Євросоюз не запровадить санкції проти Лукашенка – Die Welt
Євросоюз не запроваджуватиме санкції проти президента Білорусі Олександра Лукашенка, повідомляє німецьке видання Die Welt з посиланням на дипломатичні джерела.
Ініціаторкою рішення не включати Лукашенка до списку санкцій виступила Німеччина, її підтримали керівники Франції та Італії. Берлін і Париж вважають, що «за будь-яких обставин канали зв’язку з Лукашенком потрібно тримати відкритими», а санкції це б ускладнили, пише Die Welt.
Джерела в дипломатичних відомствах розповіли виданню, що формального голосування щодо включення Лукашенка до списку санкцій поки не було, проте підсумки неофіційних переговорів «дали зрозуміти», що Євросоюз не вдасться до персональних санкцій.
За запровадження санкцій проти Лукашенка виступають країни Балтії і Польща, і це ускладнює ухвалення рішення про обмежувальні заходи. «Переговори тривають дуже важко, тому що кожен у списку санкцій має бути одноголосно схвалений усіма державами-членами ЄС», – заявило німецькому виданню високопоставлене джерело в Євросоюзі.
Лукашенка внесли до бази «Миротворця»
Український центр «Миротворець», який розпочав свою діяльність відразу після анексії Криму Росією, вніс білоруського президента Олександра Лукашенка до своєї бази даних осіб, причетних до злочинів проти національної безпеки, миру, безпеки людини і міжнародного права.
Олександр Лукашенко описується як «посібник терористів і російських окупантів» за відмову видати Україні бойовиків «ПВК Вагнера», затриманих у Білорусі.
Мінськ повернув бойовиків Росії.
Заява експрезидента Європейської ради і колишнього прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска про те, що Олександр Лукашенко навесні 2014 року запропонував створити й очолити українсько-білоруський союз для припинення бойових дій на Донбасі, була підставою для звинувачень у нападі на суверенітет і територіальну цілісність України.
«Центр «Миротворець» просить правоохоронні органи розглядати цю публікацію на сайті як заяву про те, що цей громадянин вчинив навмисні дії проти національної безпеки України, миру, безпеки людства і міжнародного права, а також інші правопорушення», – йдеться в повідомленні.
29 липня в санаторії під Мінськом затримали 33 російських громадян. Білоруська влада заявила, що підозрює їх у підготовці заворушень напередодні виборів, а президент Олександр Лукашенко тоді назвав затримання росіян із «ПВК Вагнера» «надзвичайною подією» і заявив про «брудні наміри» Росії.
Однак ніяких звинувачень їм офіційно так і не висунули, а через два тижні 32 з 33 затриманих повернули в Росію. Ще один залишився в Білорусі, бо має громадянство і цієї країни. 14 серпня Генпрокуратура Росії повідомила, що раніше затримані перебувають на російській території.
При цьому Україна просила Білорусь видати їй 28 із 33 затриманих через їхню участь у боях на Донбасі проти української армії.
Президент України Володимир Зеленський розкритикував рішення білоруської влади про повернення до Росії затриманих бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера» і заявив, що «наслідки цього рішення будуть трагічними».
У МЗС України відповіли Лукашенкові: не треба шукати ворогів там, де їх немає
У Міністерстві закордонних справ України відкидають звинувачення, озвучені президентом Білорусі Олександром Лукашенком, про нібито втручання української сторони у білоруські справи.
«У зв’язку з черговим безпідставним обвинуваченням у втручанні у внутрішні справи Білорусі, висловленим Олександром Лукашенком, закликаємо наших білоруських друзів і партнерів не піддаватися на інформаційні провокації, щоб не потрапити у пастку пропаганди і фейків. Не треба шукати ворогів там, де їх немає», – йдеться в заяві, оприлюдненій 3 вересня.
Раніше сьогодні Лукашенко вкотре заявив про іноземне втручання у ситуацію в Білорусі і згадав при цьому, зокрема, й Україну.
Напередодні міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Росія намагається видати своїх зелених чоловічків у Білорусі за українських екстремістів. Так він прокоментував заяву свого російського колеги Сергія Лаврова, який 2 вересня заявив, що ситуацію в Білорусі нібито дестабілізують 200 екстремістів, підготовлених в Україні.
Президент Росії Володимир Путін сказав в інтерв’ю державному телебаченню 27 серпня, що у Росії є резерв співробітників правоохоронних органів, готових прибути в Білорусь, щоб зупинити протести. Такий резерв, заявив Путін, буде використаний у випадку, якщо ситуація вийде з-під контролю.
Сотні тисяч людей четвертий тиждень поспіль виходять на вулиці в Білорусі на знак протесту проти результатів виборів, на яких ушосте переміг Олександр Лукашенко і які вони називають сфальсифікованими.
Багато країн не визнали результатів цих виборів і розкритикували жорстокі дії силовиків проти протестувальників у Білорусі.
Білорусь: Лукашенко змінив частину керівників силового блоку
Президент Білорусі Олександр Лукашенко 3 вересня змінив державного секретаря Ради безпеки Білорусі, голови Комітету державної безпеки і призначив виконувача обов’язків голови Комітету державного контролю. Про це повідомляє телеканал «Настоящее время» з посиланням на наближений до білоруської влади телеграм-канал «Пул первого».
Держсекретарем Ради безпеки Білорусі дотепер працював Андрій Равка, головою КДБ – Валерій Вакульчик.
Згодом офіційна інформагенція «БелТА» повідомила, що Вакульчик призначений держсекретарем Ради безпеки Білорусі. Іван Тертель, який очолював Комітет державного контролю, став головою КДБ, а виконувачем обов’язків голови Комітету державного контролю тепер буде Василь Герасимов (дотепер – перший заступник голови відомства).
До Лукашенка їде голова уряду Росії
Російський прем’єр-міністр Михайло Мішустін відвідає Мінськ 3 вересня. Візит відбувається в час, коли на тлі протестів білоруський авторитарний лідер Олександр Лукашенко шукає підтримки Москви.
Приїзд Мішустіна до Мінська покликаний підготувати заплановану пізніше цього місяця зустріч Лукашенка та президента Росії Володимира Путіна, про яку міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров повідомив у Москві 2 вересня.
«Це підкреслює нашу взаємну готовність і надалі розвивати рівноправні, взаємовигідні відносини, в тому числі в межах союзної держави», – сказав Лавров, який зустрічався з міністром закордонних справ Білорусі Владимиром Макеєм.
Лавров розкритикував «руйнівну» західну критику білоруської влади і попередив, що Москва буде «твердо і гідно» реагувати на будь-які спроби дестабілізувати Білорусь або послабити її міцні зв’язки з Росією. Макей подякував Росії за підтримку уряду Білорусі з огляду на те, що він назвав протестами, організованими з-за кордону.
Затриманих у Мінську журналістів відправили до ізолятора
Журналістів білоруських ЗМІ, затриманих 1 вересня під час акції протесту студентів у Мінську, відправили до Центру ізоляції правопорушників на вулиці Окрестіна, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
Суд Жовтневого району Мінська ввечері 2 вересня повторно відправив до районного відділу міліції на доопрацювання і усунення недоліків справи всіх шести затриманих журналістів: Олексія Суднікова і Надії Калініної з видання TUT.BY, Сергія Щоголєва, Микити Дуболека і Марії Єлешевіч із «Комсомольської правди в Білорусі», а також Андрія Шавлюга з агенції БелаПАН.
Колеги затриманих репортерів прийшли підтримати їх до будівлі відділку міліції з плакатами «Свободу журналістам!» і «Це я «при виконанні».
Журналісти були затримані під час виконання професійних обов’язків. Їм закидають порушення порядку організації або проведення масових заходів. Затриманим загрожує штраф або адміністративний арешт.
Заступник держсекретаря США Стівен Біган закликав звільнити несправедливо затриманих та припинити насильство в Білорусі, обговорив роль Росії та США у вирішенні конфронтації та висловив захоплення мужністю білорусів. Американський урядовець дав ексклюзивне інтерв’ю Олександрові Лукашуку, директору Білоруської служби Радіо Свобода. Більше про це читайте за лінком.
Кулеба: Росія намагається видати своїх зелених чоловічків у Білорусі за українських екстремістів
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Росія намагається видати своїх зелених чоловічків у Білорусі за українських екстремістів.
Так він прокоментував заяву свого російського колеги Сергія Лаврова, який 2 вересня заявив, що ситуацію в Білорусі нібито дестабілізують 200 екстремістів, підготовлених в Україні.
«Україна не вела, не веде і не вестиме жодної підривної діяльності проти Білорусі. Росія навпаки заявляє, що вже направила деяких своїх «фахівців» до Білорусі і готова направити їх ще більше. Намагання Росії представити своїх зелених чоловічків в Білорусі як українських екстремістів – це дешевий і програшний трюк. І головне: воістину, як каже прислів’я: «злодій кричить – тримайте злодія», – написав Кулеба у фейсбуці.
Раніше сьогодні Лавров заявив, що у Росії є підтверджені відомості, що дестабілізацією ситуації в Білорусі займаються з території України. «Там є і «Тризуб Степана Бандери», є і «С14», є «Національний корпус», є «Правий сектор». Всі ці структури активно займаються провокуванням радикальних дій у Мінську та інших містах Білорусі», – сказав Лавров.
Росія як держава, що має певний вплив на Мінськ за допомогою фінансових і політичних важелів, раніше застерігала ЄС і США від втручання у справи Білорусі.
Президент Росії Володимир Путін сказав в інтерв’ю державному телебаченню 27 серпня, що у Росії є резерв співробітників правоохоронних органів, готових прибути в Білорусь, щоб зупинити протести. Такий резерв, заявив Путін, буде використаний у випадку, якщо ситуація вийде з-під контролю.
Помпео: США вимагають зупинити насильство у Білорусі, консультуються з союзниками щодо санкцій
США вимагають від влади Білорусі негайно зупинити жорстокі дії проти опозиційних протестувальників, що виходять на вулиці Мінська й інших білоруських міст від 9 серпня, коли в країні пройшли вибори президента, на яких переможцем вшосте оголосили Олександра Лукашенка.
2 вересня Помпео також заявив, що США розглядають можливі санкції проти тих, хто причетний до порушень прав людини в Білорусі, консультуючись із трансатлантичними партнерами Вашингтона.
Виступаючи на пресконференції, Помпео сказав, що минулого тижня заступник держсекретаря США Стівен Біґен поїхав до регіону за його дорученням і висловив позицію Вашингтона: «жителі Білорусі заслуговують на право вибирати власних лідерів».
Сотні тисяч людей вийшли на вулиці в Білорусі на знак протесту проти результатів виборів, які вони називають сфальсифікованими.
Багато країн не визнали результатів цих виборів і розкритикували жорстокі дії силовиків проти протестувальників у Білорусі.
У Мінську судять журналістів, які висвітлювали протести
У Мінську 2 вересня відбудеться суд над журналістами, затриманими 1 вересня під час роботи на мітингу. За повідомленням сайту TUT.BY, біля будівлі районного управління внутрішніх справ Жовтневого району в Мінську збираються люди, які прийшли підтримати підсудних. Деякі журналісти на знак солідарності із затриманими колегами провели тут усю ніч. Всього їх було близько 40.
Репортерів, як повідомили в міліції, судитимуть за статтею 23.34 «№Порушення порядку організації або проведення масових заходів». За нею передбачене покарання у вигляді штрафу або адміністративного арешту.
Суд відбудеться по відеозв’язку близько 14:00 (мінський час збігається з київським), повідомив представник Жовтневого РУВС.
Зараз у райвідділку перебувають шестеро журналістів.
Білоруська асоціація журналістів вимагає негайного звільнення затриманих.
Журналістів, які висвітлювали напередодні протести в Мінську, затримали близько 17:00 біля стадіону «Динамо» і доставили в РУВС Жовтневого району «для перевірки документів». TUT.BY нагадує, що журналісти мають сині жилети з написом «ПРЕСА» на спині. Крім того, у них є бейджі з фотографією і назвою видання, яке вони представляють. Усі затримані журналісти виконували професійні обов’язки і висвітлювали події в Мінську.
29 серпня в Мінську позбавили акредитації кореспондента телеканалу «Настоящее время» Романа Васюковича. Також були позбавлені акредитації МЗС кореспонденти Білоруської служби Радіо Свобода Алесь Дащинський, Олег Грузділович, Уладзь Гридзін і Олександра Динько. Без цього документа журналісти не зможуть працювати в країні.
Вітаутас Ландсберґіс: «Якби Лукашенко міг розплакатися»
«Я б побажав їй (Марії Колесниковій – флейтистка, одна з лідерів опозиції в Білорусі – ред.) звернутися до сьогоднішнього правителя Білорусі (Олександра Лукашенка – ред.) з пропозицією пограти йому на флейті. Якщо він розлютиться, це підтвердить, що він вже не людина. А якщо зацікавиться: «Чому раптом вона вирішила пограти мені на флейті? Ну, гаразд, послухаємо, що вона там заграє» – це буде прорив».
«Шекспір говорив: «Є багато чого на світі, друже Гораціо, що й не снилося нашим мудрецям». Можливо, мудрецям не снилося, що Лукашенко може прозріти, відчути або розплакатися. Як у фільмі Фелліні «Дорога», коли страшна істота плаче в кінці. І це спокута, це християнське розуміння людини. Він заплакав – значить він врятований! Ось якщо Лукашенко заплаче... Його б на пару годин залишити з молодими людьми, яких вбили його підручні. І нехай він подивиться на них не п'ять хвилин, відмахуючись рукою, а пів години або годину і подумає про їхніх матерів. Можливо, щось у нього ворухнеться. Я не знаю, маю я рацію чи ні, але якщо все ж маю, то це багато що може змінити».
Литовський музикант, мистецтвознавець і громадський діяч Вітаутас Ландсберґіс став у 1990 році першим лідером Литви після відновлення нею незалежності.
У Мінську після затримань студентів відбувся жіночий протест
Пізно ввечері 1 вересня в столиці Білорусі Мінську зібралися жінки – на знак протесту проти затримань студентів раніше цього ж дня. Активісти серед студентів у перший день навчального року підтримали заклик білоруської опозиції до загальнонаціонального страйку.
«1 вересня - це день знань. Знань про значення білоруської солідарності. Приєднуйтесь до цього одноденного страйку, підтримайте робітників і покажіть уряду, хто є справжнім джерелом влади», – йшлося в заяві команди опозиціонерки Світлани Тихановської.
Кількасот жінок зібралися біля проспекту Незалежності, деякі співали та танцювали, міліція спостерігала за акцією, не втручаючись. Жінки взяли на себе провідну роль упродовж більш як тритижневих протестів проти правління президента Олександра Лукашенка, часто формуючи лінії для захисту чоловіків від арешту.
За повідомленням правозахисної групи «Весна», щонайменше 55 людей були затримані 1 вересня під час розгону протестувальників у кількох місцях. Відео, опубліковане в соціальних мережах, демонструє, як міліція, одягнена в чорне, силою висмикувала студентів із натовпу. Білоруська асоціація журналістів заявила, що затримано також вісім співробітників ЗМІ, які висвітлювали акції протесту.
Білоруські студенти вийшли на вулиці у «День солідарності», не боячись побиття та арештів
Цьогоріч 1 вересня у Білорусі – це не День знань, як звикли називати його в минулі роки, це 24-й день протестів, який може увійти в історію як «День солідарності». Цього дня молодь заполонила вулиці столиці й інших білоруських міст, щоб протестувати проти фальсифікації президентських виборів. До студентів долучилися, солідарні з ними, робітники й айтішники, митці і викладачі вишів. Міліція ж розпочала цей день із затримань. А Олександр Лукашенко виступив у коледжі в Барановичах і оголосив, що спекотне в прямому і переносному сенсі літо закінчилося. Більше про це читайте за лінком.
Чому білоруси їдуть в Україну: історії трьох біженців
Кілька молодих білорусів, які збирали підписи за кандидатку у президенти Світлану Тихановську, брали участь в мирних мітингах і через кримінальне переслідування були вимушені залишити Білорусь, влаштувалися в Україні. І зараз вони фактично починають життя з нуля. Як їм живеться і чи припускають вони, що одного разу зможуть повернутися додому? (Автор: Юлія Жукова).
В Мінську під час висвітлення студентського протесту затримали кількох журналістів
Силовики затримали кількох журналістів, які висвітлювали акцію протесту студентів у Мінську 1 вересня, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
Журналісти Tut.by Надію Калініну та Олексія Суднікова, фотокореспондента БелаПАН Андрія Шавлюгу та журналіста-фрілансера Василя Сямашку затримали в районі стадіона «Динамо» столиці. Там же силовики затримали кілька десятків студентів, які йшли колоною. Решта студентів розбіглася.
Tut.by повідомляє, що їхніх журналістів тепер везуть до районного управління внутрішніх справ: за словами співробітників міліції, «перевірити акредитацію».
Також на марші студентів затримали співробітників видання «Комсомольская правда» в Білорусі: фотографа Святослава Зоркого, оператора Микиту Недоверкова та кореспондентку Марію Елешевич.
Про затримання свого кореспондента також заявляє російська інформаційна агенція «РИА Новости».
ООН повідомляє про 450 відомих випадків катування затриманих у Білорусі
Експертам ООН відомо про 450 задокументованих випадків катування та жорстокого поводження з людьми, затриманими після «суперечливих президентських виборів» 9 серпня, що призвели до масових акцій протесту та арештів. Про це йдеться в повідомленні Організації об’єднаних націй 1 вересня.
«Ми надзвичайно стривожені сотнями заяв про катування та інше жорстоке поводження в ізоляторах тимчасового утримання», – заявляють експерти ООН.
Вони звертають увагу на те, що більшість зниклих людей вдалося знайти, але про місце перебування та стан здоров’я шістьох осіб їхнім родичам досі нічого не відомо.
«Ми також все ще занепокоєні тим, що випадки насильницьких зникнень можуть збільшитися, якщо жорстка реакція на мирні протести триватиме», – йдеться в повідомленні.
Також експерти ООН отримали повідомлення про насильство щодо жінок та дітей, в тому числі сексуальне насильство та зґвалтування за допомогою гумових кийків.
Серед приблизно 6 700 осіб, затриманих протягом останніх тижнів під час мирних протестів – журналісти та перехожі, які були свавільно заарештовані та поспішно засуджені. 29 серпня уряд скасував акредитацію 17 журналістів, які працюють на іноземні медіа, нагадують у ООН.
Білорусь: міліція затримала учасників студентського маршу в Мінську
Міліція затримала учасників студентського маршу в столиці Білорусі Мінську.
Білоруська служба Радіо Свобода пише, що силовики затримали й журналістів «Єврорадіо», які вели пряму трансляцію зі студентської акції протесту.
Міністерство внутрішніх справ Білорусі наразі не коментувало інформацію.
Уже три тижні в Білорусі тривають масові виступи проти офіційних підсумків голосування, за якими перемогу здобув чинний президент Олександр Лукашенко. Він балотувався на шостий термін поспіль. Унаслідок дій силовиків сотні людей постраждали, тисячі людей були затримані. Багато згодом розповіли про тортури і знущання в СІЗО.
Білорусь: штаб Бабарика оголосив про створення політичної партії
Штаб колишнього керівника «Білгазпромбанку» Віктора Бабарика, який претендував на посаду президента Білорусі та був заарештований, 31 серпня поширив відеозвернення незареєстрованого кандидата.
Бабарико каже про продовження політичної боротьби і необхідність створити партію або рух. Серед цілей майбутньої організації політик називає здійснення конституційної реформи, роботу для поліпшення економіки країни і можливість для людей виявити громадянську активність. Відзначається, що це звернення було записане ще до арешту Бабарика.
Слідом за ним із відеозверненням виступила представниця його виборчого штабу Марія Колесникова, яка зараз входить в опозиційну Координаційну раду. Колесникова повідомила про створення політичної партії «Разом». Найближчим часом, за її словами, будуть подані реєстраційні документи, передає білоруська служба Радіо Свобода.
Член президії Координаційної ради Павло Латушко 31 серпня запропонував створити рух для діалогу з владою. За його словами, потрібно починати думати про формування громадського руху, до якого можуть увійти представники різних верств суспільства, щоб показати владі, що є суб’єкт переговорів.
Віктор Бабарико перебуває під арештом з 18 червня. Його звинувачують в економічних злочинах, хоча сам він пов’язує кримінальне переслідування з політичною діяльністю.
У Білорусі студенти та викладачі підписали петицію з вимогою нових виборів
У Білорусі понад дві тисячі студентів та викладачів Гродненського державного університету імені Янки Купали підписали петицію з вимогою призначення нових виборів, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
«Ми хочемо жити в країні, де вибори чесні... де поліція гарантує безпеку громадян, а не загрожує їхньому життю та здоров’ю... Ми не хочемо боятися виходити на вулиці у своєму місті», – йдеться у заяві.
Підписанти вимагають притягнути до відповідальності тих, хто здійснював насильницькі дії проти демонстрантів, звільнити політичних в’язнів, затриманих під час мирних акцій протесту, визнати вибори 9 серпня недійсними, провести нові вибори, притягнути до відповідальності тих, хто брав участь у фальсифікації результатів виборів.
Свої підписи під петицією поставили студенти всіх факультетів, магістранти, випускники університету різних років, а також понад 50 викладачів.
Раніше ректор Гродненського державного університету імені Янки Купали Ірина Кітурка висловила підтримку арештованим і пообіцяла не звільняти викладачів та не виганяти студентів за їхні політичні погляди.
Санкції щодо Білорусі: в ЄС мають схвалити наступного тижня, в Балтії схвалили вже
Санкції Європейського союзу щодо Білорусі мають остаточно схвалити наступного тижня, тим часом країни Балтії вже схвалили свої власні санкції щодо низки чільників нинішньої влади Білорусі, яких підозрюють у причетності до фальсифікації президентських виборів у цій країні і до жорстокого придушення акцій протесту, які не припиняються з дня виборів 9 серпня.
Як повідомив у твітері редактор Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк, раніше багатолітній кореспондент радіо в Брюсселі, який і далі стежить за подіями в Євросоюзі, робочі групи в Брюсселі завершать роботу над санкціями проти Білорусі цього тижня, а посли країн ЄС мають схвалити їх наступного тижня.
Про необхідність санкцій щодо низки чільників нинішньої влади Білорусі, яких підозрюють у причетності до фальсифікації президентських виборів у цій країні і до жорстокого придушення акцій протесту, в Європейському союзі досягли загальної домовленості 28 серпня. При цьому тоді йшлося про те, що на остаточне узгодження списку приблизно з 20 таких осіб і на виконання всіх необхідних юридичних формальностей мало піти не менш ніж тиждень.
Із заяв учасників тієї зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС випливало, що в першу версію списку майже напевно не потрапить чинний президент Білорусі Олександр Лукашенко, хоча в разі відсутності поступу в урегулюванні в Білорусі список можуть розширювати, і в такому разі потрапляння до нього й самого Лукашенка не виключене.
Тим часом три країни Балтії – Естонія, Латвія і Литва – вже ухвалили свої власні санкції, не чекаючи на рішення ЄС: вони заборонили в’їзд на свою територію 30 чільним білоруським посадовцям.
Списки Естонії і Латвії, оприлюднені міністерствами закордонних справ цих країн, збігаються і починаються з самого Лукашенка. Також у них посадовці адміністрації президента Білорусі, Центральної виборчої комісії, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури, Комітету державної безпеки, Слідчого комітету, Ради безпеки, Комітету державного контролю Білорусі і виконкому міськради Мінська. В Литві про заборону в’їзду 30 білоруським посадовцям, без переліку їхніх імен, повідомило Міністерство внутрішніх справ.
Естонія наклала свою заборону на невизначений термін, Латвія на п’ять років, Литва не уточнила термін своєї заборони.