Президент України Володимир Зеленський під час виступу у Давосі назвав президента РФ Володимира Путіна «божевільним» та «хижаком, який не може насититися замороженими продуктами». Як сприйняли виступ українського президента?
Ось що про це розповіла Радіо Свобода Ярослава Джонсон, президентка та головна виконавча директорка інвестиційного фонду Western NIS Enterprise Fund (WNISEF), співзасновниця Українського дому в Давосі (який працює 15-18 січня на полях Всесвітнього економічного форуму в швейцарському Давосі – мова йде про комунікаційний, дискусійний та виставковий простір, а мета – привернення уваги до потреб України, яка у 21 столітті протистоїть воєнній агресії Росії).
– Як ви оцінюєте промову президента України Володимира Зеленського, в якій неодноразово згадувався російський президент Володимир Путін? Власне, Володимир Зеленський називав його «хижаком», говорив про те, що Путін насолоджується конфліктами, які спричиняють страждання іншим. Для усієї аудиторії в Давосі ось цей меседж – який він може мати ефект? І чи досі ви бачите серед західних політиків налаштованість на те, що в якийсь момент російського президента доведеться долучити до мирних переговорів? Як ці два розуміння корелюються?
– Ви знаєте, президент Зеленський сказав те, що треба було сказати, і він гарно висловився. Я не знаю, хто йому написав ту промову, але вона була дуже гарно скомпонована і гарно висловлена.
Це саме ті питання, що ми порушуємо тут, в Українському домі, що світ зараз каже, що не буде підтримувати Україну надалі, але ми хочемо їх переконати, що є причина підтримувати Україну і що Україна зараз в Америці більше подає політичні конфлікти американські, а не українські...
Україна зараз має боротися за свою незалежність і світ має зрозуміти, яку допомогу Україні потрібно і що Україна може світові дати. Як Україна стане демократичною державою, незалежною, в своїх власних кордонах, Україна допоможе Європі, допоможе Америці, допоможе глобальному світу.
Президент гарно висловився. Всі знають, бачать, що Путін робить
Тому це дуже важливо, і президент гарно висловився. Я думаю, ніхто не сприйме його коментарі негативно. Через те, що всі знають, бачать, що Путін робить, це не таємниця для світу. Всі знають і бачать, і президент Зеленський підтвердив те, що всі бачать.
– Якщо враховувати контекст, що це світовий економічний форум, які ви б виділили меседжі, які прозвучали для інвесторів стосовно того, наскільки зараз можна і потрібно інвестувати в Україну?
– На економіку впливає геополітична ситуація. Тому тут економічна назва – World Economic Forum – є загальною назвою, а дискусії є на всі теми, часом приватні, часом публічні, і тому ніхто на це спеціально уваги не звертає.
В нашому домі ми говорили про ті інвестиційні потенціали, які Україна зараз має. Україна останній рік мала гарний ріст, попри те, що Україна зараз в війні, і має потенційні можливості для інвесторів.
Великі компанії не цураються України, великі компанії бачать, що Україна має величезний потенційний ринок
Великі компанії не цураються України, великі компанії бачать, що Україна має величезний потенційний ринок, мала до війни і тепер буде мати. І ті всі компанії хочуть до цього ринку повернутися. Може, на це піде рік, може, два. Якщо їхні заводи можна відбудувати швидше – вони швидше це зроблять, але ніхто не боїться того.
Великі компанії не бояться військової ситуації через те, що вони присутні в інших країнах, де або економічна ситуація погана, або була революція, і тепер це є явище світового ринку.
– Володимир Зеленський сказав про те, що цей концепт «не ескалюйте» з боку західних партнерів, коли від України звучали запити на більше постачання зброї, на певні санкції, фактично цей концепт додавав впевненості Росії в тому, що вона може рухатися далі. Чи вважаєте ви, що зараз є шанс, що цей меседж буде почутий? І які, на вашу думку, найсильніші були в цій промові репліки від українського президента?
Дуже повільна доставка зброї з Америки і з Європи дає Путіну право продовжувати війну
– Дуже повільна доставка зброї з Америки і з Європи дає Путіну право продовжувати війну. І Путін буде продовжувати війну до кінця цього року.
Через те, що в Америці зараз є президентська кампанія і він буде чекати на той момент, коли Трампа виберуть ще раз, то він точно розуміє, що Трамп надішле не всю допомогу Україні, і тоді він зможе робити все, що він хоче.
Це все люди розуміють. І, я думаю, для Америки, для інших держав, для європейських країн, які зараз також сповільнили свою поміч, це той меседж, який вони мусили чути. До різдвяних свят американська преса почала писати, що Росія готова на мирні переговори. І це всі писали: «Путін посилає сигнал», «Мирні переговори будуть». І що він зробив? Бомбив Україну з усіх боків, вбив багато людей. І який то мир? До якого миру це може привести? Люди знають, що з диктаторами і з усілякими агресорами не можна сподіватися, що вони себе самі стримають у якийсь спосіб.
Путін думає, що мирні переговори з його сторони означатимуть, що Україна піддасться. А Україна не може піддатися. Україна бачила, що сталося після 2014 року: територію забрали, ніхто не боровся з тим, думали, що він забере 2-3 області і все буде гаразд, і Крим забере. Але це не задовольнило його. 8 років потому він пішов війною на Україну, і це далі буде відбуватись.
Тому світ це бачить, люди вчитимуться з прикладу. Путін їм показав приклад своєї поведінки і той приклад буде далі продовжуватися. Це нікого не лякає.
– Як може бути сприйняте запитання від українського президента до європейських лідерів стосовно того, скільки в Європі країн мають армії, які готові, як і Україна, протистояти Росії, скільки чоловіків і жінок європейські країни готові відправити до іншої країни, захищати її у разі нападу Росії? Який посил в цьому запитанні, як його може сприйняти Захід?
Українці зараз спроможні до боротьби, ніхто інший
– Американські генерали, з якими я спілкуюся, точно можуть сказати, що на світі зараз є одна армія, яка є спрямована на війну. Це є українська армія. Бо Америка, так, боролася в Афганістані, може, в Іраку, В’єтнамі 70 років тому, але це вже давно було. І ті війни були цілком іншого характеру.
В Європі немає жодної армії, яка вміє боротися. Європейці брали участь у всіляких кампаніях НАТО, це зрозуміло. Норвежці брали участь, шведи, французи, англійці, але це не те саме. А хто випробовує зараз всю зброю на світі? Українці.
Ту зброю, яку Україна отримала від Америки, від Франції, від Норвегії, від Канади, від Словаччини, та зброя не була нова, але для українців була новою. А українці її випробували, показали, як нею боротися, і фактично це вони зараз спроможні до боротьби, ніхто інший.
Україна зараз своєю технікою, своїми айтішниками змінила характер війни по всьому світі. Дотепер дронами ніхто не боровся, а тепер українці взяли нормальні дрони, які купуються в будь-якій країні, і перетворили їх в воєнну зброю.
А що вони зробили з морськими дронами? Це надзвичайно: відкрили канал для суден з Одеси до Босфору. Це надзвичайно велика заслуга України. Тому мілітарні технології в Україні зараз швидко рухаються вперед, і світ тим скористається. Всі визнають, що українці зараз є одні воїни в цілому світі.
– Модератор дискусії, коли ставив певні уточнюючі запитання Володимиру Зеленському, сказав, що українська армія 6-7 найсильніша в світі. Ви не знаєте, що могло матися на увазі?
– Це мається на увазі з озброєння. Очевидно, українська армія не має зброї і не має всього, що нам потрібно. Порівняти Україну з Америкою чи з Англією, чи з Францією, які мають найбільш сучасну техніку, і та техніка кожен рік розвивається. США зараз можуть давати зброю Україні, бо нова техніка йде. Нова техніка виробляється кожен рік, а стара зброя йде в Україну, і українці нею борються.
Скільки людей в українській армії є? Деякі країни мають значно більші армії, 300 тисяч, 500 тисяч людей. Українці мають армію, яка за останні два роки зроблена майже з нічого. Бо якби армія була в Криму, то було б ким боротися. А тепер вже є армія, і ця армія має багато добровольців, які прийшли воювати за Україну, і це збудувало армію. Але та армія зараз бореться ліпше, ніж будь хто інший на світі.
– Український дім у Давосі діє не перший рік. Яку динаміку ви спостерігаєте стосовно інтересу західних партнерів, якість дискусій, які проходять у цьому домі протягом останніх років, особливо після повномасштабного вторгнення, скажімо. Чи стоїть перед Українським домом черга охочих зайти і поговорити, налагодити зв’язки тощо?
– Знаєте, в нас є standing room only. Так багато людей записуються на наші всілякі панелі, що тяжко. Наше приміщення не дуже велике, а приміщення тут дуже коштовні. Ми маємо відносно мале приміщення на 60-70 осіб сидячими місцями, може, ще 10-20 можна додати стоячи.
Але люди постійно приходять. Наші перші панелі в тому році, дві, вчора і сьогодні, надзвичайно гарно відбулися, місця були заповнені, і люди далі записуються.
До війни ми мали багато людей, але тоді було зацікавлення інвесторів в Україні. Наш фокус був інший. Ми дивилися, як можна в Україну притягнути інвесторів, які хочуть вкласти капітали чи в фабрики, чи в якусь нову індустрію, щось нове в Україні зробити.
На першому плані зараз – виграти війну і дістати Україні ту допомогу, якої вона потребує, щоб дійти до перемоги
Почалася війна, ситуація змінилася. Ми про інвестиції говоримо, але інвестиції не є на першому плані. На першому плані зараз – виграти війну і дістати Україні ту допомогу, якої вона потребує, щоб дійти до перемоги.
А в той час ми не забуваємо, що економіка важлива, економіку потрібно підтримувати, але економіка не є на першому місці. Але щодо економіки, українці зацікавлені, інвестори зацікавлені, немає сумніву.
Тому сьогодні ми мали перші три панелі, що були більш геополітичні, про вплив Америки і інших країн на допомогу Україні. А сьогодні ми вже мали одну гуманітарну панель, «Жінки в війні». Це було зворушливо, ми чули, як українські жінки, які борються на фронті, були в полонах, які зараз є медиками, як вони себе зорганізували. 60 тисяч українських жінок зараз борються у війні. Це про те, що війна не тільки про чоловіків, а й про цілу країну.
Всі люди залучені в цю війну, бо вони розуміють, що до перемоги треба всім нам разом йти. Це не може бути чиясь війна. Ми всі разом боремось за перемогу і за незалежну, демократичну Україну.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум