ISW: Путін підпорядкував Герасимову Росгвардію «у винагороду за вірність»
Кремль, як виглядає, підпорядковує дві основні безпекові установи начальнику Генерального штабу Росії генералу армії Валерію Герасимову, лояльному до президента РФ Володимира Путіна, йдеться в звіті Інституту дослідження війни від 11 лютого.
Йдеться про указ Путіна щодо призначення Генерального штабу Росії головним командним органом військ Росгвардії. Поміж іншого, указ передбачає, що Генштаб Росії підтримуватиме бойову та мобілізаційну готовність Росгвардії і відповідатиме за підготовку її військ.
Також ISW посилається на дані джерела, за якими Рада безпеки Росії, ймовірно, планує скасувати Міністерство надзвичайних ситуацій та об’єднати частину його співробітників з Росгвардією.
«Путін, ймовірно, прагне внести ці зміни для захисту свого режиму, особливо враховуючи, що Росгвардія не змогла вступити в бій із силами Вагнера під час заколоту «Вагнера» в червні 2023 року», – зазначає Інститут.
ISW нагадує, що Путін створив Росгвардію 2016 року, перебравши під свій безпосередній контроль деякі сили безпеки Міністерства внутрішніх справ. Аналітики припускають, що президент РФ міг навмисно розпливчасто визначити обов’язки Росгвардії, що дало йому прямі повноваження «контролювати протести та захищати свій режим від переворотів».
Підпорядкування Росгвардії Генеральному штабу, за звітом, також може бути продовженням зусиль Путіна щодо централізації нерегулярних сил, які воюють в Україні, під командуванням Міністерства оборони Росії, подібно до того, як Африканський корпус Міністерства оборони Росії замінив групу «Вагнер» після заколоту.
«Підпорядкування Росгвардії та частин МНС Генеральному штабу значно посилить контроль Герасимова над російськими силовиками, це підкреслює, що Путін винагороджує Герасимова за його вірність, і що Герасимов зберігає центральне місце у близькому оточенні Путіна», – вважають автори звіту.
ISW також припускає, що підпорядкування Росгвардії Генеральному штабу, може спростити набір військовослужбовців до Міністерства оборони Росії, оскільки російське Міноборони та Росгвардія раніше конкурували за новобранців та призовників.
Президент Росії підписав указ про визначення Генштабу РФ основним органом керування військами Росгвардії 11 лютого.
Росія вночі атакувала Київ і Дніпро, є постраждалі
Російська армія вночі 12 лютого атакувала, зокрема, Київ і Дніпро. Столиця, зокрема, зазнала ударів балістикою, повідомив на початку доби міський голова Віталій Кличко:
«Ворог бʼє балістикою по обʼєктах інфраструктури столиці».
За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, атака пошкодила житлову забудову в Дарницькому та Дніпровському районах міста:
«Дарницький район: уламками пошкоджені фасад та скління вікон житлового будинку. На жаль, одна людина постраждала».
У Дніпровському районі безпілотники впали в двох місцях біля житлових будинків, ніхто не постраждав. ДСНС додає, що на місці працюють рятувальники та відповідні служби міста.
Кличко також повідомляв про влучання в нежитлову забудову в Голосіївському районі.
Голова Дніпропетровської області Олександр Ганжа повідомляв про пошкодження приватних будинків та автомобілів в одному з районів обласного центру.
«Немовля та 4-річна дівчинка дістали поранень через атаку росіян на Дніпро. Дітям надається уся необхідна медична допомога», – додав він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакоюгеноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Через удар РФ по магазину в Барвінковому постраждали семеро людей – поліція Харківщини
Через російський удар по магазину в місті Барвінкове є постраждалі, повідомила поліція Харківської області ввечері 11 лютого.
«Станом на 21:00 відомо про сімох травмованих громадян. 11 лютого близько 18:35 війська РФ здійснили обстріл міста Барвінкове Ізюмського району. Унаслідок влучання загорівся двоповерховий магазин. На місці події працюють екстрені служби, поліцейські надають допомогу постраждалим та документують наслідки ворожої атаки», – вказано в повідомленні.
Слідчі розпочали кримінальне провадження за статтею 438 («Воєнні злочини») Кримінального кодексу України.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
На фронті відбулося 113 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 11 лютого на фронті відбулося 113 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник завдав три ракетних удари, застосувавши п’ять ракет, 70 авіаційних ударів, скинув 193 керовані авіабомби. Крім того, застосував 5231 дрон-камікадзе та здійснив 2583 обстріли населених пунктів та позицій наших військ», – ідеться у зведенні станом на 22:00.
Найбільше боїв відбулося на трьох напрямках у Донецькій області.
«На Слов’янському напрямку наші оборонці відбили 10 спроб окупантів просунутися вперед, у районі населеного пункту Дронівка та у бік Закітного, Рай-Олександрівки, Платонівки. Ще одне боєзіткнення в даний час не завершено.
На Костянтинівському напрямку окупанти сьогодні дев’ять разів штурмували позиції наших оборонців поблизу населених пунктів Плещіївка, Щербинівка та у бік Костянтинівки, Берестка, Новопавлівки, Софіївки.
На Покровському напрямку ворог здійснив 22 атаки. Окупанти намагалися просунутися поблизу населених пунктів Родинське, Покровськ, Гришине, Котлине, Молодецьке, Філія та у бік населених пунктів Новопавлівка, Нове Шахове. У деяких локаціях бої досі тривають», – указано в повідомленні.
Також гаряче було на Гуляйпільському напрямку в Запорізькій області.
«На Гуляйпільському напрямку окупанти атакували 15 разів – у районах Гуляйполя, Добропілля, Дорожнянки та у бік Залізничного, Цвіткового. У деяких локаціях бої тривають дотепер. Ворожа авіація завдала ударів по населених пунктах Верхня Терса, Гуляйпільське, Любицьке, Лісне, Воздвижівка, Чарівне, Гірке, Барвінівка», – додали українські військові.
Також бої тривали на Південно-Слобожанському, Лиманському, Олександрівському та Придніпровському напрямках.
Покровський напрямок, за зведеннями Генштабу ЗСУ, залишається найінтенсивнішим за кількістю російських штурмів.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 22 січня заявив, що Сили оборони продовжують стримувати російські війська в Покровську й Мирнограді на Донеччині – малі групи РФ намагаються проникнути до північних районів обох міст. Він зазначив, що внаслідок активних штурмових дій ЗСУ зірвали чергову спробу російських загарбників захопити ці населені пункти.
Бої у Покровську тривають із жовтня 2025-го, коли армії РФ вдалося прорватись до міста після кількох місяців боїв на його підступах. Майже одразу російських солдатів почали фіксувати і в місті-супутнику Покровська Мирнограді.
У Казахстані перевіряють, чи висланий із РФ комік Сабуров фінансував російську армію
Генпрокуратура Казахстану має намір перевірити коміка Нурлана Сабурова за кримінальною статтею про найманство – через його можливу участь у постачанні російських військовослужбовців. Про це заявив заступник генпрокурора центральноазійської країни Галимжан Койгельдієв.
Законодавство Казахстану передбачає, що фінансування збройних конфліктів тягне за собою кримінальну відповідальність. Санкція статті передбачає покарання від 7 до 12 років позбавлення волі.
Приводом для перевірки, за даними ЗМІ, стала публікація в телеграм-каналі голови міста Істра Моковської області Тетяни Вікушевої влітку 2025 року. У повідомленні стверджувалося, що Сабуров, який жив в Істринському районі, передав до зони бойових дій 10 мотоциклів. Зараз публікація видалена, але її копії збереглися в кількох пабліках.
Сабурова затримали в московському аеропорту Внуково 6 лютого та заборонили йому в’їзд до Росії на 50 років. Артист повернувся до Казахстану, очистив профіль у соцмережах та відмовився коментувати ситуацію, заявивши, що деталі вивчають юристи та компетентні органи.
Видання «Важные истории» з посиланням на знайомого Сабурова писало, що заборону ініціювали Служба захисту конституційного ладу та боротьби з тероризмом ФСБ та її голова Олексій Жало. Головною причиною, за словами співрозмовника, стало небажання коміка співпрацювати з ФСБ.
Через це Сабурову, який має громадянство Казахстану, тричі відмовляли в отриманні посвідки на проживання в Росії, розповіло джерело. За словами знайомого коміка, Сабуров намагався продемонструвати свою «проросійську» позицію: він перерахував два мільйони рублів у фонд «Усе для перемоги» та передав 10 мотоциклів «на потреби СВО», але це не вплинуло на рішення спецслужб.
Росія дала відповідь «у вигляді дронів та ракетних атак» – Зеленський про енергетичне перемир’я
Росія не відповіла на висловлену представниками США на переговорах у Абу-Дабі ініціативу енергетичного перемир’я, натомість продовживши удари по українській енергетиці, сказав 11 лютого президент України Володимир Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів.
«Щодо енергетичного перемир'я: відповіді від росіян ми не отримали. Напевно, навпаки, треба сказати: ми отримали відповідь у вигляді дронів та ракетних атак. Тому це говорить про те, що вони до енергетичного перемир'я, яке запропонувала в Абу-Дабі американська сторона, не готові поки що», – зазначив президент України.
За словами Зеленського, наступна зустріч у тристоронньому форматі можлива наступного тижня, але остаточної відповіді з Москви ще немає.
«Що стосується зустрічі в Маямі або в Абу-Дабі: чому кажу «або», тому що американська сторона запропонувала це вже на наступному тижні – зустріч в Америці, в Маямі. І ми одразу підтвердили. Чекали від росіян. Поки що, я так розумію, Росія вагається. Це буде знову пропозиція щодо Близького Сходу або Америка – ми готові. Нам усе одно: чи в Маямі зустрічатися, чи в Абу-Дабі. Головне, щоб був результат», – наголосив Зеленський.
23–24 січня, а також 4 і 5 лютого в Абу-Дабі (ОАЕ) пройшли переговори України і Росії за посередництва США про шляхи завершення війни. Значного прориву в питанні припинення війни сторони не досягли. У результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.
Спеціальний посланець президента США Стів Віткофф дискусії 4 і 5 лютого назвав «конструктивними й зосередженими на тому, як створити умови для міцного миру». Він повідомив, що на переговорах в Абу-Дабі (ОАЕ) обговорювалося питання припинення вогню.
Держсекретар США Марко Рубіо за підсумками переговорів 4 лютого заявив про скорочення списку відкритих питань між Україною і Росією щодо досягнення мирної угоди, але, за його словами, залишаються «найскладніші» питання. Перед цим, 28 січня, Рубіо казав, що невирішеним залишається територіальне питання.
«Я не можу приїхати на перемовини з Путіним до Москви» – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський заперечив можливість приїзду української делегації до Москви на переговори з лідером РФ Володимиром Путіним, водночас наголосивши на готовності до діалогу на всіх інших майданчиках, крім Росії та Білорусі.
«Я не можу приїхати на перемовини з Путіним до Москви, столиці країни, яка є агресором у цій війні. Ми готові підтримувати пропозиції Сполучених Штатів Америки, зустрічатися на будь-яких територіях – Америка, Європа, нейтральні країни, будь-які держави, окрім Російської Федерації і Білорусі, бо вона є союзницею в наступі на Україну в 2022 році», – сказав Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів в аудіоформаті.
Глава української держави вже заперечував можливість свого візиту до Москви наприкінці січня, коли в столиці РФ уперше озвучили такий варіант продовження діалогу. Тоді ж Зеленський говорив про аналогічну пропозицію до Володимира Путіна, «якщо він наважиться, звісно».
Цього тижня в Москві знову інформували про готовність прийняти українську делегацію.
Українсько-російські переговори за посередництва США відбулися минулого тижня в столиці ОАЕ Абу-Дабі, місце наступного раунду переговорів ще не оголошене.
«Перший раз чую» – Зеленський про намір 24 лютого оголосити вибори
Президент України Володимир Зеленський увечері 11 лютого заперечив існування наміру оголосити в четверту річницю початку повномасштабної російської агресії про проведення виборів і референдуму щодо питання територіальної цілісності.
«Перший раз чую. Перший раз почув, напевне, від Financial Times, другий раз чую від вас. Я багато разів казав щодо виборів – ми переходимо до виборів тоді, коли є всі відповідні гарантії безпеки… Безумовно, ми готові до виборів, я казав, (що це) дуже просто зробити: зробіть «сізфайр» (припинення вогню – ред.) – будуть вибори, тобто це питання безпеки», – сказав глава держави, відповідаючи на запитання Радіо Свобода та телеканалу «Настоящее время».
За його словами, серед партнерів, які говорять із Україною про необхідність проведення виборів, є США.
«Ви знаєте, що Америка порушувала питання виборів, тому я не хочу йти в деталі… Ні, вони не погрожують відмовлятися від гарантій безпеки, не пов’язують вибори з гарантіями безпеки», – вказав президент України під час аудіовідповідей на запитання журналістів.
Раніше 11 лютого видання Financial Times із посиланням на українських та європейських посадовців повідомило, що Володимир Зеленський нібито планує 24 лютого оголосити про президентські вибори та референдум щодо мирної угоди.
За даними видання, Вашингтон хоче, щоб голосування відбулося до 15 травня, інакше Україна може «втратити запропоновані гарантії безпеки».
Володимир Зеленський 7 лютого повідомив: Сполучені Штати Америки хочуть, щоб Росія й Україна завершили війну до літа. Водночас, коментуючи останні російські атаки, він висловив думку, що російська армія «не готується зупинитись».
Агентство Reuters раніше з посиланням на джерела написало про те, що в Абу-Дабі 4-5 лютого делегації США й України обговорювали «амбітну мету», а саме досягнення Росією й Україною мирної угоди вже у березні. Низка співрозмовників видання називала таку дату малореалістичною.
Згідно з пропозицією США, у травні можна було б провести вибори одночасно з референдумом, на якому громадяни України висловилися б щодо територіальних питань.
На Дніпропетровщині через атаки РФ є загиблі і поранені – влада
На Дніпропетровщині дві людини загинули, ще три – поранені, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За його словами, протягом дня сили РФ майже 40 разів атакували два райони області, застосовуючи артилерію, безпілотники та КАБи.
Люди постраждали на Синельниківщині.
«Росіяни завдали ударів по Роздорській, Покровській, Васильківській, Богинівській громадах. Виникли пожежі. Зруйновані 2 приватні будинки. З-під завалів одного з них дістали пораненого чоловіка. Постраждали й дві жінки. Двоє людей, на жаль, загинули», – написав він у телеграмі.
Також через російські атаки на Нікопольщині пошкоджені лікарня, житло та автівки, знищений автобус, повідомили в ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Кличко: у Києві неможливо повністю замінити систему централізованого опалення на локальні джерела чи когенерацію
У Києві повністю замінити систему централізованого опалення на забезпечення локальними джерелами тепла чи когенераційними установками неможливо, заявив міський голова Віталій Кличко після ради з енергетичної безпеки та стійкості Києва.
За його словами, на зустрічі з фахівцями обговорювалися перспективи відновлення пошкоджених обʼєктів критичної інфраструктури міста та можливості впровадження альтернативних потужностей в окремих мікрорайонах.
«Оскільки повністю замінити систему централізованого опалення столиці (найбільшу в Європі і побудовану колись під великі ТЕЦ) на теплозабезпечення локальними джерелами тепла чи когенераційними установками неможливо. На цьому акцентували всі експерти та фахівці», – написав він у телеграмі.
При цьому, як каже Кличко, напрям розвитку когенерації є однозначно важливим – для додаткової генерації електроенергії для критичної інфраструктури та інших міських потреб.
Тобто впроваджувати альтернативні технології потрібно паралельно з модернізацією і захистом централізованої системи теплопостачання, додав мер.
Кличко повідомив про домовленість залучити профільні наукові інститути до оперативного розроблення чіткої дорожньої карти стабілізації критичної енергоситуації в Києві в умовах воєнного стану та масованих атак.
Після останніх масованих атак РФ в енергосистемі України діє режим надзвичайної ситуації, в Києві й на Київщині була складна ситуація. Тисячі багатоповерхівок залишалися без опалення через атаки РФ на критичну інфраструктуру столиці у січні та лютому. За останніми офіційними даними, у Києві без тепла були 1400 багатоповерхівок.
На відновлення Дарницької ТЕЦ, що 3 лютого зазнала значних пошкоджень від російських ударів, і забезпечувала теплом будинки у Дарницькому й Дніпровському районах Києва, знадобиться не менше ніж два місяці, заявляв Кличко.
Ця ТЕЦ забезпечувала теплопостачання, зокрема, у частину будинків у Дарницькому та Дніпровському районах – у понад 1100 багатоповерхівок. У цих будинках уранці 3 лютого злили воду в системах опалення, щоб уникнути розмерзання.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
Переводять або прикомандировують у ЗСУ: що треба знати військовому
У Силах оборони всі роки повномасштабного вторгнення існує практика «приданих підрозділів» та переведень військових. Військовослужбовець може у певний момент опинитися зовсім не там – або не під тим командуванням, – де працював досі. Це може відбутися двома способами: прикомандируванням та переведенням («переміщенням»). Ці процеси організовані по-різному та мають різні наслідки для людини, але обидва відбуваються не на словах та усних домовленостях командирів, а з оформленням низки документів.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) разом із військовим адвокатом Євгеном Филипцем розбиралися, які це документи та як військовослужбовець і його родина можуть переконатися в його актуальному місці служби.
У Міноборони кажуть, що не будуть переглядати рішення щодо коштів родині військового Далецького
Міністерство оборони не має правових підстав та намірів для перегляду рішення щодо надання коштів родині військовослужбовця Назара Далецького.
«Усі належні виплати родині захисника були здійснені відповідно до чинного законодавства України та на підставі офіційно встановлених на той момент обставин. Станом на сьогодні у Міноборони відсутні правові підстави для перегляду ухваленого рішення чи спонукання родини до повернення отриманих коштів», – йдеться у заяві відомства.
5 лютого з російського полону повернувся Назар Далецький, боєць 24-ї механізованої бригади імені короля Данила. Як зазначають у міністерстві, він вважався загиблим з вересня 2022 року, а в 2023 році був офіційно похований після помилкової ідентифікації за ДНК. Родина Далецького отримала виплати за його загибель.
У Міноборони зауважують, що ця ситуація є унікальною та містить правову колізію, яка потребує «максимально делікатного і зваженого підходу». Обставини встановлення факту смерті військовослужбовця потребують додаткового вивчення.
Раніше представник омбудсмена у Львівській області Тарас Подвірний заявив, що «теоретично» родина Далецького має повернути державі грошову виплату в 15 млн грн за загибель військовослужбовця, повідомили медіа.
«Родина мусить повернути кошти, які виплатила держава – одноразову грошову допомогу, це так називається офіційно, за смерть нашого військового. Тому це точно юридичний прецедент, який буде вирішуватися. Зараз будуть дізнаватися винні, хто і яким чином помилився, бо ми розуміємо, що ДНК – надзвичайно точна», – сказав він під час засідання сесії Львівської обласної ради.
Після цього уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що не було жодних рішень про те, що родина звільненого з полону військового Назара Далецького має повернути виплати. Омбудсмен зазначив, що це перший випадок, коли офіційно людина була визнана загиблою, а потім повернулася з полону.
У Кремлі ввжають, що уповільнення Telegram не впливає на військових РФ на фронті
Речник Кремля Дмитро Пєсков 11 лютого прокоментував заяви російського наглядового відомства в галузі телекомунікацій, Роскомнагляду, про продовження уповільнення в Росії месенджера Telegram.
На запитання про те, як позначиться уповільнення месенджера на бойових діях на фронті, Пєсков зазначив, що щодо цього треба звертатися до міністерства оборони, але при цьому додав: «Я не думаю, що можна уявити, що фронтовий зв’язок забезпечується за допомогою Telegram або якогось месенджера».
Раніше частина провоєнних блогерів і громадських діячів піддали дії Роскомнагляду критиці, вказавши, що Telegram активно використовується російськими військовими в Україні як засіб зв’язку. Про це писали і чинні військові. Деякі блогери зазначили, що збої в роботі Telegram та відключення Starlink вже спричинили проблеми на фронті, зокрема в Запорізькій області.
Губернатор прикордонної Бєлгородської області В'ячеслав Гладков зранку 11 лютого заявив, що «переймається» через те, що «уповільнення телеграм-каналу може вплинути на донесення оперативної інформації» до жителів регіону. Він закликав їх реєструватися в месенджері MAX, який просуває російська влада.
11 лютого агентство ТАСС повідомило, що Telegram був оштрафований російським судом на 7 мільйонів рублів за невиконання власником «обов’язків із самоконтролю».
10 лютого Роскомнагляд заявив про плани продовження «послідовних обмежень» роботи месенджера Telegram, який, як наголошує відомство, як і раніше, не виконує вимоги російського законодавства.
Власник месенджера Telegram Павло Дуров увечері того ж дня написав, що влада Росії «обмежує доступ до Telegram у спробі змусити її громадян переключитися на підконтрольну державі застосунок, створений для стеження та політичної цензури». Він зазначив, що раніше влада Ірану пішла на такі ж заходи, але більшість жителів країни все одно використовують Telegram, оминаючи цензуру.
ОВА: через російський удар по селищу Золочів на Харківщині поранені два підлітки
Російські війська завдали удару FPV-дроном по селищу Золочів на Харківщині, поранені два підлітки, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, внаслідок обстрілу постраждали 15-річний та 14-річний хлопці – медики надали всю необхідну допомогу.
В ОВА додають, що також внаслідок атаки РФ пошкоджено скління вікон приватного будинку та цивільний автомобіль.
Пізно ввечері 10 лютого російський БпЛА поцілив на територію приватного домоволодіння у Богодухові. За даними місцевої влади, через цю атаку загинули дворічні хлопчики-близнята та їхня однорічна сестра, також 34-річний батько родини. Вижила тільки 35-річна вагітна матір, яка отримала травми та незначні опіки – її уже виписали з лікарні. Також гостру стресову реакцію отримала 73-річна сусідка родини.
Як повідомили в ОВА, ця родина щойно евакуювалася із Золочева, намагаючись врятуватися від постійних обстрілів і знайти безпечніше місце для життя – це була їхня перша ніч на новому місці.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У ЄС та НАТО розповіли, що думають про вибори в Україні
Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас та генеральний секретар НАТО Марк Рютте висловилися щодо можливого проведення виборів в Україні під час війни.
Рютте зазначив, що рішення мають ухвалювати самі українці, а Каллас наполягла, вибори під час війни «точно не є добрим рішенням».
«Більшість європейських країн у своїх конституціях мають положення про те, що вибори не проводяться під час війни. І чому? Тому що, якщо у вас є вибори, завжди відбувається боротьба всередині між різними фракціями. А коли є зовнішні атаки – буквально, тоді ви просто не можете проводити вибори, тому що ваш противник зовні, і вам потрібно зосередити всі зусилля на протидії цьому», – сказала Каллас перед засіданням міністрів оборони в Брюсселі.
«І саме тому, я думаю, проводити вибори, поки війна все ще триває, – це точно не є добрим рішенням», – наголосила Каллас.
Водночас Рютте наголосив, що питання виборів є внутрішньою справою України.
«Ми завжди займали позицію, що саме українці мають вирішувати», – заявив він.
Генсек НАТО наголосив, що повністю довіряє українському керівництву та українській демократії. За його словами, рішення мають ухвалюватися відповідно до Конституції України та встановлених процедур.
Видання Financial Times 11 лютого повідомило з посиланням на українських та європейських посадовців, що Володимир Зеленський нібито планує 24 лютого оголосити про президентські вибори та референдум щодо мирної угоди.
За даними видання, Вашингтон хоче, щоб голосування відбулося до 15 травня, інакше Україна може «втратити запропоновані гарантії безпеки».
Коментуючи це повідомлення, джерела «Укрінформу» та «РБК» в Офісі президента зазначили, що безпека залишається ключовою умовою для проведення виборів в Україні.
«Якщо росіяни кожен день вбивають, то як можна оголошувати чи всерйоз розглядати вибори найближчими тижнями? Ніхто ж не проти виборів, але має бути безпека», – сказав співрозмовник журналістів.
Володимир Зеленський 7 лютого повідомив: Сполучені Штати Америки хочуть, щоб Росія й Україна завершили війну до літа. Водночас, коментуючи останні російські атаки, він висловив думку, що російська армія «не готується зупинитись».
Агентство Reuters раніше з посиланням на джерела написало про те, що в Абу-Дабі 4-5 лютого делегації США й України обговорювали «амбітну мету», а саме досягнення Росією й Україною мирної угоди вже у березні. Низка співрозмовників видання називала таку дату малореалістичною.
Згідно з пропозицією США, у травні можна було б провести вибори одночасно з референдумом, на якому громадяни України висловилися б щодо територіальних питань.
Під час дії воєнного стану, який був оголошений в Україні 24 лютого 2022 року, проведення виборів заборонене.
У НАТО вважають малоймовірним крах української оборони цього року
Попри обмежені резерви й «тонку лінію оборони», повний крах української оборони цьогоріч малоймовірний. Цього висновку дійшли в НАТО, чий посадовець спілкувався у Брюсселі з журналістами на умовах анонімності 11 лютого.
За 2025 рік втрати Росії вбитими й пораненими склали близько 400 тисяч. Її втрати у війні проти України загалом сягають близько 1,3 мільйона людей, вважають у Північноатлантичному альянсі.
«Наразі Росія контролює близько 70% території Донецької, Запорізької та Херсонської областей. У 2025 році вона просунулась приблизно на 4700 квадратних кілометрів. Водночас Росія активно створює інформаційний фон, щоб показати поразку України як неминучу, перебільшуючи значення захоплення малих сіл. Але це не є стратегічними проривами», – зауважив посадовець НАТО.
Найімовірнішим сценарієм упродовж найближчих місяців в альянсі вважають продовження війни на виснаження. Росія зберігатиме тактичну перевагу, але її успіхи залишатимуться обмеженими.
«Росіяни підтримують тиск завдяки масованому використанню БпЛА та артилерії й тактиці виснаження. Водночас їхню ефективність обмежують якість особового складу, проблеми з логістикою та адаптація українських сил. Тож прориву фронту немає», – наголосив чиновник НАТО.
Відповідаючи на запитання Радіо Свобода щодо того, скільки часу знадобиться Росії, щоб захопити ту частину Донбасу, яку вона вимагає без бою, посадовець НАТО сказав, що сумнівається в можливості цього найближчі півтора року.
«Ніхто не вважає – і ми також не вважаємо – що українська оборона перебуває бодай близько до такого рівня колапсу, який дозволив би Росії досягти цього в найближчі 18 місяців… Не кажу, що Росія точно захопить територію за 18 місяців – я маю на увазі, що навіть за такого горизонту часу умови не виглядають сприятливими для цього», – підкреслив чиновник.
Станом на лютий 2026 року і впродовж багатьох місяців до цього Росія концентрує свої зусилля на повній окупації Покровсько-Мирноградської агломерації, що мало б відкрити шлях із південного заходу до розташованих на півночі Донецької області Слов’янська та Краматорська. Інші напрямки бойових дій на Донеччині та Харківщині також, із точки зору російського командування, покликані наблизити битву за ці два міста – контроль над Куп’янськом на Харківщині міг би створити загрозу для Слов’янська та Краматорська з півночі, окупація Костянтинівки – з півдня. Наразі на жодному з цих напрямків стратегічного просування сили РФ не досягли.
Рютте каже, що адміністрація США «повністю усвідомлює жахливу ситуацію в Україні»
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що інформував президента США Дональд Трамп про російські обстріли енергетичної інфраструктури України. Про це він сказав під час пресконференції у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі 11 лютого, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Відповідаючи на запитання журналістів про те, чи повністю американська адміністрація усвідомлює масштаб тиску, під яким перебуває Україна, Рютте зазначив, що перебуває в регулярному контакті з президентом Трампом.
«Буду дуже коротким. Я ніколи не розкриваю деталей наших розмов, але американська адміністрація повністю усвідомлює жахливу ситуацію в Україні. У межах моїх регулярних контактів з американським президентом ми, звісно, обмінюємося інформацією про те, що відбувається, що ми бачимо. Це частина наших регулярних розмов», – сказав Рютте.
Він підкреслив, що у США «є повна ясність щодо того, що відбувається в Україні, у цьому немає жодних сумнівів».
Після масованої російської атаки по енергетиці 7 лютого українські атомні електростанції все ще працюють на зниженій потужності. У Міненерго 11 лютого заявили, що продовжується ліквідація наслідків двох масованих атак по енергетиці минулого тижня.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
Генштаб ЗСУ повідомив про 47 боєзіткнень на фронті
На фронті від початку доби відбулося 47 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ на 16:00.
За даними штабу, найбільше російських атак було на Покровському напрямку, де з початку доби противник здійснив 18 спроб потіснити українських воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Родинське, Покровськ, Котлине, Молодецьке, Філія та у бік населених пунктів Нове Шахове, Новопавлівка. Сили оборони вже відбили 16 атак.
Інтенсивні бої продовжуються на Гуляйпільському напрямку, де українські оборонці відбили 10 атак у районах Гуляйполя, Добропілля, Дорожнянки та у бік Залізничного, Цвіткового. Два боєзіткнення ще тривають.
Бойові дії також продовжуються на Південно-Слобожанському, Лиманському, Слов’янському, Костянтинівському, Олександрівському та Придніпровському напрямку.
На Куп’янському, Краматорському та Оріхівському напрямках противник наступальних дій не проводив.
10 лютого станом на 16:00 на фронті відбулося 33 бойових зіткнення, що свідчило про суттєве скорочення активності сил РФ, оскільки попередньої доби на цю пору фіксувалося 74 бої.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 22 січня заявив, що Сили оборони продовжують стримувати російські війська в Покровську й Мирнограді на Донеччині – малі групи РФ намагаються проникнути до північних районів обох міст. Він зазначив, що внаслідок активних штурмових дій ЗСУ зірвали чергову спробу російських загарбників захопити ці населені пункти.
Бої у Покровську тривають із жовтня 2025-го, коли армії РФ вдалося прорватись до міста після кількох місяців боїв на його підступах. Майже одразу російських солдатів почали фіксувати і в місті-супутнику Покровська Мирнограді.
Покровський напрямок, згідно зі зведеннями Генштабу ЗСУ, постійно лідирує за кількістю російських штурмів.
Зеленський: наступний раунд переговорів із Росією запланований на 17 або 18 лютого
Президент України Володимир Зеленський заявив, що наступний раунд переговорів із Росією запланований на 17 або 18 лютого у США, проте Москва ще не дала на це згоду. Про це він сказав в коментарі Bloomberg.
Агенція пише, що на порядку денному стоїть пропозиція США щодо створення вільної економічної зони як буфера на Донбасі, варіант, до якого, за словами українського лідера, обидві сторони конфлікту ставляться зі скептицизмом.
«Жодна зі сторін не в захваті від ідеї вільної економічної зони – ні росіяни, ні ми», – сказав Зеленський у телефонному інтерв’ю в Києві у вівторок. – «У нас різні погляди на це. А домовленості були такими – давайте повернемося до наступної зустрічі з баченням того, як це може виглядати».
23–24 січня, а також 4 і 5 лютого в Абу-Дабі (ОАЕ) пройшли переговори України і Росії за посередництва США про шляхи завершення війни. Значного прориву в питанні припинення війни сторони не досягли. У результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.
Спеціальний посланець президента США Стів Віткофф дискусії 4 і 5 лютого назвав «конструктивними й зосередженими на тому, як створити умови для міцного миру». Він повідомив, що на переговорах в Абу-Дабі (ОАЕ) обговорювалося питання припинення вогню.
Держсекретар США Марко Рубіо за підсумками переговорів 4 лютого заявив про скорочення списку відкритих питань між Україною і Росією щодо досягнення мирної угоди, але, за його словами, залишаються «найскладніші» питання. Перед цим, 28 січня, Рубіо казав, що невирішеним залишається територіальне питання.
Атака на Слов'янськ: армія РФ перетнула Сіверський Донець
Армія РФ по льоду перейшла річку Сіверський Донець у районі села Закітне Донецької області – про це 10 лютого повідомили у 81-й окремій аеромобільній Слобожанській бригаді ДШВ ЗСУ.
За даними військових, йдеться про кілька малих груп російських солдатів, які інфільтрувалися у міжпозиційний простір українських захисників. Зараз, за даними корпусу, він шукає і знищує солдатів армії РФ, що просочилися, в Закітному.
За даними проєкту DeepState, Закитне наполовину окуповане агресором. Село лежить на іншому березі річки Сіверський Донець, яка тривалий час стримувала російську армію на напрямку.
Від Закитного до Слов'янська близько 20 кілометрів навпростець. Останні кілька діб аналітики проєкту фіксували стабільне просування російської армії на цій ділянці фронту – «сіра зона» від Закитного сягає вже 4 кілометрів углиб української оборони.
Ця ділянка фронту розташована на стику двох напрямків – Лиманського та Слов'янського. Вранці 11 лютого Генштаб ЗСУ зафіксував на кожному з них по 7 зіткнень за добу.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода: