Live Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Трамп: якщо не США отримають Гренландію, це зробить Росія. Як реагує ЄС з огляду на війну в Україні?

Після операції США у Венесуелі, в результаті якої її лідер Ніколас Мадуро опинився в американській в’язниці, Дональд Трамп дав зрозуміти світові, що не забув про свої претензії на Гренландію.

Президент США ледь не щодня нагадує через журналістів, що не змінив своїх намірів контролювати самоврядну територію Данії. Востаннє – дорогою до Вашингтона зі свого маєтку у Флориді, де Трамп зазвичай проводить вихідні.

«Ми говоримо про придбання острова. Не про оренду чи короткострокове володіння – а саме придбання. А якщо ми цього не зробимо, – зроблять Росія чи Китай. Цього не станеться в моє президентство», – сказав 11 січня Дональд Трамп на борту Air Force журналістам.

11 січня апетити президента США на острів із лідерами політичних партій Данії обговорювала її прем’єрка Метте Фредеріксен.

Очільниця данського уряду зізналася, що востаннє говорила про це безпосередньо з Трампом рік тому під час їхньої телефонної розмови. Фредеріксен вважає, що нинішні його заяви про прагнення контролю над Гренландією слід сприймати всерйоз, і що ці наміри ставлять її країну на «роздоріжжя».

Повністю читайте тут

ДТЕК повідомила про удар Росії по теплоелектростанції

Росія знову атакувала теплоелектростанцію ДТЕК, повідомила пресслужба компанії 13 січня.

«Внаслідок атаки суттєво постраждало обладнання теплоелектростанції», – йдеться в повідомленні.

У компанії не уточнили, де розташована постраждала ТЕС.

ДТЕК зазначає, що це вже восьма масована атака на її теплоелектростанції з жовтня 2025. Від початку повномасштабного вторгнення ТЕС компанії зазнали понад 220 російських атак.

Читайте також: В уряді вирішили запровадити доплати енергетикам ремонтно-відновлювальних бригад

За даними ДТЕК, внаслідок ударів Росії були поранені 59 енергетиків, чотири співробітника загинули.

Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. За даними Міненерго, станом на 12 грудня російські військові від початку 2025 року 4500 разів атакували об’єкти енергетичної інфраструктури України.

Останнім часом особливо складна ситуація з енергопостачанням склалася на лівому березі Києва і прилеглих районах Київської області, де після російського удару 9 січня тривають екстрені вимкнення, і звичний графік може виглядати так – чотири години зі світлом, 12 годин без електрики. Мер Києва повідомив, що ця атака РФ була найболючішою для критичної інфраструктури міста. За даними Міненерго, на ранок 9 січня у Києві й Київській області були знеструмлені понад 500 тисяч споживачів.

РФ отримала від Ірану сотні ракет майже на 3 млрд доларів – Bloomberg

Іран із жовтня 2021 року, ще до початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, уклав контракти на постачання Москві балістичних ракет і ракет класу «земля-повітря» на суму приблизно 2,7 мільярда доларів, повідомляє агенція Bloomberg із посиланням на чиновника, який побажав залишитися анонімним.

Закупівлі включали сотні балістичних ракет малої дальності Fath-360, майже 500 інших балістичних ракет малої дальності та приблизно 200 ракет класу «земля-повітря», пов'язаних із системами протиповітряної оборони.

Міністерство оборони Росії наразі не відповіло на запит агенції про коментар. Міністерство закордонних справ Ірану також не відповіло на аналогічний запит. У країні діють суворі обмеження на доступ до інтернету на тлі масових протестів проти чинної влади.

На фронті відбулося понад півтори сотні боїв за минулу добу – Генштаб ЗСУ

Упродовж доби 12 січня на фронті відбулося 159 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.

«За уточненою інформацією, вчора загарбники завдали одного ракетного та 43 авіаційних ударів, застосували дві ракети та скинули 105 керованих авіабомб. Крім цього, залучили для ураження 7919 дронів-камікадзе та здійснили 3587 обстрілів позицій наших військ і населених пунктів, зокрема 94 – із реактивних систем залпового вогню… За минулу добу авіація Сил оборони уразила 10 районів зосередження особового складу та два пункти управління противника», – йдеться в повідомленні.

Половина боїв зафіксована на двох напрямках на Донеччині та на Гуляйпільському напрямку на Запоріжжі.

«На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 19 атак у районах населених пунктів Костянтинівка, Олександро-Шультине, Плещіївка, Щербинівка, Іванопілля, Русин Яр та у напрямку Степанівки, Софіївки.

На Покровському напрямку наші захисники зупинили 26 штурмових дій агресора в районах населених пунктів Мирноград, Покровськ, Заповідне, Родинське, Котлине, Удачне, Молодецьке, Філія та у бік населеного пункту Кучерів Яр.

Знову знеструмлення у морози. Наслідки масованої російської повітряної атаки 13 січня (оновлюється)

Російська армія всю ніч дронами і ракетами тероризує цивільне населення України. До 10- ї ранку 13 січня під ударом були північні, центральні, південні і східні регіони України.

Керівництво РФ використовує складні погодні умови (морози, обледеніння, снігопади) для того, щоб завдати нищівного удару по об'єктах життєзабезпечення міст. Є загиблі і поранені.

Про те, що Росія готує новий масований удар по Україні, повідомив у вечірньому зверненні 12 січня президент Зеленський, посилаючись на дані розвідки:

«Дрони для виснаження ППО й ракети. Хочуть скористатися холодом. Найближчими днями цей удар може відбутися»

Росія справді атакувала Україну. І вже 13 січня Володимир Зеленський наголосив, що основною мішенню нової атаки знову стала енергетика – генерація, підстанції, житлова та цивільна інфраструктура Київщини, Дніпропетровщини, Житомирщини, Запоріжжя, Одещини, Сумщини, Харківщини, Донеччини.

На місцях працюють екстрені служби на місцях, розгорнуті пункти незламності.

«Кожен такий удар проти життя – це нагадування, що не можна припиняти підтримку України. Ракети до систем ППО потрібні кожного дня, і особливо під час зими. Світ може відповісти на цей терор Росії новими пакетами допомоги Україні», – вважає голова держави.

Зеленський висловив сподівання на пришвидшення постачань допомоги, яку вже погодили Сполучені Штати та Європа і наголосив, що «Росія має розуміти, що холод війну виграти не допоможе. Дякую всім, хто допомагає».

Чим атакували і скільки збили?

Російська армія запустила по Україні 25 ракет і 293 ударних безпілотники вночі проти 13 січня, повідомляє командування Повітряних сил.

За даними військових, 18 балістичних ракет «Іскандер-М» і керованих ракет С-300 запускали з Курської, Брянської, Воронезької області, а також окупованого Криму. Ще сім ракет «Іскандер-К» запускали з Курської та Бєлгородської областей.

Дрони Shahed, «Гербера» та інших типів запускали з напрямків Курська, Орла, Шаталова, Міллерова, Приморсько-Ахтарська в Росії, району Кача в окупованому Криму.

«Удари «балістикою» противник завдав із чотирьох локацій по Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській та Київській областях», – уточнює командування.

Атаку відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем і мобільні вогневі групи.

Військові звітують, що протиповітряна оборона збила або подавила 247 цілей на півночі, півдні, сході та в центрі країни:

• 2 балістичних ракет «Іскандер-М»
• 5 крилатих ракет «Іскандер-К»
• 240 ворожих БпЛА різних типів

«Зафіксовано влучання балістичних/зенітних ракет та 48 ударних БпЛА на 24 локаціях», – додають Повітряні сили.

Знову знеструмлення

Армія Росії вночі завдала ракетно-дронового удару по енергооб’єктах у кількох областях України, повідомляє оператор енергосистеми «Укренерго» 13 січня.

«Внаслідок цього – знеструмлена значна кількість споживачів у Києві та на Київщині, а також у Чернігівській, Дніпропетровській і Запорізькій областях. Також є знеструмлення на Житомирщині, Харківщині та Донеччині», – йдеться в повідомленні.

Компанія додає, що скрізь, де це дозволяють безпекові умови, вже почалися аварійно-відновлювальні роботи: «енергетики роблять усе можливе, щоб якнайшвидше повернути пошкоджене обладнання в роботу».

За даними «Укренерго», місцеві оператори систем розподілу у Києві, Київській області, на Одещині та в Дніпрі вимушено застосовують мережеві обмеження. Попередні графіки погодинних відключень там не діють. В окремих регіонах також діють аварійні відключення.

Росія втратила за добу 950 військових і понад пів сотні артсистем – Генштаб ЗСУ

Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 220 950 військових, зокрема 950 – за останню добу, такі дані станом на ранок 13 січня навів український Генштаб.

У командуванні ЗСУ також заявили про такі втрати Росії у військовій техніці:

• 11544 танки (+3 одиниці за минулу добу)
• 23899 бойових бронетранспортерів (+7)
• 36024 артилерійські системи (+51)
• 1600 реактивних систем залпового вогню (+2)
• 1270 засобів ППО
• 434 літаки
• 347 вертольотів
• 105354 оперативно-тактичних БПЛА (+933)
• 4155 крилатих ракет
• 28 кораблів і катерів, 2 підводні човни
• 73887 одиниці автомобільної техніки та автоцистерн (+145)
• 4042 одиниці спеціальної техніки

Посол України Мельник розповів в ООН про «фіговий листок» Кремля

Росія навмисне дочекалася сильних морозів в Україні, щоб завдати руйнівних ударів по її енергетичній інфраструктурі. Про це 12 січня під час Ради безпеки ООН, скликаного після останньої атаки Росії проти України, заявив український постійний представник Андрій Мельник.

«Жахливим наслідком російських жорстоких атак стало те, що мільйони мирних українців, включно з моєю родиною в Києві, лишилися на дні без електрики, опалення, водопостачання в той час, коли температура вночі наближається до мінус 20 градусів… Те, що ми спостерігаємо в ці дні, нагадує деякі з найвідоміших прецедентів в історії людства, коли імперії зла намагалися зламати цивільний опір, перетворюючи холод, голод і темряву на зброю», – заявив український дипломат.

Представник України в ООН провів паралель із Другою світовою війною, зокрема, за масштабами руйнувань. Застосування ракети «Орешник» по Львівщині дипломат вважає «новим рівнем ескалації», а пояснення буцімто українською атакою на резиденцію Путіна – фальшивими.

«Справжня мета російського удару… є жорстоко зрозумілою: залякування союзників і партнерів України… Путін зберігає ідеальний «покерфейс» (англомовне запозичення на позначення поведінки без емоцій – ред.), роблячи вигляд, що має туз у рукаві. Насправді карти Росії надзвичайно слабкі… Кремль колись надував щоки та демонстрував силу, але все це лише фіговий листок, що приховує слабкість російської воєнної машини, яка невідворотно наближається до критичної точки. Те, що Росія намагається видавати за свою силу, насправді є проявом вразливості», – зазначив Мельник.

Небензя в ООН заявив про подальше «вирішення проблеми» в Україні військовим шляхом

Росія продовжує пояснювати свої січневі удари по Україні відповіддю на нібито атаку на резиденцію російського лідера Володимира Путіна, яку заперечили в Києві і в яку не повірив президент США, а також атаками України на «цивільні інфраструктурні об’єкти в Росії». Про це 12 січня під час засідання Ради безпеки ООН заявив постійний представник Росії Василь Небензя.

Російський дипломат відкинув повідомлення про жертви серед цивільних українців внаслідок ударів РФ, зазначивши, що більшість із них є «наслідком роботи української ППО». Він заявив, що «російські збройні сили не завдають ударів по цивільних», звинувативши натомість українську сторону в цих злочинах щодо РФ.

Небензя також прокоментував свіжі заяви Єврокомісії про те, що «в певний момент» ЄС доведеться вступити в діалог із президентом РФ.

США про запуск «Орешника» по Україні: «небезпечна й незрозуміла ескалація»

Україна й Росія мають шукати шляхи до деескалації конфлікту з огляду на мирні зусилля, очолювані президентом США, заявила на засіданні Ради безпеки ООН, скликаному після російського обстрілу України в ніч проти 9 січня, заступниця постійного представника США при ООН Теммі Брюс, передає кореспондентка Радіо Свобода.

«Щодо України, зокрема запуску балістичної ракети «Орешник», здатної нести ядерну зброю, спрямованої проти України поблизу кордону з Польщею та НАТО: це є черговою небезпечною і незрозумілою ескалацією цієї війни, навіть попри те, що Сполучені Штати терміново співпрацюють з Києвом, іншими партнерами й Москвою, щоб припинити війну шляхом переговорів», – зауважила дипломатка.

Брюс зазначила, що замість роботи над мирним урегулюванням, «дії Росії ризикують розширити і посилити війну».

В уряді вирішили запровадити доплати енергетикам ремонтно-відновлювальних бригад

Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко повідомила, що уряд вирішив запровадити доплати енергетикам, які працюють у ремонтно-відновлювальних бригадах енергетичних компаній.

«Це стосується фахівців, які безпосередньо в мороз виїжджають на місце прильотів, відновлюють постачання тепла, електроенергії, води і газу», – написала Свириденко у телеграмі 12 січня.

Прем’єрка додала, що доручила Міністерству енергетики спільно з Міністерством фінансів внести на розгляд Кабміну відповідне рішення.

Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. За даними Міненерго, станом на 12 грудня російські військові від початку 2025 року 4500 разів атакували об’єкти енергетичної інфраструктури України.

Останнім часом особливо складна ситуація з енергопостачанням склалася на лівому березі Києва і прилеглих районах Київської області, де після російського удару 9 січня тривають екстрені вимкнення, і звичний графік може виглядати так – чотири години зі світлом, 12 годин без електрики. Мер Києва повідомив, що ця атака РФ була найболючішою для критичної інфраструктури міста. За даними Міненерго, на ранок 9 січня у Києві й Київській області були знеструмлені понад 500 тисяч споживачів

Зеленський: є дані розвідки, що РФ готує новий масований удар

Російські військові готують новий масований удар, він може відбутися найближчими днями, повідомив президент України Володимир Зеленський, посилаючись на дані розвідки.

«Обов’язково, будь ласка, звертайте увагу на повітряну тривогу. Є інформація від розвідки: росіяни готують новий масований удар. Дрони для виснаження ППО й ракети. Хочуть скористатися холодом. Найближчими днями цей удар може відбутися», – сказав Зеленський у вечірньому зверненні 12 січня.

Вночі проти 9 січня війська РФ завдали масованого удару по Україні. За даними Повітряних сил ЗСУ, основною ціллю якого була Київщина. У Києві внаслідок удару загинули чотири людини, 25 постраждали, серед жертв були медики і рятувальники. На Київщині влада повідомляла про руйнування і 5 постраждалих.

Мер Києва повідомляв, що ця атака РФ була найболючішою для критичної інфраструктури міста. За даними Міненерго, на ранок 9 січня в Києві й Київській області були знеструмлені понад 500 тисяч споживачів.

Повітряні сили ЗСУ повідомили, що для атаки по Україні російські військові використали 36 ракет і 242 БпЛА (близько 150 із них – «Шахеди»). Зокрема, у ЗСУ підтвердили застосування силами РФ балістичної ракети середньої дальності з полігону Капустин Яр, Астраханської області РФ. При тому, що, як повідомили військові, 244 цілі знешкодила ППО, зафіксовано влучання 18 ракет і 16 ударних БпЛА на 19 локаціях.

Міністерство оборони Росії визнало, що застосувало для удару по Львівщині балістичну ракету середньої дальності «Орешник», назвавши це відповіддю на нібито український удар по резиденції лідера РФ Володимира Путіна в Новгородській області. Україна і її західні партнери заперечують, що такий удар був, заявляючи, що Росія таким чином намагається виправдати нові атаки і затягувати мирні переговори.

У МЗС Литви викликали представника Росії через удар «Орешником» по Україні

Міністерство закордонних справ Литви повідомляє, що викликало представника Росії у зв’язку з російським ударом по Україні минулого тижня із застосуванням балістичної ракети «Орешник».

«Атаки Росії залишають українців без тепла і світла. Сьогодні Литва викликала представника Росії, щоб висловити протест через атаку минулого тижня на Україну, під час якої було застосовано балістичну ракету «Орешник». Росія відповідатиме за свої воєнні злочини», – йдеться в повідомленні.

Повітряні сили ЗСУ 9 січня заявили, що РФ запустила по Україні «Орешник» з полігону Капустін Яр в Астраханській області. Міністерство оборони Росії визнало, що застосувало для удару по Львівщині балістичну ракету середньої дальності «Орешник», назвавши це відповіддю на нібито український удар по резиденції лідера РФ Володимира Путіна в Новгородській області. Україна і її західні партнери заперечують, що такий удар був, заявляючи, що Росія таким чином намагається виправдати нові атаки і затягувати мирні переговори.

Служба безпеки України оприлюднила фото уламків ракети, знайдених на Львівщині. За даними українських моніторингових каналів і російської служби BBC, ракета, ймовірно, була запущена без бойової частини або з муляжами боєзарядів.

Британська розвідка зауважує, що сили РФ здійснили друге оперативне застосування балістичної ракети середньої дальності «Орешник», яка подолала приблизно 1622 км до своєї цілі.

Росія атакувала два цивільні судна – Кулеба

Російські військові атакували ще два цивільні судна поблизу берегів України, повідомив віцепрем’єр із відновлення – міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба.

«Ворожий БпЛА влучив у танкер під прапором Панами, який очікував заходу до порту для завантаження рослинної олії. На жаль, одного члена екіпажу було поранено. Зараз йому надається необхідна допомога. Морські рятувальні служби вже на місці, ліквідується загоряння на борту», – повідомив урядовець.

Крім того, за його словами, відбулася атака на судно під прапором Сан-Марино, яке виходило з порту із вантажем кукурудзи. «На щастя, постраждалих немає, судно продовжує рух», – зазначив Кулеба. Біля якого саме порту сталася атака, він не уточнив. Повітряні сили ЗСУ раніше сьогодні повідомляли про рух російських БпЛА у напрямку Одещини.

Наприкінці року віцепрем’єр Кулеба заявляв, що Росія у 2025 році вдвічі збільшила ракетно-дронові атаки на українську портову інфраструктуру.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують інші українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Перші кроки Буданова: ТЦК, СЗЧ. Відставка Малюка: депутати проти рішення Зеленського

Новий очільник Офісу президента України Володимира Зеленського Кирило Буданов звернув увагу на корупцію в ТЦК та проблеми СЗЧ і анонсує ефективні рішення.

«Провів розширену нараду з керівництвом Генерального штабу, Сухопутних військ, ВСП та очільниками правоохоронних органів країни. На порядку денному – протидія корупційним проявам у системі ТЦК та СП і питання СЗЧ в армії», – зазначив він 10 січня.

За словами Буданова, зловживання посадовими обов’язками та підрив військової дисципліни – неприпустимі.

«Вивчаємо проблематику цих питань та готуємо зрозумілі й ефективні рішення», – підсумував голова ОП.

«Треба вводити терміни служби, переходити до мотивації щодо набору в війська. ТЦК у тому вигляді, в якому вони є, їх треба розпускати. […] Так би робив я. Що буде робити Буданов? Не знаю», – зазначив в етері Радіо Свобода («Свобода Live») Олексій Гончаренко, народний депутат України («Європейська солідарність»), член комітету з питань бюджету.

«Я не знаю, що зазначав у своїй думці пан Буданов. […] Кирило Олексійович, при всій повазі до нього, будемо дивитись, які будуть пропозиції (від нього – ред.)», – сказав в етері Радіо Свобода («Свобода Live») Олександр Федієнко, народний депутат України («Слуга народу»), член комітету з питань нацбезпеки. Він уточнив, що в роботі у його комітеті до нього приходять ті інституції, які призначаються і звітують перед парламентом. А голова Офісу президента такою людиною не є.

• Про що ж ідеться?
• Якими можуть бути нові дії щодо мобілізації?
• Що запланував Буданов?
• Якими будуть перші кроки Буданова?
• Як це сприйме Зеленський?
• Чому він обрав Буданова?
• І як вплине на рейтинг Буданова його перехід в Офіс президента?

Тим часом парламентський комітет з нацбезпеки, оборони і розвідки не підтримав рішення Зеленського про відставку Василя Малюка з посади голови СБУ. Сам Малюк підтвердив свою відставку ще 5 січня. Він повідомив, що залишається в системі СБУ «реалізовувати асиметричні спецоперації світового рівня, які й надалі будуть завдавати ворогу максимальної шкоди».

Президент України Володимир Зеленський заявив, що провів зустріч з Малюком, подякував йому «за бойову роботу й запропонував зосередитися саме на такій роботі».

«Має бути більше українських асиметричних операцій проти окупанта й російської держави, більше наших сильних результатів у знищенні ворога. Василь Васильович уміє це найкраще й саме цим продовжить займатись у системі СБУ», – написав він у телеграмі.

Зеленський доручив Василю Малюку зробити напрямок «українських асиметричних операцій найсильнішим у світі».

Відповідно до законодавства, голову СБУ призначає та звільняє Верховна Рада за поданням президента.

• Депутати не відпустять Малюка?
• Що далі?
• Чому Зеленський звільняє Малюка?

Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:

Військовий РФ, якого в Україні звинувачують у воєнних злочинах, став заступником мера Самари

У Самарі заступником мера (голови міського округу) призначили учасника війни в Україні, кавалера кількох російських орденів 43-річного полковника Сергія Карасьова. Про це йдеться на сайті російської програми перепідготовки учасників війни в Україні у чиновників «Время героев», передає місцева служба Радіо Свобода.

У 2023 році Офіс генерального прокурора України звинуватив Карасьова в скоєнні військових злочинів у ході вторгнення, увагу на це звернуло російське видання «7x7».

У публікації української прокуратури ім’я Карасьова не називалося, проте у вересні 2025 року британська газета The Sunday Time розкрила його особу. У матеріалах Офісу генпрокурора обвинувачений військовий згадується як командир 31-ї десантно-штурмової бригади. Карасьов очолив цю бригаду незадовго до вторгнення в Україну 2022 року.

За версією українського слідства, в 2022 році Карасьов застрелив мешканця окупованого Ірпеня через відсутність документів, а також побив пенсіонерку, вирвавши їй шматок волосся та вибивши зуби прикладом автомата. Сам Карасьов звинувачення не коментував.

На сайті «Время героев» йдеться, що Карасьов на новій посаді «вирішуватиме завдання, пов’язані з підтримкою бійців, ветеранів СВО (повномасштабної війни проти України – ред.) та їхніх сімей».

Там же йдеться, що інші учасники програми також обійняли нові посади, серед них – повноважний представник президента в Уральському федеральному окрузі Артем Жога, голова Тамбовської області Євген Первищов, сенатор Російської Федерації Олексій Кондратьєв та голова дитячо-юнацького «Движения Первых» Артур Орлов.

Свідчення воєнних злочинів Росії проти місцевих жителів, зокрема, в деокупованих 2022 року Бучі та Ірпені шокували світ, зірвали переговори про припинення вогню між Києвом і Москвою, викликали гостру критику на адресу Москви та активізували підтримку України. Росія не визнає воєнні злочини своїх військових в Україні.

Велика війна Росії проти України триває довше за «Велику вітчизняну». Які паралелі?

В Україні не минула непоміченою одна на перший погляд малопомітна дата. 11 січня 2026 року велика війна Росії проти України тривала вже 1418 днів – саме стільки, скільки тривала війна СРСР та Німеччини, окреслена в часових рамках «Великої вітчизняної», як у Росії називають Другу світову війну. Але які паралелі між нинішньою війною і війною в середині 20-го століття?

Добрива та енергоносії: МЗС Фінляндії та Швеції закликали посилити санкції на експорт із РФ

Фінляндія та Швеція закликають до жорсткіших санкцій проти Росії – про це повідомили міністерки закордонних справ обох країн 12 січня.

«ЄС має підготувати повну заборону морських перевезень у координації з G7. Зниження енергетичного експорту Росії обмежує її можливості фінансувати жорстоку війну проти України. ЄС також має посилити імпортні квоти та обмежити експорт предметів розкоші», – заявила голова МЗС Фінляндії Еліна Валтонен у соцмережі X (Twitter).

Вона додала, що цю пропозицію представила на пресконференції сьогодні спільно зі шведською колегою Марією Мальмер Стенергард.

Стенергард оприлюднила фото спільного з Валтонен листа до високої представниці Євросоюзу із закордонних справ Каї Каллас із відповідними пропозиціями.

Згідно з ним, ЄС має посилювати тиск на Росію у відповідь на російські атаки на Україну, що не припиняються.

«Із цією метою ми просимо долучити наступні заходи до пропозицій щод 20-го пакету санкцій ЄС і заохотити відповідну координації з партнерами по «Групі семи», – йдеться в тексті.

Запропоновані заходи включають:

• повну заборону на судноплавство для всіх кораблів, що перевозять російські вуглецеві енергоносії з портів РФ; це має «значно збільшити» вартість транспортування для Росії та забезпечити, щоб жоден суб’єкт ЄС не був залучений до такої торгівлі
• посилення обмежень на експорт російських добрив до блоку, оскільки добрива є «третьою за величиною категорією товарів, які Росія експортує до ЄС», а поточні квоти є «настільки щедрими, що торгівля на практиці не зазнає перешкод»
• усунення порогового значення для предметів розкоші, щоб запобігти їх експорту з Єврсоюзу до Росії

«Європейські предмети розкоші мають символічне та політичне значення поза межами грошової вартості», – аргументують дипломатки.

Як цитує мовник Yle, на пресконцеренції Валтонен висловила думку, що російська загроза є довгостроковою:

«Це означає, що ми повинні продовжувати тиск незалежно від можливого припинення вогню чи мирної угоди».

Мальмер Стенергард, за даними видання, оцінила ймовірні збитки російські економіці, зокрема, від потенційної заборони на імпорт добрив до ЄС у 1,4 мільярда євро.

23 жовтня Європейський Союз остаточно схвалив 19-й пакет санкцій проти Росії. Ці заходи спрямовані проти головних джерел доходів Росії через енергетичні, фінансові та торговельні обмеження і мають послабити її здатність вести війну проти України. Зокрема, пакет санкцій передбачає поступову заборону імпорту зрідженого природного газу (ЗПГ) – через шість місяців для короткострокових контрактів і з 1 січня 2027 року для довгострокових.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну США й інші західні країни запровадили проти РФ низку санкцій, спрямованих на зниження здатності Москви вести війну, перекривши доступ до західних технологій.

Однак Росія продовжує знаходити способи для обходу санкцій, їй вдається отримувати іноземні компоненти.

Трамп: у Зеленського «немає карт», є «лише одне – Дональд Трамп»

Президент США Дональд Трамп в інтерв’ю газеті The New York Times повторив свою думку, що у президента України Володимира Зеленського «немає карт» на руках, тобто він – у слабкій позиції у протистоянні з Росією. При цьому Трамп зазначив, що у Зеленського є «лише одне» – і це він сам, Дональд Трамп.

«У нього немає карт. У нього не було карт із першого дня», – заявив президент США, висловивши думку, що, «якби у нього не було Дональда Трампа, це було б повною катастрофою, і він це знає, і європейські лідери це знають, і всі це знають».

Раніше Трамп неодноразово стверджував, що, якби він, а не Джо Байден, був президентом США у 2022 році, Росія не почала б повномасштабне вторгнення в Україну, а якби він не розпочав постачання зброї Україні у свій перший термін, а потім не повернувся до влади у 2025 році, Росія вже окупувала б усю територію України.

Тезу про те, що Україна не має карт, Трамп висловлював, маючи на увазі, що Києву слід піти на поступки і погодитися з запропонованими США планами мирного врегулювання.

У відповідь на фразу про це Зеленський під час зустрічі у Білому домі у лютому минулого року відповів, що він «не грає в карти». Зустріч завершилася суперечкою. Згодом лідерам вдалося відновити відносини, і з того часу Трамп не раз зустрічався із Зеленським.

В опублікованих раніше фрагментах того ж інтерв’ю Трамп заявив, що США готові взяти на себе зобов’язання в рамках гарантій безпеки України після завершення війни, наголосивши, що ця готовність ґрунтується на його переконаності в тому, що Росія не нападе на Україну знову.

Зеленський 12 січня заявив, що проєкт тексту угоди про гарантії безпеки досягає «історичного рівня», і що він доручив своїй команді остаточно підготувати документ для можливого розгляду на найвищому рівні – тобто на зустрічі з Трампом. Повідомлень про дату можливої зустрічі поки що не було.

ООН: в Україні минулого року через війну РФ загинуло найбільше цивільних від 2022-го

У 2025 році в Україні зафіксували найбільшу від 2022-го кількість жертв серед цивільних осіб, спричинених війною Росії, повідомила 12 січня Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні.

Місія в щомісячній доповіді підтвердила, що пов’язане з війною насильство в Україні в 2025 році призвело до загибелі 2 514 цивільних людей і поранення 12 142.

У місії зазначили, що загальна кількість загиблих і поранених цивільних у 2025 році була на 31% вищою, ніж у 2024 році, і на 70% вищою, ніж у 2023-му.

«Наш моніторинг показує, що це зростання було зумовлене не лише інтенсифікацією бойових дій уздовж лінії фронту, а й більшим застосуванням далекобійної зброї, через що цивільні особи по всій країні стикаються з підвищеним ризиком», – заявила голова ММПЛУ Даніель Белль.

У місії ООН зауважили, що 63% усіх втрат у 2025 році сталися у прифронтових районах.

«Особливо постраждали люди старшого віку, які становлять значну частку тих, хто залишився в прифронтових селах. ММПЛУ задокументувала, що особи віком 60 років і старше становили понад 45% (742 загиблих) цивільних, які загинули у прифронтових районах у 2025 році, хоча вони складають лише 25% загального населення України», – йдеться в повідомленні.

В ООН наголосили, що застосування безпілотників малої дальності поблизу лінії фронту стало причиною значної кількості жертв серед цивільних осіб: загинули 577 людей і 3 288 були поранені, що на 120% більше порівняно з 2024 роком.

«Більше застосування безпілотників малої дальності зробило багато районів поблизу лінії фронту фактично непридатними для життя», – зазначила Белль.

Крім того, як заявили в місії, масове збільшення застосування далекобійної зброї російськими військами, що розпочалося у червні 2025 року, також призвело до збільшення шкоди цивільному населенню у містах по всій Україні.

«Регулярні нічні атаки, які тривали годинами та здійснювалися із застосуванням сотень засобів ураження, призводили до загибелі та поранення цивільних осіб, руйнування цивільної власності й інфраструктури та створювали атмосферу тривоги по всій країні. Далекобійна зброя (ракети та баражувальні боєприпаси) спричинила 35% жертв серед цивільних осіб в Україні у 2025 році (682 загиблих; 4 443 поранених), що на 65% більше за кількістю загиблих і поранених порівняно з 2024 роком (531 загиблий; 2 569 поранених)», – сказано у звіті.

У місії ООН також звернули увагу на те, що у жовтні 2025 року російські збройні сили відновили масштабні скоординовані удари по енергетичних об’єктах по всій Україні, що спричинило аварійні відключення електроенергії і запровадження графіків відключень.

«Різке зростання кількості ударів із застосуванням далекобійної зброї та ураження національної енергетичної інфраструктури України означають, що наслідки війни тепер відчутні для цивільних осіб далеко за межами прифронтових районів. За температури до мінус 15 градусів за Цельсієм перебої з електропостачанням, водою й опаленням наражають цивільних осіб по всій країні на підвищений ризик», – заявила голова ММПЛУ.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують інші українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Зеленський доручив фіналізувати документ щодо гарантій безпеки США для України

Президент Володимир Зеленський заслухав доповідь переговорної групи України щодо спілкування з американською стороною – про це він повідомив 12 січня.

За його словами, учасники групи обговорили графік на наступні два тижні щодо зустрічей, підготовки документів та можливого підписання.

«Доручив фіналізувати та передати для розгляду на найвищому рівні документ щодо гарантій безпеки для України від Сполучених Штатів. Це повинен бути документ історичного рівня, і саме такого рівня текст досягає зараз», – заявив голова держави.

Зокрема, Зеленський доручив прем’єр-міністерці Юлії Свириденко, віцепремʼєр-міністру Тарасу Качці та міністру економіки Олексію Соболеву забезпечити повний супровід та експертизу економічних аспектів майбутніх угод між Україною та США, а також й тристоронніх за участі Європи. Зокрема, учасники наради визначили параметри «механізмів використання коштів на відбудову», які надходитимуть від партнерів.

«Розуміємо, що американська сторона перебуває в комунікації з Росією щодо базової політичної рамки для закінчення війни. Ми сформулювали наше бачення, і повинен бути чіткий фідбек від Росії, чи готові вони закінчити війну на реальних умовах. Якщо такої готовності не буде, тиск на агресора має й надалі посилюватися», – сказав Зеленський.

Він схвально оцінив тактику щодо танкерів «тіньового флоту» і фінансових схем, які «допомагають маргінальним режимам з інших частин світу обходити запроваджені проти них санкції». На думку президента, аналогічні практики треба поширювати й на Росію:

«Якщо там оберуть війну, відповіддю світу повинне стати максимальне обмеження російських експортних доходів».

29 грудня у Флориді (США) пройшли переговори президента США Дональда Трампа і президента України Володимира Зеленського. Вони тривали понад дві години. Потім президенти провели телефонну розмову з кількома європейськими лідерами.

Згодом президент України повідомив, що на переговорах у США обговорили всі аспекти мирної рамки й досягли «значних результатів». Також обговорили послідовність подальших дій. За його словами, команди США і України зустрінуться, щоб фіналізувати всі обговорені питання щодо гарантій безпеки.

6 січня в Парижі відбулися переговори «Коаліції охочих» щодо плану завершення російської-української війни і гарантій для України. До зустрічі долучились спеціальний представник президента США Стів Віткофф і зять Дональда Трампа Джаред Кушнер.

За підсумками зустрічі була оприлюднена Паризька декларація про «надійні гарантії безпеки для міцного й тривалого миру в Україні», яка, зокрема, передбачає розміщення багатонаціональних сил в Україні після припинення воєнних дій «із запропонованою підтримкою США».