Доступність посилання

Супутниковий знімок удару українського дрона по російському прикордонному кораблю проєкту 10410 поблизу села Юркіно в Криму
Супутниковий знімок удару українського дрона по російському прикордонному кораблю проєкту 10410 поблизу села Юркіно в Криму

Live Війна Росії проти України. Переговори. Всі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби досягти миру

Зеленський: через масований удар РФ загинули 22 людини, ще 130 – постраждали

Президент України Володимир Зеленський заявив, що через масований удар РФ загинули 22 людини, ще 130 – постраждали.

За його словами, рівень постачання для української ППО зараз не дозволяє збивати «значну частину ракет».

«Були влучання. 130 людей постраждали. На жаль, 22 людини загинули, двоє дітей серед них. Вкотре Путін зі своїм божевіллям «перемогли» життя звичайних дітей, житлові будинки, поліклініку в Києві. «Шахеди» були проти багатоповерхівок у Дніпрі та чомусь проти ще й автосалону з китайськими машинами в Києві. «Циркон» одразу проти семи будинків. «Шахеди» по будинках в Харкові, Запоріжжі, Полтавщині. Удари по Чернігівщині, Сумщині, Херсонщині. «Шахеди» проти Хмельницької області», – сказав він у своєму відеозверненні.

Зеленський нагадав, що кожен із цих дронів і усі типи російських ракет мають компоненти, які завозять з інших країн.

«П’ять ракет «Калібр» – це 145 таких компонентів. 33 «іскандери» – це 1122 компоненти. 650 ударних дронів різних типів – це більше ніж 17 тисяч компонентів, без яких неможливо виробити їх. Масштабні схеми, щоб обійти санкції. І це абсолютно реальна співучасть у вбивствах», – додав він.

Україна вночі зазнала масованої атаки РФ. За даними Повітряних сил, Росія запустила 73 ракети й 656 безпілотників по України протягом ночі, з них 40 ракет і 602 БПЛА вдалося збити. Основним напрямком удару був Київ, також ударів зазнали Дніпро, Харків, Запоріжжя, Полтавщина й інші регіони.

У Дніпрі, де внаслідок удару частково зруйнована 4-поверхівка, влада повідомила про 16 загиблих і 42 постраждалих людей. У Києві внаслідок російського удару загинули шість людей, поранені 90 людей. Місцева влада повідомила про влучання в житлові будинки, заклади освіти, охорони здоров’я.

Міністерство оборони Росії заявило про «масований удар» по нібито підприємствах оборонно-промислового комплексу та об’єктах паливної й транспортної інфраструктури в Україні протягом ночі на 2 червня, додавши, що «всі визначені об’єкти були уражені».

Бронь «уріжуть» – ТЦК розформують? Нові контракти та виплати: розбираємо реформу ЗСУ

Вже у червні влада анонсувала масштабні зміни в армії. Йдеться про комплексну реформу, яку ще мають окремо презентувати.

Тим часом у розпорядженні Радіо Свобода з’явився документ про переукладання контрактів на проходження військової служби. Йдеться і про додаткові фінансові виплати і нові терміни контрактів.

  • Прописують також демобілізацію: кого це стосуватиметься?
  • Що вже відомо?
  • Якими будуть нові виплати?
  • А нові контракти?
  • Коли все це запрацює?
  • Як військові сприймають ці зміни?
  • Якою буде мобілізація?
  • А також якими будуть нові умови бронювання і що це означає для бізнесу?

Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:

Олександр Федієнко, народний депутат України, «Слуга народу» підтвердив цифри, які раніше опублікували на сайті Радіо Свобода: «Тобто безпосередньо військовослужбовець, який на передовій в піхоті, з урахуванням всіх отих надбавок, він може отримати в місяць приблизно від 300 до 450, пам'ятаю, тисяч гривень».

Юлія Сірко, народна депутатка фракції «Голос» додала також інші дані, які дізналась після зустрічі з міністром оборони Михайлом Федоровим:

«Його ідея – перевести всіх на дворічні контракти. Після двох років буде період бронювання. Не була мова про те, скільки на передовій, була мова від 12, здається, до 18 місяців бронювання. Демобілізації перш за все підпадають ті, хто служить з 2014 року, і ті, що з 2022 року також».

Дмитро Кащенко, полковник ЗСУ у відставці, Герой України назвав ідею Михайла Федорова цікавою, але з долею популізму:

«Бо ми не маємо достатньо фінансів. Ми ж розуміємо, що виплати ці бойові 400 тисяч. Людина, яка знаходиться в траншеї 2, 3, 4 місяці. Як вони будуть нараховуватися ці 400 тисяч? Людина, наприклад, сьогодні він брав участь в бойових діях, тобто на нього ж наступала піхота. Він отримає 400 тисяч, а завтра піхота не наступає, атакують тільки дрони, там міни, якісь там снаряди чи там КАБи, то він не отримає 400 тисяч? Тобто немає деталізації, як це буде проходити».

Новий пакет ЄС проти РФ: шість країн пропонують відкласти коригування ліміту цін на нафту

Данія, Естонія, Фінляндія, Латвія, Литва, Швеція озвучили свої пропозиції щодо наступного пакету санкцій Євросоюзу щодо Росії. Про це йдеться у документі, з яким ознайомилося Радіо Свобода.

«Динамічний механізм обмеження цін на нафту ЄС ризикує призвести до значно вищого рівня обмеження цін, ніж спочатку передбачалося, через непередбачені ринкові потрясіння. ЄС має відкласти впровадження коригування ліміту цін на нафту та запобігти втраті самого сенсу ліміту цін», – йдеться у документі.

Країни пропонують ЄС запровадити комплексні санкції проти основних російських енергетичних компаній та їхніх іноземних торговельних дочірніх компаній, включаючи Лукойл, Газпром, Новатек та Роснефть, щоб скоротити потоки доходів, що надходять до Росії, та підвищити енергетичну безпеку ЄС.

Також Данія, Естонія, Фінляндія, Латвія, Литва, Швеція вважають, що ЄС повинен вжити заходів для припинення всіх комерційних контрактів з російською ядерною промисловістю.

Ці країни заявляють, що ЄС повинен запровадити та розширити санкції проти «тіньового флоту» Росії – зокрема, щодо операторів, менеджерів, власників, виробників, покупців, трейдерів, брокерів, посередників, а також інфраструктури, портів та фінустанов.

«ЄС має запровадити санкції проти додаткових російських банків та фінансових установ, на які досі не поширюються обмежувальні заходи, включаючи виключення з SWIFT. ЄС має заборонити пряму чи опосередковану участь у будь-яких транзакціях з постачальником послуг криптоактивів або платформою, створеною за межами Союзу, що дозволяє обмін або передачу криптоактивів, що дозволяє обходити санкції ЄС», – йдеться у пропозиціях.

Євросоюзу пропонують посилити торговельні заходи, спрямовані на обмеження доступу Росії до сировини, що використовується у військовій промисловості.

«ЄС повинен продовжувати посилювати забезпечення дотримання існуючих заходів та усувати лазівки за допомогою додаткових заходів, особливо щодо товарів загального високого пріоритету. Ми повинні посилити нашу здатність виявляти, запобігати та карати за обхід за допомогою посилених заходів належної перевірки.- Ми вітаємо посилення інструменту боротьби з обходом, який був запроваджений у 20-му пакеті, і очікуємо, що ЄС розширить його застосування в майбутньому пакеті», – йдеться у заяві шести європейських країн.

За даними ЗМІ, Європейська комісія планує презентувати новий, 21-й пакет санкцій проти Росії наступного тижня.

Раніше агенція Bloomberg із посиланням на джерела писала, що ЄС розглядає можливість зберегти стелю цін на російську нафту на рівні 44,10 доларів за барель замість її планового перегляду влітку.

Українських чоловіків у ЄС не прийматимуть, але й не видворятимуть: що й для кого зміниться

У Євросоюзі готуються подовжити тимчасовий захист для українців до березня 2028 року, попри попередню домовленість більше не робити цього. Й натомість – спонукати біженців переходити на інші типи дозволів на проживання. Загалом це означало повернення до довоєнних правил, що робили можливим довгострокове проживання в ЄС насамперед для висококваліфікованих працівників, студентів тощо.

Однак відсутність ознак, що війна близька до завершення, змусили ЄС «звернути» з визначеного раніше курсу. Тимчасовий захист готуються подовжити після березня 2027 року. Але, найімовірніше, чоловіків із України мобілізаційного віку в ЄС більше не прийматимуть. Про готовність запровадити ці обмеження після багаторічних дискусій, що нічим не завершувалися, Радіо Свобода повідомила низка дипломатів держав-членів.

У РФ громадянина Бельгії й Росії засудили до 16 років колонії за переказ грошей колишній дівчині в Україну

У Росії Псковський обласний суд засудив громадянина Бельгії і РФ Михайла Лощиніна, який поїхав відвідати хворого батька до Санкт-Петербурга і був заарештований після перетину кордону, до 16 років колонії за звинуваченням у держзраді. Про це повідомляє російське видання Astra із посиланням на сестру засудженого. Це підтверджує й видання «Вот Так».

Проєкт Радіо Свобода Север.Реалии раніше розповідав історію 48-річного Лощиніна, який 1 липня 2025 року перетнув на мотоциклі російський кордон через пункт пропуску «Убилинка» у Псковській області й майже одразу був затриманий ФСБ.

Приводом стали виявлені в його телефоні контакти і листування з колишньою дівчиною з України, а також переказ їй грошей. Лощинін після затримання провів близько місяця де-факто під арештом у готелі в Питалово, після чого його звинуватили в держзраді і відправили спочатку до СІЗО в Бєлгородській області, а потім до СІЗО у Пскові.

За даними Astra, вирок оголосили 2 червня на закритому засіданні. Лощиніна визнали винним у «фінансуванні представників іноземної держави, визнаної противником Російської Федерації».

У грудні 2025 року родина Лощиніна повідомила про тортури і жорстоке поводження в Старому Осколі: вилучення окулярів, побиття і тривалу ізоляцію.

У листах із СІЗО Лощинін докладно розповідав про умови утримання, а також про тортури. За словами Лощиніна, його регулярно били, катували електрошокером і чинили на нього постійний психологічний тиск.

«Я втратив найкращу роботу в житті, втратив усі гроші й інвестиції, квартиру... Так, я шкодую, що поїхав», – писав він журналістам. Бельгійських дипломатів до нього не допустили.

Лощинін переїхав на до ЄС 1999 року, згодом він отримав громадянство Бельгії, а останні роки жив у Німеччині. Він працював у IT-сфері, був залучений до культурної діяльності російськомовної діаспори, зокрема брав участь у театральних і музичних проєктах.

В ОВА розповіли, скільки населених пунктів на Донеччині перебувають під окупацією РФ

На території Донецької області під російською окупацією перебувають 906 населених пунктів (447 із них – від 2014 року), повідомила обласна військова адміністрація у відповідь на запит проєкту Радіо

За даними ОВА, станом на 27 травня орієнтовна площа тимчасово окупованої території Донеччини – 72,4 % (орієнтовно 19 178 кв. км.).

Місцева влада заявила, що станом на 1 червня на території Донецької області, підконтрольній українському уряду, проживають 143 900, зокрема, у Костянтинівський громаді перебувають 1760 жителів.

За інформацією Костянтинівської міської військової адміністрації, в населених пунктах Костянтинівської міської громади пошкоджені чи знищені 5856 житлових будинків, 39 об’єктів інфраструктури, а саме – 20 об’єктів теплопостачання, 11 об’єктів водопостачання та 8 об’єктів водовідведення.

Раніше в ОВА інформували, що на 1 липня 2025 року на території Донецької області під російською окупацією перебувають 837 населених пунктів.

Президент Росії Володимир Путін неодноразово заявляв, що припинення вогню з Україною неможливе до початку переговорів та досягнення чітких домовленостей із Києвом.

У середині червня 2024 року Путін заявив, що Росія готова припинити бойові дії в Україні у разі виконання кількох умов. Серед них: Україна має розпочати повне виведення військ із території Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей у їхніх адміністративних межах, а також офіційно заявити про відмову від планів вступу до НАТО. Крім того, Україна, на думку Путіна, має визнати статус Криму, Севастополя, Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей як суб’єктів РФ, а Захід – зняти санкції з Росії.

7 травня 2026 року помічник російського лідера Путіна Юрій Ушаков заявив, що Росія не бачить сенсу в новому раунді тристоронніх переговорів із участю Москви, Києва і Вашингтона щодо завершення війни доти, доки Україна не виведе війська з Донбасу.

В ООН заявили, що РФ має припинити ескалацію ударів і почати шлях до справедливого миру

Гуманітарний координатор ООН в Україні Матіас Шмале засудив хвилю масованих російських ударів по Дніпру, Києву і Харкову, внаслідок яких загинули й поранені цивільні жителі, і закликав РФ зупинити ескалацію атак.

«Перші дні літа в Україні розпочалися черговим масштабним обстрілом Києва, Дніпра і Харкова збройними силами Російської Федерації. Це вже втретє за останні три тижні… Загострення риторики з боку Російської Федерації й ескалація ударів мають припинитися, щоб розпочати шлях до справедливого миру», – йдеться в заяві Шмале.

За даними Повітряних сил, Росія запустила 73 ракети й 656 безпілотників по України протягом ночі, з них 40 ракет і 602 БПЛА вдалося збити. Основним напрямком удару був Київ, також ударів зазнали Дніпро, Харків, Запоріжжя, Полтавщина й інші регіони.

У Дніпрі, де внаслідок удару частково зруйнована 4-поверхівка, влада повідомила про 16 загиблих і 42 постраждалих людей. У Києві внаслідок російського удару загинули шість людей, поранена щонайменше 81 людина. Місцева влада повідомила про влучання в житлові будинки, заклади освіти, охорони здоров’я.

Міністерство оборони Росії заявило про «масований удар» по нібито підприємствах оборонно-промислового комплексу та об’єктах паливної й транспортної інфраструктури в Україні протягом ночі на 2 червня, додавши, що «всі визначені об’єкти були уражені».

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Росія ексгумує «жертв укронацистів». Насправді це загиблі під час російського штурму Сіверськодонецька

Росія демонструє масові поховання під захопленим Сіверськодонецьком Луганської області. Окупанти видають їх за могили жертв «київського режиму». Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) з'ясували, звідки насправді виник цей цвинтар. Його організувала місцева українська влада у період штурму міста російськими військами, оскільки існуючі кладовища опинилися на лінії зіткнення. Ось що відбувалось тоді в Сіверськодонецьку та як Росія перекручує події.

У Кремлі заявили, що війна «може бути завершена до кінця доби»

У Кремлі заявили, що війна Росії проти України «може бути завершена до кінця доби». Речник російського президента Дмитро Пєсков назвав умовою цього відмову України від територій, які прагне окупувати Росія.

«Щодо Зеленського і завершення війни до кінця року: війна може бути завершена до кінця доби, ми теж про це неодноразово говорили. Для цього Зеленському необхідно наказати своїм Збройним силам залишити територію російських регіонів», – сказав Пєсков.

Напередодні керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що президент України Володимир Зеленський доручив спробувати припинити війну до зими.

Очільник ОПУ наголосив, що Україна має достатні спроможності для досягнення цієї мети, хоча не виключив, що Росія може відмовитися від домовленостей. За його словами, що є реальні ознаки, що «підґрунтя для припинення бойових дій вже існує».

Днями в інтерв’ю CBS News Зеленський заявив, що до початку зими потрібно знайти шлях для переговорів з РФ, але це залежить від тиску на Москву.

21 травня американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що українські сили повертають собі тактичну ініціативу на різних ділянках лінії фронту.

Перед тим міністр оборони Михайло Федоров на зустрічі з журналістами заявив, що Україні вдалося суттєво сповільнити просування сил РФ і поступово перехоплювати ініціативу на фронті завдяки роботі українських військових й іншим чинникам, серед яких вимкнення для агресора Starlink і нарощування дронових ударів середньої дальності (middle strike).

Через загострення ситуації на Близькому Сході тристоронні переговори України, США і Росії, які тривали протягом січня і лютого, були відкладені на невизначений час.

За словами джерел видання Financial Times, і в Москві, і в Києві вважають, що перспективи відновлення мирних переговорів за посередництва США невеликі навіть після закінчення війни на Близькому Сході.

Як стверджують джерела, що говорили з Financial Times, жодна зі сторін зараз не бачить сенсу в продовженні переговорів. Україна, за даними видання, вважає, що переговори зайшли в глухий кут вже в лютому після останнього раунду переговорів з Росією, і розчарована тим, що Вашингтон не зміг чинити тиск на Путіна.

Російська влада офіційно говорить про вимогу передачі всього Донбасу як про ключову умову мирного врегулювання, натякаючи при цьому, що згода на це була отримана від президента США під час його зустрічі з Путіним в Анкориджі минулого року.

Україна з минулого року після того, як США почали виступати в ролі посередника, пропонує зупинити бойові дії по лінії фронту – у цьому випадку більша частина українського Донбасу, але не весь цей регіон, залишаться під контролем РФ. Визнавати це юридично Україна не має наміру.

Державний секретар США Марко Рубіо 22 травня заявив, що Вашингтон готовий продовжувати посередництво в переговорах між Росією та Україною, але наразі вони не відбуваються. Він також зазначив, що попередні перемови не були продуктивними.

Найменування підрозділу на честь УПА: віцеспікер Сейму Польщі закликав блокувати вступ України до ЄС

Віцеспікер парламенту Польщі та лідер правопопулістської партії «Конфедерація» Кшиштоф Босак закликав блокувати вступ України до Європейського Союзу через присвоєння українському підрозділу «імені Героїв УПА».

На думку Босака, позбавлення президента України Володимира Зеленського польського ордена Білого Орла є символічним жестом.

«Якщо ми хочемо чинити реальний тиск на Україну, нам потрібно перейти до більш конкретних жестів, які матимуть ефективний вплив», – сказав він в інтерв'ю RMF FM 2 червня.

За його словами, Польща має оголосити про блокування вступу України до ЄС, доки Київ «не відійде від культу злочинців і повністю не розблокує всі ексгумації».

Крім того, Босак вважає, що Варшава має припинити фінансування роботи Starlink та «вийти з боргових систем разом з іншими країнами Євросоюзу».

«Не можемо дозволити сваркам через минуле підірвати наш спротив спільному ворогу зараз, коли Україна за підтримки Польщі стримує російську агресію. Ми вдячні Польщі та Польському народові, які з перших хвилин цієї неспровокованої та злочинної війни підтримують Україну. Зі свого боку, підкреслюємо готовність й надалі ділитися досвідом і напрацюваннями, здобутими кровʼю на полі бою», – додав він.

Раніше президент Польщі Кароль Навроцький розкритикував рішення президента України Володимира Зеленського присвоїти найменування «імені Героїв УПА» одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ. За словами Навроцького, через це він ініціюватиме позбавлення Зеленського Ордена Білого Орла.

26 травня президент Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування «імені Героїв УПА». Як йдеться в документі, це зробили «з метою відновлення історичних традицій національного війська, зважаючи на зразкове виконання покладених завдань під час захисту територіальної цілісності й незалежності України».

Будуть звірятися з українськими законами – дипломати про тимчасовий захист у ЄС для чоловіків

У ЄС планують орієнтуватися на українське законодавство щодо виїзду чоловіків за кордон в разі обмеження тимчасового захисту для українських чоловіків призовного віку. Про кореспондентці Радіо Свобода у Брюсселі стало відомо від кількох дипломатів у ЄС, обізнаними з перебігом обговорень.

Ідея полягає в тому, що з березня 2028 року можливості отримати тимчасовий захист позбавлятимуть тих осіб, яким Україна не дозволяє залишати країну, відповідно до власного законодавства.

«Тобто тягар ухвалення рішення покладається на Україну», – сказав співрозмовник Радіо Свобода.

Він пояснив, що якщо українське законодавство забороняє виїзд чоловікам від 23 до 60 років, то саме ці правила можуть стати основою для майбутніх обмежень у ЄС. Водночас винятки, які передбачає Україна, також планують враховувати.

Обмеження захисту для осіб (не лише чоловіків), які виїхали з порушенням українського законодавства в частині мобілізації, є найімовірнішим легальним шляхом відповісти на запит столиць ЄС обмежити тимчасовий захист без ризиків дискримінації, вважає юристка з міграційного права Юлія Зелвенська.

«Юридично логічніше так робити і є можливість це робити просто для осіб, які порушили законодавство України щодо обмеження виїзду або незаконно перетнули кордон. Але також це не можуть бути просто чоловіки, а має бути будь-яка особа, яка не має права на вільний легальний перетин кордону на невизначений час. Бо є також люди, які мають право перетнути кордон на тимчасовий строк, а залишаються на довше», – пояснила Зелвенська у коментарі Радіо Свобода.

Наразі Єврокомісія ще не сформувала офіційну пропозицію, однак обговорення стосуються потенційних новоприбулих, а не українців, які вже мають статус тимчасового захисту в ЄС, зазначають і дипломати, і чиновники у Єврокомісії.

Водночас дипломати визнають, що практична реалізація такого механізму може виявитися складною. Зокрема, державам-членам доведеться визначати, чи мала конкретна людина право залишати Україну, а також як застосовувати винятки для вразливих категорій чоловіків.

Через це досягти домовленості до кінця липня та початку літніх канікул у ЄС може бути непросто, зауважив один із дипломатів.

Раніше Радіо Свобода повідомляло з посиланням на внутрішній документ Ради ЄС, що країни-члени відмовилися від ідеї поділу України на «безпечні регіони», однак продовжують обговорювати варіант звуження тимчасового захисту для чоловіків призовного віку.

Наразі розглядаються два основні сценарії: або продовження механізму тимчасового захисту без змін, або його продовження з обмеженнями для окремих категорій нових заявників.

Директива про тимчасовий захист була активована після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році та наразі діє до березня 2027 року.

Дніпро: число загиблих від удару РФ зросло до 16, пошукові роботи завершили – ОВА

У Дніпрі кількість загиблих внаслідок нічного російського удару зросла до 16, ще 42 людини постраждали, повідомив очільник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.

За його словами, пошуково-рятувальну операцію у житловому кварталі, по якому вночі поцілили російські ракети, завершили.

«Серед поранених – четверо дітей. Троє з них у лікарні, як і 21 дорослий. Медики надають усім необхідну медичну допомогу», – повідомив Ганжа.

Вночі армія РФ під час масованої атаки по Україні атакувала Дніпро. Там частково зруйнований 4-поверховий будинок. Міський голова Дніпра Борис Філатов повідомив, що на 3 червня в місті оголошений день жалоби.

Крім того, відомо про загибель шести і поранення десятків людей через удар РФ по Києву.

За даними Повітряних сил, Росія запустила 73 ракети й 656 безпілотників по України протягом ночі, з них 40 ракет і 602 БПЛА вдалося збити. Основним напрямком удару був Київ, також ударів зазнали Дніпро, Харків, Запоріжжя, Полтавщина та інші регіони.

Міністерство оборони Росії заявило про «масований удар» по нібито підприємствах оборонно-промислового комплексу та об’єктах паливної й транспортної інфраструктури в Україні протягом ночі на 2 червня, додавши, що «всі визначені об’єкти були уражені».

У Києві через удар РФ пошкоджені 11 закладів освіти – КМДА

У Києві внаслідок масованого російського удару в ніч проти 2 червня пошкоджені 11 закладів освіти у трьох районах, повідомив заступник голови Київської міської державної адміністрації Валентин Мондриївський.

За попередніми даними КМДА, пошкоджень зазнали п’ять закладів дошкільної освіти, чотири школи, один заклад професійно-технічної освіти й один коледж у Подільському, Солом’янському і Святошинському районах.

«Це переважно вибиті і пошкоджені вікна. Разом із районними державними адміністраціями і міськими службами вже працюємо над ліквідацією наслідків», – сказав Мондриївський.

У КМДА зазначили, що від початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року пошкоджень через російські атаки зазнали майже 200 закладів освіти Києва.

За даними влади Києва, внаслідок нічного російського удару в столиці України загинули шість людей, ще 81 людина постраждала. За даними МОЗ, у Києві внаслідок російської атаки в ніч проти 2 червня пошкоджені й частково зруйновані п’ять медичних закладів.

За даними Повітряних сил, Росія запустила 73 ракети й 656 безпілотників по України протягом ночі, з них 40 ракет і 602 БПЛА вдалося збити. Основним напрямком удару був Київ, також ударів зазнали Дніпро, Харків, Запоріжжя, Полтавщина та інші регіони.

У Дніпрі число загиблих через нічний удар РФ зросло до 15 – ОВА

Кількість загиблих у Дніпрі внаслідок нічного російського удару зросла до 15 осіб, повідомив очільник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.

«Рятувальники дістали з-під завалів будинку тіла двох жінок і чоловіка», – зазначив він.

Ганжа також повідомив, що внаслідок російського удару дроном по багатоповерхівці вдень 2 червня постраждали двоє дітей.

«Медична допомога знадобилася брату й сестрі. Обоє госпіталізовані. Медики оцінюють їхній стан як середньої тяжкості», – зазначив голова ОВА.

Вночі армія РФ під час масованої атаки по Україні атакувала Дніпро. Там частково зруйнований 4-поверховий будинок, раніше було відомо про загибель 12 людей, поранення 37, пошуково-рятувальна операція ще триває.

Міський голова Дніпра Борис Філатов повідомив, що на 3 червня в місті оголошений день жалоби.

Крім того, відомо про загибель шести і поранення десятків людей через удар РФ по Києву.

За даними Повітряних сил, Росія запустила 73 ракети й 656 безпілотників по України протягом ночі, з них 40 ракет і 602 БПЛА вдалося збити. Основним напрямком удару був Київ, також ударів зазнали Дніпро, Харків, Запоріжжя, Полтавщина та інші регіони.

Міністерство оборони Росії заявило про «масований удар» по нібито підприємствах оборонно-промислового комплексу та об’єктах паливної й транспортної інфраструктури в Україні протягом ночі на 2 червня, додавши, що «всі визначені об’єкти були уражені».

В Єврокомісії відповіли, чи відбиратимуть тимчасовий захист в українців мобілізаційного віку в ЄС

Держави-члени Європейського Союзу згодні щодо необхідності подовжити тимчасовий захист для українських біженців після березня 2027 року, попри попередню домовленість завершувати його. Про це під час «круглого столу» в Європарламенті повідомила представниця Генерального директорату Єврокомісії з питань міграції і внутрішніх справ Корінна Улльріх, передає з Брюсселя кореспондентка Радіо Свобода.

«Звісно, ми всі прагнемо миру, але мусимо планувати, виходячи й з альтернативного сценарію. Разом із тим тривають дискусії щодо можливих адаптацій правил для майбутніх прибуттів», – підтвердила Улльріх можливість обмежень для чоловіків з України мобілізаційного віку.

Посадовиця додала, що в Раді ЄС тривають обговорення щодо запровадження цих обмежень і додала, що висновків іще немає. Однак, зауважила Улльріх, вони не стосуватимуться українців, які вже перебувають під тимчасовим захистом. Таким чином, понад мільйону ста п’ятдесяти тисячам українських чоловіків-біженців у ЄС (дані Євростату) його втрата не загрожує.

«Коли ми говоримо про майбутні прибуття, то йдеться не про продовження статусу для тих, хто вже перебуває під захистом, а саме про нових заявників… Це не стосувалося б тих, хто вже має тимчасовий захист», – підкреслила Улльріх.

1 червня стало відомо про дискусію в ЄС щодо можливого обмеження категорій українців, що мають право на тимчасовий захист. Його можуть продовжити після березня 2027 року, однак з обмеженням для чоловіків мобілізаційного віку.

Раніше обговорювалося також можливе обмеження для вихідців із так званих безпечних регіонів України, перелік яких належало узгодити, однак, як стало відомо Радіо Свобода, від цієї ідеї відмовилися.

Згідно з документом Ради ЄС, станом на сьогодні 4,33 мільйона переміщених осіб з України користуються тимчасовим захистом у ЄС. З них 28,7% перебувають у Німеччині, 22,3% – у Польщі та 9% – у Чехії. Наприкінці березня 2026 року співвідношення бенефіціарів тимчасового захисту до населення країни було найвищим у Чехії (34,8 на 1000 осіб), далі – Польща (26,3), Словаччина (26,2) і Кіпр (25,3). Це – дані Євростату.

На Харківщині розширили зону обов’язкової евакуації – влада

Рада оборони Харківської області з огляду на безпекову ситуацію й системні російські обстріли ухвалила рішення розширити зону обов’язкової евакуації на Золочівському напрямку, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

За даними ОВА, йдеться про сім населених пунктів Богодухівського району: селища Золочів і села Писарівка, Гурї'в, Леміщине, Малижине, Мерло, Морозова Долина.

«Маємо вивезти в більш безпечні населені пункти 7157 осіб, з яких 1702 дитини і 311 маломобільних людей. Харківська ОВА спільно з волонтерськими організаціями і благодійними фондами забезпечує вимушено переміщених осіб усім необхідним – від тимчасового житла до медичної, гуманітарної, юридичної допомоги. Логістичні маршрути затверджені й відпрацьовані», – написав він у телеграмі, закликавши людей евакуюватися.

Минулого місяця в ОВА повідомили про евакуаційну операцію, у межах якої із Золочівського і Великобурлуцького напрямків на Харківщині вдалося вивезти 17 людей, серед яких – двоє дітей віком 5 і 16 років.

Харківщина, яка межує з Росією, регулярно зазнає російських атак з різних видів озброєння. На частині території області тривають бої.

Атака на Дніпро: загинули люди, триває розбір завалів. Що розповіли очевидці про обстріл

12 загиблих та 37 поранених. До десяти зниклих безвісти ще шукають під завалами. Такі наслідки атаки на Дніпро. Цієї ночі місто атакували «шахеди», балістика, крилаті ракети. Два багатоквартирних будинки зазнали суттєвих руйнувань.

Близько 14:40 на місце нічної атаки знову був спрямований безпілотник. Влучання відбулось у житлову багатоповерхівку, яка раніше не була пошкоджена.

Як дніпряни пережили цю ніч – в матеріалі Радіо Свобода.

Війська РФ знову вдарили по Дніпру, поранена дитина – ОВА

Російські військові вдень 2 червня завдали чергового удару по Дніпру, повідомив очільник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.

«Пошкоджений багатоповерховий будинок... 8-річна дівчинка дістала поранень через удар росіян по Дніпру. Медики надають дитині усю необхідну допомогу», – написав він у телеграмі.

Вночі армія РФ під час масованої атаки по Україні також атакувала Дніпро. Там частково зруйнований 4-поверховий будинок, відомо про загибель 12 людей, поранення 37, пошуково-рятувальна операція ще триває.

Міський голова Дніпра Борис Філатов повідомив, що на 3 червня в місті оголошений день жалоби.

Крім того, відомо про загибель шести і поранення десятків людей через удар РФ по Києву.

За даними Повітряних сил, Росія запустила 73 ракети й 656 безпілотників по України протягом ночі, з них 40 ракет і 602 БПЛА вдалося збити. Основним напрямком удару був Київ, також ударів зазнали Дніпро, Харків, Запоріжжя, Полтавщина та інші регіони.

Міністерство оборони Росії заявило про «масований удар» по нібито підприємствах оборонно-промислового комплексу та об’єктах паливної й транспортної інфраструктури в Україні протягом ночі на 2 червня, додавши, що «всі визначені об’єкти були уражені».

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

«Найвищий показник за останні роки». У метро Києва від ударів РФ вночі ховалися понад 41 тисяча людей

На станціях метро в Києві під час масованого російського удару в ніч проти 2 червня укривалися понад 41 тисяча людей, з яких майже 4500 – діти, повідомила пресслужба метрополітену.

«Це – найвищий показник кількості людей, які перебували в метро під час нічної повітряної тривоги за останні роки», – йдеться в повідомленні.

У метрополітені нагадали, що під час повітряної тривоги 46 підземних станцій метро працюють у режимі укриття.

За даними влади Києва, внаслідок нічного російського удару в столиці України загинули шість людей, ще 79 – поранені. За даними МОЗ, у Києві внаслідок російської атаки в ніч проти 2 червня пошкоджені й частково зруйновані п’ять медичних закладів.

За даними Повітряних сил, Росія запустила 73 ракети й 656 безпілотників по України протягом ночі, з них 40 ракет і 602 БПЛА вдалося збити. Основним напрямком удару був Київ, також ударів зазнали Дніпро, Харків, Запоріжжя, Полтавщина та інші регіони.

У Дніпрі, за даними місцевої влади, загинули 12, постраждали 37 людей.

Politico: 21-й пакет санкцій ЄС проти Росії може включати заходи проти «Лукойла» та «Роснефти»

Наступний, 21-й пакет санкцій щодо Росії, який зараз готують країни Європейського Союзу, ймовірно, не передбачатиме повну заборону на надання морських послуг, пов’язаних із транспортуванням російської нафти. Про це з посиланням на власні джерела пише американське видання Politico, за даними якого пакет можуть погодити вже наступного тижня.

При цьому він все ж таки включатиме заходи проти російського нафтового сектора. Йдеться про санкції проти компаній «Лукойл» та «Роснефть», а також розширення списку підсанкційних суден російського тіньового флоту та боротьбу з наданням ним різних послуг, включаючи страхові.

Щодо «Роснефти» в ЄС зараз діє заборону на укладання угод, а санкції проти «Лукойлу» наразі стосуються лише дочірніх компаній. У 21-му пакеті санкції проти цих компаній можуть бути жорсткішими – аж до заморожування всіх їх активів на території блоку.

Напередодні Politico оприлюднило розслідування щодо російського тіньового флоту, з якого випливає, що танкери, які до нього входять, попри санкції, отримують необхідні страхові послуги через посередників, у тому числі пов’язаних із європейськими організаціями, які надають послуги з перестрахування. Це ускладнює реалізацію санкційної політики.

«Інфраструктура, яку блок хоче закрити, включаючи страховиків, банки та постачальників морських послуг, може все ще проходити через власні фінансові ринки Європи», – йдеться в тексті.

Очікується, що в новому пакеті буде також закріплена стеля цін на російську нафту – швидше за все, вона залишиться на нинішньому рівні 44,10 долара за барель, незважаючи на підвищення цін на світовому ринку в зв’язку з конфліктом на Близькому Сході. Технічно «стеля» є забороною для європейських компаній надавати послуги зі страхування та транспортування нафти, вартість якої перевищує граничне значення.

Як пише Politico, обговорюється також можливість включення до списку санкцій патріарха РПЦ Кирила. За Віктора Орбана цей крок блокувала Угорщина, проте зараз ця позиція може змінитися.

23 квітня Рада ЄС одностайно схвалила зміни до багаторічного бюджету Євросоюзу, потрібні для виділення кредиту Україні сумою на 90 мільярдів євро, а також 20-й пакет санкцій проти Росії. Про завершення відповідних письмових процедур, що тривали понад добу, повідомило головування Кіпру в Раді ЄС.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG