Президент Франції Емманюель Макрон після переговорів із російським колегою Володимиром Путіним заявив, що найближчі дні будуть вирішальними для стабілізації ситуації навколо України; НАБУ повідомило про затримання народного депутата Кузьміних. Про ці та інші новини – в огляді Радіо Свобода.
Макрон після зустрічі з Путіним заявив, що «найближчі дні будуть вирішальними» для України
Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що найближчі дні будуть вирішальними для стабілізації ситуації навколо України. Про це Макрон сказав після переговорів із російським колегою Володимиром Путіним, які тривали майже шість годин.
«Нам потрібно домовитися по конкретних заходах для того, щоб стабілізувати ситуацію і досягнути деескалації. Ми це обговорили разом. Найближчими днями та тижнями це має бути підтверджено. Це залежатиме від переговорів і консультацій зі США, з НАТО, з європейцями, а також від нашої зустрічі з президентом Зеленським завтра (тобто 8 лютого – ред.)… Тож найближчі дні будуть вирішальними», – сказав Макрон у ніч на 8 лютого.
За словами Макрона, «у нас є бажання працювати разом, щоб гарантувати новий порядок стабільності та безпеки в Європі», і Росії були запропоновані «конкретні гарантії безпеки».
Путін, який провів пресконференцію разом із Макроном, сказав, що «якщо Україна буде в НАТО і військовим шляхом буде повертати собі Крим, європейські країни автоматично будуть втягнуті у військовий конфлікт із Росією». «Переможців не буде. І ви (французи – ред.) виявитеся втягнутими в цей конфлікт поза своєю волею», – сказав російський лідер, перед тим нагадавши, що його країна є «однією з провідних ядерних держав».
Макрон 6 лютого, перед візитом до Москви, розмовляв телефоном із президентом США Джо Байденом. Розмова тривала 40 хвилин. Білий дім заявив, що два лідери обговорили «дипломатичні зусилля зі стримування у відповідь на нарощування Росією військових сил біля кордонів України».
Захід заявляє, що Росія зосередила на кордоні з Україною понад 100 000 військовослужбовців, що може бути прелюдією до вторгнення в Україну. Росія заперечує свої плани вторгнення, але вимагає широких гарантій безпеки, зокрема заборони Україні вступати до НАТО.
Позиції США та Німеччини щодо України збігаються – Байден
Президент США Джо Байден і канцлер Німеччини Олаф Шольц зустрілися у Вашингтоні 7 лютого, темою переговорів була агресія Росії проти України, повідомляє агентство AFP. Під час переговорів американський лідер заявив, що позиції США та Германії в цьому питанні збігаються.
«Ми робимо скоординовані кроки для подальшого стримування російської агресії в Європі», а також для розвʼязання «викликів, що походять від Китаю», підкреслив Байден.
Шольц, який прибув до Білого дому в статусі канцлера Німеччини вперше, додав, що дві країни є «найближчими союзниками і готові до інтенсивної спільної роботи», а також підтвердив готовність запровадити нові санкції проти Росії, якщо вона порушить територіальну цілісність України. Очікується, що наступного тижня німецький лідер відвідає Київ, а згодом – Москву.
Новий уряд Німеччини піддався критиці з боку України та деяких представників США. Берлін звинувачували в тому, що він не повною мірою протидіє російському військовому тиску на Україну. Зокрема, йшлося про рішення Німеччини не надавати зброю для допомоги українським військовим, а також про неготовність остаточно відмовитися від запуску газопроводу «Північний потік-2». Рішення щодо цього проєкту відкладене щонайменше до другої половини 2022 року.
Також 7 лютого у Москві відбулася зустріч президента Росії Володимира Путіна з президентом Франції Емманюелем Макроном. Переговори тривали понад п'ять годин, за їхніми підсумками французький лідер сказав, що «найближчі дні будуть вирішальними» в питанні деескалації на українсько-російському кордоні.
Захід заявляє, що Росія зосередила на кордоні з Україною понад 100 000 військовослужбовців, що може бути прелюдією до вторгнення в Україну. Росія заперечує свої плани вторгнення, але вимагає широких гарантій безпеки, зокрема заборони Україні вступати до НАТО.
НАБУ повідомляє про затримання народного депутата Кузьміних
Національне антикорупційне бюро 7 лютого повідомило про затримання народного депутата за підозрою в отриманні хабаря в сумі 558 тисяч гривень.
Імені парламентаря НАБУ не наводить, проте обставини вказують на представника «Слуги народу» Сергія Кузьміних.
Засідання Вищого антикорупційного суду з обрання запобіжного заходу народному депутату від «Слуги народу» Сергію Кузьміних 7 лютого не відбулося. Як передає агенція УНІАН, на засіданні суддя Олег Ткаченко заявив, що особу Кузьміних можна встановити лише на підставі паспорта або паспорта в електронному вигляді у застосунку «Дія».
Цього документа на судовому засідання Кузьміних не мав. Депутат повідомив, що його паспорт – у Житомирі, а телефон вилучили детективи НАБУ. Через це суддя переніс засідання на 9:45 8 лютого.
У коментарі журналістам Кузьміних сказав, що поїде до Житомира забирати паспорт.
Народний депутат Сергій Кузьміних заявив 4 лютого, що не переховується від слідства і не отримував повісток. Таким чином він прокоментував заяву НАБУ, оприлюднену раніше, про оголошення його в розшук.
Національне антикорупційне бюро України 28 січня заявило, що викрило чинного народного депутата на отриманні хабаря в 558 тисяч гривень. За даними слідства, посадовець отримав кошти за сприяння в укладенні контрактів між приватними компаніями і лікарнею у Житомирській області. Через «депутатський імунітет» його не затримали.
Згодом у «Слузі народу» підтвердили, що йдеться про члена фракції Сергія Кузьміних.
Читайте також: У «Слузі народу» ініціюють скликання позачергового засідання ВР
31 січня 2022 року генпрокурорка Ірина Венедіктова склала та підписала повідомлення про підозру народному депутату, якого детективи НАБУ «викрили «на гарячому» під час одержання 558 тисяч гривень».
У «Слузі народу» заявили, що Сергій Кузьміних просить тимчасово виключити його зі складу фракції з можливістю повернення, якщо буде доведена його невинуватість.
ДБР цікавиться, де «Українська правда» взяла відео у справі про ДТП з Трухіним
Державне бюро розслідувань намагається встановити, звідки журналісти видання «Українська правда» взяли відео з нагрудної камери поліцейського, яке спричинило нову активізацію розслідування резонансної ДТП з участю депутата Верховної Ради Олександра Трухіна.
«До інтернет-видання «УП» зроблено запит із проханням надати усі наявні матеріали дослідження та вказати джерела їх надходження. Також Бюро з’ясовує, чому це відео не було передано слідчим на відповідний запит до Міністерства внутрішніх справ, – ідеться в повідомленні.
ДБР підтвердило, що повторно викликало «на допит як свідка… поліцейського, відео з камери якого поширило інтернет-видання». «Слідчі мають з’ясувати, серед іншого, чому він не повідомив на попередньому допиті у ДБР цю інформацію. Зауважимо, жодних намірів оголошувати підозру поліцейському слідчі не планують», – додають у відомстві.
Бюро також знову закликало «всіх, хто має будь-яку додаткову інформацію щодо обставин ДТП, передати її слідчим».
1 лютого у розслідуванні «Не дивись на ДТП» журналіста «Української правди» Михайла Ткача було показано кадри з нагрудної камери поліцейського, де Олександр Трухін просить правоохоронців на місці аварії, щоб вони «відпустили» його з місця ДТП «у ліс», обіцяє за це віддячити, каже, що зателефонує «Денису» (очільникові МВС Денису Монастирському – ред.), відмовляється пройти тест на вміст алкоголю у крові, заповнює протокол з персональними даними «нерозбірливим», як скаржаться патрульні, почерком.
У розслідуванні журналісти беруть інтерв’ю у поліцейського, який розповідає про деталі ДТП, що сталося влітку 2021 року, і поведінку Трухіна того дня.
Після оприлюднення відео народного депутата вже виключили з партії «Слуга народу» і хочуть виключити з однойменної фракції в парламенті. Сам Трухін заявив, що готовий скласти мандат, якщо змусить «команда і ситуація».
В Україні виявили 34 353 нові випадки COVID-19
В Україні за добу 7 лютого виявили 34 353 нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби COVID-19, зокрема захворіли 3 095 дітей і 955 медпрацівників, повідомило Міністерство охорони здоров’я.
За цими даними, минулої доби шпиталізували 2 168 людей, 15 193 – одужали, 255 людей померли. Протягом доби зробили майже 132 тисячі тестувань.
За весь час пандемії в Україні на COVID-19, за даними МОЗ, захворіли понад 4,3 мільйона людей, 101 647 – померли.
