Російські військові можуть віддати Запорізьку АЕС під контроль «Росатому». Як Україні запобігти цьому? Чому стали падати ЛЕП поблизу окупованого Криму? Чи існує загроза вибуху на атомній станції та якими можуть бути наслідки? Чи є вірогідність повного знеструмлення окупованої частини півдня України? Які є альтернативні джерела енергії в разі пошкодження ЗАЕС? Ці та інші актуальні питання зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
- Російські війська захопили Енергодар Запорізької області – місто, в якому розташована АЕС – 4 березня. Того ж дня окупанти відкрили вогонь по атомній електростанції. Обстріли тривали кілька годин і за цей час російські військові влучили в тренувальний центр станції. Пожежу ліквідували. З того часу Запорізька АЕС контролюється російською армією та представниками «Росатому».
- 11 серпня російські окупаційні війська знову обстріляли Запорізьку атомну електростанцію. Зафіксовано п’ять «прильотів». Інформацію про це опублікувало державне підприємство «Енергоатом».
- За повідомленням очільника Міністерства внутрішніх справ України Дениса Монастирського, на Запорізькій АЕС «спостерігають високий рівень загрози». Через це МВС «готується до будь-яких сценаріїв», аж до евакуації населення, заявив Монастирський.
- 11 серпня відбулося також засідання Ради безпеки ООН, скликане у зв’язку із загрозливою ситуацією на Запорізькій атомній електростанції. Ініціатором зустрічі стала Росія, яка звинувачує Україну в обстрілах території ЗАЕС.
- Постійний представник України в ООН Сергій Кислиця заявив, що «Росія вирішила піти ва-банк», скликавши цю зустріч. Дипломат наголосив, що Україна готова відправити місію МАГАТЕ на окуповану станцію, з урахуванням повного дотримання українського та міжнародного законодавства. Кислиця додав, що єдиний спосіб усунути цю загрозу – вивести російські війська і повернути контроль України над станцією.
- Під час засідання голова МАГАТЕ Рафаель Гроссі зазначив, що «на Запорізькій АЕС поки немає негайної надзвичайної небезпеки, але ситуація може змінитися будь-якої миті». Він, як і раніше, закликав росіян дозволити його організації відвідати станцію.
- Водночас постійний представник Росії в ООН Олексій Небензя заявив, що на конференції лунають, «абсурдні та цинічні звинувачення в бік Росії», які підхоплюють західні ЗМІ. Він стверджує, що кожного разу, коли нібито «українські військові завдавали удари по ЗАЕС, катастрофи вдавалося уникнути лише завдяки російським військовим та працівникам Запорізької АЕС».
«ООН виглядає безсилою»
Український політолог Микола Давидюк вважає, що Рада безпеки ООН збиралася, щоб обговорити питання ядерного тероризму та шантажу Росією, але безрезультатно. На його думку, ця ситуація демонструє «безсилість ООН».
Сьогодні, маючи в Радбезі Росію, вони демонструють повну безсилістьМикола Давидюк
«Це заводить світ у велику кризу. Тому, що ООН виглядає дуже безсилою та недієвою, хоча ми пам'ятаємо, що в минулому столітті якраз і війська ООН брали участь, наприклад, у відвоюванні території Південної Кореї, війська ООН брали участь в регулюванні конфлікту на Балканах. Сьогодні, маючи в Радбезі Росію, вони демонструють повну безсилість», – зауважив політолог.
Разом із тим Давидюк зазначив, що наразі залишається ймовірність ядерної загрози, але для російського президента Володимира Путіна це «може бути останнім ударом».
«Україна віддала свою зброю, а сьогодні частково цією зброєю погрожують тактичним ударом. Більш того, захоплюють її ядерні станції і теж використовують для ядерного шантажу. Тому, сьогодні – світова ядерна криза, а світова спільнота дійсно немає прямих методів впливу і тут слід шукати якісь певні нові рішення, яких, можливо, до цього не було», – зазначив Давидюк.
Оглядач видання «Дзеркало тижня» Ігор Маскалевич вважає, що ООН має в цій ситуації не чітку позицію та «ставить Україну і Росію на один рівень, в той час, коли російські війська обстрілюють ЗАЕС і створюють потенційно небезпечну ситуацію».
Дуже довго МАГАТЕ не могло сформулювати свою позиціюІгор Маскалевич
«Вони мають принаймні визначитися, хто тут винен. Ставляться на одну дошку і ті, і ті. Для Росії, певною мірою, це вигідно, це легітимує їхню присутність на АЕС. Тобто, вони там стають не як загарбники, а як одна сторона конфлікту. До речі, та сама історія з МАГАТЕ. Дуже довго МАГАТЕ не могло сформулювати свою позицію», – розповів оглядач.
«Загроз для Запоріжжя немає»
Разом із цим Маскалевич зазначає, що потужності Запорізької АЕС Росії не потрібні, адже окупований Крим повністю забезпечений електроенергією. Тому, на думку експерта, заяви про підключення ЗАЕС до «Росатому» це лише інструмент впливу на політичній арені.
Також Маскалевич вважає, що у випадку відключення ЗАЕС від української енергосистеми «загроз для Запоріжжя немає».
У Запоріжжі нічого страшного не станеться. Тому, що ми маємо єдину енергосистемуІгор Москалевич
«Якщо її відключать, то, в принципі, у Запоріжжі нічого страшного не станеться. Тому, що ми маємо єдину енергосистему. Цю потужність підхоплять інші станції. Плюс, чітко розуміємо, що в нас упало навантаження відсотків на 30-35. Відповідно, у нас досить пристойний надлишок потужностей. І одна з причин, чому росіяни хочуть відключити станцію – ми зараз трохи експортуємо електроенергію, не в дуже великих обсягах, але можливості є, якщо вони її відключать, то у нас різко впадуть такі можливості», – пояснив Маскалевич.
Падіння ЛЕП біля Криму
11 серпня у Херсонській області було пошкоджено опору високовольтної ЛЕП, повідомив депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань. Він впевнений, що падіння, в першу чергу, пов'язане зі спробами росіян переналаштувати Запорізьку АЕС для повного контролю над станцією «Росатомом».
Після намагання окупантів переобладнати роботу станції, впала опора, яка з'єднує якраз материкову частину України з Автономною Республікою КримСергій Хлань
«Якщо була б підключена атомна станція і, все ж таки, перейшла на енергосистему з Росією, переналаштована, то зворотний процес був би набагато складніший, а фахівці деякі кажуть, що вже і неможливий. Тому принципово важливо було зробити так, щоб цього не відбулося. І саме після цих заяв, і намагання окупантів переобладнати роботу станції, впала опора, яка з'єднує якраз материкову частину України з Автономною Республікою Крим», – зазначив депутат і водночас заспокоїв, повідомивши, що загрози відключення населених пунктів через падіння ЛЕП немає.
«Примітивний план терористів»
Директор енергетичних програм «Центру Разумкова» Володимир Омельченко вважає, що процес підключення ЗАЕС до об'єднаної енергетичної системи Росії триває достатньо високими темпами.
На його думку, існує відповідна програма та плани, які виконують під керівництвом експертів «Росатому» на захопленій станції.
Вони відновили лінії електропередач на Крим, зробили необхідні заходи щодо перемикання на підстанціях, трансформаторах і так даліВолодимир Омельченко
«Для того, щоб це зробити, треба від'єднатися від української енергетичної системи. Тому що, якщо цього не зробити, буде аварія. Зараз вони (окупанти – ред.) цим займаються. Вони відновили лінії електропередач на Крим, зробили необхідні заходи щодо перемикання на підстанціях, трансформаторах і так далі. Але я не думаю, що їм це вдасться, тому що це є українська власність, українська станція і Україна має правовими всіма заходами це не допустити. Якщо правових заходів не розуміє російська сторона, тоді будуть вжиті, я впевнений, інші заходи – так скажемо, фізичного впливу», – наголосив експерт.
Омельченко вважає, що росіяни намагатимуться під’єднати ЗАЕС до об'єднаної енергетичної системи Росії паралельно з проведенням псевдореферендуму на Запоріжжі.
Вони зможуть лякати ядерною зброєю... От такий примітивний план терористівВолодимир Омельченко
«Хочуть перемкнути десь у вересні. Провести «референдум», вони думають зробити анексію і все цим закінчиться. Вони будуть вважати, що це вже територія Росії і вони зможуть лякати ядерною зброєю і вже ніхто не зможе повернути це Україні. От такий примітивний план терористів. Але я впевнений, що нічого з цього не вийде. Впевнений, що через деякий час буде звільнений Херсон, Енергодар – все для цього є», – впевнений представник «Центру Разумкова».
Збитки України
Водночас Володимир Омельченко зазначив, що «втративши ЗАЕС, Україна зазнає величезних збитків».
«Найбільша електростанція – 6 гігаватів потужності, а це приблизно 45% всієї потужності ядерної енергетики України та понад 20% всіх ліквідних потужностей, які має енергетична система України. Тому всі українські плани щодо експорту української енергетики, які зараз проголошує Міністерство енергетики, на них можна поставити жирну крапку», – сказав він.
Єдиний вихід – деокупація, демілітаризація станції та Енергодару в ціломуВолодимр Омельченко
«За моїми розрахунками, не менше, ніж три мільярди доларів щорічно ми будемо втрачати від втрати станції, як мінімум. Нам же потрібно компенсувати роботу станції коштом теплових електростанцій», – зазначив Омельченко.
Разом з тим, експерт наголосив на проблемах, з якими може зіткнутися південь у разі перепідключення станції до російської системи.
«Ну, по-перше, поки вони будуть відключатися від української системи і підключатися до російської, в цей період, зрозуміло, що не буде постачань електричної енергії і скільки цей період протягнеться, я не знаю. А вони ж можуть і не під'єднатися через різні причини: і технічні, і військові. Тому, єдиний вихід – деокупація, демілітаризація станції та Енергодару в цілому», – наголосив експерт.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
