На чорноморському узбережжі РФ дрон упав на пляж, шестеро загиблих
Унаслідок падіння дрона на пляжі в селі Архипо-Осипівка під Геленджиком у Краснодарському краї 3 серпня загинули шестеро людей, серед яких троє дітей, повідомив губернатор Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв.
За словами Кондратьєва, постраждали близько 40 людей. У МОЗ Росії повідомили про госпіталізацію 17 постраждалих, серед них є діти. Таку саму цифру наводить і Кондратьєв.
Видання Astra опублікувало відео та фото падіння БпЛА: на них видно, як дрон літакового типу падає на пляж, де на той момент було багато відпочивальників. За кадром чути звуки стрілянини, які видання визначає як роботу ППО.
ДСНС: на Запоріжжі сапери під час розмінування потрапили під атаку РФ, є постраждалі
У Запорізькому районі сапери ДСНС потрапили під російську атаку під час розмінування, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
За повідомленням, два рятувальники травмовані, їм надали необхідну медичну допомогу.
Українські рятувальники та їхня техніка, пожежно-рятувальні регулярно зазнають російських атак.
За даними ДСНС, станом на квітень 2026 року з початку повномасштабної війни підрозділи ДСНС розмінували близько 200 тисяч гектарів територій України та знешкодили понад 600 тисяч вибухонебезпечних предметів. Водночас, за даними служби, в Україні 133,3 тисячі кілометрів потенційно забруднені, включно з ТОТ – це близько 20% всієї території держави.
Мінтранспорту: у липні війська РФ здійснили 67 атак на морські порти України
У липні війська РФ здійснили 67 атак на об’єкти морських портів України, повідомляє у телеграмі пресслужба Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України.
За повідомленням, протягом попереднього місяця також зафіксували 35 російських атак на цивільні судна в портах та 22 атаки на судна в Українському морському коридорі.
У міністерстві заявляють, що інтенсивність ударів по українській портовій інфраструктурі продовжує зростати, оскільки лише за перші дні серпня армія Росії здійснила – 5 атак на об’єкти морських портів, три атаки на цивільні судна в портах та ще дві атаки на судна, що перебували в Українському морському коридорі.
«Росія атакує не лише судна, що виконують рейси. Під ударами опиняються й цивільні судна, які через попередні пошкодження залишаються біля причалів або на якірних стоянках і не здійснюють жодних вантажних операцій. Це свідчить про цілеспрямовану кампанію зі зриву роботи українських портів, залякування міжнародних судновласників та підриву довіри до безпеки цивільного судноплавства», – заявили у відомстві.
3 серпня місцева влада повідомила, що російські війська атакували транспортну інфраструктуру Одещини. За останніми даними, постраждали 10 людей.
Читайте також: Зеленський очікує від уряду чіткого переліку заходів для диверсифікації експортних маршрутів
Війська РФ регулярно атакували Одесу, але нещодавно посилили удари по її портах, зернових та олійних терміналах, а також по комерційних суднах в українських портах. За даними одеської прокуратури, із 20 червня до 20 липня армія Росії атакувала 28 цивільних торговельних суден у портах «Великої Одеси». Загалом за цей період загинула 21 людина, 34 дістали поранення.
Попри щоденні загрози через російські атаки, українські порти продовжують працювати.
Україна є основним експортером кукурудзи, пшениці, ріпаку, насіння соняшнику та рослинної олії, 90 відсотків її експорту сировинних товарів проходить через чорноморські порти в Одесі та навколо неї.
Умєров очолив Службу зовнішньої розвідки, а Клименко став секретарем РНБО – указ
Президент України Володимир Зеленський призначив Pустема Умєрова головою Служби зовнішньої розвідки України.
Відповідний указ №496/2025 опублікований на сайті президента.
Іншим указом – №694/2026 – Зеленський призначив Ігоря Клименка секретарем Ради національної безпеки і оборони України.
Раніше сьогодні низка медіа писала про можливе призначення Умєрова очільником СЗР. Зеленський це підтвердив, заявивши, що зробить це призначення, щоб в Умєрова було «більше можливостей займатися одночасно і дипломатією, і обороною, і процесом перемовин зі США й іншими визначеними партнерами, а також перемовинами щодо закінчення війни».
24 липня Зеленський зустрівся з Рустемом Умеровим і Ігорем Клименком та заявив про плани оновити принципи роботи РНБО. Тоді президент заявив, що Рустем Умєров відповідатиме за співпрацю з партнерами та безпекові програми, а Ігор Клименко – за посилення внутрішньої безпеки й координацію між силовими структурами.
16 липня Верховна Рада затвердила склад нового уряду. Клименко до нього не потрапив, хоча його називали претендентом на посаду очільника Міноборони.
17 липня Зеленський запропонував колишньому міністру внутрішніх справ Ігорю Клименку посаду секретаря Ради національної безпеки і оборони.
Умєров був секретарем РНБО трошки більше року тому – його призначили 18 липня 2025 року. До цього – вересня 2023 року – він очолював Міноборони.
Ігор Клименко з лютого 2023 року до липня 2026 року очолював МВС. До цього працював у Нацполіції.
«Страшно, але ж треба збирати»: на Запоріжжі під атаками дронів збирають врожай
Cили РФ вдарили по Дніпропетровщині: загинули люди, пошкоджена АЗС
На Дніпропетровщині загинули три людини через російську атаку на АЗС, повідомив голова обалсної військової адміністрації Олександр Ганжа.
Це сталося у Широківській громаді Криворізького району.
За словами голови ОВА, На місці влучання виникла пожежа, пошкоджені заправка і автівки.
Російські військові влітку посилили атаки по автозаправках у прикордонних та прифронтових областях, зокрема на Харківщині, Сумщині, Запоріжжі, Дніпропетровщині. Також фіксувалися російські удари по АЗС на Житомирщині, Миколаївщині та Одещині.
Зеленський підтвердив, що Умєров буде призначений керівником СЗР
Секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров буде призначений керівником Служби зовнішньої розвідки, підтвердив президент України Володимир Зеленський.
Раніше про це можливе призначення повідомляла низка медіа.
«Щоб у нього було більше можливостей займатися саме такими питаннями одночасно – і дипломатією, і обороною, і процесом перемовин зі США й іншими визначеними партнерами, а також перемовинами щодо закінчення війни, Умєров буде призначений керівником Служби зовнішньої розвідки України», – сказав президент на нараді з послами у Києві.
Зеленський також закликав дипломатів підтримати діяльність Умєрова щодо формату Drone Deal.
24 липня Зеленський зустрівся з Рустемом Умеровим і Ігорем Клименком та заявив про плани оновити принципи роботи РНБО.
За його словами, Рустем Умєров відповідатиме за співпрацю з партнерами та безпекові програми, а Ігор Клименко – за посилення внутрішньої безпеки й координацію між силовими структурами.
Пізніше представник Офісу президента Дмитро Литвин у коментарі журналістам уточнив, що Клименко буде новим секретарем РНБО, а Умєров зосередиться на іншій роботі, проте він не уточнив, на якій саме.
Минулого тижня Верховна Рада затвердила склад нового уряду. Клименко до нього не потрапив, хоча його називали претендентом на посаду очільника Міноборони.
17 липня Зеленський запропонував колишньому міністру внутрішніх справ Ігорю Клименку посаду секретаря Ради національної безпеки і оборони.
Умєров був секретарем РНБО трошки більше року тому – його призначили 18 липня 2025 року. До цього – вересня 2023 року – він очолював Міноборони.
Cили РФ атакували Одещину, постраждали шестеро людей – ОВА
Російські війська атакували транспортну інфраструктуру Одещини, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
За його даними, через атаку РФ постраждали шестеро людей, трьох з них госпіталізовано.
Кіпер повідомив, що внаслідок обстрілу сталося загорання на території одного з обʼєктів. Тривають роботи з ліквідації наслідків.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Російський дрон атакував АЗС у Запоріжжі, є поранені – Федоров
Російський дрон атакував АЗС у Запоріжжі, поранені три людини, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
За його словами, жінки, що перебували неподалік, постраждали від вибуху. Медики надають їм усю необхідну допомогу.
Російські військові влітку посилили атаки по автозаправках у прикордонних та прифронтових областях, зокрема на Харківщині, Сумщині, Запоріжжі, Дніпропетровщині. Також фіксувалися російські удари по АЗС на Житомирщині, Миколаївщині та Одещині.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ заявив про ураження місця пуску БпЛА у Брянській області РФ
Генеральний штаб ЗСУ заявив про ураження місця зберігання, підготовки та пуску ударних БпЛА у районі Навлі (Брянська область, РФ).
Також українське командування заявило про ураження складу матеріально-технічних засобів та ремонтно-відновлювальної бази артилерійської бригади у районі Нового Життя в окупованому Криму.
За даними штабу, цей об’єкт використовується для зберігання озброєння, запасних частин, матеріально-технічних засобів, а також ремонту й відновлення артилерійського озброєння та військової техніки, що забезпечує підтримання боєздатності підрозділів противника.
Крім того, Генштаб заявив про ураження складів матеріально-технічних засобів у районах Окунівки та Наумівки (окупований Крим), складу паливно-мастильних матеріалів у районі Октябрського (Бєлгородська область, РФ), а також комунікаційного вузла у районі Артемівки (окупований Крим).
Наразі Радіо Свобода не може незалежно підтвердити ці дані. Повітряні сили ЗСУ майже щодня повідомляють про російські атаки дронами, серед іншого, з Брянської області РФ.
Очільник Брянської області РФ Єгор Ковальчук про ураженні об’єкти в регіоні не повідомляє, але стверджує про поранення сімох місцевих жителів.
У ніч проти 3 серпня в різних районах окупованого Криму лунали вибухи, у Керчі виникли пожежі, перекривався рух на Керченському (Кримському) мосту, пише проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на місцеві моніторингові канали.
Вибухи було чути у селищі Чорноморське, Євпаторії, Сакському районі, Феодосії, Сімферополі, Керчі.
Російська влада окупованого Криму вранці 3 серпня повідомляє про трьох загиблих і двох поранених, не уточнюючи місця загибелі.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
CБУ заявила про затримання військового, який коригував російські удари по АЗС на Полтавщині
Служби безпеки України заявляє, що у взаємодії із Головнокомандувачем Збройних Сил України викрила у лавах ЗСУ ще одного агента російської воєнної розвідки – він наводив ракетно-дронові російські атаки по Полтавщині.
Як повідомляє пресслужба відомства, йдеться про завербованого РФ чоловіка, який був мобілізований до взводу технічного забезпечення місцевої військової частини.
За даними СБУ, пріоритетною «ціллю» для коригувальника були місцеві автозаправні станції, також він мав розвідати інформацію про пункти базування та передислокацію Сил оборони в центральному регіоні України.
За даними слідства, у поле зору російського ГРУ чоловік потрапив, коли публікував антиукраїнські коментарі у чатах телеграм-каналів, після вербування військовий обходив місцевість під час добових звільнень, щоб забезпечити військам РФ актуальні фото та геолокації місцевих АЗС.
Крім того, як заявляють у СБУ, чоловік надав російській стороні дані про місце розташування своєї військової частини.
Його затримали за місцем проходження служби. Під час обшуку, як стверджують в українській спецслужбі, в нього виявили мобільний телефон із доказами роботи на РФ.
Слідчі Служби безпеки повідомили чоловіку про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану).
Українські правоохоронці регулярно повідомляють про затримання осіб, яких вони називають російськими агентами. Їх підозрюють, зокрема, в держзраді й диверсіях на замовлення російських спецслужб.
Російські війська посилили атаки по автозаправках у прикордонних та прифронтових областях, зокрема на Харківщині, Сумщині, Запоріжжі, Дніпропетровщині, а також на Житомирщині, Миколаївщині та Одещині. За підрахунками експертів, понад 150 атак на автозаправні станції протягом місяця здійснили війська РФ.
«Шторм» проти «Шквалу»: ув’язнені на війні Росії проти України
22 липня Держдума Росії одразу в трьох читаннях ухвалила закон, який розширює коло ув'язнених, котрі можуть воювати проти України. Це рішення було ухвалене на тлі заяв експертів про можливу мобілізацію в Росії вже цієї осені. Російських ув'язнених від початку війни використовували найчастіше для «м'ясних штурмів» – вони погано підготовлені та позбавлені прав, які є у військовослужбовців за контрактом. Тобто такі висновки можна зробити на основі попередніх хвиль набору бійців у російських тюрмах для фронту.
У деяких підрозділах української армії також воюють ув’язнені, але в набагато менших масштабах. На відміну від Росії, українські ув’язнені проходять поглиблений курс підготовки перед відправкою в бій, не скоюють жорстоких насильницьких злочинів після повернення з передової, однак їхній правовий статус, порівняно зі звичайними військовослужбовцями, критикують правозахисники, зауважує Російська служба Радіо Свобода.
«Укренерго»: через російські обстріли є нові знеструмлення у шести областях
Компанія «Укренерго» повідомляє, що внаслідок російських обстрілів на ранок є нові знеструмлення у Донецькій, Дніпропетровській, Харківській, Миколаївській, Херсонській і Сумській областях.
За повідомленням, скрізь, де це дозволяють безпекові умови, вже здійснюються аварійно-відновлювальні роботи.
Водночас в «Укренерго» заявляють про зростання споживання електроенергії. Сьогодні, 3 серпня, станом на 09:30, воно було на 4,4% вищим, ніж в цей же час попереднього робочого дня – у п’ятницю, 31 липня. Причина – спека на всій території України, що зумовлює масове використання кондиціонерів.
Зважаючи на спеку, енергетики закликають обмежити користування потужними електроприладами у вечірні години – з 17:00 до 23:00.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. Розрив між потужностями генерації і потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням. В багатьох регіонах діяли графіки відключення світла, але з приходом весни і збільшенням генерації сонячними електростанціями обмеження були послаблені.
Президент України Володимир Зеленський 24 березня заявив, що сили РФ продовжують свою операцію, щоб зламати енергосистему України.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності.
На початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
Генштаб ЗСУ повідомив про понад 200 боїв на фронті
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 207 бойових зіткнень, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, найбільше російських атак було на Покровському напрямку – тут українські захисники зупинили 30 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Котлине, Удачне, Новомиколаївка та в бік населених пунктів Новий Донбас, Білицьке, Шевченко, Василівка, Світле, Гуліве, Новопідгородне, Новопавлівка.
Також інтенсивні бої тривають на Костянтинівському напрямку, де війська РФ здійснили 20 атак біля Костянтинівки, Іллінівки, Русиного Яру, Шахового та у бік в Довгої Балки, Нового Шахового, Павлівки, Вільного, Кучерів Яру.
На Слов’янському напрямку противник штурмував 17 разів у районах населених пунктів Різниківка, Закітне, Крива Лука та в бік Пискунівки й Рай-Олександрівки.
На Гуляйпільському напрямку війська здійснили 15 атак в бік населених пунктів Воздвижівка, Добропілля, Гірке, Чарівне, Новоселівка, Староукраїнка.
Бойові дії також продовжуються на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському та Оріхівському напрямках.
За даними американського Інституту вивчення війни (ISW), російські війська на початку серпня продовжували наступальні операції на Слов’янському напрямку, але не досягли підтвердженого прогресу, оскільки українські війська контратакували в цьому районі.
У звіті ISW також пишуть, що українські війська завдають ударів по пунктах управління безпілотниками в ближньому тилу сил РФ на південь від Костянтинівки – ймовірно, частково для того, щоб перешкодити продовженню російських ударів по українських логістичних маршрутах.
У звіті, оприлюдненому вночі проти 30 липня, американський Інститут вивчення війни зазначав, що ситуація в Костянтинівці на Донеччині й поблизу неї погіршується, але російські війська не захопили місто, незважаючи на заяви Росії.
Костянтинівка – перше із півдня місто так званого «поясу фортець», Слов’янсько-Краматорської агломерації: частини Донецької області, яка залишається під контролем уряду України. Можлива окупація цього міста може призвести до різкого погіршення умов для оборони цього ланцюжка міст, з’єднаних трасою Н-20, вказував раніше проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії.
ISW проаналізував ситуацію на Слов’янському напрямку
Російські війська на початку серпня продовжували наступальні операції на Слов’янському напрямку, але не досягли підтвердженого прогресу, оскільки українські війська контратакували в цьому районі. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
У звіті звертають увагу на допис російського воєнного блогера, який стверджував, що українські війська контратакували поблизу Рай-Олександрівки (на схід від Слов’янська).
За даними аналітиків, російські війська продовжують використовувати удари керованими бомбами, щоб сформувати поле бою для майбутніх наступальних операцій проти Слов’янська. Начальник військової адміністрації міста Слов'янськ Вадим Лях заявив, що російські війська завдали удару ФАБ-250 по місту вранці 2 серпня.
Також в звіті ISW пишуть, що українські війська завдають ударів по пунктах управління безпілотниками в ближньому тилу сил РФ на південь від Костянтинівки – ймовірно, частково для того, щоб перешкодити продовженню російських ударів по українських логістичних маршрутах.
Аналітики ISW звертають увагу на твердження українського офіцера та сержанта, що працювали поблизу Костянтинівки, про те, що велика кількість російських безпілотників, таких як «Молнія», ускладнює українську логістику в місті та поблизу нього. Сержант додав, що російські війська використовують безпілотники «Молнія», які можуть літати до 20 кілометрів, та безпілотники авіаційного типу, які можуть літати до 40 кілометрів, для таких ударів, що ускладнює нічні українські логістичні місії через Краматорськ та Слов’янськ.
Генштаб України повідомив, що українські війська 1 серпня завдали удару по російському пункту управління безпілотниками поблизу Берестока (на південь від Костянтинівки).
У Росії після атаки дронів горить склад Wildberries
У Володимирській області Росії після атаки безпілотників горить логістичний центр Wildberries, підтвердила компанія. Про удар по складу повідомили українські моніторингові канали Exilenova+ та Supernova+.
«У Собінському окрузі БПЛА атаковано складський комплекс. Є руйнування, пожежа. Люди евакуйовані. На місці працюють оперативні служби», – написав губернатор регіону Олександр Авдєєв у телеграмі, підтвердивши атаку.
У Wildberries заявили, що прийом та відвантаження замовлень здійснюються на інших об’єктах. За попередніми даними, ніхто не постраждав.
Також у соцмережах пишуть, що після атаки в ніч на 3 серпня у Бєлгородському державному технологічному університеті (БДТУ ім. В.Г. Шухова) розпочалася масштабна пожежа. Телеграм-канал «Пепел Белгород» оприлюднив відео пожежі.
Зазначається, що у самому університеті розробляли та тестували БПЛА.
У БДТУ проєктували автоматизовану систему управління БПЛА на базі російського мікропроцесора «Міландр», про це раніше писав офіційний канал вузу. В університеті зазначали, що система призначена для моніторингу ЛЕП, теплотрас та аерофотозйомки.
На даний момент влада про наслідки української атаки по університету не повідомляла. Протягом ночі у Бєлгородській області РФ кілька разів попереджали про небезпеку ударів БПЛА.
Українська сторона цю атаку поки що не коментувала.
Українські військові регулярно б’ють по російських нафтопереробних підприємствах, через що в Росії розпочалася паливна криза. Також в останні тижні об’єктами атак стали склади Wildberries.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
За підрахунками агентства Bloomberg, з середини квітня по 13 липня ЗСУ атакували російські НПЗ близько 50 разів й уразили щонайменше 24 із 34 великих НПЗ, а обсяги нафтопереробки в Росії впали до мінімуму більш ніж за два десятиліття.
Повітряні сили ЗСУ повідомили про нічну російську атаку 181 БпЛА
Російські війська у ніч на 3 серпня атакували Україну 181 ударним БпЛА різних типів, зокрема реактивними «Шахедами», повідомляють у телеграмі Повітряні сили ЗСУ.
За попередніми даними, станом на 07:30 протиповітряна оборона знешкодила 163 російські БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни.
Українські військові зафіксували влучання 14 ударних БпЛА на 13 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на двох.
У ЗСУ додають, що аака триває – в повітряному просторі є кілька російських БпЛА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ: за добу війни Росія втратила майже 1400 солдатів
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 450 510 своїх військових, зокрема 1 390 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 3 серпня навів український Генштаб.
Командування ЗСУ також назвало свої дані щодо втрат Росії у військовій техніці:
- танки – 12 232 (+1 за останню добу)
- бойові броньовані машини – 25 075 (+5)
- артилерійські системи – 47 276 (+80)
- РСЗВ – 1 996 (+8)
- засоби ППО – 1 533 (+4)
- літаки – 439
- гелікоптери – 354
- наземні робототехнічні комплекси – 2 112 (+4)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 440 948 (+485)
- крилаті ракети – 5 007 (+2)
- кораблі / катери – 34
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 129438 (+485)
- спеціальна техніка – 4 492(+6).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» на липень цього року встановила імена, прізвища й інші дані майже 235 тисяч загиблих військовослужбовців РФ. Реальна їхня кількість, за словами самих дослідників, може бути значно більшою – за оцінками НАТО, до пів мільйона.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
На фронті від початку доби відбулось 172 бойових зіткнення – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 2 серпня на фронті відбулось 172 бойових зіткнення Сил оборони України з російськими військовими, йдеться в оперативному зведенні Генерального штабу ЗСУ.
Військові кажуть, що на Північно-Слобожанському та Курському напрямках від початку доби відбулося чотири боєзіткнення з армією РФ, яка завдала двох авіаударів, скинула чотири авіабомби, здійснила 59 обстрілів позицій ЗСУ і населених пунктів, зокрема один – із застосуванням реактивної системи залпового вогню.
«Дев’ять спроб загарбників просунутися відбивали на Лиманському напрямку в бік Лиману, Ставок, Діброви та в районах населених пунктів Новоселівка, Озерне й Зарічне. Два боєзіткнення досі тривають. На Слов’янському напрямку Сили оборони зупинили 14 спроб загарбників йти вперед у районах населених пунктів Різниківка, Закітне, Крива Лука та в бік Пискунівки й Рай-Олександрівки. Ще одне боєзіткнення триває», – йдеться в оперативному зведенні.
Водночас за даними командування, на Костянтинівському напрямку Сили оборони відбивали 16 штурмів РФ у районах населених пунктів Костянтинівка, Іллінівка, Шахове та у бік населених пунктів Довга Балка, Павлівка, Вільне, Кучерів Яр. П’ять боєзіткнень досі тривають.
«Двадцять шість атак здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Котлине, Удачне та в бік населених пунктів Новий Донбас, Білицьке, Шевченко, Василівка, Світле, Гуліве, Новопідгородне. Одне боєзіткнення досі триває», – зазначили у Генштабі.
У звіті, оприлюдненому вночі проти 30 липня, американський Інститут вивчення війни зазначав, що ситуація в Костянтинівці на Донеччині й поблизу неї погіршується, але російські війська не захопили місто, незважаючи на заяви Росії.
«Бойові дії, ймовірно, триватимуть ще кілька тижнів у той час, як російські війська намагаються закріпити позиції, які вони здобули шляхом інфільтрації», – заявили в ISW.
В Інституті вивчення війни додали, що перевага в авіаційних можливостях Росії дозволяє їй використовувати удари планерними бомбами, щоб забезпечити просування піхоти в Костянтинівці й поблизу неї. Аналітики зазначили, що залежність Росії від ударів планерними бомбами для сприяння наземному просуванню є вразливістю, яку можуть використати Україна і її західні партнери.
Костянтинівка – перше із півдня місто так званого «поясу фортець», Слов’янсько-Краматорської агломерації: частини Донецької області, яка залишається під контролем уряду України. Можлива окупація цього міста може призвести до різкого погіршення умов для оборони цього ланцюжка міст, з’єднаних трасою Н-20, вказував раніше проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії.
Федоров: кількість постраждалих через російський обстріл Запоріжжя зросла до 31
Кількість постраждалих через російський обстріл Запоріжжя зросла до 31 людини, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Іван Федоров.
Раніше, у неділю вдень, 2 серпня, армія РФ вдарила керованими авіабомбами по Запоріжжю. За словами голови ОВА, внаслідок удару постраждали люди, пошкоджені житлові будинки, у кількох місцях виникло загоряння.
Згодом стало відомо, що через удар РФ загинула людина.
«Двоє людей постраждали через ворожу атаку по Запоріжжю. У них – гостра реакція на стрес. Обоє перебувають під наглядом медиків», – згодом додав він.
Згодом РФ вдруге вдарила по Запоріжжю, раніше було відомо про 21 постраждалого.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.