Вибори під час воєнного стану: Зеленський закликав США допомогти забезпечити безпеку
Президент України Володимир Зеленський заявив, що він готовий до виборів.
«Я прошу США (разом з європейськими партнерами) допомогти мені забезпечити безпеку для проведення виборів. Тоді наступні 60-90 днів Україна буде готова до проведення виборів. Я особисто маю на це волю і готовність», – сказав він, відповідаючи на запитання журналістів.
Зеленський також закликав українських парламентарів підготували пропозиції щодо законодавчих змін про вибори під час воєнного стану.
«Я завтра буду в Україні. Я очікую пропозицій від партнерів, очікую пропозицій від наших депутатів і готовий йти на вибори», – додав президент.
Раніше президент США Дональд Трамп в інтерв’ю виданню Politico заявив, що в Україні слід провести президентські вибори, яких «давно не було». На його думку, влада України «використовує війну, щоб не мати виборів».
«Вони говорять про демократію, але доходить до того, що це вже не демократія», – сказав він.
Читайте також: ISW: Кремль хоче змусити Україну і Захід капітулювати перед його вимогами, поєднуючи два наративи
Раніше Трамп уже закликав провести в Україні вибори і навіть називав президента країни Володимира Зеленського «диктатором», хоча згодом він не повторював цих тверджень.
Російський президент Володимир Путін й інші російські чиновники аналогічно стверджували, що президент України Володимир Зеленський нібито є нелегітимним, оскільки в Україні не було президентських виборів у 2024 році, а також заявляли, що всі українські цивільні органи влади є нелегітимними, оскільки президент призначає регіональних посадовців.
Під час дії воєнного стану, який був оголошений в Україні 24 лютого 2022 року, проведення виборів заборонене.
Зеленський: є три документи щодо завершення війни РФ проти України
Президент України Володимир Зеленський заявив, що є три документи щодо завершення війни РФ проти України.
«Ми обговорюємо з американцями, і вже обговорюємо з європейцями три документи. Є рамковий документ з 20 пунктів – він постійно змінюється. Другий документ – це гарантії безпеки, ми працюємо над цим і я чекаю відповідні пропозиції від військових наших і їхнього діалогу з американцями. Гарантії безпеки – це важливий документ між нами і США, між нами і європейцями»
За його словами, третій документ – це відновлення, проєкт, який «безумовно має працювати після того, як закінчиться війна або буде припинення вогню».
Раніше Зеленський заявив, що допрацьовані з європейськими партнерами документи найближчим часом будуть готові направити США.
Британія запровадила санкції проти Дугіна та інших пропагандистів РФ
Велика Британія додала в списки санкцій ультраконсервативного філософа Олександра Дугіна і блогера Михайла Звінчука, який публікується в провоєнному телеграм-каналі «Рибар».
Список обмежень також поповнили п’ять юридичних осіб. Йдеться про заснований Дугіним "Центр геополітичних експертиз", проєкт «Рибар», «Фонд підтримки та захисту прав співвітчизників, які проживають за кордоном» і базовані в Бельгії російськомовні медіапроєкти Golos і Euromore, повідомляє 9 грудня пресреліз британського уряду.
Британська влада вважає, що всі ці структури беруть участь у дестабілізації України або отримують вигоду від підтримки російського уряду, пише The Insider.
Зеленський відреагував на заяву Трампа про вибори
Президент Володимир Зеленський заявив про те, що він готовий до виборів. Про це він сказав в коментарі італійській газеті La Repubblica під час свого візиту до Італії.
«Я завжди готовий до виборів», – сказав Зеленський, виходячи з готелю, щоб поїхати до Палаццо Кіджі на зустріч з італійською премєркою Джорджією Мелоні.
Президент США Дональд Трамп в інтерв’ю виданню Politico знову заявив, що в Україні слід провести президентські вибори.
«У них давно не було виборів», – сказав Трамп. На його думку, влада України «використовує війну, щоб не мати виборів».
«Вони говорять про демократію, але доходить до того, що це вже не демократія», – додав він.
Читайте також: ISW: Кремль хоче змусити Україну і Захід капітулювати перед його вимогами, поєднуючи два наративи
Раніше Трамп уже закликав провести в Україні вибори і навіть називав президента країни Володимира Зеленського «диктатором», хоча згодом він не повторював цих тверджень.
Російський президент Володимир Путін й інші російські чиновники аналогічно стверджували, що президент України Володимир Зеленський нібито є нелегітимним, оскільки в Україні не було президентських виборів у 2024 році, а також заявляли, що всі українські цивільні органи влади є нелегітимними, оскільки президент призначає регіональних посадовців. Водночас Конституція України прямо забороняє вибори під час воєнного стану, який запроваджений після повномасштабного вторгнення Росії 2022 року.
Путін заявив, що доведе війну «до логічного завершення»
Російський лідер Володимир Путін укотре заявив, що його країна здобуде перемогу в повномасштабній війні проти України.
«Ми, безумовно, доведемо цю справу до логічного завершення, до досягнення цілей спеціальної військової операції», – вказав президент РФ 9 грудня на засіданні Ради з прав людини (цитата за агенцією ТАСС).
Росія, за словами Путіна, «намагається завершити конфлікт в Україні» і «вимушена робити це в збройний спосіб». Раніше він уже робив аналогічні висловлювання. На пресконференції в Бішкеку 27 листопада він заявив, що бойові дії в Україні припиняться тоді, коли ЗСУ залишать «території, які вони займають». Путін не уточнював, чи йдеться лише про Донбас, чи й про інші регіони теж – Москва записала до своєї конституції шість українських регіонів (Луганщину, Донеччину, Херсонщину, Запоріжжя, Крим та Севастополь).
ООН: з червня значно зросла кількість жертв серед цивільних осіб на тлі посилення бойових дій в Україні
Кількість жертв серед цивільних осіб зростає на тлі посилення бойових дій в Україні, йдеться у доповіді, оприлюдненій Управлінням ООН з прав людини.
За даними організації, з червня по листопад в Україні загинули 1420 цивільних осіб та 6545 отримали поранення, що на 12 відсотків більше порівняно з аналогічним періодом 12 місяців тому (1201 загиблий та 5899 поранених) та на 37 відсотків більше порівняно з попередніми шістьма місяцями (979 загиблих та 4840 поранених). Серед жертв був 61 медичний працівник, 6 працівників ЗМІ та 99 співробітників екстрених служб.
В ООН зауважують, що ці дані не є остаточними, загальна кількість, ймовірно, зросте, оскільки буде підтверджено подальші жертви.
«Наші висновки засвідчують декілька тривожних тенденцій: зростання кількості жертв серед цивільних осіб як у прифронтових, так і в міських районах, постійні атаки на енергетичну інфраструктуру, а також продовження систематичних і широкомасштабних катувань та жорстокого поводження з українськими військовополоненими й цивільними затриманими», — сказала Даніель Белль, голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ).
Генштаб ЗСУ: на фронті відбулося понад 60 боїв, майже половина – на двох напрямках на Донеччині
Загальна кількість бойових зіткнень на фронті з початку доби 9 грудня становить 62, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Сьогодні від вогню ворожої артилерії та мінометів постраждали громади населених пунктів Заріччя Чернігівської області; Безсалівка, Волфине, Студенок, Малушине, Рижівка Сумської області», – вказано у зведенні станом на 16:00.
Майже половина боїв зафіксована на Покровському та Олександрівському напрямках у Донецькій області.
«На Покровському напрямку з початку доби російські окупанти здійснили 19 спроб потіснити наших воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Іванівка, Червоний Лиман, Мирноград, Гришине, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Дачне та у бік Новопідгороднього. Сили оборони стримують натиск та вже відбили 16 атак.
На Олександрівському напрямку українські захисники відбивали 11 штурмових дій ворожих військ. Противник намагається просуватися в районах населених пунктів Зелений Гай, Ялта, Вороне, Вишневе, Рибне, Єгорівка та у бік Данилівки, чотири боєзіткнення тривають», – ідеться в повідомленні.
Бої також тривали на Південно–Слобожанському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Костянтинівському та Гуляйпільському напрямках.
Знову редагують мирний план. США невдоволені Зеленським і Європою?
Упродовж майже місяця обговорюється можливе завершення війни Росії проти України, відколи команда Трампа взялася за справу з небаченими раніше завзяттям і швидкістю. Сталося це в момент, коли багатьом здавалося, що дипломатія зайшла у глухий кут.
Її кульмінацією стали 28 пунктів мирного плану, що містив низку неприйнятних для Києва пунктів.
Далі все відбувалося за вже звичною схемою: групові дзвінки українського президента з європейськими лідерами в намаганні переписати проєкт на вигідніших для Києва умовах, і «човникова» дипломатія американських переговірників із Києвом і Москвою.
Спецпосланець Стів Віткофф і зять президента США Джаред Кушнер продовжують пошуки прийнятного для сторін компромісу, що дозволив би оголосити війну в Україні завершеною.
«Червоні лінії» сторін
Володимир Зеленський, чия команда переговірників на чолі з Рустемом Умєровим повертається з Маямі з чергового раунду дискусій з американською стороною, 8 грудня мав їх вислухати в Лондоні, де зустрічався зі своїми європейськими колегами.
Президентові показали те, що з безпекових міркувань не могло бути озвучене телефоном: чернетки зі свіжими пропозиціями від США.
Із 28 початкових пунктів, після численних консультацій, у нинішньому проєкті залишилося 20. Зеленський, не вдаючись у деталі, сказав журналістам, що «зовсім відверто не проукраїнські пункти відійшли».
Та головним каменем спотикання залишаються українські території. Росія наполягає на тому, щоб без бою забрати під свій контроль східну частину України – Донбас, який не вдалося захопити впродовж майже чотирьох років війни.
Добре укріплені українські міста на заході Донеччини стримують російське просування далі вглиб України, й український президент підкреслює, що не має ані юридичного, ані «морального» права здати їх.
«Ми, безумовно, не хочемо нічого віддавати – за це ми і боремося. Американці сьогодні шукають компроміси», – сказав Зеленський 8 грудня, додаючи, що поки їх не знайдено.
Далі читайте тут
На мапі DeepState Мирноград де-факто оточений. Чи можливий вихід ЗСУ без великих втрат?
Федоров: армія РФ вдарила по авто ритуальної служби на Запоріжжі, є поранений
Житель Запорізького району постраждав через російську атаку, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров 9 грудня.
За його даними, поранений 58-річний чоловік.
«Росіяни ударили fpv-дроном по автівці ритуальної служби. Машина пошкоджена», – повідомив Федоров.
Голова обласні додав, що поранений чоловік отримує усю необхідну допомогу.
Раніше 9 грудня Федоров повідомив, що російська армія поцілила безпілотником по цивільному автомобілю. Водій та пасажир зазнали поранень.
Сумщина: двоє людей загинули через удари російських дронів
Російські війська атакували Сумський район дронами, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров 9 грудня.
Внаслідок ударів загинули двоє цивільних. Зокрема, 73-річний чоловік загинув у Миропільській громаді – російські військові прицільно вдарили по цивільній автівці.
«У Краснопільській громаді ворожий дрон атакував ще одну машину. Постраждали двоє людей, які перебували в ній. На жаль, 61-річний чоловік помер від отриманих травм. Поранену пасажирку госпіталізують, медики надають необхідну допомогу», – заявив Григоров.
У Кремлі заперечили заяву Мерца про те, що Путін хоче відновити Радянський Союз і напасти на НАТО
У Кремлі кажуть, що заяви про те, що президент Росії Володимир Путін хоче відновити Радянський Союз, є помилковими, а твердження про плани Путіна вторгнутися до країни-члена НАТО – «повна дурість».
«Не відповідає дійсності: ані одне, ані інше», – заявив 9 грудня речник Путіна Дмитро Пєсков. Він зазначив, що Путін не хоче відновлювати СРСР, «тому що це неможливо, і він сам неодноразово про це говорив».
Пєсков також заявив, що заяви про протилежне означають відсутність поваги до «союзників Росії по СНД». «Схоже, пан Мерц цього не знає», – сказав речник Кремля.
«Що стосується підготовки до нападу на НАТО, то це повна дурість», – сказав Пєсков.
Напередодні канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, виступаючи на німецькому телебаченні, заявив, що мета Путіна – повернути Радянський Союз. Також, за словами канцлера, Європа повинна захищатися від російських намірів щодо нападу на НАТО.
Путін раніше неодноразово заявляв, що вважає розпад СРСР «геополітичною катастрофою».
Восени американський Інститут вивчення війни (ISW) написав у своєму звіті, що Росія вступила в «нульову фазу» своєї кампанії з підготовки до можливої майбутньої війни з НАТО.
У вересні країни НАТО кілька разів звинуватили Росію у безпрецедентному порушенні свого повітряного простору. Росія звинувачення відкидає.
Розвідки європейських країн не виключають нападу Росії на країни Балтії впродовж найближчих років. У вересні генеральний секретар НАТО Марк Рютте попередив, що Росія і Китай готуються до довгострокової конфронтації.
Реалії війни. У Львові цього тижня загиблих воїнів ховатимуть уже на новому місці
Цього тижня загиблих українських захисників у Львові вже ховатимуть на новому місці, яке входить до території Личаківського цвинтаря. На Полі почесних поховань уже немає місця. Міська рада невдовзі оголосить про ще одне місце для поховань українських воїнів. Адже невідомо, скільки ще доведеться поховати безвісти зниклих захисників і тих, чиї тіла Росія не повернула.
«Верстка»: росіяни, які повернулися з війни, вбили або скалічили понад тисячу людей
У Росії учасники війни вбили або скалічили понад тисячу людей після повернення з фронту. У дев’яти із 10 випадках участь у війні пом’якшує їхню провину в суді, йдеться у спільному розслідуванні видання «Верстка» та Die Welt.
Ідеться про російських військовослужбовців, які поверталися до цивільного життя під час відпустки, після поранення, закінчення контракту чи звільнення зі служби.
Від дій військовослужбовців, які повернулися з фронту, з початку війни загинула 551 людина – 274 були вбиті, 163 померли внаслідок травм, отриманих під час побиття або внаслідок ДТП. 142 особи, які скоїли такі злочини, пішли на війну з колоній і мають судимості за аналогічними статтями.
Із 700 ухвал суду, які проаналізували розслідувачі, у 90% випадків участь у бойових діях була пом’якшувальною обставиною. Зазвичай убивства та смертельні побиття відбуваються внаслідок побутових конфліктів на тлі алкогольного сп’яніння. Найчастіше від рук військових страждають їхні родичі та близькі.
У 2022 році засновник ПВК «Вагнер» Євген Пригожин став вербувати на війну проти України ув’язнених із російських колоній. Вони мали можливість отримати помилування через пів року перебування на фронті.
2023 року вербування ув’язнених перебрало на себе міністерство оборони, але умови змінилися: після підписання контракту повернутися з фронту можна лише з тяжким пораненням. На таких же умовах служать мобілізовані й більшість контрактників.
У деяких російських підрозділах діють короткострокові контракти, коли військовослужбовець має право звільнитися через пів року служби. Найчастіше в таких підрозділах служать чиновники та депутати.
Зеленський обговорив із папою Римським повернення з Росії вивезених українських дітей
Президент Володимир Зеленський провів зустріч із папою Римським Левом XIV у Ватикані, повідомили сторони 9 грудня.
Під час аудієнції Зеленський подякував понтифіку за підтримку та «заклики до справедливого миру», а також зусилля з підтримки українських дітей.
«Поінформував Папу Римського про дипломатичну роботу зі США для досягнення миру. Говорили про подальші зусилля та посередництво Ватикану для повернення наших дітей, яких викрала Росія», – заявив він.
Президент запросив папу здійснити візит до України, додавши, що це було б «сильним сигналом підтримки для наших людей».
Новинний портал Ватикану VaticanNews підтвердив, що темою зустрічі була війна в Україні, дипломатія та питання повернення військовополонених і вивезених дітей:
«Святіший Отець наголосив на необхідності продовження діалогу, поновивши своє палке побажання, щоб дипломатичні ініціативи, які зараз реалізуються, привели до справедливого і тривалого миру. Крім того, не обійшлося без згадки про питання військовополонених та необхідність забезпечення повернення українських дітей до їхніх родин».
Зеленський прибув до Риму вранці 9 грудня. Окрім аудієнції в Лева XIV, він має заплановану зустріч із прем’єркою Італії Джорджею Мелоні.
Кошта покликав лідерів ЄС на грудневий саміт. На порядку денному – Україна і безпека Європи
Президент Європейської ради Антоніу Кошта надіслав лідерам країн-членів Європейського Союзу листа-запрошення на саміт ЄС 18-19 грудня.
За його словами, у рамках зустрічі відбудуться «важливі дискусії», пріоритетом будуть дві теми: Україна й безпека в Європі; а також фінансування ЄС на 2028-2034 роки. Кошта додав, що напередодні цієї зустрічі 17 грудня пройде на саміт ЄС – Західні Балкани.
«Ми розпочнемо засідання Європейської ради з обговорення питання України. Останні події підкреслюють необхідність термінових дій ЄС. На жовтневому засіданні Європейської ради ми зобов’язалися вирішити нагальні фінансові потреби України на 2026-2027 роки, зокрема для її військових й оборонних зусиль. На нашому наступному засіданні ми маємо вирішити, виходячи з поточної підготовчої роботи, як виконати це зобов’язання. На момент написання цього листа тривають дипломатичні зусилля для досягнення справедливого й міцного миру в Україні. У цьому контексті ми обговоримо, як найкраще продовжувати захищати інтереси Європи і як зміцнити переговорну позицію України», – йдеться в листі.
Кошта наголосив, що важливою частиною цього має бути посилення тиску на Росію.
Крім того, за його словами, на саміті йтиметься про процес розширення ЄС. «Поточний геополітичний контекст підкреслює важливість розширення як найважливішої геостратегічної інвестиції ЄС у мир, безпеку, стабільність і процвітання… Враховуючи прогрес, якого досягли деякі країни-кандидати на шляху до вступу, деякі з них можуть виконати необхідні умови для вступу до Європейського Союзу в недалекому майбутньому. Грудневе засідання Європейської ради стане для нас своєчасною нагодою провести обговорення подальших дій», – заявив президент Євроради.
Серед інших питань, яких торкнуться на зустрічі – економіка, Близький Схід, а також оборона ЄС.
«Підведемо підсумки виконання наших попередніх рішень щодо європейської оборони й безпеки, спрямованих на рішуче підвищення обороноздатності Європи до 2030 року. Нещодавні події показують, що Росія і Білорусь активізували свою гібридну кампанію в Європі. Це нагадує нам, що нам потрібно пришвидшити зусилля на всіх напрямках, спрямованих на нашу оборонну готовність», – йдеться в листі.
Кошта уточнив, що засідання Євроради розпочнеться 18 грудня о 10:00 за Брюсселем. У рамках зустрічі планується виступ президента України Володимира Зеленського.
Після нападу Росії на Україну в західних країнах заморожені активи російського Центробанку на суму близько 260 мільярдів євро. Більшість цих коштів – близько 193 мільярдів євро – зберігається в Бельгії на рахунках депозитарію Euroclear. Європейські країни обговорюють можливість використання цих коштів для допомоги Україні майже чотири роки.
Останніми тижнями в Європі також обговорюється ідея «репараційного кредиту» Києву на 140 мільярдів доларів під заставу російських активів. Проти цього категорично виступає Бельгія, в юрисдикції якої перебуває основна частина коштів, побоюючись можливих юридичних претензій із боку Росії.
Європейський Центробанк також не готовий страхувати такий «репараційний кредит».
Росія категорично відкидає будь-які спроби конфіскації своїх коштів та називає можливе використання цих активів на користь України крадіжкою.
Посадовець Єврокомісії повідомив Радіо Свобода, що початкова ідея полягала в тому, щоб спочатку забезпечити політичну підтримку репараційного кредиту, коли лідери ЄС зберуться на саміті ЄС у Брюсселі 18 грудня. Деталі узгодили би на початку наступного року, щоб гроші почали надходити до Києва до другого кварталу 2026 року.
Тим часом, тривають обговорення щодо мирного плану, ініційованого США.
8 грудня в Лондоні відбулася зустріч за участі президента України Володимира Зеленського, канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера і президента Франції Емманюеля Макрона. За словами Зеленського, на переговорах обговорили спільну дипломатичну роботу з американською стороною, узгодили спільну позицію стосовно важливості гарантій безпеки, реконструкції та наступні кроки.
8 грудня ввечері Зеленський перебував у Брюсселі, де, за словами президента, на зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте і президентами Європейської ради Антоніу Коштою і Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, «детально обговорили роботу з американськими партнерами над кроками заради миру, гарантії безпеки й посилення нашої стійкості».
9 грудня Зеленський прибув до Італії.
Минулого тижня в Москві відбулася зустріч американських представників Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера з російським лідером Володимиром Путіним щодо параметрів імовірної мирної угоди в російсько-українській війні. Згодом Путін підтвердив, що під час зустрічі з Віткоффом і Кушнером 2 грудня російські представники не погодилися з частиною пунктів американського плану щодо завершення війни Росії проти України.
Після цієї зустрічі українська делегація у США з представниками адміністрації Трампа продовжила переговори, які тривали кілька днів.
8 грудня президент США Дональд Трамп заявив, що президент України Володимир Зеленський ще не ознайомився з американськими мирними пропозиціями. Водночас він заявив, що «його люди в захваті», а РФ план загалом влаштовує, хоча «Росія воліла б мати всю Україну».
Після цього президент України Володимир Зеленський заявив, що учасники переговорів, які обговорюють мирну ініціативу за посередництва США, зберігають розбіжності щодо територій.
Водночас у початковому 28-пунктовому мирному плані США зазначалося, що «100 мільярдів доларів заморожених російських активів будуть інвестовані в зусилля США щодо відновлення та інвестування в Україну» і що «США отримають 50 відсотків прибутку від цієї справи».
Це формулювання викликало занепокоєння європейських політиків і дипломатів, зокрема з огляду на те, що гроші, які планували надати Україні у вигляді репараційного кредиту, значною мірою мали бути використані Києвом для купівлі зброї європейського виробництва.
Амністія (не)можлива: що буде з трибуналом та компенсацією збитків у разі «поганого» миру?
Коли після кількох років дискусій юристів із 37 країн у березні 2024 року була узгоджена схема майбутнього спеціального трибуналу для російської політичної верхівки, деякі учасники процесу у приватних розмовах з Радіо Свобода висловлювали побоювання, що запропонований варіант трибуналу надто «крихкий». Адже він базується на двосторонній угоді між Україною та Радою Європи, і якщо, наприклад, Україна в якийсь момент під тиском буде змушена вийти з угоди, доля трибуналу, м’яко кажучи, буде під питанням.
Радіо Свобода розпитало у низки чиновників та юристів, які так чи інакше були дотичні до процесу створення моделі трибуналу, що буде з їхніми напрацюваннями, якщо у майбутній мирній угоді знову вирине пункт про амністію.
ССО звітують про ураження складу безпілотників РФ на окупованій Донеччині
Сили спеціальних операцій в ніч на 8 грудня завдали ураження по об’єктах у окупованих Донецькій та Луганській областях, повідомляє командування 9 грудня.
«В н.п Донецьк, дрони ССО уразили склад БПЛА 9 ОМБСР 51А. На складі зберігалася значна кількість розвідувальних та ударних БПЛА тактичного рівня, а також бойові частини до них», – повідомляють військові.
Також, за повідомленням, дрони ССО уразили склад паливно-мастильних матеріалів групи військ у населеному пункті Сімейкіне на окупованій Луганщині. Військові звітують про знищення резервуарів із близько 6 тисячами кубічних метрів палива.
Повітряні сили України останніми днями фіксують пуски БПЛА з окупованого Донецька в ході нічних атак Росії.
Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити дані про ураження. Угруповання, які контролюють окуповані території, та російське командування про них не повідомляли.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ та на окупованій частині України зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ).
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
1 грудня агентство Bloomberg із посиланням на публічні заяви країн повідомило, що в листопаді Збройні сили України здійснили щонайменше 14 атак на російські нафтопереробні заводи за допомогою безпілотників – це максимальна кількість атак за місяць з початку повномасштабної війни.
Медіа: у Росії розбився військово-транспортний літак Ан-22
У Іванівській області Росії впав військово-транспортний літак Ан-22, повідомляють російські медіа, в тому числі державне інформаційне агентство ТАСС 9 грудня.
Як повідомляє ТАСС, фрагменти літака виявили на Уводському водосховищі. Ан-22 здійснював плановий обліт після ремонту.
За даними місцевих телеграм-каналів, на борту перебувало сім членів екіпажу. Літак, попередньо, належить Міністерству оборони РФ. Офіційно про його падіння та загиблих наразі не повідомляли.
Ан-22 «Антей» – найбільший у світі турбогвинтовий літак, призначений для перевезення важкого та великогабаритного озброєння. Був створений 1965 року в Києві Авіаційним науково-технічним комплексом імені О. К. Антонова.
Таких літаків у СРСР було вироблено лише 69 екземплярів, в експлуатації залишаються лічені одиниці. Низка телеграм-каналів пише, що цей Ан-22 був останнім літаком подібного типу, що залишався в розпорядженні Міноборони Росії.
В уряді хочуть перерозподілити споживання і направити електроенергію побутовим споживачам – Свириденко
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила про підготовку урядових рішень, спрямованих на те, щоб перерозподілити споживання і направити електроенергію для побутових споживачів.
Вона написала про це у соцмережах 9 грудня після наради за участі віцепремʼєра Олексія Кулеби, в.о. міністра енергетики Артема Некрасова, заступника керівника Офісу президента України Віктора Микити і голови «Укренерго» Віталія Зайченка.
«Заслухала доповіді про стан ремонту пошкоджених обʼєктів після нещодавнього ворожого обстрілу. Скоординували подальші кроки для відновлення енергосистеми. По всій країні станом на зараз працюють три черги графіків погодинних відключень. Працюємо над скороченням їхньої тривалості. Готуємо низку рішень уряду, щоб перерозподілити споживання і спрямувати електроенергію для побутових споживачів», – заявила прем’єрка.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.
Внаслідок атак відбуваються аварійні відключення електропостачання. В Україні через пошкодження енергооб’єктів внаслідок російських обстрілів застосовуються графіки погодинних відключень і графіки обмеження потужності для промислових споживачів і бізнесу.