Ґроссі розповів, що робитимуть місії експертів МАГАТЕ на українських атомних станціях
Місії експертів МАГАТЕ вже розпочали роботу на більшості атомних станцій України, окрім Хмельницької. Там почнуть працювати завтра –післязавтра і мають довгий список справ – про це генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Ґроссі заявив, відповідаючи на питання Радіо Свобода, під час пресконференції 19 січня, де підбив підсумки майже тижневого візиту до України.
«Атомна станція це великий об’єкт, де потрібно проводити багато перевірок. Ми будемо співпрацювати з українським регулятором, «Енергоатомом». Робота місій, зокрема, стосуватиметься ланцюгів постачання. В нинішній час дуже складно знайти окремі деталі на заміну, спорядження, необхідне для нормального функціонування станції. Щонайменше ми шукатимемо спорядження, за яким до нас звернувся регулятор та «Енергоатомом» і працюватимемо, аби ним забезпечити», – сказав директор МАГАТЕ.
«Ситуація дуже нестабільна» – Ґроссі про потребу в захисній зоні навколо ЗАЕС
Відсутність аварійних інцидентів на Запорізькій атомній електростанції не означає, що вони не можуть статися в майбутньому, вважає генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Ґроссі. Про це він сказав журналістам у Києві 19 січня.
«Ситуація дуже нестабільна – як я казав, я дуже переймаюся Запоріжжям (Запорізькою АЕС – ред.)... Навіть без нових наступів і кампаній вона завжди на лінії фронту. Лише сьогодні було два великих вибухи на потужностях. Це було не на самій станції, але ми були в режимі тривоги. Отже, ми знаємо, що щодня може статися ядерний інцидент або інцидент, який матиме серйозні радіологічні наслідки. Ось чому я так стривожений і продовжую та продовжу говорити, що встановлення зони захисту навколо станції є незамінним», – сказав Ґроссі.
Литва та Латвія нададуть Україні чотири гелікоптери
Литва та Латвія нададуть Україні чотири гелікоптери – Мі-8 та Мі-17 відповідно.
«Новий пакет військової підтримки складається з десятків зенітних установок L-70 з десятками тисяч боєприпасів і двох вертольотів Мі-8. Ще цього року ми інвестуємо 40 мільйонів євро на закупівлі на підтримку українських військових. Це буде включати антидрони, оптику, термовізуальні прилади та дрони. Крім того, 2 мільйони євро буде перераховано до Міжнародного фонду Великобританії для фінансування проектів придбання важкого озброєння, такого як артилерійські системи та боєприпаси, бойові броньовані машини», – йдеться у заяві дев'яти країн Європи щодо військової допомоги Україні.
Загальна вартість майбутнього пакету підтримки від Литви становить 125 мільйонів євро.
Дев’ять країн Європи зобов’язалися надати «безпрецедентну» військову допомогу Україні
Міністри оборони та представники дев’яти країн Європи зобов’язалися надати «безпрецедентну» військову допомогу Україні.
«Ми, міністри оборони Естонії, Великобританії, Польщі, Латвії та Литви; і представники Данії, Чехії, Нідерландів і Словаччини зустрілися сьогодні, 19 січня, щоб підтвердити нашу незмінну рішучість і прагнення підтримувати Україну в її героїчному опорі проти незаконної та неспровокованої російської агресії. Ми визнаємо, що спроможність України витіснити Росію зі своєї території є такою ж важливою, як і спроможність захистити те, що вона вже має. Разом ми продовжуватимемо підтримувати Україну в переході від опору до витіснення російських військ з української землі», – йдеться у заяві, оприлюдненій Міністерством оборони Британії.
«Захищаються, як диявол від святої води» – премʼєр Польщі про дозвіл Німеччини на постачання танків
Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив у четвер, що «помірно песимістично» налаштований щодо перспективи надання Німеччиною дозволу на реекспорт танків Leopard 2 в Україну.
«Я помірно скептик, помірно песиміст, тому що німці захищаються від цього, як диявол захищається від святої води», – цитує агенція Reuters слова Моравецького.
Кілька європейських країн, включаючи Польщу, Фінляндію, висловили готовність передати Україні німецькі танки Leopard, проте досі не отримали дозволу на це від Берліна.
19 січня канцлер Німеччини Олаф Шольц, який перебуває під тиском з боку європейських союзників щодо дозволу на експорт танків, заявив американським конгресменам у Давосі, що Берлін поставить Україні важкі танки, якщо США також надішлють танки.
Водночас раніше представник американського Міністерства оборони висловлював сумніви щодо готовності США надіслати Україні танки Abrams. А у Білому домі у відповідь Німеччині заявили, що кожна країна має самостійно ухвалювати рішення про надання військової допомоги Україні.
Подоляк: банкіра Кірєєва вбили через брак координації між силовими структурами
Українського банкіра Дениса Кірєєва вбили 5 березня 2022 року через те, що в перші дні війни силовим відомствам України бракувало координації. Про це в інтервʼю Delfi розповів 19 січня радник офісу президента України Михайло Подоляк.
«Він мав стосунок до Головного управління розвідки, а його вбивство було повʼязане з тим, що не було єдиної координації між силовими структурами. Були певні претензії до нього з одного боку, а з іншого боку не встигли ці претензії врегулювати в діалоговому форматі… Це не повʼязано з роботою делегації та переговорним процесом як таким. Він не був агентом Росії», – зазначив Подоляк.
За даними видання The Wall Street Journal, 45-річний банкір Денис Кірєєв передав голові української розвідки (ГУР) Кирилу Буданову інформацію, яка допомогла захистити Київ. Зокрема, Кірєєв 23 лютого повідомив, що Володимир Путін віддав наказ про початок вторгнення в Україну. Крім того, йому була відома головна ціль удару – аеропорт «Антонов» під Києвом. Російське командування планувало захопити аеропорт, щоб потім перекинути туди війська та техніку для штурму української столиці. Саме туди 24 лютого російські військові гелікоптери висадили військовий десант.
За словами Буданова, завдяки отриманій ним від Кірєєва інформації вдалося перекинути до аеродрому додаткові сили. Після запеклих боїв аеродром стало неможливо використати як плацдарм для наступу на Київ. «Якби не Кірєєв, швидше за все, Київ був би взятий», – сказав голова ГУР виданню.
Пізніше Буданов запропонував Кірєєву взяти участь у російсько-українських переговорах у Білорусі у складі української делегації, оскільки той був знайомий із двома учасниками делегації Росії. Кірєєв розумів, що для нього ризиковано з’являтися у складі української делегації, і спочатку не хотів брати участь у переговорах, але пізніше погодився. Після його появи там усім став очевидним його зв’язок зі спецслужбами, але ситуація була критичною, сказав газеті Буданов.
Українська авіація завдала 21 удар по місцях зосередження військ РФ – Генштаб ЗСУ
Українська авіація протягом доби завдала 21 удар по місцях зосередження російських військ та шість по позиціях його зенітно-ракетних комплексів, повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, українські ракетники і артилеристи уразили 6 російських пунктів управління, 7 районів зосередження та склад боєприпасів.
Українські військові зауважують, що небезпека російських авіаційних та ракетних ударів є на всій території України.
Протягом доби, як повідомляють у штабі, противник завдав чотири ракетних удари, половина з них по цивільній інфраструктурі Матвіївки Запорізької області, також війська РФ завдали 15 авіаційних ударів та здійснили понад 30 обстрілів з реактивних систем залпового вогню.
Молдова закликала союзників допомогти їй з посиленням ППО – ЗМІ
Молдова закликала союзників допомогти зміцнити її можливості протиповітряної оборони, повідомляє Sky News.
«Ми запросили системи повітряного спостереження та оборони. Ми розуміємо, що Україна є пріоритетом», – сказала президентка Молдови Майя Санду.
Після останньої масованої російської ракетної атаки 14 січня у Молдові заявили, що в прикордонному Бричанському районі виявили залишки ракети. Це вже третій випадок, коли залишки ракет від бомбардувань України падають на територію Молдови.
Попередні інциденти з падінням залишків ракет у дні, коли РФ атакувала Україну, було зафіксовано в Молдові у жовтні та грудні 2022 року. Також торік на початку жовтня три крилаті ракети, запущені з російських морських кораблів, пройшли через територію Молдови. Тоді Росія заперечила факт порушення повітряного простору Молдови.
Microsoft: російські кібератаки проти України скоротилися, але навесні можуть пожвавитися
Кібератаки Росії проти українських цілей послабилися за останній місяць, повідомляє 19 січня CNN із посиланням на президента Microsoft Бреда Сміта, але такі атаки можуть активізуватися навесні.
«Зараз російський уряд, як ми це бачимо, змушений зосередити стільки своїх ресурсів на російському населенні, що за межами Росії є невелика відстрочка», — сказав Сміт, але, додав, що ситуація може швидко змінитися.
«Ми повинні бути готові до наступальної (з боку Росії – ред.) кібервійни, наступальної діяльності з кібервпливу, і це частина того, до чого ми готуємося», – наголосив фахівець.
За словами Бреда Сміта, станом на 19 січня компанія Microsoft витратила 436 мільйонів доларів на фінансову та технологічну допомогу Україні.
Богослужіння, пірнання в ополонку, благословення коней, запливи: традиції Водохреща (фотогалерея)
19 січня за Юліанським календарем ‒ більшість православних християн світу відзначають свято Богоявлення Господнього, Хрещення Господнього або Водохреще чи Йордан. За Григоріанським календарем це свято припадає на 6 січня.
Чимало вірян цього дня відвідують церкви, долучаються до богослужінь, під час яких священник кропить людей водою. За народними віруваннями, на Водохреща вся вода освячена, тому найвідважніші пірнають у крижану воду, щоб очистити свою душу на початку нового року. У деяких народів існує традиція запливів між чоловіками на Богоявлення, як от у сербів чи в північномакедонців. А от румуни на Водохреще, яке в тій країні святкують 6 січня, приводять поблагословити освяченою водою своїх коней.
Київ відреагував на заяви Грузії щодо відновлення авіасполучення між Тбілісі та Москвою
Міністерство закордонних справ України відреагувало на ініціативи в Грузії щодо відновлення авіасполучення між Тбілісі та Москвою.
«Тбілісі та Москва обмінюються реверансами на тлі непокараних злочинів Росії проти грузинського народу та окупації частини грузинської території. Ми також вважаємо, що подібна проросійська риторика не відповідає духу дружніх і стратегічних відносин України та Грузії, суперечить грузинському курсу на набуття членства в Європейському Союзі», – написав у фейсбуці речник МЗС Олег Ніколенко.
За його словами, Україна завжди стояла пліч-о-пліч з Грузією, особливо в одні із найтяжчих днів її історії.
«Відсутність дієвої солідарності з Україною з боку деяких політиків Грузії на тлі намагань Росії знищити українців в геноцидній війні є політичною підлістю», – додав речник МЗС.
19 січня голова грузинської провладної партії «Грузинська мрія» Іраклій Кобахідзе заявив, що Грузія підтримає відновлення прямого авіасполучення з Росією. Так він прокоментував слова російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова, який похвалив уряд Грузії через неприєднання до санкцій Заходу проти Росії та висловив сподівання, що Росія та Грузія незабаром зможуть відновити пряме авіасполучення.
Росія припинила авіасполучення з Грузією 8 липня 2019 року.
Нідерланди підтримують «широку коаліцію» для надсилання танків в Україну – премʼєр-міністр
Премʼєр-міністр Нідерландів Марк Рютте заявив, що розуміє Німеччину та інші країни, які прагнуть створення «широкої коаліції» для надсилання важких бойових танків в Україну.
В інтервʼю CNN на щорічних зборах Всесвітнього економічного форуму в Давосі Рютте сказав, що «була широка підтримка надсилання військового спорядження». «Ми стільки відправили з початку війни. Звичайно, ведуться дискусії щодо танків, і тут проблема в тому, що це буде наступний крок у боротьбі. Це може бути необхідним, але я розумію, що німці та інші кажуть, що потрібна широка коаліція», – сказав голова уряду.
Рютте зазначив також, що «вирішально важливо», щоб Україна виграла війну, але «ви також повинні бути чесними з ним (президентом України Володимиром Зеленським – ред.) і сказати, якщо ви хочете танки, наприклад, на такому рівні він, як він їх просить, необхідно, щоб ми робили це не лише однією країною, а групою країн».
Голова уряду Нідерландів додав, що «досить упевнений», що Європа і США зможуть завершити свій «діалог» щодо танків.
Читайте також: Міжнародна військова підтримка обвалить російський фронт в Україні? Ексклюзив із полковником Пентагону перед «Рамштайном»
Кілька європейських країн, включаючи Польщу, Фінляндію, висловили готовність передати Україні німецькі танки Leopard, проте досі не отримали дозволу на це від Берліна.
19 січня канцлер Німеччини Олаф Шольц, який перебуває під тиском з боку європейських союзників щодо дозволу на експорт танків, заявив американським конгресменам у Давосі, що Берлін поставить Україні важкі танки, якщо США також надішлють танки.
Водночас раніше представник американського Міністерства оборони висловлював сумніви щодо готовності США надіслати Україні танки Abrams. А у Білому домі у відповідь Німеччині заявили, що кожна країна має самостійно ухвалювати рішення про надання військової допомоги Україні.
Мішель: ЄС намагається залучити якомога більше країн до посилення ізоляції Росії
Європейський Союз намагається залучити якомога більше країн до того, щоб ще більше ізолювати Росію, заявив президент Євроради Шарль Мішель.
«Я можу підтвердити, що ми розпочали консультації щодо можливого десятого пакету санкцій. Ми вирішили особливо спрямувати ці санкції на енергетичну сферу. Звичайно, після девʼяти пакетів санкцій потрібен новий десятий пакет, і нам потрібно подивитися, в яких ще секторах ми можемо запровадити санкції», – сказав він під час брифінгу в Києві.
Читайте також: Польща і Литва виступають за санкції проти ядерного сектора РФ – Reuters
За його словами, також сьогодні із президентом України Володимиром Зеленським обговорювалася необхідність запровадити санкції проти пропагандистів.
Він також наголосив, що важливо не лише підтримувати тиск на Кремль, але й посилювати його.
«Ще одна частина нашого зусилля повʼязана з тим, щоб залучити якомога більше країн до того, щоб ще більше ізолювати Росію, щоб ми всі разом тиснули на країни, які допомагають Росії обійти санкції», – додав Мішель.
Голова Європейської ради Шарль Мішель сьогодні перебуває із візитом у Києві. Переговори з ним Володимир Зеленський назвав «змістовними».
Іран не визнав анексію Криму та ще чотирьох регіонів України – міністр закордонних справ
Іран не визнає анексію Криму та ще чотирьох регіонів України, заявив міністр закордонних справ Ірану Хосейн Амір Абдоллахіян в оприлюдненому 19 січня інтервʼю турецькому телеканалу TRT World.
«Ми визнаємо суверенітет та територіальну цілісність країн у рамках міжнародних законів, тому, попри прекрасні відносини між Тегераном та Москвою, ми не визнали відокремлення Криму, Луганської та Донецької областей від України», – заявив Абдоллахіян.
Він також сказав, що влада Ірану наполягає на своєму «послідовному принципі» у зовнішній політиці.
«Коли ми говоримо, що конфлікт в Україні – це не рішення, ми віримо у свою позицію як у фундаментальний політичний принцип», – додав міністр.
Зеленський і Мішель про поставки танків: важлива швидкість надання
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна очікує згоди країни-виробника на передачу танків від деяких європейських країн.
«Питання танків залишається актуальним і чутливим. Це питання залежить від багатьох причин, але, на жаль, не залежить від бажання України. Ми, як можемо, тиснемо політично, але найголовніше, що ми тиснемо аргументовано. Проти тисяч танків РФ недостатньо (лише) мужності наших військових та мотивації українського народу. Потрібна відповідна зброя – потрібно мати або відповідну кількість артилерійських систем, або мати відповідну, адекватну кількість танків», – сказав він на брифінгу з головою Європейської Ради Шарлем Мішелем у Києві.
За словами Зеленського, наразі багато країн ЄС хотіли б надати Україні танки.
«Вони мотивовані і підтримують нас, але вони чекають на відповідні документи з тих держав, які мають на це право. І ви знаєте ці держави. І Польща готова, і, якщо чесно, Фінляндія, і Португалія, й Іспанія, і ще достатня кількість країн, які готові забезпечити нас навіть невеликою кількістю танків, які у них є на озброєнні. І готові були зробити це раніше. Ми всі очікуємо на згоду країни, яка має права на ті чи інші відповідні ліцензії», – зазначив Зеленський.
За його словами, поряд з цим Україна сама «займається відповідним виробництвом». Деталей він не повідомив.
«Чи достатньо цього, що дають? Ні, недостатньо. Недостатньо, щоб діяти швидко. Швидкість і час важливі. Кожна хвилина – це людина. Ось і все. Чим швидше ми зможемо деокупувати нашу територію і бути сильнішими, тим більше наша держава збереже своїх громадян», – додав він.
Президент Європейської Ради Шарль Мішель зазначив, що «наступні тижні та місяці» будуть важливими.
«Ми рішуче налаштовані переконувати країни-члени ЄС, щоб надавати танки. Я говорив учора в Європарламенті, що танки та відповідне озброєння має бути надано. І чим швидше, тим краще», – сказав він.
Російський міністр закордонних справ Сергій Лавров знову втрапив в халепу своїми висловлюваннями про Голокост, порівнявши дії США та їхніх європейських союзників, які підтримують Україну у війні з Росією, з діями Адольфа Гітлера, а росіян – як нібито жертв – з євреями. Заяву Лаврова вже засудили США, Україна та єврейські організації.
Це не вперше глава російської дипломатії робить суперечливі заяви на тему Голокосту та Другої світової війни.
Та, як зазначав ще у жовтні 2022 року Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ: «Росія часто звинувачує інших у тому, що вона має намір зробити сама. Ми бачили це як у Сирії, так і в Україні»
Виступаючи на пресконференції за підсумки діяльності свого відомства в 2022 році, Сергій Лавров сказав, що США, мовляв, зібрали коаліцію європейських держав для вирішення «російського питання» в той самий спосіб, як в Другу світову війну Гітлер намагався «остаточно вирішити» питання винищення євреїв Європи.
Як на це відреагували у світі - читайте тут
Наприкінці грудня 2022 року в Москві, в МЗС Росії, було проведено щорічну експертну нараду з представниками громадських і релігійних організацій. У ній взяли участь делегати від російської кримської громадської палати. На нараді підбивали підсумки та говорили про роботу в умовах «спеціальної військової операції» (так у Росії називають повномасштабну збройну агресію в Україні – ред), заявивши про необхідність активізації зусиль у міжнародних організаціях.
Хто на нараді в Москві представляв Крим, про що говорили, як Кремль збирається просувати «русский мир» із використанням «народної дипломатії» за етнічною ознакою на міжнародних майданчиках і чому поставлені завдання не можуть бути нереалізовані в сучасних умовах – у матеріалі Крим.Реалії.
Швеція надішле Україні бойові машини піхоти
Швеція планує надіслати Україні щонайменше 50 бойових броньованих машин у рамках нового пакету військової допомоги, ідеться в опублікованій 19 січня заяві шведського уряду.
Пакет «складається, серед іншого, з гранатометів із боєприпасами, протитанкових боєприпасів, автоматичних гвинтівок і бойової машини з розмінування (CV90) з боєприпасами та ракетою 57 (NLAW)», – йдеться в повідомленні.
Згідно із заявою, нова військова допомога, в якій також будуть артилерійські системи Archer, становитиме 4,3 мільярда шведських крон (419 мільйонів доларів), і це найбільший оборонний пакет, який Швеція надала Україні.
Війська РФ знову обстріляли центр Херсона, без постраждалих – влада
Російські війська знову обстріляли центр Херсона, обійшлося без постраждалих, повідомив голова обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич.
«Рашисти цілеспрямовано вдарили по житловому кварталу міста з РСЗВ. Поруч немає жодного військового обʼєкта, лише житлові будинки та цивільна інфраструктура. Через атаку росіян сталася пожежа, а також залишилися нерозірвані боєприпаси», – написав він у телеграмі.
За його словами, рятувальники вже ліквідували загоряння, снаряди – прибрали.
Читайте також: Херсон частково знеструмлений після російських обстрілів – влада
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада. Майже одразу після цього російські війська розпочали артилерійські обстріли Херсона та підконтрольних українському уряду районів області.