У Бєлгородській області в Росії стрес відчувається вже кілька місяців. Люди розчаровані тим, що решта країни не розуміє їхню ситуацію, не розумію, що вони живуть у неспокої і страхові. Але у лютому-березні 2022 року все було по-іншому.
Спочатку, як тільки Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року, в російському Бєлгороді чи не кожен наклеювали на автівки та будинки букви «Z» або «V» – символи російської армії, розповідає жителька Бєлгорода Світлана, яка попросила змінити її ім’я.
«Зараз ці символи здебільшого залишаються на військовій техніці. На машинах – сліди відірваних наклейок чи скотчу», продовжує Світлана. «У моєму оточенні всі були з самого початку проти війни і вважали, що вона не повинна була розпочатися»
На машинах – сліди відірваних наклейок чи скотчу
Далеко від зон бойових дій і полів смерті на сході і півдні України, життя у віддалених від фронту російських містах, таких як Москва і Санкт-Петербург, на 16-му місяці після вторгнення продовжується більш-менш без серйозних змін і незручностей.
Війна там – це пропаганда на телебаченні, банери та білборди, що прославляють російських солдатів, а також офіційні промови, що демонізують українську владу та її західну підтримку.
А от Бєлгород – розташований всього за 60 кілометрів від кордону, вздовж головної автомагістралі, що веде до українського Харкова, другого за величиною міста України – швидко опинився в епіцентрі війни.
У Бєлгороді - люди втомилися
«Я була у Валуйках, містечку недалеко від кордону з Україною» , – розповідала Світлана в нещодавньому інтерв’ю каналу «Настоящее время». Люди не дуже підтримують це все».
Інтерв’ю каналу «Настоящее время» з нинішніми та колишніми жителями Бєлгорода та навколишніх міст показують, що люди справді втомилися і налякані.
Регіон періодично зазнає ракетних обстрілів. Тільки пару ракет завдали серйозної шкоди, хоча у квітні 2022 року одна ракета, яка підірвала склада із пальним у Бєлгороді, жителям міста потріпала нерви.
3 липня 2022 року чотири людини загинули і ще четверо отримали поранення, коли в центрі Бєлгорода вибухла ракета. Російська влада звинуватила Україну в тому, що вона цю ракету випустила. За їхніми словами, вона була збита, а її уламки впали на частину міста.
Страх «вибухнув» у публічному просторі минулого тижня, коли група анти-кремлівської організації, яка заявила, що вона підтримує Україну, влаштувала дводенний рейд, що став найінтенсивнішим боєм всередині Росії з моменту початку війни в лютому 2022 року. В результаті боїв загинуло двоє людей і більше десятка отримали поранення.
28 травня губернатор Бєлгородської області оголосив, що школи в усіх прикордонних районах скасовують навчання до кінця навчального року з міркувань безпеки.
Аліна, мешканка Бєлгорода, яка також попросила змінити її ім’я, розповіла, що хоча більшість жителів Бєлгородської області вже звикли до війни, люди стурбовані прикордонними боями.
Далі розповіла, що їй прикро бачити вітрини магазинів і крамниць з мішками з піском у її рідному місті Шебікіному, яке знаходиться на південному сході від Бєлгорода. Багато підприємств у місті закрилося.
Життя в місті кардинально змінилося
«Життя в місті кардинально змінилося. Мої знайомі, родичі, близькі люди, друзі, всі поїхали», розповідає вона. «Залишилися сліди роботи протиповітряної оборони. Ви прокидаєтеся вночі від вибухів».
Бєлгородський журналіст Микита Паменов розповів, що на початку вторгнення люди в регіоні були в шоці.
«А потім, як буває, всі звикли до війни», – розповів Паменов. За його словами: «війну зараз ігнорують переважно ті люди, яких вона особисто не торкнулася». «Жителі прикордонних сіл набагато раніше відчули, що відбувається і де вони знаходяться. Влада в Бєлгороді до останнього намагалося якось відволікти людей», – сказав Паменов.
Минулої весни міська влада Бєлгорода організувала муніципальний фестиваль.
«Це було схоже на якийсь бенкет під час голодомору. Росіяни і українці вбивають один одного за 70 кілометрів від Бєлгорода а тут в місті – фестиваль і все в порядку».
«Місто стало похмурим і сірим»
Катерина Лобановська, журналістка із села на захід від Бєлгорода, втекла з Росії через кілька місяців після вторгнення.
Вона розповіла, що підтримує зв’язок із людьми вдома.
«Судячи з розповідей моїх знайомих, життя в місті триває», – каже вона. «Але нещодавно я розмовляла з двома своїми подругами, і вони обидві сказали те саме: місто стало якимось похмурим і сірим».
Місто стало якимось похмурим і сірим
«До війни Бєлгород був сонячним, завжди був якийсь рух. У нас навіть говориться, що Бєлгород – це місто добра і процвітання», розповідає вона.
Інша мешканка Бєлгорода – Світлана сказала, що, незважаючи на понад 15 місяців боїв за декілька десятків кілометрів від міста, влада не побудувала систему цивільної оборони.
За її словами, існуючі бомбосховища, розташовані в основному в підвалах будівель, які постійно зачинені і не функціонують.
«Вони були закриті з перших днів через антитерористичні заходи. Влада сказала, що вони будуть відкриті у разі ракетних обстрілів, але про це забулося», каже Світлана. «Скільки вже було обстрілів? Їх ніколи не відкривали. Жодного разу».
Паменов також підтвердив цю скаргу.
Бомбосховища – це повна фікція
«Бомбосховища – це повна фікція», – сказав він. «Це було зроблено просто щоб показатися... такі укриття нікого не врятують, тому що вони просто закриті».
За словами Світлани, більшість людей, які залишилися в регіоні, звикли до війни в сусідні країні і до дедалі частіших вибухів.
«Всі вже супер-звиклі до війни. Раніше бісило, що ти не міг заснути через звуки повітряної оборони. Але зараз на це просто не звертаєш уваги», розповідає вона. «Тож постійно чути Бах! Бах! Ти прокидаєшся і думаєш: добре, просто розбудили мене вибухи, чорт з ними».
«Всі чекають на день, коли це все закінчиться»
Один чоловік, який живе в місті Старий Оскол, на північному заході від Бєлгорода, сказав, що більшість людей, яких він знає, підтримують війну, яку Кремль називає «спеціальною військовою операцією».
«Оскол знаходиться далеко від кордону. Що тут відбувається?», – сказав чоловік, який побажав залишитися анонімним в інтерв’ю каналу «Настоящее время».
Скаржаться на те, що вулиці пофарбовані жовто-синіми кольорами
«Раніше тут було багато військових, але зараз їх немає взагалі. Ви можете зустріти максимум одного чи двох солдатів за тиждень».
«Ми далеко від передової», –додає він. «Про що тут хвилюватися»?
Аліна каже, що люди, яких вона знає, безумовно, більш напружені і тривожні.
«Ми частіше вступаємо в конфлікти з родичами і близькими людьми», продовжує. «У кожної людини є своя думка, і навіть серед друзів виникають сварки. Це зараз нікому не потрібно. Потрібно підтримувати один одного», – сказала вона.
Паменов сказав, що зростає відчуття параної і підозри про шпіонаж або саботаж.
«Це повний дурдом: люди скаржаться на те, що вулиці пофарбовані жовто-синіми кольорами», – сказав він. «Кольорами українського прапора».
Один місцевий чиновник нещодавно закликав людей не годувати голубів, тому що вони можуть прилетіти з харківських лабораторій біологічної зброї.
За словами Аліни, в Бєлгороді зараз дуже складна ситуація.
«Мало хто в інших регіонах розуміє, яка тут ситуація», сказала вона. «Ми зараз, вибачте мене, в глибокому лайні».
