Наприкінці минулого тижня – лише за три дні – Сили оборони знищили п’ять військових бортів ЗС РФ. Як повідомляли у Повітряних силах, одразу три винищувачі-бомбардувальники Су-34 над Кринками Херсонської області у п’ятницю, 22 грудня. У неділю ще один Су-34 був збитий на Маріупольському напрямку і над Чорним морем – винищувач Су-30. А вже в ніч проти 26 грудня командувач Повітряних сил Збройних сил України генерал-лейтенант Микола Олещук заявив про ураження ЗСУ великого десантного корабля ЧФ РФ «Новочеркаськ» в порту окупованої Феодосії. Що вже змінилось після цих операцій Сил оборони та які наслідки для Росії вони можуть мати далі – в ефірі Радіо Донбас Реалії розпитали речника командування Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната.
– Юрій, почну з запитання про «Новочеркаськ», великий десантний корабель, топ-новину дня. Я так розумію, за вагою уражена ціль може тягатися із крейсером «Москва» знаменитим. Ви вже говорили в ефірі проєкту наших колег, що на борту корабля були боєприпаси, можливо, «Шахеди». А чому корабль перебував у Криму? Ми чули про передислокацію фактично всього Чорноморського флоту в Новоросійськ, подалі від українських ракет. Виходить, що без заходу на сам окупований півострів працювати «Шахедами» вони не можуть?
– Тут, по-перше, потрібно розрізняти, що все-таки крейсер «Москва» – це потужний корабель, який мав багато засобів ураження, засобів протиповітряної оборони, радіолокаційних систем тощо. Це за класом дійсно був потужний корабель, флагман Чорноморського флоту [РФ]. Ну, от услід за тим флагманом і пішов черговий російський корабель, який вже далеко не перший знищений внаслідок успішно проведеної операції Сил оборони. Повітряні сили здійснювали завершальну фазу – знищення цього корабля разом із боєприпасами, можливо, з екіпажем і т.д.
Чому він («Новочеркаськ» – ред.) в Криму? Дуже просте питання. Ми почали з того, що цей корабель за своїми завданнями відрізняється від крейсера, від флагмана. Сама назва – великий десантний корабель – говорить про те, що він призначений для висадки десанту, бойового десанту, на морське узбережжя.
Росія має декілька таких кораблів в Чорноморському флоті, які використовуються зараз радше для логістичного забезпечення військ на різних напрямках. Скажімо, тими самими «Шахедами», – якщо потенційно вони там були, – противник міг забезпечувати південь Криму. Тобто перевозити їх з районів пуску, де Приморсько-Ахтарськ (місто у Краснодарському краї РФ – ред.), з тих напрямків, до Криму, – до місця пуску на полігоні «Чауда», а також до Бельбеку, Балаклави та інших регіонів.
Ще функції цього корабля – доставляти озброєння, боєприпаси, важку техніку, зокрема, танки, БМП. От, приміром, він міг в Крим перекидати техніку, щоб не навантажувати, припустімо, цей самий [Керченський] міст і забезпечувати перекидання техніки, боєприпасів, особового складу на Запорізький напрямок в районі Азовського моря.
– Давайте ще про одні успіхи ЗСУ, а саме Повітряних сил України. Днями завдали великих втрат авіації Росії – аж 5 військових бортів. Це досі обговорюють. Серед цивільних українців новина про три збитих Су-34 була найбільш популярною. Навіть чув, як люди вітали один одного. За вихідні додалось ще два борти – Су-34 і Су-30, всі вони збиті на Півдні. Вам відомі вже наслідки для російських екіпажів?
– Для екіпажів [бортів], які знищили, наслідки відомі, так. Хтось загинув, можливо, когось вдалось врятувати. Але це наслідки передусім психологічного характеру на пілотів, на їхнє керівництво. Ніхто, мабуть, не очікував в Росії на такі втрати. Знищення одразу трьох Су-34, одних із найновіших літаків [РФ], на одному напрямку, – це дійсно свято для нас, не буду приховувати.
Це дійсно свято для нас, не буду приховувати
В принципі, Росія мала вже такі уроки, які були їй дані на Брянському напрямку (у травні 2023 року – ред.), де два літаки було знищено і три гелікоптери, – одразу п'ять бортів фактично за п'ять хвилин. Тут схожий варіант, із цими трьома Су-34, винищувачами-бомбардувальниками. Безумовно, на цьому напрямку, де знищується техніка, вони перестають завдавати удари, припиняють бойові дії.
Їм потрібно розуміти, що відбулося, проаналізувати, як протидіяти, зрозуміти, що там стоїть, в якій кількості. Саме з цією метою вони проводять зараз розвідувальну діяльність, проводять, можливо, і наземну, але й аеророзвідку. Дуже багато там [російських] безпілотників одразу після збиття перебували, з повітря намагалися з'ясувати щось для себе.
А для російських льотчиків має бути очевидно, що їх посилають на повітряні м’ясні штурми, зокрема. Су-34 – новітній літак, який коштує 50 мільйонів доларів. Здавалося б, пілоти повинні в ньому себе відчувати якось захищенішими, безпека і так далі, – не бути, принаймні, збитими. Але їм чіпляють ФАБи чи КАБи, по 500 кілограмів, і направляють прямо під вогонь нашої протиповітряної оборони. Відповідно, я думаю, реакція буде симетрична.
Читайте також: «Чорний день» для авіації РФ: як змінилося життя на кордоні з Брянською областю
Я думаю, що російські пілоти теж хочуть жити і будуть якось інакше виконувати ті завдання. Можливо, не наближатись до лінії бойових зіткнень чи до тих ділянок, де може очікувати наша система, яка буде обов'язково їх «приземляти», – можливо, дедалі більше. Все залежить від того, скільки нам партнери нададуть далекобійного озброєння, яке зможе влаштовувати нам такі свята, як були цього тижня.
– Ви провели паралель з Брянською областю. Там була версія, що «Петріоти» «посадили» літаки на території РФ. Тут, скоріш за все, схожа історія, на Півдні?
– Це не версія, це вже фактично інформація, яка всім відома. А на цьому напрямку – розумієте, ми не одразу і не завжди оприлюднюємо інформацію щодо типу озброєння, який був застосований. Вони ж не дарма туди нагнали безпілотників і проводять ці розвідувальні дії. Ну нехай шукають, де там що, блукаючий «Петріот», як вони називають, тощо.
– А оцей Су-30, який впав у Чорному морі, яку він задачу виконував під Одесою? Там якісь пуски з нього були? Це теж КАБи та ФАБи?
– Звичайно, були пуски з Су-30, зокрема, ракет Х-31. Працював цей літак одночасно з «Шахедами» – були удари «Шахедів», кілька груп вилітало з різних регіонів. По «Шахедах» ми працюємо, як відомо, станціями. Точніше, станції радіолокаційні вмикаються в будь-якому випадку, а потім працюють зентіно-ракетні системи. Щоб знищити ціль, потрібно її побачити, опромінити радіолокаційним сигналом і так далі.
Цим ворог хотів скористатись, використовуючи протирадіолокаційні ракети, які і летять на сигнал радару. У ворога це не вийшло: і ракета була знищена, і була інформація про ураження самого літака. Щоправда, все, що летить над водою, потім важко перевірити, знайти уламки. Тому такі варіанти.
Читайте також: Україна змінить тактику у війні з Росією в 2024-му?
– Я так розумію, зараз на Півдні росіяни не дуже літають на літаках зі зрозумілих причин. Ви кажете, що вони намагаються зрозуміти, що там відбувається. І менше, відповідно, пусків ФАБів (фугасні авіабомби – ред.) і КАБів (керовані авіабомби – ред.). Це справжній бич для українських захисників, зокрема, на лівому березі Дніпра, і для міст. Водночас ми бачимо дуже щільне використання авіації на Сході, особливо на Лиманському напрямку. Ви бачите, що вони якось переорієнтувалися на Схід з цими КАБами, ФАБами?
– ФАБи, в принципі, не застосовують, дуже зрідка. Можливо, переважно штурмова авіація. Зараз всі переорієнтовуються на далекобійні засоби ураження авіаційні, тому більше все ж таки саме керовані авіабомби використовує [Росія]. Якщо їх є в наявності достатньо, то вони, можливо, будуть і більше завдавати ударів на інших напрямках, де більш вільно себе почувають.
Ми не повинні впадати в ейфорію
Але я хочу сказати, що ворог не може себе почувати вільно зараз фактично ніде. Ви бачили і на Півдні, і на Півночі, і на Сході ураження. Ураження комплексами, про які навіть самі [росіяни] говорять, що щось нове з'явилось у України, можливо, навіть це щось ще потужніше за Patriot. Загалом, є в них вже острах, психологічний вплив цього.
Однак ми не повинні впадати в ейфорію. У нас занадто мало систем, щоб можна було їх розставити по лінії бойового зіткнення, по лінії фронту, і прикрити наше небо надійно. Тому ми очікуємо як мінімум ще однієї батареї від Німеччини обіцяної, як і інших систем, які нам партнери обіцяли.
– Зараз дуже обговорюють цей удар по літаках. Серед іншого звучать заклики російських «воєнкорів» бомбити одне з міст України, де, як вони стверджують, ремонтують українські Су-24, що запускають крилаті ракети. Наскільки небезпечне ураження літаків-носіїв українських і самих боєприпасів? Зрозуміло, що вони ціль, тому що, зокрема, можливо, з них і був уражений «Новочеркаськ».
– Звичайно, крилаті ракети адаптовані до Су-24. Уже російські пабліки розписали, де хто живе, де аеродром базування, що робити далі. Ну, вони ж цим займаються вже скільки часу. Що зараз кричати, якщо ви цим вже займаєтесь більше як пів року, Старокостянтинів (біля цього міста на Хмельниччині розташований однойменний військовий аеродром – ред.) вже у всіх на устах давним-давно.
Українське керівництво ж теж розуміє, які цілі можуть бути ласими для ворога. Зокрема, і літаки самі, і авіаційні ремонтні підприємства, і авіаційні засоби ураження, надані партнерами, такі як крилаті ракети Storm Shadow чи SCALP.
Тому, в принципі, покричати можна, сказати «ай-яй-яй, як же це все несправедливо» на своїх телеграм-каналах. Але, власне, результату досягаємо ми зараз, саме ми.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім'я не буде розкрите.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум