«Четверо у важкому стані»: Ганжа розповів про поранених через удар Росії по Дніпру
У лікарнях залишаються 22 поранених внаслідок російської атаки на Дніпро вночі на 2 червня, повідомив голова області Олександр Ганжа в середу.
Він нагадав, що серед госпіталізованих двоє дітей – дівчинка 13 років та 16-річний хлопець. Вони в стані середньої тяжкості, як і більшість дорослих.
«Четверо пацієнтів у реанімації у важкому стані. Лікарі надають їм всю необхідну меддопомогу», – додав Ганжа.
Читайте також: В ООН заявили, що РФ має припинити ескалацію ударів і почати шлях до справедливого миру
Внаслідок російської атаки на Дніпро вночі на 2 червня загинули 16 людей, в тому числі діти 3 і 8 років. Сьогодні в місті оголошений день жалоби. Також семеро людей загинули внаслідок удару по Києву.
Україна вночі зазнала масованої атаки РФ. За даними Повітряних сил, Р осія запустила 73 ракети й 656 безпілотників по України протягом ночі, з них 40 ракет і 602 БПЛА вдалося збити. Основним напрямком удару був Київ, також ударів зазнали Дніпро, Харків, Запоріжжя, Полтавщина й інші регіони.
Міністерство оборони Росії заявило про «масований удар» по нібито підприємствах оборонно-промислового комплексу та об’єктах паливної й транспортної інфраструктури в Україні протягом ночі на 2 червня, додавши, що «всі визначені об’єкти були уражені».
«Боїмося нового вторгнення з білоруського боку». Репортаж із прикордоння з Білоруссю
Загроза нового вторгнення з території Білорусі цілком реальна, попереджають у Держприкордонслужбі України. Там кажуть, що відстежують ситуацію, і поки концентрації військ на білоруському боці біля кордону немає, але є зміна ситуації вглибині країни у зв'язку із проведенням безпрецедентних російсько-білоруський ядерних навчань. Після цих навчань керівництво України вирішило вперше прийняти у себе лідерку білоруської опозиції в екзилі Світлану Тихановську. Ситуація напружена.
Як її відчувають люди, які живуть у прикордонні з Білоруссю і ті, хто охороняє там кордон? Кореспондент створеної Радіо Свобода телевізійної та онлайн-мережа «Настоящее время» Андрій Кузаков побував у цьому районі і поговорив із місцевими жителями і прикордонниками.
Між Білоруссю та Україною – новий виток напруженості. Він пов'язаний із ядерними навчаннями Росії та Білорусі, під приводом яких у Білорусі закрили прикордонні ліси на кордоні з Україною та країнами НАТО (Литвою, Латвією та Польщею), візитом до Києва лідерки білоруської опозиції Світлани Тихановської та загальними заявами Олександра Лукашенка про те, що «Володі Зеленському треба заспокоїтися».
Українська розвідка вже кілька тижнів попереджає про можливе нове вторгнення в Україну з території Білорусі в межах літнього наступу Росії.
Лукашенко приготування до вторгнення заперечує, але водночас попереджає Київ: «Не дай бог з якоїсь території буде здійснена військова атака на територію Білорусі – війна в Україні набуде абсолютно іншої якості».
Далі читайте ТУТ
Термінал у Петербурзі та кораблі: Генштаб повідомив про удари по Росії й окупованих територіях
Сили оборони завдали ударів по низці об’єктів у Росії та на окупованих територіях, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України 3 червня.
Зокрема, командування підтвердило ураження по нафтовому терміналу «Санкт-Петербург»:
«Підтверджено ураження цілі з подальшою пожежею на території терміналу. Нафтовий термінал є одним із найбільших перевальних комплексів нафтопродуктів на Балтійському напрямку та відіграє важливу роль у забезпеченні експорту й логістики паливних ресурсів російської федерації. Пропускна здатність становить 10 мільйонів тонн на рік. Об’єкт задіяний у забезпеченні потреб військових формувань держави-агресора».
Також військові повідомляють про ураження кораблів і об’єктів інфраструктури в порту Кронштадт, масштаби пошкоджень уточнюються.
Читайте також: Українське командування підтвердило удар по Ільському НПЗ у Краснодарському краї Росії
Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді заявив, що на Крошнтадській базі уражений, зокрема, корвет «Бойкий», який є носієм ракетної зброї.
Ураження зазнало підприємство з виробництва складових частин високоточного озброєння «Мічурінський завод «Прогресс» у Тамбовській області. За даними штабу, на території підприємства зафіксували пожежу, масштаби збитків уточнюються.
Командування зазначає, що це підприємство спеціалізується на виробництві приладів для систем управління авіаційної та ракетної техніки Росії, зокрема, гіроскопічних приладів стабілізації, автопілотів, навігаційних курсовказівників та інших елементів пілотно-навігаційних комплексів, що застосовуються в російських літаках, ракетах і БПЛА.
Штаб також повідомив про ураження радіотехнічної системи ближньої навігації РБСН-4Н на аеродромі «Саки» в Новофедорівці в окупованому Криму.
«Серед іншого, уражено склад боєприпасів та БпЛА (Галицинівка, Донецької обл.), склад паливно-мастильних матеріалів (Білолуцьк, Луганської обл.), а також командно-спостережний пункт противника (Селидове, Донецької обл.)», – йдеться в зведенні.
Синєгубов повідомив про 6 поранених через ранковий удар Росії по Харкову
Російська армія завдала удару по Харкову вранці 3 червня, повідомляє місцева влада.
Як уточнив голова області Олег Синєгубов, ударів зазнали Холодногірський і Основ’янський райони Харкова. Зайнялася пожежа, постраждали ангар і два автомобілі.
Спершу було відомо про одну поранену, згодом голова Харківщини повідомив, що кількість постраждалих зросла до шести:
«Четверо постраждалих – чоловіки 18, 66, 68 років і жінка 58 років – зазнали вибухових травм і поранень склом. Їхній стан – середньої тяжкості, госпіталізації потребували троє людей».
Сибіга закликав Польщу до діалогу на тлі критики через найменування підрозділу на честь героїв УПА
Загострення відносин між Україною та Польщею «не несе користі ані українцям, ані полякам», заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга 3 червня.
Таким чином він прокоментував критику з боку Варшави щодо найменування підрозділу Сил спеціальних операцій на честь Української повстанської армії. Міністр вказав на те, що протягом останніх двох років Україна й Польща вибудовували конструктивний діалог, розблокувавши пошукові та ексгумаційні роботи:
«З гідністю і християнськими традиціями у декількох місцях провели перепоховання жертв. Відновили конгрес істориків, у рамках якого перевели обговорення складних сторінок спільної історії у вимір фахової, науково-обʼєктивної дискусії. На основі не політичних гасел, а архівних документів, матеріалів, наукових досліджень – що відкрило дорогу до діалогу з чутливих питань та дозволило врешті-решт почути один одного».
Зеленський підтвердив удар по нафтовому терміналу в Петербурзі в день відкриття економічного форуму
Російський Санкт-Петербург зазнав атаки безпілотників у ніч проти 3 червня – про це повідомили місцеві медіа й телеграм-канали, переадає російська служба Радіо Свобода.
Звуки вибухів чули у тому числі жителі Адміралтейського та Василеострівського районів у центрі міста. Зайнявся «Петербурзький нафтовий термінал» – про це повідомляють телеграм-канали, включаючи російські «Бумага» та Astra, а також українські моніторингові канали. Вони публікують відео з вибухами та пожежею.
Влада повідомила про постраждалих, загиблих немає.
Губернатор Петербурга Олександр Бєглов заявив про ураження безпілотниками об’єктів інфраструктури в Кронштадті, Кіровському й Красносельському районах:
«Пошкоджені декілька об’єктів. На цей час йде ліквідація наслідків. Постраждали кілька людей. Загиблих немає».
Через нічні удари Росії є постраждалі в Миколаєві та на Одещині
Російські війська вночі атакували, зокрема, Миколаївську й Одеську області безпілотниками, повідомила місцева влада.
Зокрема, голова Миколаївщини Віталій Кім повідомив про постраждалого в обласному центрі:
«Внаслідок атаки в місті Миколаєві поранення отримав 65-річний чоловік. Його госпіталізували. На ранок стан постраждалого – важкий».
У місті також пошкоджений приватний будинок. Крім того, у Баштанському районі області постраждало складське приміщення.
Генштаб: армія РФ за добу найактивніше штурмувала Покровський та Гуляйпільський напрямки
Напередодні на фронті мали місце 263 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 3 червня.
Зокрема, на Південно-Слобожанському напрямку російська армія чотири рази атакувала українські позиції, п’ять разів намагалася просунутися на Куп’янському.
Російські загарбники 14 разів намагалися вклинитися в оборону ЗСУ на Лиманському напрямку, 12 разів атакували на Костянтинівському. 20 штурмів мали місце на Слов’янському.
На Краматорському напрямку, за даними штабу, російські війська наступальних дій не проводили.
Повітряні сили: Росія запустила 198 дронів протягом ночі, ППО збила 189
Російська армія запустила по Україні 198 ударних безпілотників різних типів протягом ночі на 3 червня, повідомило командування Повітряних сил.
Безпілотники запустили з напрямків Брянська, Курська, Міллєрова, Орла, Приморсько-Ахтарська та окупованого Гвардійського в Криму.
На 8 ранку протиповітряна оборона знешкодила 189 БПЛА «Шахед», «Гербера», «Італмас» та інших типів на півночі, півдні та сході країни.
«Зафіксовано влучання 8 ударних БпЛА на 7 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 7 локаціях. Атака триває, в повітряному просторі знаходяться ворожі БпЛА. Дотримуйтесь правил безпеки», – додає командування.
Читайте також: Зеленський доручив Міноборони активізувати всі наявні формати з партнерами для постачання антибалістики
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Росія вночі атакувала Херсон – загинула жінка, шестеро людей поранені
Російські війська вночі проти 3 червня атакували Дніпровський район Херсона безілотниками та артилерією, повідомив голова області Олександр Прокудін.
«Внаслідок ударів травми, несумісні з життям, отримала 86-річна жінка. Мої співчуття рідним та близьким загиблої», – заявив він.
Прокудін додав, що поранень різного ступеню тяжкості зазнали п’ятеро чоловіків віком 50, 77, 73, 75 та 43 років і 73-річна жінка. Їм надають медичну допомогу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Читайте також: Зеленський: через масований удар РФ загинули 22 людини, ще 130 – постраждали
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українське командування: втрати Росії перевищили 1,368 мільйона військових
Російські війська втратили близько 1 130 людей особового складу протягом попередньої доби, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 3 червня.
За оцінкою командування, загальні втрати російської армії сягнули приблизно 1 368 040 військових.
Штаб також наводить оновлені дані про втрати російської техніки:
- 11 974 танки (+5 за добу)
- 24 673 бойових броньованих машин (+7)
- 43 172 артилерійських системи (+60)
- 1 826 реактивних систем залпового вогню (+5)
- 1 403 засоби протиповітряної оборони (+3)
- 436 літаків
- 353 гелікоптери
- 1 548 наземних робототехнічних комплексів (+6)
- 325 615 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+1 853)
- 4 733 крилатих ракети (+40)
- 33 кораблі й катери
- 2 підводних човни
- 102 575 автомобілів і автоцистерн (+437)
- 4 245 одиниць спеціальної техніки (+4)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
Читайте також: Дані ISW: армія Росії з грудня по травень захопила 40,6 квадратних кілометри в Україні, втратила – 281
За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Окупаційна влада Луганщини слідом за Кримом запровадила обмеження на продаж бензину
Підконтрольне Кремлю угруповання «ЛНР», що контролює окуповану Росією частину Луганської області, заявило про запровадження ліміту на продаж бензину, пояснивши це збільшенням попиту на паливо.
Згідно з поширеним 2 червня повідомленням «уряду ЛНР», відповідно до ухваленого рішення паливо на автозаправках продаватиметься з розрахунку не більше 20 літрів у руки.
«Обмеження мають тимчасовий характер і будуть скасовані після покращення ситуації з поставками ПММ», – також йдеться в повідомленні.
У передчутті головних битв за Донбас. Чому люди не виїжджають? Історії зі Слов’янська та Краматорська
КРАМАТОРСЬК, СЛОВ’ЯНСЬК – Авіаудари військ РФ по центру Слов'янська та масовані бомбардування центрального району Краматорська, збільшення дронових ударів та артилерійські обстріли, загиблі та поранені цивільні – все це призвело до зростання числа охочих покинути ці міста Донеччини, розповіли Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) співробітники гуманітарних організацій .
Однак евакуюватись багато хто все ще не наважується – у Краматорську та Слов'янську живуть десятки тисяч людей. Серед них – і працівниця кафе Ольга та тату-майстриня Лідія. Чому продовжують жити у містах, в яких стає все небезпечніше – їх розпитали Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
На прохання Лідії та Ольги Донбас Реалії не вказують їхні прізвища – лише псевдо.
«Краматорськ має залишитися!» – працівниця відновленого після бомбардування кафе
Слов’янсько-Краматорську агломерацію «однією з ключових і найгарячіших ділянок фронту» на кінець травня назвав Олександр Сирський, головнокомандувач ЗСУ.
У травні російські війська активізували авіаудари, особливо по центральному району Краматорська, зауважують очевидці. Наприкінці травня – 21 і 29 – поновили артилерійські обстріли. Також місто, до якого від лінії фронту зараз приблизно 15 кілометрів, агресор атакує ударними дронами різних типів. Деякі вулиці через це перетворилися фактично на «кілзону».
Попри це, у місті працюють і комунальні підприємства, і медичні заклади. А асортимент на ринках та у магазинах не поступається асортименту в будь-якому іншому українському місті, розташованому у глибокому тилу.
У Краматорську, за даними влади, лишаються більш як 50 тисяч цивільних.
На цій вулиці Краматорська на початку травня уламки російської бомби вбили шістьох людей, горів десяток автомобілів, повідомляла місцева влада.
Далі читайте ТУТ
Лубінець: 93% перевірених укриттів мають недоліки
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що за результатами моніторингу, 93% із понад тисячі перевірених укриттів мають недоліки, лише до 80 не було жодних зауважень.
«Перевірялись ті укриття, які відображені у «Дії» як доступні для населення. Як результат 993 із 1066 об'єктів отримали рекомендації щодо усунення недоліків. Лише 80 укриттів не мали жодних зауважень», – розповів він.
За його словами, загалом представники Офісу омбудсмена надали 3996 рекомендацій – в середньому 4,5 рекомендації на одне сховище.
«80 укриттів на момент візиту не могли використовуватися. При цьому вони відображались як доступні. Людина під час тривоги бігла б туди і виявляла зачинені двері або взагалі повністю аварійний підвал», – розповів Лубінець.
Омбудсмен зазначив, що найбільше не функціонуючих укриттів було виявлено на Львівщині, у Києві, Київській, Житомирській та Харківській областях.
Україна вночі 2 червня зазнала масованої атаки РФ. За даними Повітряних сил, Росія запустила 73 ракети й 656 безпілотників по України протягом ночі, з них 40 ракет і 602 БПЛА вдалося збити. Основним напрямком удару був Київ, також ударів зазнали Дніпро, Харків, Запоріжжя, Полтавщина й інші регіони.
За даними президента Володимира Зеленського, через масований удар РФ загинули 22 людини, ще 130 – постраждали.
Київський метрополітен заявив, що вночі під час масованого обстрілу Києва на станціях столичного метро перебували понад 41 000 людей, з яких майже 4 500 – діти.
У Києві під час повітряної тривоги 46 підземних станцій метро працюють у режимі укриття, на вхід відкриті всі без винятку вестибюлі.
Президент України попередив про можливість нового масованого удару РФ цієї ночі
Президент України Володимир Зеленський попередив про можливість нового масованого удару РФ по Україні цієї ночі.
«Ми знаємо від розвідки, що масований удар може бути й цієї ночі. Будь ласка, дуже вас прошу, звертайте увагу на тривоги», – сказав він у своєму вечірньому відеозверненні.
Україна вночі зазнала масованої атаки РФ. За даними Повітряних сил, Росія запустила 73 ракети й 656 безпілотників по України протягом ночі, з них 40 ракет і 602 БПЛА вдалося збити. Основним напрямком удару був Київ, також ударів зазнали Дніпро, Харків, Запоріжжя, Полтавщина й інші регіони.
З даними президента Володимира Зеленського, через масований удар РФ загинули 22 людини, ще 130 – постраждали.
У Дніпрі, де внаслідок удару частково зруйнована 4-поверхівка, влада повідомила про 16 загиблих і 42 постраждалих людей. У Києві внаслідок російського удару загинули шість людей, поранені 90 людей. Місцева влада повідомила про влучання в житлові будинки, заклади освіти, охорони здоров’я.
Міністерство оборони Росії заявило про «масований удар» по нібито підприємствах оборонно-промислового комплексу та об’єктах паливної й транспортної інфраструктури в Україні протягом ночі на 2 червня, додавши, що «всі визначені об’єкти були уражені».
Київ після масованої атаки РФ: деталі. Люди розповіли, як пережили нічний обстріл
Росія атакувала Київ в ніч на 2 червня ракетами та безпілотниками. Обстріл міста продовжився і вдень. Внаслідок чого в столиці є загиблі та постраждалі. Люди розповідають про пережите та показують руйнування своїх квартир. Деталі у репортажі Радіо Свобода.
Зеленський: через масований удар РФ загинули 22 людини, ще 130 – постраждали
Президент України Володимир Зеленський заявив, що через масований удар РФ загинули 22 людини, ще 130 – постраждали.
За його словами, рівень постачання для української ППО зараз не дозволяє збивати «значну частину ракет».
«Були влучання. 130 людей постраждали. На жаль, 22 людини загинули, двоє дітей серед них. Вкотре Путін зі своїм божевіллям «перемогли» життя звичайних дітей, житлові будинки, поліклініку в Києві. «Шахеди» були проти багатоповерхівок у Дніпрі та чомусь проти ще й автосалону з китайськими машинами в Києві. «Циркон» одразу проти семи будинків. «Шахеди» по будинках в Харкові, Запоріжжі, Полтавщині. Удари по Чернігівщині, Сумщині, Херсонщині. «Шахеди» проти Хмельницької області», – сказав він у своєму відеозверненні.
Зеленський нагадав, що кожен із цих дронів і усі типи російських ракет мають компоненти, які завозять з інших країн.
«П’ять ракет «Калібр» – це 145 таких компонентів. 33 «іскандери» – це 1122 компоненти. 650 ударних дронів різних типів – це більше ніж 17 тисяч компонентів, без яких неможливо виробити їх. Масштабні схеми, щоб обійти санкції. І це абсолютно реальна співучасть у вбивствах», – додав він.
Україна вночі зазнала масованої атаки РФ. За даними Повітряних сил, Росія запустила 73 ракети й 656 безпілотників по України протягом ночі, з них 40 ракет і 602 БПЛА вдалося збити. Основним напрямком удару був Київ, також ударів зазнали Дніпро, Харків, Запоріжжя, Полтавщина й інші регіони.
У Дніпрі, де внаслідок удару частково зруйнована 4-поверхівка, влада повідомила про 16 загиблих і 42 постраждалих людей. У Києві внаслідок російського удару загинули шість людей, поранені 90 людей. Місцева влада повідомила про влучання в житлові будинки, заклади освіти, охорони здоров’я.
Міністерство оборони Росії заявило про «масований удар» по нібито підприємствах оборонно-промислового комплексу та об’єктах паливної й транспортної інфраструктури в Україні протягом ночі на 2 червня, додавши, що «всі визначені об’єкти були уражені».
Бронь «уріжуть» – ТЦК розформують? Нові контракти та виплати: розбираємо реформу ЗСУ
Вже у червні влада анонсувала масштабні зміни в армії. Йдеться про комплексну реформу, яку ще мають окремо презентувати.
Тим часом у розпорядженні Радіо Свобода з’явився документ про переукладання контрактів на проходження військової служби. Йдеться і про додаткові фінансові виплати і нові терміни контрактів.
- Прописують також демобілізацію: кого це стосуватиметься?
- Що вже відомо?
- Якими будуть нові виплати?
- А нові контракти?
- Коли все це запрацює?
- Як військові сприймають ці зміни?
- Якою буде мобілізація?
- А також якими будуть нові умови бронювання і що це означає для бізнесу?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Олександр Федієнко, народний депутат України, «Слуга народу» підтвердив цифри, які раніше опублікували на сайті Радіо Свобода: «Тобто безпосередньо військовослужбовець, який на передовій в піхоті, з урахуванням всіх отих надбавок, він може отримати в місяць приблизно від 300 до 450, пам'ятаю, тисяч гривень».
Юлія Сірко, народна депутатка фракції «Голос» додала також інші дані, які дізналась після зустрічі з міністром оборони Михайлом Федоровим:
«Його ідея – перевести всіх на дворічні контракти. Після двох років буде період бронювання. Не була мова про те, скільки на передовій, була мова від 12, здається, до 18 місяців бронювання. Демобілізації перш за все підпадають ті, хто служить з 2014 року, і ті, що з 2022 року також».
Дмитро Кащенко, полковник ЗСУ у відставці, Герой України назвав ідею Михайла Федорова цікавою, але з долею популізму:
«Бо ми не маємо достатньо фінансів. Ми ж розуміємо, що виплати ці бойові 400 тисяч. Людина, яка знаходиться в траншеї 2, 3, 4 місяці. Як вони будуть нараховуватися ці 400 тисяч? Людина, наприклад, сьогодні він брав участь в бойових діях, тобто на нього ж наступала піхота. Він отримає 400 тисяч, а завтра піхота не наступає, атакують тільки дрони, там міни, якісь там снаряди чи там КАБи, то він не отримає 400 тисяч? Тобто немає деталізації, як це буде проходити».
Новий пакет ЄС проти РФ: шість країн пропонують відкласти коригування ліміту цін на нафту
Данія, Естонія, Фінляндія, Латвія, Литва, Швеція озвучили свої пропозиції щодо наступного пакету санкцій Євросоюзу щодо Росії. Про це йдеться у документі, з яким ознайомилося Радіо Свобода.
«Динамічний механізм обмеження цін на нафту ЄС ризикує призвести до значно вищого рівня обмеження цін, ніж спочатку передбачалося, через непередбачені ринкові потрясіння. ЄС має відкласти впровадження коригування ліміту цін на нафту та запобігти втраті самого сенсу ліміту цін», – йдеться у документі.
Країни пропонують ЄС запровадити комплексні санкції проти основних російських енергетичних компаній та їхніх іноземних торговельних дочірніх компаній, включаючи Лукойл, Газпром, Новатек та Роснефть, щоб скоротити потоки доходів, що надходять до Росії, та підвищити енергетичну безпеку ЄС.
Також Данія, Естонія, Фінляндія, Латвія, Литва, Швеція вважають, що ЄС повинен вжити заходів для припинення всіх комерційних контрактів з російською ядерною промисловістю.
Ці країни заявляють, що ЄС повинен запровадити та розширити санкції проти «тіньового флоту» Росії – зокрема, щодо операторів, менеджерів, власників, виробників, покупців, трейдерів, брокерів, посередників, а також інфраструктури, портів та фінустанов.
«ЄС має запровадити санкції проти додаткових російських банків та фінансових установ, на які досі не поширюються обмежувальні заходи, включаючи виключення з SWIFT. ЄС має заборонити пряму чи опосередковану участь у будь-яких транзакціях з постачальником послуг криптоактивів або платформою, створеною за межами Союзу, що дозволяє обмін або передачу криптоактивів, що дозволяє обходити санкції ЄС», – йдеться у пропозиціях.
Євросоюзу пропонують посилити торговельні заходи, спрямовані на обмеження доступу Росії до сировини, що використовується у військовій промисловості.
«ЄС повинен продовжувати посилювати забезпечення дотримання існуючих заходів та усувати лазівки за допомогою додаткових заходів, особливо щодо товарів загального високого пріоритету. Ми повинні посилити нашу здатність виявляти, запобігати та карати за обхід за допомогою посилених заходів належної перевірки.- Ми вітаємо посилення інструменту боротьби з обходом, який був запроваджений у 20-му пакеті, і очікуємо, що ЄС розширить його застосування в майбутньому пакеті», – йдеться у заяві шести європейських країн.
За даними ЗМІ, Європейська комісія планує презентувати новий, 21-й пакет санкцій проти Росії наступного тижня.
Раніше агенція Bloomberg із посиланням на джерела писала, що ЄС розглядає можливість зберегти стелю цін на російську нафту на рівні 44,10 доларів за барель замість її планового перегляду влітку.
Українських чоловіків у ЄС не прийматимуть, але й не видворятимуть: що й для кого зміниться
У Євросоюзі готуються подовжити тимчасовий захист для українців до березня 2028 року, попри попередню домовленість більше не робити цього. Й натомість – спонукати біженців переходити на інші типи дозволів на проживання. Загалом це означало повернення до довоєнних правил, що робили можливим довгострокове проживання в ЄС насамперед для висококваліфікованих працівників, студентів тощо.
Однак відсутність ознак, що війна близька до завершення, змусили ЄС «звернути» з визначеного раніше курсу. Тимчасовий захист готуються подовжити після березня 2027 року. Але, найімовірніше, чоловіків із України мобілізаційного віку в ЄС більше не прийматимуть. Про готовність запровадити ці обмеження після багаторічних дискусій, що нічим не завершувалися, Радіо Свобода повідомила низка дипломатів держав-членів.