Доступність посилання

Щонайменше троє людей загинули і шестеро поранені внаслідок завданої вночі 9 червня серії ракетних ударів по Чугуєву на Харківщині, інформують представники місцевої влади
Щонайменше троє людей загинули і шестеро поранені внаслідок завданої вночі 9 червня серії ракетних ударів по Чугуєву на Харківщині, інформують представники місцевої влади

Live Війна Росії проти України. Переговори. Всі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби досягти миру

«Шахед» вибухнув поруч із трактором: фермер розповів про атаку

На Чернігівщині російський безпілотник атакував аграріїв просто під час роботи в полі.

Трапилося це поблизу села Борсуків. Під час посіву соняшнику над полем кружляли 4 ворожі дрони. За словами працівників агрофірми, один із БпЛА довго літав колами над технікою, після чого раптово пішов у піке та вибухнув приблизно за 20 метрів від трактора. Тракторист дивом вцілів і… продовжив роботу ще до приїзду спецслужб. Відео вже облетіло соцмережі, тож кореспонденти Радіо Свобода вирушили в поля, аби поспілкуватися з аграріями про роботу в небезпечних умовах.

У НАТО засудили «безвідповідальність Росії» після влучання дрона в Румунії

НАТО засуджує дії і «безвідповідальність Росії» після влучання російського дрона в багатоповерхівку в Румунії, заявила речниця альянсу Еллісон Гарт.

За її словами, генсекретар НАТО Марк Рютте підтримує зв’язок з румунською владою.

«Сьогодні удосвіта у багатоквартирний будинок у Румунії влучив дрон, коли Росія атакувала українську інфраструктуру поблизу кордону. Генсекретар НАТО підтримує зв’язок з румунською владою. Ми засуджуємо безвідповідальність Росії, і НАТО продовжуватиме зміцнювати нашу оборону від усіх загроз, включаючи дронів», – йдеться в заяві речниці в соцмережі Х.

Перед цим Міністерство закордонних справ Румунії заявило, що удар російського безпілотника по багатоповерхівці в румунському місті Галаці поблизу кордону з Україною під час нічної атаки РФ 29 травня є «серйозною і безвідповідальною ескалацією з боку Російської Федерації».

У МЗС кажуть, що повідомили союзникам і генеральному секретареві НАТО про обставини інциденту і попросили про прискорення передачі Румунії можливостей для боротьби з безпілотниками.

«Румунія вживе необхідних дипломатичних заходів для реагування на це серйозне порушення міжнародного права і свого повітряного простору. Росія продовжує бути державою-агресором, яка веде незаконну війну з серйозними наслідками для регіональної безпеки… Російська Федерація несе пряму відповідальність за ці серйозні й безвідповідальні дії», – йдеться в заяві.

У МЗС додали, що Румунія «діятиме з максимальною твердістю», щоб посилити міжнародний тиск на Росію для запровадження негайного і всеохопного припинення вогню.

Раніше сьогодні Міністерство оборони Румунії повідомило, що російський безпілотник вночі залетів у румунський повітряний простір і врізався в багатоповерховий будинок у Галаці поблизу кордону з Україною, внаслідок чого спалахнула пожежа на даху будівлі. Місцева влада повідомила про щонайменше двох поранених.

«У ніч з 28 на 29 травня Російська Федерація відновила атаки безпілотників на цивільні й інфраструктурні об’єкти в Україні, поблизу річкового кордону з Румунією. Безпілотник увійшов у повітряний простір Румунії, відстежуваний радарами в південній частині муніципалітету Галац, і впав на дах багатоквартирного будинку, після чого виникла пожежа», – йдеться в повідомленні Міноборони.

Екстрені служби повідомили, що двом людям знадобилася медична допомога, і що пожежу загасили. 70 людей евакуйовували.

Міністерство оборони Румунії також заявило, що під час атаки РФ по Україні підняло в повітря два винищувачі F-16 і військовий гелікоптер для спостереження, додавши, що пілоти мали дозвіл збивати безпілотники.

Представники РФ інцидент поки що не коментували.

Румунія, член НАТО і Європейського Союзу, має спільний сухопутний кордон з Україною протяжністю в понад 600 кілометрів. Від початку російських ударів по портах на півдні України влада Румунії неодноразово повідомляла про дрони РФ, які залітали в повітряних простір країни. Проте 29 травня дрон вперше влетів у будинок в Румунії і спричинив поранення людей.

Інцидент стався на тлі загострення ситуації з безпекою в Європі і занепокоєння, що війна Росії проти України може перекинутися на територію ЄС.

Повітряні сили після нічного удару РФ: зафіксували влучання «Іскандера» і 14 дронів

Російські військові в ніч проти 29 травня атакували Україну балістичною ракетою «Іскандер-М/С-400», а також 232 ударними безпілотниками, повідомили Повітряні сили ЗСУ.

«За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 217 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.

За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання балістичної ракети і 14 ударних дронів на 14 локаціях, а також падіння уламків на семи локаціях.

Військові попереджають, що атака триває, в повітряному просторі України перебуває декілька російський БпЛА.

Влада Румунії повідомила, що під час російської атаки один із дронів зайшов у румунський повітряний простір і врізався в багатоповерхівку в прикордонному з Україною місті Галаці, там виникла пожежа, і постраждали дві людини.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

«Серйозна ескалація з боку Росії». Румунія повідомила НАТО про удар дрона в Галаці – МЗС

Міністерство закордонних справ Румунії заявило, що удар російського безпілотника по багатоповерхівці в румунському місті Галаці поблизу кордону з Україною під час нічної атаки РФ 29 травня є «серйозною і безвідповідальною ескалацією з боку Російської Федерації».

У МЗС кажуть, що повідомили союзникам і генеральному секретареві НАТО про обставини інциденту і попросили про прискорення передачі Румунії можливостей для боротьби з безпілотниками.

«Румунія вживе необхідних дипломатичних заходів для реагування на це серйозне порушення міжнародного права і свого повітряного простору. Росія продовжує бути державою-агресором, яка веде незаконну війну з серйозними наслідками для регіональної безпеки… Російська Федерація несе пряму відповідальність за ці серйозні й безвідповідальні дії», – йдеться в заяві.

У МЗС додали, що Румунія «діятиме з максимальною твердістю», щоб посилити міжнародний тиск на Росію для запровадження негайного і всеохопного припинення вогню.

Раніше сьогодні Міністерство оборони Румунії повідомило, що російський безпілотник вночі залетів у румунський повітряний простір і врізався в багатоповерховий будинок у Галаці поблизу кордону з Україною, внаслідок чого спалахнула пожежа на даху будівлі. Місцева влада повідомила про щонайменше двох поранених.

«У ніч з 28 на 29 травня Російська Федерація відновила атаки безпілотників на цивільні й інфраструктурні об’єкти в Україні, поблизу річкового кордону з Румунією. Безпілотник увійшов у повітряний простір Румунії, відстежуваний радарами в південній частині муніципалітету Галац, і впав на дах багатоквартирного будинку, після чого виникла пожежа», – йдеться в повідомленні Міноборони.

Екстрені служби повідомили, що двом людям знадобилася медична допомога, і що пожежу загасили. 70 людей евакуйовували.

Міністерство оборони Румунії також заявило, що під час атаки РФ по Україні підняло в повітря два винищувачі F-16 і військовий гелікоптер для спостереження, додавши, що пілоти мали дозвіл збивати безпілотники.

Представники РФ інцидент поки що не коментували.

Румунія, член НАТО і Європейського Союзу, має спільний сухопутний кордон з Україною протяжністю в понад 600 кілометрів. Від початку російських ударів по портах на півдні України влада Румунії неодноразово повідомляла про дрони РФ, які залітали в повітряних простір країни. Проте 29 травня дрон вперше влетів у будинок в Румунії і спричинив поранення людей.

Інцидент стався на тлі загострення ситуації з безпекою в Європі і занепокоєння, що війна Росії проти України може перекинутися на територію ЄС.

Генштаб ЗСУ: втрати особового складу армії РФ перевищили мільйон 361 тисячу

Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 361 070 своїх військових, зокрема 960 осіб за останню добу, такі дані на ранок 29 травня навів Генштаб ЗСУ.

Крім того, в українському командуванні навели такі дані про втрати в російській військовій техніці:

  • танки – 11 958 (+2 – за останню добу)
  • бойові броньовані машини – 24 636 (+11)
  • артилерійські системи – 42 860 (+28)
  • РСЗВ – 1 808 (+2)
  • засоби ППО – 1 397
  • літаки – 436
  • гелікоптери – 353
  • наземні робототехнічні комплекси – 1 496 (+4)
  • БпЛА оперативно-тактичного рівня – 316 652 (+1 750)
  • крилаті ракети – 4 687
  • кораблі / катери – 33
  • підводні човни – 2
  • автомобільна техніка й автоцистерни – 100 230 (+324)
  • спеціальна техніка – 4 227.

Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.

У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.

Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.

За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.

Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.

ВМС: війська РФ атакували турецьке судно, яке йшло з порту на Одещині

Російські військові вночі проти 29 травня завдали ударів безпілотниками по турецькому судну, яке йшло до Туреччини з одного з портів на Одещині, дві людини постраждали, повідомили Військово-морські сили ЗСУ.

«Вночі ворог за допомогою БпЛА атакував суховантаж ANT, який під прапором Вануату (країна-судновласник Туреччина) прямував з одного з портів Одещини до Туреччини із вантажем на борту. Внаслідок влучання в надбудову судна виникла пожежа… Двох поранених членів екіпажу оперативно евакуйовано катерами ВМС ЗС України і доставлено до медичного закладу», – йдеться в повідомленні.

У ВМС зазначили, що пожежу локалізували.

Повідомлення про удари РФ по суднах на півдні України надходять регулярно. У Військово-морських силах заявляють, що такими діями «РФ продовжує цілеспрямовано створювати загрозу міжнародним морським перевезенням, атакуючи цивільну інфраструктуру і торговельні судна».

Перед цим влада Румунії повідомила, що під час російської атаки один із дронів зайшов у румунський повітряний простір і врізався в багатоповерхівку в прикордонному з Україною місті Галаці, там виникла пожежа, і постраждали дві людини.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Під час атаки РФ по Україні дрон врізався в багатоповерхівку в Румунії, є поранені

Міністерство оборони Румунії повідомило, що російський безпілотник вночі залетів у румунський повітряний простір і врізався в багатоповерховий будинок у Галаці поблизу кордону з Україною, внаслідок чого спалахнула пожежа. Місцева влада повідомила про щонайменше двох поранених.

«У ніч з 28 на 29 травня Російська Федерація відновила атаки безпілотників на цивільні й інфраструктурні об’єкти в Україні, поблизу річкового кордону з Румунією. Безпілотник увійшов у повітряний простір Румунії, відстежуваний радарами в південній частині муніципалітету Галац, і впав на дах багатоквартирного будинку, після чого виникла пожежа», – йдеться в повідомленні Міноборони.

Екстрені служби повідомили, що двом людям знадобилася медична допомога, і що пожежу загасили. 70 людей евакуйовували.

Міністерство оборони Румунії також заявило, що під час атаки РФ по Україні підняло в повітря два винищувачі F-16 і військовий гелікоптер для спостереження, додавши, що пілоти мали дозвіл збивати безпілотники.

Румунія, член НАТО і Європейського Союзу, має спільний сухопутний кордон з Україною протяжністю в понад 600 кілометрів. Від початку російських ударів по портах на півдні України влада Румунії неодноразово повідомляла про дрони РФ, які залітали в повітряних простір країни. Проте 29 травня дрон вперше влетів у будинок в Румунії і спричинив поранення людей.

Інцидент стався на тлі загострення ситуації з безпекою в Європі і занепокоєння, що війна Росії проти України може перекинутися на територію ЄС.

«Ти ж не розвернешся і не покинеш пацанів». Фронтові історії від водіїв, які їздять під дронами і артою

Військова спеціальність «водій» нині є однією із найнебезпечніших на фронті. Транспорт є першочерговою ціллю для артилерії та дронів-камікадзе противника. Втім, небезпека на фронтових дорогах не обмежується загрозою із неба, наголошують військові: шляхи поряд із передовою активно мінуються дистанційним способом, а також вкриті залишками вибухонебезпечних предметів.

Як у таких умовах відбувається доставка військових та вантажів на передову та з неї, Радіо Свобода запитало у водіїв 128-ї окремої важкої механізованої бригади «Дике поле», яка воює на Запоріжжі.

У ДПСУ розповіли, чи нарощує Білорусь сили біля кордону України

На території Білорусі зараз нарощування сил безпосередньо близько до кордону України поки немає, але процеси у глибині території країни насторожують. Про це Радіо Свобода повідомив речник Держприкордонслужби Андрій Демченко.

Він зауважив, що ще з 2022 року Білорусь тримає по напрямку кордону з Україною невелику кількість своїх підрозділів – вони періодично ротуються, але їхня кількість не збільшується.

«Водночас, те, що відбувається у глибині території країни, як повідомляє розвідка, зараз вказує на те, що Росія активніше почала тиснути на Білорусь, щоб та більш масштабно і власними силами долучилася до війни проти України. Тобто в подальшому можуть бути і провокації по напрямку нашого кордону. Не можна виключати і вторгнення», – заявив Демченко.

При цьому речник ДПСУ наголошує, що ударних угруповань Росія не має, але в будь-який момент вона може їх перекинути на територію Білорусі і використати ті інфраструктурні об’єкти, які будує Білорусь.

У квітні президент України Володимир Зеленський із посиланням на дані розвідки заявив, що Росія вкотре намагатиметься втягнути у свою війну Білорусь. За його словами, у прикордонні Білорусі відбувається розбудова доріг до території України й налагодження артилерійських позицій.

19 травня головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський, коментуючи загрозу РФ з боку Білорусі, заявив, що «можливі операції на півночі – це реально».

Після цих заяв Олександр Лукашенко сказав, що Мінськ «не буде втягнутий» у війну Росії проти України, але є умова – якщо це не агресія проти території Білорусі.

Білорусь не бере прямої участі у війні проти України, але у лютому 2022 року її влада надала територію країни для проїзду й дислокації російських військ, а з території Білорусі завдавалися удари по Україні.

Сили РФ вдарили по Полтавщині – ОВА

Війська РФ пізно ввечері вдарили по Полтавщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич.

«Ворог атакував Полтавський район. Попередньо, обійшлося без постраждалих», – написав він у телеграмі.

По всій Україні була оголошена ракетна небезпека, а Повітряні сили ЗСУ попереджали про швидкісну ціль на Полтавщину.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Тихановська вважає, що зміни в Росії можуть початися зі змін у Білорусі

Лідерка демократичних сил Білорусі Світлана Тихановська вважає, що зміни в Росії можуть початися зі змін у Білорусі.

Вона визнає, що уряд і особисто Олександр Лукашенко «значною мірою зберігаються» зараз лише завдяки політичній та економічній підтримці Кремля.

«Але ми повинні розуміти, що ця позиція, що поки нічого не зміниться в Росії, нічого не зміниться і в Білорусі, є неправильною! Бо я впевнена, що зміни в Росії можуть початися зі змін у Білорусі, тому що наша нація більш єдина, у нас немає цих імперіалістичних амбіцій», – сказала вона в інтерв’ю Радіо Свобода.

Читайте також: Тихановська вимагає від «хороших росіян» заяви, що вони не зазіхатимуть на суверенітет Білорусі

Тихановська зауважує, що Білорусь хоче жити в добросусідстві з іншими країнами, і білоруське суспільство є більш консолідованим.

«І тому я впевнена, що нам потрібно більше інвестувати в політику Білорусі, щоб наші зміни призвели до змін і в Росії», – заявила вона.

Щодо деяких докорів в бік білоруської опозиції – зокрема про відстороненість від ситуації всередині Білорусі та роз'єднаність – то Тихановська зазначила, що проти опозиції працює «велика пропагандистська машина режиму Лукашенка», яка також підкріплюється російськими наративами.

«Але я хочу сказати, що я дуже пишаюся тим, що минуло шість років з нашої революції 2020-го року, ми зберігаємо єдність, підтримуємо координацію між державний сектором, між політичними діячами, тому що я розумію, наскільки важливо бути єдиними в нашій боротьбі проти диктатури, а також бути єдиними в очах наших іноземних партнерів», – додала вона.

Лукашенко керує Білоруссю вже майже 31 рік – уперше він прийшов до влади в липні 1994 року. У березні 2025 року відбулася його чергова інавгурація, під час якої Лукашенко порівняв і поставив в один ряд перемогу СРСР у Другій світовій війні 80 років тому і перемогу над протестами у 2020 році.


Генштаб ЗСУ: на фронті від початку доби відбулося 189 боїв

На фронті від початку цієї доби відбулося 189 бойових зіткнень, повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.

Найбільше російський атак знову зафіксовано на Покровському напрямку – 25 атак. Війська РФ намагалися просунутися у районах населених пунктів Вільне, Новий Донбас, Родинське, Новоолександрівка, Шевченко, Покровськ, Білицьке, Гришине, Удачне та Новопавлівка. Два боєзіткнення тривають дотепер.

Дещо менше – 22 російські атаки – були на Гуляйпільському напрямку. Досі тривають три боєзіткнення.

Сили оборони успішно відбили 12 російських штурмів на Костянтинівському напрямку поблизу Костянтинівки, Іллінівки, Іванопілля, Русиного Яру та Степанівки. Досі триває одне боєзіткнення.

Бойові дії також продовжуються на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.

21 травня американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що українські сили повертають собі тактичну ініціативу на різних ділянках лінії фронту.

Перед тим міністр оборони Михайло Федоров на зустрічі з журналістами заявив, що Україні вдалося суттєво сповільнити просування сил РФ і поступово перехоплювати ініціативу на фронті завдяки роботі українських військових й іншим чинникам, серед яких вимкнення для агресора Starlink і нарощування дронових ударів середньої дальності (middle strike).

Президент України Володимир Зеленський у відеозверненні 25 травня заявив, що Україна зараз має сильніші позиції на фронті.


МАГАТЕ: на ЗАЕС стався тривалий збій зв’язку

Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Маріано Ґроссі заявив, що цього тижня на Запорізькій атомній електростанції стався тривалий збій зв’язку на тлі повідомлень про посилення військової активності поблизу.

За даними станції, у середу на ЗАЕС протягом приблизно 12 годин не було ні стаціонарного телефону, ні інтернет-з’єднання, що стало найтривалішим подібним інцидентом на станції від початку вторгнення РФ в Україну.

Ґроссі зазначив, що причина відключення не була зрозумілою, але вона збіглася з повідомленнями про атаки біля міста Енергодар, де проживає більшість персоналу станції.

Директор агентства повідомив, що протягом багатьох годин МАГАТЕ не могло зв’язатися з своєю командою експертів на об’єкті, а станція не могла спілкуватися із зовнішнім світом звичайним способом.

«Це, безумовно, була дуже тривожна подія з точки зору ядерної безпеки та захисту. Команда МАГАТЕ продовжить розслідування причин цього збою зв’язку та обговорить, як запобігти повторенню», – сказав Ґроссі.

Повідомляється, що доступ Енергодара до електроенергії з мережі кілька разів переривався протягом останнього тижня внаслідок тривалої військової діяльності.

Шість реакторів Запорізької АЕС перебувають у стані холодної зупинки з 2022 року. МАГАТЕ постійно присутнє на об’єкті для контролю за безпекою під час обстрілів.

Російські війська захопили найбільшу в Європі атомну електростанцію з шістьма реакторами в перші тижні вторгнення Москви в Україну в лютому 2022 року. Станція не виробляє електроенергію, Україна і Росія регулярно звинувачують одна одну в бойових діях, що ставлять під загрозу ядерну безпеку.

Конгресмени-демократи вважають «ганебним» послаблення санкцій проти Росії й говоритимуть з Бессентом

Представники Конгресу США від Демократичної партії, що перебувають із візитом в Україні, розкритикували послаблення нафтових санкцій проти Росії. Про це сенатор Річард Блюменталь і член Палати Представників Джим Гаймс сказали журналістам у Києві.

«Ця ганебна практика фактично дала лише два результати. По-перше, принесла Росії надприбутки завдяки додатковим продажам і вищим цінам на нафту. І по-друге, дозволила Китаю купувати більше нафти. Ми не бачимо, щоб це мало хоч якийсь помітний вплив на ціну нафти», – наголосив конгресмен Гаймс.

Конгресмен Джим Гаймс з Комітету з розвідки також зауважив, що знизити ціни на бензин, що було метою адміністрації США, в такий спосіб не вдалося.

«Це буде одна з історій, які ми повеземо назад. Я поважаю міністра фінансів (Скотта Бессента – ред.), який у цьому випадку є особою, що ухвалює рішення. Також правда й те, що цей виняток підлягає поновленню кожні 30 днів. Гадаю, ми обоє (з сенатором Блюменталем – ред.) повернемося до міністра фінансів і скажемо: все, що ви робите, – це збагачуєте Росію і дозволяєте Китаю нарощувати запаси», – наголосив Гайс.

Сенатор-демократ Річард Блюменталь своєю чергою наголосив, що законодавці можуть відповісти на це запровадженням санкційного законодавства.

«Замість того, щоб продовжувати виняток, я хотів би бачити, як Сенат Сполучених Штатів ухвалює санкційний законопроєкт, який фактично запровадить жорсткіші покарання для будь-кого, хто торгує російською нафтою та газом, а також тарифи щодо країн, які є головними покупцями. І давайте називати речі своїми іменами – це, звичайно, Китай та Індія. Вони досі не продемонстрували жодного морального стрижня, жодного економічного тиску, який вони повинні були б чинити», – зауважив Блюменталь.

Сенатор сподівається, що законодавці використають свою владу, щоб не допустити продовження винятку з санкцій проти Росії, що спливає 30 червня, й запровадити сильніші обмеження.

Тихановська: опозиція не має даних про те, що ядерна зброя вже є в Білорусі, але інфраструктура є

Білоруська опозиція не має конкретних даних про те, що ядерна зброя вже є в Білорусі, але інфраструктура для неї є. Про це в інтерв’ю для Радіо Свобода заявила лідерка демократичних сил Білорусі Світлана Тихановська.

«Наші партизани на залізниці, вони стежать за тим, що йде з Росії до Білорусі, якщо в нас вже є певне розуміння того, що йде зброя, то ми, звичайно, будемо передавати це нашим українським партнерам та іноземним партнерам, але на даний момент я точно не можу сказати (що зброя вже розміщена)», – розповіла вона.

Нещодавні ядерні навчання на території Білорусі Тихановська вважає «тиском і шантажем», які спрямовані не лише на Україну, а й на європейських союзників.

«І тому, звичайно, їм потрібно показати, що Лукашенко та Путін разом, що Лукашенко виконує накази Путіна і, звичайно, нам потрібно дуже уважно стежити за тим, що відбувається в країні», – додала вона.

Тихановська зазначає, що демократичні сили «мають дуже хороші джерела інформації» з Білорусі.

Конгресмен США з Комітету розвідки розповів, чому Лавров погрожує іноземним дипломатам у Києві

Конгресмен-демократ із Комітету розвідки Джим Гаймс вбачає «ознаку відчаю» в заклику міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова евакуювати іноземний дипломатичний персонал із Києва й попередженні про «системні удари по підприємствах українського ВПК у Києві» й «центрах ухвалення рішень». Про це член Палати представників заявив, спілкуючись 28 травня з журналістами в Києві.

Конгресмен вказав на втрату Росією позицій в Україні на полі бою й ціну, яку РФ доводиться за це платити. Гаймс вважає, що найближчим часом ця динаміка збережеться.

«В найближчі кілька місяців ви побачите, як українські військові продовжать відвойовувати території, ціною величезних втрат для Росії. Тож це ознака відчаю. Це (погрози – ред.) також визнання способу мислення людини, якій дуже комфортно чинити воєнні злочини», – сказав член Палати представників США, запевнивши, що, попри сигнали з Москви, вже планує наступну поїздку до Києва.

Читайте також: «Повернемося з переліком завдань». Конгресмени підбили підсумки візиту до Києва

Конгресмен-демократ згадав про «поляризованість» і «непередбачуваність» американської політики, але запевнив у підтримці України з боку пересічних американців.

«Я повернуся до Вашингтона разом із сенатором, щоб переконатися, що погрози Сергія Лаврова призведуть до надання українському народові додаткових ресурсів, тому що все, що уособлює Сергій Лавров, – це саме те, проти чого вільний народ повинен боротися», – резюмував Гаймс.

25 травня Міністерство закордонних справ Росії анонсувало удари по «центрах ухвалення рішень і командних пунктах» у Києві. У своїй заяві російське міністерство попередило іноземних громадян, включаючи персонал дипломатичних місій і представництв міжнародних організацій, про необхідність якнайшвидше залишити Київ.

Читайте також: «Треба діяти оперативно» – Зеленський про лист Трампу та Конгресу

Коментуючи цю заяву, Міністерство закордонних справ України заявило, що, за оцінкою української сторони, загальний рівень безпекових загроз з боку Росії для Києва й інших українських міст залишається таким же, як і у попередні роки й місяці. У МЗС наголосили, що на цьому тлі нові російські погрози «є нічим іншим, як безсоромним шантажем». У міністерстві зазначили, що готові сприяти в додатковому посиленні безпеки іноземних дипмісій, які звернуться з таким запитом.

Згодом держсекретар США Марко Рубіо заявив, що очільник МЗС Росії Сергій Лавров у телефонній розмові особисто згадав про попередження Кремля й застеріг американську сторону, що «Київ буде дуже небезпечним місцем». Водночас Рубіо зазначив, що «Київ є дуже небезпечним місцем вже кілька років».

ДБР: на Хмельниччині двоє військових загинули під час відбиття атаки РФ

У Хмельницькій області під час спроби відбиття атаки безпілотників загинули двоє військовослужбовців, ще одного бійця було госпіталізовано. Про це «Укрінформу» та РБК-Україна повідомила речниця Теруправління ДБР у Хмельницькому Катерина Герасімук.

Це сталося 27 травня близько 11:15 в одному із сіл Дунаєвецької громади Кам’янець-Подільського району.

За попередньою інформацією, під час виконання бойового завдання з перехоплення російських цілей вибухнув боєприпас дрона-перехоплювача.
слідчі вилучили пульти керування та засоби комунікації для проведення експертиз та встановлюватимуть причини раптової детонації вибухонебезпечного предмета.

Попередня кваліфікація правопорушення – ч. 3 ст. 414 Кримінального кодексу України (Порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, що спричинило загибель кількох осіб чи інші тяжкі наслідки).

Конгресмен США з Комітету розвідки назвав «єдиний спосіб» досягти справедливого миру

Президенту Росії Володимиру Путіну знадобиться десять років і ще чотири мільйони втрат у живій силі, щоб отримати повний контроль над Донбасом, який він вимагає від України на переговорах. Про це заявив сенатор зі США від Демократичної партії Річард Блюменталь, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.

«Немає жодних підстав дозволяти Володимиру Путіну отримати території, які він не зміг захопити військовим шляхом. За нинішніх темпів, щоб досягти через переговори того, чого він, за його словами, хоче, йому знадобилося б ще десять років і майже чотири мільйони втрат», – заявив Річар Блюменталь у Києві 28 травня.

За словами законодавця, в Росії немає способів виграти війну, якщо Україна матиме необхідні для захисту засобами.

«Я сповнений рішучості забезпечити Україну всім необхідним у її боротьбі за свободу, тому що боротьба України – це і наша боротьба… Європа це розуміє. Америка також повинна це зрозуміти. І я скажу вам: американський народ це розуміє», – наголосив Блюменталь.

Конгресмен Джим Гаймс, що належить до Комітету з розвідки, додав, що територіальні вимоги Росії до України під час переговорів лише засвідчують нещире ставлення РФ до мирного процесу.

Читайте також: Федоров обговорив з двома конгресменами важливість продовження поставок ракет для Patriot

«Максималістські вимоги росіян, зокрема – і це важливо – щодо територій, які вони навіть не змогли захопити на полі бою, не були серйозними пропозиціями… Єдиний спосіб зробити ці переговори серйозними – як сенатор неодноразово повторював – це коли Володимир Путін почне відчувати ціну своїх дій, а він, імовірно, вже її відчуває», – підкреслив член Палати представників Гаймс.

Конгресмен наголосив на важливості тиску на Путіна на полі бою, й у цьому контексті наголосив на значенні збільшення постачання озброєння Україні й обміну розвідданими.

«Це не тому, що ми прихильники війни – ми теж хочемо миру. Але це єдиний шлях, який змусить Володимира Путіна сісти за стіл переговорів, щоб ми могли досягти справедливого миру… Єдиний спосіб цього досягти – якщо українці продовжать завдавати такого рівня втрат і болю російському керівництву, як вони це роблять зараз», – резюмував Гаймс.

Річард Блюменталь та Джим Гаймс перебувають з візитом в Україні. Напередодні з ними провів зустріч президент Володимир Зеленський. Він, серед іншого, заявив про «значну потребу» України в антибалістичних ракетах. Конгресмени також зустрілися з міністром оборони Михайлом Федоровим.

«Повернемося з переліком завдань». Конгресмени підбили підсумки візиту до Києва

Росія не перемагає Україну, а сценарій навпаки можливий, якщо в України будуть відповідні засоби. Про це під час свого візиту до Києва заявив сенатор-демократ Річард Блюменталь, який вдесяте відвідує українську столицю за час повномасштабної війни.

«Те, що ми почули за останні кілька днів, лише зміцнює моє переконання, що Україна фактично просувається до перемоги. І ми повернемося до Сполучених Штатів із переліком завдань – так само, як я робив після кожної зі своїх поїздок сюди: далекобійні засоби ураження, артилерія, HIMARS, ATACMS, танки, F-16 – усі види боєприпасів, які необхідні… Ми вважатимемо нашою місією після повернення забезпечити, щоб Україна мала ці засоби», – наголосив Блюменталь, передає кореспондентка Радіо Свобода.

Список потреб України, зазначив сенатор, очолює протиповітряна оборона з огляду на «ескалацію путінської жорстокості».

«Путін нарощує саме жорстокість. І атаки на житлові будинки, торгові центри, лікарні, школи – ця злочинна поведінка повинна обурювати весь світ… Україна бореться не лише за свою свободу, а й за нашу. І саме це послання ми також повеземо назад із собою», – запевнив Блюменталь.

Окремо сенатор відзначив технологічний прогрес українців, що допомагає нині світові, зокрема й американським військовим у військовому конфлікті з Іраном.
Блюменталь, який є співавтором з республіканцем Ліндсі Гремом законопроєкту про вторинні санкції проти торговельних партнерів Росії, запевнив, що домагатиметься його схвалення.

«Без цих доходів (від продажу нафти – ред.) Росія не зможе підтримувати війну. Але в довгостроковій перспективі Путін не здатний підтримувати цю війну. Він втрачає 30 тисяч або більше своїх військових щомісяця. Незабаром, якщо судити за тією траєкторією, яку ми побачили у наших розмовах із міністром оборони, ціна становитиме близько 200 життів або втрат на кожен кілометр», – розповів Блюменталь.

Загрози з Білорусі: чи втягне Путін Лукашенка знову у війну?

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG