Доступність посилання

ТОП новини

Радіо Свобода Daily: Підозрювані у справі Шеремета – хто вони?


Обшук у будинку Андрія Антоненка, ветерана війни і музиканта. Київ, 12 грудня 2019 року
Обшук у будинку Андрія Антоненка, ветерана війни і музиканта. Київ, 12 грудня 2019 року

Підозрювані у справі Шеремета: ветерани бойових дій, волонтерка і військова

Поліція оприлюднила прізвища п'ятьох осіб, підозрюваних у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета:

  • контрактна військова Збройних сил України Яна Дугарь
  • дитячий хірург, яка надавала допомогу військовим під час АТО, Юлія «Лиса» Кузьменко
  • ветеран бойових дій Андрій Riffmaster Антоненко
  • подружжя учасників бойових дій Владислав «Буча» та Інна «Пума» Грищенки

За висновками поліції, Яна Дугарь за кілька днів до вбивства фотографувала розташування камер спостереження на місці, де вибухнула машина Шеремета. Ці ж камери нібито зафіксували за кілька днів чоловіка та жінку, які вночі закріпили вибуховий пристрій на дні автомобіля. За версією слідства, це – Антоненко та Кузьменко. А мотив злочину, за висновками слідства, – дестабілізації «соціально-політичної ситуації в державі шляхом вбивства відомої особи». Що розповіли керівники МВС про справу Шеремета, читайте у матеріалі. Радіо Свобода також зібрало перші реакції користувачів соцмереж щодо цієї справи.

Що робить у Києві знімальна група російської «Звєзди»

Знімальну групу телеканалу Міноборони Росії «Звєзда», що прилетіла до Києва, можуть притягти до адміністративної відповідальності за проведення незаконної зйомки під час перетину кордону, повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко. За його словами, їхнє перебування на території України буде відстежувати СБУ.

Вранці 12 грудня на сайті «Звєзди» з’явилася інформація про те, що знімальну групу цього каналу пустили в Київ. Кореспондентка Діана Сіразі й оператор Олександр Столєров прилетіли у «Бориспіль» «після запрошення українського президента Володимира Зеленського». Зеленський на підсумковій пресконференції в Парижі 9 грудня після «нормандського саміту» заявив, що російські ЗМІ мали б приїхати до України, на Донбас, щоб побачити все на власні очі.

А тим часом президент України Володимир Зеленський дав інтерв’ю російському державному телеканалу.

«Головне, що всі ми почали спілкуватися», – сказав Зеленський. Повну версію розмови обіцяють оприлюднити 15 грудня в ефірі програми «Москва. Кремль. Путін» на телеканалі «Россия-1».

Хто допомагає Коломойському нарощувати вплив після перемоги Зеленського на виборах

У передвиборчій програмі нинішнього президента України Володимира Зеленського не було слова «деолігархизація». Але його сценічний герой Голобородько, за якого фактично і проголосували українці, саме це й робив – протистояв олігархам, які, змовившись між собою, ділили країну. Тож подібні очікування українців перемістились на Зеленського і в реальному житті.

Але в реальності один із українських олігархів – Ігор Коломойський – виявився його бізнес-партнером. І мав великі сподівання на наступну п'ятирічку: щонайменше повернути собі втрачене – наприклад, «Приватбанк», а краще – суттєво розширити вплив на владу та політичну ситуацію в країні.

Тепер для олігарха, який потрапив під приціл американських правоохоронців – це питання принципове. Після повернення в Україну політично-бізнесова активізація Коломойського відчутна на багатьох фронтах. «Схеми» дослідили, як це відбувається, хто його агенти у владі та чи не став таким сам президент Володимир Зеленський.​

Далі коротко:

  • В Одесі з-під завалів дістали останніх жертв пожежі, повідомили в ДСНС. ​
  • Верховна Рада ще на один рік продовжила дію закону про «особливий статус Донбасу».
  • Речниця МЗС Росії Марія Захарова заперечила необхідність Москви видати на запит Нідерландів фігуранта справи про збиття малайзійського «Боїнга» на Донбасі у 2014 році Володимира Цемаха.
  • Росія може провести «свої Олімпійські ігри», заявила спікер Ради федерації Валентина Матвієнко, реагуючи на рішення ВАДА про відсторонення команд під російським прапором від Олімпіад та чемпіонатів світу.
  • Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас назвав «іноземним втручанням» схвалення у США санкцій з метою блокування «Північного потоку-2».

Як влаштувати вибори в окупації і не обрати окупантів – хорватський досвід

Майже п’ятирічна війна на сході Хорватії завершилась мирними переговорами та виборами, які відбулись 1997 року. Саме після них Подунав’я остаточно повернулось до складу держави на правах звичайного регіону. Хто отримав право голосувати на непідконтрольних територіях і як вдалося не привести до влади відвертих сепаратистів – журналісти Радіо Свобода дізнавались в організатора тих доленосних для Хорватії виборів.

«Не через мову»? Детальніше про мотиви вбивства Артема Мирошниченка

Останні два тижні ми слідкуємо за ситуацією в Бахмуті – там 29 листопада напали на громадського активіста Артема Мирошниченка, через 8 днів він помер, перебуваючи в комі. На нього, як з'ясувало слідство, напали двоє неповнолітніх. Одному з них суд вже змінив запобіжний захід на взяття під варту – раніше він перебував під домашнім арештом. Брат загиблого, Сергій, та багато активістів Бахмута кажуть, що Мирошниченка вбили за його позицію. Зокрема, стверджували, що був свідок, який чув, що невдоволення нападників викликало те, що Артем спілкувався з ними українською мовою.

Тим часом суд розповсюдив заяву, що поки що немає ніякої інформації, що напад спровокувала ненависть на мовному ґрунті. Радіо Донбас.Реалії докладніше розпитало про цю справу адвоката сім'ї Мирошниченка, координатора приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини в Краматорську Олександра Кадієвського.

Історії трьох жінок, які пройшли війну на Донбасі

Повернувшись додому з фронту, вони намагаються бути такими ж сильними, як на передовій. Вдається – не кожній. Жінкам-військовим непросто знайти себе в мирному життя. Хтось зрештою ціною надзусиль повертається до мирної професії, щоденних родинних клопотів і турботи про дітей, у когось починаються проблеми з алкоголем, напади агресії тощо. Про проблеми жінок на війні й після неї, які в українському суспільстві прийнято замовчувати – читайте тут.​

Трамп назвав «безглуздим» визнання Ґрети Тунберґ «Людиною року»

Президент США Дональд Трамп назвав «безглуздим» визнання 16-річної екоактивістки Ґрети Тунберґ «Людиною року» за версією американського видання Time.

«Так безглуздо. Ґрета має навчитися справлятися зі своїм гнівом, а потім піти на хороше старе кіно з другом! Розслабся, Ґрето, розслабся!» – написав Трамп у твітері.

Тунберґ після твіту американського лідера традиційно змінила допис про себе на своїй сторінці у твітері: «Підліток, що працює над проблемою управління гнівом. Наразі розслабляється і переглядає зі своїм другом старе кіно».

Розслабтеся і не забувайте про почуття гумору!

Ваше Радіо Свобода Daily

Радіо Свобода Daily – читайте все в одному мейлі! Усі важливі новини та ексклюзиви нашого сайту в одному листі. Надсилаємо щодня (окрім неділі) о 7-й ранку якраз до вашого сніданку. Підписатись на розсилку можна тут.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG