Понад 100 підземних шкіл уже працюють в Україні, ще 113 будують – Лісовий
В Україні вже збудовано та введено в експлуатацію понад 100 підземних шкіл, ще 113 перебувають на різних етапах будівництва. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода повідомив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.
За його словами, понад 60% шкіл, які зараз будуються, мають бути готові до 1 вересня.
Кому це на користь? Польські та українські реакції на намір Навроцького позбавити Зеленського ордена
ЛЬВІВ – Президент Польщі Кароль Навроцький дуже різко відреагував на рішення президента України Володимира Зеленського присвоїти найменування «імені Героїв УПА» одному з елітних підрозділів Сил спеціальних операцій Збройних сил України.
Польський президент через це ініціював позбавлення Володимира Зеленського ордена Білого Орла, який йому вручив у 2023 році тодішній президент Польщі Анджей Дуда.
Ця заява польського президента у свою чергу викликала бурхливі реакції як в Україні, так і в Польщі.
Президент Польщі Кароль Навроцький повідомив на своїй офіційній сторінці у Facebook, що запропонував розглянути питання про позбавлення українського президента Володимира Зеленського ордена Білого Орла. Це питання буде ним внесено до порядку денного засідання капітули ордена Білого Орла 8 червня.
Коментуючи своє рішення польським медіа, Кароль Навроцький деталізував своє рішення і не підбирав слів для характеристики Української Повстанської армії (УПА).
Далі читайте ТУТ
Росія: повітряну тривогу вперше оголосили по всьому Уральському округу, за 2000 км від України
Майже по всьому російському Поволжі та Уралу, а також у Західному Сибіру 29 травня оголошували повітряну тривогу – на це звернула увагу російська служба Радіо Свобода.
Про небезпеку ударів ракетами й дронами Збройних сил вперше за всю війну оголосила влада одразу всього Уральського федерального округу, про що повідомляв повноважний представник президента Росії Артем Жога.
Відстань до південних кордонів Уральського федерального округу від України перевищує 2 тисячі кілометрів. Тривога оголошена в Курганській, Свердловській, Челябінській та Тюменській областях, а також у Ханти-Мансійському та Ямало-Ненецькому автономних округах, що географічно належать до Західного Сибіру.
Читайте також: Генштаб ЗСУ заявив про ураження нафтового терміналу, нафтобази і танкера тіньового флоту РФ
«Це превентивний захід. Зберігайте спокій, будьте пильні!» – заявила адміністрація Тюменської області.
Тривога також торкнулася Татарстану, Нижньогородської та Самарської областей, Чуваської республіки та Пермського краю, що входять до складу Приволзького федерального округу.
У лютому 2026 року вперше з початку повномасштабної війни про режим ракетної небезпеки оголошували в Пермському краї та Свердловській області, що на Уралі.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.
Українська сторона, коли підтверджує ці дані, наголошує, що проводить роботу з ослаблення тилових баз армії РФ, щоб знизити наступальний потенціал агресора.
«Ворог вже фіксується по всьому місту». Ситуація у Костянтинівці погіршується
Генштаб підтвердив ураження НПЗ й нафтоперекачувальної станції в Росії
Сили оборони вночі на 29 травня завдали низки ударів по об’єктах у Росії та на окупованих територіях, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у п’ятницю.
За даними командування, ураження зазнав Волгоградський нафтопереробний завод:
«Зафіксовано пожежу на території. Уражено установки первинної переробки нафти АВТ-1, АВТ-3, АВТ-5 та АВТ-6, а також установки вторинної переробки нафти. Завод зупинив виробничі процеси. Масштаби завданих пошкоджень уточнюються».
Генштаб нагадує, що Волгоградський НПЗ входить до структури нафтової компанії «Лукойл» та є одним із найбільших нафтопереробних підприємств півдня Росії. Потужність переробки становить близько 14 мільйонів тонн нафти на рік, завод виробляє бензин, дизельне пальне, авіагас та інші нафтопродукти, зокрема, для військової логістики та потреб російської армії.
У Румунії дрон РФ влучив у будинок: є поранені
Сибіга заявив, що 8 мільйонів українців вимушено перебувають за кордоном через війну
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що, за даними української влади, за кордоном вимушено перебувають близько восьми мільйонів українців. Сибіга сказав про це 29 травня, відповідаючи у Верховній Раді на запитання народних депутатів під час «години запитань до уряду». Раніше число тих, хто виїхав з України через війну, за різними підрахунками, коливалося від 4 до 7 мільйонів українців.
«За нашими даними, навіть не шість, а вісім мільйонів українців перебувають вимушено за кордоном. Для нас це справді стає вже безпековим викликом. Ми прямо кажемо, що будуть вжиті необхідні заходи, розроблені необхідні кроки, аби стимулювати чи створити належні умови для повернення українців додому. Це – головна стратегічна мета. Безумовно, що для цього мають бути створені умови, передусім безпекові на Батьківщині», – сказав міністр.
За словами Сибіги, Україна обговорює з партнерами кроки зі створення умов для повернення своїх громадян додому.
«Бачимо, що не всі країни зацікавлені в поверненні українців, враховуючи внесок наших громадян у розбудову економіки, враховуючи рівень їхньої кваліфікації, адаптивність у цих країнах, тому фактично нам ще потрібно буде боротися за своїх людей, аби вони повернулися», – сказав міністр.
Він зауважив, що у Швейцарії діє спеціальна програма для стимулювання повернення громадян України, в рамках якої їм оплачують дорогу і оренду житла в Україні, й Київ веде відповідну комунікацію і з іншими країнами.
«Ми спілкуємося як з європейськими інституціями, так і з конкретними столицями, як матеріально-фінансово підтримати майбутнє або і теперішнє повернення українців додому», – заявив Сибіга.
У березні цього року в Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності України заявили, що у країнах Євросоюзу під тимчасовим захистом перебувають чотири мільйони 380 тисяч українців, триває робота над створенням інструментів для підтримки зв’язку з громадянами за кордоном і підготовки до можливого повернення.
За даними статистичної служби Eurostat, на січень 2026 року у ЄС під тимчасовим захистом перебувають 4 мільйона 380 тисяч українців, найбільше у Німеччині – 1 260 230 людей.
У Eurostat повідомили, що у 2025 році країни ЄС ухвалили 683 395 нових рішень про надання тимчасового захисту громадянам України – це на 14% менше порівняно з 2024 роком.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році ЄС уперше застосував директиву про тимчасовий захист, яка дозволила мільйонам українців жити, працювати та отримувати соціальні послуги в країнах Євросоюзу. Наразі цей режим продовжений до березня 2027 року.
Рекомендації Єврокомісії щодо завершення тимчасового захисту включають перехід українців до інших наявних національних та правових статусів. Це можуть бути дозволи на проживання на основі працевлаштування, освіти, досліджень тощо.
Країни Євросоюзу розпочали переговори щодо майбутнього статусу українців після завершення дії директиви про тимчасовий захист, яка наразі продовжена до березня 2027 року. Перше таке обговорення за участю спецпосланниці ЄС з питань українців Ілви Йогансон відбулося 5 березня на зустрічі міністрів юстиції та внутрішніх справ.
Росія готує новий масований удар по Україні – Зеленський із посиланням на розвідку
Російські військові, за даними української розвідки, готують новий масований удар по Україні, повідомив президент Володимир Зеленський у розмові з федеральним канцлером Австрії Крістіаном Штокером 29 травня.
«Говорив із федеральним канцлером Австрії Крістіаном Штокером. Вдячний за співчуття у звʼязку з постійними російськими повітряними атаками. Поінформував канцлера про дані нашої розвідки, що росіяни готують новий масований удар по українських містах і громадах. Дуже важливо, щоб на ці обстріли були спільні відповіді партнерів, передусім у постачаннях антибалістики», – написав він у телеграмі.
Деталей щодо планованого нападу голова держави не навів.
25 травня Міністерство закордонних справ Росії анонсувало удари по «центрах ухвалення рішень і командних пунктах» у Києві. У своїй заяві російське міністерство попередило іноземних громадян, включаючи персонал дипломатичних місій і представництв міжнародних організацій, про необхідність якнайшвидше залишити Київ.
Коментуючи цю заяву, Міністерство закордонних справ України заявило, що, за оцінкою української сторони, загальний рівень безпекових загроз з боку Росії для Києва й інших українських міст залишається таким же, як і у попередні роки й місяці. У МЗС наголосили, що на цьому тлі нові російські погрози «є нічим іншим, як безсоромним шантажем». У міністерстві зазначили, що готові сприяти в додатковому посиленні безпеки іноземних дипмісій, які звернуться з таким запитом.
Згодом держсекретар США Марко Рубіо заявив, що очільник МЗС Росії Сергій Лавров у телефонній розмові особисто згадав про попередження Кремля й застеріг американську сторону, що «Київ буде дуже небезпечним місцем». Водночас Рубіо зазначив, що «Київ є дуже небезпечним місцем вже кілька років». Він також заявив, що США готові далі виступати посередником у врегулюванні війни між Росією й Україною.
Сполучені Штати Америки під час засідання Ради безпеки ООН 28 травня висловили різку критику на адресу Росії й закликали її утриматися від обіцяних «системних ударів» по Києву.
Рютте після удару дрона РФ у Румунії: «поведінка Росії становить небезпеку для всіх нас»
НАТО готове захищати «кожен дюйм» своєї території, заявив голова альянсу Марк Рютте 29 травня після того, як російський безпілотник врізався в житловий будинок у Румунії під час нічного нападу Росії на Україну.
«Безвідповідальна поведінка Росії становить небезпеку для всіх нас, – написав Рютте в соцмережі X після розмови з президентом Румунії Нікушором Даном. – Минула ніч вкотре показала, що наслідки їхньої незаконної війни агресії не обмежуються кордоном».
Генсекретар НАТО наголосив, що війна Росії проти України має закінчитися, «як і нехтування Росією безпекою цивільного населення».
«Зі свого боку, ми продовжуватимемо посилювати наше стримування й оборону вдома і підтримувати Україну, яка захищається від агресії Росії», – додав він.
Нікушор Дан, зі свого боку, рішуче засудив дії Росії. Він зазначив, що скликав засідання Вищої ради національної оборони для обговорення наслідків «найсерйознішого інциденту, який стався на румунській території з початку війни РФ проти України». Румунія планує вжити «пропорційних заходів» щодо Російської Федерації.
Поки що незрозуміло, чи закликатиме Бухарест до екстрених консультацій відповідно до статті 4 статуту НАТО.
Консультації за статтею 4 – положення договору НАТО, яке дозволяє будь-якій країні-члену офіційно запитувати екстрені консультації з союзниками, коли її територіальна цілісність, політична незалежність чи безпека перебувають під загрозою, – проводилися тричі з моменту початку Росією повномасштабної війни проти України в лютому 2022 року.
Стаття 4 – це суто механізм консультацій. Застосування цієї статті не гарантує військової відповіді чи активації статті 5, що ставалося лише один раз за 77-річну історію альянсу після терактів 11 вересня у Сполучених Штатах.
Румунія, член НАТО і ЄС, яка має 650-кілометровий кордон з Україною, зафіксувала 28 вторгнень російських безпілотників у свій повітряний простір з моменту початку атак Москви на українські порти вздовж річки Дунай під час війни Росії проти України.
Удосвіта Міністерство оборони Румунії повідомило, що російський безпілотник вночі залетів у румунський повітряний простір і врізався в багатоповерховий будинок у Галаці поблизу кордону з Україною, внаслідок чого спалахнула пожежа на даху будівлі. Місцева влада повідомила про щонайменше двох поранених.
МЗС Румунії назвало цей інцидент «серйозною і безвідповідальною ескалацією з боку Російської Федерації». Міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою повідомила, що до МЗС країни викликали російського посла.
У НАТО засудили «безвідповідальність Росії», додавши, що генсекретар альянсу Марк Рютте підтримує зв’язок з румунською владою.
Представники РФ інцидент поки що не коментували.
Інцидент стався на тлі загострення ситуації з безпекою в Європі і занепокоєння, що війна Росії проти України може перекинутися на територію ЄС.
Представники країн ЄС, а також Україна і Молдова засудили дії Росії.
Журналісти встановили імена 223 539 військових РФ, які загинули на війні проти України
Російська служба «Бі-Бі-Сі», незалежне російське видання «Медіазона» і команда волонтерів підтвердили імена 223 539 російських військовослужбовців, які загинули з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Цей список сформували на основі аналізу некрологів, фотографій із цвинтарів і військових меморіалів, а також даних відкритих державних реєстрів.
Як і раніше, найбільшу частку загиблих становлять добровольці – 82 224, потім йдуть невстановлені дослідниками учасники бойових дій – 48 177, контрактники – 45 923, ув’язнені – 25 367 і мобілізовані – 18 955.
Аналіз даних російського Реєстру спадкових справ, як зазначається, показав, що з лютого 2022 року до кінця 2025 року могли загинути близько 352 тисячі російських військовослужбовців – громадян Росії. З урахуванням втрат іноземних громадян, загальна кількість убитих з боку Росії може бути приблизно від 367 тисяч до 523 тисяч осіб.
За даними українського Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими станом на 30 березня 2026 року, до російської армії завербували понад 27 тисяч іноземців зі 135 країн.
За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Що жителі Києва кажуть про нові погрози Москви
«Сприймаємо їх серйозно, тому що вони бомбять нас постійно, бомбили всю зиму і зараз бомблять. <...> Готові, завжди йдемо в укриття».
Що жителі Києва думають про погрози, які лунають на адресу українців та іноземних дипломатів в Україні з боку Росії?
Навроцький хоче позбавити Зеленського ордену через присвоєння підрозділу ССО імені Героїв УПА
Президент Польщі Кароль Навроцький розкритикував рішення президента України Володимира Зеленського присвоїти найменування «імені Героїв УПА» одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ.
Як повідомляють 29 травня польські ЗМІ, Навроцький заявив, що через це ініціюватиме позбавлення Зеленського Ордена Білого Орла.
За словами Навроцького, 8 червня відбудеться засідання капітули ордена, і він пропонує включити до порядку денного питання про позбавлення нагороди Зеленського.
Орден Білого Орла – найстаріша і найвища державна нагорода Республіки Польща, що вручається за видатні цивільні та військові заслуги перед Республікою Польща. Орденом нагороджуються найвидатніші поляки та високопоставлені представники іноземних держав. Володимир Зеленський отримав цей орден від попереднього президента Польщі Анджея Дуди в 2023 році.
Навроцький додав, що нинішня ситуація – це також «доказ того, що ті, хто казав, що Україна повинна вступити до Європейського Союзу без жодних очікувань, дуже помилялися». «Президент Зеленський довів, що Україна, з точки зору свого менталітету, що прославляє бандитів і вбивць УПА, не готова бути частиною європейської родини», – сказав польський лідер.
Рішення Зеленського також розкритикували в Міністерстві закордонних справ Польщі. Речник МЗС Польщі Мацей Вевюр наголосив, що там «однозначно негативно» оцінюють присвоєння українському підрозділу звання «імені Героїв УПА».
«Це рішення шкодить пам’яті жертв цієї організації і підриває діалог між нашими народами. Його може використати російська пропаганда, яка прагне розділити нас і підірвати підтримку України. Ми порушуємо це питання в обговореннях з нашими українськими партнерами», – написав він у соцмережі Х.
Водночас прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, коментуючи суперечку, написав у соцмережі X: «Якщо ми будемо сваритися через минуле, хтось інший виграє майбутнє. Український президент повинен нарешті це зрозуміти. Польський – також. Поки не пізно».
26 травня президент Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування «імені Героїв УПА». Як йдеться в документі, це зробили «з метою відновлення історичних традицій національного війська, зважаючи на зразкове виконання покладених завдань під час захисту територіальної цілісності й незалежності України».
Фейк про «квартиру Зеленського в Дубаї»: витік документів агенції, що працює на Кремль, розкриває деталі дезінформаційної спецоперації
Російська «Агенція соціального проєктування» (також відома як «Агенція соціального дизайну», або «АСД») може бути відповідальною за створення та поширення дезінформації про нібито купівлю Володимиром Зеленським нерухомості в Дубаї – фейку, який влітку 2025 року набув широкого суспільного резонансу. Про причетність зареєстрованої у Москві організації стало відомо завдяки новому витоку її внутрішніх документів, доступ до яких отримала редакція Delfi Estonia та поділилася з колегами, зокрема з проєкту «Схеми» (Радіо Свобода). На запит журналістів про коментар в «Агенції соціального проєктування» не відповіли.
Посол США в НАТО після удару дрона РФ у Румунії: «захищатимемо кожен дюйм» території альянсу
Посол США в НАТО Метью Вітакер засудив удар російського безпілотника по житловому будинку в румунському місті Галац поблизу кордону з Україною і висловив солідарність із Румунією.
«Ми солідарні з нашою союзницею по НАТО Румунією і засуджуємо це безвідповідальне вторгнення на її територію. Наші думки з постраждалими в Галаці. Ми захищатимемо кожен дюйм території НАТО», – заявив Вітакер.
Удосвіта Міністерство оборони Румунії повідомило, що російський безпілотник вночі залетів у румунський повітряний простір і врізався в багатоповерховий будинок у Галаці поблизу кордону з Україною, внаслідок чого спалахнула пожежа на даху будівлі. Місцева влада повідомила про щонайменше двох поранених.
МЗС Румунії назвало цей інцидент «серйозною і безвідповідальною ескалацією з боку Російської Федерації». Міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою повідомила, що до МЗС країни викликали російського посла, а президент Румунії скликав засідання Вищої ради національної оборони через інцидент.
У НАТО засудили «безвідповідальність Росії», додавши, що генсекретар альянсу Марк Рютте підтримує зв’язок з румунською владою.
Представники РФ інцидент поки що не коментували.
Румунія, член НАТО і Європейського Союзу, має спільний сухопутний кордон з Україною протяжністю в понад 600 кілометрів. Від початку російських ударів по портах на півдні України влада Румунії неодноразово повідомляла про дрони РФ, які залітали в повітряних простір країни. Проте 29 травня дрон вперше влетів у будинок в Румунії і спричинив поранення людей.
Інцидент стався на тлі загострення ситуації з безпекою в Європі і занепокоєння, що війна Росії проти України може перекинутися на територію ЄС.
Представники країн ЄС, а також Україна і Молдова засудили дії Росії.
ОВА: під час удару РФ атаковані три судна, 4 тисячі абонентів на Одещині – без світла
На півдні Одеської області через пошкодження ліній електропередач внаслідок російського удару в ніч проти 29 травня знеструмлені близько чотирьох тисяч абонентів, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
Він додав, що в акваторії Чорного моря зафіксовано влучання російських безпілотників у три торговельні судна під прапором Вануату, Коморських острові й Панами, які рухалися українським морським коридором.
«Унаслідок влучань виникли пожежі, які ліквідовані силами екіпажів. На одному із суден зазнали ушкоджень двоє членів екіпажу, громадяни іноземної держави. Обійшлося без госпіталізації, необхідну допомогу їм надано на місці. Рух морським коридором триває», – написав він у телеграмі.
Тим часом, у Міністерстві енергетики повідомили, що внаслідок бойових дій та обстрілів енергетичних об’єктів частина споживачів у Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській, Сумській, Херсонській та Чернігівській областях 29 травня залишилися без електропостачання.
Раніше сьогодні Військово-морські сили повідомляли, що російські військові вночі проти 29 травня завдали ударів безпілотниками по турецькому судну, яке йшло до Туреччини з одного з портів на Одещині, внаслідок постраждали двоє членів екіпажу.
Повітряні сили ЗСУ інформували, що російські військові в ніч проти 29 травня атакували Україну балістичною ракетою «Іскандер-М/С-400», а також 232 ударними безпілотниками, 217 з яких знешкодили сили ППО.
За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання балістичної ракети і 14 ударних дронів на 14 локаціях, а також падіння уламків на семи локаціях.
Влада Румунії повідомила, що під час сьогоднішньої російської атаки один із дронів зайшов у румунський повітряний простір і врізався в багатоповерхівку в прикордонному з Україною місті Галаці, там виникла пожежа, і постраждали дві людини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Випробування для НАТО і «реальна загроза для Європи» – посадовці ЄС про влучання дрона в Румунії
Російська агресивна війна перетнула ще одну межу – так на удар російського дрона по багатоповерхівці в Румунії відреагувала очільниця Єврокомісії. Принагідно Урсула фон дер Ляєн у соцмережі Х повідомила про підготовку 21-го пакету санкцій проти Росії.
«Вторгнення російського безпілотника уразило густонаселений район Румунії, поранивши мирних жителів. На території ЄС. Ми повністю солідарні з Румунією і її народом. Продовжимо зміцнювати нашу безпеку і стримування, особливо на нашому східному кордоні. Й продовжуватимемо посилювати тиск на Росію», – написала фон дер Ляєн у соцмережах.
Солідарність із Румунією висловили також сусідні з нею країни. Примітно, що напад засудила нова влада Угорщини. Очільниця угорського МЗС Аніта Орбан написала в Х, що атака безпілотника лише підкреслює важливість єдності, сили й стримування Європи і НАТО.
«Угорщина рішуче засуджує будь-який напад, який ставить під загрозу цивільне населення та порушує територію та повітряний простір суверенної держави-члена ЄС та НАТО… Бажаємо пораненим швидкого одужання та підтримуємо повне розслідування інциденту», – зазначила Орбан.
Президентка іншої держави, що межує з Румунією, – Молдови – назвала ситуацію «серйозною», і закликала зупинити російську загрозу.
«Рішуче засуджую російські безпілотники, які атакують румунів у їхніх будинках. Це серйозна ситуація. Республіка Молдова повністю солідарна з Румунією… Росія становить небезпеку для всіх і має бути зупинена», – написала в Х Мая Санду.
Очільник Міноборони Італії назвав інцидент «небезпечною ескалацією, яку не можна толерувати».
«Перед обличчям цих загроз єдність НАТО залишається непохитною: безпека одного з членів Альянсу і Європейського Союзу – це безпека всіх нас», – заявив Гвідо Крозетто.
Топдипломат Литви назвав перший удар російського дрона по житловому будинку на території НАТО, вважає, що Росія «продовжує випробовувати кордони НАТО».
«Путін не зупиниться, поки його не зупинять… Росія продовжує наражати на небезпеку мирних жителів і випробовувати межі Альянсу… Ми повинні негайно зміцнювати й посилювати східний фланг НАТО. Ми повинні збільшити підтримку України й посилити тиск на Росію», – написав в Х Кястутіс Будріс.
Україна підтримує Румунію й готова тісно з нею співпрацювати для посилення захисту від безпілотникових загроз. Про це в соцмережі Х написав міністр закордонних справ Андрій Сибіга. Топдипломат наголосив і на важливості підтримки України задля відновлення миру в регіоні.
«Нещодавнє вторгнення російського дрона в повітряний простір Румунії та його вибух у житловому районі Галаца вкотре довели, що російська агресія становить реальну загрозу для Чорноморського регіону та всієї Європи. Посилення підтримки України та збільшення тиску на агресора, зокрема через жорсткіші санкції, залишаються критично важливими», – наголосив Сибіга.
Очільник МЗС України також назвав стратегічним завданням посилення ППО України – «щоб захистити не лише нашу країну, а й зменшити ризики для наших сусідів».
Удосвіта Міністерство оборони Румунії повідомило, що російський безпілотник вночі залетів у румунський повітряний простір і врізався в багатоповерховий будинок у Галаці поблизу кордону з Україною, внаслідок чого спалахнула пожежа на даху будівлі. Місцева влада повідомила про щонайменше двох поранених.
МЗС Румунії назвало цей інцидент «серйозною і безвідповідальною ескалацією з боку Російської Федерації». Міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою повідомила, що до МЗС країни викликали російського посла, а президент Румунії скликав засідання Вищої ради національної оборони через інцидент.
У НАТО засудили «безвідповідальність Росії», додавши, що генсекретар альянсу Марк Рютте підтримує зв’язок з румунською владою.
Представники РФ інцидент поки що не коментували.
Румунія, член НАТО і Європейського Союзу, має спільний сухопутний кордон з Україною протяжністю в понад 600 кілометрів. Від початку російських ударів по портах на півдні України влада Румунії неодноразово повідомляла про дрони РФ, які залітали в повітряних простір країни. Проте 29 травня дрон вперше влетів у будинок в Румунії і спричинив поранення людей.
Інцидент стався на тлі загострення ситуації з безпекою в Європі і занепокоєння, що війна Росії проти України може перекинутися на територію ЄС.
США на Радбезі ООН засудили «варварську ескалацію» Росії через удари по Києву
Сполучені Штати Америки під час засідання Ради безпеки ООН 28 травня висловили різку критику на адресу Росії й закликали її утриматися від обіцяних «системних ударів» по Києву. Заява пролунала під час засідання Радбезу, запрошеного Україною у відповідь на удари РФ.
«Останні масовані удари Росії по Києву минулими вихідними, зокрема із застосування гіперзвукової балістичної ракети «Орешник», є незрозумілою, небезпечною і варварською ескалацією. Вони є ще одним прикладом того, чому війна між Росією й Україною має негайно і назавжди припинитися… Ми застерігаємо Росію не завдавати так званих «системних ударів» по Києву, які можуть призвести до подальших жертв серед цивільного населення і відкладають перспективу миру», – заявила заступниця посла США в ООН Теммі Брюс.
Вона також висловила «серйозну стурбованість» через «очевидне ігнорування» Росією захисту, що надається дипломатичним установам й персоналу, згідно з міжнародним правом.
«Сполучені Штати знову закликають до негайного і всеохопного припинення вогню як кроку до довгострокового, досягнутого на переговорах припинення війни. Альтернативою є ескалація насильства, яке вийде з-під контролю. Це неприйнятно. Війна має припинитися. Сполучені Штати закликають Російську Федерацію зупинитися… Ми закликаємо до деескалації й продовжуємо закликати обидві сторони до переговорів у добрій волі, щоб припинити цю війну», – сказала Брюс.
Водночас посол Росії Василь Небензя під час свого виступу повторив твердження Москви про те, що обстріл Києва в ніч проти 24 травня був спрямований проти українських військових і розвідувальних об’єктів, і повторив обіцянку Росії завдати нових ударів по «центрах ухвалення рішень і командних пунктах».
«Оскільки вищезгадані об’єкти розосереджені по всьому Києву, ми попередили іноземних громадян, зокрема співробітників дипломатичних місій і представництв міжнародних організацій, про необхідність якомога швидше залишити місто», – сказав він.
Небензя також поскаржився на українські удари по об’єктах у Росії.
Постійний представник України при ООН Андрій Мельник заявив, що Росія намагається створити «наратив жертви» для виправдання продовження своєї агресії проти України й можливих нових ударів. Він наголосив, що відповідальність за жертви війни «лежить на одній людині – Путіні й військовому монстрі, яким він командує». Дипломат порівняв масовану російську атаку на Київ у ніч на 24 травня з «Армагеддоном».
Помічник генерального секретаря ООН Халед Хіарі у своєму виступі заявив, що Організація Об’єднаних Націй «глибоко стурбована» обіцяними Росією «послідовними й системними ударами» по цілях у Києві.
25 травня Міністерство закордонних справ Росії анонсувало удари по «центрах ухвалення рішень і командних пунктах» у Києві. У своїй заяві російське міністерство попередило іноземних громадян, включаючи персонал дипломатичних місій і представництв міжнародних організацій, про необхідність якнайшвидше залишити Київ.
Після удару по окупованому Старобільську Москва звинуватила Київ у «грубій зневазі до норм міжнародного гуманітарного права» і заявила, що
«все це переповнило чашу терпіння».
Водночас аналітики американського Інституту вивчення війни заявили, що Росія не надала незаперечних доказів того, що удар українських сил по Старобільську на Луганщині 21-22 травня був спрямований виключно на цивільний об’єкт, на тлі заяв України про те, що російські війська створили військовий об’єкт на території коледжу, що постраждав під час атаки. «Росія раніше встановлювала законні військові цілі в цивільних будівлях, ймовірно, намагаючись використовувати цивільних осіб і цивільну інфраструктуру як живий щит», – йшлося у звіті ISW.
Коментуючи цю заяву, Міністерство закордонних справ України заявило, що, за оцінкою української сторони, загальний рівень безпекових загроз з боку Росії для Києва й інших українських міст залишається таким же, як і у попередні роки й місяці. У МЗС наголосили, що на цьому тлі нові російські погрози «є нічим іншим, як безсоромним шантажем». У міністерстві зазначили, що готові сприяти в додатковому посиленні безпеки іноземних дипмісій, які звернуться з таким запитом.
Згодом держсекретар США Марко Рубіо заявив, що очільник МЗС Росії Сергій Лавров у телефонній розмові особисто згадав про попередження Кремля й застеріг американську сторону, що «Київ буде дуже небезпечним місцем». Водночас Рубіо зазначив, що «Київ є дуже небезпечним місцем вже кілька років». Він також заявив, що США готові далі виступати посередником у врегулюванні війни між Росією й Україною.
Влучання російського дрона в багатоповерхівку в Румунії: що відомо
Під час атаки РФ по Україні дрон врізався в багатоповерхівку в Румунії, є поранені. Про це повідомило вранці 29 травня Міністерство оборони Румунії. У МЗС Румунії заявили про «серйозну і безвідповідальну ескалацію з боку РФ», викликали російського посла і скликали Раду оборони. У НАТО засудили «безвідповідальність Росії». Радіо Свобода зібрало всі деталі інциденту та реакції на нього.
У Румунії скликали Раду оборони, до МЗС викликали посла РФ після удару дрона в Галаці – МЗС
Міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою повідомила, що до МЗС країни викликали російського посла після того, як запущений Росією під час атаки по Україні дрон влучив у багатоповерхівку в прикордонному румунському місті.
«Ми маємо підтвердження від Міністерства національної оборони, що безпілотник, який врізався в житловий будинок у Галаці, був російського походження. Після цього надзвичайно серйозного інциденту … ми офіційно повідомимо про наслідки, які ця відсутність відповідальності з боку Російської Федерації матиме для дипломатичних відносин між нашими країнами, а також про наступні кроки на європейському рівні щодо пакетів санкцій», – написала Цою у соцмережі X 29 травня.
За її словами, президент Румунії вранці скликав засідання Вищої ради національної оборони через інцидент.
Раніше Міністерство закордонних справ Румунії заявило, що удар російського безпілотника по багатоповерхівці в румунському місті Галаці поблизу кордону з Україною під час нічної атаки РФ 29 травня є «серйозною і безвідповідальною ескалацією з боку Російської Федерації».
У МЗС кажуть, що повідомили союзникам і генеральному секретареві НАТО про обставини інциденту і попросили про прискорення передачі Румунії можливостей для боротьби з безпілотниками.
У МЗС додали, що Румунія «діятиме з максимальною твердістю», щоб посилити міжнародний тиск на Росію для запровадження негайного і всеохопного припинення вогню.
У НАТО засудили «безвідповідальність Росії», додавши, що генсекретар альянсу Марк Рютте підтримує зв’язок з румунською владою.
Удосвіта Міністерство оборони Румунії повідомило, що російський безпілотник вночі залетів у румунський повітряний простір і врізався в багатоповерховий будинок у Галаці поблизу кордону з Україною, внаслідок чого спалахнула пожежа на даху будівлі. Місцева влада повідомила про щонайменше двох поранених.
«У ніч з 28 на 29 травня Російська Федерація відновила атаки безпілотників на цивільні й інфраструктурні об’єкти в Україні, поблизу річкового кордону з Румунією. Безпілотник увійшов у повітряний простір Румунії, відстежуваний радарами в південній частині муніципалітету Галац, і впав на дах багатоквартирного будинку, після чого виникла пожежа», – йдеться в повідомленні Міноборони.
Міністерство оборони Румунії також заявило, що під час атаки РФ по Україні підняло в повітря два винищувачі F-16 і військовий гелікоптер для спостереження, додавши, що пілоти мали дозвіл збивати безпілотники.
Представники РФ інцидент поки що не коментували.
Румунія, член НАТО і Європейського Союзу, має спільний сухопутний кордон з Україною протяжністю в понад 600 кілометрів. Від початку російських ударів по портах на півдні України влада Румунії неодноразово повідомляла про дрони РФ, які залітали в повітряних простір країни. Проте 29 травня дрон вперше влетів у будинок в Румунії і спричинив поранення людей.
Інцидент стався на тлі загострення ситуації з безпекою в Європі і занепокоєння, що війна Росії проти України може перекинутися на територію ЄС.
У російському Ярославлі заявили про атаку дронів на сховища пального
Українські дрони атакували сховища пального в російському Ярославлі, повідомив губернатор Ярославської області РФ Михайло Євраєв. За його даними, виникла пожежа, постраждалих немає.
На кілька годин зупиняли рух автотранспорту на виїзді з Ярославля у бік Москви. Міський аеропорт понад чотири години не обслуговував рейси.
Нафтопереробний завод у Ярославлі вже кілька разів зазнавав нальотів безпілотників. Востаннє до цього удару це сталося в ніч проти 22 травня.
Українські військові сьогоднішній удар поки не коментували.
Міноборони Росії заявило, що минулої ночі над територією РФ, окупованим Кримом й Азовським морем збили 208 українських БпЛА.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».