У травні Повітряні сили вперше відзвітували про збиття російських аеробалістичних ракет «Кинджал». Хоча точної статистики немає, Радіо Свобода спробувало підрахувати знешкоджені ракети та ударні дрони в зведеннях Повітряних сил від початку року.
Повітряна атака на Київ 16 травня стала, за багатьма оцінками, найгучнішою за час російського повномасштабного вторгнення. Це не єдина причина, чому вона запам’яталася: за її підсумками командування Повітряних сил повідомило про збиття шести аеробалістичних ракет Х-47М2 «Кинджал», які раніше вважалися недосяжними для української ППО.
Читайте також: У ЗСУ відреагували на заяви Росії про «ураження ЗРК Patriot»
Вперше про таке збиття стало відомо після атаки 4 травня, а 16 травня після нічого удару Повітряні сили повідомили про одразу шість збитих «Кинджалів». Російське Міноборони цю цифру негайно заперечило, заявивши, що Росія «не запускає стільки» цих ракет.
Радіо Свобода підрахувало збиті ракети та ударні дрони (переважно Shahed 131/136) у зведеннях Повітряних сил від 1 січня. Згідно з ними, за перші неповні п’ять місяців року сили протиповітряної оборони знешкодили 280 ракет різних типів і близько 431 ударний дрон, переважно серії Shahed.
До переліку не увійшли обстріли прикордонних та прифронтових регіонів керованими авіаційними бомбами і системами С-300 та С-400 та розвідувальні дрони. Переважно йдеться про масовані повітряні атаки, але Росія завдавала також локальних авіаударів, наприклад, по Херсонській чи Одеській областях.
Хоча частота масованих повітряних ударів помітно зменшилася порівняно з зимою, коли Росія цілеспрямовано била по українській енергетиці, вони аж ніяк не припинилися зовсім. Після провалу атаки аеробалістичними ракетами логічно було б витримати паузу та проаналізувати помилки, але є ймовірність, що Росія продовжить спроби вразити нові системи ППО в Україні, припускає співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.
Він вказав на те, що Росія заперечує збиття, припустивши, що військове керівництво намагається приховати його від Володимира Путіна.
«Оскільки вони йому доповіли, що все нормально, все працює, щоб не було питань, чому припинилися атаки, вони будуть їх продовжувати, навіть якщо «Кинджали» будуть збиватися. Тому якщо допустити, що вони цього разу вчинять логічно, то все одно будуть продовжувати, просто буде деяка перерва, інтервал перед наступною атакою», – вважає він.
На думку Мельника, російське командування намагається одночасно підірвати військові спроможності України до контрнаступу та тиснути на українську владу ударами по цивільних об’єктах. Це спонукатиме їх продовжувати атаки, навіть попри обмежену кількість «Кинджалів» – за оцінкою міністра оборони Олексія Резнікова, їх на озброєнні російської армії лишається 73.
«Якщо ми проаналізуємо вісім атак, які були здійснені по Києву в період двох тижнів, то, мабуть, абсолютно очевидно, що столиця держави не є місцем, де військові будуть зосереджувати склади з боєприпасами чи паливом. Тому я думаю, що Росія намагається знайти цей баланс», – каже експерт.
«Технічне рішення є, проблема в кількості»
Вранці 9 березня у Києві пролунали кілька вибухів і лише після цього було оголошено повітряну тривогу. В ході масштабної повітряної атаки ударів також зазнали Житомир, Одеська, Харківська та Дніпропетровська області, були загиблі та поранені цивільні.
Згодом стало відомо, що Росія випустила по столиці, поміж іншого, кілька ракет С-300. Повітряні сили тоді пояснювали, що українська ППО не може збивати ці ракети, так само, як і «Кинджали» та Х-22.
Олексій Мельник пояснив, що нещодавно отриманий ЗСУ американський зенітно-ракетний комплекс Patriot може «частково вирішити» проблему балістичних ракет, таких, як «Іскандери», «Кинджали» чи ракети від С-300, але в цих комплексів обмежений радіус дії:
«Тобто технічна можливість є, але кількість ракетних комплексів не дозволяє гарантувати (захист – ред.) одночасно критичних об’єктів і військ, розташованих вздовж лінії фронту».
Читайте також: «Поширювали інформацію про роботу сил ППО» – СБУ відкрила справи проти шістьох блогерів
Речник Повітряних сил Юрій Ігнат погоджується, що систем ППО досі недостатньо, хоча зазначає, що всю обіцяну партнерами номенклатуру Україна отримала. Він згадує, окрім Patriot, комплекси Crotale, NASAMS, IRIS-T, а також SAMP/T, який незабаром має заступити на бойове чергування. Ця система французько-італійського виробництва стане другою після Patriot, яка може збивати балістичні ракети.
«Знаємо про оголошення (надання – ред.) авіаційних засобів ураження, таких, як AGM-88 Harm, Storm Shadow або Scalp. Наші партнери послідовні в цьому. Однак щодо систем ППО – їх недостатньо», – каже він.
Ігнат нагадує про потребу українських Повітряних сил у винищувачах F-16, які також допомогли б протиповітряній обороні, працюючи по повітряних цілях згори.
Втім, протидіяти балістичним ракетам не можуть навіть західні літаки, які Україна просить надати вже кілька місяців – лише наземні ЗРК і тільки в обмеженому радіусі. SAMP/T і Patriot, каже речник Повітряних сил, можуть це робити в межах 40 кілометрів. При цьому вони заряджаються різними боєприпасами в залежності від потреб і можуть збивати аеродинамічні ракети на максимальній відстані 100-150 кілометрів.
«Цими комплексами будуть прикриватися ті важливі напрямки, які визначить вище військове керівництво держави, і стратегічні об’єкти, такі, як атомні електростанції, особливо важливі державні об’єкти, аеродроми», – пояснює він.
У матеріалі «НВ» Ігнат розповідав, що різні джерела називають різну кількість випущених по Україні ракет не тільки тому, що методики підрахунку різняться, а й через складнощі обліку, особливо на початку повномасштабної російської агресії.
Втім, він назвав приблизну цифру в 750 крилатих ракет і стільки ж дронів-камікадзе, збитих силами ППО із 11 вересня 2022 року по 9 березня 2023-го – у період найбільш інтенсивних обстрілів української енергетики. Загальну кількість ракет різних типів, випущених від 24 лютого 2022 року, він оцінив у близько 8 тисяч.
Підуть роки, щоб повністю замінити радянську систему. Будемо це робити в пришвидшених темпахЮрій Ігнат
За словами Ігната, остаточною метою є повністю замінити виснажені радянські засоби ППО на західні.
«Підуть роки, щоб повністю замінити радянську систему. Будемо це робити в пришвидшених темпах, бо без цього ніяк. Але вирішити проблему ППО допоможе літак F-16», – каже він.
Ігнат також розраховує на отримання нових систем NASAMS і IRIS-T – хоча цей останній комплекс німецького виробництва не працює по балістиці, він «фактично стовідсотково» збиває інші повітряні цілі. Україна вже отримала два таких комплекси, і в новому пакеті допомоги на 2,7 мільярда євро Німеччина обіцяє надати ще чотири.
Зараз Олексій Мельник оцінює успішність роботи української ППО у середньому в 75%, при тому що на початку вторгнення російська армія могла вражати цілі в Україні «практично безперешкодно».
«По таких загальних мірках чи вимогах до ефективності ППО, навіть тактико-технічних характеристиках, які викладаються розробниками – це близько до максимуму. Якщо донедавна балістичні ракети залишалися цілями, які в нас не було можливості знешкоджувати, то з надходженням нових сучасних систем ППО вже навіть балістичні ракети потрапляють у статистику роботи української протиповітряної оборони», – констатує він.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
