У Полтавській ОВА повідомили про влучання ракети в Миргородському районі
На Полтавщині вранці 26 червня зафіксоване влучання російської ракети у Миргородському районі, повідомив очільник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич.
«Станом на зараз, звернень щодо травмованих до екстрених служб не надходило. Інформація уточнюється», – написав він у телеграмі.
За словами Дяківнича, вночі проти 26 червня війська РФ також атакували Кременчуцький район. «Зафіксовано влучання ракет і БпЛА по промислових обʼєктах. Унаслідок атаки відбулося часткове відключення електроенергії», – зазначив голова ОВА, додавши, що, за інформацією АТ «Полтаваобленерго», електропостачання вже відновили.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Єврокомісія пропонує продовжити захист для українців, але не для новоприбулих чоловіків призовного віку
Єврокомісія пропонує державам-членам подовжити дію тимчасового захисту для українських біженців на території ЄС іще на рік – до березня 2028 року. Відповідну пропозицію 26 червня озвучив єврокомісар із міграції Магнус Бруннер, передає з Брюсселя кореспондентка Радіо Свобода.
«Це дозволить захистити сім’ї, які вже влаштували своє життя в Європі й інтегрувалися в суспільства країн, що їх прийняли: знайшли роботу, роблять внесок в економіку ЄС, вивчають мову, навчаються в школах, відкривають власний бізнес – словом, будують своє життя», – зазначив Бруннер.
Водночас посадовець пропонує цільову зміну в категоріях, які підпадають під тимчасовий захист. Його можуть більше не давати новоприбулим чоловікам мобілізаційного віку, щоб «система захисту залишалася ефективною і відповідала законним потребам України». Обмеження планують поширити на чоловіків, що не мали права виїжджати з України. Водночас ті, хто отримав захист раніше, зможуть його продовжити, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Згідно з нашою пропозицією, тимчасовий захист не надаватиметься особам, які прибуватимуть до ЄС після набрання чинності новими правилами, якщо, відповідно до українського законодавства, вони не мають права залишати Україну через свої військові обов’язки», – підкреслив Бруннер.
Єврокомісар додав, що питання детально обговорювалося з Україною й державами-членами ЄС, перш ніж Єврокомісія висунула свою пропозицію.
«Саме про це попросила Україна, і саме це ми пропонуємо зробити. Це також відображає результати обговорень із державами-членами, особливо з тими, які прийняли найбільшу кількість українських біженців», – наголосив єврокомісар із міграції.
За останніми даними Eurostat, на 30 квітня 2026 року в країнах ЄС 4,37 мільйона людей, які залишили Україну через повномасштабне вторгнення Росії, перебували під режимом тимчасового захисту. Найбільше переселенців з України прийняли Німеччина, Польща, Чехія.
Топпосадовець Єврокомісії відкинув звинувачення в дискримінації за ознакою статі, озвучені комісаром Ради Європи з прав людини Майклом О’Флаерті. Він закликав європейські країни не запроваджувати загальних обмежень на тимчасовий захист для українських чоловіків призовного віку, наголосивши, що такі кроки можуть суперечити міжнародним зобов’язанням держав у галузі прав людини.
«Щодо звинувачень у дискримінації - ні, це не так. Саме Україна попросила нас запровадити такі зміни. І ми не повинні потрапляти в пастку російської пропаганди, яка час від часу намагається нав’язати подібні твердження… Навпаки, це є підтримкою України. Україна попросила нас про це, саме тому ми це й робимо. Це також було предметом обговорення з державами-членами ЄС, і вони підтримують таке рішення. Вони підтримують продовження механізму тимчасового захисту саме в тому обсязі, про який попросила українська сторона», – відреагував Бруннер.
Бруннер також оголосив про запуск пілотної програми з добровільного повернення українських біженців додому. Втім, єврокомісар не надав подробиць, коли його запитали про можливі фінансові стимули для українців.
«Зараз уже реалізується низка ініціатив, і ми хочемо зробити їх більш скоординованими та ефективними… Майбутнє України залежить не лише від фінансування, а й від її людей… Головна мету нашої підтримки України, яка залишається незмінною, – забезпечити людям визначеність сьогодні, відповідально підготуватися до завтрашнього дня і продовжувати стояти поруч з Україною та її народом», – резюмував профільний єврокомісар.
Після презентації Єврокомісії пропозицію розглядатимуть держави-члени ЄС, які мають ухвалити остаточне рішення щодо подальшої дії механізму тимчасового захисту на Раді ЄС.
Наразі механізм тимчасового захисту, який ЄС активував після початку повномасштабної війни Росії проти України у березні 2022 року, діє до 4 березня 2027 року. Він надає громадянам України й окремим категоріям інших осіб право на проживання, доступ до ринку праці, освіти, медичної допомоги і соціальних послуг у країнах Європейського Союзу.
З початком широкомасштабної збройної агресії РФ проти України та запровадженням в країні воєнного стану і загальної мобілізації було встановлено обмеження для військовозобов’язаних та призовників чоловічої статті віком від 18 до 60 років у праві на виїзд за кордон.
Влітку 2025 року Україна дозволила виїзд за кордон чоловікам, які не досягли призовного віку – від 18 до 22 років.
У Харкові один військовий ТЦК загинув, інший поранений після нападу з ножем
У Харкові внаслідок нападу з ножем загинув військовий місцевого територіального центру комплектування і соціальної підтримки, інший військовослужбовець поранений і перебуває в лікарні, повідомила 26 червня пресслужба ТЦК.
«У Харкові під час проведення військовослужбовцями районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки заходів з оповіщення військовозобов’язаних стався напад на представників ТЦК та СП. Після того як старший групи оповіщення – військовослужбовець Збройних сил України – представився громадянину, останній раптово напав на нього й інших військовослужбовців, застосувавши ніж», – йдеться в повідомленні.
За даними ТЦК, нападник втік і перебуває в розшуку, його шукають правоохоронці.
У поліції інцидент поки що не коментували.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
В українському інформаційному просторі регулярно з’являються повідомлення про скандали і конфлікти між працівниками ТЦК і цивільними громадянами на вулицях міст і сіл. Негативна інформація про мобілізацію швидко поширюється соціальними мережами. Українські військові та представники влади заявляють, що це є наслідком інформаційно-психологічних операцій РФ. Крім того, регулярно з’являються повідомлення про корупцію в ТЦК.
У ДСНС кажуть, що загасили пожежу, яка спалахнула в Києві через удар РФ 25 червня
Рятувальники ліквідували пожежу, спричинену вечірнім російським обстрілом у Києві, повідомили в Державній службі з надзвичайних ситуацій України вранці 26 червня.
«Вечері 25 червня внаслідок російської атаки у Дарницькому районі зайнялися складські приміщення. За іншою адресою сталося падіння уламків на відкриту територію без негативних наслідків. До гасіння залучалося понад 100 рятувальників та 23 одиниці пожежно-рятувальної і спеціальної техніки», – уточнили в ДСНС.
Росія атакувала Київ балістикою увечері 25 червня, в столиці України працювали сили протиповітряної оборони. Напередодні міський голова Віталій Кличко повідомив про двох поранених внаслідок російської атаки на Київ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Повітряні сили: зафіксоване влучання 4 балістичних ракет і 11 дронів під час удару РФ
Російські військові ввечері 25 червня і вночі проти 26 червня атакували Україну сімома балістичними ракетами «Іскандер-М» (по Київщині й Полтавщині), а також 189 ударними безпілотниками, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 177 цілей – три балістичні ракети «Іскандер-М» і 174 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і дрони інших типів на півночі, півдні, центрі та сході країни», – йдеться в повідомленні.
За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання чотирьох балістичних ракет й 11 ударних безпілотників на 12 локаціях, а також падіння уламків на шести локаціях.
Військові попередили, що атака триває, в повітряному просторі перебуває декілька російських БпЛА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
На фронті за добу було 257 бойових зіткнень – Генштаб
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 257 бойових зіткнень, найбільше російських атак було на Покровському і Гуляйпільському напрямках, повідомив у ранковому зведенні 26 червня Генштаб ЗСУ.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 31 штурмову дію агресора в районах населених пунктів Новоолександрівка, Родинське, Василівка, Гришине, Котлине, Удачне, Молодецьке та в бік населених пунктів Торецьке, Кучерів Яр, Іванівка, Новий Донбас, Білицьке, Шевченко, Новопідгородне… На Гуляйпільському напрямку окупанти здійснили 27 атак у районі Добропілля та в бік населених пунктів Воздвижівка, Гірке, Різдвянка, Рівне, Староукраїнка, Гуляйпільське, Чарівне», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними командування ЗСУ, по 23 російські штурми було на Слов’янському і Костянтинівському напрямках, на Лиманському напрямку війська РФ атакували 17 разів. Бойові дії також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Краматорському, Олександрівському й Оріхівському напрямках.
Днями речник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов повідомив, що військові фіксують зростання інтенсивності бойових дій на Харківщині.
За даними проєкту DeepState, травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.
Цю тенденцію фіксує й американський Інститут вивчення війни (ISW): за їхніми підрахунками, за пів року інтенсивних штурмів (з грудня 2025-го по травень 2026 року) російські війська змогли просунутися на площі трохи більше як 40 квадратних кілометрів. Українським силам вдалося суттєво зупинити російський наступ весняно-літньої кампанії 2026 року, пишуть аналітики.
На цьому тлі, як пише проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії, в червні різко загострилася ситуація в Костянтинівці. Армія РФ просувається на обох флангах Костянтинівки Донецької області, у самому місті з’явилася «червона зона» – проєкт DeepState позначив її на своїй мапі 16 червня. Зважаючи на неї, агресор зміг закріпитися на невеликій ділянці на південній околиці Костянтинівки і збільшив «сіру зону» поблизу і в місті, вказують Донбас Реалії. Українські захисники повністю контролюють північну частину і центр Костянтинівки, з трьох боків йдуть бої.
У Данії більше не даватимуть дозвіл на проживання українським чоловікам призовного віку – уряд
В уряді Данії оголосили, що планують змінити правила отримання дозволу на проживання для українських біженців, зазначивши, що чоловіки віком від 23 до 60 років, не звільнені від військової служби, більше не зможуть отримати такі дозволи.
Уряд посилить правила, щоб українці не використовували їх для уникнення мобілізації до української армії, йдеться в повідомленні на сайті Міністерства у справах імміграції й інтеграції Данії.
«Данія стоїть пліч-о-пліч з Україною у боротьбі за свободу. Тому ми зараз змінюємо Спеціальний закон про Україну, бо не хочемо, щоб наші правила щодо проживання використовували для уникнення мобілізації до української армії. Це підриває воєнні зусилля України й послаблює здатність України захищатися від російських нападів», – сказав очільник міністерства Мортен Бьодсков.
У данському уряді додали, що пропозиція не вплине на вже видані дозволи на проживання.
У міністерстві також уточнили, що на початок травня 2026 року приблизно 47 600 переміщених осіб з України отримали дозвіл на проживання в Данії, згідно зі Спеціальним законом про Україну.
Європейська комісія 26 червня має представити пропозицію щодо продовження дії механізму тимчасового захисту для людей, які виїхали з України через повномасштабне вторгнення Росії.
Після презентації Єврокомісії пропозицію розглядатимуть держави-члени ЄС, які мають ухвалити остаточне рішення щодо подальшої дії механізму тимчасового захисту на Раді ЄС.
Наразі механізм тимчасового захисту, який ЄС активував після початку повномасштабної війни Росії проти України у березні 2022 року, діє до 4 березня 2027 року. Він надає громадянам України й окремим категоріям інших осіб право на проживання, доступ до ринку праці, освіти, медичної допомоги і соціальних послуг у країнах Європейського Союзу.
Під час попередніх обговорень було запропоновано не поширювати майбутнє продовження статусу на нових заявників – чоловіків призовного віку, які прибуватимуть до ЄС після набуття чинності новими правилами.
Тим часом напередодні комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті закликав європейські країни не запроваджувати загальних обмежень на тимчасовий захист для українських чоловіків призовного віку, наголосивши, що такі кроки можуть суперечити міжнародним зобов’язанням держав у сфері прав людини.
З початком широкомасштабної збройної агресії РФ проти України та запровадженням в країні воєнного стану і загальної мобілізації було встановлено обмеження для військовозобов’язаних та призовників чоловічої статті віком від 18 до 60 років у праві на виїзд за кордон.
Влітку 2025 року Україна дозволила виїзд за кордон чоловікам, які не досягли призовного віку – від 18 до 22 років.
На Одещині через атаку РФ кілька населених пунктів залишилися без світла – ОВА
Російські військові вночі проти 26 червня вкотре атакували енергетичну і цивільну інфраструктуру півдня Одещини, внаслідок чого кілька населених пунктів знеструмлені, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«В Ізмаїльському районі через пошкодження обʼєкту енергетики тимчасово без світла залишилися кілька населених пунктів. Енергетики вже приступили до відновлюваних робіт. Також пошкоджень зазнала цивільна інфраструктура. В результаті атаки спалахнув котеджний будинок. На жаль, одна людина постраждала», – йдеться в повідомленні.
В Ізмаїльській райдержадміністрації уточнили, що удар був завданий по інфраструктурі у Вилківській міській територіальній громаді, без світла залишилися Вилкове і частина населених пунктів громади.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Генштабі ЗСУ оновили дані про втрати особового складу армії РФ: понад мільйон 398 тисяч
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 398 370 своїх військових, зокрема 1 310 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 26 червня наводить український Генштаб.
У командуванні ЗСУ також назвали дані про втрати РФ у військовій техніці:
- танки – 12 059 (+2 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 823 (+5)
- артилерійські системи – 44 799 (+68)
- РСЗВ – 1 896 (+3)
- засоби ППО – 1 447 (+4)
- літаки – 436
- гелікоптери – 353
- наземні робототехнічні комплекси – 1 729 (+1)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 373 660 (+1 778)
- крилаті ракети – 4 787
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 112 146 (+439)
- спеціальна техніка – 4 348 (+9).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
У РФ після масованої атаки дронів повідомляють про пожежу на хімкомбінаті «Азот»
Російські регіони вночі проти 26 червня зазнали чергової масованої атаки дронів, зокрема телеграм-канали повідомляють про пожежу на території хімічного комбінату «Азов» у Новомосковську Тульської області Росії.
Губернатор Тульської області Дмитро Міляєв це прямо не підтвердив, але зазначив, що внаслідок удару зафіксовані «пошкодження на лінії електропередач і на промисловому підприємстві у Новомосковську». За його словами, протягом ночі підрозділи російської ППО нібито збили 157 українських безпілотників.
Російський телеграм-канал Astra, проаналізувавши відео очевидців, встановив, що дим піднімається з боку хімкомбінату «Азот», який українські сили вже атакували раніше: вночі проти 14 червня, а також минулого року.
У ніч проти 26 червня жителі Новомосковська Тульської області РФ повідомляли про велику кількість вибухів.
«Азот», серед іншого, виробляє аміачну селітру, що використовується для створення вибухівки; метанол, який є компонентом ракетного палива, і газ аргон, що застосовується в металургії.
В Astra також звернули увагу на те, що система моніторингу пожеж NASA після атаки у Тульській області РФ фіксує пожежу на Новомосковській ДРЕС, яка є філією Новомосковської акціонерної компанії «Азот» і забезпечує теплом і гарячою водою 60 % житлового сектору міста й соціальні об’єкти.
Про щонайменше 47 дронів, які летіли на Москву вночі проти 26 червня, повідомив мер російської столиці Сергій Собянін. За його словами, ці дрони збили, а «фахівці екстрених служб працюють на місці падіння уламків».
Про вибухи вночі повідомляють також в окупованому Росією Криму. Телеграм-канал «Кримський вітер» із посиланням на своїх читачів вказує, що звуки вибухів і стрілянини чули в Керчі, Красноперекопську, на аеродромі «Саки» в Новофедорівці. Призначена РФ влада поки що не повідомляла про атаку чи влучання.
Українські військові удар також поки що не коментували.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також на окупованих територіях, зокрема нафтопереробні заводи, зазнають повітряних ударів.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджує, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Свириденко: на Конференції з відновлення України підписали 160 угод на понад 10 млрд євро
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що на Конференції з відновлення України в польському Гданську підписали 160 угод на суму в понад 10 мільярдів євро. Про це вона написала у соцмережах вночі проти 26 червня, завершуючи участь у заході.
«Серед ключових результатів: 3,2 млрд євро – перший транш нового фінансового інструменту ЄС; 3,4 млрд доларів – угода зі Світовим банком; запуск Європейського флагманського фонду реконструкції України; створення Ukraine Transport Support Fund; 140 млн євро на житлові програми; угода з ЄІБ щодо відновлення і захисту доріг прифронтових регіонів; нові партнерства у сферах оборонної промисловості й енергетики», – зазначила Свириденко.
Прем’єрка України очолила українську делегацію замість президента Володимира Зеленського – він не приїхав до Гданська на тлі суперечки з владою Польщі з історичних питань.
Конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference) проходить 24–26 червня у польському Гданську.
У ній беруть участь представники урядів, міжнародних фінансових інституцій, бізнесу та громадянського суспільства. Основна мета заходу – мобілізувати міжнародні інвестиції й підтримку для відбудови України.
Рада Європи розкритикувала ідею обмежити тимчасовий захист для українських чоловіків
Комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті закликав європейські країни не запроваджувати загальних обмежень на тимчасовий захист для українських чоловіків призовного віку, наголосивши, що такі кроки можуть суперечити міжнародним зобов’язанням держав у сфері прав людини.
Про це йдеться в оприлюднених 25 червня «Зауваженнях щодо забезпечення захисту українців, переміщених по всій Європі» від комісара Ради Європи.
Документ з’явився на тлі дискусій у країнах Європейського Союзу про майбутнє режиму тимчасового захисту й можливість обмежити його для окремих категорій українців, зокрема чоловіків призовного віку і вихідців із регіонів, які окремі держави вважають безпечними.
«Підрив солідарності має наслідки для людей і створює ризики порушення державами своїх міжнародних зобов’язань у сфері прав людини», – заявив О’Флаерті.
Комісар визнає, що Україна має право на мобілізацію своїх громадян. Однак наголошує, що це не означає, що інші держави можуть автоматично відмовляти українським чоловікам у захисті.
«Той факт, що обов’язкова військова служба допускається міжнародним правом в одній державі, не скасовує міжнародних зобов’язань інших держав щодо забезпечення міжнародного захисту», – йдеться у зауваженнях комісара.
Він також підкреслює, що тимчасовий захист був запроваджений через загальну ситуацію в Україні, а не для окремих категорій людей.
«Виключення цілої групи людей лише за ознакою статі й віку потребує обґрунтування, відповідно до міжнародних стандартів недискримінації», – зазначено в документі з посиланням на статтю 14 Європейської конвенції з прав людини і статтю 1 Протоколу №12.
Окремо комісар звертає увагу на те, що питання військової служби можуть бути підставою для розгляду індивідуальних заяв про міжнародний захист.
За його словами, людина загалом не вважається біженцем лише тому, що ухиляється від військової служби або боїться брати участь у бойових діях.
Водночас у випадках, коли умови служби або покарання за ухилення можуть становити переслідування – наприклад, через непропорційне покарання, дискримінацію, катування чи нелюдське поводження – такі обставини можуть бути підставою для міжнародного захисту.
Комісар також рекомендує державам враховувати потреби людей, які реалізують право на відмову від військової служби за переконаннями, і можливість проходження альтернативної служби.
Зауваження від комісара Ради Європи не мають прямої сили для законодавства Євросоюзу і не є обов’язковим до виконання, оскільки Рада Європи (не плутати з Радою ЄС, інституцією Євросоюзу) – це міжнародна організація, до якої входять 46 країн, включно з усіма державами ЄС й Україною.
Водночас документ має значну політичну й правову вагу: комісар Ради Європи оцінює відповідність рішень держав їхнім міжнародним зобов’язанням у сфері прав людини, а його висновки часто використовують під час розгляду справ у національних судах і в Європейському суді з прав людини.
Наразі механізм тимчасового захисту, який ЄС активував після початку повномасштабної війни Росії проти України у березні 2022 року, діє до 4 березня 2027 року. Він надає громадянам України та окремим категоріям інших осіб право на проживання, доступ до ринку праці, освіти, медичної допомоги та соціальних послуг у країнах Європейського Союзу.
Під час попередніх обговорень було запропоновано не поширювати майбутнє продовження статусу на нових заявників – чоловіків призовного віку, які прибуватимуть до ЄС після набуття чинності новими правилами.
З початком широкомасштабної збройної агресії РФ проти України та запровадженням в країні воєнного стану і загальної мобілізації було встановлено обмеження для військовозобов’язаних та призовників чоловічої статті віком від 18 до 60 років у праві на виїзд за кордон.
Влітку 2025 року Україна дозволила виїзд за кордон чоловікам, які не досягли призовного віку – від 18 до 22 років.
Діти чи пенсіонери – «російським операторам байдуже, хто мішень». Що відбувається на Херсонщині?
Майже кожен другий постраждалий у Херсоні і на деокупованій частині області цього року став жертвою атаки російського безпілотника. Інтенсивність ударів дронами від початку року майже подвоїлася. Попри намагання військових та місцевої влади захистити місцевих жителів, з початку року через такі атаки російських БПЛА на Херсонщині загинули 64 людини, а майже 800 отримали поранення.
Водночас на окупованому лівобережжі Херсонщини українські удари дедалі сильніше розхитують російський тил: виникають проблеми з пальним, транспортом і постачанням продуктів.
Як виживає і бореться Херсонщина зараз – читайте далі на Радіо Свобода.
Мер Києва повідомив про двох постраждалих після ракетного удару Росії
Відомо про двох поранених внаслідок російської атаки на Київ, заявив міський голова Віталій Кличко увечері 25 червня.
«Наразі двоє постраждалих у столиці. Обом медики надали допомогу на місці», – заявив він у своєму телеграм-каналі.
Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила, що триває ліквідація пожежі в Дарницькому районі – там внаслідок російського удару загорілися складські будівлі.
«За іншою адресою уламки ракети впали на відкриту територію. Без наслідків», – додає ДСНС.
Росія атакувала Київ балістикою увечері 25 червня, в столиці працювали сили протиповітряної оборони.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Reuters: четвертий найбільший НПЗ Росії зупинив роботу після атаки дронів
Нафтопереробний завод «НОРСІ» в Нижньогородській області Росії зупинив роботу після удару українського дрона – про це повідомляє агентство Reuters 25 червня з посиланням на два анонімних джерела в галузі.
За даними агентства, четвертий за розміром НПЗ у Росії зупинив роботу напередодні, що може посилити загальноросійський дефіцит пального.
Джерела журналістів повідомили, що атака пошкодила установку первинної переробки CDU-5 на заводі. Потужність установки становить 12 тисяч метричних тонн на день, що складає приблизно чверть від загальної виробничої потужності заводу.
Вони додали, що нафтопереробний завод може використовувати інші установки, щоб відновити роботу найближчим часом.
Російська компанія «Лукойл», якій належить нафтопереробний завод, не відповіла на запит агентства про коментар.
Reuters зазначає, що Санкт-Петербурзька міжнародна товарна біржа (SPIMEX) тимчасово зупинила продаж дизельного палива та бензину з «НОРСІ» з середи.
Губернатор Нижегородської області Гліб Нікітін заявляв напередодні про ураження неназваного промислового об’єкта уламками дрона й загибель двох людей.
Водночас українське командування наразі не повідомляло про ураження цього НПЗ останніми днями.
«НОРСІ» вже частково зупиняв роботу в травні – тоді завод закрив свою установку первинної переробки CDU-6 після атаки українського безпілотника.
Україна посилила атаки на російську енергетичну інфраструктуру. У травні під атаками опинилися 16 НПЗ, включаючи вісім із десяти найбільших підприємств галузі. Українські удари вивели з ладу значну частину російських нафтопереробних потужностей, що спричинило дефіцит нафтопродуктів, зростання цін на паливо та довгі черги на заправках у багатьох регіонах.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, зокрема нафтопереробні заводи, зазнають повітряних ударів.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджує, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Генштаб ЗСУ повідомляє про 28 російських атак на Покровському напрямку протягом дня
Від початку доби 25 червня на фронті відбулося 213 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у вечірньому зведенні.
Зокрема, три боєзіткнення фіксувалися на Північно-Слобожанському й Курському напрямку, вісім – на Південно-Слобожанському.
Російські загарбники п’ять разів атакували на Куп’янському напрямку, в районі Піщаного та в бік Куп’янська-Вузлового, Ківшарівки та Новоплатонівки.
За даними штабу, з 14 сутичок на Лиманському напрямку дві ще тривають. Також тривають два бої на Слов’янському напрямку, де Сили оборони зупинили 17 спроб РФ просунутися вперед.
Один раз російська армія намагалася відтіснити підрозділи ЗСУ на Краматорському напрямку, поблизу Малинівки. Українські війська відбили 18 штурмів на Костянтинівському напрямку.
«Усього 28 атак здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися в районах населених пунктів Новоолександрівка, Родинське, Василівка, Гришине, Котлине, Удачне, Молодецьке та в бік населених пунктів Торецьке, Кучерів Яр, Іванівка, Новий Донбас, Білицьке, Шевченко, Новопідгородне», – йдеться в зведенні.
Чотири російських атаки командування зафіксувало на Олександрівському напрямку, 20 – на Гуляйпільському.
Тричі російські війська штурмували позиції Сил оборони на Оріхівському напрямку.
Генштаб зазначає, що не фіксував російських штурмових дій на Придніпровському напрямку від початку доби.
За даними проєкту DeepState, травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.
Цю тенденцію фіксує й американський Інститут вивчення війни (ISW): за їхніми підрахунками, за пів року інтенсивних штурмів (з грудня 2025-го по травень 2026 року) російські війська змогли просунутися на площі трохи більше як 40 квадратних кілометрів. Українським силам вдалося суттєво зупинити російський наступ весняно-літньої кампанії 2026 року, пишуть аналітики.
На цьому тлі, як пише проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії, в червні різко загострилася ситуація в Костянтинівці. Армія РФ просувається на обох флангах Костянтинівки Донецької області, у самому місті з’явилася «червона зона» – проєкт DeepState позначив її на своїй мапі 16 червня. Зважаючи на неї, агресор зміг закріпитися на невеликій ділянці на південній околиці Костянтинівки і збільшив «сіру зону» поблизу і в місті, вказують Донбас Реалії. Українські захисники повністю контролюють північну частину і центр Костянтинівки, з трьох боків йдуть бої.
Шмигаль: «Укренерго» отримає 90 млрд євро від ЄБРР на зміцнення енергосистеми
Європейський банк реконструкції та розвитку надасть 90 мільйонів євро для посилення захисту енергосистеми та формування резервів обладнання в Україні, заявив міністр енергетики Денис Шмигаль 25 червня.
Відповідну угоду, за його словами, він підписав сьогодні під час зустрічі з президенткою ЄБРР Оділь Рено-Бассо в рамках Конференції з відновлення України (URC-2026) в Ґданську.
«Кошти отримає НЕК «Укренерго» для зміцнення української енергосистеми. Йдеться про відновлення мережевої інфраструктури, будівництво захисних споруд та закупівлю критично важливого обладнання», – заявив Шмигаль.
Міністр зазначив, що ЄБРР є одним із ключових донорів проєктів із захисту об’єктів системи передачі електроенергії. Від початку повномасштабного вторгнення Росії партнери України спрямували на ці цілі та для формування резервів «Укренерго» понад 582 мільйонів євро.
«Крім того, в межах кредитної угоди буде профінансовано реконструкцію трьох великих підстанцій 330 кВ, а також будівництво нової підстанції на заході України», – додав він.
Голова правління «Укренерго» Віталій Зайченко, виступаючи на URC-026, вказав на те, що Україна активно готується до наступної зими в умовах російських атак на енергетичну інфраструктуру. Він також закликав європейських партнерів сформувати спільний запас ремонтного високовольтного обладнання.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. Розрив між потужностями генерації і потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням, які тривали протягом всієї зими.
Міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив у березні, що, за оцінками Світового банку, Україні знадобиться майже 91 мільярд доларів протягом наступного десятиліття для відновлення енергетичного сектору.
Україна подала до Міжнародного кримінального суду матеріали щодо російських атак на енергетичну інфраструктуру України у період з липня 2025 року по лютий 2026 року.
На початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
Путін відкинув зустріч із Зеленським: назвав «конфліктною» його пропозицію зустрітися
Путін заявив, що не бачить можливості для особистих переговорів із Зеленським і назвав пропозицію українського президента щодо зустрічі та припинення війни такою, що нібито «створює конфліктний потенціал».
Водночас глава Кремля вкотре заговорив про готовність до переговорів, але лише на основі непублічних домовленостей, які, за його словами, були досягнуті під час контактів у США у 2025 році та переговорів у Стамбулі навесні 2022-го.
Тодішні переговори між Україною та Росією завершилися без підписання будь-яких офіційних документів.
Рада Євросоюзу продовжила санкції проти Росії ще на рік
Рада Європейського Союзу 25 червня продовжила на рік обмежувальні заходи проти Росії через дії, що «дестабілізують ситуацію в Україні». Їхня дія поновлена до 31 липня 2027 року.
«Це рішення було ухвалене після засідання Європейської Ради 18-19 червня 2026 року, на якому лідери ЄС домовилися продовжити економічні санкції проти Росії на дванадцять місяців», – йдеться в повідомленні.
Рада ЄС нагадує, що економічні заходи, вперше запроваджені в 2014 році, значно розширили після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року. Відтоді блоку ухвалив 20 пакетів санкцій.
Удар балістикою: у Києві працювала ППО, Кличко каже про пожежу на складі
У Києві працювали сили протиповітряної оборони через російську атаку, повідомив міський голова Віталій Кличко увечері 25 червня.
У місті лунали вибухи. Кличко закликав киян залишатися в укриттях.
Згодом мер уточнив, що уламки ракети впали на відкритій території в Дарницькому районі, на місце прямують екстрені служби.
«У Дарницькому районі також сталося загоряння складського приміщення», – додав Кличко.
Очільник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко зазначив, що інформація про постраждалих наразі не надходила, але локацій падіння уламків може бути більше.