«Газовий зашморг» як аргумент на виборах

Тему вартості газу для населення, а крім того – власний видобуток блакитного палива та транзит російського, так чи інакше обігрують у своїй передвиборчій кампанії всі рейтингові кандидати у президенти. Переважна більшість із них – пропонує власні рецепти зниження ціни на газ для простих українців. Радіо Свобода зібрало найбільш показові «газові» заяви кандидатів та попросила експертів оцінити мотиви і реалістичність їхніх обіцянок.

Знизити ціну на газ, а відтак і на інші комунальні послуги для пересічних українців – ця тема стала мейнстрімом цьогорічних виборів президента на тлі поетапного здорожчання блакитного палива за погодженням з МВФ, наступний виток якого має відбутися першого травня.

Конституція України не передбачає прямих важелів впливу глави держави на ціну газу, однак, кандидатів це не зупиняє.

Газове «меню» від кандидатів: хто дешевше?

Зависокими вважає ціни на газ для українців кандидат у президенти, екс-міністр оборони Анатолій Гриценко. Причину він бачить у тому, що «Україна є слабкою», тож змушена виконувати вимоги кредиторів. Замість підвищення вартості газу Гриценко пропонує навести лад на митниці.

«На час виборів взяли «страхову подушку» – (кредитну програму від МВФ) 3,9 мільярди доларів. А тепер увага: українські експерти дають оцінку того, скільки бюджет не доотримує через махінації на митниці. 4 мільярди доларів! Ви хочере тут підвищувати, а тут – продовжувати красти і не перекривати схеми? Оця вся фальш призводить до того, що ми стаємо «ведомими»: нас ведуть за руку, за вухо, і кажуть, що робить», – такий висновок робить Гриценко.

Днями Гриценко розкритикував і систему субсидій для українців, яким несила платити за газ, тепло та інші комунальні послуги. За його словами, субсидії у нинішньому вигляді не сприяють економії, та в цілому споживання газу домогосподарствами зростає, від чого «збагачуються монополісти».

«Нарощування видобутку власного газу, набагато дешевшого за імпортний, при тому – немає! Але зарплати і бонуси (у НАК «Нафтогаз України») сплачуються справно… Більшу частину населення роблять отримувачами субсидій, залежними від влади. Замість зміцнення вільного за духом і міцного економічно громадянського суспільства мільйонам людей штучно імплантують патерналізм», – вважає Гриценко.

Комік Володимир Зеленський, якому деякі з соціологів наразі віддають перше місце у рейтингу, – чи не найменше з поміж решти кандидатів згадує про газові питання.

Радіо Свобода не знайшло в останніх виступах і заявах кандидата згадок про видобуток та імпорт газу або ж про тарифи. Утім, ще до висування в якості кандидата у президенти Зеленський разом з очолюваною ним студією «Квартал-95» ініціювали флешмоб «#КабмінПерерахуй», у якому закликали українців публікувати комунальні рахунки у соцмережах – заради зниження тарифів.

Найбільше з-поміж усіх кандидатів здешевити газ обіцяє народний депутат Сергій Каплін – у разі перемоги на президентських виборах. Він запевняє, що зменшить вартість блакитного палива для українців учетверо. Для цього – пропонує прибрати із тарифу на газ ПДВ та ренту за використання надр. Свою програму він називає «Соціальним курсом», за аналогією до «Нового курсу» кандидатки Юлії Тимошенко.

​Кандидат від ВО «Свобода» Руслан Кошулинський, зі свого боку, наголошує, що ціна газу для населення – не в полі повноважень президента, як і майже весь блок економічних питань. Однак, за його словами, кандидати говорять про те, що виборці хочуть чути, а не про те, що є повноваженнями президента.

«На превеликий жаль в українській політиці – треба говорити те, що хочуть чути. Але чи це буде виконано, чи це повноваження, на які ти обираєшся? Зокрема, економічна складова – чи це президентські повноваження? Звісно, що ні. Президентські повноваження чітко виписані у п’ятому розділі Конституції України. Але якби окрім того, що вони говорять вони би це втілювали?... Це кон’юнктура: подивилися, чого люди хочуть, і почали про це говорити», – заявив Кошулинський на Youtube-каналі ВО «Свобода».

Водночас сам кандидат Кошулинський стверджує, що газ для простих українців є дорожчим, ніж він міг би бути. Кандидат порівнює собівартість газу власного видобутку (за його словами, це 3,5 гривень за кубометр), і ціни для різних категорій споживачів (8-9 гривень за кубометр). І стверджує, що підвищення ціни на газ для громадян до рівня, який платить бізнес та енергетика – «вигідне обленерго та олігархам». З іншого боку, підвищення ціни на газ «є пропозицією українського уряду для МВФ», а не вимогою МВФ, нагадує Кошулинський.

«Міжнародний валютний фонд вимагає одного: збалансованого бюджету, щоб Україна могла повертати борги», – підсумовує він.

Олег Ляшко, кандидат від «Радикальної партії» – також обіцяє знизити вартість блакитного палива. Але не лише для простих українців, а й для промисловості. Заяви про це він робив, зокрема, під час висування своєї кандидатури на з’їзді партії.

Джерелом такого зниження має бути газ українського видобутку, який, на думку Ляшка, має невисоку собівартість. Водночас кандидат запевнив, що забезпечить податковими пільгами українських видобувників, зможе залучити інвестиції в український газовидобуток, а також – у розвиток альтернативних джерел електроенергії та тепла.

Принаймні так пояснив кандидат свої наміри Радіо Свобода.

Кандидат у президенти від частини проросійської опозиції Євгеній Мураєв, як і більшість учасників президентських перегонів, стверджує, що газ має бути значно дешевшим. Однак він звинувачує у нинішньому рівні цін екс-міністра екології Миколу Злочевського та американських бізнесменів, які, на його думку, володіють частиною українського газовидобутку, а також – керівництво «Нафтогазу».

«Вдумайтеся: надра – наші. Газ – нібито теж наш, він же в надрах! Скажіть, логічною буде формула: ціна видобутку, ціна транспортування, переробки плюс – облікова ставка НБУ? Адже наш регулятор вважає, що це – норма прибутку. І тоді ціна на газ – 3,5 тисячі гривень, і не треба ходити до АП», – пропонує Мураєв.

Мураєв не оминає і проблеми переговорів щодо продовження угоди про транзит російського газу територією України, які наразі є безрезультатними. Він звинувачує чинну владу у тому, що вона не здатна успішно проводити такі перемовини з Росією, і стверджує, що вікно можливостей для збереження транзиту через Україну зачиняється.

Петро Порошенко, чинний глава держави і кандидат на цю посаду, неодноразово говорив про те, що підвищення ціни на газ – вимушений крок, викликаний міжнародними зобов’язаннями України і боргами, які накопичили попередні уряди України. Під час однієї з зустрічей із представниками бізнесу Порошенко уточнив, що розрахунки по старих кредитах наразі складають 54 мільярди доларів.

«Меморандум з МВФ підписали 31 жовтня 2008 року… Хто на той час був прем'єр-міністром, я називати не буду. Французькою це звучить так: «Шерше ля фам». Але хто б там не був, подібні зобов’язання носять не персональний, а міжнародно-правовий характер. Хоча брали одні, а виконувати мають інші. Селяві», – додав президент.

За словами президента, якби Україні не потрібно було виплачувати борги, вона б змогла утриматися від траншу МВФ, а відтак донори не давали би рекомендацій підвищувати ціни на газ.

Порошенко також заявив, що дешевий газ подають у «російській клітці», і лише так можна виконати обіцянку про зниження тарифів.

Вже 29 січня, під час висування своєї кандидатури на другий президентський термін Порошенко у своїй промові наголосив, що одним з пріоритетів державної політики в разі його обрання будуть не так нижчі тарифи, як подолання бідності, «яка не є меншим ворогом України, ніж Російська Федерація».

Між тим, торік Порошенко, який звинувачує своїх опонентів на виборах у популізмі, теж обіцяв знизити ціну на газ.

«Ціни на газ ми перерахуємо. В менший бік. Бо Україна переплачувала – що? – корупційну складову!» – заявив Порошенко, відвідуючи Трипільську ТЕС.

Але цю обіцянку глава держави не виконав, констатує портал «Слово і діло», який моніторить виконання політиками всього наобіцяного.

Кандидат у президенти, міський голова Львова та лідер партії «Самопоміч» Андрій Садовий під час зустрічей з виборцями говорить не стільки про здешевлення газу, скільки про збільшення його видобутку в Україні та як наслідок – про відмову від імпорту.

«В останні 20 років Україна балансує (видобуток) на рівні 20 мільярдів кубометрів на рік, у той час, коли держава потребує всі 32 мільярди. Це робиться для того, щоб уся країна «сиділа» на російській газовій голці, щоб Україну було легко контролювати. Адже коли йдуть газові схеми з країною-агресором, то конкретні люди заробляють на цьому величезні прибутки. Зокрема з цього бізнесу отримали великі гроші олігархи», стверджує Садовий.

Відтак він ставить собі за мету в разі перемоги на виборах вихід на видобуток 32 мільярдів кубічних метрів власного газу на рік. Через аукціони він має намір залучити до цього сектору іноземних інвесторів.

Водночас Садовий згадав і про собівартість українського газу: він стверджує, що це 100 доларів за тисячу кубів, тоді як вартість імпортного ресурсу, за його словами, перевищує 380 доларів.

Між тим, оптова вартість газу на ринку ЄС у 2019 році буде у межах 230 -270 доларів за тисячу кубометрів, стверджують аналітики Concorde Capital.

Ціна на газ має бути знижена щонайменше удвічі, стверджує кандидат у президенти Юлія Тимошенко. Вона згадує про обіцянки чинного глави держави і уряду про те, що газ в Україні більше не дорожчатиме, і про те, що 1 листопада його вартість для населення таки зросла.

«Але після цього… на 23,5% рішенням уряду Порошенка була підвищена ціна на газ знову. Газ українського видобутку має коштувати не більше 90 доларів за 1000 кубічних метрів. А сьогодні українцям на наш власний український газ, на власність народу України ставлять 300 доларів за 1000 кубічних метрів. Де совість? Після інаугурації нового президента ціна на газ буде знижена мінімум вдвічі. Я гарантую це, гарантую твердо», – заявила кандидат.

Кандидат у президенти Олександр Шевченко, засновник курорту «Буковель», виступив проти «владних прокладок» у газовому секторі.

«Тарифи мають бути справедливі. Це коли добувається газ, і нема отих владних прокладок, є видобуток газу – і є споживач. Оце є справедлива ціна. Має бути достойний рівень життя і справедлива ціна на газ. А вона по-любому буде справедлива», – наголосив Олександр Шевченко у інтерв’ю, яке він оприлюднив у соцмережах.

При цьому він не пояснив, як буде забезпечено роботу української газотранспортної системи та локальних мереж (зокрема тих, що у користуванні обленерго) в системі тарифоутворення, в якій є лише «видобуток газу, і є споживач».

​Мотиви кандидатів: не зменшення цін, а перемога на виборах і відродження «схем»

Колишній член НКРЕКП, експерт з питань енергетики Андрій Герус констатує: у бідній країні, де ціна на газ б’є по їхньому гаманцю 90% населення, всі політики будуть популістами, «щоб мати якісь рейтинги та голоси». Однак, ступінь популізму відрізняється залежно від того, у владі політик, чи в опозиції.

«В опозиції популізму завжди більше. Але як тільки опозиція стає владою, то популізму меншає. Але щойно влада стає опозицією, то популізму більшає. Щодо ціни на газ. Теоретично її можна знизити, якщо а) ціна на європейському ринку буде й надалі падати так, як падає останні три місяці; б) знайдуть компенсатори – що буде наповнювати бюджет замість ціни на газ. Чи вірю я, що зорі так складуться і це все станеться – не вірю», – визнає експерт.

Одним з таких компенсаторів теоретично може бути скасування податкових пільг для великого бізнесу, наближеного до чинної влади, пояснює Андрій Герус.

«Це відміна податкових пільг для олігархів і введення для них справедливих податків, щоб змусити їх платити податки. І бажано – ріст ВВП понад 5%».

Серед прикладів таких пільг, які наводить експерт – звільнення від податку на додану вартість обладнання для сонячних електростанцій до 2022 року та відсутність справедливої ренти на вугілля, яку нині намагається запровадити частина депутатів.

Обіцянки кандидатів в президенти України знизити ціну на газ є фейком, тому що вони не знають, як цього досягти, заявив екс-міністр фінансів Олександр Данилюк в ефірі Радіо НВ.

«Я впевнений, що всі хочуть, щоб тарифи на газ були знижені. Ніхто не хоче платити високі тарифи. І це емоційно обґрунтовується тим, що ми в Україні видобуваємо газ, і тому тарифи повинні бути знижені. Але я впевнений на 121%, що кандидат, який говорить про це, не розуміє, як цього досягти», –вважає екс-міністр фінансів.

За його словами, наслідками спроб здешевити газ може стати припинення співпраці України з Міжнародним валютним фондом, «а зараз без МВФ країна не зможе існувати, особливо в 2019 році, який є роком виборів».

Крім того, колишній міністр фінансів заявив, що дві ціни на газ (для промисловості та приватних споживачів) створюють можливості для зловживань: можна купувати газ за нижчою ціною, «як для громадян», а продавати – за вищою, «як для бізнесу».

Тема газових тарифів є супер-актуальною,опитування свідчать, що високими тарифами стурбована більшість українців, констатує політолог Володимир Фесенко. За його словами, кандидати це знають, виносять на обговорення «відповідно особливостей свого електорату».

«Електорат Тимошенко бідніший, ніж у Порошенка. І я певен, що Юлія Тимошенко, яка обіцяє удвічі здешевити газ, це зробить (в разі перемоги на президентських виборах). Я дискутував з нею на телеефірах і зрозумів, що вона сприймає тему ціни газу як більш довгострокову піар-стратегію, націлену також на перемогу на парламентських виборах. Те, що обіцяє, наприклад, Сергій Каплін – менш реалістично. В Петра Порошенка газу, закономірно, приділяють менше уваги. Для електорату Порошенка, а також Зеленського, більш актуальними є інші теми», – заявив Фесенко.

Він додав, що Тимошенко успішно «намацала больову точку виборців», відтак газові обіцянки у її виконання можуть справити ефект на виборця.

Від газових обіцянок – до газового шантажу?

Чим ближче до виборів, тим більше тривоги викликають в українців платіжки за газ і газова тема загалом. І проблема не лише у запланованих та заздалегідь анонсованих підвищеннях.

• У багатьох регіонах України у платіжках за газ з’явилися додаткові суми. В облгазах пояснюють це тим, що взимку газ «приводять до стандартних умов»: на холоді щільність блакитного палива зростає, хоча лічильник і показує такий самий прокачаний об’єм. Цікаво, що у попередні роки «приведення до стандартних умов» чомусь не було: ця новація випливла саме напередодні виборів. Платіжки з завищеними тарифами на газ, які прийшли споживачам у січні, є незаконними, платити за ними не потрібно, заявив міністр соціальної політики Андрій Рева. Однак у людей, які не платять, «борги» у платіжках накопичуються
• У деяких регіонах платіжки отримали ще одну графу: «рекомендований платіж». Зазвичай він більший за спожиті обсяги газу, стверджують споживачі.
• У січні у багатоквартирних будинках, у яких немає лічильників, газові рахунки потроїлися: норма споживання газу на людину збільшилася з 3,3 до 9,9 кубометрів на людину на місяць. Це сталося через низку судових рішень, які скасували постанову Кабміну від 2016 року, яка встановлювала норми споживання газу, пояснює Андрій Герус.
  Однак, вже 30 січня уряд ухвалив нове рішення про норми споживання газу: 3,29 куба на місяць на особу, фактично повернувши попередні показники, повідомив прем’єр Володимир Гройсман.
• Українсько-російсько-європейські переговори про транзит газу до ЄС наразі не дали результатів. Частина експертів та політиків через це висловлює побоювання, що Україна може втратити доходи від російського транзиту (близько трьох мільярдів доларів на рік), а через недовантаженість газогонів – отримати проблеми з постачанням палива власним споживачам.

Дія українсько-російської угоди про транзит завершується 1 січня 2020 року, відтак у наступному році ця тема сягне піку актуальності, визнає політолог Володимир Фесенко.

«Зараз про тему транзиту мало говорять, однак про неї згадують кандидати Євгеній Мураєв і Юрій Бойко. Для них ця тема теж не є головною, однак є знаковою, враховуючи специфіку їхнього електрату», пояснює Фесенко.

Експерт з питань енергетики Сергій Дяченко у коментарі Радіо Свобода висловив упевненість, що облгази та інші гравці цієї галузі навмисно нагнітають тему блакитного палива напередодні виборів.

«Всі ці самочинні дії облгазів є незаконними. Наприклад, вони говорять про зміну щільності газу взимку, але облгази не мають «щільномірів» на газогонах, щоб визначати, скільки треба платити в різні сезони. Чому ці теми виникли зараз, а не торік? Нагнітається ситуація перед виборами. Це дуже болюче для тих, хто живе на одну пенсію. От я плачу 150 – нечутливо. Ситуація розкручується, плюс із фінансовою групою Дмитра Фірташа пов’язані Юрій Бойко та інші кандидати у президенти, зацікавлені у політичній нестабільності навколо цін на газ», – пояснює Дяченко.

Найкращий вихід у цих умовах – щоб люди встановлювали лічильники, а уряд заохочував до цього, каже експерт.

Наразі дії облгазів мають на меті передовсім отримання прибутку їхнім власником, але ці кошти інвестуватимуться в політичний вплив, стверджує співзасновник партії «Демократична Сокира», блогер Антон Швець. Він не виключає, що в разі серйозної загрози «газовим схемам» їхні вигодоотримувачі підуть і на масштабну політичну дестабілізацію.

«Приведення газу до стандартних умов – це маніпуляція для тих споживачів, які мають більш-менш сучасні лічильники, в яких «приведення до стандартних норм» вже і так виставлене. Додаткове «приведення» є суто спробою заробити грошей. Інша махінація – рекомендований платіж, виставлений за нормами, які діяли з кінця 90-х до 2015-го року, і зараз відбулася спроба їхньої реставрації через оскарження облгазами Дмитра Фірташа більш сучасних норм в судах. Пояснюємо просто: облгази хочуть більше грошей. Чи такі дії облгазів мають на меті лише збільшення прибутку, чи вони мають політичну складову? Ми вважаємо, що зараз Фірташ має на меті лише збільшення прибутку. Який він вже буде інвестувати в політичний вплив, у свої проросійські проекти, медійні й політичні. Напряму дестабілізувати політичну ситуацію за допомогою облгазів він почне, якщо його схемам буде завдано критичного удару, для чого треба ще багато працювати. Але це можливо та вірогідно», – визнає Швець.

Нацкомісія з регулювання енергетики та комунальних послуг заборонила операторам газорозподільної системи проводити донарахування в платіжки за природний газ.

«Регіональній газовій компанії» бізнесмена Дмитра Фірташа належать 20 облгазів по всій Україні. У компанії заявили, що сума перерахунку за минулі періоди наведена інформативно і не підлягає сплаті.

Тим часом частина кандидатів у президенти вже зараз демонтсрує зусилля для зміни ціни на газ. Так, голова «Радикальної партії» Олег Ляшко разом з іншими членами своєї фракції заблокував парламентську трибуну під час ранкового засідання, вимагаючи зниження цін на газ для населення і звільнення керівництва НАК «Нафтогаз України».