«Свобода за найвищу ціну». Чеські добровольці, які загинули за Україну
У столиці Чехії Празі триває фотовиставка «Свобода за найвищу ціну», присвячена чеським добровольцям, які загинули, захищаючи Україну від російської агресії. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну вони вступили до лав ЗСУ і боролися проти російських окупантів.
Радіо Свобода побувало на відкритті виставки.
Опитування: 70% українців не вірять, що нинішні переговори приведуть до сталого миру
Переважна більшість українців – 70% – не вірять, що нинішні переговори між Україною і Росією за посередництва США приведуть до сталого миру, свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології. За повідомленням, вірять в успіх переговорів 25%, а 5% не визначилися із своєю думкою.
Крім того, як випливає з опитування, 57% українців категорично відкидають виведення українських військ із Донбасу в обмін на гарантії безпеки від США і Європи. Загалом готові (хоча переважно – неохоче) – 36%. Решта 7% не змогли визначитися або відмовилися відповідати.
«У кінці січня 2026 року 52% були категорично проти і 40% загалом були готові підтримати таку пропозицію, у середині січня 2026 року – відповідно, 54% і 38%. Тобто в цілому за останній місяць суттєвих змін у громадських настроях не було, зокрема, ми не спостерігаємо ріст готовності погоджуватися на таку пропозицію (що було, скоріше за все, однією із цілей російської кампанії терору під час холодної зими). Навіть навпаки, якщо аналізувати баланс відповідей (% тих, хто категорично проти мінус % тих, хто загалом згодні), то в середині лютого він кращий, ніж у січні (+21% зараз проти +12% у кінці січня і +15% у середині січня)», – йдеться в повідомленні.
Автори дослідження зазначили, що в своєму запитанні нічого не говорили про офіційне визнання територій Донбасу частиною Росії: «Скоріше за все, якби ми прямо передбачали, що Україна має це офіційно визнати і назавжди відмовитися від територій, рівень підтримки пропозиції був би нижчим», – вказують вони.
Опитування проводилося 12-24 лютого 2026 року методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України (підконтрольна уряду України територія). Опитано 2004 респондентів у віці 18 років і старших.
26 лютого президент Володимир Зеленський припускав, що нова тристороння зустріч України, США і Росії буде на початку березня в Абу-Дабі (ОАЕ). 28 лютого на тлі ударів Ізраїлю і США по Ірану й іранських ударах на Близькому Сході Зеленський зазначив, що час і місце наступної тристоронньої зустрічі України, США і Росії будуть визначені «в залежності від безпекових обставин і реальних дипломатичних можливостей».
Протягом січня й лютого відбулося кілька раундів тристоронніх зустрічей України, США і Росії щодо завершення війни. Про якісь конкретні їхні результати не повідомляли. Однак у результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.
Спеціальний посланець президента США Дональда Трампа Стівен Віткофф днями в інтерв’ю Fox News заявив, що очікує на «хороші новини» в найближчі тижні, а також допускає зустріч президента України Володимира Зеленського з російським лідером Володимиром Путіним.
Сам президент США перед переговорами в Женеві 17-18 лютого заявив, що Україні варто «швидко сісти за стіл переговорів». Раніше Трамп заявляв, що, на його думку, Росія хоче укласти угоду на тлі війни в Україні.
Попри зусилля США з посередництва у припиненні війни, Росія не виявила готовності відступати від своїх жорстких вимог, які включають відмову України від територій Донбасу. У Кремлі продовжують відкидати західні гарантії безпеки для України і сигналізують про дотримання своїх максималістських цілей у війні, зазначали раніше аналітики ISW. За словами аналітиків, російські чиновники сигналізують, що Росія не задовольниться лише територіальними поступками.
Тим часом, Україна наполягає на сильних гарантіях безпеки від США і європейських союзників, які допомогли б захистити її від майбутньої російської агресії.
«Укренерго»: нічні атаки РФ спричинили знеструмлення в трьох областях
Російська армія вночі продовжувала атакувати енергетичну інфраструктуру, повідомляє оператор «Укренерго» 2 березня:
«На ранок є знеструмлені споживачі у Донецькій, Сумській та Запорізькій областях. Скрізь, де це наразі дозволяють безпекові умови, здійснюються аварійно-відновлювальні роботи».
За спостереженнями компанії, споживання електроенергії зросло – на ранок понеділка його рівень був на 7,6% вищим, ніж у цей час у п’ятницю. Це пояснюють підвищенням температури повітря та зменшенням застосованих заходів обмеження.
Оператор нагадує про потребу в ощадливому енергоспоживанні і просить за можливості переносити енергоємні процеси на час після 22 години.
Напередодні президент України Володимир Зеленський заявив у вечірньому відеозверненні 1 березня, що «ми пройшли цю зиму, найбільш складну за всі роки війни». Глава держави подякував військовим, енергетикам та іншим службам за їхню роль у проходженні найхолоднішого періоду, але попередив, що «росіяни не збираються зупинятися з ударами».
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
Повітряні сили: взимку українські військові відбили 14 масованих комбінованих атак РФ
Українські військові за зиму відбили 14 масованих комбінованих російських атак, повідомили 2 березня Повітряні сили ЗСУ.
Військові уточнили, що за грудень-січень сили РФ здійснили сім масованих ударів із застосуванням ракет і дронів різних типів, а протягом лютого інтенсивність атак зросла удвічі – «Україна витримала ще сім масштабних обстрілів».
«Ця зима стала одним із найважчих іспитів для системи протиповітряної оборони України. Окупанти вкотре намагалися влаштувати українцям повний блекаут і знищення критичної інфраструктури держави, застосувавши безпрецедентну кількість ракет і дронів… Ворог комбінував пуски ударних БпЛА і ракет різних типів, намагаючись ускладнити повітряну обстановку, перевантажити систему ППО і виснажити ресурси», – зазначили у Повітряних силах.
Військові наголошують, що РФ «системно нарощує» застосування як штатної балістики («Іскандер-М»), так і ракет, що заходять на ціль по балістичній траєкторії: «Кинджал», «Циркон», Х-22/32, С-300/С-400.
«Загалом за три місяці агресор випустив понад 700 ракет різних типів. Попри ці виклики, українське небо встояло. Енергетична система збережена завдяки професіоналізму зенітних ракетних військ, мобільних вогневих груп, радіотехнічних військ, авіації і підрозділам безпілотних систем. Кожна перехоплена ракета – це доказ того, що ми стали сильнішими, технологічнішими та досвідченішими. Водночас ми дякуємо кожному енергетику та ремонтній бригаді, які під обстрілами повертали світло та тримали енергомережу живою», – заявили в Повітряних силах.
Там додали, що є інформація про підготовку Росією нових атак, і наголосили на необхідності допомоги партнерів, зокрема регулярного постачання ракет для ППО, авіації й іншого озброєння, щоби захистити українські міста від російської балістики, крилатих ракет і дронів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Паліса про ротацію на передньому краї: ефект буде відчутним десь в середині – в кінці весни
Заступник керівника Офісу президента України, бригадний генерал Павло Паліса висловив сподівання на покращення ситуації з ротацією військових на передньому краї в середині чи в кінці весни. Про це він сказав в інтерв’ю проєкту Радіо Свобода Донбас Реалії.
Відповідаючи на запитання щодо піхоти, яка перебуває на позиціях значні відрізки часу і чи є якісь можливості для того, щоб виправити цю ситуацію, Паліса визнав, що «є така проблема».
«Я би, одночасно, хотів її розділити на дві частини. Це питання ротації загалом бойових організмів з метою відновлення. А ми знаємо, у нас на протягом чотирьох років війни є багато військових частин, бригад, які, як у 2022-му році зайшли у район виконання завдань, так на ротацію з нього і не і не виходили. Навіть військові частини, які застали повномасштабне вторгнення, уже виконуючи завдання у складі угрупування Об’єднаних сил. Станом на зараз, враховуючи поточну ситуацію на фронті, ми всі розуміємо, що в якісь певні визначені терміни виводити на відпочинок і відновлення бригади повністю не вбачається можливим», – сказав він.
За словами бригадного генерала, періодично на відновлення виводять частини бригад, «умовно кажучи, по батальйону», і це залежить від наявності ресурсу для поповнення і, безпосередньо, ситуації у смузі оборони бригади і корпусу.
«Наступна частина питання – це ротації на передньому краї. Дійсно, це дуже складна ситуація. Тут є проблеми і, знову ж таки, поповнення особовим складом. І тут справедливий розподіл, про який ми говорили вище, покликаний теж сприяти вирішенню цього питання. Для того, щоб у командира була можливість замінити тих людей, стабілізувати, внормувати періодичність перебування на передньому краї, тому що це, безумовно, дуже важко. Особливо враховуючи умови цієї зими – це надзвичайно важко. Ну, і тут теж треба враховувати саму небезпеку ротацій, тому що «кілзона» – вона постійно зростає. Я сподіваюсь, як тільки набере стабільно [обертів] програма по поповненню бригад, командирам буде набагато легше проводити заміни на передньому краї. Це, насправді, дуже важливо», – сказав Паліса.
Заступник голови ОП нагадав, що ставка верховного головнокомандувача ухвалила рішення стосовно надання у підрозділи переднього краю мінімально фіксованої кількості гарантованих мобілізованих напряму, із можливістю бригадам проводити підготовку. «Перші плюси – це бригади, все-таки, отримують поповнення. Нехай воно не таке велике, яке би вони хотіли, проте вони стабільно його отримують», – заявив Паліса.
Він уточнив, що цикл базової загальновійськової підготовки (БЗВП) складає 51 день, і кожних 26 діб бригада отримує стабільну, визначену кількість людей безпосередньо з військкоматів.
«Умовно кажучи, на цикл бойової підготовки майже в два місяці, командир бригади отримує досить відчутне поповнення, враховуючи теперішні реалії. Через два-три цикли такої підготовки, я сподіваюся, це має бути відчутно на всій лінії зіткнення: можливість проведення ротацій, можливість відпочинку особового складу, можливість будь-якого планування для командира, певних резервів для реагування на ситуації. Для того, щоб інші позиції не потрапляли у скрутне становище через труднощі на одній ділянці чи на іншій. Це все дуже взаємопов’язано і багато чинників на це впливають. Але, я сподіваюся, ефект буде відчутним десь в середині – в кінці весни. Хоча весь цей процес регулярно моніториться, і за потреби, буде коригуватися», – наголосив Паліса.
Він також заявив, що за останніх вісім місяців в Україні зберігається позитивна динаміка мобілізації, і «переважну більшість» людей залучають територіальні центри комплектування.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
Чаус: через удари РФ по Чернігівщині загинула жінка, дрон атакував обʼєкт теплопостачання
Російські війська вночі атакували кілька громад Чернігівської області, повідомив голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус 2 березня.
Зокрема, безпілотник «Герань» вдарив по будинку в селі Сновської громади:
«Сталася пожежа. Унаслідок цієї атаки загинула жінка старшого віку. Будинок знищений».
Чаус додав, що в Семенівській громаді мішенню для російського безпілотника став обʼєкт теплопостачання.
За попередню добу обласна влада зафіксувала 40 російських обстрілів Чернігівщини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакоюгеноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Криму вночі було чути вибухи, в деяких районах не було електроенергії
Увечері 1 березня та в ніч на 2 березня було чути сильні вибухи у різних регіонах анексованого Криму. Про це повідомляли кримські телеграм-канали, а підконтрольна Росії місцева влада оголошувала про початок та відбій повітряної тривоги, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
Як інформував телеграм-канал «Кримський вітер», два потужних вибухи лунали в Кіровському районі ввечері 1 березня з боку Старокримського військового полігону. Підписники каналу повідомляли про ракету й заграву над Феодосією, вибухи в Саках та Керчі.
Телеграм-канал також передає повідомлення про проліт дронів над Красноперекопським та Джанкойським районами, Керчю, а також ракети – над Сімферополем.
Увечері були відключення електроенергії в кількох районах Севастополя, Саках, Феодосії, частині Кіровського району, Євпаторії.
Російський глава Севастополя Михайло Развожаєв повідомляв про збій подачі електроенергії в місті:
«За попередньою інформацією, причина – у аварійному відключенні у мережах Кримської енергосистеми. Відключено споживачів районів, які постачаються електроенергією від підстанцій №6, 7, 15. Знеструмлено споживачів наступних районів міста Севастополя: Балаклава, бухта Козача, Комишова бухта, Стрілецька бухта, Фіолент, центр міста».
Радник російського голови Криму Крючков пояснив відсутність електрики аварією на магістральних електромережах.
Пізніше подачу електроенергії в Севастополі відновили.
Міністерство оборони Росії в своєму ранковому звіті заявляло про перехоплення засобами ППО «172 українських безпілотних літальних апаратів літакового типу», з яких 23 – над територією Криму, 67 – над акваторією Чорного моря, 8 – над акваторією Азовського моря.
Українські військові ситуацію наразі не коментували.
З 2022 року територію Кримського півострова практично щодня атакують безпілотники та ракети, в більшості випадків Міноборони РФ або російська влада не підтверджує попадання по військових об’єктах, навіть якщо цю інформацію вдається верифікувати.
Через удар Росії по Дніпропетровщині загинула людина – ОВА
Російські війська атакували Синельниківський район Дніпропетровської області, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа 2 березня.
Він повідомив про загалом близько десятка атак на три райони області. Зокрема, в Криворізькому район постраждали підприємства в районному центрі та Апостоловому.
«На Синельниківщині росіяни атакували Покровську громаду. Зруйновані два приватні будинки, ще чотири понівечені. На жаль, загинув 55-річний чоловік. Його тіло рятувальники дістали з-під завалів однієї з побитих осель», – йдеться в повідомленні.
У Нікопольському районі через російські обстріли постраждала п’ятиповерхівка.
Напередодні увечері Ганжа повідомляв про трьох поранених через атаки на область. Зокрема, на Нікопольщині зазнали поранень жінки 40 та 42 років, одна з них – у важкому стані. У Синельниківському районі постраждав 66-річний чоловік.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакоюгеноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Командування повідомляє про 34 боєзіткнення на Гуляйпільському напрямку за добу
Протягом попередньої доби на фронті відбулося загалом 145 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 2 березня.
За зведенням, Сили оборони відбивають спроби російських військ «покращити своє становище та просуватися вглиб території України, завдають ворогу значних втрат у живій силі та техніці на різних ділянках фронту».
Штаб звітує про удари ЗСУ по російських цілях за добу, в тому числі пункту управління, району зосередження особового складу, складу боєприпасів, трьох гарматах та пункту управління безпілотниками.
На Південно-Слобожанському армія Росії тричі намагалася прорвати українські оборонні рубежі. Три атаки мали місце на Куп’янському напрямку, сім – на Лиманському.
Генштаб зафіксував 20 російських спроб просунутися вперед на Слов’янському напрямку. На Костянтинівському було 14 атак.
На Краматорському напрямку окупанти наступальних дій не проводили.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 22 штурмові дії агресора у районах населених пунктів Шахове, Червоний Лиман, Родинське, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке та в бік Білицького», – йдеться в зведенні.
Армія Росії сім разів атакувала на Олександрівському напрямку. Найбільш інтенсивним, за зведенням штабу, був Гуляйпільський напрямок – там «відбулося 34 атаки окупантів у районах Гуляйполя, Мирного та у бік Святопетрівки, Залізничного, Добропілля й Староукраїнки».
Напередодні командування Десантно-штурмових військ повідомило, що бійці 132-го окремого розвідувального батальйону 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ прорвали лінію оборони сил РФ на Олександрівському напрямку. За даними військових, це дозволило зірвати плани Росії щодо подальшого наступу й відкрити плацдарм для «тактичного просування дружніх підрозділів».
15 лютого військовий оглядач групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець повідомив, що Сили оборони провели контрнаступальні дії на ряді ділянок навколо Гуляйполя і Запоріжжя. За його даними, ЗСУ змогли вибити російську армію з низки сіл навколо Покровського Дніпропетровської області й Тернового Запорізької, а також на північ і захід від Гуляйполя і на південь від Запоріжжя. Як вказує проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, український Генштаб поки що ніяк не коментував контрнаступальні дії ЗСУ на півдні України – за даними відомства, армія РФ сама там активно йде на штурми.
Сили ППО збили 84 російських дрони протягом ночі – військові
Російська армія запустила 94 ударних дрони по Україні протягом ночі на 2 березня, повідомляє командування Повітряних сил вранці в понеділок.
За даними військових, безпілотники Shahed, «Гербера», «Італмас» та інших типів запускали з напрямків Орла, Міллерова, Шаталова, Приморсько-Ахтарська, а також Гвардійського в окупованому Криму.
«За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 84 ворожі БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
Командування також зафіксувало влучання 10 ударних дронів у чотирьох місцях, а також падіння уламків на двох локаціях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Влада РФ заявила про удар по Новоросійську, там розташований нафтовий термінал
Місто Новоросійськ Краснодарського краю РФ зазнало чергової атаки безпілотників, повідомила місцева влада вночі проти 2 березня.
За твердженням оперативного штабу регіону, в місті постраждали троє людей, які перебували в приватному будинку.
Мер міста Андрій Кравченко заявляв про пошкодження двох багатоквартирних будинків і п’яти приватних, за двома адресами «виникли пожежі». У Новоросійську тимчасово зупиняли рух громадського транспорту. Вранці понеділка Кравченко знову заявляв про загрозу дронів.
Російська влада не повідомляла про ураження об’єктів промисловості. Натомість телеграм-канал ASTRA на основі аналізу відео очевидців припускає, що в зоні пожежі розташований місцевий нафтоналивний термінал «Шесхаріс».
Канал також посилається на повідомлення в місцевих чатах, за якими пожежу бачили саме в районі терміналу.
Українське командування офіційно не підтверджувало ураження. Водночас голова Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко оприлюднив відео вибуху з коментарем «Новоросійськ. Страшне».
«Шесхаріс» – нафтоналивний комплекс найбільшої у світі нафтотранспортної компанії, російської державної «Транснефти», яка перебуває під санкціями західних країн. Українські війська, зокрема, завдавали удару по ньому в листопаді 2025 року.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Федоров: двоє дітей постраждали через удар РФ по Запорізькому району
Росія атакувала Запорізький район вранці 2 березня, повідомив голова області Іван Федоров.
За його даними, російська армія вдарила по селищу Комишуваха керованими авіабомбами. Зруйнований будинок, вибухова хвиля та уламки пошкодили сусідні будівлі.
«Поранені двоє дівчаток – 9 та 15 років. Їм надана уся необхідна медична допомога», – додав Федоров.
Напередодні через удар російського FPV-дрона по цивільному автомобілю в Оріхові зазнали поранень 67-річний водій зазнав поранень.
За даними ОВА, російська армія за добу завдала 808 ударів по 39 населених пунктах Запорізької області. Обласна влада отримала 34 повідомлення про пошкодження житла, автомобілів та об’єктів інфраструктури.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ: Росія втратила понад 900 військових протягом попередньої доби
Втрати російського війська за час повномасштабної війни в Україні сягнули близько 1 267 730 людей особового складу, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 2 березня.
За даними командування, напередодні армія РФ втратила близько 960 військових.
Генштаб також оновив дані про втрати російської техніки:
- 11 713 танків (+4 за попередню добу)
- 24 111 бойових броньованих машин (+3)
- 37 795 артилерійських систем (+74)
- 1 665 реактивних систем залпового вогню (+3)
- 1 313 засобів протиповітряної оборони (+5)
- 435 літаків
- 348 гелікоптерів
- 153 169 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+1 810)
- 4 384 крилаті ракети
- 29 кораблів і катерів
- 2 підводних човни
- 80 757 автомобілів і автоцистерн (+247)
- 4 076 одиниць спеціальної техніки (+1)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Водночас російські журналісти на 24 лютого 2026 року встановили імена понад 200 тисяч російських військових, які загинули з початку повномасштабної війни з Україною. Ідентифікація відбувається на основі відкритих даних: некрологів, записів у соцмережах, оголошень про розшук зниклих безвісти.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів.
«В Україні офіційно на полі бою кількість загиблих солдатів, чи то кадрових, чи тих, хто був мобілізований, становить 55 тисяч», – сказав Зеленський. Він додав, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Ротація на позиціях, мобілізація, СЗЧ. Бригадний генерал Паліса, заступник керівника ОП – про проблеми на фронті та зміни в армії
До четвертих роковин початку повномасштабного російського вторгнення в Україну заступник керівника Офісу президента України Павло Паліса дав інтерв'ю проєкту Радіо Свобода Донбас Реалії. Уже понад рік в ОП він працює над вирішенням проблем української армії.
Паліса залишається чинним військовослужбовцем, але формально перебуває у відрядженні для роботи на своїй посаді.
На момент запису розмови Павло Паліса був полковником, а 24 лютого 2026 року президент України своїм указом президент присвоїв йому звання бригадного генерала.
Донбас Реалії поговорили із офіцером про справедливий розподіл людей між підрозділами ЗСУ, багатомісячне перебування піхотинців на позиціях, перехід на корпусну систему і «розсмикування» підрозділів, самовільне залишення частини військовими (СЗЧ), повоєнну армію у 800 тисяч та багато іншого.
У текстовому форматі публікуємо частину розмови. Повне інтерв'ю дивіться на YouTube.
«Росіяни не збираються зупинятися з ударами» – Зеленський у першому весняному зверненні
Президент України Володимир Зеленський заявив у вечірньому відеозверненні 1 березня, що «ми пройшли цю зиму, найбільш складну за всі роки війни». Глава держави подякував військовим, енергетикам та іншим службам за їхню роль у проходженні найхолоднішого періоду, але попередив, що «росіяни не збираються зупинятися з ударами».
«Вони готують нові атаки. По інфраструктурі. Розвідка дає відповідну інформацію. Тому кожен, чия робота, чия служба – захищати Україну від ударів, – має бути так само зосереджений весною, зараз, як і зимою. На кожну загрозу треба реагувати та збивати російські цілі, максимум із можливого. По ситуації на Близькому Сході можна побачити, наскільки це непросто – дати сто відсотків захисту від ракет і «Шахедів», – констатував президент.
Раніше 1 березня Зеленський повідомив, що Росія протягом зими застосувала проти України понад 700 ракет і майже 19 тисяч ударних дронів. За його даними, лише за останній тиждень сили РФ атакували Україну понад 1720 ударними дронами, майже 1300 керованими авіабомбами (КАБ) і понад 100 ракетами різних типів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Унаслідок ударів РФ на Дніпропетровщині поранені троє людей – ОВА
Три райони Дніпропетровської області зазнали ударів російських безпілотників і артилерії, унаслідок чого троє людей дістали поранень, повідомив голова ОВА Олександр Ганжа.
«На Нікопольщині (сили РФ атакували) райцентр, Мирівську, Покровську і Марганецьку громади. Понівечені приватні будинки, господарська споруда та авто. Поранені жінки 40 та 42 років. Одна з них – у тяжкому стані.
У Синельниківському районі росіяни поцілили по Маломихайлівській громаді. Постраждав 66-річний чоловік.
На Криворіжжі під ударом були Зеленодольська та Карпівська громади. Пошкоджені інфраструктура і магазин», – ідеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Командування ДШВ заявляє про прорив оборони сил РФ на стику Донеччини, Запоріжжя та Дніпропетровщини
Бійці 132-го окремого розвідувального батальйону 7-го корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ прорвали лінію оборони сил РФ на Олександрівському напрямку, повідомило 1 березня командування Десантно-штурмових військ Збройних сил України.
«У ході операції було знищено ворожі вогневі споруди, живу силу, місця збереження боєприпасів окупантів. Завдяки професійним діям розвідників, зірвано плани ворога щодо подальшого наступу. Це дозволило відкрити плацдарм для тактичного просування дружніх підрозділів», – ідеться в повідомленні.
У Десантно-штурмових військах не уточнюють, чи вдалося під час прориву звільнити якісь населені пункти.
Радіо Свобода не може незалежно перевірити повідомлення сторін російсько-української війни.
Олександрівський напрямок – це ділянка фронту на стику трьох областей – Дніпропетровської, Донецької та Запорізької. Станом на лютий-березень 2026 року цей напрямок став одним із найактивніших через контрнаступальні дії Сил оборони України.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 23 лютого заявив, що на Олександрівському напрямку від кінця січня цього року угруповання ДШВ і суміжні підрозділи відновили контроль над 400 квадратними кілометрами території і вісьмома населеними пунктами.
Генштаб: на фронті відбулося 114 боїв, понад третина – на Покровському та Гуляйпільському напрямках
Від початку доби 1 березня на фронті відбулося 114 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник завдав одного ракетного удару, однією ракетою, 65 авіаційних ударів, скинув 208 керованих авіабомб. Крім того, застосував 5735 дронів-камікадзе та здійснив 2767 обстрілів населених пунктів та позицій наших військ», – ідеться у зведенні станом на 22:00.
Понад третина боїв зафіксована на Покровському та Гуляйпільському напрямках.
«На Покровському напрямку ворог здійснив 20 атак. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Шахове, Червоний Лиман, Родинське, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке та в напрямку Білицького. Одне боєзіткнення ще триває.
На Гуляйпільському напрямку відбулося 23 атаки у районах Гуляйполя, Мирного та у бік Залізничного, Добропілля й Староукраїнки. Ворог завдав авіаударів по районах населених пунктів Воздвижівка, Самійлівка, Голубкове, Чарівне, Гуляйпільське, Любицьке, Терсянка, Барвінівка, Верхня Терса. Три боєзіткнення триває», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Костянтинівському, Олександрівському та Оріхівському напрямках.
15 лютого військовий оглядач групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець повідомив, що Сили оборони провели контрнаступальні дії на ряді ділянок навколо Гуляйполя і Запоріжжя. За його даними, ЗСУ змогли вибити російську армію з низки сіл навколо Покровського Дніпропетровської області й Тернового Запорізької, а також на північ і захід від Гуляйполя і на південь від Запоріжжя. Як вказує проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, український Генштаб поки що ніяк не коментував контрнаступальні дії ЗСУ на півдні України – за даними відомства, армія РФ сама там активно йде на штурми.
«Бачу амбітні плани Московщини» – заступник голови ОП Паліса про готовність РФ до миру
Російські військові не відмовилися від планів захоплення території України включно з обласними центрами – Запоріжжям, Херсоном, Миколаєвом і Одесою, заявив в інтерв’ю телевізійному проєкту Радіо Свобода Донбас.Реалії заступник керівника Офісу президента Павло Паліса, відповідаючи на запитання, чи бачить він ознаки того, що Росія готується припинити війну.
«Я бачу амбітні плани Московщини. Вони не відмовилися від захоплення Донеччини. Вони все ще планують створення буферної зони на території Харківської і Сумської області. Вони розраховують максимально просунутися у Дніпропетровській і Запорізькій області і створити умови, коли вони зможуть претендувати на захоплення Запоріжжя, Херсона, Миколаєва і Одеси. Станом на зараз об'єктивно у росіян я не бачу можливостей реалізувати ці плани у найближчі шість місяців», – сказав бригадний генерал.
За словами Паліси, сили РФ за 2025 рік окупували «менше відсотка від загальної території України, уклавши більше 450 тисяч своїх військових». Він вважає, що для окупації 6 тисяч квадратних кілометрів, які перебувають під контролем України в Донецькій області, російським військовим «знадобиться орієнтовно півтора року» і «ресурс, який дорівнює величині теперішнього угруповання Збройних сил Російської Федерації на території України».
«Їм буде дуже важко це зробити. Це буде зовсім не так швидко, як вони собі хочуть», – наголосив заступник керівника Офісу президента.
Американський Інститут вивчення війни заявляє, що від кінця січня не спостерігав доказів дій українських військ у Покровську на Донеччині, «що свідчить захоплення всього міста російськими військами». При цьому, як наголосили в ISW, російські сили не змогли скористатися захопленням Покровська і досягти подальших значних оперативних успіхів, а це демонструє, «що захоплення Росією решти Донецької області не є неминучим чи невідворотним».
Генштаб ЗСУ не підтверджував захоплення Покровська російськими силами і вихід із міста українських військ.
Міністерство оборони Росії стверджувало, що російські війська повністю захопили Покровськ на початку грудня 2025 року, і наголошувало, що це було критичним кроком у досягненні стратегічних цілей Росії на полі бою.
Як писав нещодавно проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, цієї весни-влітку армія РФ може готувати новий великий наступ – метою, швидше за все, стануть Слов’янсько-Краматорська агломерація та/або Оріхів-Запоріжжя. Про це, зокрема, говорив оглядач групи «Інформаційний опір» Костянтин Машовець. Також він говорив в одному з ефірів, що це може стати «лебединою піснею» Росії на фронті – у неї залишається занадто мало ресурсів для наступу, а економічні проблеми всередині РФ загострюються.
Наприкінці зими Сили оборони змогли скоригувати цей план Росії – на стику Донецької, Дніпропетровської й Запорізької областей вони розпочали контрнаступальні дії, відкинувши агресора від Покровського і ширше – від Оріхіва – зі сходу. Судячи з повідомлень Z-пабліків, наступ ЗСУ там триває.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 23 лютого заявив, що на Олександрівському напрямку від кінця січня цього року угруповання ДШВ і суміжні підрозділи відновили контроль над 400 квадратними кілометрами території і вісьмома населеними пунктами.
Від історії про багет до культурної дипломатії: як українка підкорює книгарні Франції
«Я часто в книгарнях бачила українські казки, підписані як російські, і не могла з цим змиритися. Тому ми хочемо працювати над культурною дипломатією – через українську казку говорити про нас, про Україну», – розповідає видавчиня та засновниця мережі книгарень Наталія Моспан.
Після початку повномасштабної війни її родина знайшла прихисток у Франції. Там Наталія почала писати власну книгу про багет і французький гумор, а згодом вирішила відкрити своє видавництво, назва якого в перекладі – «Маленька качка». Попри багаторічний досвід в Україні, відкриття видавництва за кордоном переросло у справжній експеримент – нова мова, перші невдалі спроби і вивчення місцевих правил. Нині дитячі книжки видавництва можна придбати і в книгарнях, і онлайн. У планах Наталії – презентація українських казок французьким читачам.
- Чому французи купують книжки переважно в книгарнях, а не напряму у видавців?
- Як літературу популяризують у школах?
- І яку роль держава відіграє у відкритті бізнесу?