Голова служби зовнішньої розвідки Росії прилетів до Мінська на зустріч із Лукашенком
До Мінська 22 жовтня прибув голова служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін, повідомляє білоруське держагентство «Белта».
«Я впевнений в тому, що спецслужби можуть зробити ще багато, щоб забезпечити інтереси наших держав, наших громадян, захистити від тих загроз, які з певною періодичністю виникають», – цитує «Белта» слова Наришкіна під час зустрічі з Лукашенком.
Лукашенко також наголосив на важливості спільної роботи спецслужб Білорусі й Росії з урахуванням зовнішніх обставин.
«Не секрет, що наша зустріч зробить зараз якийсь вибух у ЗМІ, особливо в інтернеті. Так ми і не приховуємо, ситуація навколо нас непроста, я маю на увазі Союзної держави. Дякую вам за ту інформацію, яку ви регулярно доводите до наших спецслужб і до мене в тому числі», – сказав Олександр Лукашенко.
Раніше Наришкін заявляв, що до антиурядових акцій у Білорусі причетні Пентагон і ЦРУ США. Лукашенко теж вказував на втручання Заходу в справи країни.
США й інші держави ці заяви заперечували.
Велика Британія, Канада і країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка й інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі і жорстокого придушення акцій протесту.
Також аналогічні санкції запровадили Європейський союз і США. У санкціях ЄС прізвища Лукашенка на цей момент іще немає, хоча вже узгоджене його внесення в санкційний список ЄС наступними днями, у США ж він перебуває під санкціями ще з 2006 року.
У Білорусі правозахисники визнали політв’язнями 102 людей
У Білорусі правозахисники визнали політв’язнями ще дев’ятьох людей, всього в список політв’язнів внесені 102 прізвища, пише правозахисний центр «Весна».
Вісьмох осіб – Сергія Бриля, Андрія Попова, Павла Недбайла, Сергія Леженка, Дмитра Івашкова, Юрія Белька, Дмитра Ластовського, Ярослава Зборовського – звинуватили за статтею «масові заворушення».
Денисові Болтутю висунули звинувачення за статтею «групові дії, що грубо порушують громадський порядок».
Правозахисники вважають переслідування цих людей політично мотивованим у зв’язку з реалізацією ними свободи мирних зібрань і висловлення своєї думки щодо виборів президента Білорусі.
Вони вимагають негайно звільнити заарештованих з-під варти, припинити кримінальне переслідування, а також звільнити всіх політв’язнів і зупинити політичні репресії в країні.
Про білоруські протести, тиск на омонівців, «ультиматум Тихановської» розмірковує Едвард Лукас, колишній редактор британського журналу «Економіст», науковий працівник американського Центру аналізу європейської політики.
Деякі поради Едварда Лукаса, коротко:
- Щоб підтримувати ініціативу і настрій протестів, варто мати добру організацію і страйкові фонди.
- Важливо працювати з низовими структурами режиму. Це добра ідея – знімати маски з омонівців та інших працівників силових структур і влаштовувати на них суспільний тиск.
- Не досить сказати: демократія – це добре, а Лукашенко – погано. Варто поглянути на білоруську історію, подивитися на коріння в 1918-му, в 1863 році і ще раніше – у Великому Князівстві Литовському. І сказати, що ідея, ніби Білорусь – просто колишня радянська республіка, яка майже випадково стала незалежною 1991 року, – це неправильне прочитання історії. Білорусь у серці Європи і має дуже глибоке коріння в європейській культурі і цивілізації.
Тихановська пообіцяла «гарантії» тим, хто підтримає національний страйк у Білорусі
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська пообіцяла надати гарантії тим, хто підтримає національний страйк у країні, який буде оголошений у разі невиконання Олександром Лукашенком «народного ультиматуму». Така заява опублікована в її телеграм-каналі.
У повідомленні сказано, що «кінець режиму все одно прийде», однак «кожен день його існування коштує білоруському народу дуже дорого».
Тихановська пообіцяла, що ті, хто підтримає страйк і зіткнеться з «економічними репресіями» або втратою роботи, отримає «всю можливу підтримку» від фонду BySol, створеного білоруськими підприємцями для допомоги таким громадянам.
А коли в Білорусі «відновиться законність», то всі судимості і штрафи, отримані в ході протестів, будуть анульовані, тих, хто втратив роботу через страйк, відновлять на посаді, а ті, кого утримували на роботі виплатами за контрактами, отримають фінансові амністії, написала Тихановська.
Крім того, вона пообіцяла анулювати всі штрафи за несплату комунальних платежів.
«Не приходьте на роботу і навчання з 26 жовтня – це теж страйк. Виходьте на марші – це теж страйк. Закрийте свої заклади та офіси – це теж страйк. Перестаньте користуватися і співпрацювати з державними послугами і сервісами – це теж страйк. Зніміть всі гроші з рахунків банків – це теж страйк. Не мовчіть. Говоріть про свою незгоду жити в тюрмі», – йдеться в заяві Тихановської.
До закінчення терміну «народного ультиматуму» залишилося чотири дні. Тихановська оголосила його 13 жовтня. Згідно висунутим умовам, до 25 жовтня Олександр Лукашенко повинен виконати три вимоги: піти у відставку, повністю зупинити насильство на вулицях і звільнити всіх політв’язнів.
Напередодні, 20 жовтня, Тихановська закликала співробітників силових структур до 25 жовтня «перейти на бік народу».
Лукашенко відкидав заклики піти у відставку.
Лукашенко змінив ректорів трьох вишів, де протестували студенти
У Білорусі Олександр Лукашенко змінив ректорів Мінського державного лінгвістичного університету, Білоруського державного університету культури і мистецтв і Брестського державного технічного університету, студенти яких брали участь у противладних протестах.
«Останнім часом до життя вишів прикуто чимало уваги. І, мабуть, кадрові рішення президент ухвалив з метою навести там порядок», – йдеться в повідомленні близького до Лукашенка телеграм-каналу «Пул первого».
Ректором Московського державного лінгвістичного університету 20 жовтня призначили Наталію Лаптєву. Вона очолювала факультет німецької мови в університеті.
Білоруський державний університет культури і мистецтв очолила ексзаступник міністра культури Наталія Карчевська.
Ректором Брестського державного технічного університету став Олександр Баханович, який раніше працював проректором із навчальної роботи в Білоруському національному технічному університеті.
Мудрість проти Лукашенка: опозиційний та провладний марші у Мінську (фоторепортаж)
19 жовтня центром Мінська пройшли дві ходи: «Марш мудрості» за участю пенсіонерів, прихильників змін, і ще один марш – прихильників Лукашенка.
Учасники обох маршів зібралися на площі Незалежності в Мінську. Звідси обидві ходи пройшли проспектом Незалежності.
Прихильники Лукашенка підійшли до площі Перемоги, поклали там квіти і попрямували до автобусів, що чекали на них неподалік. Учасники опозиційного «Маршу мудрості» пройшли маршем до площі Якуба Коласа. Там їх зустріли волонтери, які пригощали пенсіонерів чаєм з печивом. Наприкінці акції протестувальники співали пісні «Купалінка» і «Мура».
Протести у Білорусі тривають із 9 серпня через недовіру до оголошення шостої поспіль перемоги авторитарного лідера країни Олександра Лукашенка на президентських виборах. Країни Євросоюзу, США, Канада та інші країни не визнали перемоги Лукашенка.
Більше світлин у фоторепортажі Білоруської служби Радіо Свобода.
У Білорусі суд визнав екстремістськими телеграм-канал Nexta Live і логотип Nexta
Суд Центрального району Мінська визнав телеграм-канал Nexta Live і логотип Nexta екстремістськими матеріалами, пише білоруське державне агентство БелТА з посиланням на Верховний суд.
«Таке рішення ухвалили у зв’язку зі наявністю інформаційної продукції (відеороликів, закликів і публікацій як від імені самої редакції каналу, так і підписників) з ознаками екстремістської діяльності. Йдеться про організацію та публічні заклики до здійснення масових заворушень», – йдеться в повідомленні.
Міністерство інформації за рішенням суду має внести канал і логотип Nexta в список екстремістських матеріалів, обмежити доступ до інформаційних ресурсів, що містять аналогічні найменування, і їхнє поширення в білоруському сегменті. Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Справу в суді розглянули за заявою Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією Міністерства внутрішніх справ Білорусі.
Суд вирішив, що продукція Nexta Live, розміщена за 9 по 11 серпня 2020 року, містить ознаки екстремістської діяльності, а саме: організацію і публічні заклики до здійснення масових заворушень.
Телеграм-канал вже відреагував на це рішення: «Ну, ми б із задоволенням перегорнули цю сторінку, але оскільки ми працюємо суворо в рамках білоруського законодавства, то задумаємося про ребрендинг».
Як пише білоруська служба Радіо Свобода, телеграм-канал NEXTA-Live є найбільшим каналом слов’янською мовою, у нього майже два мільйони підписників.
У серпні проти 22-річного засновника телеграм-каналу Nexta Степана Путила (Свєтлова) відкрили кримінальну справу за підозрою в організації масових заворушень. Покарання за цією статтею передбачає до 15 років позбавлення волі.
В умовах обмеження інтернету в Білорусі після оголошення результатів президентських виборів і початку протестів ЗМІ країни перейшли на висвітлення подій у телеграм.
Тихановська закликала білоруських силовиків до 25 жовтня «перейти на бік народу»
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська закликала співробітників силових структур до 25 жовтня «перейти на бік народу».
«Народний ультиматум – це ваш шанс стати на бік білорусів. Якщо ви не згодні виконувати злочинні накази – не робіть цього», – йдеться в зверненні Тихановської в її телеграм-каналі.
Вона пообіцяла, що «відповідальність понесуть персонально ті, хто скоював злочини», і «поголовної люстрації не буде».
Тихановська сказала, що новій Білорусі потрібна система силових відомств, запропонувавши їхнім співробітникам зв’язатися з опозицією і фондами, а також зробити «публічне звернення з підтримкою свого народу».
13 жовтня Світлана Тихановська заявила, що учасники акцій протесту оголошують Олександрові Лукашенку «народний ультиматум»: до 25 жовтня він повинен піти у відставку.
За її словами, режим повинен виконати три вимоги:
- Лукашенко має оголосити про відхід;
- насильство на вулицях має зупинитися повністю;
- всі політв’язні повинні бути звільнені.
Тихановська вказала, що якщо до 25 жовтня вимоги не будуть виконані, то «вся країна мирно вийде на вулиці», а 26 жовтня буде розпочато національний страйк всіх підприємств, блокування всіх доріг, обвал продажів у державних магазинах.
У Білорусі з 9 серпня тривають масові акції протесту проти підсумків виборів президента, переможцем яких офіційно був оголошений Олександр Лукашенко, який обіймає посаду голови держави з 1994 року. Демонстранти не визнають оголошені владою підсумки виборів і вважають їх сфальсифікованими.
Головна суперниця Лукашенка на виборах Тихановська через кілька днів після виборів поїхала в Литву через тиск силовиків. 16 жовтня білоруська влада повідомила, що Тихановську оголосили в міждержавний розшук за статтею про заклики до заподіяння шкоди національній безпеці.
«Дивіться у вікно, а не в телевізор»: багатотисячний марш у Мінську (фотогалерея)
Тисячі громадян Білорусі вийшли на вулиці 18 жовтня на знак протесту проти авторитарного правління Олександра Лукашенка, незважаючи на погрози влади відкрити вогонь по демонстрантах.
Попри велику кількість міліції, учасники акції мирно пройшли маршем Партизанським проспектом Мінська із заборонним червоно-білим прапором білоруської опозиції. Цим маршем розпочався 11-й тиждень протестів у Білорусі.
«Дивіться у вікно, а не в телевізор», – скандували протестувальники, посилаючись на контрольовані державою ЗМІ, які применшують розмах акцій та спотворюють інформацію про їхній мирний характер.
Дивіться фото тут
У Мінську суд заарештував затриманих в суботу журналістів
У Мінську суд Жовтневого району заарештував на 13 діб журналістку видання Onliner.by Дарину Спевак, пише TUT.BY.
Її звинуватили в участі в несанкціонованому заході і непокорі співробітникам міліції. Вона отримала сім діб за першою статтею і шість – за другою.
Судове засідання відбулося без участі свідків, двох співробітників міліції, які затримували журналістку. Сама Спевак розповіла, що двоє силовиків підійшли, взяли її за лікті і відвели в машину. За її словами, 17 жовтня вона займалася своєю роботою – висвітлювала протести.
Свідок Тетяна розповіла, що вперше бачила таке масове затримання, тому вирішила записати це на відео. За її словами, вона бачила момент затримання журналістки, і Дарина не намагалася втекти або чинити опір співробітникам міліції.
Затримані фотожурналіст Вадим Заміровський і кореспондент Всеволод Зарубін (видання TUT.BY і БелаПАН) отримали по 15 діб арешту: їх звинувачували за тими ж статтями, що і Дарину Спевак.
У білоруських містах 17 жовтня відбулися жіночі марші і студентські акції протесту. Всього того дня силовики затримали 58 людей.
Протести в Білорусі тривають третій місяць. Вони почалися після оголошення результатів президентських виборів, на яких, за офіційними даними, вшосте переміг Олександр Лукашенко. 23 вересня він провів таємну інавгурацію.
Протести у Білорусі: «Партизанський марш» у Мінську (відео)
18 жовтня у Мінську десятки тисяч людей приєдналися до мирного антиурядового маршу, незважаючи на нещодавні погрозу влади Білорусі застосувати бойові набої проти учасників протесту. Це був перший марш, який відбувався на віддалі від центру міста – на Партизанському проспекті. Демонстрації у Білорусі тривають із 9 серпня через недовіру до оголошення шостої поспіль перемоги авторитарного лідера країни Олександра Лукашенка на президентських виборах. Країни Євросоюзу, США, Канада та інші країни не визнали перемоги Лукашенка.
Дивіться тут
У Білорусі з СІЗО випустили ще двох учасників зустрічі з Лукашенком
У Білорусі з СІЗО під домашній арешт перевели ще двох політв’язнів, які брали участь у недавній зустрічі з Олександром Лукашенком.
Це член президії опозиційної Координаційної ради Лілія Власова і адвокат Ілля Салей, повідомляє Tut.by з посиланням на адвокатів і раніше звільненого політолога Юрія Воскресенського.
Раніше 19 жовтня стало відомо, що з СІЗО відпустили ще одного учасника зустрічі, політтехнолога Віталія Шклярова.
МВС Білорусі: під час недільних протестів затримали 280 громадян
Під час недільних протестів у Білорусі затримали 280 громадян, повідомило місцеве Міністерство внутрішніх справ. При цьому в Мінську затримали 215 людей.
237 із затриманих залишаються під арештом до розгляду судами справ про адміністративні правопорушення.
18 жовтня в Мінську відбувся антиурядовий «Партизанський марш», у якому взяли участь десятки тисяч людей. Акції протесту відбулися й в інших містах.
Тихановська, Колеснікова та Цепкало висунуті на Нобелівську премію миру
Депутат норвезького парламенту від Християнсько-демократичної партії Гейр Тоскедаль висунув білоруських опозиціонерок Світлану Тихановську, Марію Колеснікову та Вероніку Цепкало на Нобелівську премію миру 2021 року, повідомляє норвезьке видання Vart Land.
Номінацію пояснюють тим, що три жінки заслуговують високої оцінки «за боротьбу за чесні вибори і натхнення для мирної опозиції до нелегітимного режиму в Білорусі».
Тоскедаль висловив сподівання, що висування на премію «притягне ще більше уваги до мирної опозиційної боротьби проти останнього диктатора Європи».
Політтехнолога Віталія Шклярова випустили з білоруського СІЗО
У Білорусі звільнили з СІЗО політтехнолога Віталія Шклярова, повідомив виданню «МБХ медіа» адвокат Антон Гашинський.
«Він звільнений із СІЗО, йому змінено запобіжний захід, зараз будемо з’ясовувати на що», – сказав він.
Як пише російська «Нова газета», Шклярова відпустили з СІЗО під особисту поруку бізнесмена Юрія Воскресенського. Запобіжний захід змінили на домашній арешт.
Віталій Шкляров був серед учасників зустрічі з Олександром Лукашенком, яка проходила в СІЗО КДБ 10 жовтня.
Після цієї зустрічі з СІЗО звільнили бізнесмена та члена ініціативної групи Віктора Бабарика Юрія Воскресенського й директора мінського офісу IT-компанії PandaDoc Дмитра Рабцевича.
17 жовтня стало відомо, що з СІЗО також випустили адвоката з команди Віктора Бабарика Іллю Салея, заарештованого у кримінальній справі про заклики до дій, спрямованих на завдання шкоди національній безпеці Білорусі.
Як повідомляє TUT.BY, 13 жовтня під підписку про невиїзд звільнили ще двох фігурантів справи PandaDoc – головного бухгалтера Юлію Шардико і HR Владислава Михолапа.
Шклярова затримали 29 липня в Гомелі, куди він приїхав відвідати свою матір. Політтехнолога звинувачують у підготовці масових заворушень. Сам він це заперечує.
За даними білоруських ЗМІ, затримання Шклярова пов’язано з роботою на арештованого блогера Сергія Тихановського, чоловіка екскандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановської. Вона відкидає, що Шкляров будь-коли співпрацював із її чоловіком.
Шкляров є громадянином США, його дружина – американська дипломатка. Вашингтон закликав білоруську владу звільнити заарештованого.
Правозахисники повідомляють про щонайменше 230 затриманих під час акцій у Білорусі
Під час «Партизанського маршу», який відбувся 18 жовтня на 71-ий день протестів, по всій Білорусі затримали щонайменше 230 людей, повідомляє правозахисний центр «Весна».
Більшість затримали в Мінську, де на вулиці вийшли десятки тисяч людей. Також силовики затримували людей у Світлогорську, Бресті, Гомелі, Жодіно, Вітебську. Серед затриманих – четверо журналістів.
Правозахисники вказують, що перелік оновлюється і доповнюється.
Третій місяць протестів у Білорусі. Живий блог
17 жовтня в білоруських містах пройшли Жіночі марші і студентські акції протесту. За інформацією МВС Білорусі, на них за «порушення законодавства про масові заходи» затримали 58 людей.
Голова КДБ Білорусі Іван Тертель в ефірі державного телеканалу «Білорусь 1» заявив про підготовку провокацій у країні, а начальник Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією МВС Білорусі Микола Карпенков заявив, що силовики готові «гуманно застосувати зброю» щодо учасників акцій, в тому числі і вогнепальну.
Білорусь: «Партизанський марш» зібрав десятки тисяч людей у Мінську
Антиурядовий «Партизанський марш» зібрав десятки тисяч людей у столиці Білорусі Мінську, передає Білоруська служба Радіо Свобода.
Це був перший марш, який відбувався на віддалі від центру міста – на Партизанському проспекті.
Приблизно за годину до початку акції неподалік від загального місця збору закрили станції метро. Туди прибула велика кількість силовиків та військової спецтехніки. Однак учасники маршу з різних мікрорайонів все одно змогли дістатися Партизанського проспекту й об’єднатися в колону.
Попри поодинокі затримання, марш дійшов до універмагу «Білорусь», де міліція через мегафон попереджала людей про незаконність проведення акції.
Громадяни рушили далі, але в районі станції метро «Автозаводська» проспект перекрили силовики з водометами. У результаті демонстранти повернули й пішли назад.
Основна частина демонстрантів дійшла до перехрестя проспекту Рокосовського й вулиці Малиніна. Після цього вони почали розходитися.
Аналогічні акції відбулися й в інших містах. Правозахисний центр «Весна» заявляє про більш як 100 затриманих у Мінську, Вітебську, Дзержинську й Світлогорську.
Тихановська, Колеснікова та Цепкало висунуті на Нобелівську премію миру
Депутат норвезького парламенту від Християнсько-демократичної партії Гейр Тоскедаль висунув білоруських опозиціонерок Світлану Тихановську, Марію Колеснікову та Вероніку Цепкало на Нобелівську премію миру 2021 року, повідомляє норвезьке видання Vart Land.
Номінацію пояснюють тим, що три жінки заслуговують високої оцінки «за боротьбу за чесні вибори і натхнення для мирної опозиції до нелегітимного режиму в Білорусі».
Тоскедаль висловив сподівання, що висування на премію «притягне ще більше уваги до мирної опозиційної боротьби проти останнього диктатора Європи».
У Білорусі сьогодні очікуються нові акції протесту
У Білорусі 18 жовтня відбудуться нові акції протесту проти правління Олександра Лукашенка.
Зокрема має відбутися марш у Мінську.
Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, у столиці Білорусі поліцейські перекрили вулицю Леніна. В районі вулиць Свердлова, Ульянівської, Леніна люди сходяться на Партизанський проспект. Також перекрито рух по вулиці Аранській у напрямку Партизанського проспекту.
У суботу, 17 жовтня, десятки жінок пройшли вулицями Мінська, вимагаючи змін. За даними правозахисної організації «Вясна», поліція затримала понад 30 учасників протесту.
У Білорусі від 9 серпня тривають протести, вони почалися відразу ж після президентських виборів, на яких ушосте, згідно з офіційними даними, виграв Олександр Лукашенко. Його основна опонентка Світлана Тихановська виїхала з країни через кілька днів після виборів.
Європейський союз, США, Україна і ще низка західних країн не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації.
Жіночі марші і студентські протести в Білорусі: силовики затримали щонайменше 36 людей
У білоруських містах 17 жовтня проходять жіночі марші і студентські акції протесту, силовики затримують учасників.
Правозахисний центр «Весна» повідомляє про затримання щонайменше 36 людей.
За повідомленням, більшість затриманих брали участь у марші студентів у Мінську. Акцію розігнали співробітники ОМОНу. Під час жіночих маршів про затримання не повідомляли.
Також були затримані фотограф і кореспондент TUT.BY і БелаПАН – Вадим Замировський і Всеволод Зарубін, кореспондент Onliner Дарина Спєвак. Кореспондента «РИА Новости» відпустили незабаром після затримання.
У МВС Білорусі заявили, що про затримання журналістів не йдеться, їх нібито доправили до територіального РУВС для перевірки документів.
Тим часом, у Гродненській області пройшов провладний автопробіг. У Могильові – провладна хода «За мирну Білорусь», в якій взяли участь кілька сотень людей.