Повітряні сили: ЗСУ збили одну з 11 балістичних ракет, є влучання «Іскандерів» та БпЛА на 14 локаціях
Протиповітряна оборона знешкодила балістичну ракету та 149 БпЛА, якими вночі Росія атакувала Україну, повідомляє у телеграмі пресслужба Повітряних сил ЗСУ.
Українськ військові зафіксували влучання 8 балістичних ракет та 14 ударних БпЛА на 14 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 10 локаціях. Дві російські балістичні ракети не досягли цілей.
За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 5 травня (з 18:00 4 травня) війська РФ атакували 11 балістичними ракетами «Іскандер-М» із Ростовської, Воронезької та Брянської областей РФ, а також 164 ударними БпЛА різних типів.
Раніше на тлі американсько-ізраїльська війни проти Ірану президент України Володимир Зеленський висловив стурбованість тим, що ситуація на Близькому Сході може ще більше підірвати підтримку США України. Зокрема, його турбують ракети Patriot, необхідні для перехоплення російських балістичних ракет, оскільки Україні досі бракує ефективної альтернативи.
«Нафтогаз»: на Полтавщині та Харківщині атаки РФ зазнали газовидобувні підприємства
Російські війська у ніч з 4 на 5 травня масовано БпЛА та балістикою атакували газовидобувні підприємства на Полтавщині та Харківщині, повідомив голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький.
За його словами, є значні руйнування та втрати видобутку.
«Найболючіше – є втрати серед колег. Загинули троє працівників «Групи Нафтогаз» та двоє рятувальників ДСНС, ще 37 людей отримали поранення», – написав він у фейсбуці.
Російські війська вночі атакували Полтавщину ракетами та ударними БпЛА, загинули чотири людини, ще 31 – зазнала травм різного ступеня тяжкості,
Голова обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич повідомив, що на Полтавщині через атаку РФ загинули чотири людини, ще 31 – зазнала травм різного ступеня тяжкості. За його даними, пошкоджене промислове підприємство – без газопостачання залишилися 3480 абонентів.
Попередньої доби російські військові атакували п’ять об’єктів групи «Нафтогаз» у Сумській і Харківській областях, були пошкодження обладнання, виникли пожежі.
1 травня голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький повідомив, що від початку року Росія 96 разів атакувала обʼєкти «Нафтогазу». За його словами, сили РФ за час опалювального сезону атакували всі напрями роботи «Нафтогазу» – від видобутку і транспортування газу й нафти до теплоенергетики й автозаправних комплексів.
«Укрзалізниця» заявила про атаки РФ на її інфраструктуру у трьох областях
Російські війська атакували залізничну інфраструктуру у трьох областях України, повідомляє у телеграмі «Укрзалізниця».
За повідомленням, сьогодні близько 07:30 російський БпЛА атакував та знищив вагон на Харківщині.
«Люди в безпеці. Спрацював моніторинговий центр, завдяки чому провідниця вчасно перейшли в мобільне укриття. Локомотивна бригада також була убезпечена. Попередньо – без постраждалих», – йдеться у повідомленні.
На Полтавщині, за даними «Укрзалізниці», безпілотник влучив між коліями поруч із тепловозом – без постраждалих, але був пошкоджений вагон, внаслідок вибуху сталося займання.
Ще одна російська атака БпЛА була по станції на Дніпропетровщині – пошкоджений електровоз, який перебував на колії, додають у компанії.
Генштаб ЗСУ: на фронті за минулу добу було майже 150 боїв, найбільше – на Гуляйпільському напрямку
На фронті протягом минулої доби відбулося 149 бойових зіткнень, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, вчора противник завдав ракетного удару, застосувавши одну ракету, здійснив 75 авіаційних ударів, скинув 273 керовані авіабомби. Крім того, застосував 9649 дронів-камікадзе та здійснив 3572 обстріли населених пунктів і позицій українських військ. Зокрема, авіаударів зазнали низка населених пунктів Сумської та Запорізької областей.
Хоча протягом останніх тижнів найбільше атак РФ фіксували на Покровському напрямку, минулої доби найбільше боєзіткнень відбулося на Гуляйпільському напрямку. На цій ділянці фронті зафіксували 29 російських атак у районах населених пунктів Варварівка, Добропілля, Залізничне, Гірке, Староукраїнка, Оленокостянтинівка, Яблукове, Святопетрівка, Чарівне, Верхня Терса та Воздвижівська.
На Покровському напрямку українські захисники зупинили 24 російських штурмів.
На Костянтинівському напрямку противник здійснив 16 атак поблизу Костянтинівки, Торецького, Іллінівки, Плещіївки та Степанівки.
Бойові дії також продовжуються на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському та Придніпровському напрямках.
На Оріхівському напрямку противник намагався просунутися в районі населеного пункту Щербаки.
ОВА: на Полтавщині через атаку РФ ракетами та БпЛА загинули чотири людини, понад 30 – поранені
Російські війська вночі атакували Полтавщину ракетами та ударними БпЛА, загинули чотири людини, ще 31 – зазнала травм різного ступеня тяжкості, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич.
За його даними, є прямі влучання та падіння уламків на двох локаціях у Полтавському районі.
Унаслідок атаки пошкоджене промислове підприємство – без газопостачання залишилися 3480 абонентів, також пошкоджено залізничну інфраструктуру, додав Дяківнич.
У Росії заявили про атаку дронів – ймовірно, пошкоджені Кірішський НПЗ і завод «ВНИИР-Прогресс»
Губернатор Ленінградської області РФ Олександр Дрозденко заявив про збиття над областю 18 безпілотників.
Він повідомив про пожежу у промзоні у Кірішах. Там розташований один із найбільших у РФ нафтопереробних заводів, який вже зазнавав українських ударів.
ASTRA пише, що моніторингова система NASA Firms фіксує пожежі на НПЗ «Киришинефтеоргсинтез» у Ленінградській області після нічних атак.
У ніч проти 5 травня жителі російського регіону Чувашія повідомляли про звуки вибухів.
Голова регіону Олег Ніколаєв як про атаку, так і її наслідки не повідомляє.
Телеграм-канал ASTRA проаналізував кадри очевидців з місця та дійшов висновку, що атаки зазнав завод «ВНИИР-Прогресс» у Чебоксарах.
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати РФ у війні
Росія від початку повномасштабного вторгнення втратила 1 336 120 військових, за останню добу – близько 970, такі дані вранці 5 травня Генеральний штаб Збройних сил України.
Крім того, за даними штабу, сили РФ втратили таку військову техніку:
- 11 917 танків (+3 за добу)
- 24 510 бойових броньованих машин (+3)
- 41 386 артилерійських систем (+80)
- 1 770 реактивних системи залпового вогню (+3)
- 1 361 засобів протиповітряної оборони (+4)
- 435 літаків
- 352 гелікоптери
- 1320 наземних робототехнічних комплексів (+3)
- 27 4030 безпілотники оперативно–тактичного рівня (+1968)
- 4 584 крилатих ракет
- 33 кораблі й катери
- 2 підводних човни
- 94030 автомобілів й автоцистерн (+206)
- 4 170 одиниць спеціальної техніки(+2).
Харків та Запоріжжя вночі зазнали російської атаки – влада
Харків вночі зазнав російської атаки – є пошкодження, люди не постраждали, повідомив у телеграмі міський голова Ігор Терехов.
За його даними, було влучання російської ракети по відкритій території в Основʼянському районі міста – пошкоджені дах та вікна багатоквартирного житлового будинку.
Ще одне влучання ракети сталося біля будівлі складу також в Основʼянському районі – пошкоджені складське приміщення та автомобілі, додав Терехов.
У Запоріжжі через російську атаку виникла пожежа у нежитловій будівлі, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
Він зазначив, що через атаку поранена жінка, їй надається необхідна допомога.
«Якісний ривок українських БПЛА». Регіони Росії – під ударами українських дипстрайків
У квітні українські безпілотники вперше долетіли до Єкатеринбурга та Челябінської області Росії – за понад 1600 кілометрів від кордону з Україною.
У Єкатеринбурзі дрон, за припущенням телеграм-каналу Astra, цілив у військовий завод «Вектор», що спеціалізується на військовій апаратурі зв’язку, але не долетів три кілометри й влучив у житловий будинок.
Це приголомшило російських провоєнних блогерів, які вже чотири роки вважають, що Росія недостатньо мобілізована.
«Нова реальність – «Люті» долітають до Уралу. Поки що це проба пера, поки що це не масований наліт. Але з урахуванням «спільних» виробництв БПЛА в Європі – це питання часу… Пам'ятаю, років зо три тому на одній із зустрічей з одним дуже високим начальником один воєнкор сказав, що нам би варто тероборону створювати в усіх регіонах… І натаскувати їх на боротьбу з дронами.
З одного боку, отримуємо сякий-такий резерв, який вміє заправити стрічку в кулемет. З іншого боку, країна відчуває причетність до «СВО». Тоді на нього подивилися з посмішкою лікаря-психотерапевта. Сьогодні у нас є закон про резервістів, яких можна на добровільній основі залучати для оборони критично важливих об’єктів. Пора», – написав Z-воєнкор Олександр Коц.
Дипстрайки. Загальна картина
Українські дипстрайки по території Росії стали одним із головних тем війни останніх місяців, хоча Україна активно застосовувала їх і раніше, поступово нарощуючи кількість щомісяця запущених дронів.
В останні місяці Україна завдавала потужних системних ударів по об’єктах нафтопереробки та експорту Росії, завадивши їй повною мірою скористатися зростанням світових цін на нафту та тимчасовим пом’якшенням санкцій проти її нафтопостачання.
За підрахунками Bloomberg, у квітні Україна завдала щонайменше 21 удару по російській нафтовій інфраструктурі, що призвело до зниження обсягів переробки нафти в Росії до багаторічного мінімуму.
Далі читайте ТУТ
ОВА: у Броварах на Київщині через атаку РФ постраждали дві людини
У Броварах на Київщині внаслідок атаки російського дрона постраждали 34-річна жінка та чоловік 37 років, повідомив голова обласної військової адміністрації Микола Калашник.
За його словами, жінка зазнала поранення руки уламками скла, у чоловіка – різана рана пʼяти.
Постраждалі госпіталізації до лікарні не потребують.
Як повідомили в ОВА, пошкоджене скління квартири, фасад багатоповерхового будинку та автомобіль.
У ДСНС додали, що також унаслідок обстрілу виникла пожежа на промисловому об’єкті у Вишгородському районі – травмована одна людина.
Зеленський оголосив режим тиші у війні з РФ з півночі 6 травня
Президент України Володимир Зеленський оголосив увечері 4 травня, що українська сторона оголошує у війні з Росією «режим тиші, починаючи з 00:00 у ніч із 5 на 6 травня».
«За час, що є до цього моменту, реалістично забезпечити настання тиші. Будемо діяти дзеркально, починаючи зі вказаного моменту. Настав час російським керманичам робити реальні кроки для завершення їхньої війни, якщо вже російське міністерство оборони вважає, що не проведе парад у Москві без доброї волі України», – написав глава держави в соцмережах.
Зеленський наголосив, що «на сьогодні не було жодного офіційного звернення до України щодо модальності припинення бойових дій, про яке заявляється в російських соціальних мережах».
Раніше 4 травня у військовому відомстві РФ оголосили про одноосібне рішення російського лідера Володимира Путіна оголосити перемир’я 8 і 9 травня. «Розраховуємо, що українська сторона наслідуватиме цей приклад», – указали в Міноборони Росії, хоча ніяких формальних домовленостей про припинення вогню Москва Києву не пропонувала.
Міністерство оборони Росії також виступило з погрозами завдати «масований ракетний удар по центру Києва», який воно називає відповіддю на ймовірні зусилля «київського режиму… з метою зриву святкування 81-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні».
Російська влада раніше заявила, що на День перемоги 9 травня оголосить перемир’я, причому незалежно від дій України. Зеленський підкреслив, що виступає за припинення вогню, але не на кілька годин, лише щоб дати провести парад у Москві.
Міноборони Росії заявило, що парад відбудеться, але у скороченому вигляді, без військової техніки.
Вночі проти 4 травня в Москві влада заявила про атаку дронів. Стало відомо, що один дрон подолав усі «кільця ППО» і влучив у багатоповерховий будинок на Мосфільмівській вулиці в Москві за шість кілометрів від Кремля. Українська сторона поки що не підтверджувала цю атаку. Попередньої ночі, 3 травня, безпілотники атакували кілька регіонів Росії, зокрема Московську та Ленінградську області.
У Москві на тлі підготовки до параду жителів попереджають про обмеження роботи зв’язку найближчими днями.
Через загострення ситуації на Близькому Сході тристоронні переговори України, США і Росії, які тривали протягом січня і лютого, були відкладені на невизначений час. При цьому президент України заявляв, що не вважає, що ці переговори зайшли у глухий кут.
В американському Інституті вивчення війни (ISW) раніше заявляли, що реалії поля бою на кінець березня 2026 року демонструють, що «значні російські здобутки на фронті, не кажучи вже про повну перемогу, не є неминучими».
Аналітики ISW також припускають, що начальник Генерального штабу Росії Валерій Герасимов, ймовірно, намагається приховати невтішну відсутність прогресу Росії у її весняно-літньому наступі 2026 року.
Як заявив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, Росія зазнає значних втрат, але не відмовляється від планів щодо продовження наступальних дій.
Фіцо оголосив, що до Москви 9 травня поїде, але на параді з Путіним не буде
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо оголосив, що відвідає Москву 9 травня і матиме там зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним, але військового параду немає в його порядку денному. Про це очільник Словаччини повідомив на полях саміту Європейського політичного співтовариства, передає словацьке видання SME.
У Кремлі раніше вказували, що очікують на Фіцо серед іноземних гостей параду 9 травня.
За словами самого прем’єра, програма візиту обмежиться покладанням квітів до пам’ятника Невідомому солдату та короткою зустріччю з Путіним.
«Я покладу квіти на могилу невідомого солдата Червоної армії, щоб подякувати за звільнення від імені словаків, і в мене запланована коротка зустріч із президентом Путіним. Це все. Я не піду ні на який військовий парад», – заявив Фіцо.
Президент України Володимир Зеленський зустрівся з премʼєр-міністром Словаччини Робертом Фіцо в Єревані на саміті Європейської політичної спільноти 4 травня. За словами Зеленського, Україна відкрита до конструктивного діалогу зі Словаччиною і зацікавлена в розвитку сильних відносин.
Фіцо, який підтримує дружні стосунки з Кремлем, мав напружені стосунки з Києвом. Зокрема, Словаччина та Угорщина звинувачували Київ у затягуванні ремонту трубопроводу «Дружби» після зупинки прокачування нафти в січні через атаку РФ. Ці європейські країни блокували допомогу ЄС Україні.
Словаччина та Угорщина далі залежать від російської нафти та газу і намагаються зберегти їхнє постачання, попри зусилля ЄС щодо припинення імпорту російських енергоносіїв після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.
РФ обіцяє «масований ракетний удар по центру Києва» в разі зриву параду в Москві
Міністерство оборони Росії ввечері 4 травня виступило з погрозами завдати «масований ракетний удар по центру Києва», який воно називає відповіддю на ймовірні зусилля «київського режиму… з метою зриву святкування 81-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні».
Також у військовому відомстві РФ оголосили про одноосібне рішення російського лідера Володимира Путіна оголосити перемир’я 8 і 9 травня. «Розраховуємо, що українська сторона наслідуватиме цей приклад», – указали в Міноборони Росії, хоча ніяких формальних домовленостей про припинення вогню Москва Києву не пропонувала.
Раніше 4 травня на відкритті саміту Європейської політичної спільноти в Єревані президент України Володимир Зеленський прокоментував зміну формату параду на 9 травня у Москві, заявивши, що там бояться, що українські безпілотники можуть пролетіти на цьому параді.
«Росія оголосила парад 9 травня в Москві, але на цьому параді не буде військового обладнання. Якщо так дійсно станеться, це буде вперше за багато-багато років, коли вони не можуть собі дозволити присутність озброєння на параді й бояться, що дрони можуть пролетіти над Красною площею. Це показово. Це показує, що вони (РФ – ред.) вже не сильні, як раніше. Тому треба продовжувати санкційний тиск на них», – сказав Зеленський.
Російська влада раніше заявила, що на День перемоги 9 травня оголосить перемир’я, причому незалежно від дій України. Зеленський підкреслив, що виступає за припинення вогню, але не на кілька годин, лише щоб дати провести парад у Москві.
Міноборони Росії заявило, що парад відбудеться, але у скороченому вигляді, без військової техніки.
Вночі проти 4 травня в Москві влада заявила про атаку дронів. Стало відомо, що один дрон подолав усі «кільця ППО» і влучив у багатоповерховий будинок на Мосфільмівській вулиці в Москві за шість кілометрів від Кремля. Українська сторона поки що не підтверджувала цю атаку. Попередньої ночі, 3 травня, безпілотники атакували кілька регіонів Росії, зокрема Московську та Ленінградську області.
У Москві на тлі підготовки до параду жителів попереджають про обмеження роботи зв’язку найближчими днями.
Через загострення ситуації на Близькому Сході тристоронні переговори України, США і Росії, які тривали протягом січня і лютого, були відкладені на невизначений час. При цьому президент України заявляв, що не вважає, що ці переговори зайшли у глухий кут.
В американському Інституті вивчення війни (ISW) раніше заявляли, що реалії поля бою на кінець березня 2026 року демонструють, що «значні російські здобутки на фронті, не кажучи вже про повну перемогу, не є неминучими».
Аналітики ISW також припускають, що начальник Генерального штабу Росії Валерій Герасимов, ймовірно, намагається приховати невтішну відсутність прогресу Росії у її весняно-літньому наступі 2026 року.
Як заявив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, Росія зазнає значних втрат, але не відмовляється від планів щодо продовження наступальних дій.
Удень 4 травня Україну атакували 88 дронів і балістична ракета, є влучання – Повітряні сили ЗСУ
Удень 4 травня, з 08:30 до 18:30, російські військові атакували територію України балістичною ракетою «Іскандер-М» і 88 ударними БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас», а також дронами-імітаторами типу «Пародія».
«За попередніми даними, станом на 18:30 протиповітряною обороною збито або подавлено 70 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас», дронів-імітаторів типу «Пародія» на сході, півночі та півдні країни. Зафіксовано влучання балістичної ракети та 14 ударних БпЛА», – інформують українські військові і додають, що «атака триває, в повітряному просторі декілька ворожих БпЛА».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Сотні перуанців обманом відправили на війну проти України? У Перу триває розслідування
Прокуратура Перу – держави в Південній Америці – розпочала попереднє розслідування після звернень родичів громадян країни, яких, як стверджується, обманом відправили на війну проти України у складі російської армії. На це звернула увагу «Медуза». Про це оголосили 1 травня після того, як перуанські ЗМІ опублікували повідомлення про сотні громадян, які, ймовірно, опинилися на фронті, зауважує Російська служба Радіо Свобода.
У матеріалі «Медузи», присвяченому вербуванню перуанців, із посиланням на адвоката йдеться про те, що вже подано 135 заяв про зникнення людей, і що є інформація про ще 250 можливих подібних випадків. Інший адвокат повідомив, що загалом із Перу до Росії з жовтня 2025 року виїхали близько 600 осіб.
За словами адвоката Персі Салінаса, на війні в Україні загинули щонайменше 13 громадян Перу. Як випливає зі слів адвокатів і родичів перуанців, тих заманювали до Росії, обіцяючи роботу, зокрема й у силових структурах, але далеко від лінії фронту (наприклад, під час охорони посольств чи військових баз або у сфері армійського харчування). Деяких перуанців кликали також працювати таксистами, кухарями чи інженерами, обіцяючи високу зарплату і «вітальний бонус» у розмірі 20 тисяч доларів, який перуанці в результаті не отримували. Рекрутуванням, за словами одного з юристів, займалася організація, зареєстрована в Колумбії.
Як пишуть перуанські ЗМІ, перед від’їздом перуанцям давали підписати певні документи російською мовою, а після прибуття до Росії у них відбирали документи, відправляли на нетривале військове навчання і потім на фронт. ЗМІ розповіли про низку яскравих випадків – зокрема, про групу з 13 перуанців, які перебувають в окопі під постійним вогнем безпілотників і просять про евакуацію, або про десятьох перуанців, які сховалися в посольстві своєї країни в Москві.
1 травня правозахисний проєкт «Идите лесом», що допомагає людям уникнути відправлення на війну, розповів про групу перуанців, які, за відомостями джерел у Перу, перебували в Липецьку і яких готували до відправлення на фронт найближчим часом. За деякими повідомленнями, групу вже відправили на фронт у Луганську область України.
29 квітня біля будівлі МЗС Перу в Лімі відбулася демонстрація родичів завербованих, які просили владу повернути їхніх рідних. МЗС Перу заявило, що викликало для розмови про ситуацію повіреного у справах Росії в Перу. 30 квітня родичі провели акцію протесту біля будівлі російського посольства в Лімі.
У заяві посольства, опублікованій 30 квітня, не ставиться під сумнів, що деякі громадяни Перу беруть участь у війні в Україні. При цьому стверджується, що вони добровільно підписали контракт на службу в армії і що в Росії «глибоко поважають рішення іноземних громадян брати участь у захисті свого суверенітету та безпеки». Посольство заявило, що готове надати інформацію про громадян Перу в Росії у разі отримання запиту.
Раніше повідомлялося про вербування до російської армії – часто під виглядом укладення контрактів на роботу, не пов'язану з армією – громадян таких країн, як Шрі-Ланка, Індія, Кенія, ПАР, Куба, Непал. У низці випадків влада цих країн досягала з російською стороною угоди про демобілізацію їхніх громадян.
У російському Воронежі скасували парад 9 травня
Парад на 9 травня скасували у російському обласному центрі Воронежі через «терористичну загрозу в тилу», повідомив губернатор Воронезької області Олександр Гусєв у своєму телеграм-каналі.
За його словами, в кожному муніципалітеті області відбудуться меморіальні заходи. Крім того, він закликав жителів брати участь в онлайн-акції «Безсмертний полк».
Уранці 4 травня Гусєв звітував про 12 збитих безпілотників над Воронезькою областю. У регіоні регулярно оголошують небезпеку через атаки БпЛА.
У кількох прикордонних регіонах Росії скасували паради 9 травня, зазначає проєкт Радіо Свобода Сєвєр.Реалії. Від проведення парадів відмовилися також у Чувашії та Саратовській області. У Ленінградській області, яка у 2026 році неодноразово зазнавала атак безпілотників, проведуть ходу «Безсмертного полку».
У Москві парад 9 травня відбудеться без військової техніки – вперше із 2007 року. У місті вимкнуть мобільний інтернет.
Зеленський і Богдан: помста чи піклування про нацбезпеку?
Президент України Володимир Зеленський запровадив санкції проти свого колишнього соратника – екскерівника Офісу президента Андрія Богдана.
- Що стало причиною?
- Чому саме тепер?
- Санкції проти Богдана: що відомо?
- Вони доречні зараз?
- Це помста чи піклування про національну безпеку і оборону?
- Чи пов’язані нові санкції та оприлюднення нової порції «плівок Міндіча»?
- Як може реагувати Андрій Богдан?
- І яку хвилю підняв зрештою «Міндічгейт»?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Нові супутникові знімки нафтової інфраструктури Пермі: резервуари продовжують диміти
На новому супутниковому знімку лінійної виробничо-диспетчерської станції в російській Пермі, зробленому 4 травня, видно, що пожежу на її території досі не повністю загасили, резервуари з паливом продовжують диміти, хоча відкритих вогнищ горіння на фотографії вже немає.
Удару по станції було завдано в ніч проти 29 квітня, і пожежа в північній частині об’єкту триває вже 5-й день, повідомляє Російська служба Радіо Свобода.
Служба безпеки України 29 квітня заявила про ураження російської нафтоперекачувальної станції біля міста Перм за понад 1500 км від України. Як заявили у СБУ, внаслідок атаки дронів на нафтоперекачувальній станції виникла масштабна пожежа. За попередньою інформацією, горіли майже всі резервуари для зберігання нафти.
У відомстві зазначили, що станція належить «Транснафті» і є стратегічно важливим хабом магістральної нафтотранспортної системи РФ, через неї нафта розподіляється у чотирьох напрямках, зокрема й до Пермського НПЗ.
Губернатор Пермського краю РФ Дмитро Махонін повідомив, що «приліт» безпілотника був на один із промислових майданчиків у Пермському муніципальному окрузі – на об’єкті сталася пожежа.
Наступного дня, 30 квітня в СБУ заявили про новий удар по нафтоінфраструктурі РФ поблизу Пермі. За даними української спецслужби, внаслідок нових ударів було пошкодження на нафтопереробному заводі «Лукойл-Пермнафтооргсинтез», одному з найбільших НПЗ Росії потужністю майже 13 мільйонів тонн на рік.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Кошта виступає за якомога швидше відкриття переговорів з Україною про її вступ до ЄС
Євросоюз продовжує працювати над досягненням справедливого і тривалого миру в Україні, а її підтримка лишається ключовим пріоритетом. Про це за підсумками саміту Європейської політичної спільноти в Єревані 4 травня заявив президент Європейської ради Антоніу Кошта, передає кореспондентка Радіо Свобода. Чільний посадовець додав, що це було його посланням президенту України Володимиру Зеленському у вірменській столиці.
«Європейський Союз стоятиме поруч з Україною стільки, скільки потрібно, щоб досягти сталого, справедливого і тривалого миру з повагою до територіальної цілісності України. По-друге, ми повинні просувати процес вступу України, відкривши перший переговорний кластер якомога швидше», – зазначив Кошта.
Президент Євроради розповів, що лідери на саміті зосередилися на боротьбі з іноземним втручанням у демократичні процеси, а також на взаємозв’язку у створенні взаємовигідних економічних партнерств.
«Тривалий мир і безпека повинні ґрунтуватися на стійких демократичних інституціях і міцних економічних зв’язках між сусідами», – наголосив Кошта.
Україна сподівається розпочати переговори щодо всіх шести напрямків вступу до Європейського Союзу протягом двох місяців, заявив 4 травня президент Володимир Зеленський під час зустрічі з президентом Європейської ради Антоніу Коштою в Єревані.
Від червня 2022 року Україна має офіційний статус кандидата на вступ до ЄС. Переговори про вступ до Євросоюзу поділені на шість тематичних кластерів, які об’єднують 35 переговорних глав законодавства ЄС. Для формального відкриття або закриття кожного кластера необхідна одностайна згода всіх держав-членів ЄС.
Процес офіційного відкриття переговорних кластерів щодо України блокує Угорщина, яка не погоджувалася на відповідне рішення Ради ЄС.
Президент Володимир Зеленський заявляв, що чітка дата вступу України до Євросоюзу, що вважається частиною безпекових гарантій, є важливою частиною потенційного мирного врегулювання з Росією. Інакше, за його словами, президент Росії спробує зупинити процес вступу України до ЄС.
Після перемоги на парламентських виборах в Угорщині лідер партії «Тиса» Петер Мадяр зазначив, що Угорщина виступає проти прискореного вступу України до ЄС, а нормалізацію відносин із Києвом він обумовив дотриманням прав угорської меншини в Україні.
Удар по Мерефі: у лікарні помер ще один постраждалий, число загиблих зросло до семи
У Мерефі на Харківщині до семи зросло число загиблих внаслідок російського удару 4 травня, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. За його словами, в лікарні помер ще один постраждалий.
«Поранення 59-річного чоловіка виявилися надто тяжкими – лікарі до останнього боролися за його життя, але врятувати не вдалося», – написав Синєгубов у телеграмі. Раніше повідомляли про шістьох загиблих.
За його словами, у медичних закладах Харкова перебувають 14 травмованих.
Прокуратура Харківської області раніше повідомляла, що загалом внаслідок удару постраждали 36 людей, серед них є діти.
У Мереф’янській громаді тим часом оголосили триденну жалобу (з 5 по 7 травня) за жертвами ракетного обстрілу.
В обласній прокуратурі повідомляли, що сили РФ завдали ракетного удару по Мерефі на Харківщині 4 травня близько 09:35.
«Внаслідок атаки пошкоджено житлові будинки, господарчі приміщення, магазини, приміщення СТО та транспортні засоби... Попередньо встановлено, що війська РФ застосували балістичну ракету типу «Іскандер», – зазначили у прокуратурі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.