуватцем події. Підрозділи ЗСУ, які відповідають за застосування безпілотників, повідомили, що за ніч завдали ударів по чотирьох російських танкерах у Чорному та Азовському морях, але не уточнили конкретні місця атак, зазначає Reuters.
У пості в Telegram, який 30 липня опублікував командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді («Мадяр»), ідеться про ще чотирм уражених танкерм у межах військової кампанії проти суден російського «тіньового флоту». Загалом, за словами Бровді, ЗСУ атакували від 6 липня 205 танкерів.
Днем раніше про транспортування через КТК говорили міністр закордонних справ Казахстану Єрмек Кошербаєв та держсекретар США Марко Рубіо. У повідомленні на сайті Держдепартаменту йдеться, що сторони обговорили важливість енергетичної безпеки, зокрема надійного та безперебійного експорту казахстанської нафти. «Держсекретар висловив вдячність за тверду підтримку Казахстаном мирних ініціатив президента Трампа», – наголошується у заяві.
До цього газета The Wall Street Journal писала, що адміністрація США попередила Україну про неприйнятність атак на танкери, які не належать Росії, у зв'язку зі зверненням голови корпорації Chevron, інтереси якої, у тому числі в Казахстані, зачепили нещодавні українські удари.
КТК поєднує нафтові родовища заходу Казахстану та російські на шельфі Каспію з морським терміналом у Новоросійську на Чорному морі. Система є основним експортним маршрутом для казахстанської нафти, на неї припадає понад 80% обсягів, що прокачуються трубопроводом із Казахстану.
ОВА: війська РФ атакували Дніпро, пошкоджена логістична компанія
Російські війська атакували Дніпро, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За його словами, зайнявся термінал логістичної компанії.
Попередньо, люди не постраждали.
За кілька годин до цього війська РФ вдарили по Павлограду – загинула людина, ще 5 – зазнали поранені, серед них є двоє хлопців 11 та 14 років.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Потужне антивоєнне висловлювання». Український погляд на «Одіссею» Крістофера Нолана
Новий фільм Крістофера Нолана «Одіссея» з прем'єри 6 липня зібрав понад 680 мільйонів доларів у світовому прокаті і вже став однією з найкасовіших стрічок року. І критики, і глядачі віддали кінокартині найвищі оцінки – 95–98% на Rotten Tomatoes та 8,5 на IMDb.
«Одіссея» стала найдорожчим фільмом у кар'єрі Нолана із бюджетом у 250 мільйонів доларів та першим його проєктом, повністю знятим на IMAX-камери з використанням 70-міліметрової кіноплівки. Головну роль, Одіссея, виконав Метт Деймон.
В основі сюжету лежить давногрецька однойменна поема Гомера про повернення Одіссея додому після війни. Однак українські глядачі побачили в стрічці значно більше, ніж давню літературну історію. У своїх відгуках вони проводять паралелі з війною Росії проти України, називаючи «Одіссею» історією про час, украдений війною, очікування близьких та непростий шлях додому.
Рютте обговорив з Туском інцидент із російською ракетою у Польщі – це «ще один безрозсудний вчинок РФ»
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте обговорив з польським прем’єр-міністром Дональдом Туском порушення повітряного простору Польщі російською ракетою.
«Польща та НАТО активували свої засоби протиповітряної та наземної оборони. Ми солідарні з Польщею та продовжуватимемо посилювати нашу готовність до захисту від будь-якої загрози, включаючи ракетні атаки. Цей інцидент – ще один безрозсудний вчинок Росії та небезпечний наслідок її війни проти України», – написав він у соцмережі Х.
Рютте засудив російські удари по всій Україні, додавши, що НАТО продовжує надавати необхідну підтримку, щоб Україна могла захистити себе.
Поліція Польщі повідомила, що 30 липня на тлі масованого російського удару по Україні у польському Люблінському воєводстві поблизу населених пунктів Тарнава-Колонія і Токари виявили кратер і розкидані уламки неідентифікованого об’єкта.
Дональд Туск згодом заявив, що польський повітряний простір 30 липня під час масованої атаки Росії по Україні, ймовірно, порушила російська ракета Х-101.
За даними Повітряних сил ЗСУ, російські військові вночі проти 30 липня завдали масованого комбінованого удару по Україні, загалом застосувавши 74 ракети і 284 безпілотники різних типів. Основний напрямок удару – Київщина і Львівщина.
Українські військові попередньо зафіксували влучання трьох протикорабельних, шести балістичних і двох крилатих ракет, а також 17 ударних БпЛА на 20 локаціях й падіння уламків на 13 локаціях. Інформація щодо восьми ракет уточнюється, кажуть у Повітряних силах.
Унаслідок масованого російського удару в ніч проти 30 липня, за даними МВС, в Україні загинули вісім людей, понад 50 – зазнали поранення.
«Це попередження». Що означає звернення до Офісу генпрокуратури про переслідування Лукашенка
Український політолог Володимир Фесенко вважає, що передача до Офісу генерального прокурора України звернення Білоруського демократичного форуму щодо можливого кримінального переслідування Олександра Лукашенка за співучасть у російській агресії ще не означає автоматичного порушення кримінального провадження.