Литва висловила протест представнику РФ через удари по Україні та дезінформацію щодо країн Балтії
Міністерство закордонних справ Литви викликало представника посольства Росії в країні – про це урядове відомство повідомило 8 липня.
Дипломату вручили ноту протесту щодо останніх російських атак на цивільних в Україні, а також «продовження інформаційної атаки Росії на країни Балтії».
МЗС вказало на черговий масований удар Росії по Україні в ніч на 7 липня, внаслідок якого загинули щонайменше 27 цивльних, близько сотні зазнали поранень. Також 8 липня Київ знову зазнав російського обстрілу.
Нота, яку вручили представнику Москви, наголошує, що цілеспрямований терор проти цивільного населення та інфраструктури є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права та має вважатися воєнним злочином без терміну давності.
«Литва продовжуватиме домагатися встановлення, іменування та притягнення до відповідальності підбурювачів, організаторів та виконавців усіх злочинів, скоєних Російською Федерацією проти України», – йдеться в повідомленні.
Крім того, МЗС «категорично відкинуло неправдиві заяви», які роблять російські посадовці щодо країн Балтії. У відомстві наголосили, що Литва ніколи не допускала використання своєї території та повітряного простору для атак безпілотників на цілі в Росії й неодноразово інформувала про це Москву дипломатичними каналами і в публічних заявах.
«Крім того, представнику Росії було заявлено, що інсинуації, поширені представниками Міністерства закордонних справ Росії щодо нібито запланованої масової депортації російськомовних жителів країн Балтії, є повною брехнею – таких планів не було і немає», – додало міністерство.
Російське МЗС не коментувало виклик свого дипломата у Вільнюсі.
Днями представник МЗС Росії Григорій Лук’янцев звинуватив країни Балтії в підготовці до «масової депортації» російськомовних жителів.
У січні, зокрема, МЗС Литви викликало представника Росії у зв’язку з російським ударом по Україні із застосуванням балістичної ракети «Орешник».
Російська влада раніше неодноразово заявляла, що країни Балтії надають свій повітряний простір для прольоту українських безпілотників, які атакують цілі на території РФ. Балтійські держави відкидають це звинувачення.
«Добре попсовані, палають». Сил безпілотних систем ЗСУ за 72 години уразили 19 російських танкерів в Азовському морі
Упродовж трьох днів українські військові повідомляли, що в Азовському морі горять танкери, також завдано ударів по нафтових об’єктах портів «Крим» і «Кавказ». Українські Сили безпілотних систем застосовують нову тактику обмеження постачання пального на окупований Росією Кримський півострів після заяв російського президента, що пальне до Криму доправлять суходолом і морем. Деталі з’ясовували журналісти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Повітряні сили про нічну атаку РФ: зафіксовано влучання двох балістичних ракет і 19 дронів
Російські військові вночі проти 9 липня атакували Україну двома балістичними ракетами «Іскандер-М» і 94 ударними безпілотниками, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 72 ворожі БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
За даними військових, зафіксовано влучання двох балістичних ракет і 19 ударних БпЛА на 13 локаціях, а також падіння уламків на чотирьох.
У Повітряних силах попередили, що атака триває, і в повітряному просторі України ще є декілька російських БпЛА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб: найбільше російських штурмів за добу було на Покровському напрямку
На фронті минулої доби зафіксовано 268 бойових зіткнень, найбільше російських штурмів було на Покровському напрямку, де українські сили зупинили 38 атак, повідомив у ранковому зведенні 9 липня Генштаб ЗСУ.
«На Гуляйпільському напрямку окупанти 30 разів атакували позиції Сил оборони. Ворог намагався просунутися в районах Гуляйпільського, Новоселівки та Верхньої Терси, а також у напрямках Гіркого, Рибного, Добропілля, Воздвижівки, Цвіткового, Косівцевого та Чарівного… На Костянтинівському напрямку зафіксовано 29 атак. Загарбники вели штурмові дії в районах Костянтинівки, Іллінівки та Іванопілля, а також у напрямку Степанівки та Олександро-Шультиного. На Слов’янському напрямку противник здійснив 28 штурмових дій у районах Кривої Луки, Закітного та Різниківки, а також у напрямку Рай-Олександрівки», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними Генштабу, бойові дії тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Олександрівському, Оріхівському напрямках.
За оцінкою Інституту вивчення війни, російський наступ весняно-літнього періоду 2026 року не досяг «значних оперативних успіхів», хоча в червні російські війська досягли і продовжують досягати тактичних успіхів у Костянтинівці.
Наприкінці червня в інтерв’ю ТСН головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що кількість основних напрямків, де російські військові ведуть активні наступальні дії, зменшилася із 13 до семи.
Проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії 29 червня вказав, що армія РФ активізувалася на Слов’янському напрямку: ділянка фронту, що тривалий час була серед найбільш стабільних, тепер у зведеннях Генштабу ЗСУ – серед лідерів за кількістю бойових зіткнень.
За даними проєкту DeepState, травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.
У Росії повідомляють про пожежу на двох нафтобазах й ураження танкерів після нічної атаки
У Ставропольському краї й Тверській області Росії через нічну атаку дронів сталися пожежі на нафтобазах – це засвідчив аналіз видання Astra, а також підтверджує місцева влада.
Зокрема, за повідомленням, у Ставропольському краї РФ, де жителі вночі повідомляли про вибухи, дрони атакували нафтобазу на хуторі В’язники (Шпаківський муніципальний округ Ставропольського краю РФ).
Як зазначає Astra, це – великий тиловий вузол для прийому, зберігання, перевалки і дрібнооптового відвантаження світлих нафтопродуктів (дизельного палива і бензинів різних марок). Сама база є резервуарним парком з наливною естакадою й технологічною інфраструктурою.
Губернатор Ставропольського краю РФ Володимир Владимиров підтвердив атаку на регіон і заявив про пожежу на «території промислового об’єкта» у В’язниках, не уточнюючи, що це за об’єкт.
Пізніше він додав, що пожежа на підприємстві посилилася, і що вогонь дійшов резервуарів із займистими матеріалами. Через це, за словами губернатора, ухвалили рішення «перевести у безпечне місце мешканців будинків прилеглої вулиці».
У Тверській області РФ, за даними голови регіону Віталія Корольова, внаслідок атаки сталася пожежа на одному з резервуарів підприємства «Тверська нафтобаза».
Astra проаналізувала кадри очевидців, які повідомляли про вибухи і пожежу, й дійшла висновку, що горить нафтобаза «Тверьнафтопродукт», дочірнє підприємство ПАТ «Сургутнафтогаз». Видання уточнює, що компанія відповідає за прийом, зберігання і відпуск світлих нафтопродуктів (автомобільних бензинів і дизельного палива), забезпечення власної мережі з 52 АЗС й оптових поставок у Тверській області.
Крім того, губернатор Ростовської області РФ Юрій Слюсар заявив, що в Таганрозькій затоці БпЛА знову атакували два танкери, які «зазнали механічних пошкоджень».
Українські військові атаку поки що не коментували.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
У Дружківці на Донеччині авіабомба РФ влучила в будинок: три людини загинули
Російські військові завдали удару авіабомбою по Дружківці на Донеччині, внаслідок чого загинули три людини, ще дві – поранені, повідомила пізно ввечері 8 липня обласна прокуратура.
«8 липня 2026 року війська РФ атакували Дружківку з використанням «ФАБ-250» з модулем УМПК. Засіб ураження влучив у приватний будинок. Внаслідок авіаудару двоє містянок віком 71 й 74 років і 56-річний чоловік загинули під завалами. Також тілесних ушкоджень зазнали дві жінки 46 і 79 років. У них діагностовано мінно-вибухові травми, осколкові поранення, переломи, забої і травматичний шок», – йдеться в повідомленні.
У прокуратурі повідомили про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом вчинення воєнного злочину.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Армія РФ за добу втратила 1310 військових – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 414 820 своїх військових, зокрема 1310 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 9 липня навів Генштаб ЗСУ.
Крім того, в українському командуванні назвали російські втрати у військовій техніці:
- танки – 12 107 (+7 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 906 (+3)
- артилерійські системи – 45 628 (+59)
- РСЗВ – 1 922 (+4)
- засоби ППО – 1 479 (+1)
- літаки – 437 (+1)
- гелікоптери – 353
- наземні робототехнічні комплекси – 1 857 (+4)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 398 763 (+1 843)
- крилаті ракети – 4 887
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 117 910 (+363)
- спеціальна техніка – 4 402 (+4).
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
ТЦК: у Львові невідомі заблокували і перекинули авто військових із групи оповіщення
У Львові ввечері 8 липня під час проведення заходів оповіщення група невідомих заблокувала, перекинула і пошкодила автомобіль військових Територіального центру комплектування і соціальної підтримки, повідомили в обласному ТЦК.
«8 липня близько 21:30 у Львові під час проведення заходів оповіщення, спільно з представниками Національної поліції, на вулиці Червоної Калини був зупинений громадянин для перевірки військово-облікових документів. Під час перевірки його даних з’ясувалося, що цей громадянин є порушником військового обліку з 12.06.2026. Громадянина було доставлено до ТЦК та СП. Станом на зараз військовозобовʼязаний громадянин, який порушував правила військового обліку, направлений для проходження ВЛК», – повідомили в ТЦК.
За повідомленням, на місці події залишилася інші військові ТЦК, яких заблокували невідомі особи.
«Ця група оточила службовий транспорт військовослужбовців, поводилася агресивно, суттєво пошкодила і, зрештою, перекинула службовий автомобіль. На місці працює поліція», – зазначили в ТЦК і наголосили, що «в роздмухуванні різного роду конфліктів всередині України» зацікавлена Росія, яка не має успіхів на полі бою, і закликали «не піддаватися на ворожі провокації й не перешкоджати військовослужбовцям і поліції виконувати свої законні обовʼязки».
Очільник обласної військоовї адміністрації Максим Козицький зазначив, що разом із правоохоронцями провів термінову нараду щодо ситуації з блокування автомобілів ТЦК на Сихові.
«Першочергове завдання – забезпечити громадський порядок! Усі, хто вчиняв правопорушення, у тому числі перешкоджання діяльності військовослужбовців, повинні бути ідентифіковані та притягнуті до відповідальності. На Львівщині не місце беззаконню», – наголосив він.
Водночас, за словами Козицького, обласний ТЦК і СП проведе службове розслідування правомірності дій військовослужбовців щодо оповіщення громадянина 1996 року народження, який перебував у розшуку.
Міський голова Львова Андрій Садовий заявив, що з’ясовує деталі інциденту й пообіцяв повідомити додаткову інформацію після перевірки фактів.
У поліції поки що не повідомляли про відкриття провадження. Речниця Головного управління Нацполіції у Львівській області Аліна Подрейко напередодні ввечері повідомила Суспільному, що поліцейські присутні на місці: «охороняють публічний порядок і спілкуються з громадянами».
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
В українському інформаційному просторі регулярно з’являються повідомлення про скандали і конфлікти між працівниками ТЦК і цивільними громадянами на вулицях міст і сіл. Негативна інформація про мобілізацію швидко поширюється соціальними мережами. Українські військові та представники влади заявляють, що це є наслідком інформаційно-психологічних операцій РФ. Крім того, регулярно з’являються повідомлення про корупцію в ТЦК.
Підсумки саміту НАТО в Анкарі для України. Прихильність Трампа та гроші від європейців
Український президент провів перемовини з президентом США на саміті в Анкарі 8 липня. Тон їхнього спілкування був дружнім, Володимир Зеленський жартував, а Дональд Трамп зауважив, що хоч «у це важко повірити», але від часу зустрічі в Овальному кабінеті й до сьогодні – вони «вибудували дуже хороші відносини».
Попри побоювання європейських дипломатів у НАТО, саміт загалом, за словами німецького канцлера Фрідріха Мерца, відбувся у позитивній атмосфері. А сам Трамп після засідання заявив, що в залі саміту НАТО панувала «величезна кількість любові».
Чим став цей саміт для України? Та що стало запорукою успіху цієї зустрічі лідерів країн НАТО?
Ціни на бензин в окупованому Криму зросли майже вдвічі за тиждень
Російська Федеральна служба державної статистики (Росстат) 8 липня випустила щотижневий звіт про ціни на бензин у регіонах РФ, а також на окупованих Москвою територіях України. Зі звіту випливає, що за тиждень у Криму паливо подорожчало в середньому на 78,4%, тобто майже вдвічі.
При цьому, як звернули увагу журналісти видання The Bell, відомство зазвичай пише у звіті, в яких регіонах зростання цін було найбільшим, але цього разу не стало цього робити. Те, що на першому місці за цим показником опинився саме Крим, з'ясувала «Медіазона», вивчивши звіт. Минулого тижня лідером зі зростання цін був окупований Севастополь.
Найпопулярніший бензин марки АІ-95 у Криму зріс у ціні з 88,82 до 170,59 рубля за літр, тобто на 92%.
Усього за тиждень із 30 червня до 6 липня бензин у Росії подорожчав на 2,1%, дизельне паливо – на 3,4%.
Влада в РФ запроваджує різні заходи, включно з обмеженням на продаж палива. 8 липня уряд активував заборону на експорт дизельного палива.
Дефіцит виник, зокрема, внаслідок українських ударів по НПЗ у Росії, що визнали і представники влади на нараді з лідером РФ Володимиром Путіним 8 липня. У Криму дефіцит посилений ударами українських дронів по логістичних маршрутах, у тому числі й морських.
Генштаб ЗСУ: на фронті відбулося 219 боїв, найбільше – на Донеччині
Від початку доби 8 липня на фронті відбулося 219 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник завдав одного ракетного удару із застосуванням чотирьох ракет, здійснив 52 авіаційні удари, скинув 176 керованих авіабомб. Крім того, залучив для ураження 5977 дронів-камікадзе та здійснив 2169 обстрілів населених пунктів і позицій наших військ», – ідеться у вечірньому зведенні.
Найбільше боїв зафіксовано на трьох напрямках на Донеччині, а також на Гуляйпільському напрямку на Запоріжжі.
«На Слов’янському напрямку Сили оборони успішно зупинили 23 спроби загарбників іти вперед поблизу Кривої Луки, Закітного, Різниківки та в бік Рай-Олександрівки; ще одне боєзіткнення триває.
На Костянтинівському напрямку Сили оборони відбили 22 ворожі штурми поблизу населених пунктів Степанівка, Іллінівка, Іванопілля, Костянтинівка та Олександро-Шультине.
Усього 26 атак здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися в районах населених пунктів Світле, Гуліве, Покровськ, Мирне, Матяшеве, Білицьке, Дорожнє, Никанорівка, Новий Донбас, Родинське, Котлине та Удачне. Два боєзіткнення тривають.
21 атаку окупантів зафіксовано на Гуляйпільському напрямку в районах населених пунктів Гірке, Гуляйпільське, Рибне, Добропілля, Воздвижівка, Верхня Терса, Цвіткове, Косівцеве, Новоселівка та Чарівне», – вказанро в повідомленні станом на 22:00.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському та Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Олександрівському та Оріхівському напрямках.
За оцінкою Інституту дослідження війни, російський наступ весняно-літнього періоду 2026 року не досяг «значних оперативних успіхів», хоча в червні російські війська досягли і продовжують досягати тактичних успіхів у Костянтинівці.
Наприкінці червня в інтерв’ю ТСН головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що кількість основних напрямків, де російські військові ведуть активні наступальні дії, зменшилась із 13 до семи.
Проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії 29 червня вказав, що армія РФ активізувалася на Слов’янському напрямку: ділянка фронту, що тривалий час була серед найбільш стабільних, тепер у зведеннях Генштабу ЗСУ – серед лідерів за кількістю бойових зіткнень.
За даними проєкту DeepState, травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.
Міжнародна федерація волейболу допустила російські збірні до змагань
Міжнародна федерація волейболу (FIVB) дозволила російським спортсменам та технічним фахівцям повернутися до участі у змаганнях під своєю егідою. В організації повідомили 8 липня, що рішення ухвалене відповідно до рекомендацій Міжнародного олімпійського комітету (МОК) та відображає відданість принципу рівного доступу спортсменів до змагань незалежно від громадянства.
Також FIVB відновить російські збірні у світовому рейтингу із тією кількістю очок, яку вони мали на момент усунення. Питання використання національної символіки вирішуватиметься FIVB спільно з Європейською конфедерацією волейболу (CEV) та іншими міжнародними спортивними організаціями.
Президент Всеросійської федерації волейболу Станіслав Шевченко заявив, що рішення FIVB відкриває для чоловічої та жіночої збірних можливість брати участь у відборі на Олімпійські ігри 2028 року у Лос-Анджелесі. За його словами, ключовим фактором стане відновлення рейтингових очок, завдяки яким російські команди зберігають найвищі позиції у світовому рейтингу.
Виконавчий комітет Міжнародного олімпійського комітету (МОК) оголосив 7 липня, що «тимчасово скасував дискваліфікацію Олімпійського комітету Росії (ОКР), яка діяла з 12 жовтня 2023 року».
Упродовж останніх місяців численні міжнародні федерації з різних видів спорту частково або й повністю поновили права російських спортсменів на участь у змаганнях під національним прапором.
Після російського вторгнення в Україну у 2022 році російські та білоруські спортсмени у більшості видів спорту, згідно з рекомендаціями МОК, могли допускатися до змагань лише в нейтральному статусі.
У жовтні 2024 року міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та міністр молоді та спорту України Матвій Бідний виступили зі спільною заявою щодо неможливості повернення Росії до світового спорту. Так вони прокоментували слова віцепрезидента МОК Антоніо Самаранча-молодшого щодо перспектив російського спорту.
Число загиблих через удар РФ по Одещині зросло до чотирьох – влада
Кількість загиблих унаслідок російського удару по Одещині зросла до чотирьох, повідомив голова ОВА Олег Кіпер увечері 8 липня.
«Ще семеро людей постраждали, шістьох госпіталізовано, двоє з них перебувають у вкрай тяжкому стані. Лікарі роблять усе можливе, щоб врятувати їхні життя», – вказав очільник області.
За його словами, крім об'єкта інфраструктури, зазнала ураження територія автозаправної станції.
«Там сталося загоряння маршрутного мікроавтобуса та паливної колонки. Рятувальники ліквідували усі пожежі. На місцях подій триває ліквідація наслідків ворожої атаки», – додав чиновник.
«Повертаємось у 2022-й». Україні нічим збивати російську балістику. Що робити?
Повітряні сили не збили жодної із 29 балістичних ракет, що летіли на Київ та область у ніч проти 6 липня. Речник ПС ЗСУ Юрій Ігнат прямо визнав , що причина цього – брак ракет-перехоплювачів до систем MIM-104 Patriot. Наразі це – єдина установка в Україні, здатна ефективно збивати російські ракети «Іскандер-М», «Кинджал» та «Циркон», що летять балістичною та квазібалістичною траєкторіями.
Спричинений нульовий показник збиття балістики повною відсутністю перехоплювачів в установках чи жорсткою економією – невідомо. Але тенденція до зниження ефективності у протидії таким типам ракет очевидна: під час попереднього обстрілу столиці 2 липня Повітряні сили збили лише 4 «Іскандери» із 24 запущених, а також «пропустили» 4 «Циркони». Тоді «протибалістична оборона» спрацювала всього на 14 відсотків.
Разом із експертами Донбас Реалії розібрались, чому загострився дефіцит ракет-перехоплювачів, та що з цим робити Україні.
Про нестачу ракет-перехоплювачів для Patriot спікер Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заговорив іще на початку травня. За його словами, дефіцит загострився після останніх масованих атак Росії по Україні, у тому числі зимою.
Наприкінці травня президент України Володимир Зеленський навіть написав американському лідеру Дональду Трампу листа, в якому зазначив, що «у питанні захисту від балістичних ракет ми покладаємося майже виключно на Сполучені Штати», і закликав Білий дім та Конгрес допомогти у захисті українського неба. Йшлося про ракети PAC-3 MSE до комплексів Patriot, що зарекомендували себе як єдиний ефективний засіб збиття балістики.
Попри те, що одна протиракета MSE коштує майже 5 мільйонів доларів, партнери України, здається, змогли налагодити фінансування їхньої покупки через програму PURL (хоча сума внесків і перелік країн не розкривається).
Через цю програму фінансується закупівля близько 70% ракет-перехоплювачів PAC-3 MSE та PAC-2 GEM.
У листі Зеленського був натяк на те, що проблема не в грошах, а політичній волі США.
«Поточні темпи поставок через програму PURL більше не відповідають реальності загрози, з якою ми стикаємося», – зазначив він.
Далі читайте тут
Терехов: через удар російського дрона по АЗС у Харкові постраждав чоловік
У Шевченківському районі Харкова ввечері 8 липня російський дрон влучив по автозаправці (АЗС), повідомив мер міста Ігор Терехов.
За його словами, на місці удару безпілотника спалахнула пожежа.
«На дану хвилину – один постраждалий, у нього осколкове поранення», – уточнив Терехов.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Росія вдарила балістикою по Одесі: двоє загиблих, є поранені – Лисак
У середу, 8 липня, сили РФ атакували балістичними ракетами Одесу, повідомив голова міської військової адміністрації (МВА) Сергій Лисак.
«Постраждала інфраструктура. На жаль, дві людини загинули. Співчуття рідним та близьких», – зазначив Лисак.
За словами місцевого чиновника, зараз відомо про двох постраждалих.
Своєю чергою, голова обласної військової адміністрації (ОВА) Олег Кіпер зазначив, що внаслідок балістичного обстрілу Одещини зазнав ураження об’єкт цивільної інфраструктури.
«На жаль, за попередніми даними, двоє людей загинуло, ще одна постраждала. Щирі співчуття рідним та близьким загиблих. Загорілися вантажні й легкові автомобілі, а також маршрутний мікроавтобус. Пожежу наразі локалізовано», – написав він.
Підтримка України була серед головних тем на саміті НАТО – президент Чехії
Президент Чехії Петр Павел наголосив, що на саміті НАТО в Анкарі питання підтримки України у протистоянні з Росією було серед головних і активно обговорювалося його учасниками.
«Ми дебатували про витрати на оборону, про ситуацію в окремих країнах-членах ЄС і про те, як різними засобами підтримувати Україну», – зазначив Петр Павел.
При цьому чеський президент наголосив, що стосовно України питання стосувалися не тільки того, «якої суми сягатимуть витрати на оборону, але й того, в який спосіб ми підтримуватимемо Україну».
Петр Павел підкреслив також, що інтерес чеських фірм стосується не тільки масштабів витрат, які вони готові виділити на оборонне виробництво, але й майбутньої співпраці, а саме «як Чеська Республіка надалі підтримуватиме Київ».
На тлі паливної кризи Росія заборонила експорт дизельного палива
Російська влада 8 липня запровадила заборону на експорт дизельного палива, а вже найближчим часом має розпочатися постачання до Росії імпортних нафтопродуктів. Про це заявив на нараді уряду із президентом РФ Володимиром Путіним віцепрем'єр російського уряду Олександр Новак.
Нарада була присвячена дефіциту палива в Росії, який виник у тому числі внаслідок атак ЗСУ на нафтопереробні заводи. За словами Новака, «ситуація з паливом частково стабілізована, але поки що залишається непростою».
Як заявив віцепрем’єр, у результаті ударів «була пошкоджена низка НПЗ». За словами Новака, влада «збільшила завантаження заводів, які діють, до максимального рівня, направили на ринок раніше накопичені обсяги палива, скоротили терміни поточних ремонтів, планові ремонти перенесли на пізніший термін».
Раніше вже була запроваджена заборона на експорт бензину та авіаційного гасу.
Атака дронів по Києву: у поліції кажуть про 16 постраждалих, серед них – дівчина і двоє медиків
Зросла кількість постраждалих через російський удар дроном по Києву 8 червня, повідомив міський голова Віталій Кличко.
«14 постраждалих на цей час у Києві», – зазначив Кличко.
За словами мера, госпіталізували дев’ятьох поранених, у тому числі 17-річного хлопця.
«Двоє поранених – у тяжкому стані», – уточнив Кличко.
Згодом у поліції Києва уточнили, що внаслідок обстрілу у Святошинському та Деснянському районах столиці загинули троє людей, ще 16 зазнали поранень, серед них – неповнолітня дівчина та двоє медиків.
СБУ: дрон Sea Baby уразив поблизу Ялти танкер тіньового флоту РФ
Служба безпеки України повідомила, що вранці 8 липня морський дрон СБУ Sea Baby уразив танкер Blue, який входить до складу тіньового флоту Росії.
«На момент удару судно перебувало поблизу тимчасово окупованої Ялти, у виключній економічній зоні України. Sea Baby завдав удару по кормовій частині танкера, внаслідок якого останній зазнав суттєвих пошкоджень. Проти морського дрона СБУ намагалася працювати ворожа авіація, але безрезультатно», – йдеться в повідомленні.
У СБУ вказують, що танкер Blue перебуває під санкціями Європейського Союзу, Великої Британії, Канади, Австралії та України за участь у транспортуванні російської нафти в обхід міжнародних санкцій. Він належить до класу Suezmax — великих морських танкерів, які використовуються для транспортування значних об'ємів нафти та нафтопродуктів.
Українська спецслужба називає ураження суден тіньового флоту «частиною системної роботи СБУ зі зниження економічного потенціалу держави-агресора», оскільки «саме за допомогою таких танкерів Росія обходить міжнародні санкції та отримує мільярдні прибутки від експорту нафти, які спрямовує на фінансування війни проти України». За оцінкою СБУ, з точки зору міжнародного права, а також законів і звичаїв війни, такі судна є абсолютно законними військовими цілями.