«Слідство.Інфо»: настоятель монастиря УПЦ МП, де знайшли підпільну школу, ймовірно, виїхав з України
Настоятель чоловічого монастиря «Свято-Покровська Голосіївська пустинь» архієпископ Ісаакій Ворзельський (Федір Андроник), ймовірно, залишив територію України на наступний день після публікації розслідування про діяльність підпільної школи на території монастиря УПЦ МП в одному з районів Києва. Про це повідомляє «Слідство.Інфо» з посиланням на джерела у правоохоронних органах.
За даними журналістів, архієпископ Ісаакій виїхав о 23:10 7 січня на автомобілі Тойота, яким зазвичай користується у Києві. Він виїхав до Молдови через пункт пропуску Могилів-Подільський-Отач.
Джерела журналістів повідомили, що вже майже тиждень настоятель храму московського патріархату перебуває на території Молдови.
Ісаакій Ворзельський на дзвінки та повідомлення протягом пʼяти днів не відповідав. Згідно з даними з відкритих джерел, Ісаакію Ворзельському 61 рік.
Голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ МП митрополит Климент у розпові з журналістами сказав, що не має даних про виїзд Ворзельського.
6 січня проєкт «Слідство.Інфо» оприлюднив розслідування проєкту про те, що в Києві діє підпільна школа УПЦ (МП), де викладають за радянськими підручниками, показують російські фільми і навчають російським пісням.
Журналісти вказують, що школа працює при монастирі УПЦ (МП) «Голосіївська пустинь». Директорка називає заклад «сімейним клубом», утім, він працює за розкладом як звичайна школа.
Документи школярів, як стверджується в розслідуванні, для формальності зберігають у ліцензованих українських школах, хоча діти там не навчаються. Загалом нині у цій школі навчається понад 60 дітей з 1 по 9 клас.
У Міністерстві освіти і Службі безпеки України після цього повідомили про проведення перевірки.
Згодом у коментарі Суспільному Климент сказав, що школа, про яку повідомило «Слідство.Інфо», не створена рішенням священного синоду УПЦ і офіційно не зареєстрована, а також те, що йому не відомо, про який заклад при монастирі йдеться у матеріалі розслідувачів.
У травні минулого року в Україні почали перевірку Української православної церкви (в єдності з Московським патріархатом) на предмет зв’язків із Росією. Тоді сплинув дев’ятимісячний термін, який законом був відведений церкві на те, щоб довести відсутність зв’язків із Росією.
Нині суд розглядає справу про припинення діяльності Київської митрополії Української православної церкви (Московського патріархату).
У 2023 році релігієзнавча експертиза статуту Української православної церкви (Московського патріархату) показала наявність церковно-канонічного зв’язку з Російською православною церквою, повідомила Державна служба з етнополітики та свободи совісті. У службі кажуть, що УПЦ продовжує перебувати щодо РПЦ у відносинах підпорядкування.
УПЦ (МП) цю релігієзнавчу експертизу назвала «незаконною та проведеною з порушенням законодавства та такою, що виходить за межі предмета свого дослідження».
Вторгнення Росії в Україну триває довше, ніж війна Радянського Союзу проти Гітлера
Три роки. 10 місяців. 18 днів.
Станом на 12 січня, саме стільки часу минуло з моменту, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну: найбільший і найкривавіший конфлікт в Європі з часів Другої світової війни.
Це на один день довше, ніж Радянський Союз воював із нацистською Німеччиною між 1941 і 1945 роками під час Другої світової війни, найбільшого і найкривавішого конфлікту 20 століття.
Однак є одна важлива відмінність.
У 1945 році Москва воювала з німецькими військами на тисячах квадратних кілометрів, витіснивши їх з країни – аж до Берліна. Це завершилося перемогою у війні, яку росіяни сьогодні називають Великою Вітчизняною війною.
Президент Росії Володимир Путін часто порівнює війну проти України з «Великою Вітчизняною війною», вихваляючи радянську армію, яка розгромила гітлерівських нацистів.
У 2026 році Москва не лише є агресором щодо України, але й зазнає труднощів на полі бою. Замість стрімкого захоплення територій, російські війська просуваються уперед із черепашачою швидкістю. Це більше нагадує Першу світову війну, ніж Другу.
Мовчання Путіна у відповідь на дії Трампа. Уже не партнер?
Події перших робочих днів 2026 року демонструють різку зміну ставлення президента США Дональда Трампа до Росії та російського керманича Володимира Путіна. Сподівань переконати кремлівського господаря змінити стратегічного партнера та перейти від Сі Цзіньпіна до Трампа, схоже, не залишилося. З потенційного партнера у грандіозних взаємовигідних проєктах Росія перетворилася на «ворога Америки», з яким можна не церемонитися, проаналізувала Російська служба Радіо Свобода.
МОЗ: через удари РФ в Україні пошкоджений чи зруйнований 2 551 медичний об’єкт
На початок січня 2026 року в Україні підтверджене пошкодження чи руйнування через російську агресію 2551 об’єкта у 817 медичних закладах, повідомило 13 січня Міністерство охорони здоров’я.
«Зокрема, внаслідок дій ворога повністю зруйновано 327 об’єктів, що входять до складу 125 закладів охорони здоров’я. Найбільших пошкоджень зазнали медичні заклади Донецької, Харківської, Херсонської, Луганської, Запорізької і Миколаївської областей», – йдеться в повідомленні.
За даними МОЗ, повністю відновлено 703 об’єкти, ще 325 – перебувають у стані часткового відновлення, а 65 об’єктів, які раніше були відновлені, зазнали пошкоджень внаслідок повторних російських атак.
Дані щодо об’єктів, розташованих на окупованих територіях, залишаються обмеженими через відсутність можливості підтвердити масштаби руйнувань, зазначили у міністерстві.
Крім того, як повідомили у МОЗ, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні були знищені 283 автомобілі екстреної медичної допомоги, ще 171 авто пошкоджене, а 80 – захоплене військами РФ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Зеленський заявив про «продуктивну роботу» з США
Президент України Володимир Зеленський заявив про «дуже продуктивну роботу» з Сполучними Штатами Америки.
«Говорив із конгресменами США – Ліндсі Гремом, Річардом Блюменталем. Вдячний за незмінну двопартійну підтримку Конгресу. У нас є зараз дуже продуктивна робота з президентом Сполучених Штатів, з його командою. Поінформував про ситуацію з російськими ударами, про потребу ППО. Говорили, як додатковий тиск на Росію може забезпечити сильні дипломатичні результат», – сказав він у відеозверненні.
За словами Зеленського, важливо, щоб в адміністрації США було якнайбільше «інструментів для правильного тиску».
Президент також зазначив, що продовжується підготовка документів з США щодо гарантій безпеки, щодо відновлення.
«Реально працюємо так, щоб на найближчий час були можливі формати підписання і затвердження, юридичного затвердження в Конгресі США, в українському парламенті. Сьогодні на доповіді був Рустем Умєров, зокрема й по цих питаннях. Треба, щоб тематика України у відносинах з Америкою залишалася на топовому рівні, незважаючи на всі інформаційні та політичні виклики, які сьогодні є», – додав Зеленський.
Минулого тижня сенатор США Ліндсі Ґрем повідомив, що президент США Дональд Трамп «дав зелене світло» двопартійному законопроєкту про санкції проти Росії.
У травні минулого року сенатор-демократ Річард Блюменталь і сенатор-республіканець Ліндсі Ґрем заявили після розмови з президентом України Володимиром Зеленським у Києві, що Сенат США може розпочати розгляд законопроєкту про санкції, який має широку двопартійну підтримку в Сенаті. Для ухвалення закону його мають схвалити Сенат і Палата представників Конгресу США, а потім підписати президент. Законопроєкт передбачає, зокрема, запровадження 500-відсоткових мит на імпорт із країн, які купують російську нафту, газ, уран і нафтопродукти. Ініціативу підтримали понад 80 зі 100 сенаторів.
Дві жінки поранені через обстріл Росією Краматорська
Російські військові 13 січня обстріляли із реактивної системи залпового вогню «Торнадо-С» Краматорськ на Донеччині, повідомила у телеграм-каналі міська рада.
Внаслідок обстрілу поранені дві жінки 1965 і 1969 років народження. Їх шпиталізували у стані середньої тяжкості.
«Дві жінки отримали вогнепальні осколкові поранення кінцівок і мінно-вибухові травми», – йдеться в повідомленні.
Крім того, у міській раді Краматорська додали, що внаслідок удару пошкоджені вісім житлових будинків.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Чим «не вгодив» Малюк? Залаштунки гучних відставок, енергетика та «Міндічгейт»
Верховна Рада України 13 січня підтримала подання президента Володимира Зеленського і відправила голову СБУ Василя Малюка у відставку.
- Які були претензії до Малюка?
- Чому Зеленський відправив його у відставку?
- Чому не призначають нового очільника СБУ?
- До чого тут атаки на НАБУ і САП?
- І чи могла бути ця відставка помстою Андрія Єрмака, ексочільника Офісу президента України?
Також ВР розглянула інші кадрові пропозиції: депутати звільнили міністра цифрової трансформації Михайла Федорова. Його Зеленський бачить новим міністром оборони.
Очікується також призначення нового міністра енергетики: ним може стати експрем’єр Денис Шмигаль, якого цього ж дня відправили у відставку з посади міністра оборони. Втім, відставивши Шмигаля, депутати не змогли його перепризначити.
На що впливає міністр енергетики та чим загрожує його відсутність?
«Багато що залежить від авторитету міністра. Коли він є – це певний сигнал для всіх. Рішення приймаються швидше, люди їх виконують, заступники ведуть переговори із міжнародними партнерами. Все вирішується набагато ефективніше, коли є повноцінний міністр, ніж коли його немає», – сказав в етері Радіо Свобода (програма «Свобода Live») Юрій Вітренко, в.о. міністра енергетики України (2020-2021).
Медіа повідомляли, що багато кандидатів відмовились від цієї посади через критичний стан енергосистеми України.
«Стан відповідає ситуації в країні. Триває повномасштабна війна, і енергетика є постійним об’єктом ударів з боку Росії […] Навіть до цього, коли я виконував обов’язки міністра […], українська енергетика була однією з найдорожчих у світі […] Це була дуже корумпована сфера, де було багато інтересів».
- Що трапилося?
- У чому конфлікт?
- І чому Зеленський перетасовує кадри?
- Що означають ці ротації?
- І чи є це наслідком «Міндічгейту»?
- Як усе це вплине на ситуацію з енергетикою?
- І чи вплине?
- До чого готуватися українцям?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
На Дніпропетровщині через атаки РФ постраждали двоє людей, серед них є дитина – ОВА
На Дніпропетровщині через російські атаки FPV-дронами та артилерією постраждали двоє людей – 13-річний хлопчик та 58-річна жінка, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
Це сталося у Нікопольському районі. За його словами, також через атаку РФ пошкоджені три приватні будинки, чотири господарські споруди, гараж, газогін та лінія електропередач.
Крім того, сили РФ КАБом вдарили по Петропавлівській громаді (Синельниківський район), написав у телеграмі голова ОВА. Проте про пошкодження чи постраждалих він не повідомив.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують інші українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
В ЄС пояснили, чому не захоплюють судна «тіньового флоту» за прикладом США
Дії держав-членів Європейського Союзу у відкритому морі щодо танкерів «тіньового флоту» обмежені міжнародним правом, заявив 13 січня в Брюсселі в коментарі Радіо Свобода посол Євросоюзу з санкцій Девід О’Салліван.
Відповідаючи на запитання щодо можливості перехоплення підсанкційних танкерів за прикладом США, спецпредставник ЄС із санкцій зауважив, що «в міжнародному праві не так просто взяти і вилучити судна у відкритому морі».
«Юридична ситуація щодо підсанкційних суден у міжнародних водах є складною і не підходить для такого типу військового втручання… Наші держави-члени й надалі керуються повною повагою до міжнародного права. Ми діємо через санкції, обговорення з державами прапора, заохочення країн, які імпортують російську нафту, не допускати санкціоновані судна до своїх портів. Тож ми поступово обмежуємо ефективність «тіньового флоту». Росія зараз бореться за пошуки тих, хто може транспортувати її нафту. Надаємо перевагу чинити тиск саме в такий спосіб», – пояснив О’Cалліван.
Раніше цього місяця в Пентагоні заявили, що Сполучені Штати перехоплюватимуть усі судна «тіньового флоту», що транспортують венесуельську нафту.
9 січня Берегова охорона США затримала нафтовий танкер Olina неподалік Трінідада і Тобаго. За даними агенції Reuters, це було п’яте затримане судно за останні тижні.
Американські військові 7 січня затримали два танкери «тіньового флоту»: Bella 1 (Marinera) і Sophia. Обидва судна перебувають у списках санкцій Міністерства фінансів США через перевезення підсанкційної іранської, венесуельської та російської нафти.
Наприкінці грудня Берегова охорона США спробувала затримати в Карибському морі танкер Bella 1, що йшов під панамським прапором і прямував до Венесуели. Екіпаж, що складається з громадян Росії, України та Індії, відмовився підкорятися вимогам американських військових та змінив курс, після чого Берегова охорона розпочала його переслідування. Члени екіпажу танкера намалювали на своєму борту прапор Росії. Через кілька днів після інциденту судно було перейменовано на Marinera і внесено до Російського морського реєстру судноплавства.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс після затримання судна заявив, що це був «фальшивий російський танкер». «Вони намагалися видати себе за російський нафтовий танкер, щоб обійти санкційний режим», – сказав він в інтерв’ю Fox News.
Після захоплення танкера Міністерство транспорту РФ опублікувало заяву, в якій ішлося про те, що Bella 1 отримав тимчасовий дозвіл на плавання під прапором Росії. У відомстві заявили, що відповідно до норм Конвенції ООН з морського права 1982 року, «у відкритому морі діє режим свободи судноплавства, і жодна держава не має права застосовувати силу щодо суден, які належним чином зареєстровані в юрисдикціях інших держав».
«Водопостачання має бути відновлене без графіків»: Свириденко обговорила з головою ОВА ситуацію в Ірпені
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко обговорила з керівником Київської ОВА Миколою Калашником ситуацію із водопостачанням в Ірпені. Про це вона повідомила у телеграмі.
За її словами, максимально оперативно має бути відновлене нормальне водопостачання без графіків – «ресурс на відновлення є, відповідне обладнання для резервного енергозабезпечення теж в Ірпінь відправлене».
Свириденко також повідомила про доручення віцепрем’єр-міністру Олексію Кулебі разом з головами ОВА терміново подати Кабміну додаткові потреби усіх обʼєктів критичної інфраструктури у забезпеченні джерелами резервного живлення обʼєктів життєзабезпечення на місцях.
Раніше «Ірпіньводоканал» попередив місцевих жителів, що через відсутність електропостачання воду надаватимуть за тимчасовим графіком – з 06:00 до 09:00 і з 18:00 до 21:30.
Після відновлення електропостачання подача води буде відновлена у штатному режимі, додали в «Ірпіньводоканалі».
За даними Повітряних сил, Росія запустила по Україні 25 ракет і 293 ударних безпілотники вночі проти 13 січня. Сили протиповітряної оборони знешкодили 7 ракет і 240 безпілотників. Компанія ДТЕК повідомила про пошкодження своєї теплоелектростанції. Влада, зокрема, Дніпропетровщини, Одещини та Житомирщини повідомляла про пошкодження інфраструктури.
Як повідомила місцева влада, через атаку РФ у трьох районах Київщини – Вишгородському, Броварському та Фастівському – було пошкодження житлової та господарської забудови. Також через сьогоднішню атаку у частині Бучанського району були запроваджені екстрені відключення електроенергії, а у Броварському та Бориспільському районах вони продовжили діяти.
Посол ЄС із санкцій вказав на «червоні прапорці» російської економіки
Російська економіка нині перебуває у вельми важкому стані, і їй знадобляться роки, щоб одужати від завданої Володимиром Путіним шкоди через війну, заявив 13 січня в коментарі Радіо Свобода в Брюсселі спецпредставник ЄС із санкцій Девід О’Салліван.
«Всі ключові показники російської економіки сьогодні блимають червоним: рівень інфляції, відсоткова ставка, ситуація на ринку праці, дуже погана ситуація з інвестиціями в цивільну економіку. По суті, вони пожирали цивільну економіку на користь воєнної», – зауважив посадовець.
За словами дипломата, російський бюджет має дефіцит, а доходи падають разом із цінами на нафту, що нині складають близько 60 доларів за барель елітної Brent. Водночас складно, зазначив спецпредставник ЄС із санкцій, прогнозувати, як це вплине на політику Путіна щодо України. О’Салліван не відповів, скільки ще часу Росія буде здатною вести війну.
«Російська економіка насправді перебуває в дуже важкому стані… Чи змусить це його переосмислити свої амбіції і свою відданість цій агресії – це зовсім інше питання, але ми повинні зберігати тиск», – резюмував О’Салліван.
23 жовтня Європейський Союз остаточно схвалив 19-й пакет санкцій проти Росії. Ці заходи спрямовані проти головних джерел доходів Росії через енергетичні, фінансові та торговельні обмеження і мають послабити її здатність вести війну проти України. Зокрема, пакет санкцій передбачає поступову заборону імпорту зрідженого природного газу (ЗПГ) – через шість місяців для короткострокових контрактів і з 1 січня 2027 року для довгострокових.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну США й інші західні країни запровадили проти РФ низку санкцій, спрямованих на зниження здатності Москви вести війну, перекривши доступ до західних технологій.
Однак Росія продовжує знаходити способи для обходу санкцій, їй вдається отримувати іноземні компоненти.
В Одесі через удар РФ пошкоджене консульство Польщі – речник
В Одесі внаслідок російського удару в ніч проти 13 січня було пошкоджене генконсульство Польщі, повідомив у соцмережі X речник польського Міністерства закордонних справ Мацей Вевюр.
«Ще одна ніч російського терору. Польське консульство в Одесі було пошкоджено під час нічного бомбардування. Жоден із наших співробітників не постраждав», – написав Вевюр.
Раніше сьогодні голова Одеської ОВА Олег Кіпер повідомив, що вночі Одеса зазнала атаки російських безпілотників, внаслідок чого постраждали шестеро людей, пошкоджені енергетичні об’єкти, багатоквартирні житлові будинки й об’єкти соціальної сфери: лікарня, дитячий садок, луна-парк, ліцей, фітнес-центр, а також приватний транспорт.
Дипломатичні установи інших країн регулярно зазнають ударів під час російських атак. Зокрема, у липні минулого року консульство Польщі було пошкоджене під час масованого російського удару по Києву. 9 січня українська влада заявила, що у Києві внаслідок нічного російського удару пошкоджена будівля посольства Катару.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують інші українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Війська РФ завдали удару по спортивному обʼєкту в Харкові – Терехов
Російські війська завдали удару по спортивному обʼєкту у Слобідському районі Харкова, повідомив міський голова Ігор Терехов.
Даних про постраждалих немає. За даними Терехова, сили РФ для атаки застосували бойовим дроном «Молния».
Міністр молоді та спорту Матвій Бідний днями в інтерв’ю Радіо Свобода повідомив, що понад 800 спортивних об’єктів в Україні було зруйновано повністю або частково за час повномасштабної війни РФ проти України.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують інші українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Міненерго: через атаки РФ у Києві неможливо прогнозувати перехід на погодинні графіки відключень світла
Через російські атаки у Києві та області неможливо прогнозувати перехід на погодинні графіки, заявив заступник міністра енергетики Микола Колісник.
«Найскладнішою ситуація є у столичному регіоні, у Києві... Аварійно-відновлювальні роботи тривають і відбуватимуться фактично цілодобово, попри всі складні погодні умови, для того, щоб якомога швидше стабілізувати ситуацію і перейти до планового графіка. Але ситуація складна і жодних прогнозів ми давати не можемо, оскільки ворог продовжує інтенсивні атаки», – сказав він під час брифінгу.
За його словами, енергосистема має пошкодження об’єктів генерації, передачі та розподілу електроенергії після минулих обстрілів, а додаткові атаки впливають на темпи відновлення. Колісник додав, що негода також впливає на точкові знеструмлення.
Водночас гендиректор енергопостачальника YASNO Сергій Коваленко заявив, що у ситуація з енергозабезпеченням правого берега Києва погіршилася до рівня лівого берега.
«Велика кількість заявок іде на мережі про проблеми зі світлом. Треба розуміти, що ресурс бригад обмежений. І виходить так, що приблизно 70% виїздів - це умовно хибні. Тобто люди роблять заявки, через те, що світла менше ніж очікували. Або проблеми на будинках. І тільки 30% це реальні проблеми, де треба втручання бригад мереж. Дуже прошу залишати заявки реальні. Бо дуже багато аварій і хочеться, щоб ресурс використовувався там, де він реально потрібен», – написав він у фейсбуці.
За даними Повітряних сил, Росія запустила по Україні 25 ракет і 293 ударних безпілотники вночі проти 13 січня. Сили протиповітряної оборони знешкодили 7 ракет і 240 безпілотників. Компанія ДТЕК повідомила про пошкодження своєї теплоелектростанції. Влада, зокрема, Дніпропетровщини, Одещини та Житомирщини повідомляла про пошкодження інфраструктури.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. За даними Міненерго, станом на 12 грудня російські військові від початку 2025 року 4500 разів атакували об’єкти енергетичної інфраструктури України.
Останнім часом особливо складна ситуація з енергопостачанням склалася на лівому березі Києва і прилеглих районах Київської області, де після російського удару 9 січня тривають екстрені вимкнення, і звичний графік може виглядати так – чотири години зі світлом, 12 годин без електрики. Мер Києва повідомив, що ця атака РФ була найболючішою для критичної інфраструктури міста. За даними Міненерго, на ранок 9 січня у Києві й Київській області були знеструмлені понад 500 тисяч споживачів.
Росія: Бєлгородський губернатор закликав жителів області бути готовими до переїзду
Губернатор Бєлгородської області Росії В’ячеслав Гладков закликав жителів регіону бути готовими до переїзду «в разі виникнення складної, надзвичайної ситуації» через проблеми з тепло- й електропостачанням.
Як повідомляє телеканал «Настоящее время», енергетична криза в області виникла після українських ударів по двох ТЕЦ і підстанції в ніч проти 9 січня.
Гладков відразу після атаки повідомив, що без світла залишилися 556 тисяч людей, майже така ж кількість людей – без тепла, 200 тисяч людей залишилися без води. Крім того, повідомляють, що через перебої з електропостачанням не працюють десятки магазинів у найбільших торгових центрах.
12 січня Гладков заявив, що в регіоні «ситуація вкрай важка», і «втрати енергетичних потужностей практично катастрофічні».
13 січня губернатор заявив, що за рахунок резервної генерації повністю відновити електропостачання житлових будинків, багатоквартирних будинків і промислових підприємств «неможливо».
Влада, за його словами, вибудовує алгоритм дій, який дозволить оперативно відповідати на виклики, зокрема, перевозити людей до інших муніципалітетів.
«У жодному разі не говорю про те, що зараз потрібно кинути всі свої речі і займатися тим, щоб переїжджати в інший регіон. Категорично ні. Потрібно просто розуміти у разі виникнення складної надзвичайної ситуації, коли може не бути тепла й електроенергії, послідовність своїх дій. Якщо є можливість, переїжджаємо, перевозимо дітей до родичів – там, де є тепло й електроенергія», – написав Гладков у своєму телеграм-каналі.
Українська сторона наразі повідомлення про удари по Бєлгородській області РФ не коментувала.
Російські військові регулярно завдають ударів по об’єктах енергетики на території України, через що у багатьох містах відбуваються відключення електроенергії і припиняється подача тепла.
В останні дні після російських ударів серйозні проблеми із електро- і теплопостачанням має Київ.
За даними міської адміністрації, близько 500 будинків у місті залишаються без теплопостачання.
Крім того, після чергового обстрілу в ніч проти 13 січня у місті діють екстрені відключення електрики. Припинено рух наземного електротранспорту на правому березі Києва.
Складна ситуація і в передмістях Києва, зокрема Ірпені й Гостомелі. Енергетики повідомили, що електропостачання можуть не поновити до ночі 15 січня.
Загалом у результаті російських обстрілів на ранок 13 січня було знеструмлено частину споживачів у Києві, Київській, Одеській, Харківській, Дніпропетровській, Донецькій, Чернігівській та Запорізькій областях, повідомив заступник міністра енергетики Олександр В’язовченко.
ЗМІ: біля Новоросійська дрони атакували три танкери, які прибули по нафту з Казахстану
Щонайменше три нафтових танкери, керованих грецькими компанями та зафрахтованих для завантаження нафти з Казахстану, зазнали атаки безпілотників у Чорному морі – про це повідомило, зокрема, агентство Reuters із посиланням на власні джерела.
За даними агентства, це сталося неподалік від терміналу Каспійського трубопровідного консорціуму в російському порту Новоросійськ. За окремими повідомленнями, танкерів могло бути чотири.
Раніше агентство Bloomberg і російське державне агентство «РИА Новости» писали про атаку на два танкери – Matilda та Delta Harmony. Атаку на танкер Matilda підтвердила казахстанська нафтогазова компанія «КазМунайГаз».
Як пишуть агентства, на судна мали завантажити казахстанську нафту. Вони перебували в морі, чекаючи в черзі на отримання вантажу. Reuters наводить назви ще двох суден – Freud та Delta Supreme.
«РИА Новости» пише, що судна «зазнали пошкоджень вантажного обладнання внаслідок атаки українських безпілотників», але не втратили плавучості. Reuters зазначає, що його джерелам невідомо, хто саме завдав удару танкерам.
«КазМунайГаз» зазначає, що судно Matilda було зафрахтоване його дочірньою компанією і мало завантажити нафту 18 січня. 13 січня танкер зазнав атаки безпілотників, стався вибух без подальшого горіння.
«Постраждалих серед екіпажу немає. За попередньою оцінкою, судно залишається мореплавним», – йдеться в повідомленні компанії.
Триває оцінка збитків, завданих судну. За даними видання Tengrinews, танкер Matilda був атакований двома дронами. Судно зазнало незначних ушкоджень палубних конструкцій, які можна повністю усунути.
Танкер Delta Harmony, як пише Reuters, перебуває під управлінням грецької компанії Delta Tankers і теж мав завантажити казахстанську нафту проєкту «ТенгізШевройл».
Українська та російська сторони наразі ніяк не коментували повідомлення.
Останніми тижнями обидві воюючі сторони завдають ударів по танкерам та іншим судам, що прямують до портів або з портів Росії та України. Декількома днями раніше нафтовий танкер «Ельбус» під прапором Палау зазнав атаки, ймовірно, українського безпілотника в Чорному морі біля берегів Туреччини. Росія, своєю чергу, атакувала два судна біля берегів України – танкер під прапором Панами та суховантажне судно під прапором Сан-Марино.
У листопаді 2025 року українські військові завдали удару по інфраструктурі КТК у районі Новоросійська. По трубопроводу нафта з Казахстану надходить у Росію і далі вирушає експорт через морський термінал КТК. Внаслідок атаки виносний причальний пристрій ВПУ-2 зазнав серйозних пошкоджень і був виведений з ладу. Казахстан тоді висловив протест, водночас активізувавши план з перенаправлення нафти на альтернативні маршрути.
Рада не змогла призначити Шмигаля очільником Міненерго
Верховна Рада України не змогла призначила Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра – міністра енергетики.
Рішення про призначення на засіданні 13 січня підтримали 210 народних депутатів за мінімально необхідних 226.
Після цього голосування депутати не змогли перейти до питання про призначення Михайла Федорова міністром оборони, як це пропонував спікер Руслан Стефанчук. Пропозицію підтримали 206 народних депутатів за необхідних 226. Після цього Стефанчук оголосив перерву. Згодом народні депутати повідомили, що сьогоднішнє засідання Ради закрили.
Раніше сьогодні Верховна Рада України 265 голосами ухвалила рішення про відставку Дениса Шмигаля з посади міністра оборони.
Президент України Володимир Зеленський 3 січня зустрівся з Денисом Шмигалем і запропонував йому перейти з посади міністра оборони на посаду першого віцепрем’єра і міністра енергетики.
Верховна Рада 17 липня 2025 року затвердила Шмигаля на посаді міністра оборони. За день до цього його звільнили з посади премʼєр-міністра України, Шмигаль очолював уряд понад 5 років.
2 січня Зеленський запропонував першому віцепрем’єру – міністру цифрової трансформації України Федорову стати міністром оборони.
Росія готує плацдарм для штурмів Слов'янська?
Російська армія просунулася на Слов'янському напрямку біля села Свято-Покровське, що на південному заході від Сіверська, повідомив проєкт DeepState 13 січня.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті за 12 січня зазначає, що армія РФ продовжує наступати в напрямку Слов'янська, але підтвердженого просування не досягла.
Аналітики повідомляють, що російські війська атакували на північний схід від Слов'янська в бік Закітного та Платонівки, а також на схід від Слов'янська біля Свято-Покровського 11 і 12 січня.
Щоб розвивати наступ на Слов'янськ і Краматорськ, війська РФ також намагаються зайти і закріпитися в Лимані, який на півночі Донецької області, повідомив начальник управління комунікацій Угруповання Об'єднаних сил Віктор Трегубов в ефірі «Суспільне. Студія».
Він зазначив, що Лиманський напрямок противник роками розглядає як плацдарм для штурмів Слов'янська і Краматорська.
На Слов'янському напрямку ситуація важка, проте і погода, і рельєф дозволяють ЗСУ тримати оборону, каже головний сержант 54-ї окремої механізованої бригади Максим Бутолін.
«На даний момент ми на одному і тому ж місці вже стоїмо певну кількість часу», – сказав він в ефірі телемарафону.
Генштаб ЗСУ за минулу добу зафіксував на цьому напрямку 6 атак.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Сибіга анонсував засідання ОБСЄ через останні російські атаки та «зневагу до мирних зусиль»
Україна ініціювала позачергову зустріч Організації з безпеки та співробітництва в Європі через останні російські удари, повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга 13 січня.
«Не було і не буде жодних пауз у тиску на Росію, зокрема на міжнародних майданчиках, доти, доки держава-терорист твердо налаштована вести свою геноцидну агресивну війну», – повідомив він.
Міністр вказав на те, що зустріч відбудеться 15 січня – «на вимогу України в ОБСЄ буде розглянуто російські удари та зневагу до мирних зусиль під проводом Сполучених Штатів».
Він зазначив, що час проведення позачергових дебатів обрали так, щоб вони збіглися з інавгураційним засіданням Постійної ради ОБСЄ у 2026 році – цьогоріч організацію очолює Швейцарія.
«Я закликаю всі держави-учасниці ОБСЄ усвідомити загрозу та масштаб виклику, який становить найбільша й найдовша війна в Європі з часів Другої світової війни для самих понять суверенітету, територіальної цілісності, свободи та людського життя», – додав голова МЗС.
ОБСЄ наразі не анонсувала публічно засідання на запит України. На 15 січня заплановане інавгураційне засідання головування Швейцарії. Під час нього міністр закордонних справ країни Ігнаціо Кассіс представить програму країни для організації на 2026 рік.
Рада безпеки ООН 12 січня на запит української сторони провела засідання, скликане після масованого російського удару по Україні в ніч проти 9 січня, коли сили РФ застосували, зокрема, балістичну ракету «Орешник» по Львівщині.
Зеленський вніс у парламент подання про призначення Федорова міністром оборони
Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради подання про призначення Михайла Федорова на посаду міністра оборони України.
Проєкт постанови зареєстрований у Верховній Раді 13 січня.
Раніше сьогодні народні депутати звільнили Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра – міністра цифрової трансформації.
Також 13 січня Верховна Рада підтримала звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, на якій він перебував від липня минулого року.
2 січня Зеленський запропонував першому віцепрем’єру – міністру цифрової трансформації України Федорову стати міністром оборони.
Згодом Зеленський обговорив із Федоровим формат роботи Міністерства оборони. Президент назвав головним принципом збереження життя військових завдяки технологічності оборони.
Після цього, 3 січня Зеленський зустрівся з Денисом Шмигалем і запропонував йому перейти з посади міністра оборони на посаду першого віцепрем’єра і міністра енергетики.