Що означає для України розблокування одеських портів для експорту зерна? Що відомо про стан і роботу портів, які перебувають на окупованій частині півдня? Як Росія вивозить українське зерно з цих територій? Якою є безпека українських портів під час війни? Про це дізнався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Перше судно з українським продовольством 1 серпня вийшло з Одеського порту, повідомив міністр інфраструктури України Олександр Кубраков. За його словами, йдеться про судно Razoni, яке під прапором Сьєрра-Леоне попрямувало до порту Тріполі у Лівані. Воно рухалось коридором, безпеку якого підтверджено гарантами – ООН та Туреччиною. Міністр зазначив, що на борту судна перебуває 26 тисяч тонн української кукурудзи.
- Міністр також зазначив, що у портах «Одеса», «Чорноморськ» та «Південний» чекають на свою чергу ще 16 суден. Це ті судна, які були заблоковані з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Кубраков підкреслив, що паралельно відомство отримує заявки на прибуття нових суден для завантаження агропродукцією. Найближчими тижнями планується вихід на повну потужність перевалки сільськогосподарської продукції, заявив він.
- Відправлення судна Razoni з одеського порту привітала міжнародна спільнота. Голова ООН Антоніу Гутерріш привітав цей крок, а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг подякував члену альянсу – Туреччині – за «ключову роль». Однак президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні заявив, що «святкувати ще зарано». 2 серпня глава держави повідомив, що судно з українським зерном прибуло до Туреччини.
- До цього, 22 липня, представники України та Росії підписали з ООН і Туреччиною окремі дзеркальні угоди, які спрямовані на розблокування експорту зерна з України на тлі глобальної продовольчої кризи, спричиненої повномасштабним вторгненням Росії на українську територію. Проте наступного дня, 23 липня, Росія атакувала Одеський морський торговий порт крилатими ракетами типу «Калібр».
«Долучити до експорту порт Миколаєва»
Росія послідовно провокувала голод в країнах Африки й Азії, які традиційно імпортували значні обсяги українського продовольстваВолодимир Зеленський
«У нас не може бути ілюзій, що Росія просто утримується від спроб зірвати український експорт. Росія послідовно провокувала голод в країнах Африки й Азії, які традиційно імпортували значні обсяги українського продовольства. А зараз, в умовах надзвичайної спеки, як цьогоріч в Європі, загроза цінової кризи і продовольчого дефіциту є також і для частини європейських країн. Тож подивимось, як паюватимуть домовленості і чи дійсно буде безпека», – підкреслив Володимир Зеленський після відправлення першого судна з зерном із одеського порту.
Заступник міністра інфраструктури України Юрій Васьков у коментарі «Новинам Приазов’я» розповів, що до повномасштабної війни майже 85% аграрної продукції експортувалося морським шляхом, тобто через порти Чорного та Азовського морів. Після 24 лютого ці шляхи були заблоковані, а деякі з портів – окуповані.
За словами посадовця, з того часу єдиним шляхом експорту продукції були сухопутні переходи до європейських країн залізницею, автотранспортом та порти Дунаю.
Альтернативні шляхи не зможуть забезпечити вивезення всієї агропродукції, що була на складах на початок війниЮрій Васьков
«Були вжиті та вживаються багато заходів для покращення й збільшення цих шляхів, їхньої пропускної здатності. За підсумками липня, ми досягли рівня десь 2,7 млн тонн на місяць з цих портів. Але це лише 30% від місячної необхідності та місячного попиту щодо експорту агропродукції. Тобто ці альтернативні шляхи, вони не зможуть забезпечити вивезення всієї агропродукції, що була на складах на початок війни», – пояснив заступник міністра.
Юрій Васьков зазначив, що Україна «напряму впливає на баланс продовольчої безпеки у світі».
«Без відкриття українських глибоководних портів забезпечити світову продовольчу безпеку неможливо. У зв’язку саме з цим ООН ініціювала укладення так званої «зернової ініціативи». Враховуючи інтереси наших фермерів, інтереси нашої економіки, ми, безумовно, підтримали цю ініціативу», – сказав він.
1 серпня стало відомо, що Міністерство інфраструктури України розглядає можливість долучити до експорту зерна також морський торговельний порт Миколаєва, але все залежить від ситуації з безпекою в регіоні, заявив голова відомства Кубраков. За його словами, цей порт не увійшов до першого етапу домовленостей через бойові дії біля Миколаєва.
Ми розглядаємо можливість ініціювати перед ООН та Туреччиною додання Миколаєва до зернової ініціативиЮрій Васьков
Заступник міністра інфраструктури Васьков зазначив, що порт Миколаєва «є важливим транспортним хабом». До повномасштабної війни він забезпечував експорт близько 25% аграрної продукції.
«Реагуючи на цей попит агроринку, ми розглядаємо можливість ініціювати перед ООН та Туреччиною додання Миколаєва до цієї ініціативи. На наш погляд, це можливо не менш ніж через місяць після того, як вже буде системно працювати коридор з портів Одеського регіону. Безумовно, це напряму залежить від військової ситуації в регіоні», – зауважив Васьков.
Що з окупованими портами?
За словами заступника міністра інфраструктури Васькова, зараз достеменно невідомо, що відбувається у портах, які опинилися на окупованій території півдня.
З 24 лютого 80% наших експортних та імпортних потужностей для перевезення морським шляхом не працюютьЮрій Васьков
«Стосовно агропродукції – Скадовськ майже не займався цими видами перевезень. На жаль, у нас, крім Скадовська, така ситуація у портах Маріуполя, Бердянська, Херсону, Каховський річковий вузол. Як ми казали, заблокований Миколаїв. З 24 лютого 80% наших експортних та імпортних потужностей для перевезення морським шляхом не працюють», – повідомив він.
Мер Скадовська Олександр Яковлєв розповів «Новинам Приазовʼя», що місцевий порт останніми роками, ще до повномасштабного вторгнення, працював лише частково. Зараз, за його словами, на території підприємства російські військові розміщують свою техніку.
Скадовський порт не працює, туди не заходять. А на території порту розміщуються російські військові, вони розміщують якусь техніку свою і в порт потрапити зараз неможливоОлександр Яковлєв
«Ще як почалася війна у 2013 році, поромів, які ходили через Скадовський порт, і сполучення не було, вантажооборот був дуже маленький, були періодичні заходи. Зрозуміло, що зараз ситуація не покращилась – порт не працює, туди не заходять. А на території порту розміщуються військові (російські– ред.), вони розміщують якусь техніку свою, і в порт потрапити зараз неможливо. Всі працівники на роботу не ходять», – стверджує мер Скадовська.
Яковлєв повідомив, що інфраструктура порту на сьогодні внаслідок бойових дій не пошкоджена.
Головне управління розвідки Міністерства оборони України 20 липня повідомило, що російські окупаційні сили намагаються відновити роботу морського порту в Маріуполі.
У повідомленні розвідки сказано, що насамперед «планується встановити сполучення з російським Ростовом-на-Дону для вивезення українського металу». Втім, суттєвою проблемою залишається неспроможність росіян забезпечити постачання електроструму для роботи порту, зазначили в ГУР.
Депутат Маріупольської міської ради Максим Бородін розповів, що, за даними з російських джерел, місцевий порт, імовірно, використовують не лише для вивезення українського металу, а й зерна.
Вони використовують порт частково для вивезення зерна. За їхніми заявами, вони зараз створили якісь рейси з Маріуполя до РосіїМаксим Бородін
«Вони (російські сили – ред.) періодично показують, що використовують порт для перевезення металу, який вони фактично грабують. Вже були публічні заяви компанії «Метінвест» стосовно того, що ніяких контрактів з росіянами в них немає, і тому весь метал, який вони вивозять, – це крадіжка, пряма і відкрита», – повідомив депутат.
«Плюс, вони використовують порт частково для вивезення зерна. За їхніми заявами, вони зараз створили якісь рейси з Маріуполя до Росії», – додав він.
Бородін також зазначив, що «Маріупольський порт отримав незначні пошкодження через бойові дії».
З огляду на бойові дії й окупацію Росією частини півдня та сходу України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Прогнози та перспективи
Експерт офісу реформ Кабінету міністрів України Максим Гардус зазначив, що «альтернативи морським портам для вивезення українського зерна немає». За його словами, налаштування інших логістичних шляхів може тривати роками.
Гардус розповів, що, за попередніми розрахунками, на першому етапі «зернової угоди» Україна може отримати дохід у розмірі 1 млрд доларів. Якщо система працюватиме стабільно, ця сума може збільшитися. Наразі аграрна логістика порушена.
Залізниці не йдуть в порти, з портів не йдуть на призалізничні ділянки, річковий вивіз не відбувається, бо шляхи по Дніпру деякі забороненіМаксим Гардус
«Порти не вивантажують, що встигли завантажити в судна, так в них і лежало. Залізниці не йдуть в порти, з портів не йдуть на призалізничні ділянки, річковий вивіз не відбувається, бо шляхи по Дніпру деякі заборонені, деякі заміновані, а деякі обстрілюються, тому дуже річкою не повозиш. І вивозити не дуже куди є. Тільки залишилась залізниця або на західний кордон, або дунайські порти. Тому, звісно, що так не може працювати система – все повинно рухатися», – пояснив Гардус.
Експерт наголосив, що пауза в роботі призводить до збитків. Також, каже Гардус, відчувається дефіцит потужностей для зберігання зерна. Експерт додав, що через бойові дії, окупацію частини сільськогосподарських територій і пожежі на полях цього року в Україні може бути «найменший урожай за всі роки незалежності».
- Голова Запорізької обласної військової адміністрації Олександр Старух наприкінці липня повідомляв, що внаслідок російських обстрілів у Запорізькій області знищено орієнтовно 30-40 тисяч тонн зернових культур. За словами голови області, «це досить велика цифра». Він зазначив, що приблизні збитки становлять 340 мільйонів гривень.
- Старух уточнив, що «російські окупаційні сили продовжують вивозити за кордон вкрадене в Україні зерно» через захоплений Бердянський морський торговельний порт. Наприклад, у червні було вивезено 7 тисяч тонн пшениці.
- Призначений російськими військовими «керувати» окупованим Херсоном Олександр Кобець 2 серпня розповів, що в акваторії місцевого порту з лютого перебувають близько 10 іноземних суден. Вони обслуговуються, відповідно до «затверджених регламентів», запевнив Кобець. За його словами, «торговельні судна не можуть пройти з Дніпра до Чорного моря, оскільки заміновані фарватери виходу до Дніпро-Бузького лиману».
«Росія продовжує красти українське зерно»
Депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань стверджує, що російські окупаційні сили «продовжують вивозити українське зерно» через окупований Крим, де вантажать його на кораблі, які переважно прямують до Сирії.
Це крадене зерно, тому що документів походження ніяких немає. Фермери вимушені інколи продавати це зерно за готівку, щоб хоча б покрити розходи по зарплатах по своєму підприємствуСергій Хлань
«Фактично це крадене зерно, тому що документів походження ніяких немає. Фермери вимушені інколи продавати це зерно за готівку для того, щоб хоча б покрити розходи по зарплатах по своєму підприємству. Ніхто вже не каже про якісь прибутки, бо це неможливо – усі тільки фіксують шалені збитки. Найкатастрофічніше те, що наступного року ніякої посівної проводитися не буде, бо доцільності проведення посівної ніякої немає», – стверджує депутат.
За інформацією Хланя, деякі фермери зараз не продають зібраний врожай, а зберігають його на елеваторах.
«Люди використовують місцеві елеватори як склади для зберігання в надії, все ж таки, на деокупацію і можливість реалізувати свою продукцію. Можливо, за більш привабливою ціною. Але це тільки ті фермери, хто має певну фінансову подушку», – розповів Хлань.
Він каже, що визначити середню врожайність на Херсонщині майже неможливо. Подекуди поля стоять необроблені.
Деякі фермери не змогли зібрати врожай, тому що не мали достатньо обігу, обігових коштівСергій Хлань
«Є такі випадки, коли деякі фермери не змогли зібрати врожай, тому що не мали достатньо обігу, обігових коштів. Збирання врожаїв і послуги комбайнів, яких дуже не вистачало на окупованій Херсонщині, інколи не перекривали вартість збіжжя, яке можна було продати», – повідомив депутат.
«Багато випадків, коли горох залишився у полі, бо треба було проводити роботу по знищенню бур’янів. Це інколи набагато більше коштувало, ніж обробити хімією проти бур’янів і зібрати горох. Це коштувало дорожче, ніж той горох, що мали б зібрати», – додав він.
На думку Хланя, аграрний потенціал Херсонщини потрібно буде відновлювати кілька років після деокупації регіону.
«Це відродження буде протягом 3-х наступних років після деокупації. Тому що деякі поля треба буде вичухрати знову від бур’янів, бо посівна не буде проводитись, поля будуть заростати, велика кількість викраденої техніки в окупантів. Тобто буде втрачено можливість перевірки посівного насіннєвого матеріалу», – пояснив він.
«Навіть щоб за три роки відновити потенціал Херсонщини, який був до окупації, то треба буде розробити великі кредитні програми для аграріїв і, до речі, ці кредитні програми на посівну безвідсоткові, беззаставні», – вважає Хлань.
Україна і західні держави звинувачують Росію в крадіжці українського зерна і блокуванні українських портів, що ставить під загрозу світові продовольчі постачання. Росія це заперечує.
Журналісти проєкту Радіо Свобода «Схеми» у своєму розслідуванні вказали, що протягом травня Росія могла незаконно вивезти з окупованих територій України понад 180 тисяч тонн українського зерна вартістю більш ніж два мільярди гривень.
Вони дослідили маршрут, яким російські загарбники вивозять українське зерно спершу вантажівками – з тимчасово окупованих територій Херсонської, Донецької, Луганської та Запорізької областей в Крим, а також встановили, якими кораблями його далі експортують з кримського порту «Авліта» у країни, що підтримують вторгнення Росії в Україну.
Згідно з інформацією спеціалізованого порталу Markets Insider, вартість зерна на європейських ринках станом на травень-початок червня у середньому сягала 400 євро за тонну.
Незаконне вивезення Росією українського зерна через окупований Крим до третіх країн розслідує українська прокуратура.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
