ЗСУ можуть звільнити Крим вже до кінця грудня 2022 року – заявив заступник міністра оборони України Володимир Гаврилов. А за день до цього прогнозу російський так званий «голова» Криму Сергій Аксьонов публічно визнав побудову фортифікаційних споруд на півострові.
Як може відбутись деокупація Криму? Чи допоможуть Росії фортифікаційні споруди у Херсонській області та на півночі півострова? Що здатне примусити Путіна визнати його втрату? Розбиралось Радіо Донбас.Реалії разом з військовими експертами.
Росія готується до зустрічі ЗСУ у Криму
Ще у вересні Генштаб ЗСУ повідомив, що російські війська вдосконалюють фортифікаційне обладнання оборонних рубежів на лівому березі Дніпра та на півночі окупованого Криму.
Журналісти програми розслідувань «Схеми» та російської служби Радіо Свобода оприлюднили супутникові знімки сервісу Planet Labs. На світлинах можна побачити нові окопи російських військових поблизу Дніпра, зокрема, біля зруйнованих мостів – Антонівського у Херсоні та Каховської ГЕС. Військові кажуть, що армія РФ будує відразу кілька ліній оборони.
Минулого тижня зведення оборонних споруд підтвердив так званий «голова» анексованого Криму Сергій Аксьонов. Він заявив, що на території півострова ведуться фортифікаційні роботи, «направлені на забезпечення безпеки кримчан». При цьому Аксьонов зазначив – Москва і окупаційна влада «безпеку» Криму покладають в першу чергу на заходи, що російські війська вживають на захопленій Херсонщині.
Російський військовий і політичний експерт Юрій Федоров зазначає, що цьому є лише одне пояснення – Росія дійсно готується до боїв тут.
«Перспектива звільнення Криму вже з теоретичної області перейшла до практичної. [Росіяни] вже очікують, що Збройні сили України з'являться на підступах до Кримського півострова. Жодного іншого пояснення цьому бути не може», – сказав Федоров в ефірі Радіо Донбас.Реалії.
Своєю чергою військовий експерт, полковник ЗСУ Владислав Селезньов нагадав, що фортифікаційні споруди не допомогли російським військам на правому березі Дніпра.
«Повтікали і з Киселівки, і з Чорнобаївки, і з інших населених пунктів, де вони надто потужні угрупування постворювали… Але підсумок буде такий самий по Криму, як і по правому берегу Херсонщини», – зазначив експерт у коментарі Радіо Донбас.Реалії.
Селезньов також звернув увагу на зміну риторики ворога. Бо досить тривалий час російська пропаганда, і Аксьонов зокрема, розповідали, що Крим в Росії «назавжди».
«А зараз ми бачимо, що де-факто Крим – це прифронтовий регіон, і скоро там так само будуть відбуватися бойові дії», – сказав Селезньов.
Деокупація Криму: коли і як
ЗСУ можуть звільнити Крим вже у цьому році – до кінця грудня. Такий прогноз в інтерв’ю виданню Sky News 19 листопада, за тиждень після звільнення Херсону, озвучив заступник міністра оборони України Володимир Гаврилов. Він вказав, що деокуповуватимуть півострів Збройні сили України.
Ці строки звільнення півострова випереджають ті, що наприкінці вересня озвучив керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов – «до кінця весни». Хоча й зазначив, що це може статися і «трохи раніше». Крім того, очільник ГУР зауважив, що повернеться Україна у Крим зі зброєю, без варіантів.
Де-факто Крим – це прифронтовий регіон, і скоро там так само будуть відбуватися бойові діїВладислав Селезньов
І, схоже, деокупація Криму тепер дійсно є питанням близького майбутнього. Після звільнення правого берега Херсонщини Україна може використовувати його як плацдарм для наступу на Крим – вважає колишній міністр оборони України, а зараз почесний співробітник Євразійського центру Андрій Загороднюк.
Як він зазначив на організованій «Атлантичною радою» зустрічі у Вашингтоні, за допомогою HIMARS ЗСУ зможуть контролювати Кримський канал, який постачає воду півострову, і обмежувати постачання до російського війська.
Владислав Селезньов поки не може окреслити, як саме відбуватиметься операція з деокупації Криму. Бо для цього підрозділам ЗСУ передусім потрібна стала логістика через Дніпро, тобто – мости. А, як зауважив військовий експерт, всі переправи в цьому районі знищені, відремонтувати їх теж складно.
Селезньов припускає: ті українські сили оборони, які вивільнились після деокупації Херсону, Генеральний штаб може спрямувати саме на Запорізький напрямок, щоб діяти за напрямком Токмак – Мелітополь. Відступ з Мелітополя означатиме для Росії втрату сухопутного коридору, що з’єднує тимчасово окуповану Донецьку область і тимчасово окупований Крим.
«Далі росіянам доведеться, мабуть, накивати п’ятами з Олешок, Нової Каховки, Чаплинки, Каланчака, бо як забезпечити логістику? Перекопський перешийок прострілюється в районі Армянська. Можливо, в такий спосіб будуть діяти», – каже експерт.
«Навряд чи Генеральний штаб розповість, як саме це буде відбуватися. Але те, що цей процес буде відбуватися – так, це очевидно», – наголосив Селезньов.
Російський експерт Юрій Федоров розглядає два сценарії деокупації Криму: військовий та політичний.
«Я не виключаю, що може бути блокада Криму та руйнування Кримського мосту за допомогою авіації, ракет чи якихось інших засобів… І ця блокада, зрештою, змусить російські війська, які там перебувають, до того, щоб так само піти чи капітулювати так само, як вони пішли з правого берега [Дніпра]», – вважає експерт.
«Жест доброї волі» Росії – можливий у Криму?
Федоров не відкидає і варіант, коли Росія залишить окупований у 2014 році півострів в якості чергового «жесту доброї волі» у війні проти України– але внаслідок політичних домовленостей. За словами експерта, про це говорять багато на Заході, зокрема у США.
Він згадав нещодавню заяву голови об'єднаних штабів США, генерала Марка Міллі про те, що Крим буде звільнений – але, швидше за все, не військовим шляхом, а політичним.
Путін вважає окупацію півострова своїм найважливішим досягненням за понад 22 роки у владі, а тому готовий триматись за Крим до останнього – впевнений російський експерт.
А от оточення президента РФ таких упереджень не має. Тому Федоров не виключає, що Путіна можуть примусити до відступу з півострова: якщо таке політичне рішення буде, а він відмовиться його виконувати.
«З ним [Путіним] можуть трапитися різноманітні неприємності – від звільнення з поста за станом здоров'я і до якихось серйозніших наслідків, наприклад, автокатастрофою. Чимось на кшталт того, куди потрапив відомий усім Стремоусов… Тому що для російської номенклатури збереження власних позицій, збереження режиму важливіше за збереження Криму у складі Російської Федерації», – пояснив експерт.
Обриси деокупації Криму поки лише потроху промальовуються – аж надто багато змінних. Але скидається на те, що неминучість звільнення захопленого Росією у 2014 році українського півострова як мінімум значно наблизилась у часі.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидві сторони лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
