Число загиблих унаслідок ракетного удару по Запоріжжю зросло до 10 – ДСНС
Кількість людей, які загинули внаслідок ракетного удару по п’ятиповерховому житловому будинку в Запоріжжі в ніч на 2 березня, зросла до 10, повідомило 4 березня головне управління ДСНС України в Запорізькій області.
«Уже дві доби рятувальники ліквідовують наслідки ракетного удару по житловому будинку в Запоріжжі. У цілодобовому режимі рятувальники продовжують роботи з пошуку людей під завалами та демонтажу небезпечних елементів будинку. Станом на 07:00 4 березня рятувальники деблокували тіла ще трьох загиблих жителів будинку. Загалом з-під завалів будинку рятувальники деблокували 10 загиблих, з яких одна дитина», – ідеться в повідомленні рятувальників.
Росія завдала ракетного удару по будинку в Запоріжжі в ніч на 2 березня, внаслідок чого будинок частково зруйнований. За даними місцевої прокуратури, попередньо була використана ракета ЗРК С-300.
Правоохоронці почали розслідування у кримінальному провадженні за фактом порушення законів і звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством.
Російські військові обстрілюють Запоріжжя упродовж багатьох місяців. Близькість лінії фронту дозволяє їм обстрілювати обласний центр переробленими для наземного застосування ракетами С-300, які не можуть бути збиті наявними в українських військових засобами ППО. Ці ракети, конструктивно призначені для ураження повітряних цілей, не мають високої точності під час стрільби по наземних обʼєктах.
Голова Європарламенту закликає розпочати переговори про членство України «вже цього року»
Президентка Європейського парламенту Роберта Мецола закликала 4 березня під час візиту в Україну вже цього року розпочати переговори про членство в ЄС.
«Я сподіваюся, що переговори про вступ можуть розпочатися вже цього року. Майбутнє України в Європейському союзі», – вказала Мецола, перебуваючи у Львові, де мала зустріч із президентом України Володимиром Зеленським.
Брюссель надав Києву офіційний статус кандидата в червні 2022 року, через чотири місяці після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення, але процес приєднання до Європейського союзу зазвичай займає кілька років.
Остаточне рішення залежатиме від урядів держав-членів ЄС. Частина з них скептично ставляться до можливостей України оговтатися від війни та провести необхідні демократичні та антикорупційні реформи.
Але Мецола є одним із тих політиків у Брюсселі, які оптимістично налаштовані щодо того, що і заявка на членство, і реформи можуть бути швидкими.
Після початку офіційних переговорів Європейська комісія повинна буде оцінити, чи відповідає Київ критеріям членства в ЄС з точки зору належного управління, демократичних свобод і верховенства права, а згодом опублікувати свій висновок.
Після цього лідери 27 держав-членів ЄС вирішать, чи прийняти нового сусіда і коли це зробити. Процес часто забирав понад п’ять років, а для деяких кандидатів, таких як Туреччина чи країни Західних Балкан, він майже зупинився.
Жительку Москви заарештували за статтею про держзраду за «фінансову допомогу ЗСУ»
Лефортовський суд Москви відправив під арешт на два місяці жительку російської столиці, підозрювану в державній зраді, повідомляють російські державні агенції з посиланням на Федеральну службу безпеки Росії.
У спецслужбі стверджують, що жінка надавала «фінансову допомогу Збройним силам України». Особа заарештованої та подробиці її справи не розкриваються. Як пише ТАСС, її затримали в Москві під час спроби залишити Росію.
Стаття Кримінального кодексу, за якою переслідують москвичку, передбачає покарання терміном від 12 до 20 років позбавлення волі.
Правозахисний проєкт «Перший відділ» зазначає, що це перший відомий випадок, коли фінансова допомога Україні стає підставою для порушення справи про державну зраду.
Улітку ФСБ оголосила «застереження» трьом москвичам, які перерахували кошти в український благодійний фонд «Повернись живим».
Майстри хаосу. Навіщо Путіну «боротьба з українським тероризмом»?
На засіданні Ради безпеки Росії, яке відбулося минулої п’ятниці, Володимир Путін знову говорив про важливість боротьби із тероризмом. Цікаво, що спочатку на це засідання очікували як на екстрене – після повідомлень про загадковий інцидент у Брянській області. Проте прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що засідання Ради безпеки пройде у запланований термін.
«Що ж, виходить, що Путін збирався боротися з тероризмом ще до Брянщини?» – зауважує політичний оглядач Віталій Портников. Йог статтю читайте за лінком
«Мінний терор». Які боєприпаси залишили окупанти на Миколаївщині і Херсонщині?
Південь України і Харківщина найбільш забруднені вибухонебезпечними предметами регіони України, вважає голова ГО «Асоціація саперів України» Тимур Пістряга.
На Миколаївщині і Херсонщині небезпечні будь-які лісосмуги, сільгосп поля, береги озер і річок. За даними ДСНС, потенційно небезпечні 30% території України. За площею це, як дві Австрії. Читайте у дивіться про це за лінком
Британці не бояться «ескалації» з боку Москви – посол Пристайко
Представники влади Великої Британії під час обговорення постачання озброєнь Україні не зважають на погрози «ескалації» з боку Москви, яка може стримувати від надання зброї інші країни. Про це в інтервʼю проєкту Радіо Свобода Донбас.Реалії заявив посол України в Сполученому королівстві Вадим Пристайко.
«Велика Британія, яка має давню військову традицію, яка поважає своє військо і довіряє військовим під час ухвалення рішень, у принципі, уже давно усвідомила, що всі «червоні лінії», які накреслив Кремль – це «червоні лінії», які влаштовують лише їх. І це приведе нас щонайменше до стабілізації [лінії фронту] і їх зариття в нашу рідну землю. Ми їх потім звідти не виколупаємо», – сказав дипломат.
За його словами, жодних обмежень у питанні надання озброєнь в українських фахівців із британськими колегами не виникає.
«Є розмови абсолютно професійні. Наприклад, яким чином ми залучаємо авіацію, хто і як буде її обслуговувати? Де беруться аеродроми, з яких злітатиме ця авіація? Це нормальна професійна розмова. Безумовно, нам потрібно зараз усе, але британці готові знайти навіть те, чого у них немає – часто на інших ринках, в інших місцях», – розповів Вадим Пристайко.
Частина громадських діячів і політиків у західних країнах припускають, що Росія здатна посилити свій тиск на Україну в разі надання Києву певних видів озброєнь. Одним із таких діячів є відомий американський бізнесмен Ілон Маск.
На початку жовтня 2022 року американський мільярдер, засновник компанії SpaceX у твітері написав, що задля досягнення миру Україна має залишатися нейтральною, а Росії треба віддати Крим. При чому, за його словами, «Крим формально є частиною Росії, як це було з 1783 року (до помилки Хрущова)».
Ця заява викликала осуд українського суспільства. Після критики та реакції президента Володимира Зеленського Маск заявив, що і далі підтримує Україну, але виступає проти «масштабної ескалації» у війні Росії проти України.
Зеленський зустрівся з президенткою Європарламенту у Львові, Стефанчук – у Києві
Президентка Європейського парламенту Роберта Мецола відвідала Україну, де зустрілася з президентом Володимиром Зеленським і головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком.
За повідомленням Офісу президента, із Зеленським Мецола провела переговори у Львові. Глава держави подякував президентці Європарламенту за лідерство в підтримці України з перших днів жахливої війни та за важливі рішення, ухвалені цією європейською інституцією, вказано в повідомленні.
«Зокрема, як це було 1 березня минулого року, коли на другий день після подання нашої заявки на членство в ЄС Європейський парламент ухвалив резолюцію про підтримку та необхідність надання Україні статусу кандидата на членство у Євросоюзі», – нагадав Володимир Зеленський.
Із головою українського парламенту Русланом Стефанчуком Роберта Мецола говорила в Києві.
Стефанчук назвав «важливим проявом солідарності з Україною ухвалення Європарламентом 17 резолюцій на її користь та підтримку, остання з яких – історична резолюція щодо визнання Росії державою-спонсором тероризму», інформує сайт Верховної Ради.
Президентка Європарламенту Роберта Мецола нагадала присутнім, що вона вже вдруге в Україні з початку війни.
«Я хочу подякувати вам за ваші зусилля, зусилля парламентаріїв, лідерів вашої країни. За те, що ви показуєте таке лідерство, яке примушує нас, європейців, не тільки відповідати цим очікуванням, а навіть перевищувати їх», – цитує Мецолу сайт українського парламенту.
Наприкінці лютого в ексклюзивному інтервʼю Радіо Свобода президентка Європарламенту заявила, що «важливо, щоб росіяни наочно бачили результат санкцій».
Міноборони Росії повідомило, що Шойгу побував на окупованій частині Донбасу
Міністерство оборони Росії повідомило 4 березня, що очільник військового відомства Сергій Шойгу побував на окупованій російськими військами частині українського Донбасу.
«Міністр оборони Російської Федерації генерал армії Сергій Шойгу проінспектував передовий пункт управління одного з об’єднань угруповання військ «Схід» на Південно-Донецькому напрямку… На командному пункті Сергій Шойгу заслухав доповідь командувача угруповання генерал-полковника Рустама Мурадова та офіцерів штабу щодо поточної обстановки та дій військ», – ідеться в повідомленні.
Повідомлення не містить жодної конкретної вказівки на місце перебування Шойгу.
Незалежні аналітики нині твердять, що українські військові можуть готуватися до відходу з Бахмута. Про це пишуть американський Інститут вивчення війни (ISW) та британська розвідка.
В офіційних зведеннях Генерального штабу ЗСУ наразі жодних вказівок на ймовірний відхід із Бахмута немає. «На Бахмутському напрямку противник не полишає спроб оточити місто Бахмут. Протягом минулої доби наші воїни відбили численні атаки в районах населених пунктів Васюківка, Дубово-Василівка, Богданівка, Бахмут та Іванівське Донецької області», – вказано в ранковому зведенні 4 березня.
Велика Британія від початку повномасштабного вторгнення Росії активно підтримує Україну. За підсумками 2022 року, Об’єднане Королівство стало другою країною за об’ємом військової допомоги, поступившись лише США. А ще є одним із найбільших друзів України, що сприяє розширенню і збільшенню такої допомоги від інших західних партнерів.
Про військову допомогу від Великої Британії, шанси отримати винищувачі Eurofighter Typhoon, передачу додаткових танків і можливості для розширення військової співпраці зі Сполученим Королівством «Донбас Реалії» (проєкт Радіо Свобода) ексклюзивно поговорили із надзвичайним і повноважним послом України у Великій Британії Вадимом Пристайком. Читайте про це тут
Удар по вокзалу в Краматорську. Розслідування. Інтерв’ю із представницею HRW Айдою Сойєр
Балістичною ракетою, оснащеною касетною боєголовкою, російська армія завдала удару по вокзалу Краматорська Донецької області 8 квітня 2022 року. Результати розслідування цієї атаки – внаслідок якої загинули 58 цивільних, а сотні людей отримали важкі поранення – опублікувала міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch (HRW) спільно з дослідницькою групою SITU.
Що ж вдалося встановити? Про це Радіо Свобода поговорило із Айдою Сойєр, керівницею департаменту криз і конфліктів, який і готував звіт про розслідування інциденту в Краматорську. Читайте про це тут
FT: Україна знала про рейд Російського добровольчого корпусу
Українська влада знала, що так званий «Російський добровольчий корпус» перейде кордон з боку України та проникне на територію Брянської області. Про це у розмові з Financial Times повідомив голова формування росіянин Денис Капустін, відомий під псевдонімом Денис Нікітін. За його словами, якби рейд не було погоджено, то всіх його учасників знищили б.
За словами Нікітіна, в нападі брали участь близько 45 людей. Серед них були члени партизанської мережі, яка нібито діє на території Росії.
Нікітін підтвердив, що в одному із сіл сталася стрілянина. При цьому він сказав, що не знав про жертви серед мирних жителів. За даними російської влади загинули двоє людей, поранення зазнала дитина.
За словами Нікітіна, «Російський добровольчий корпус» спромігся показати, що його учасники можуть прорватися через прикордонні райони, які повинні ретельно охоронятися. «Головне було нагадати росіянам, що не треба жити в кайданах, миритися і брати участь у чужій війні, виконуючи чужу волю. Ми підтримаємо всіх, хто хоче усунути цих кремлівських узурпаторів від влади», – цитує Нікітіна Financial Times.
Атака озброєного загону, за словами Нікітіна, також виявила дуже поганий стан оборони Росії в Брянській області, хоча в регіоні діють посилені заходи безпеки.
Financial Times зазначає, що Нікітін погодився дати інтервʼю, але багато деталей операції, у тому числі повідомлення про підтримку Києва, залишаються неясними, і перевірити їх в умовах війни дуже важко.
Один із експертів Financial Times назвав атаку «Російського добровольчого корпусу» «класичною партизанською атакою в класичному місці» – за часів Другої світової війни в регіоні діяли партизанські загони, виявити які у брянських лісах було дуже складно.
«Російський добровольчий корпус», як стверджується, – це бойовий підрозділ із російських емігрантів у складі Міжнародного легіону Збройних сил України. Денис Нікітін народився в Росії, підлітком жив із батьками в Німеччини. 2017 року він переїхав до Києва і там організовував бійцівські клуби для людей ультраправих поглядів.
Нікітіну через його ультраправу діяльність у 2019 році заборонили на 10 років вʼїзд до Шенгенської зони, але він залишається активним у Німеччині, Франції, Болгарії та інших країнах, навіть не відвідуючи їх. Про це Financial Times повідомили розслідувачі Bellingcat.
Російська влада 2 березня повідомила про проникнення до прикордонної з Україною Брянської області української диверсійної групи. З регіону надходили суперечливі повідомлення. У соцмережах згодом зʼявилися відео, зняті у Любечанах. На кадрах люди, одягнені в камуфляж, стверджують, що вони є бійцями «Російського добровольчого корпусу».
Президент Росії Володимир Путін назвав те, що сталося, терактом. Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу.
Радник Офісу президента України Михайло Подоляк назвав повідомлення про українських диверсантів «класичною провокацією». При цьому він згадав партизанський рух, який діє в Росії і який, за його словами, стає все сильнішим і агресивнішим.
Україна посилює район Бахмута елітарними підрозділами – британська розвідка
Українські військові посилюють район Бахмута елітарними підрозділами, вказує у своєму звіті 4 березня британська розвідка.
Водночас фахівці відзначають, що впродовж останніх 36 годин поблизу цього міста були зруйновані два важливі мости, в тому числі критично необхідний міст, який сполучає Бахмут із містом Часів Яр. «Утримувані українцями шляхи постачання міста гранично обмежені», – ідеться в повідомленні.
Українська оборона міста Бахмут на Донбасі перебуває під дедалі сильнішим тиском, констатують у Великій Британії.
«Регулярна російська армія та сили «угруповання Вагнера» просунулися далі в північне передмістя, яке зараз є утримуваним Україною рубежем, вразливим для російських атак із трьох боків», – ідеться в повідомленні.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що українські військові можуть готувати відхід із частини міста Бахмут Донецької області.
В офіційних зведеннях Генерального штабу ЗСУ наразі жодних вказівок на ймовірний відхід із Бахмута немає. «На Бахмутському напрямку противник не полишає спроб оточити місто Бахмут. Протягом минулої доби наші воїни відбили численні атаки в районах населених пунктів Васюківка, Дубово-Василівка, Богданівка, Бахмут та Іванівське Донецької області», – вказано в ранковому зведенні 4 березня.
Аналітики ISW вважають, що українські сили можуть готувати відхід із частини Бахмута
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що українські військові можуть готувати відхід із частини міста Бахмуту Донецької області.
«Якщо українське військове командування вважатиме за необхідне вивести війська з Бахмуту, воно, ймовірно, проведе обмежений і контрольований відхід з особливо важких секторів Бахмуту», – пишуть експерти.
Російські війська ведуть бої за захоплення Бахмуту приблизно з травня 2022 року – після захоплення міста Попасна в Луганській області. На Бахмутському напрямку сили РФ зазнали величезних втрат.
В офіційних зведеннях Генерального штабу ЗСУ наразі жодних вказівок на ймовірний відхід із Бахмута немає. «На Бахмутському напрямку противник не полишає спроб оточити місто Бахмут. Протягом минулої доби наші воїни відбили численні атаки в районах населених пунктів Васюківка, Дубово-Василівка, Богданівка, Бахмут та Іванівське Донецької області», – йдеться в ранковому зведенні 4 березня.
Війна і мова: як в Україні люди масово переходять на українську мову?
Розв'язана Росією повномасштабна війна та воєнні злочини російської армії підштовхують російськомовних громадян України переходити на українську мову. Цей процес набув масового характеру по всій країні. Це помітно і на прикладі Дніпра, де все частіше лунає українська у транспорті, у крамницях, на вулицях. За останній рік в місті з’явився не один розмовний клуб, працюють кілька мовних курсів.
Радіо Свобода поговорило з людьми, які свідомо вирішили розмовляти українською в побуті, дізналося, які є можливості для вивчення і вдосконалення мови в Дніпрі, а також розпитало про складнощі та «лайфхаки» відмови від російської мови і переходу на українську. Читайте і дивіться за лінком
Росія не планує ремонтувати «Північні потоки» – Reuters
Росія має намір законсервувати пошкоджені нитки газопроводів «Північний потік-1» та «Північний потік-2», планів з ремонту або відновлення їхньої роботи немає, повідомляє агенція Reuters із посиланням на обізнані джерела.
Одне джерело сказало, що Москва вважає проєкт «похованим». Два інші заявили, що газопроводи будуть законсервовані для можливого відновлення роботи в майбутньому – зараз Кремль не бачить перспектив поліпшення відносин із Заходом. Ще одне джерело підтвердило, що сторони розглядають можливість консервації.
«Газпром» і компанія Nord Stream AG, яка керує газопроводами, не відповіли на прохання Reuters про коментар. Німецька компанія E.ON – міноритарний акціонер Nord Stream AG – сказала, що «наскільки їй відомо», жодного рішення ні за, ні проти відновлення пошкоджених труб не ухвалено.
Консервація, передбачає Reuters, означатиме герметизацію місць розриву та покриття труб антикорозійним матеріалом.
Наприкінці вересня 2022 року було пошкоджено три з чотирьох ниток газопроводів «Північний потік-1» та «Північний потік-2», неушкодженою залишилася одна з труб «Північного потоку-2». Цей газопровід не було запущено в експлуатацію: через вторгнення Росії в Україну на нього накладено санкції. «Північний потік-1» був основною магістраллю постачання російського газу до Німеччини, звідки він розподілявся далі країнами Євросоюзу.
Розслідування Швеції, Данії та Німеччини показали, що газопроводи було підірвано, проте винні ще встановлюються. Влада США, Великої Британії та Євросоюзу заявила про цілеспрямовану диверсію. Російська влада вважає, що в аварії зацікавлені США та їхні союзники.
Європа різко скоротила імпорт російських енергоносіїв після вторгнення Росії до України. 2022 року «Газпром» експортував близько 101 мільярда кубометрів газу на ринки так званого «далекого зарубіжжя» – на 46% менше, ніж 2021 року.
Російські війська здійснили понад 150 атак за добу – Генштаб
Українські військові упродовж минулої доби відбили на них понад 150 атак військ РФ на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Шахтарському напрямках, повідомляє Генштаб ЗСУ.
«Протягом минулої доби російська федерація завдала 32 авіаційних та 6 ракетних ударів, здійснила 84 обстріли з реактивних систем залпового вогню, зокрема, по цивільній інфраструктурі», – ідеться в ранковому зведенні 4 березня.
За цими ж даними, українська авіація минулої доби завдала 14 ударів по районах зосередження особового складу та військової техніки російських сил, а також два удари по зенітно-ракетних комплексах на вогневих позиціях. Також, Сили оборони України збили російський літак Су-34 та вісім розвідувальних і ударних БпЛА різних типів. Підрозділи ракетних військ і артилерії уразили пункт управління, три райони зосередження противника, склад боєприпасів, два склади пально-мастильних матеріалів, а також станцію радіоелектронної боротьби.
Журналісти ВВС та «Медіазони» підтвердили загибель понад 16 тисяч військових РФ на війні в Україні
Російська служба BBC та видання «Медіазона» на підставі даних, отриманих із відкритих джерел, підтвердили загибель 16 071 російського військового на війні в Україні. Третина всіх цих втрат, як зазначають розслідувачі, припадає на добровольців, мобілізованих та ув’язнених.
За останні п’ять місяців з початку «часткової» мобілізації в Росії загинули 1366 мобілізованих громадян РФ, 1619 ув’язнених та 1760 добровольців, йдеться у спільному журналістському розслідуванні.
З жовтня до початку березня, як стверджують журналісти, на війні в Україні загинуло 1314 мобілізованих, а ще 52 мобілізовані померли на території Росії, перебуваючи в пунктах збору або у військових частинах. При цьому реальні втрати серед мобілізованих, на думку журналістів, можуть бути набагато вищими, оскільки в багатьох повідомленнях про військових, які загинули в Україні починаючи з жовтня, не вказується їхній статус.
Водночас за кількістю втрат серед регіонів Росії лідирують Краснодарський край, Свердловська та Челябінська області. Більшість загиблих із Свердловської та Челябінської областей – це мобілізовані.
Загалом більшість втрат припадає на жителів економічно бідних регіонів. Так, відомо про 489 загиблих з Бурятії, про 491 загиблого з Башкортостану і про 449 загиблих з Дагестану. У той же час відомо лише про 107 загиблих із Москви.
Генеральний штаб Збройних сил стверджує, що Росія від початку повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 151 370 своїх військових. Росія офіційно не розкриває дані щодо своїх загиблих. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Байден і Шольц провели переговори у Білому домі – говорили про Україну
Президент США Джо Байден і канцлер Німеччини Олаф Шольц провели 3 березня переговори, зосереджені в основному на війні в Україні.
На зустрічі в Овальному кабінеті Байден подякував лідеру Німеччини за «глибоку» підтримку України, а Шольц сказав, що важливо надіслати повідомлення про те, що підтримка триватиме «стільки, скільки буде потрібно».
«Ви активізувалися, щоб надати важливу військову підтримку, і ви знаєте, що окрім вашої військової підтримки, моральна підтримка, яку ви надали українцям, була глибокою», – сказав Байден.
Він привітав рішення Шольца збільшити військові витрати та співпрацювати із Сполученими Штатами та іншими союзниками, щоб підтримати Україну.
«Це дуже, дуже важливий рік через небезпечну загрозі миру, яка виходить від вторгнення Росії в Україну», – сказав Шольц.
Китай не згадувався під час коротких публічних виступів лідерів США та Німеччини в Овальному кабінеті, хоча зустріч відбулася на тлі того, що обидві країни занепокоєні щодо того, що Пекін може надати зброю Росії.
У своїй промові в німецькому парламенті в четвер Олаф Шольц закликав Китай «використати свій вплив на Москву, щоб натиснути на виведення російських військ і не постачати зброю Росії».
Раніше держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що Вашингтон «дуже чітко попередив» Китай про наслідки надання військової підтримки Росії.
США ввели санкції проти шістьох росіян, серед яких судді і заступник міністра юстиції
Міністерство фінансів США додало до списку санкцій шістьох громадян РФ, причетних до кримінального переслідування та порушення прав російського політика і журналіста Володимира Кара-Мурзи. Про це йдеться у повідомленні пресслужби американського відомства.
Санкції США оголошено стосовно слідчого з особливо важливих справ СК РФ Андрія Задачіна, судді Басманного суду Олени Ленської та учасника низки судових процесів у статусі свідка обвинувачення Данила Міхеєва за «участь у серйозних порушеннях прав людини щодо Володимира Кара-Мурзи».
Також під санкції потрапили Діана Міщенко – суддя Хамовницького районного суду, яка ухвалила заарештувати Кара-Мурзу, Ілля Козлов – суддя Мосміськсуду, який відхилив апеляцію на ухвалу Міщенка, та Олег Свириденко – заступник міністра юстиції Росії.
«Міністерство фінансів США приєднується до численних національних і міжнародних партнерів і закликає до негайного і беззастережного звільнення Володимира Кара-Мурзи. Його затримання – ще один приклад того, як Кремль маніпулює російською правовою системою, щоб змусити замовкнути інакодумців», – заявив представник відомства Браян Нельсон.
Політик та журналіст Володимир Кара-Мурза-молодший вісім місяців перебуває під арештом за звинуваченням у поширенні фейків про російську армію. Пізніше проти нього завели ще дві кримінальні справи: про участь у «небажаній у Росії організації» та про державну зраду. За версією слідства, політик за 30 тисяч доларів на місяць нібито протягом багатьох років надавав організаціям із країн-членів НАТО допомогу проти безпеки Росії.
Політика заарештували у квітні. Приводом для порушення справи став його виступ із критикою дій російської влади та війни в Україні перед законодавцями американського штату Арізона.
Зокрема, у своїй промові він сказав: «Сьогодні весь світ бачить, що путінський режим робить з Україною. Він скидає бомби на житлові райони, лікарні та школи».
У серпні проти Кара-Мурзи порушили ще одну кримінальну справу – політика звинувачують у тому, що він 27 жовтня 2021 року провів у московському Центрі Сахарова конференцію на підтримку політичних в’язнів на гроші Free Russia Foundation – організації, яка визнана в Росії «небажаною».
Кара-Мурза домігся ухвалення в США «акту Магнітського», що передбачає заборону на в’їзд до США та заморожування активів для представників російської влади, відповідальних за грубі порушення прав людини.
Політик був головою ради Фонду Бориса Нємцова за свободу, віцепрезидентом фонду «Вільна Росія» та координатором фонду «Відкрита Росія». Він також займався підготовкою та просуванням перших персональних санкцій проти російських чиновників на Заході. Пережив два замахи.
Путін уперше підписав указ зі згадкою про воєнний час
Президент Росії Володимир Путін 3 березня підписав указ, згідно з яким при зриві держоборонзамовлення у воєнний час у компаніях, які його виконують, вводитиметься зовнішнє управління. Документ опублікований після закритого засідання Ради безпеки.
Уряду Путін доручив сформувати робочу групу з питань роботи таких компаній. Вона працюватиме при колегії Військово-промислової комісії Росії.
У своєму указі Путін вперше з початку вторгнення в Україну прямо посилається на воєнний стан, який наразі не запроваджений на території Росії. Однак у жовтні він ввів його на території тимчасово окупованих районів Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей.
У грудні 2022 року очільник Міноборони Сергій Шойгу казав, що за минулий рік компані виконали 91% завдань держоборонзамовлення за основними зразками озброєння та військової техніки. За його словами, у 2023 році обсяги держоборонзамовлення збільшать у півтора рази.
У вересні 2022 року Путін запровадив кримінальну відповідальність до 10 років колонії за порушення держконтрактів у рамках держоборонзамовлення.