«Це більше політичні рішення, ніж військові»: чи варто ЗСУ виходити з Мирнограда?
Якщо логістика в Мирнограді Донецької області не буде терміново відновлена, близько тисячі бійців ЗСУ можуть опинитися в оточенні, написало німецьке видання Bild, цитуючи українського бійця, який боронить місто.
На це речник Генштабу ЗСУ Андрій Ковальов заявив: українські сили намагаються відновити логістику в Покровську й Мирнограді та стримують спроби російських військ накопичувати піхоту й обходити міста.
Водночас, згідно з DeepState, російські війська просунулися на схід від міста: окупували село Балаган та зайняли нові позиції біля Новоекономічного. Ключовим пунктом тут залишається село Рівне – через нього проходить основна логістика до Мирнограда з заходу. Підтримувати Сили оборони із півночі біля міста Родинське також важко – там теж є «сіра» та «червона» зони.
Журналісти Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) запитали у Олександра Саєнка, військового аналітика, полковника, командира бригади (2022-2023 рр.):
- чому українські сили залишаються тримати Мирноград;
- який фактор є головним в його обороні;
- що буде, якщо ЗСУ відступлять з міста?
Вибух у Харкові: число жертв зросло
У Харкові зросла кількість загиблих через вибух, повідомив міський голова Ігор Терехов.
«Збільшилася кількість жертв від вибуху на Олексієвці – загиблих вже двоє. Пошуково-рятувальні роботи тривають», – написав він у телеграмі.
Раніше місцева влада повідомила, що у Шевченківському районі Харкова пролунав вибух, внаслідок чого одна людина загинула, ще двоє постраждали.
Причину вибуху Терехов не уточнював.
Голова ОВА Олег Синєгубов зазначив, що, за попередніми даними, під час вибуху пошкоджені три автомобілі, також сталося займання 4 гаражів.
У ДСНС додали, що сьогодні вдень у гаражному кооперативі Шевченківського району стався вибух, причина якого встановлюється. За даними рятувальників, загинули дві людини, ще троє постраждали.
Глава МЗС Польщі сумнівається в готовності Путіна до компромісів
Очільник МЗС Польщі Радослав Сікорський привітав мирні зусилля США з завершення війни Росії проти України, однак сумнівається, що угода між сторонами або навіть припинення вогню можливе найближчим часом. Про це польський топдипломат сказав у коментарі Радіо Свобода в Брюсселі.
«Я тримаю кулаки за американських союзників і, звичайно, за українських переговірників, але особисто я не впевнений, що Путін готовий піти на достатні компроміси, щоб Україна могла укласти угоду. Нам потрібно посилити тиск на Путіна та надати більше допомоги Україні», – зауважив Сікорський.
На запитання, чи готові союзники сильніше тиснути на Путіна, міністр закордонних справ Польщі відповів ствердно.
«У залі (під час засідання глав МЗС країн НАТО - ред.) було сильне відчуття, що нам потрібно дотримуватися нашого плану, і що ми не маємо права втомлюватися. Єдині люди, які мають право втомлюватися, – це українці», – наголосив Сікорський.
Вирішальну роль, вважає польський урядовець, може зіграти багатомільярдна репараційна позика для України, основою якою стануть російські заморожені активи. Дискусії щодо неї всередині ЄС тривають. Бельгія, на чиїй території зберігаються кошти, чинить опір. Фінальне рішення очікується на грудневому саміті лідерів країн Євросоюзу.
«Це (репараційний кредит - ред.) вирішальне питання: як позитивне, так і негативне. Позитивне, тому що це має здатність переконати Путіна, що Україна буде фінансово забезпечена протягом двох-трьох років, тож йому доведеться продовжувати війну ще два-три роки. А якщо цього не станеться, то це дасть Путіну надію, що європейська підтримка України може зменшитися, і це буде катастрофою», – резюмував очільник МЗС Польщі.
Читайте також: Словаччина не підтримує жодну з пропозицій Єврокомісії щодо підтримки України – міністр
Пізно ввечері 2 грудня в Москві завершилися переговори американських представників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера з російським лідером Володимиром Путіним щодо параметрів імовірної мирної угоди в російсько-українській війні. Після цієї розмови помічник Путіна Юрій Ушаков розповів, що «наразі компромісного варіанту (мирного врегулювання) знайдено не було, але деякі американські напрацювання виглядають більш-менш прийнятними».
Ушаков додав, що зустріч між Путіним та президентом США Дональдом Трампом не планується. Можлива зустріч «залежатиме від прогресу, якого вдасться досягти», зазначив помічник президента Росії.
У Кремлі заявили, що формулювання про те, що Путін відкинув запропонований США мирний план, не можна назвати правильним.
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що 2 грудня відбувся прямий обмін думками.
«І щось було прийнято, щось було позначено як неприйнятне. Це нормальний робочий процес та пошук компромісу», – сказав він.
Умєров повідомив про «продуктивну зустріч» у Брюсселі із радниками з нацбезпеки низки країн Європи
Очільник української переговорної делегації, секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров повідомив про «продуктивну багатогодинну зустріч» у Брюсселі із радниками з національної безпеки Німеччини, Франції, Італії, Польщі, Фінляндії, Великої Британії, також були представники Євросоюзу та НАТО.
«Детально поінформував колег про перебіг переговорів у Женеві та Флориді й подальшу дипломатичну динаміку. Важливо, щоб Європа залишалась активним учасником цього процесу – і в питаннях наближення миру, і у формуванні майбутньої архітектури безпеки», – написав він у телеграмі.
За його словами, учасники зустрічі домовилися продовжувати «тісні консультації й синхронізацію позицій» для досягнення справедливого та стійкого миру в інтересах України.
Раніше сьогодні міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Рустем Умєров вже говорив телефоном зі спецпредставником президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом після його зустрічі з лідером РФ Володимиром Путіним у Москві 2 грудня.
Як повідомлялося, Рустем Умєров разом із начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим мають вирушити до США – для спільної роботи зі Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером.
Пізно ввечері 2 грудня в Москві завершилися переговори американських представників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера з російським лідером Володимиром Путіним щодо параметрів імовірної мирної угоди в російсько-українській війні. Після цієї розмови помічник Путіна Юрій Ушаков розповів, що «наразі компромісного варіанту (мирного врегулювання) знайдено не було, але деякі американські напрацювання виглядають більш-менш прийнятними».
Ушаков додав, що зустріч між Путіним та президентом США Дональдом Трампом не планується. Можлива зустріч «залежатиме від прогресу, якого вдасться досягти», зазначив помічник президента Росії.
ОВА: через удари Росії по Слов’янську є поранені, в тому числі діти
Російські війська атакували Слов’янськ дев’ятьма авіабомбами, повідомляє голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін 3 грудня.
Одна з бомб, за його даними, влучила в багатоповерхівку.
«Щонайменше 8 поранених, у тому числі 2 дитини, внаслідок численних ударів по Слов’янську», – повідомив Філашкін.
Він додав, поранені отримують необхідну медичну допомогу.
Голова області нагадав, що на Донеччині «давно вже не залишилося» безпечних місць, і закликав цивільних евакуюватися.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Росія використовує Крим для переміщення та ідеологічної обробки викрадених українських дітей – звіт
РФ використовує Крим як хаб для переміщення та ідеологічної обробки викрадених українських дітей – у Києві презентували звіт, підготовлений представництвом президента України в Автономній республіці Крим та офісом «Кримської платформи». На презентації звіту побувала кореспондентка проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Постійна представниця президента України в Криму Ольга Куришко заявила, що є всі підстави вважати, що Росія діє усвідомлено та систематично вивозить українських дітей із тимчасово окупованих територій для їхнього «перевиховання» на територію РФ.
«На жаль, Україна не має достатньої інформації про реальну кількість дітей, які були усиновлені прийомними (російськими – ред.) сім’ями або переміщені до спеціальних закладів для дітей, позбавлених батьківського піклування. Ми маємо лише часткові дані – це близько 1 300 дітей, вивезених із Криму. Приблизно 500 із них було передано до прийомних родин, а ще певну кількість дітей було розосереджено територією Російської Федерації», – розповіла Ольга Куришко.
Крім цього, в Криму діють ідеологічні програми, спрямовані на зміну української ідентичності дітей, кажуть у Представництві України в АРК.
«У школах відкривають кадетські класи, Юнармію. У Криму багато фінансів витрачають на закупівлю макетів зброї (для дітей – ред.). Культурна програма для кримських дітей – це подорож на танку. Це формує інше сприйняття світу», – заявила Куришко.
У звіті «Крим: транзитний хаб для переміщення та ідеологічної обробки дітей» наводять інформацію програми Conflict Observatory від 14 лютого 2023 року – про 43 російські установи, серед них як мінімум шість у тимчасово окупованому Криму, де утримують українських дітей з Херсонської та Запорізької областей: «Артек», «Променистий», «Дружба», табір у Піщаному та Психіатрична лікарня №5.
У липні 2025 року ЄСПЛ встановив, що депортації українських дітей були системною практикою, яка розпочалася ще задовго до 2022 року. Суд визнав незаконне переміщення, примусове громадянство та утримання дітей у установах РФ.
У 2023 році уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубинець говорив про 19 540 українських дітей, депортованих Росією.
Генеральна Асамблея ООН 3 грудня має розглянути проєкт резолюції «Повернення українських дітей».
ОВА: війська РФ завдали ракетного удару по Кривому Рогу
Російські війська ввечері завдали ракетного удару по Кривому Рогу, постраждала жінка, повідомив голова обласної військової адміністрації Владислав Гайваненко.
За його даними, зайнялися гаражі, пошкоджена адмінбудівля.
Він додав, що зросла кількість постраждалих внаслідок російських атак на Нікопольщині – окрім дівчинки та чоловіка, також постраждала 66-річна жінка.
Згодом Гайваненко уточнив, що у Кривому Розі, за оновленими даними, вже троє постраждалих, серед них – 3-річна дівчинка, яка лікуватиметься амбулаторно.
Місцевий політик Олександр Вілкул заявив, що було влучання балістикою, попередньо «Іскандером-М», в адміністративну будівлю, також багато пошкоджених багатоповерхівок.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Словаччина не підтримує жодну з пропозицій Єврокомісії щодо підтримки України – міністр
Словаччина не підтримує жодну з опцій фінансування для України, запропоновану Єврокомісією, – ні репараційний кредит, ні запозичення від ЄС. Про це 3 грудня в кулуарах штаб-квартири НАТО заявив міністр закордонних справ Словаччини, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
«Позиція словацького уряду дуже чітка: ми не хочемо підривати жодні мирні ініціативи, які тривають під керівництвом адміністрації США, і частиною цього мирного плану є також заморожені активи. Тож ми не хочемо зруйнувати ці мирні переговори», – сказав словацький міністр Юрай Бланар.
Зважаючи на процедуру, яка передбачає згоду кваліфікованої більшості, а не всіх країн-членів, позиція Словаччини у питанні репараційного кредиту на основі російських суверенних активів не є вирішальною.
Водночас друга пропозиція Єврокомісії щодо фінансування України на 2026-2027 роки на основі запозичень ЄС потребує згоди усіх.
На питання Радіо Свобода, чи готова Словаччина підтримати ідею з запозиченнями, Бланар відповів негативно.
«Ми як словацький уряд дуже чітко заявили, що більше не будемо підтримувати й фінансувати війну в Україні. Єдине, що ми надаємо Україні, – це гуманітарна допомога, а також певна підтримка із забезпеченням електропостачання й так далі. Але не фінансування війни чи будь-які кредити Україні», – сказав Бланар.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн представила два рішення для забезпечення 2/3 фінансових потреб України на 2026–2027 роки: запозичення ЄС на основі бюджету ЄС та репараційний кредит за рахунок заморожених суверенних активів Росії.
Суд заочно ув’язнив експрем’єра Азарова на 15 років за державну зраду
Колишнього прем’єр-міністра України Миколу Азарова заочно ув’язнили на 15 років із конфіскацією майна, повідомила Служба безпеки України 3 грудня. Про вирок ексголові уряду та його помічниці також повідомив Офіс генерального прокурора, не називаючи його імені.
Відомство уточнило, що суд виніс вирок за доказовою базою СБУ:
«Суд визнав, що цей фігурант вчинив державну зраду. Як встановило розслідування, переховуючись за межами нашої держави, експосадовець активно співпрацює з російськими спецслужбами для проведення підривної діяльності в інтересах Кремля».
Зокрема, відомство вказує на те, що Азаров регулярно поширює антиукраїнські наративи в ефірах російського телебачення – він виправдовує збройну агресію Росії, тимчасову окупацію частини України і розповсюджує фейки про суспільно-політичну ситуацію в нашій державі. Також експрем’єр поширює проросійські тези в своїх соцмережах.
Крім того, за даними СБУ, адмініструванням інформаційних ресурсів експрем’єра та підготовкою публікацій займалася його помічниця – «колишня чиновниця однієї із райадміністрацій Києва».
«Також вона дистанційно домовлялася з представниками російських медіа про час і тематику участі Азарова в прямих ефірах або записі коментарів. Перед відправленням йому «тез» для виступів та публікацією дописів фігурантка погоджувала матеріали із колишньою колегою по держустанові, яка виїхала до Москви і працює на Азарова», – йдеться в повідомленні.
Суд визнав Азарова винним за статтями про:
- державну зраду в умовах воєнного стану
- дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади, вчинені за попередньою змовою
- посягання на територіальну цілісність і недоторканність України
- виправдовування російської агресії
СБУ додає, що одній із помічниць колишнього урядовця суд заочно призначив покарання у вигляді ув’язнення на 10 років з конфіскацією майна.
Ім’я другої засудженої правоохоронці не розкривають, її позиція щодо справи невідома. Азаров не коментував вирок публічно.
Справу щодо держзради та поширення російської пропаганди проти Азарова передали до суду в 2024 року.
Підозру через інформаційну діяльність на користь Росії колишньому прем’єр-міністру України Миколі Азарову повідомили у листопаді 2023 року.
У 2022-му українські правоохоронці повідомили, що підозрюють Азарова, який перебуває в Росії, у державній зраді.
До програми PURL із закупівлі зброї Україні вперше долучаться країни з-поза меж НАТО – Рютте
Нова Зеландія та Австралія долучаться до програми із закупівлі американського озброєння для України у межах механізму PURL, повідомив генеральний секретар НАТО Марк Рютте за підсумками засідання міністрів закордонних справ НАТО в Брюсселі 3 грудня.
«Той факт, що зараз навіть Нова Зеландія та Австралія, які не є членами НАТО (хоча й тісно співпрацюють із НАТО в Індо-Тихоокеанському регіоні), також долучилися до програми, – це справді чудова новина. Це забезпечує сталий потік озброєння в Україну для критично необхідних запасів США», – заявив Рютте.
За його словами, сьогодні надати більше ресурсів для підтримки України через PURL зобовʼязалися низка країн, зокрема Канада, Німеччина, Нідерланди, Норвегія та Польща.
Міністр закордонних справ Нідерландів, прибуваючи у штаб-квартиру НАТО, заявив, що його уряд надасть ще пів мільярда доларів на програму PURL, долучившись до двох пакетів: один з Німеччиною і Польщею, ще один з Німеччиною. Кожен пакет має обсяг по пів мільярда євро.
За словами українського міністра закордонних справ Андрія Сибіги, 3 грудня прозвучали обіцянки щодо пакетів PURL на суму мільярд доларів.
Генсек НАТО розповів, що деякі союзники ще вирішують щодо приєднання.
«Це означає, що союзники та партнери вже зобов’язалися надати понад чотири мільярди доларів на PURL, що ставить нас на шлях до досягнення повних п’яти мільярдів на рік», – уточнив генсек НАТО.
За словами Рютте, загалом у програмі PURL взяли участь понад дві третини союзників НАТО, і країн, які ще не зробили внесків у PURL, «насправді залишилося дуже мало».
Влітку цього року США і НАТО уклали угоду PURL (Prioritised Ukraine Requirements List – Перелік пріоритетних вимог для України), яка передбачає надсилання американської зброї в Україну коштом європейських країн, координує процес НАТО.
Угорщина обіцяє оскаржити в суді намір ЄС відмовитися від російського газу до 2027 року
Угорщина оскаржить у Суді Європейського Союзу рішення ЄС повністю відмовитися від імпорту російського природного газу до 2027 року – про це заявив міністр закордонних справ країни Петер Сійярто 3 грудня.
На своїй фейсбук-сторінці Сійярто назвав виконання цього рішення неможливим для його країни.
«Щойно план RePowerEU буде офіційно прийнято, ми негайно оскаржимо його в Суді Європейського Союзу», – додав він у дописі на X.
Міністр додав, що це рішення порушує основоположний документ блоку, і назвав його санкційним заходом проти Росії, а не реальним кроком у торговельній політиці.
Прем’єр-міністр країни Віктор Орбан, який часто критикує Європу за, на його думку, «жорстку» позицію щодо Росії через її війну проти України, заявив, що російська енергетика є «життєво важливою» для Угорщини.
Водночас комісар ЄС з питань енергетики Ден Йоргенсен назвав рішення про відмову від російського палива кроком на користь енергетичної безпеки та незалежності для Європи:
«Більше жодного шантажу. Більше жодних маніпуляцій ринком з боку Путіна. Ми твердо стоїмо на боці України».
Читайте також: Коли удари по НПЗ ослаблять Росію – і вплинуть на війну проти України?
Стратегія ЄС REPowerEU передбачає повну відмову від російського газу до кінця 2027 року. Напередодні представники Європейської ради та Європарламенту досягли відповідної попередньої угоди. Щоб офіційно ухвалити попередню угоду, її мають схвалити Європейський парламент та держави-члени.
Водночас Кремль заявив, що цей крок «прискорить» скорочення провідного потенціалу європейської економіки та «знизить її конкурентоспроможність».
Європейський союз розпочав шукати можливості позбутися залежності від російського природного газу після того, як Росія різко скоротила його постачання до Європи навесні 2022 року, намагаючись вплинути на Євросоюз, який виступив на підтримку України на тлі відкритої російської військової агресії. Наприкінці жовтня 2025 року на Росію припадало близько 12% природного газу, що імпортується країнами Євросоюзу. Перед повномасштабним російським вторгненням в Україну ця частка сягала 45%. Зараз лише три країни – Франція, Угорщина та Бельгія продовжують імпортувати газ із Росії.
Першою країною, яка стала імпортером природного газу з Радянського Союзу, була Австрія. Це сталося 1968 року.
Генштаб ЗСУ підтвердив ураження двох нафтобаз у Росії
Генеральний штаб ЗСУ повідомляє про ураження нафтобази у Тамбовській області РФ та інших важливих російських об’єктів.
За повідомленням, у ніч на 3 грудня підрозділи Сил оборони України уразили нафтобазу «Дмитриевская» у Тамбовській області РФ, яка задіяна у забезпеченні потреб російської армії.
«Зафіксовано ураження цілі з подальшою пожежею на об’єкті. Попередньо – горить декілька резервуарів для нафтопродуктів. Результати влучань уточнюються», – йдеться у повідомленні.
Також Генштаб ЗСУ заявляє про ураження поста технічного спостереження на морській стаціонарній платформі МСП-4 в акваторії Чорного моря – за попередньою інформацією, знищено розрахунок БпЛА окупантів та уражено РЛС надводної обстановки на самопідйомній плавучій буровій установці «Сиваш».
«Встановлено знищення трьох розвідувально-ударних БпЛА типу «Оріон» під час ураження 27 листопада 2025 року аеродрому Саки (Новофедорівка, тимчасово окупована територія українського Криму). Вартість одного такого російського безпілотника оцінюється у приблизно 5 млн доларів США. Літальний апарат має розмах крила 16,3 метра та може перебувати у повітрі до 24 годин», – заявляють в українському Генштабі.
Українські військові підтвердили ураження 2 грудня нафтобази «Лівни» в Орловській області РФ – з подальшим горінням двох резервуарів РВ-5000 внаслідок влучання ударних БпЛА.
Раніше місцева влада заявила, що у Тамбовській і Воронезькій областях Росії внаслідок атак безпілотників уночі 3 грудня пошкоджені бази пально-мастильних матеріалів. За даними губернатора Тамбовської області Євгена Первишова, загоряння на одній із нафтобаз сталося після «падіння уламків БпЛА».
Інші ураження, про які заявив Генштаб ЗСУ, російська сторона не коментувала.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ).
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Напередодні агентство Bloomberg із посиланням на публічні заяви країн повідомило, що в листопаді Збройні сили України здійснили щонайменше 14 атак на російські нафтопереробні заводи за допомогою безпілотників – це максимальна кількість атак за місяць з початку повномасштабної війни.
Сибіга розповів про «позитивне значення» переговорів у Москві
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга розповів про «досягнутий прогрес у мирному процесі» та «позитивне значення для мирного процесу» переговорів в Москві. Про це він заявив журналістам у кулуарах штаб-квартири НАТО після завершення засідання Ради Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ 3 грудня.
Радіо Свобода запитало міністра, що йому відомо про результати перемовин у Москві 2 грудня. Сибіга відповів, що, оскільки це була телефонна розмова, з міркувань безпеки деталі не обговорювались, але запевнив про наявність прогресу.
«Що повідомили представники американської делегації – що, за їхньою оцінкою, розмови в Москві для мирного процесу мали позитивне значення. Це їхня оцінка, і (вони – ред.) запросили українську делегацію для продовження наших розмов до Америки найближчим часом», – заявив Сибіга.
Він додав, що переговори дійсно «мають прогрес від Женеви, потім Маямі». Міністр запевнив, що американська сторона «чула українську делегацію».
Пізно ввечері 2 грудня в Москві завершилися переговори американських представників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера з російським лідером Володимиром Путіним щодо параметрів імовірної мирної угоди в російсько-українській війні. Після цієї розмови помічник Путіна Юрій Ушаков розповів, що «наразі компромісного варіанту (мирного врегулювання) знайдено не було, але деякі американські напрацювання виглядають більш-менш прийнятними».
Ушаков додав, що зустріч між Путіним та президентом США Дональдом Трампом не планується. Можлива зустріч «залежатиме від прогресу, якого вдасться досягти», зазначив помічник президента Росії.
Рада виключила російську з переліку мов, що підлягають захисту в Україні за Європейською хартією
Верховна Рада 3 грудня ухвалила в цілому запропонований урядом закон, що оновлює перелік мов, до яких застосовуватиметься режим підтримки й особливого захисту, передбачений Європейською хартією регіональних або міноритарних мов. Рішення ухвалили 264 голосами.
Зокрема, закон «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов», передбачає вилучення з переліку російської мови.
«Немає підстав вважати російську мову загроженою. Обсяг реального використання російської мови в Україні за багатьма показниками є рівним або вищим від обсягів використання державної мови, що може зумовити витіснення української мови на функційну периферію», – йдеться в пояснювальній записці до документа.
«Мета державної мовної політики – захистити державну мову як важливий і дієвий інструмент забезпечення єдності держави та її національної безпеки. Захист державної мови є легітимною метою, для досягнення якої використовуються засоби, що є найбільш раціональними для конкретної ситуації. А тому виключення російської мови не порушує зобов’язань України за Хартією, та відповідає положення Преамбули Хартії, згідно з якими охорона і розвиток регіональних або міноритарних мов не повинні зашкоджувати офіційним мовам і необхідності вивчати їх», – додають автори закону.
Із переліку мов, до яких Україна зобов’язується застосовувати положення Хартії, також вилучили молдовську мову у зв’язку з визнанням румунської мови державною мовою Молдови.
Згідно з ухваленим законом, в Україні положення Хартії будуть застосовуватися до таких мов: білоруська, болгарська, гагаузька, кримськотатарська, новогрецька, німецька, польська, румунська, словацька, угорська, чеська й іврит.
Європейська хартія регіональних або міноритарних мов – це один із двох законодавчих актів Ради Європи, що спрямовані на захист прав національних та етнічних меншин. Україна ратифікувала Хартію 2003 року.
У своїх пропозиціях від грудня 2024 року щодо оновлення переліку мов, до яких застосовуватиметься режим підтримки й особливого захисту, передбачений Європейською хартією, Кабінет міністрів пропонував вилучити з переліку, крім російської, також білоруську мову.
Міненерго: основне ускладнення після ударів РФ – це ситуація з передачею електроенергії між регіонами
Основне ускладнення після масованих обстрілів РФ – це ситуація з передачею електроенергії між регіонами, повідомив заступник міністра енергетики України Микола Колісник.
«Ситуація в енергосистемі внаслідок обстрілів є досить складною. Основне ускладнення – це можливість передачі доступної електроенергії. На сьогодні ми маємо у роботі дев'ять блоків АЕС, є 2,1 ГВт потужності для імпорту, додатково залучається аварійна допомога для балансування споживання. Але основною проблематикою є доступність передачі електроенергії між центральною та східною енергосистемами», – сказав він під час пресконференції.
За його словами, є певна відмінність обсягів обмежень електроенергії в регіонах: на заході країни в пікові години застосовується до двох черг відключень, на півдні і в центрі – до трьох, а на півночі та сході – три.
«Таким чином, ми бачимо, що вплив цих обстрілів є як регіонального характеру, так і бачимо, що останній масований обстріл був зосереджений по об'єктах, від яких залежить робота центральної енергосистеми», – сказав він.
Російські військові з початком осені активізували обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону. В Україні через пошкодження енергооб’єктів внаслідок російських обстрілів застосовуються графіки погодинних відключень і графіки обмеження потужності для промислових споживачів і бізнесу.
Опитування: понад 50% українців планують протестувати у разі неприйнятних поступок Росії в ході переговорів
Більшість українців відкидають ключові політичні й безпекові компроміси, які Росія намагається навʼязати як умови переговорів, а 51,4% респондентів заявили, що братимуть участь у протестних акціях, якщо Україна під час переговорів піде на неприйнятні, на їхню думку, компроміси, свідчить опитування, проведене Info Sapiens на замовлення Центру «Нова Європа».
«Хоча позиції українців за останні роки щодо окремих питань дещо помʼякшилися, загальна логіка суспільних настроїв залишається незмінною. Рекордні показники щодо недопустимості компромісів стосуються таких питань: скорочення армії України (83,3%), юридичного визнання окупованих територій російськими (84,5%), надання російській мові державного статусу (78,4%)», – йдеться в дослідженні.
Крім того, за даними опитування, українське суспільство продовжує вважати, що переговори без гарантій безпеки не є надійним шляхом до миру, і що «без зовнішніх запобіжників будь-який компроміс лише відтермінує нову агресію з боку Росії».
«Позиція українців щодо переговорів із Росією залишається стійкою: майже дві третини респондентів (64,9%) вважають, що Україна не повинна йти на переговори, якщо не отримає гарантій безпеки від Заходу. Цей показник практично не змінився порівняно з 2024 роком (64,1%). Майже третина респондентів (30,7%) схвально ставляться до переговорів навіть без гарантій безпеки. Загалом, як бачимо, серед українців продовжує переважати скептичне ставлення до «переговорів заради переговорів», – йдеться в опитуванні.
Також 86,7% опитаних вважають, що після короткої паузи в разі можливого замороження лінії фронту Росія знову нападе на Україну, лише 9,5% респондентів припускають, що замороження могло б забезпечити триваліший мир.
Як вказують автори дослідження, українці і надалі вважають розробку Україною власної ядерної зброї найкращою гарантією безпеки – 31,1%.
«Це свідчить, з одного боку, про розчарування українців у міжнародній підтримці, у зовнішніх гарантіях безпеки, а з іншого, віддзеркалює усвідомлення, що саме ядерна зброя дозволяла Росії грати на страхах Заходу, а це, у свою чергу, позначалося на повільній, нерішучій військовій допомозі Україні. Цей самий тренд розчарування у зовнішніх гарантіях відображений і в падінні підтримки вступу України до НАТО – на 10% (з 29,3% до 19,4%). Інші можливі варіанти гарантування безпеки мають помірну або низьку підтримку. В ефективність оборонного союзу зі США вірять 10,2% респондентів, на миротворчу місію ООН покладаються 6,4%», – йдеться в повідомленні.
Водночас зростає підтримка варіанту про розміщення військ європейських країн на території України – показник порівняно з минулим роком зріс майже удвічі: з 6,4% до 11,7%. Новий варіант – надання іншою країною гарантій ядерного захисту – підтримують 7,8% опитаних.
«Помітною залишається загальна тенденція до прагнення самодостатніх та максимально надійних механізмів безпеки: в українській ієрархії гарантій пріоритетом залишаються власні Збройні сили, а вже потім – партнерські можливості», – кажуть автори дослідження.
Пізно ввечері 2 грудня в Москві завершилися переговори американських представників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера з російським лідером Володимиром Путіним щодо параметрів імовірної мирної угоди в російсько-українській війні. Після цієї розмови помічник Путіна Юрій Ушаков розповів, що «наразі компромісного варіанту (мирного врегулювання) знайдено не було, але деякі американські напрацювання виглядають більш-менш прийнятними».
Ушаков додав, що зустріч між Путіним та президентом США Дональдом Трампом не планується. Можлива зустріч «залежатиме від прогресу, якого вдасться досягти», зазначив помічник президента Росії.
Тим часом, президент України Володимир Зеленський заявив, що секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров разом із начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим 3 грудня зустрічатимуться в Брюсселі з радниками європейських лідерів з національної безпеки, а згодом вирушать до США – для спільної роботи зі Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером, які 2 грудня провели переговори з лідером РФ Володимиром Путіним.
«Українські представники проінформують своїх колег у Європі про те, що відомо після вчорашніх контактів американської сторони в Москві, а також обговорять європейську складову необхідної архітектури безпеки. Після Брюсселя Рустем Умєров та Андрій Гнатов розпочнуть підготовку до зустрічі з посланцями президента Трампа в Сполучених Штатах. Як завжди, Україна конструктивно працюватиме над досягненням справжнього миру. Очікую на новий звіт за результатами сьогоднішніх зустрічей у Європі», – вказав президент України.
Опитування проводили у період з 5 листопада по 26 листопада 2025 року. Вибірка дослідження складає 1000 респондентів. Опитування проводили методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера, computer-assisted tele- phone interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна населенню України віком 16+ за статтю, віком, регіоном, розміром населеного пункту проживання до повномасштабного вторгнення відповідно до останніх наявних даних Державної служби статистики України на 1 січня 2022 року. Опитування не проводили на окупованих територіях АР Крим, Севастополя, Донецької і Луганської областей та інших, що перебувають під окупацією, а також територіях, де відсутній український мобільний зв’язок.
Мирноград майже оточений? Ситуація у місті, загрози для ЗСУ
Російська армія захопила село Балаган, а також просунулася біля Новоекономічного на схід від Мирнограда, – про це вдень 3 грудня повідомив проєкт DeepState.
Також агресор просунувся біля села Рівне, вздовж якого проходить дорога, що з'єднує Покровськ з Мирноградом, а також траса з Родинського та Гришиного північніше.
Судячи з мапи бойових дій, Мирноград де-факто оточений російськими військами – причому в самому місті російських солдатів практично не зафіксовано.
Німецьке видання Bild з посиланням на неназваного солдата ЗСУ, який перебуває в місті, повідомило, що оточеними ризикують залишитися близько 1000 українських військовослужбовців з Мирноградського гарнізону.
«Ми повинні або вивести контингент з Мирнограда, або забезпечити стабільну логістику. Витягніть нас звідси або забезпечуйте постачання! Якщо ні, захисники міста залишаться там назавжди...», – сказав виданню боєць.
Угруповання військ «Схід», яке відповідає за оборону агломерації, повідомило 3 грудня, що в Мирнограді ЗСУ тримають оборонні рубежі і ліквідують російських солдатів на підході до міста.
«Організовуються додаткові логістичні шляхи до Покровська і Мирнограда для безперебійного забезпечення наших підрозділів усім необхідним», – написали у відомстві.
Генштаб ЗСУ повідомив про 52 штурми армії агресора на Покровському напрямку за минулу добу.
Російська пропаганда поширює заяви президента Володимира Путіна, намагаючись створити враження, що українська лінія фронту нібито «скоро обвалиться», зазначив американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті за 29 листопада. Але, за оцінкою аналітиків, ці твердження не мають під собою жодних підстав й спрямовані на те, щоб змусити Україну та західних союзників погодитися на умови Кремля, яких Росія не здатна досягти у військовий спосіб.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
ОВА: через атаки РФ у Нікополі постраждали двоє людей, серед них – дитина
Через російські атаки у Нікополі на Дніпропетровщині постраждали двоє людей, серед них – дитина, повідомив голова обласної військової адміністрації Владислав Гайваненко.
«Від ранку у Нікополі вже двоє постраждалих. Це 10-річна дівчинка, яка отримала травми через артобстріл. А ще чоловік 64 років. Його поранило під час удару FPV-дроном», – написав він у телеграмі.
За його словами, обох потерпілих доправили до лікарні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Єврокомісія представила деталі репараційної позики для України
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн представила два рішення для забезпечення 2/3 фінансових потреб України на 2026–2027 роки: запозичення ЄС на основі бюджету ЄС та репараційний кредит за рахунок заморожених суверенних активів Росії, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі.
«Ми пропонуємо покрити дві третини фінансових потреб України на наступні два роки, що становить 90 млрд євро. Решту мають покрити міжнародні партнери», – заявила президентка Єврокомісії.
Для цього, за її словами, Єврокомісія підготувала два вищезазначені рішення та пакет з п’яти законодавчих пропозицій. Що стосується репараційного кредиту, то фон дер Ляєн запропонувала використати російські активи не лише в Бельгії, а й на території інших держав.
«Ми пропонуємо охопити всі фінансові установи, які накопичили такі залишки готівки. І ці установи повинні були б перевести готівку в інструмент репараційного кредиту. Іншими словами, ми беремо залишки готівки, надаємо їх Україні як кредит, і Україна повинна повернути цей кредит, якщо і коли Росія сплачуватиме репарації. Це рішення може бути прийняте кваліфікованою більшістю голосів», – заявила президентка Єврокомісії.
У пропозиції закладено низку запобіжників, які мають захистити держави-члени та фінансові інституції від можливих заходів у відповідь з боку Росії та від незаконних експропріацій поза межами РФ, зокрема в юрисдикціях, дружніх до Росії, йдеться у пресрелізі Єврокомісії.
Особливо на таких ризиках наголошувала Бельгія, на території якої зберігаються більшість активів Росії. Свою критику щодо пропозиції Єврокомісії бельгійський міністр закордонних справ оголосив за кілька годин до того, як Урсула фон дер Ляєн її представила.
«Ми дуже уважно вислухали занепокоєння Бельгії й майже всі з них врахували в нашій сьогоднішній пропозиції щодо репараційного кредиту», – заявила фон дер Ляєн.
Для покриття будь-яких ризиків пакет передбачає «сильний механізм солідарності, підкріплений двосторонніми національними гарантіями або бюджетом ЄС», звучить запевнення, що пропозиція повністю відповідає європейському та міжнародному праву, а також зберігає статус євро як глобальної валюти.
26 листопада видання Politico повідомило про опрацювання європейськими країнами «плану Б» для фінансування України на випадок, якщо їм не вдасться домовитися про вилучення російських заморожених активів. За цими даними, одним із варіантів є надання Києву «проміжного» кредиту, який фінансується за рахунок запозичень ЄС.
Рада схвалила держбюджет на 2026 рік
Верховна Рада схвалила в другому читанні проєкт державного бюджету України на 2026 рік.
«За» проголосували 257 депутатів.
За даними міністр фінансів Сергій Марченко, доходи дербюджету становлять 2 трлн 918 млрд грн, у тому числі загальний фонд – 2 трлн 625 млрд грн, у проєкті бюджету до другого читання збільшено доходи, зокрема, за рахунок врахування додаткових надходжень від підвищення оподаткування прибутків банків.
Марченко зазначив, що видатки держбюджету на 2026 рік становлять 4 трлн 781 млрд грн, видатки на сектор безпеки і оборони – 2,8 трлн грн, приблизно 1,3 трлн із них піде на зарплати захисникам.
«Ця версія бюджету є гармонійною, збалансованою і враховує ті політичні і необхідні якісні зміни від депутатського корпусу», – сказав міністр фінансів з трибуни українського парламенту.
На початку листопада прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що уряд підготував проєкт держбюджету-2026 до другого читання у Верховній Раді. У першому читанні парламент ухвалив держбюджет 22 жовтня.