МОК порушував власні правила, якими обґрунтував дискваліфікацію Гераскевича – правозахисники
Міжнародна правозахисна організація Global Rights Compliance 13 лютого висловила «глибоке занепокоєння» рішенням Міжнародного олімпійського комітету відкликати акредитацію українського скелетоніста Владислава Гераскевича на Олімпійських іграх у Мілані.
На думку правозахисників, посилання МОК на Олімпійську хартію та інші правила участі, які «забороняють будь-які форми самовираження на спортивній арені», суперечить тому, як він застосовує власні правила до інших спортсменів, у тому числі російських.
«Порушуючи так звані «правила участі», МОК дозволив щонайменше чотирьом спортсменам із Росії брати участь в Іграх попри їхні очевидні прояви підтримки вторгнення Росії. Крім того, під час змагань МОК дозволив італійському сноубордисту Роланду Фішналлеру виступати в шоломі з російським прапором, хоча прапор був забороненим символом на Іграх. Досі не пояснено, як МОК тлумачить ці відверто політичні прояви – фактичну підтримку грубих порушень міжнародного права (визнаних, зокрема, Генеральною Асамблеєю ООН) – як такі, що відповідають Хартії, але водночас вважає неприпустимим жест вшанування пам’яті загиблих з боку українця», – йдеться в заяві GRC.
Поліція затримала чоловіка через підрив гранати в Києві: є загиблий і поранений
У Києві затримали чоловіка, який підірвав гранату в квартирі на початку доби 13 лютого, повідомляє Національна поліція.
За даними правоохоронців, 29-річний військовослужбовець, який самовільно залишив частину, прийшов у гості до товариша. Компанія з семи чоловік вживала алкоголь.
«У подальшому під час раптового конфлікту, правопорушник підірвав на кухні гранату Ф-1, внаслідок чого 45-річний власник оселі загинув на місці події, ще одного гостя – місцевого мешканця 36 років із пораненнями тіла було госпіталізовано», – повідомляє пресслужба.
Читайте також: У Вінниці чоловік стріляв по групі оповіщення ТЦК – поліція
Патрульні поліцейські та оперативники затримали чоловіка в ході розшукових заходів. Він зазнав осколкових поранень ноги й наразі перебуває під наглядом лікарів та правоохоронців.
Справу відкрили за статтею про «умисне вбивство, вчинене способом небезпечним для життя багатьох осіб». Зараз готується повідомлення про підозру та вирішується питання щодо тримання під вартою. У разі визнання винним чоловіку загрожує від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі.
У Черкасах 9 лютого чоловіка затримали після того, як він кинув у бік військовослужбовців Територіального центру комплектування і поліцейських предмет, схожий на гранату.
Атака РФ на Одещину: одна людина загинула, у порту пошкоджений склад із добривом
Внаслідок російської атаки на Одеську область вночі одна людина загинула, шестеро постраждали, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер 13 лютого.
«Стан трьох постраждалих важкий, медики надають їм всю необхідну допомогу», – заявив він.
За даними Кіпера, метою удару були обʼєкти портової, житлової, промислової та енергетичної інфраструктури області:
«В порту пошкоджено склади з добривом. Виникли пожежі – зайнялися 4 легкових автомобіля та вантажні вагони».
Компанія ДТЕК повідомляє, що російська армія вдарила по енергетичній інфраструктурі Одеси.
Командування: на фронті за добу відбулося 142 боєзіткнення, 37 – на Покровському напрямку
Українські Сили оборони «стійко відбивають спроби окупантів просуватися, розбивають плани та завдають ворогу значних втрат на різних ділянках фронту», повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України 13 лютого.
Загалом командування зафіксувало 142 бойових зіткнення протягом минулої доби.
Російська армія 13 разів намагалася прорвати українські оборонні рубежі на Південно-Слобожанському напрямку.
На Куп’янському напрямку відбулося одне боєзіткнення, на Лиманському армія РФ атакувала чотири рази.
ЗСУ зупинила шість російських спроб просунутися вперед на Слов’янському напрямку. 12 разів російські загарбники атакували на Костянтинівському напрямку – поблизу Костянтинівки, Плещіївки, Щербинівки, Іллінівки, Русиного Яру та Софіївки.
ISW: армія України контратакує в районі Гуляйполя, користуючись блокуванням Starlink для РФ
Українські війська здійснюють «локалізовані та опортуністичні контратаки» поблизу адміністративного кордону Дніпропетровської та Запорізької областей, ймовірно, користуючись блокуваннями терміналів Starlink та Телеграмом для російських військ. Про це йдеться в звіті Інституту дослідження війни від 12 лютого.
ISW згадує оприлюднені напередодні кадри з геолокацією, які свідчать про російські удари по статичних українських позиціях на схід від річки Гайчур, зокрема, на схід та на півдні Добропілля та на північ від Варварівки (обидва на північний захід від Гуляйполя).
Інститут припускає, що українські війська, ймовірно, контролювали ці позиції до 12 лютого та можуть використовувати локалізовані контратаки, щоб знову з’єднати їх між собою. Російські сили, ймовірно, обходили ці українські позиції під час місій з проникнення, щоб збільшити видимість російських здобутків у цьому районі.
Генштаб ЗСУ: російська армія втратила близько 800 військових за добу
Російські війська втратили загалом близько 1 250 950 людей особового складу протягом війни в Україні – такі оцінки Генерального штабу Збройних сил України на ранок 13 лютого.
За зведенням Генштабу, протягом попередньої доби армія РФ втратила приблизно 800 військових.
Також, додає штаб, напередодні російські війська втратили:
- 5 танків (загалом 11 667)
- 3 бойових броньованих машини (24 028)
- 41 артилерійську систему (37 254)
- 1 реактивну систему залпового вогню (1 642)
- 1 засіб протиповітряної оборони (1 300)
- 1 239 БПЛА оперативно-тактичного рівня (133 392)
- 16 крилатих ракет (4 286)
- 127 автомобілів і автоцистерн (78 268)
Напередодні головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що у січні загальні втрати РФ вбитими і тяжко пораненими склали понад 31,7 тисячі осіб, що, за його словами, перевищило обсяги поповнення особовим складом російської армії.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Тим часом, журналісти російського видання «Медіазона», російської служби ВВС і команда волонтерів на 23 січня цього року встановили за відкритими джерелами імена понад 165,6 тисячі російських військових, які загинули у війні від лютого 2022 року.
Як зазначають журналісти, список не є повним, оскільки інформація про загибель не всіх військовослужбовців стає публічно доступною.
ОВА: після ударів дронів у Одеському районі перебої з електропостачанням
У Одеському районі тривають перебої з постачанням електрики внаслідок ударів дронів, повідомив голова області Олег Кіпер на початку доби 13 лютого:
«На території Одеського району унаслідок атаки фіксуються значні перебої з електро-, тепло- та водопостачанням».
За словами Кіпера, фахівці оглядають пошкодження та оцінюють стан мереж, відновлювальні роботи вже розпочато.
За даними голови міської військової адміністрації Сергія Лисака, зафіксоване влучання в два багатоповерхових житлових будинки:
«Пошкоджено квартири на верхніх поверхах. На щастя, без людських жертв, подальшого загоряння та детонації».
Крім того, удари пошкодили об’єкти цивільної інфраструктури та автосервіс. Пожежі, які виникли на місцях, ліквідували.
Росія нібито готова воювати «вічно». А чи зможе?
«Хто справді вірить, що Росія програє в Україні? Це казка, повна ілюзія», – вважає прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер. Таку думку він висловив в інтерв’ю La Libre, пояснюючи, чому Бельгія не дає зелене світло на використання заморожених російських активів з депозитарію Euroclear для репараційної позики Україні.
Невідомо, це внутрішнє переконання чиновника чи ефект «сигналів» Москви про наслідки в разі конфіскації, які Бельгія і він сам відчуватимуть «вічно», про які у тому ж інтерв’ю розповів де Вевер. Але так чи інакше віра, впевненість чи щонайменше припущення стосовно непереможності Москви у війні проти України дуже поширені, і серед деяких високопосадовців країн-партнерів Києва теж.
Це не збіг обставин чи відображення об'єктивної реальності, а наслідок зусиль Кремля – західні аналітики називають це російською «теорією перемоги». Її мета: переконати, що Росія може воювати вічно, тому підтримувати Україну немає сенсу, пояснюють вони.
Але теорія і практика, як відомо, різні речі. Чи дійсно ресурси Росії настільки значні, що дозволять їй, якщо не перемогти на полі бою, то принаймні виснажити Україну і Захід – раніше, ніж це спіткає її саму та її союзників? Розбирались Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Читайте далі тут
Одеса перебуває під атакою дронів, є влучання в багатоповерхівку – МВА
Одеса ввечері 12 лютого перебуває під ударом російських безпілотників, повідомив голова міської військової адміністрації Сергій Лисак.
«Внаслідок атаки пошкоджено цивільну інфраструктуру та житловий фонд. Сталося влучання у багатоповерховий будинок: пошкоджено квартиру на верхніх поверхах, без подальшого загоряння. Також пошкоджено об'єкт рекреаційної інфраструктури, де сталося загоряння господарських споруд. В іншому районі міста внаслідок атаки виникла пожежа на території обʼєкта торгівлі», – йдеться в повідомленні.
Влада уточнює інформацію про постраждалих, повітряна тривога в приморському місті триває.
На фронті від початку доби відбулося 132 бої – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 12 лютого на фронті відбулося 132 бойові зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник завдав одного ракетного удару, застосувавши 22 ракети, 70 авіаційних ударів, скинув 201 керовану авіабомбу. Крім того, застосував 5418 дронів-камікадзе та здійснив 2476 обстрілів населених пунктів та позицій наших військ», – ідеться у зведенні станом на 22:00.
Майже половина боїв зафіксована на Покровському напрямку в Донецькій області та Гуляйпільському напрямку на Запоріжжі.
«На Покровському напрямку ворог здійснив 34 атаки. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Родинське, Новоолександрівка, Шевченко, Котлине, Покровськ, Молодецьке, Новопавлівка, Білицьке, Новопідгородне, Дачне, Іванівка та Удачне. Чотири штурми іще тривають.
На Гуляйпільському напрямку відбулося 24 атаки окупантів: у районі Гуляйполя та в бік Злагоди, Добропілля, Залізничного, Зеленого, Рибного. Також ворог завдавав авіаударів поблизу Гуляйпільського, Чарівного, Копаней, Голубкового, Данилівки, Зеленої Долини, Кам’янки, Воздвижівки, Барвінівки, Верхньої Терси», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському та Костянтинівському напрямках.
CAS терміново розгляне «справу Гераскевича»
Спортивний арбітражний суд (CAS) у швейцарській Лозанні розгляне справу про дискваліфікацію українського скелетоніста Владислава Гераскевича зі змагань на Олімпійських іграх за спеціальною процедурою швидкого оскарження рішень. Засідання суду розпочнеться о 10:00 за місцевим часом 13 лютого.
«Завтра зранку слухання в суді. Я в цей час буду тут (у Кортіні д’Ампеццо, місці проведення змагань – ред.) і перебуватиму офлайн», – розповів спортсмен на пресконференції в генеральному консульстві України в Мілані (пряму трансляцію вело «Суспільне», офіційний мовник Олімпіади в Україні).
Гераскевич вважає, що, виступаючи в «шоломі пам’яті», не порушував ніяких правил, і його дискваліфікація є незаконною.
Читайте також: МОК «заборонив власну репутацію»: Київ розкритикував дискваліфікацію Гераскевича
Раніше 12 лютого МОК повідомив про заборону українському скелетоністу Владиславу Гераскевичу виступати на Зимових Олімпійських іграх-2026. Комітет пояснив рішення відмовою Гераскевича «дотримуватися правил щодо вираження поглядів» через намір вдягнути шолом із портретами загиблих українських спортсменів.
10 лютого скелетоніст української олімпійської збірної Владислав Гераскевич повідомив, що Міжнародний олімпійський комітет заборонив йому використовувати шолом із фотографіями загиблих українських спортсменів.
Згодом у МОЗ заявили, що шолом порушує правила, хоча не уточнили, яким конкретно чином. Водночас комітет дозволив носіння чорної стрічки, щоб вшанувати пам’ять загиблих.
Українець, своєю чергою, відповів, що в організації не вистачить чорних пов’язок, аби вшанувати загиблих українських спортсменів. Також він зізнався, що розуміє можливість дискваліфікації, проте від ідеї виступати у «шоломі пам’яті» не планує відмовлятися.
У січні армія РФ втратила в Україні більше військових, ніж спромоглася мобілізувати – Bloomberg
У січні армія РФ втратила в Україні приблизно на дев’ять тисяч осіб більше, ніж спромоглася заповнити за допомогою новобранців, повідомляє агентство Bloomberg з посиланням на власні джерела, Інститут вивчення війни та проєкт «Критичні загрози» Американського інституту підприємництва.
За даними Bloomberg, кількість російських військовослужбовців, які загинули в бою, у грудні сягнула 35 тисяч, що приблизно вдвічі перевищило середньомісячний показник, розрахований НАТО у 2025 році. Але якщо в грудні рівень набору до армії ще відповідав втратам, то в січні вже виник явний дефіцит, зазначає агентство.
Сукупні втрати серед військовослужбовців Росії та України за майже чотири роки повномасштабної війни наближаються до двох мільйонів людей, повідомив раніше вашингтонський Центр стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS). За даними аналітиків, вбитими, пораненими або зниклими безвісти є 1,8 мільйона людей. З них 1,2 мільйона – з боку Росії та 600 тисяч – з боку України.
«Ці цифри неймовірні. Жодна з провідних країн світу не зазнавала таких втрат у жодній з війн після Другої світової війни», – наголосили в CSIS.
За оцінками центру, у війні проти України російська армія втратила у 17 разів більше солдатів, ніж СРСР в Афганістані, та в 11 разів більше, ніж під час обох чеченських воєн.
«Ми почули анонсів на майже 38 мільярдів доларів» – Федоров за підсумками «Рамштайну»
Партнери України оголосили про плани надання військової допомоги на загальну суму майже 38 мільярдів доларів у 2026 році, повідомив 12 лютого за результатами засідання Контактної групи з оборони України (формат «Рамштайн») очільник українського військового відомства Михайло Федоров.
«Це велика частина цих анонсів, які сьогодні були нові. Вони йдуть якраз на систему протиповітряної оборони, на дрони, на розвиток дронових штурмових підрозділів, на «діп страйк» (удари вглиб території противника – ред.), на дрони-перехоплювачі. Тобто якість і структура допомоги змінюється на очах», – сказав міністр оборони України.
Федоров наголосив, що партнери України в разі підтримки конкретних пропозицій (приміром, артилерії з лазерним наведенням), «отримають досвід безцінний». «Ви зможете трансформувати воєнні доктрини ваших країн», – додав український міністр.
Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі заявив, що його країна «надає найбільший за всю історію обсяг нової військової підтримки Україні». «На цьому засіданні я оголосив про новий пакет термінової підтримки у сфері протиповітряної оборони на суму пів мільярда фунтів стерлінгів – це головний пріоритет президента Зеленського», – відзначив британський міністр.
Німеччина допомагає в реалізації проєкту «міського купола», розповів міністр оборони Борис Пісторіус.
«Ідеться про посилення протиповітряної оборони над українськими мегаполісами, що перебувають під загрозою. Протиповітряна оборона є одним із головних напрямів нашої підтримки. Німеччина передала Україні п’ять із 12 своїх систем Patriot – більш як третину. Ми системно постачаємо системи IRIS-T, керовані ракети та боєприпаси різних типів», – сказав Пісторіус.
Також Німеччина допомагає в розвитку «підрозділів для постійного зриву російських атак на передовій за допомогою найсучасніших безпілотних систем», вказав міністр оборони, додавши, що «загалом на підтримку України у 2026 році ми передбачили 11,5 мільярда євро».
На засіданні йшлося про надання ракет-перехоплювачів PAC-3 для комплексів Patriot (саме такі дозволяють протидіяти російській балістиці). Борис Пісторіус оголосив, що «спонтанно запропонував, що Німеччина передасть Україні ще п’ять ракет-перехоплювачів PAC-3, якщо інші країни-партнери нададуть загалом 30 (таких) ракет».
У Брюсселі 12 лютого проходило засідання Контактної групи з питань оборони України («Рамштайн»). Президент України Володимир Зеленський, розповідаючи у вечірньому відеозверненні про черговий комбінований російський удар по українській енергетиці, сказав, що завдання міністра оборони на «Рамштайні» – «прискорення з пакетами для нашої ППО».
У ЦВК пояснили, чи можливо провести вибори та референдум в один день
У Центральній виборчій комісії заявили, що за чинним законодавством провести в Україні вибори та референдум в один день неможливо. Про це в ефірі Радіо Свобода заявив заступник голови ЦВК Сергій Дубовик.
Він уточнив, що для цього потрібно змінювати виборчий кодекс та закон «Про всеукраїнський референдум», проте у Центральній виборчій комісії наразі робота в цьому напрямку не проводиться. На запитання, чи можливе проведення референдуму під час дії воєнного стану, Сергій Дубовик відповів, що на сьогодні законодавство це виключає.
«Оскільки щодо референдумних процесів вказівок безпосередніх в Конституції немає, то теоретично можливо все. Але чи можливо це з додержанням міжнародних стандартів, в першу чергу стандартів Ради Європи, які є для нас базовими, – навряд чи», – пояснив Дубовик в ефірі програми «Свобода Live».
Щодо можливого винесення на всеукраїнський референдум питання мирної угоди, то заступник голови ЦВК наголосив, що «теоретично, за народною ініціативою» законопроєкт про ратифікацію мирної угоди може бути винесений на всеукраїнський референдум, але це довготривала процедура, тому він вважає це малоймовірним.
«На жаль, в діючому форматі закон України «Про всеукраїнський референдум» не передбачає ані формату консультативного референдуму як такого, який ініціюється вищими органами державної влади, […] ані національного опитування», – зазначив Дубовик.
Він додав, що пропозицій від народних депутатів чи інших органів державної влади щодо проведення такого референдуму немає.
У Верховній Раді створили робочу групу для підготовки законопроєкту про вибори під час воєнного стану, її очолює його перший заступник Олександр Корнієнко. Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук заявив, що робоча група напрацьовуватиме всі нюанси застосування Виборчого кодексу, які пов’язані з війною, зокрема: питання голосування військовослужбовців та їхнього права обиратися; голосування українців, які наразі перебувають за межами України, проведення виборів на тимчасово окупованих територіях країни, а також питання присутності на виборах іноземних спостерігачів.
Стефанчук заявив, що закон про вибори під час воєнного стану буде використаний одноразово.
На початку грудня в інтерв’ю виданню Politico президент США Дональд Трамп, який виступає з ініціативою мирного врегулювання війни між РФ і Україною, вкотре заявив, що в Україні слід провести президентські вибори, яких «давно не було». На його думку, влада України «використовує війну, щоб не мати виборів».
Після цього президент Володимир Зеленський заявив, що він готовий до виборів, і закликав США допомогти гарантувати безпеку для проведення виборів.
11 лютого видання Financial Times із посиланням на українських та європейських посадовців повідомило, що Володимир Зеленський нібито планує 24 лютого оголосити про президентські вибори та референдум щодо мирної угоди. За даними видання, Вашингтон хоче, щоб голосування відбулося до 15 травня, інакше Україна може «втратити запропоновані гарантії безпеки».
Згодом Зеленський заперечив повідомлення Financial Times, знову повторивши про готовність до виборів, але потрібне припинення вогню.
Під час дії воєнного стану, який був оголошений в Україні 24 лютого 2022 року, проведення виборів заборонене.
Зеленському вигідно провести вибори зараз?
Ставка на вибори в один тур та без скасування воєнного стану, про такий сценарій влади пише видання «Дзеркало тижня».
Тим часом парламентська робоча група продовжила обговорювати нюанси можливих виборів.
За даними журналістів «РБК-Україна», йдеться про виборчий процес саме у період воєнного стану, а не після його скасування.
Напередодні британське видання Financial Times написало, що Україна вже почала планувати вибори і референдум, а США нібито тиснуть, що голосування мають відбутися до середини травня.
Президент України Володимир Зеленський спростував, що найближчим часом оголосить про це.
Але медіа цитують джерела з витоками даних про виборчі процеси із чіткими дедлайнами.
- Який план влади?
- Чому насправді заговорили про вибори?
- Зеленському вигідно провести вибори зараз?
- Як діятиме Центральна виборча комісія?
- Що робитимуть з воєнним станом?
- Яка технологія влади і які ставки?
- Що робитимуть конкуренти?
Обговорюємо усі сценарії у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Дискваліфікація Владислава Гераскевича за «шолом пам’яті» на честь спортсменів, які загинули через війну
Українського скелетоніста Владислава Гераскевича дискваліфікували за кілька годин до початку змагань на зимових Олімпійських іграх 2026 року після того, як він відмовився зняти шолом на честь спортсменів, які загинули через війну Росії проти України. Раніше організатори заборонили йому одягати цей шолом, на якому зображені портрети понад 20 загиблих українських спортсменів.
Норвегія оголосила про купівлю «великої кількості» французьких керованих авіабомб для України
Норвегія оголосила про купівлю «великої кількості» французьких керованих авіабомб у рамках двосторонньої угоди про військову підтримку України.
«Україна переживає вже четверту зиму після вторгнення. Країна стикається з величезними військовими, цивільними та гуманітарними потребами внаслідок російських атак. Нова угода між Норвегією та Францією дозволяє нам співпрацювати у наданні можливостей, необхідних Україні», – заявив прем’єр-міністр Йонас Гар Стере.
Як перший крок, Норвегія вносить близько 4,2 мільярда норвезьких крон, а Франція гарантує позику у розмірі близько 3 мільярдів норвезьких крон.
Угода включає купівлю «великої кількості зброї класу «повітря-земля» та можливостей, що забезпечують спостереження та аналіз, повідомило міністерство.
«Зброя класу «повітря-земля» – це гнучкі планувальні бомби, що запускаються з бойових літаків, які зараз експлуатує Україна. Україна вже має позитивний досвід роботи з цією зброєю. Тепер ми гарантуємо, що Україна отримає зброю, яку вона просила», – зазначив міністр оборони Торе Сандвік.
Точний тип зброї не розголошується. Але AFP пише, що опис відповідає бомбі AASM Hammer з додатковим керованим двигуном, виготовленій французькою компанією Safran і вже широко використовується Україною.
У Брюсселі 12 лютого проходило засідання Контактної групи з питань оборони України («Рамштайн»).
МОК дозволив Гераскевичу залишитися на Олімпіаді, попри заборону брати участь у змаганнях
Міжнародний олімпійський комітет дозволив українському скелетоністу Владиславу Гераскевичу залишитися на Олімпіаді, попри заборону брати участь у змаганнях.
«Ніхто, особливо я, не заперечує цього послання. Це потужне послання. Це послання пам’яті. Справа не в посланні; справа буквально в правилах та положеннях. У цьому випадку – ігрове поле – ми повинні мати змогу підтримувати безпечне середовище для всіх. І, на жаль, це просто означає, що жодні послання не дозволені», – заявила президентка МОК Кірсті Ковентрі.
Як повідомляє пресслужба комітету, у винятковому випадку Ковентрі попросила голову Дисциплінарної комісії МОК переглянути питання про позбавлення Владислава Гераскевича акредитації на Ігри 2026 року в Мілані, очільник комісії погодився на прохання – це означає, що Гераскевич може продовжувати бути на Зимових Олімпійських іграх 2026 року в Мілані в Кортіні, незважаючи на те, що не зможе змагатися.
Раніше 12 лютого МОК повідомив про заборону українському скелетоністу Владиславу Гераскевичу виступати на Зимових Олімпійських іграх-2026. Комітет пояснив рішення відмовою Гераскевича «дотримуватися правил щодо вираження поглядів» через намір вдягнути шолом із портретами загиблих українських спортсменів.
10 лютого скелетоніст української олімпійської збірної Владислав Гераскевич повідомив, що Міжнародний олімпійський комітет заборонив йому використовувати шолом із фотографіями загиблих українських спортсменів.
Згодом у МОЗ заявили, що шолом порушує правила, хоча не уточнили, яким конкретно чином. Водночас комітет дозволив носіння чорної стрічки, щоб вшанувати пам’ять загиблих.
Українець, своєю чергою, відповів, що в організації не вистачить чорних пов’язок, аби вшанувати загиблих українських спортсменів. Також він зізнався, що розуміє можливість дискваліфікації, проте від ідеї виступати у «шоломі пам’яті» не планує відмовлятися.
Сили РФ другий день поспіль атакують Херсонську ТЕЦ – «Нафтогаз»
Херсонська ТЕЦ знову перебуває під російськими обстрілами другу добу поспіль, повідомив голова правління «Нафтогаз» Сергій Корецький.
«Другий день поспіль росіяни завдають ударів по Херсонській ТЕЦ. Станцію атакують дронами різних типів. Є чергові пошкодження. Через постійну загрозу повторних атак наразі неможливо повноцінно оцінити масштаби руйнувань», – написав він у телеграмі.
У «Нафтогазі» заявляють, що разом із місцевою владою та урядом роблять «все можливе, щоб забезпечити людей теплом в нинішніх умовах».
Президент України Володимир Зеленський 9 лютого заявив, що на Херсонщині шість населених пунктів перебувають у «важких енергетичних умовах» через постійні удари безпілотників і надзвичайно складні обставини для відновлення.
На початку грудня 2025 року після чергової російської атаки «Нафтогаз» повідомляв, що масований обстріл «практично знищив» Херсонську теплоелектроцентраль. Від початку лютого армія РФ кілька днів атакувала Херсонську ТЕЦ.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
Реєстрація «Старлінків» для РФ – СБУ нагадала про довічне ув’язнення за державну зраду
Служба безпеки України 12 лютого попередила українців про небезпеку вербування для незаконної реєстрації систем Starlink.
«Окупанти намагаються відновити цей канал зв’язку в будь-який спосіб. Зокрема, пропонують українським громадянам за гроші зареєструвати у ЦНАПах термінали, якими користуються росіяни. Ворог діє як напряму – розміщує оголошення з відповідними запитами на реєстрацію в інтернеті, так і вдається до маніпуляцій. У тому числі видає себе за українських військових, які нібито «придбали Starlink за власні кошти й наразі не можуть його зареєструвати», тому звертаються «по допомогу» до українських громадян», – ідеться в повідомленні.
Служба безпеки України закликала громадян не піддаватися на провокації та нагадала, що «зазначена співпраця з окупантами» кваліфікується Кримінальним кодексом України як державна зрада в умовах воєнного стану (ч. 2 ст. 111) і передбачає довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.
У січні український експерт з безпілотної авіації Павло Кащук раніше повідомив, що Росія почала серійно інтегрувати термінали супутникового зв’язку Starlink у свої ударні дрони «Шахед», «Гербера», «БМ35» і «Молния». Також це підтвердив і Федоров на заході «Армія дронів – 2025».
Міністр оборони Михайло Федоров уточнив, що Міністерство оборони співпрацює з американською компанією SpaceX через використання зв’язку Starlink для роботи російських дронів і «уже вирішує проблему».
1 лютого генеральний директор SpaceX Ілон Маск заявив, що заходи, вжиті його компанією для припинення несанкціонованого використання Starlink Росією, схоже, «дали результат».
Згодом про те, що в російської армії на фронті припинив працювати «Старлінк» повідомили російські так звані військкори. Вони писали про великий збій супутникового інтернету після домовленості України і SpaceX про блокування незареєстрованих терміналів. Крім цього, припинив працювати супутниковий інтернет в окупованих містах, де ним користувалися через відсутність зв’язку, повідомляв проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії.