Зеленський у Гаазі застеріг від «гібридних форм» правосуддя
Президент України Володимир Зеленський під час свого виступу в Гаазі наголосив, що тривалий мир після перемоги потребує повноцінного правосуддя, а не його гібридних форм.
«Тривалий мир після перемоги можна досягнути лише завдяки сильній позиції, сильним цінностям – це свобода, верховенство права, необхідність забезпечити повноцінне правосуддя, а не якісь гібридні заміни йому. Ми не можемо допустити гібридного імунітету... пов'язаних з призупиненням воєнних дій на фронті. Справжній мир, справжня справедливість, справжнє правосуддя – це саме те, що нам потрібно, а не гібридні форми», – сказав він, виголошуючи промову «Немає миру без справедливості для України».
Зеленський наголошує, що ця війна має бути засуджена.
«Хочу закликати світ – не треба боятися. Агресор повинен відчути всю повноту справедливості – це наша історична відповідальність... Єдина інституція здатна відреагувати на первинний злочин – злочин агресії – це трибунал. Саме трибунал, а не щось гібридне», – наголосив Зеленський.
4 травня Володимир Зеленський під час свого візиту до Нідерландів вже провів зустріч із президентом сенату Яном Брауном та головою палати представників Верою Бергкамп.
3 травня президент України Володимир Зеленський перебував з візитом у Фінляндії, де, серед іншого, взяв участь у саміті країн Північної Європи. Ввечері 3 травня він вирушив до Нідерландів.
Наближений до Путіна Тимченко в суді попросив не вважати його прихильником війни
Російський мільярдер Геннадій Тимченко, намагаючись оскаржити санкції ЄС, накладені на нього через агресію Росії проти України, заявив у суді, що його тісні зв’язки з президентом РФ Володимиром Путіним не означають, що він є союзником Кремля в його політиці щодо України.
Як повідомляє Bloomberg, адвокат Тимченка Стефан Боніфассі озвучив таку заяву в Європейському суді загальної юрисдикції, де бізнесмен і його дружина оскаржують санкції ЄС.
Юрист заперечує твердження чиновників ЄС про те, що Тимченко зробив внесок у російську економіку завдяки своїм зв’язкам в інвестиційній фірмі Volga Group і банку «Росія».
«Навіть з огляду на те, що Тимченко давно знає пана Путіна, твердження про те, що він є його довіреною особою – це те, що ми оспорюємо, оскільки такі заяви містять свого роду звинувачення», – сказав Боніфассі.
Як повідомляє проєкт Радіо Свобода Сибір.Реалії, сторона Тимченка вимагає анулювати запроваджені ЄС санкції проти підприємця та його дружини, які включають заморожування активів і заборону на переміщення. Тимченка включили до санкційних списків через участь в управлінні банком «Росія», який у Європі вважають «особистим банком високопосадовців Російської Федерації».
70-річний Тимченко є одним із близько 1500 осіб і 207 організацій, які потрапили під санкції Євросоюзу після того, як Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
Геннадій Тимченко, якого у ЗМІ називають «скарбником Путіна», потрапив під санкції США у 2014 році після окупації Криму. ЄС та Велика Британія оголосили проти нього санкції у 2022 році.
Тимченко має громадянство Фінляндії. Фінська влада нещодавно повідомила за підсумками перевірки, що не виявила ознак порушення закону при його наданні.
Президент Росії Володимир Путін міг бути бенефіціаром офшорної компанії Mischositos Investment S.A, яка у 2011 році заробила 1,12 мільярда доларів на перепродажі акцій заводу з видобутку зрідженого газу «Ямал СПГ», повідомляв центр «Досьє». В угоді з перепродажу брали участь соратники Путіна Геннадій Тимченко і Петро Колбін.
У 2023 році уряд Росії дозволив компанії «Новатек» купити за 94,8 млрд рублів частку «Сахалінської енергії», що є оператором нафтогазового проєкту «Сахалін-2». Йдеться про 27,5% у проєкті, який раніше належав Shell, що пішла з Росії після повномасштабного вторгнення в Україну. За даними Forbes, 23,49% у компанії «Новатек» належать Геннадію Тимченку.
Через російські атаки у Торецьку без електрики залишаються дві шахти – Міненерго
Через російські атаки без електрики залишаються дві шахти у Торецьку на Донеччині, повідомляє пресслужба Міністерства енергетики України.
«В Донецькій області через потужні обстріли було пошкоджено повітряні лінії електропередачі – знеструмлювалися понад 100 тисяч споживачів, зокрема вугільні шахти. Станом на ранок побутових споживачів заживлено, без електроенергії залишаються дві шахти у місті Торецьк», – йдеться у повідомленні.
За даними Міненерго, також російські війська вночі завдали удару по об’єкту генерації електроенергії на Донеччині – енергетики були змушені частково призупинити його роботу.
Як повідомили раніше у Донецькій ОВА, низка населених пунктів, зокрема Краматорськ, Новоукраїнка, Пречистівка, Авдіївка, Ганнівка, Успенівка, Мар’їнка, Красногорівка, Костянтинівка, зазнали російських обстрілів.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Щоб пошук зниклих громадян України був ефективнішим, напередодні розпочав роботу Єдиний реєстр осіб, зниклих за особливих обставин. Від початку повномасштабної війни правоохоронці зареєстрували 101 543 факти щодо безвісти зниклих громадян, більшість з яких вдалося розшукати. Станом на початок травня нерозшуканих – 23 760 осіб. Про це заявив заступник міністра внутрішніх справ України Леонід Тимченко. Розробкою реєстру займалося Міністерство внутрішніх справ спільно з уповноваженим зі зниклих безвісти й іншими відомствами. В Мінреінтеграції розповіли, що у реєстрі будуть зібрані та централізовані дані щодо зниклих безвісти: ПІБ особи, місце та дата народження, сімейний стан, місце проживання, територія, на якій відбулося зникнення, обставини та час зникнення, прикмети особи.
В інтерв’ю проєкту Радіо Свобода «Свобода.Ранок» уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Олег Котенко розповів, скільки людей скористалося реєстром та яким чином він допоможе ефективніше шукати людей.
У ВМС повідомили про зменшення кількості російських ракетоносіїв у Чорному морі
Росія станом на 11:00 4 травня зменшила число своїх кораблів, зокрема ракетоносіїв, на чергуванні в Чорному морі, повідомили Військово-морські сили Збройних сил України.
«У Чорному морі на бойовому чергуванні перебуває сім ворожих кораблів, серед яких два носії ракет «Калібр», загальний залп – до 16 ракет; в Азовському морі – один ворожий корабель; в Середземному морі на бойовому чергуванні перебувають до п’яти ворожих кораблів, із них один – носій крилатих ракет «Калібр», загальний залп – до 4 ракет», – йдеться в повідомленні.
Раніше сьогодні керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня Наталія Гуменюк повідомляла, що Росія після нічної атаки по Україні збільшила в Чорному морі кількість своїх кораблів, зокрема, ракетоносіїв: до 11 і чотирьох відповідно.
Гуменюк звернула увагу на те, що Росія схильна до «сакральності», і закликала українців бути обережнішими під час оголошення про повітряну небезпеку.
За даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська вночі атакували Україну 24 безпілотниками, 18 з них знищили. Російські дрони були спрямовані з Брянської області РФ та узбережжя Азовського моря.
Зеленський у Нідерландах вже провів перші зустрічі – речник
Президент України Володимир Зеленський розпочав свій офіційний візит до Нідерландів.
Як повідомив у фейсбуці його речник Сергій Никифоров, у Гаазі Володимир Зеленський вже провів зустріч із президентом сенату Яном Брауном та головою палати представників Верою Бергкамп.
За його словами, потім буде візит до Міжнародного кримінального суду та зустріч із його президентом Пьотром Хофманскі та секретарем Освальдо Завала Агілером.
Крім того, заплановані зустрічі президента України з прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте та у тристоронньому форматі також із прем’єр-міністром Бельгії Александером де Кроо.
3 травня президент України Володимир Зеленський перебував з візитом у Фінляндії, де, серед іншого, взяв участь у саміті країн Північної Європи. Ввечері 3 травня він вирушив до Нідерландів. У Гаазі, як повідомлялося, він виступить із промовою «Немає миру без справедливості для України».
У комітеті Ради з нацбезпеки відреагували на погрози влади Росії завдати ударів по адмінбудівлях
В Україні з огляду на погрози з боку представників російської влади завдати ударів по «центрах ухвалення рішень» у Києві ще більше посилять оборону неба над столицею, заявив в ефірі Радіо Свобода народний депутат зі «Слуги народу», член парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони й розвідки Федір Веніславський.
«Звичайно, зусилля по прикриттю неба над Києвом будуть лише нарощуватися. Тому що Київ як столиця України, має важливе символічне значення для громадян України і має важливе психологічне значення для росіян. Тому вони безперечно будуть намагатися завдавати таких ударів. Бути впевненими, що вони не принесуть результату, ми не можемо. Але те, що ми до того готові, так це точно», – сказав Веніславський в ефірі програми «Свобода. Ранок».
За його словами, російські війська вже намагалися атакувати урядовий квартал у Києві і давно обстрілюють адміністративні будівлі.
«З перших днів війни ворог завдавав ударів по «центрам прийняття рішень». Достатньо згадати Харківську обласну державну адміністрацію, Миколаївську обласну державну адміністрації, які були саме об’єктом терористичних ракетних ударів Російської Федерації. І урядовий квартал був під прицілом. І завдяки умілим зусиллям наших військ протиповітряної оборони, Повітряних сил урядові будівлі не постраждали. Але те, що вони були об’єктами атак, в цьому сумнівів немає, здається, ні в кого», – сказав Веніславський.
Напередодні колишній президент Росії, секретар російської Ради безпеки Дмитро Медведєв заявив, що після ймовірної атаки безпілотників на Кремль Москва має вдатися до «фізичного усунення» президента України Володимира Зеленського. Заява пролунала після того, як 3 травня російська влада звинуватила Київ у нічній атаці дронів на Кремль, а речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Москва розцінює цю атаку як «сплановану терористичну акцію та замах на президента Російської Федерації».
Медведєв звинувати в цьому нібито нападі українську владу, хоча представники Офісу президента України і сам Володимир Зеленський наполягають, що Київ непричетний і «воює на своїй території».
У Державній думі Росії також закликали завдати «ракетного удару по резиденції Зеленського».
Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що бачив повідомлення з Москви про нібито атаку безпілотників на Кремль. Очільник американського зовнішньополітичного відомства сказав, що «жодним чином не може їх підтвердити».
Тим часом, американський Інститут вивчення війни заявив, що Росія, ймовірно, сама влаштувала атаку на Кремль, «намагаючись довести війну до російської внутрішньої аудиторії та створити умови для більшої мобілізації суспільства».
Через російський удар по Краматорську пошкоджені дитячий садок і 15 приватних будинків – влада
Через російський ракетний удар у Краматорську пошкоджені дитячий садок, 15 приватних будинків і коледж, повідомив міський голова Олександр Гончаренко.
«Росія вночі обстріляла ракетами Краматорськ. Пошкоджено 15 приватних будинків, дитячий садок, коледж та адмінбудівля», – написав він у фейсбуці.
Постраждалих немає.
Крім того, за даними влади, російських атак зазнали Новоукраїнка, Пречистівка, Авдіївка, Ганнівка, Успенівка, Мар’їнка, Красногорівка. У Костянтинівці пошкоджено 5 приватних будинків і 3 багатоповерхівки.
Через російську агресію загинули двоє жителів Донеччини, поранені ще 9, додають в обласній військовій адміністрації.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
ОГП: в Україні зросло число дітей, поранених через агресію Росії
В Україні станом на ранок 4 травня до 963 зросло число дітей, поранених внаслідок повномасштабної війни, яку Росія веде проти України, повідомив Офіс генерального прокурора. Кількість загиблих дітей залишилася незмінною – 478.
«3 травня внаслідок масованого обстрілу ворогом Херсона отримали поранення двоє дітей – 6 та 17 років», – уточнили в ОГП.
У прокуратурі наголошують, що наведені дані не є остаточними, триває робота з їх встановлення в місцях ведення бойових дій, на окупованих і звільнених територіях.
Управління верховного комісара ООН із прав людини станом на 1 травня підтвердило загибель 8 709 і поранення 14 666 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число загиблих є значно вищим.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
СБУ заявляє про арешт активів Новинського на понад 10 мільярдів гривень
Служба безпеки України заявляє про арешт нових активів підсанкційного ексдепутата, олігарха Вадима Новинського, який причетний до пособництва країні-агресору, на понад 10,5 млрд грн.
Як повідомляє пресслужба відомства у телеграмі, до списку заблокованих активів входить 230 об’єктів нерухомості, якими Новинський володіє через офшорний трастовий фонд. Серед арештованого майна – елітний готельний комплекс у центрі Києва, морський торговий порт «Очаків», приміщення агрохолдингу і торговельні центри в різних регіонах України.
За даними СБУ, для уникнення санкцій РНБО Новинський перереєстрував власні активи на декількох підконтрольних іноземних громадян в офшорних юрисдикціях.
«Для реалізації оборудки він залучив афілійованих приватних нотаріусів і державних реєстраторів. Втім співробітники української спецслужби викрили злочинну схему і заблокували її», – додають у відомстві.
У квітні повідомлялося, що за матеріалами СБУ вже було арештовано майно Новинського на понад 3,5 млрд грн. Тоді до списку заблокованих активів увійшли корпоративні права на 40 українських підприємств і 30 газових свердловин, де видобувають промислові обсяги блакитного палива, зауважили в СБУ.
Верховна Рада припинила повноваження народного депутата України Вадима Новинського в липні 2022 року.
У грудні минулого року СБУ опублікувала перелік з 10 осіб, які потрапили у «церковний список» санкцій РНБО. Серед них, зокрема, клірик УПЦ (МП), ексдепутат Вадим Новинський та тодішній намісник Києво-Печерської лаври Павло (Петро Лебідь).
Влада Ростовської області Росії заявила про удар безпілотника по НПЗ
Губернатор Ростовської області Росії Василь Голубєв заявив, що в ніч на 4 травня на території Новошахтинського заводу нафтопродуктів вибухнув безпілотник.
За словами російського чиновника, дрон нібито врізався в конструкцію міжцехової естакади, що будується. Пожежу, яка виникла в результаті вибуху, загасили, каже Голубєв. За його словами, жертв і постраждалих немає, а завдані збитки – «незначні».
Новошахтинський завод вже зазнавав атаки безпілотників у червні 2022 року. Тоді внаслідок вибуху виникла пожежа площею 50 квадратних метрів.
Нові дані надійшли в той час, як ще одна пожежа сталася у Краснодарському краї Росії. Там, за даними місцевої влади, спалахнув резервуар Ільського нафтопереробного заводу. На ранок пожежу загасили.
За даними видання «База», пожежа сталася через атаку безпілотників, яких було чотири.
Напередодні в Краснодарському краї Росії спалахнув резервуар з нафтопродуктами на базі компанії «Таманьнефтегаз».
Інцидент стався у селищі Волна, поряд із ним розташований порт Тамань, а також нафтоналивний термінал і сховище. Селище розташоване поблизу Керченського мосту.
У ніч на 29 квітня в окупованому Севастополі в Криму сталася масштабна пожежа на нафтобазі. У ГУР Міноборони України заявили, що знищені нафтопродукти призначалися для російського Чорноморського флоту.
Призначений Росією губернатор міста Михайло Развожаєв заявив, що територія нафтосховища була атакована безпілотними літальними апаратами.
Після повномасштабного російського вторгнення в Україну дрони неодноразово атакували об’єкти в окупованому Криму і на території Росії. У лютому 2023 року після удару безпілотниками спалахнула нафтобаза в Туапсе, у листопаді 2022 року дрони атакували нафтосховища в Брянській і Орловській областях Росії.
«Почався відкритий терор» – Соболевський про паспортизацію на окупованій частині Херсонщини
Фізичні розправи та безпрецедентний тиск здійснює окупаційна влада на жителів підконтрольної російським військам частини Херсонщини. Про це в ефірі «Свобода. Ранок» (проєкт Радіо Свобода) заявив перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський.
Він стверджує, що місцеве населення змушують отримувати російські паспорти, в іншому випадку – карають.
«Зараз там безпрецедентний тиск на наших людей: і через обмеження пересування, і через обмеження доступу до медичних послуг, і все частіше застосування насильства відносно людей, які відмовляються отримати цей «кривавий папірець». З чим це пов’язано? Вони вже не розраховують на те, що можливо через деякий час люди – жителі Херсонщини, які вимушено зараз в тимчасовій окупації перебувають – будуть їх там підтримувати», – розповів посадовець.
Юрій Соболевський розповів, що українській владі та правоохоронцям вдасться офіційно зафіксувати злочини проти місцевих жителів лише після деокупації Херсонської області.
«Після деокупації ми зможемо це все належним чином і процесуально оформити, вислухати потерпілих. Є населені пункти, де в кожну хату заходили і просто били людей саме за те, що там погана статистика по паспортизації. Почався відкритий терор. В них (окупаційної влади – ред.) є завдання: всі, хто там є, мають бути громадянами Російської Федерації. Яким шляхом ця окупаційна влада виконає – це вже для них не має значення», – стверджує Соболевський.
Заступник голови Херсонської облради також повідомив, що такі випадки не є системними. Але загроз для населення, котре погодилося отримати російський паспорт, на думку Соболевського, більше.
«Ми не бачимо системності в цьому, але такі випадки є, на жаль. Люди повідомляють про те, що це відбувається зараз в певних невеликих населених пунктах. Значно більший ризик у людей, що їх депортують, якщо вони отримають цей паспорт. В цьому ризиків в рази більше, коли окупаційна влада вважає цих людей громадянами Російської Федерації, ніж ті, які відмовляються отримувати цей паспорт», – вважає чиновник.
Напередодні у Генштабі ЗСУ повідомляли, що російські окупанти продовжують примусову паспортизацію населення тимчасово зайнятої території Херсонської області. За даними штабу, війська РФ, щоб пришвидшити цей процес «проводять демонстративні рейдові заходи, які мають на меті залякати місцеве населення можливою депортацією та відчуженням майна».
Президент Росії Володимир Путін 27 квітня підписав указ, який передбачає депортацію жителів з окупованих Росією українських територій. У документі вказано, що громадяни України, які живуть на окупованій частині Херсонської, Запорізької, Луганської та Донецької областей і вирішили зберегти українське громадянство, можуть жити на цих територіях до 1 липня 2024 року. Після цього їх можуть депортувати.
Літня жінка загинула через російський обстріл Чернігівщини – ОВА
Жінка 1941 року народження загинула на Чернігівщині після того, як російські війська пізно ввечері 3 травня обстріляли населені пункти області, повідомив голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
«17 вибухів протягом доби біля і в населених пунктах Новгород-Сіверського і Корюківського районів. Близько 23:20 внаслідок авіаудару у селі Іванівка Новгород-Сіверського району загорівся житловий будинок та господарча будівля, ще один будинок пошкоджено. На жаль, жінка 1941 року народження загинула», – написав він у телеграмі вранці 4 травня.
Чаус додав, що інформацію щодо постраждалих ще уточнюють.
У квітні в ефірі Радіо Свобода помічник командувача Об’єднаних сил Збройних сил України Євген Силкін повідомив, що більшість населення із наближених до кордону з Росією і Білоруссю населених пунктів Чернігівської і Сумської областей евакуювали.
За його словами, частина людей вирішила залишитися, попри те, що російські військові обстрілюють прикордонні села у Чернігівській та Сумській областях.
Прикордоння Сумщини та Чернігівщини регулярно зазнає російських атак.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Гість дев’ятого епізоду подкасту «Свої серед своїх» – морський піхотинець, ветеран, нині івент-менеджер у Veteran Hub Гліб Стрижко.
Гліб Стрижко розпочав свою службу в ЗСУ рівно за рік до повномасштабного вторгнення. У квітні 2022-го під час оборони Маріуполя Донецької області він отримав численні поранення. Після цього потрапив у полон, а через 17 днів повернувся в Україну. У епізоді розповів про службу, реінтеграцію, ставлення до держави та багато іншого.
Інформація про застосування РФ ракет під час нічної атаки уточнюється – Ігнат
Інформація про застосування РФ ракет під час нічної атаки уточнюється, повідомив речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
«Вночі також була активність ворожої авіації – злітав літак МіГ-31. Була загроза застосування балістичного озброєння. Наразі ми не можемо підтвердити, що воно було застосоване. Немає фактів прильоту. Однак не виключається, що може бути. Інформація, яка у нас є на даний час, – ми не підтверджуємо (застосування) балістики, але все одно маємо уточнювати», – розповів він в ефірі національного телемарафону.
За його словами, інколи «потрібно день-два», щоб з’ясувати, чи було таке застосування.
«Хотіли б ще раз звернутися до голів адміністрацій, які повідомляють, – дайте нам трішки часу, щоб уточнену інформацію ми говорили…На жаль, швидше – це не завжди означає якісніше. Потрібно уточнювати. Інколи інформація змінюється тричі на день. Хотілося б бути достовірним джерелом інформації», – додав Ігнат.
Вночі 4 травня в низці областей та Києві було оголошено повітряну тривогу, яка тривала кілька годин. У соцмережах повідомлялося про звуки вибухів на Київщині, Одещині та у Запоріжжі
Київська місцева військова адміністрація повідомила, що Росія атакувала Київ ракетами, ймовірно, балістичними та безпілотними літальними апаратами, їх усі знищили. Кількість знищених російських повітряних об’єктів не уточнювалася.
За даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська вночі атакували Україну 24 безпілотниками, 18 з них знищили. Проте про застосування Москвою ракет у Повітряних силах не повідомляли.
Поранених внаслідок обстрілу Херсона евакуюють в інші області – Соболевський
Поранених внаслідок вчорашнього ракетного обстрілу Херсона після стабілізації їхнього стану евакуюють із міста, заявив в ефірі «Свобода. Ранок» (проєкт Радіо Свобода) заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський.
За його словами, така евакуація відбудеться, якщо це не створюватиме додаткової загрози для здоров’я поранених.
«Накопичення поранених у наших закладах ми не робимо. Тому що, по-перше, ворог час від часу обстрілює самі лікарні, і наші медзаклади повинні бути готові до таких от днів, які, на жаль, в нас були вчора», – сказав Соболевський.
Він також розповів, що на Херсонщині розробляють шляхи евакуації населення на випадок масових обстрілів.
«Обласна військова адміністрація завчасно надала доручення всім військовим адміністраціям області підготувати шляхи евакуації на випадок масованих тривалих обстрілів. Над цим зараз працюємо. Вже частково визначені відносно безпечні маршрути, місця накопичення людей. Вся необхідна допомога людям буде надана. Станом на зараз рішення про евакуацію не прийняте», – сказав Соболевський.
За його словами, в останні тижні є тенденція щодо збільшення людей, які повертаються на деокуповану Херсонщину. Однак, на його думку, робити це ще зарано, бо безпекова ситуація у регіоні – складна.
3 травня російські війська обстріляли Херсон й інші населені пункти області. У Херсоні, зокрема, під обстріл потрапили гіпермаркет «Епіцентр» і залізничний вокзал. Обстріляне було селище Степанівка, що за 10 кілометрів від обласного центру. За останніми даними, від цих ударів загинули 23 людей, ще 48 – поранені.
Візит президента України Володимира Зеленського до Фінляндії, який відбувся 3 травня, є надзвичайно важливим і мав дві складові. Про це в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live» заявив Євген Перебийніс, заступник міністра закордонних справ України, дипломат. Він наголосив, що були переговори з керівництвом Фінляндії, яка надає досить значну військову допомогу Україні, і участь у саміті країн Північної Європи, за результатами чого Україна має «серйозні домовленості».
Детальніше – в інтерв’ю.
«Свобода слова – те, чим ми відрізняємось від росіян». Українські журналісти про висвітлення війни
3 травня відзначають Всесвітній день свободи преси. «Голос Америки» поспілкувався з українськими журналістами про головні виклики у їхній роботі у воєнний час.
Незважаючи на війну, Україна покращила своє місце в рейтингу свободи преси в 2023 році і перемістилась зі 106 на 79 місце.
Війна перетворила всіх українських журналістів на воєнних кореспондентів, зауважують укладачі рейтингу «Репортери без кордонів». «В інформаційній війні Україна – на передовій опору розширенню кремлівської системи пропаганди», – вказують вони і наголошують на зростанні загрози для фізичної безпеки журналістів.
Українські медійники після початку широкомасштабного вторгнення Росії змушені були вчитися, як висвітлювати війну. Вони разом з владою створили неписані правила: про що можна повідомляти, а про що ні.
Після нічної атаки Росія збільшила кількість ракетоносіїв у Чорному морі – Гуменюк
Росія збільшила в Чорному морі кількість ракетоносіїв, повідомила керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня Наталія Гуменюк.
«Корабель угруповання в Чорному морі складається з 11 кораблів. Кількість ракетоносіїв збільшена до 4. Всі вони надводні. Це до 32 ракет типу «Калібр» готових до використання», – сказала вона в ефірі національного телемарфону.
Гуменюк звернула увагу на те, що Росія схильна до «сакральності», і закликала українців бути обережнішими під час оголошення про повітряну небезпеку.
«Треба усвідомлювати, що ворог буде продовжувати тиск – вони тяжіють до сакральності, до дати 9 травня. Це очевидно. Крім того, налякані нашим контрнаступом анонсованим вони намагаються тиснути і завдавати ударів на випередження. Тому сигнали повітряної тривоги можуть лунати частіше – треба бути обережнішими і стежити за оперативними повідомленнями», – додала представниця б’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня.
Раніше в оперативному командуванні «Південь» повідомляли, що у Чорному морі Росія утримує до восьми кораблів, серед них був один надводний ракетоносій, споряджений 8 «Калібрами».
За даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська вночі атакували Україну 24 безпілотниками, 18 з них знищили. Російські дрони були спрямовані з Брянської області та узбережжя Азовського моря.
Розвідка Великої Британії спрогнозувала дії Росії після пожеж на нафтобазах
Росія після пожеж на нафтобазах і пов’язаного з цим збою в роботі мережі зберігання й розподілу палива, ймовірно, буде змушена скорегувати операції з дозаправки збройних сил, щоб пом’якшити удари, заявляють у британській розвідці.
«3 травня 2023 року сталася пожежа на російській нафтобазі у Волні в Краснодарському краї, неподалік від Кримського мосту. Вона була спричинена ймовірним ударом безпілотника. Це повторює схему пошкоджень російських паливних сховищ від початку року, причому склади пального в окупованих частинах України та на російсько-українському кордоні залишаються особливо вразливими до атак», – йдеться в повідомленні, оприлюдненому у твіттері Міністерства оборони Великої Британії.
Заходи, до яких буде змушена вдатися Росія, за даними розвідки, «можуть включати розгортання додаткових заходів захисту на місцях зберігання палива, як це видно в Туапсе, або використання інфраструктури в регіонах, де загроза менша».
Напередодні у російському селищі Волна Краснодарського краю сталася пожежа на нафтобазі. Про загорання стало відомо вранці 3 травня. Про ліквідацію пожежі місцева влада повідомила ввечері того ж дня. Селище Волна розташоване поблизу Керченського мосту.
У ніч на 4 травня в Краснодарському краї Росії сталася пожежа на Ільському нафтопереробному заводі, повідомив губернатор Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв. «Друга неспокійна ніч для наших екстрених служб. Підтверджено загоряння резервуарів із нафтопродуктами на Ільському нафтопереробному заводі у Сіверському районі. За попередньою інформацією, постраждалих немає», – написав він у телеграмі. Згодом губернатор повідомив про ліквідацію пожежі.
У ніч на 29 квітня в окупованому Севастополі в Криму сталася масштабна пожежа на нафтобазі. У ГУР Міноборони України заявили, що знищені нафтопродукти призначалися для російського Чорноморського флоту.