На фронті відбулося 127 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 22 квітня на фронті відбулося 127 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник завдав 44 авіаційних удари, скинув 151 керовану авіабомбу. Крім того, залучив для ураження 5650 дронів-камікадзе та здійснив 2362 обстріли населених пунктів і позицій наших військ», – ідеться у зведенні станом на 22:00.
Майже половина боїв зафіксована на трьох напрямках – Покровському і Костянтинівському на Донеччині, Гуляйпільському на Запоріжжі.
«Сили оборони відбили 17 ворожих штурмів на Костянтинівському напрямку поблизу Костянтинівки, Плещіївки, Олександро-Шультиного, Іванопілля та Іллінівки.
На Покровському напрямку ворог здійснив 30 атак. Окупанти намагалися просунутися в районах населених пунктів Софіївка, Новопавлівка, Торецьке, Родинське, Філія, Шевченко, Мирноград, Гришине, Котлине, Удачне та у бік Кучерового Яру.
На Гуляйпільському напрямку відбулося 13 атак окупантів у районі Гуляйполя та в районах населених пунктів Добропілля, Гірке, Залізничне, Зелене, Староукраїнка та Цвіткове. Противник завдав авіаударів у районах населених пунктів Верхня Терса, Копані, Любицьке, Широке, Гуляйполе, Староукраїнка, Тимошівка, Цвіткове, Долинка», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
15 квітня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що російська армія зі зміною погоди активізувала наступальні дії та проводить їх практично по всій лінії фронту завдовжки 1200 кілометрів. Найгарячішими напрямками протягом березня були, за його даними, Олександрівський, Покровський, Костянтинівський і Лиманський.
17 квітня начальник комунікацій 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ Володимир Полевий в ефірі Радіо Донбас Реалії (проєкту Радіо Свобода) заявив, що війська РФ стягують ресурси до південних околиць Мирнограда на Донеччині, використовуючи житлову забудову як природне укриття.
«Віка не встає!» – свідки розповіли про останні дні журналістки, яка загинула в російській в’язниці
Російські тюремники не надали українській журналістці Вікторії Рощиній в останні дні її життя медичної допомоги, якої вона критично потребувала. Про це пише міжнародна організація «Репортери без кордонів» (RSF) із посиланням на свідків, що бачили процес помирання авторки Радіо Свобода та українських засобів інформації.
«Віка не встає!» Вранці 19 вересня 2024 року в слідчому ізоляторі № 3 у місті Кізел, що в Пермському краї Росії, Вікторія Рощина не вставала з ліжка. Ув’язнена Росією з моменту її арешту в серпні 2023 року на окупованих територіях України, ця незалежна українська журналістка лежала нерухомо. Ув’язнені, з якими вона ділила камеру, попередили охоронців. Вони прибули, евакуювали інших ув’язнених і наказали журналістці встати – марно. Потім Вікторію Рощину забрали, але неможливо дізнатися, чи була вона ще жива, чи ні», – йдеться в публікації.
У місті Кізел Вікторія Рощина провела трохи більш як тиждень, останні дні свого життя.
«Її перевели туди з в’язниці №2 у Таганрозі, місті на південному заході Росії. Свідок, якого перевели разом з нею, каже, що подолання майже 2000 кілометрів між двома містами тривало приблизно чотири дні – потягом, а потім фургоном. Ті, хто бачив її під час цієї подорожі, описують жінку-скелета, яка хиталася на ногах і мала «жовтуватий» колір обличчя, що нагадував жертв Голодомору. Деякі в’язні ділилися з нею їжею та знали її за репутацією. Вона була журналісткою, яку заарештували за те, що вона «казала правду», і яка відмовилася їсти. «Вона сказала, що не їстиме, поки наших хлопців катують», – каже один зі свідків, який залишається анонімним з міркувань безпеки», – йдеться в публікації.
За даними свідків, Вікторія Рощина була виснажена, коли прибула до Кізела, їй було важко встояти на ногах, і вона непритомніла.
«Проте російська тюремна система продовжувала жорстоко поводитися з нею в Кізельському слідчому ізоляторі №3, розташованому в Уральському регіоні, де насильство над ув'язненими є систематичним. Усіх українських ув'язнених, як цивільних, так і військовослужбовців, б'ють, зокрема під час оглядів камер. Вікторія Рощина не була винятком. Умови у в’язниці були нелюдськими: переповнені, сирі та крижані камери. До середини вересня температура вже була низькою. «Ми тремтіли», – сказав один звільнений солдат. Після понад 13 місяців ув’язнення Вікторія Рощина була надзвичайно слабкою внаслідок фізичного та психологічного жорстокого поводження», – відзначають «Репортери без кордонів».
За даними французького медіаконсорціуму Forbidden Stories, на тілі Вікторії Рощиної, яке Росія повернула Україні, бракувало кількох органів, зокрема мозку, гортані та очних яблук, а також були сліди тортур. Українська влада намагається встановити правду, а стан її тіла робить практично неможливим визначення причини її смерті, повідомила Генеральна прокуратура України. У прокуратурі додали, що цей випадок далеко не поодинокий. Росія неодноразово повертала тіла у стані, який перешкоджає будь-якій незалежній експертизі.
Українська влада зараз проводить попереднє розслідування щодо директора СІЗО в Кізелі В’ячеслава Перевозкіна, в очолюваній яким установі «катують та убивають українських полонених». Також тривають слідчі дії щодо директора СІЗО №2 у Таганрозі, де раніше утримувалася журналістка.
У жовтні 2024 року стало відомо, що українська журналістка Вікторія Рощина, яка зникла безвісти під час поїздки на окуповані території і яку утримували на території Росії, померла в російському полоні.
У вересні 2025 року журналістам проєкту Слідство.Інфо вдалося встановити, що Рощина загинула в СІЗО №3 у Кізелі в Пермському краї РФ 19 вересня 2024 року. Журналістку незаконно утримували у тюрмах РФ понад рік. Її перевезли до Кізела за 8 днів до загибелі.
З прикордонних із Україною областей РФ могли виїхати близько 60 тисяч людей
Росіяни, які живуть у прифронтових регіонах на кордоні з Україною, все частіше їх покидають. Лише з Бєлгородської та Курської областей з 2023 року могло виїхати близько 60 тисяч лише повнолітніх жителів. Про це повідомляє видання «Коммерсант» із посиланням на електоральну статистику – один із небагатьох видів даних по двох регіонах, доступних після початку повномасштабної війни.
За даними ЦВК, у Курській та Бєлгородській областях за останні три роки кількість виборців знизилася на 58,7 тисячі осіб. У Бєлгородській області їхня кількість скоротилася на 26 тисяч (2,1%), а в Курській – на 32,7 тисячі (3,6%). Обидва регіони практично щодня зазнають обстрілів, а частина Курської області кілька місяців була захоплена військовими ЗСУ, що призвело до евакуації жителів кількох районів.
Щодо Курської області електоральну статистику втрат населення побічно підтверджує Федеральний єдиний реєстр застрахованих осіб. З 2023 року у ньому було зареєстровано 28 126 заяв від жителів області щодо вибору організацій для медичної допомоги за межами регіону. Губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков наприкінці 2025 року також повідомляв, що близько 60 тисяч осіб змінили прикріплення в системі обов’язкового медичного страхування (ОМС) у регіоні, і більшість тих, хто це зробили, – жителі прикордонних муніципалітетів.
Офіційні дані щодо втрат населення з прикордонних регіонів регіональні органи Росстату не розголошують за розпорядженням уряду РФ. Експерти, опитані «Коммерсантом», при цьому зазначають, що місцевій владі вдалося уникнути «обвального» скорочення населення за рахунок державної підтримки, зокрема пільгового надання земельних ділянок та запуску у 2026 році регіональної пільгової іпотеки на будівництво під 8,5%.
Зеленський прокоментував перспективи поновлення тристоронніх переговорів
Президент України Володимир Зеленський висловив сподівання на тристоронніх переговорів щодо закінчення війни, «в нас питання немає».
«Про формат: і де, і коли. Це, чесно кажучи, від нас не залежить. Ми готові до будь-якого формату, у будь-який момент. В принципі, пріоритетні країни, ми з вами знаємо, там вже проводились зустрічі: Туреччина відкрита, Близький Схід – поки що там припинення вогню, думаю, що для всіх безпечно», – сказав він, спілкуючись з журналістами.
Зеленський заявив про готовність зустрічатись в будь-якій державі, окрім Росії і Білорусі.
«Впевнений, що тристороння зустріч повинна відновитись. Вчора наші команди спілкувалися – представники наших переговорних команд, України і Америки, спілкувалися між собою. В принципі, це постійно відбувається. Ми дуже надіємося до повернення тристоронніх зустрічей, до повернення треку, який веде до закінчення війни. В нас питання немає», – додав президент.
Раніше в коментарі CNN Зеленський сказав, що хоча технічні переговори зі Сполученими Штатами все ще тривають, він «не бачить можливості зустрітися… доки питання не буде закрито, справу Ірану».
Зеленський зазначив, що «викликом» є те, що одна й та сама команда американських переговірників – на чолі з посланцем США Стівом Віткоффом та зятем президента США Дональда Трампа Джаредом Кушнером – веде як переговори про війну в Ірані, так і в Україні.
Він зазначив, що не можна казати, що «ми поговоримо (про Україну) трохи пізніше… Україна – це не «трохи пізніше». Україна вже переживає таку велику трагедію, ми повинні знайти спосіб впоратися з цим паралельно».
Протягом січня й лютого відбулося кілька раундів тристоронніх зустрічей України, США і Росії щодо завершення війни. Про якісь конкретні їхні результати не повідомляли. Однак у результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.
Через загострення ситуації на Близькому Сході тристоронні переговори України, США і Росії були відкладені на невизначений час. При цьому президент України заявляв, що не вважає, що ці переговори зайшли у глухий кут.
В інтерв’ю агентству Reuters, опублікованому ввечері 25 березня, Володимир Зеленський заявив, що Сполучені Штати Америки поставили умову, згідно з якою Україна має вивести свої війська з Донбасу для отримання гарантій безпеки США.
Спецпредставник російського президента Кирило Дмитрієв висловив задоволення тим, що Зеленський «нарешті зрозумів, що США дадуть гарантії безпеки Україні лише, якщо Україна піде з Донбасу». Коментар Зеленського «не може не тішити», сказав Дмитрієв.
Держсекретар США Марко Рубіо назвав неправдивими твердження Зеленського. У відповідь президент України заявив, що показав «меншу частину айсберга».
У Туапсе тривають «нафтові дощі» після удару по НПЗ
Туапсе, російське портове місто на Чорному морі, нафтові об’єкти якого останніми днями зазнали ударів українських дронів, переживає наслідки великих пожеж на нафтосховищах.
Об’єкти зазнали ударів 16 і 20 квітня, пожежа після останнього з них триває досі. Місцевих жителів закликають уникати перебування на відкритому повітрі, не відчиняти вікна, частіше проводити вологе прибирання, при виході на вулицю використовувати маски та респіратори. Волонтери закликають подбати про безпритульних тварин. Місцеві активісти розповіли проєкту «Вот Так», що багато вуличних собак і кішок зараз мають ознаки отруєння: вони важко дихають, у них червоні очі, а шерсть вкрита нафтою.
У соцмережах публікується відео «нафтових дощів», після яких на землі залишається чорний осад. Ці явища записують місцеві мешканці. Вони також висміюють офіційні повідомлення про те, що концентрація шкідливих речовин не перевищує норму, приклади обурених коментарів наводить видання «Можемо пояснити».
Експерти говорять про велику екологічну катастрофу. «Недозгорілі нафтопродукти зараз виваляться на частину нашого округу і до початку Головного хребта Великого Кавказу. Наслідки для міста, Туапсинського округу та краю загалом розтягнуться на роки», – сказав еколог Євген Вітішко.
При цьому місцева прокуратура організувала 22 квітня у місті акцію з саджання дерев. На опублікованих фото видно дим від пожежі на нафтосховищі. Пост згодом був вилучений, але вже встиг розійтися соцмережами.
Вдень 20 квітня Генштаб України та інші силові відомства підтвердили, що українські безпілотники повторно вразили Туапсинський нафтопереробний завод у Краснодарському краї, внаслідок удару спалахнули резервуари з паливом. Згодом було опубліковано супутникові знімки, згідно з якими дим від пожежі розтягнувся на десятки і навіть сотні кілометрів і досяг Ставрополя на відстані близько 300 кілометрів від Туапсе.
Зеленський про саміт ЄС: «питання номер один – розблокування 90 мільярдів євро»
Президент України Володимир Зеленський поділився своїми очікуваннями від неформальному засідання Європейської ради, яке відбудеться на Кіпрі 23–24 квітня.
«Для нас питання номер один – це розблокування 90 мільярдів євро для підтримки України, наших Сил оборони, нашого бюджету, українців… Завтра процедура цих обговорень і рішень буде закінчена, ми розуміємо, що розмова йде конструктивна серед наших партнерів», – вказав глава держави, відповідаючи на запитання журналістів.
Також він вказав на важливість схвалення 20-го санкційного пакету, «ми повинні збільшувати тиск на Росію за її агресію, і питання не в кількості пакетів, питання в якості і в термінах», наголосив Зеленський.
Серед інших принципових питань президент України назвав дронову угоду «європейського формату» та відкриття кластерів – розділів переговорів про вступ до ЄС.
Раніше 22 квітня єврокомісарка з розширення Марта Кос заявила про можливість прогресу в переговорах з Україною про її вступ до ЄС завдяки зміні влади в Угорщині. Єврокомісарка додала, що сподівається на прогрес уже під час головування Кіпру в Раді ЄС, яке триває в першому півріччі 2026-го. А до завершення цього року Кос розраховує, що відкритими будуть усі шість кластерів.
Після перемоги на парламентських виборах в Угорщині лідер партії «Тиса» Петер Мадяр дав зрозуміти, що зніме накладене нинішнім угорським прем’єром Віктором Орбаном вето на виділення Києву кредиту 90 мільярдів євро. При цьому він зазначив, що Угорщина не відповідатиме фінансово за цей кредит і виступає проти прискореного вступу України до ЄС. Нормалізацію відносин із Києвом він обумовив дотриманням прав угорської меншини в Україні.
«Головне, щоб не Путінленд» – Зеленський про повідомлення щодо перейменування частини Донеччини в «Донніленд»
Президент України Володимир Зеленський відреагував на повідомлення про те, що під час переговорів щодо припинення війни РФ проти України нібито висловлювалися пропозиції про перейменування частини Донецької області в «Донніленд».
«Під час моїх перемовин інших термінів, ніж Донецька, Луганська область, наш Донбас, територія України, інших термінів немає, відповідно, є документи, в яких все це зазначено», – відповів він на запитання журналістів щодо нібито перейменування частини Донецької області в «Донніленд» та використання цього терміну під час переговорів.
«Що стосується інших назв, я не можу вам коментувати будь-які діалоги різного характеру між сторонами. На мій погляд, головне, щоб Донецька область, Луганська область залишалась українською землею, так воно і є. Щоб не було Путінленд. Оце, мені здається, найголовніше», – додав Зеленський.
Днями американське видання The New York Times (NYT) повідомило, що українські чиновники під час мирних переговорів за участі США нібито пропонували перейменувати частину Донбасу, яку Росія вимагає передати під її контроль, на «Донніленд». Ця назва одночасно відсилала би до слова «Донбас» та імені президента США Дональда Трампа.
За словами співрозмовників видання, коли член української переговорної групи вперше згадав цю назву – частково жартома – це було частиною спроби переконати адміністрацію Трампа чинити більший опір територіальним вимогам Росії та водночас добитися більшої прихильності Трампа.
Президент РФ Володимир Путін обіцяв продовжувати бойові дії, доки російські війська не досягнуть адміністративного кордону Донецької області – регіону на сході України, де Кремль вперше розпочав війну у 2014 році.
Reuters: США використовують українську систему для захисту авіабази від іранських БПЛА
Американські військові останніми тижнями впровадили українську технологію боротьби з дронами на ключовій авіабазі США в Саудівській Аравії, прагнучи зупинити атаки, в результаті яких знищено літаки та будівлі, а також загинув щонайменше один військовослужбовець. Про це повідомляє Reuters з посиланням на п’ятьох осіб, обізнаних з цим питанням.
Зазначається, що розгортання української системи Sky Map на авіабазі Принца Султана, про яке раніше не повідомлялося, є ознакою того, як українські військові значно просунулися вперед у технологіях дронів та боротьби з ними, які були загартовані в боях протягом чотирирічної війни з Росією.
За даними медіа, українські військові прибули на базу останніми тижнями для навчання американських бійців роботі з програмою Sky Map, яка широко використовується українськими військовими для виявлення загроз від дронів, зокрема безпілотників Shahed, розроблених Іраном, та здійснення контратак за допомогою безпілотників-перехоплювачів.
Оскільки дешеві безпілотники масового виробництва відіграють значну роль у війні Росії в Україні, Пентагон збільшив інвестиції в технології боротьби з безпілотниками. Але використання українських технологій на базі Принца Султана, яка розташована приблизно за 640 кілометрів від Ірану та з початку війни зазнала хвиль дронів та ракет, підкреслює вразливість американської протиповітряної та протиракетної оборони, кажуть аналітики.
Це сталося через місяць після того, як президент США Дональд Трамп публічно відхилив пропозицію президента України Володимира Зеленського надати допомогу в боротьбі з ударами іранських безпілотників.
Білий дім і Пентагон направили запитання до Центрального командування США, яке контролює авіабазу. Центральне командування відмовилося від коментарів.
Українська сторона також відмовилася від коментарів.
Російський президент ФІДЕ зник із проєкту списку санкцій ЄС
З проєкту списку санкцій Євросоюзу зникли президент Міжнародної федерації шахів (ФІДЕ), колишній віцепрем’єр російського уряду Аркадій Дворкович і президент Олімпійського комітету Росії (ОКР) Станіслав Поздняков. Це з’ясувала «Система», розслідувальний проєкт Радіо Свобода та телеканалу «Настоящее время». Повна версія документа є в розпорядженні розслідувачів.
Журналісти вивчили новий проєкт 20-го пакету санкцій Євросоюзу та з’ясували, що він відрізняється від версії, погодженої 6 лютого.
Новий документ датований 27 лютого 2026 року. Цей пакет 22 квітня попередньо узгодили постійні представники країн-членів при Євросоюзі під час зустрічі на Кіпрі. За словами джерела «Системи» в Брюсселі, остаточне затвердження цього списку має відбутися 23 квітня.
Аркадій Дворкович на початку лютого 2026 року потрапив до проєкту санкційного пакету з поясненням, що він «публічно підтримав анексію Криму та назвав окуповані українські міста «новими територіями» Російської Федерації». Також згадувалося, що він є членом піклувальної ради Федерації шахів Росії, яка проводила турніри на окупованих російською армією українських територіях.
Україна вже включала його до переліку своїх санкцій. Уповноважений президента України з санкційної політики Владислав Власюк заявляв, що і ЄС запровадить проти нього санкції, «якщо Угорщина не виявить надто багато активності та принциповості».
Станіслава Позднякова включали до проєкту санкцій, цей чиновник підтримав російське вторгнення в Україну і схвалив мобілізацію російських атлетів для участі у війні. Також у старій версії списку санкцій згадувалося, що Олімпійський комітет Росії під керівництвом Позднякова ухвалив рішення про включення спортивних організацій з окупованих Росією регіонів України, а сам Поздняков є підполковником збройних сил Росії.
У новому списку «Системі» не вдалося знайти ще одного спортивного функціонера, президента Федерації спортивної боротьби Росії Михайла Маміашвілі. Раніше його хотіли включити до списку санкцій за публічну підтримку війни, наративів Кремля та зусиль, які Росія робить для виправдання агресії проти України.
Раніше Угорщина та Словаччина заявляли про повне блокування нового проєкту санкцій ЄС. Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо прямо говорив, що його країна заблокує схвалення цього пакету, якщо ЄС не чинитиме тиску на Україну з метою відновити транзит російської нафти нафтопроводом «Дружба». 22 квітня «Укртранснафта» повідомила угорській стороні, що готова відновити транзит нафти нафтопроводом «Дружба» до Угорщини та Словаччини. Міністр енергетики Словаччини Дениса Сакова підтвердила, що на українській ділянці розпочалося заповнення трубопроводу.
Міністерка Іспанії оголосила про надання Україні «значної кількості» бронемашин та 155-мм боєприпасів
Під час візиту до України міністерка оборони Іспанії Маргарита Роблес оголосила про постачання «значної кількості» броньованих тактичних машин.
Як повідомляє пресслужба Міноборони Іспанії, першу партію планують передати на початку травня і буде доповнена 155-мм боєприпасами.
«Ця співпраця демонструє відданість нашої країни захисту демократичних цінностей, свободи та справедливого й тривалого миру», – сказала Роблес.
В українському Міноборони уточнюють, що у 2026 році Україна отримає від Іспанії 100 броньованих тактичних машин VAMTAC.
Міністр оборони України Михайло Федоров зустрівся з своєю іспанською колегою та подякував Іспанії за рішення спрямувати мільярд євро допомоги у 2026 році.
Окремо він відзначив пакет допомоги, оголошений під час візиту, – бронемашини VAMTAC та партію 155-мм снарядів.
Федоров також важливим назвав внесок Іспанії в механізм PURL та підтримку постачання ракет до систем Patriot – триває робота над інтеграцією різних типів ракет і підвищенням ефективності їх застосування.
Також Мадрид допомагає з навчанням українських військових. За даними Міноборони країни, на території Іспанії пройшли навчання 9000 українських військовослужбовців.
Понад 140 військових РФ втекли та вчинили вбивство після початку повномасштабної війни
Після початку повномасштабної війни Росії проти України щонайменше 144 російські військові втекли зі служби і вчинили вбивство, пише проєкт Радіо Свобода «Север.Реалии» з посиланням на дані російських судів.
Згідно з цими відомостями, у 2022 та 2023 роках у Росії було засуджено сумарно сімох дезертирів і осіб із СЗЧ (самовільним залишенням частини), звинувачених у вбивствах. 2024 року їх було вже 26, а 2025-го – 86. 2026 року до судів надійшло вже 25 таких справ.
Йдеться саме про дезертирів і тих, хто самовільно залишив частину, а не про учасників війни проти України в цілому. Видання «Верстка» раніше підрахувало, що за майже чотири роки війни ті, хто повернувся з фронту, вбили і покалічили в Росії понад 1000 людей.
У 105 справах вже оголошені вироки. Обвинувачені отримали від восьми до 13 років ув’язнення. Деякі справи були припинені через смерть обвинуваченого або «відсутність реальної можливості участі обвинуваченого в процесі».
Раніше OSINT-проєкт Frontelligence Insight повідомляв, що рівень дезертирства в російській армії 2025 року зріс удвічі порівняно з 2024 роком. Жителі багатьох регіонів скаржилися на зростання кількості вбивств та інших тяжких злочинів після повернення до їхніх міст тих, хто воював в Україні.
СБУ проти ТЦК: викриття чи розбірки?
У Службі безпеки розповіли деталі затримання працівників територіальних центрів комплектування в Одесі. За даними СБУ, йшлося про вимагання грошей у громадян, насильство та погрози відправити у «штурмовики».
В Одеському обласному ТЦК та СП заявили, що співпрацюють з уповноваженими правоохоронцями.
У Сухопутних військах ЗСУ заявили про відсторонення керівників двох ТЦК (Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та Пересипського районного ТЦК Одеси) і службове розслідування.
- Що трапилося насправді?
- Як реагують в Одесі?
- Чому СБУ звернуло увагу на цей випадок?
- Що буде тепер з мобілізацією?
- Працівники ТЦК діяли самотужки?
- Як діяли схеми?
- Очікується реформа залучення громадян до війська?
- До яких змін готуватися військовозобов’язаним?
- Що далі?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Україна сподівається закрити деякі переговорні кластери цього року – Качка
Віцепрем’єр з євроінтеграції Тарас Качка висловив сподівання, що незабаром вдасться відкрити всі шість переговорних кластерів у межах перемовин із ЄС про вступ України. Про це урядовець сказав журналістам у Брюсселі, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Сподіваюся, це (відкриття переговорних кластерів - ред.) станеться швидко, хоча з Брюсселем ніколи не знаєш напевно, тому ніхто не називає конкретних дат. Але на цей момент ми не бачимо перешкод. Подивимося, що буде далі. Наше завдання – зосередитися на закритті глав. Тож сподіваюся, що цього року ми почуємо, що певні глави можна вважати закритими», – наголосив Качка.
Віцепрем’єр додав, що це відкриває можливість наступного року говорити про ширшу інтеграцію до внутрішнього ринку.
«Можливо, хто знає, усе може піти дуже швидко, і наступного року ми закриємо всі глави, після чого можна буде говорити про Договір про вступ. Гадаю, кожен наступний рік може стати проривним у переговорах», – зазначив Качка.
Урядовець додав, що сподівається на контакти з майбутньою владою Угорщини незабаром, поки ж спостерігає за її комунікацією з Брюсселем, і вона, на думку Качки, обнадійлива.
Посадовець також не бачить підстав вважати, що проблема угорських нацменшин на Закарпатті стане проблемною у відносинах із новим урядом Угорщини. А її обговорення називає «абсолютно природним з усіма сусідами».
22 квітня президент України Володимир Зеленський анонсував розмову з лідерами Європи про відкриття кластерів для України.
З червня 2022 року Україна має офіційний статус кандидата на вступ до ЄС. Переговори про вступ до Євросоюзу поділені на шість тематичних кластерів, які об’єднують 35 переговорних глав законодавства ЄС. Для формального відкриття або закриття кожного кластера необхідна одностайна згода всіх держав-членів ЄС.
Процес офіційного відкриття переговорних кластерів щодо України блокує Угорщина, яка не погоджується на відповідне рішення Ради ЄС.
Президент Володимир Зеленський заявляв, що чітка дата вступу України до Євросоюзу, що вважається частиною безпекових гарантій, є важливою частиною потенційного мирного врегулювання з Росією. Інакше, за його словами, президент Росії спробує зупинити процес вступу України до ЄС.
Після перемоги на парламентських виборах в Угорщині лідер партії «Тиса» Петер Мадяр зазначив, що Угорщина виступає проти прискореного вступу України до ЄС, а нормалізацію відносин із Києвом він обумовив дотриманням прав угорської меншини в Україні.
У США б’ють на сполох через зв’язки Ірану та Росії і закликають до тіснішої співпраці з Україною
Серед американських законодавців та експертів із зовнішньої політики формується консенсус: відносини між Москвою і Тегераном давно вийшли за межі зручного партнерства. Вони переросли у «трансформаційний» військовий союз – глибшу вісь, яка нині визначає інтенсивність бойових дій як на Близькому Сході, так і в Україні.
Еврокомісарка каже про «позитивні сигнали» з Угорщини щодо членства України в ЄС
Єврокомісарка з розширення Марта Кос каже про можливість прогресу в переговорах з Україною про її вступ до ЄС завдяки зміні влади в Угорщині. Про це Марта Кос заявила журналістам у Брюсселі 22 квітня, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«З нинішнім урядом Угорщини можливо рухатися вперед щодо кредиту на 90 мільярдів. Із новим урядом ми, сподіваємося, рухатимемося вперед у процесі вступу. Ми почули певні позитивні сигнали від майбутнього прем’єр-міністра Угорщини, і в цьому зараз різниця… Упевнена, що ми дуже скоро зможемо офіційно відкрити перший переговорний кластер, а потім і всі інші», – зазначила Кос.
Єврокомісарка додала, що сподівається на прогрес уже під час головування Кіпру в Раді ЄС, яке триває в першому півріччі 2026-го. А до завершення цього року Кос розраховує, що відкритими будуть усі шість кластерів.
Щодо можливості поступового членства України в ЄС спочатку без права голосу й доступу до його грошових фондів (ідея Франції й Німеччини) Кос підтвердила, що нині з державами-членами обговорюють різні ідеї.
«Є багато ідей щодо того, як нам варто переглянути методологію розширення, яка створювалася для мирного часу… Тож зараз обговорюємо з державами-членами різні ідеї: чи є спосіб, зважаючи на те, що процес вступу може тривати довго, бо потрібно зробити дуже багато, – посилити поступову інтеграцію… Ми вже використовуємо принцип поступової інтеграції переважно в економічній сфері – як-от роумінг, SEPA (єдина зона платежів для членів ЄС та партнерів – ред.), енергетика – і доволі успішно. Але зараз ми обговорюємо, чи є інші сфери, де можна застосувати той самий принцип», – сказала, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, Кос.
Після перемоги на парламентських виборах в Угорщині лідер партії «Тиса» Петер Мадяр дав зрозуміти, що зніме накладене нинішнім угорським прем’єром Віктором Орбаном вето на виділення Києву кредиту 90 мільярдів євро. При цьому він зазначив, що Угорщина не відповідатиме фінансово за цей кредит і виступає проти прискореного вступу України до ЄС. Нормалізацію відносин із Києвом він обумовив дотриманням прав угорської меншини в Україні.
На фронті фіксується зменшення активності сил РФ. Генштаб ЗСУ звітує про майже 50 боїв
На фронті від початку доби російські війська 49 разів атакували позиції Сил оборони, повідомляє станом на 16:00 Генеральний штаб ЗСУ.
Минулої доби протягом такого ж проміжку часу на фронті було 91 боєзіткнення.
Майже половина боїв на фронті були сконцентровані на Покровському напрямку – тут з початку доби війська РФ 20 разів намагалися потіснити українських воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Софіївка, Новопавлівка, Торецьке, Родинське, Мирноград, Гришине, Котлине, Удачне та у бік Кучерового Яру.
На Гуляйпільському напрямку Сили оборони успішно відбили десять російських атак, а на Костянтинівському – дев’ять.
Російські атаки також продовжуються на Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Олександрівському та Оріхівському напрямках.
На Південно-Слобожанському, Слов’янському та Придніпровському напрямках з початку доби противник активних дій не проводив.
За даними штабу, протягом попередньої доби на фронті відбулося 231 бойове зіткнення.
15 квітня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що російська армія зі зміною погоди активізувала наступальні дії та проводить їх практично по всій лінії фронту завдовжки 1200 кілометрів. Найгарячішими напрямками протягом березня були, за його даними, Олександрівський, Покровський, Костянтинівський і Лиманський.
17 квітня начальник комунікацій 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ Володимир Полевий в ефірі Радіо Донбас Реалії (проєкту Радіо Свобода) заявив, що війська РФ стягують ресурси до південних околиць Мирнограда на Донеччині, використовуючи житлову забудову як природне укриття.
Свириденко: уряд виділив Києву 987 мільйонів гривень на підготовку до зими
Кабінет міністрів допомагає Києву підготуватися до наступної зими і забезпечити безперебійне теплопостачання, заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 квітня.
Вона вказала на суттєві пошкодження столичної теплоелектроцентралі, через які міська влада має «вже зараз підготувати інфраструктуру для стабільного забезпечення людей теплом і світлом, навіть в умовах обстрілів».
Ключовим завданням, за словами Свириденко, є закриття потреб всіх районів у альтернативних джерелах енергії та захист критичних об’єктів.
«Частину робіт виконуватиме Агенція відновлення, частину – місто власними силами. Уряд зі свого боку вже виділив 987 млн грн на першочергові заходи і готовий надалі надавати повну підтримку», – заявила прем’єр-міністерка.
Вона додала, що уряд натомість очікує від міста своєчасних рішень і організації робіт на обʼєктах, які визначені зоною відповідальності місцевої влади:
«Роботи мають бути виконані вчасно і в повному обсязі».
Мер Києва Віталій Кличко наразі публічно не коментував зустріч зі Свириденко.
Загалом, як повідомила голова уряду в березні, Кабмін виділив 9,2 мільярда гривень на виконання планів стійкості в регіонах.
Президент Володимир Зеленський 20 квітня прокоментував виконання планів стійкості, зокрема, у Києві. За його оцінкою, «у столиці очевидно не вистачає розуміння, що наступної зими достатні резервні джерела електро- та теплопостачання повинні бути забезпечені для всіх районів міста».
З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. Розрив між потужностями генерації і потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням. В багатьох регіонах діяли графіки відключення світла, але з приходом весни і збільшенням генерації сонячними електростанціями обмеження були послаблені.
Зокрема, в Києві в лютому значних руйнувань зазнала Дарницька ТЕЦ, яка обслуговує близько 500 тисяч киян у Дніпровському і Дарницькому районах Києва. Мер Віталій Кличко заявляв, що на її відновлення знадобиться щонайменше два місяці.
Кредит для України і санкції проти РФ. Зеленський заявив, що зараз відбувається виконання домовленості
Президент України Володимир Зеленський заявив, що зараз фактично вже відбувається виконання домовленості з Євросоюзом про розблокування пакету підтримки для України на 90 мільярдів євро, а також нового санкційного пакету проти Росії.
«Розблокування – це правильний сигнал у наявних обставинах. Росія повинна закінчити свою війну. І мотиви для цього в неї можуть зʼявитися тільки тоді, коли і підтримка для України, і тиск на Росію будуть достатніми», – написав він у телеграмі.
Зеленський зазначив, що Україна виконує свої зобовʼязання у відносинах з ЄС, навіть у таких неоднозначних питаннях, як робота нафтопроводу «Дружба», і розраховує на відповідні дії з європейського боку.
Президент також анонсував розмову з лідерами Європи і про відкриття кластерів для України.
22 квітня посли держав-членів ЄС схвалили 90 мільярдів євро кредиту для України і 20-й пакет санкцій проти Росії, формальну письмову процедуру запущено, заявило кіпрське голосування в Раді ЄС. Очікується, що письмова процедура завершиться завтра вдень.
Напередодні Зеленський заявив, що Україна провела ремонтні роботи на нафтопроводі «Дружба». За його словами, нафтопровід може відновити функціонування. Також 21 квітня він провів переговори із президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн та президентом Євроради Антоніу Коштою – обговорювалося розблокування кредиту.
Після перемоги на парламентських виборах в Угорщині лідер партії «Тиса» Петер Мадяр дав зрозуміти, що зніме накладене Орбаном вето на виділення Києву кредиту 90 мільярдів євро. При цьому він зазначив, що Угорщина не відповідатиме фінансово за цей кредит і виступає проти прискореного вступу України до ЄС.
Війна проти України та 22 психічні розлади. Навіщо армії Росії військові з ментальними порушеннями?
Ігор Жабаров ще кілька років тому представляв Татарстан на Спеціальній олімпіаді для людей з особливостями інтелекту, але в березні 2026 року він загинув на війні Росії проти України.
А Олексія Васнецова з Удмуртії, за словами його сина, завезли на фронт просто із психіатричного стаціонару.
Ці випадки – не виняток, а наслідок юридичної пастки, у якій опинилися найбільш незахищені верстви населення. Правозахисники констатують: коли російська армія, яка п’ятий рік веде велику війну проти України, потребує кількості, «якість контингенту» та тяжкість діагнозів відходять на другий план. Шлях додому, пише проєкт Радіо Свобода «Idel.Реалії», для таких солдатів закритий назавжди – адже оскаржити контракт людина, яка не закінчила й середньої школи, просто не в змозі.
Армія РФ нарощує тиск під Покровськом: чому саме там?
Армія РФ посилює темпи наступу на Покровському напрямку – вранці 22 квітня Генштаб повідомив про 51 штурм за добу. 7-й армійський корпус, який обороняє Покровсько-Мирноградську агломерацію, 21 квітня повідомив про загострення ситуації в Гришиному – селищі на північний захід від Покровська.
«Українські військові не дають ворогу закріпитися в центральній частині селища. Днями Сили оборони провели операцію зі знищення пункту скупчення противника. Дочекавшись сприятливого моменту, наші воїни завдали авіаційного удару по скупченню росіян», – повідомили там.
Троє російських військових у результаті цього удару, як повідомляють у корпусі, загинули.
«Кривавим ідіотизмом» назвав цей натиск армії Росії на Гришине координатор групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець у своєму огляді за 21 квітня.
«Бої за саме Гришине… перетворилися на справжню «м’ясорубку» для російських солдатів, – зазначив він. – Підозрюю, що такі дії командування російської 2-ї ЗВА зумовлені не якимось «нерозумінням» ними основ такої складної військової науки… а одностайними і наполегливими наказами власного «вищого» командування та політичного керівництва».
Генштаб ЗСУ вранці 22 квітня повідомив про 51 бойове зіткнення на Покровському напрямку за добу; загалом по всьому фронту – 231.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода: