Вибори суддів Міжнародного суду ООН: представника Росії вперше не обрали до складу
Голова Генсамблеї ООН Денніс Френсіс оголосив у четвер увечері про обрання п’ятьох членів Міжнародного суду ООН в Гаазі на дев’ятирічний термін, починаючи з 6 лютого 2024 року.
Як передає Румунська служба Радіо Свобода, за підсумками голосування в Раді безпеки ООН до складу суду увійшли Богдан Ауреску (Румунія), Сара Халл Клівленд (США), Хуан Робледо (Мексика), Гіларі Чарлзьворт (Австралія, вона переобрана – ред.) та Тладі Діре (ПАР). Ці ж кандидати отримали необхідну кількість голосів і у Генасамблеї ООН.
Зокрема, колишній міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску став першим румуном у цьому суді, отримавши 117 голосів від Генсамблеї ООН і ще 9 – від Ради безпеки.
«Для мене честь бути обраним сьогодні суддею Міжнародного суду ООН, будучи першим румуном, який зайняв цю посаду… Сьогодні ще одне вперше: вперше в історії Міжнародного суду не обрано російського юриста», – зазначив Ауреску.
Відсутність представництва РФ у суді відзначила і українська сторона.
Посол України в ООН Сергій Кислиця у твітері зазначив: «Насправді історична подія – вперше з 1946 р Москві вказали на вихід з Міжнародного суду ООН. Та ще як. В Радбезі РФ не спромоглася набрати більше 5-6 голосів в усіх 5 турах. Це при тому що її затятий опонент США набирав 12 - 14. Не менш провальним був і результат в Генасамблеї – друга з кінця».
Президент України Володимир Зеленський заявив, що «ООН почала очищатися від зловмисного впливу Росії».
Він також залишив у мережі допис: «Уперше в історії ООН її держави-члени відмовили Росії у праві здійснювати правосуддя від їх імені в Міжнародному суді ООН. Світ бачить, хто руйнує міжнародне право, а не захищає його. Вітаємо представників Австралії, Мексики, ПАР, Румунії та США з перемогою на виборах до Міжнародного суду ООН як у Раді безпеки, так і в Генасамблеї».
Міжнародний суд ООН, розташований у Гаазі, складається з 15 суддів. Вибори членів суду відбуваються одночасно і незалежно один від одного в Генасамблеї та в Раді безпеки ООН. Для того, щоб бути обраними, кандидати мають набрати більшість голосів країн-членів як у Генасамблеї, так і в Раді безпеки ООН.
Від Росії на голосування висувалася кандидатура Кирила Геворгяна – на другий термін він не зміг обратися через брак голосів.
Міжнародний суд ООН не слід плутати з Міжнародним кримінальним судом (МКС), який також працює в Гаазі, але не є органом ООН і не визнається Росією. Саме МКС видав ордер на арешт президента РФ Володимира Путіна.
Глобальний саміт миру може відбутися у лютому 2024 року – Жовква
Глобальний саміт миру для України може відбутися в лютому 2024 року, заявив агенції Reuters заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква.
За його словами, четверта зустріч радників з національної безпеки відбудеться наприкінці листопада або на початку грудня.
«Глобальний саміт може відбутися в лютому 2024 року», – сказав Жовква агенції Reuters.
За його словами, саміт відбудеться обов’язково і стане «символічним початком практичної реалізації української «формули миру» та підсумує всі результати, які вже досягнуті на цьому шляху».
«Нам не потрібен саміт заради саміту. Ми говоримо про максимально широке залучення лідерів Глобального Півдня. Тому ми маємо ретельно продумати час і місце проведення саміту», – сказав він.
Напередодні в ефірі програми Радіо Свобода (програма «Свобода. LIVE») Ігор Жовква також анонсував ще одну зустріч радників із нацбезпеки перед планованим Глобальним самітом миру.
Ще у грудні 2022 року президент України Володимир Зеленський виступив з ініціативою скликати спеціальний саміт – Global Peace Formula Summit (Глобальний саміт миру), щоб визначитися, як і коли країни-союзники та прихильники української «формули миру» можуть реалізувати 10 її пунктів (1. Радіаційна та ядерна безпека; 2. Продовольча безпека; 3. Енергетична безпека; 4. Звільнення всіх полонених і депортованих; 5. Виконання Статуту ООН і відновлення територіальної цілісності України та світового порядку; 6. Виведення російських військ і припинення бойових дій; 7. Справедливість; 8. Екоцид, потреба негайного захисту природи; 9. Недопущення ескалації; 10. Фіксація закінчення війни). Росія відкинула українську «формулу миру», заявивши, що її неможливо реалізувати.
Наприкінці жовтня на Мальті проходила зустріч радників із безпеки щодо реалізації «формули миру». Поки точної дати і місця проведення Глобального саміту миру немає.
У Зеленського не бачать причин закривати телемарафон «Єдині новини»
Причиною створення телевізійного марафону «Єдині новини» було повномасштабне вторгнення Росії, яке не припинилося, тому нема підстав для його припинення, вважає радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк.
«Я поки що не бачу підстав, щоб ми мали завершувати саме марафон як один із інструментів. Ще раз підкреслюю: в нас в Україні сьогодні є можливість отримувати плюралістичну точку зору на ті чи інші події, обговорювати. Багато є можливостей, багато є майданчиків, інструментів. У вас (Радіо Свобода – ред.) також можна проводити будь-які дискусії. Ви отримуєте велику кількість глядачів, слухачів які будуть достатньо зацікавлені в тому, щоб отримати ваші експертні позиції. І це ж говорить про те, що ландшафт не монополізований», – сказав Подоляк в ефірі Радіо Свобода (програма «Свобода LIVE»).
Столтенберґ закликав продовжувати підтримку України
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ під час візиту до Берліна у четвер закликав членів військового альянсу не припиняти підтримку України у боротьбі з російським вторгненням.
«Зброя українцям потрібна, щоб залишатися сильними на полі бою сьогодні, і щоб вони могли бути сильними за столом переговорів завтра», – сказав Столтенберґ після зустрічі з канцлером Німеччини Олафом Шольцем.
Він високо оцінив внесок Німеччини у підтримку України, згадавши поставки бойових машин піхоти, танків, а також сучасних систем ППО.
«Ці внески допомагають Україні захистити свою свободу і гарантувати безпеку Європи», – сказав Столтенберґ.
Генсекретар НАТО відзначив уряд Шольца за збільшення витрат на оборону та розміщення військ в інших країнах НАТО, включаючи Литву та Словаччину.
Столтенберґ зауважив, що агресія Росії в Україні та рішення Москви про вихід із договорів про контроль над озброєннями в останні роки «є зразком безрозсудної поведінки і робить світ більш небезпечним, підриваючи безпеку в Європі».
Уряд Німеччини створив спеціальний фонд на 100 мільярдів євро після російського вторгнення в Україну, щоб посилити і модернізувати свою армію. Також Німеччина є другим за величиною постачальником військової допомоги Україні після США.
18-річна українка зникла в РФ на кордоні з Україною – ЗМІ
У Бєлгородській області Росії зникла 18-річна українка Діана Максимова. Востаннє її бачили на пункті пропуску Колотилівка на кордоні з Україною. Про зникнення українки повідомляють кілька російських опозиційних телеграм-каналів, а також видання «7×7. Горизонтальна Росія».
За цими даними, Максимова приїхала на КПП до Колотилівки 8 листопада. З собою мала український паспорт та документи старшої сестри Вікторії. Востаннє вона виходила на звʼязок близько 14-ї години. Пізніше дівчина заходила до соцмереж, але вже не відповідала на дзвінки.
Ще один поранений цивільний і атакована військами РФ церква – влада про ситуацію на Херсонщині
Херсонська обласна військова адміністрація повідомила, що війська РФ продовжили обстріли регіону у другій половині дня. Так, після 17:00 російська армія вдарила по Янтарному Білозерської громади.
«Через обстріл постраждав 52-річний чоловік, який перебував на подвірʼї будинку. У потерпілого діагностували поранення живота, рук та ніг. Його доставили до лікарні», – йдеться в повідомленні ОВА.
Також повідомляється, що у Золотій Балці на Херсонщині вдень була атакована церква.
«Внаслідок скидання вибухівки з дрона у будівлі пошкоджено вікна та двері. Також ворог вдарив і по магазину та припаркованих поруч автівкам. На щастя, люди не постраждали», – йдеться в повідомленні.
У першій половині дня влада Херсонщини заявляла про загибель через російські атаки 72-річного чоловіка у Херсоні та кількох постраждалих – про херсонця з легкою контузією, 39-річного травмованого волонтера та двох чоловіків 21 та 64 років з травмами середнього ступеня тяжкості.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
ЛЬВІВ – Міністерство освіти вважає, що заклади вищої освіти мають зважати на те, щоб викладачі були «не тільки кваліфікованими спеціалістами, але й людьми високих ціннісних орієнтирів і моральних переконань». МОН підтримує вимогу студентів університету «Львівська політехніка» про те, щоб не співпрацювати з людьми, які не поважають захисників і захисниць України під час повномасштабної війни. Таку відповідь отримало на свій запит «Суспільне».
Студенти «Львівської політехніки» оприлюднили заяву, в якій засуджують негативне висловлювання професорки цього вишу, філологині, членкині ВО «Свобода» Ірини Фаріон на адресу бійців «Азову» та 3-ї окремої штурмової бригади про те, що воїни спілкуються російською мовою.
Чому мовне питання викликає в українському суспільстві таке роздратування і скандал?
«Колегія і профком студентів та аспірантів Національного університету «Львівська політехніка»» вимагають від правоохоронних органів дати оцінку, чи є у висловлюванні викладачки політехніки Ірини Фаріон факт порушення статті 435-ої Кримінального кодексу Україну (образа честі і гідності, погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна військовослужбовцю, який здійснює заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації).
«Ми висловили свою позицію, яка представляє думку більшості студентів і закликаємо правоохоронні органи розібратись у ситуації, оскільки заяву у відповідні органи подав омбудсмен Дмитро Лубінець. Скандал спалахнув тому, що форма подачі, висловлювання людини було агресивне і це спровокувало такий резонанс, тому ми висловили позицію і свою незгоду», – пояснив Радіо Свобода Богдан Мірінчик, голова колегії студентів.
У студентській заяві мовиться, зокрема, що «підігравання ворогу та медійне поширення образливих наративів про російськомовних військовослужбовців, не співпадає із цінностями та тією волонтерською підтримкою, яку роблять наші студенти одноосібно, ми як колектив студентської організації та спільнота студентів загалом».
Днями у «Львівській політехніці» зреагувала на висловлювання викладачки плакатами, на кшталт «Фаріон – геть з політехніки», які розвішали в університеті.
Керівниця центру комунікацій «Львівської політехніки» Наталія Павлишин у коментарі Радіо Свобода повідомила, що питання про звільнення Ірини Фаріон не розглядається.
Адміністрація університету висловила свою позицію в оприлюдненій заяві.
У ній йдеться про те, що в університеті «діє кодекс корпоративної культури, який визначає моральні принципи, правила та норми спілкування і поведінки учасників академічної спільноти нашого університету. Однак Львівська політехніка не несе відповідальності за висловлювання працівників та студентів поза університетом».
Тобто, університет не відповідає ані за висловлювання професорки, навіть якщо це шкодить репутації закладу, ані за студентську заяву.
Ірина Фаріон в інтерв’ю сказала: «Я не можу назвати їх (воїнів-ред.) українцями, якщо вони не говорять українською мовою. То нехай себе назвуть «руськими»...».
Це та інші висловлювання Ірини Фаріон збурили українське суспільство. Думки розділилися і серед цивільних, і серед військовослужбовців.
Ще один поранений цивільний і атакована військами РФ церква – влада про ситуацію на Херсонщині
Херсонська обласна військова адміністрація повідомила, що війська РФ продовжили обстріли регіону у другій половині дня. Так, після 17:00 російська армія вдарила по Янтарному Білозерської громади.
«Через обстріл постраждав 52-річний чоловік, який перебував на подвірʼї будинку. У потерпілого діагностували поранення живота, рук та ніг. Його доставили до лікарні», – йдеться в повідомленні ОВА.
Також повідомляється, що у Золотій Балці на Херсонщині вдень була атакована церква.
«Внаслідок скидання вибухівки з дрона у будівлі пошкоджено вікна та двері. Також ворог вдарив і по магазину та припаркованих поруч автівкам. На щастя, люди не постраждали», – йдеться в повідомленні.
У першій половині дня влада Херсонщини заявляла про загибель через російські атаки 72-річного чоловіка у Херсоні та кількох постраждалих – про херсонця з легкою контузією, 39-річного травмованого волонтера та двох чоловіків 21 та 64 років з травмами середнього ступеня тяжкості.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
18-річна українка зникла в РФ на кордоні з Україною – ЗМІ
У Бєлгородській області Росії зникла 18-річна українка Діана Максимова. Востаннє її бачили на пункті пропуску Колотилівка на кордоні з Україною. Про зникнення українки повідомляють кілька російських опозиційних телеграм-каналів, а також видання «7×7. Горизонтальна Росія».
За цими даними, Максимова приїхала на КПП до Колотилівки 8 листопада. З собою мала український паспорт та документи старшої сестри Вікторії. Востаннє вона виходила на звʼязок близько 14-ї години. Пізніше дівчина заходила до соцмереж, але вже не відповідала на дзвінки.
Подоляк стверджує, що розбіжностей між Зеленським і Залужним немає
Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк вважає, що колонка головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного для видання The Economist не свідчить про розбіжності між цивільним та військовим керівництвом країни. Про це він заявив 9 листопада в етері Радіо Свобода (програма «Свобода LIVE»). Подоляк вважає, що такі наративи поширює частина західних засобів інформації.
«Вони хочуть, щоб ми з вами були в більшій депресії, деморалізувати нас. Принаймні, такими публікаціями, де є багато анонімних джерел, і де припускається, що військове і політичне керівництво має розбіжності, Україна не має ресурсу, є втома від України», – заявив Подоляк.
Радник голови Офісу президента також вважає, що розбіжності між керівництвом України неможливі, зважаючи на незмінне спільне завдання.
На його переконання, в колонці генерала Залужного не йдеться про глухий кут у війні. «Ми не в глухому куті, бо ми розуміємо, які потрібно вносити корективи з точки зору отримання тієї чи іншої техніки, для того, щоб мати певні просування по лінії фронту», – зазначив Подоляк.
Офіс Зеленського не дає рекомендацій Раді – Подоляк про обмеження доступу журналістів до парламенту
Чи відкривати доступ журналістів до парламенту, має вирішити Верховна Рада, а Офіс президента не дає рекомендацій депутатам щодо ухвалення тих чи інших рішень. Про це 9 листопада в ефірі Радіо Свобода (програма «Свобода LIVE») заявив радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк під час обговорення спецрепортажу «Що приховують депутати?» (проєкт «Схеми»).
«Це законодавча гілка влади, і вони свій регламент самі для себе встановлюють, зважаючи на те, які ризики для них є. Вони, безумовно, можуть подискутувати в залі це питання і ухвалити відповідне рішення. Не зовсім коректно буде, якщо Офіс президента даватиме рекомендації всім гілкам влади ухвалювати чи не ухвалювати якісь рішення… Ми не даємо публічних ніяких рекомендацій законотворчому органу, він сам ухвалює ті чи інші рішення», – зазначив він.
Депортований до РФ із Маріуполя підліток просить Зеленського про допомогу
17-річний Богдан Єрмохін, депортований до Росії з окупованого Маріуполя, звернувся до президента України Володимира Зеленського з проханням про допомогу, повідомляє проєкт Радіо Свобода «Ти як?»
«Я, Богдан Єрмохін, перебуваю на території Росії та прошу вас, Володимире Олександровичу, допомогти мені повернутися додому», – йдеться у відео, поширеному його адвокаткою Катериною Бобровською.
Сама юристка також звернулася до глави держави з проханням узяти участь у долі юнака.
«Шановний пане президенте Володимире Олександровичу, моє імʼя Катерина Бобровська. Я адвокат Богдана Єрмохіна, який станом на сьогодні незаконно депортований до Російської Федерації. Я прошу вашого особистого контролю стосовно повернення дитини до України», – сказала правниця.
Республіканці-претенденти від партії брати участь у виборах президента США сперечалися про Україну
Під час третіх дебатів претенденти на номінацію від Республіканської партії на пост президента США були одностайні у своїй підтримці Ізраїлю. Натомість, гостро сперечалися щодо подальшої допомоги Україні. Деталі забрав «Голос Америки».
На дебатах республіканців у Маямі, очікувано, дуже різко вистпуив проти підтримки України підприємець Вівек Рамасвамі. Він запропонував дозволити Росії залишити собі територію України, яку вона окупувала з 2014 року.
«Окуповані Росією регіони України на Донбасі – Луганськ, Донецьк – це російськомовні регіони, які навіть не входять до складу України з 2014 року», – заявив Рамасвамі, якого цитує британське видання The Independent.
«Україна не є зразком демократії», – стверджує Рамасвамі, а відтак, на його думку, війна Росії проти України – це не «якась битва між добром і злом», – цитує політика-республіканця мережа PBS.
Губернатор Флориди Рон Десантіс повторив свою думку про те, що він не надсилатиме американських солдатів до України, в той час як європейські країни повинні посилити свою підтримку України.
«Нам потрібно покласти край цій війні» й зосередитися на безпеці кордонів та Комуністичній партії Китаю, додав Десантіс, якого цитує PBS. Він також піддав сумніву частину фінансування, яке США надсилає Україні.
На фронті відбулося 55 бойових зіткнень упродовж доби – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби на фронті відбулося 55 бойових зіткнень, повідомляє у вечірньому зведенні 9 листопада Генеральний штаб ЗСУ.
«Загалом ворог завдав одного ракетного та 13 авіаційних ударів, здійснив 42 обстріли з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах. Унаслідок російських терористичних атак, на жаль, є загиблі та поранені серед цивільного населення. Руйнувань та пошкоджень зазнали приватні житлові будинки та інша цивільна інфраструктура. Також РФ учергове атакувала Україну, застосувавши керовану ракету Х-59, яку було знищено нашою протиповітряною обороною», – ідеться в повідомленні.
Оперативна ситуація на сході та півдні України залишається складною, констатують у Генштабі.
«На Куп’янському напрямку ворог вів безуспішні штурмові дії в районі Синьківки Харківської області, де наші воїни відбили 7 атак… На Лиманському напрямку окупанти вели безуспішні штурмові дії в біля Стельмахівки та Новоєгорівки Луганської області… На Бахмутському напрямку наші захисники відбили 7 атак противника в районах Богданівки та Кліщіївки Донецької області… На Авдіївському напрямку загарбники, за підтримки авіації, вели штурмові дії південно-східніше Новокалинового, Авдіївки, Первомайського Донецької області. Тут Сили оборони відбили 7 атак… На Мар’їнському напрямку ворог, за підтримки авіації, здійснив 23 безуспішні атаки в районах Мар’їнки та Новомихайлівки Донецької області… На Шахтарському напрямку ворог, за підтримки авіації, вів штурмові дії поблизу Золотої Ниви та Старомайорського Донецької області, успіху не мав… На Запорізькому напрямку ворог вів безуспішні штурмові дії в районах Вербового та Роботиного Запорізької області, де нашими захисниками відбито 4 атаки», – вказано у вечірньому зведенні.
30-тикілометрова черга на кордоні – протести польських перевізників тривають четвертий день
Черга із вантажівок довжиною близько 30 кілометрів вишикувалася на пункті пропуску «Медика – Шегині» на польсько-українському кордоні. Це єдиний перехід, який польські перевізники не блокують. Речник Бещадського прикордонного загону повідомив Радіо Свобода, що 9 листопада станом на 15:00 на перетин кордону в бік України зібралося 1020 вантажівок, приблизний час очікування становить 55 годин.
У пункті пропуску «Гребенне – Рава-Руська», за словами польських
прикордонників, стоїть 450 вантажівок, приблизний час очікування на перетин кордону – 155 годин. Там учасники протесту пропускають одну вантажівку на годину, принаймні так кажуть організатори пікету.
Український водій Ігор Клак, який уже два дні провів у черзі перед пунктом пропуску в Гребенному, каже, що польські перевізники не дотримуються обіцянок і не пропускають навіть одну машину на годину.
«Я за останні пʼять годин не під’їхав ані на метр. То яка одна машина на годину? Тобто хочуть – пропускають, хочуть – не пропускають. За 19 годин я проїхав 300 метрів. Мені залишилося два кілометри до блокпоста, коли я приїхав – було трохи більш як чотири кілометри черги», – каже водій.
Ігор став у чергу у вівторок, 7 листопада, о 18:00 за місцевим часом. Коли зможе перетнути кордон, він навіть не береться прогнозувати.
«Я з Польщі до Києва везу шоколад. Температурний режим товару не більше +15 градусів. До блокади кордону я провозив свій товар як пріоритетний, сьогодні таке не працює», – каже Ігор Клак і додає, що товари, які швидко псуються, гуманітарні та військові вантажі пропускають безперешкодно.
Вимоги польських перевізників український водій вважає незаконними.
«Вони хочуть керувати нашим транспортом, вони хочуть мати пріоритет, живу чергу… Я працюю водієм більш як 30 років і знаю, про що говорю. Завжди була квота на видачу дозволів, вони добиваються цього, але дозволи видавали непропорційно. Тобто мали давати, наприклад, 1000 дозволів полякам, 1000 українцям, але поляки нам давали не 1000, а 600, тобто 60%. А на сьогодні у нас війна, і багато транспорту, який працював на Схід – Росія, Казахстан, Узбекистан – стало їздити на Європу, значить, зросла кількість транспорту в ту сторону. Дозволів нам би однозначно не вистачило.
Поляки кажуть, що ми забрали у них роботу? Серйозно? А чого вони не скажуть, що вони забрали роботу у цілої Європи? Вони на сьогодні перше місце по транспорту займають по перевезеннях у цілій Європі. Те, що вони «збивають» ціни по цілій Європі, то вони не бачать, а їм конче треба почати їздити в Україну, хай їдуть собі в Білорусь, у Росію», – каже Ігор Клак.
За словами українського водія, лише сьогодні до пункту пропуску Гребенне привезли біотуалети, тож очікування в черзі стало трохи комфортнішим.
У Білорусі ухвалили вирок у справі про пошкодження російського літака А-50
Верховний суд Білорусі 10 листопада розгляне апеляцію на вирок Дмитру Мостовому, якого раніше засудили на 10 років позбавлення волі у справі про пошкодження на аеродромі в Мачулищах під Мінськом російського військового літака А-50. Про це повідомила білоруська служба Радіо Свобода.
Про те, що Мостовий засуджений, стало відомо лише 9 листопада з повідомлення видання Reform про дату розгляду апеляції. Коли саме відбувся суд, не повідомляється. Очевидно, він пройшов у закритому режимі.
За повідомленням, Мостовий – громадянин Білорусі, який працював у сфері IT. Йому 45 років, він брав участь у протестах проти режиму Олександра Лукашенка у 2020 році. Слідство звинуватило його в тому, що він організував онлайн-трансляцію з аеродрому, розташованого неподалік його будинку, для опозиційної моніторингової групи «Білоруський Гаюн». Вона заперечує, що Мостовий вів для неї трансляцію.
Reform повідомляє, що Мостового визнали винним у державній зраді та сприянні екстремістській діяльності, йому загрожувало до 15 років позбавлення волі. Він став першим відомим засудженим у цій справі, про те, чи були ухвалені інші вироки, не повідомлялося. КДБ Білорусі раніше повідомляв, що всього у справі проходять близько 30 людей, і деяким загрожує смертна кара за звинуваченням у тероризмі.
26 лютого білоруський опозиційний рух BYPOL, створений колишніми співробітниками білоруських силових структур, повідомив, що російський літак був атакований дронами на аеродромі Мачулищі за 12 кілометрів від Мінська. Було опубліковано також відео, на якому дрон впритул підлітає до літака.
Влада спочатку не коментувала повідомлення, а потім показала відео з літаком А-50 у повітрі, давши зрозуміти, що повідомлення про пошкодження хибне. Пізніше стало відомо, що борт вилетів до російського Таганрога на ремонт.
7 березня білоруська влада повідомила про затримання підозрюваного, уродженця Кривого Рогу з російським паспортом. Пізніше на допиті затриманий, який назвав себе Миколою Швецем, розповів, що підірвав літак за допомогою двох безпілотників за завданням української спецслужби.
МЗС України причетність Києва до інцидента відкинуло. Офіс українського президента заявляв, що диверсію вчинили партизани. Так називають себе білоруські групи, які виступають проти війни з Україною. Вони періодично беруть він відповідальність за диверсії на залізницях.
Як випливає з публікацій ЗМІ, що ґрунтуються на витоках секретних даних міністерства оборони США, до атаки могли бути причетні співробітники Служби безпеки України, які, як вважає американська розвідка, діяли всупереч наказам свого командування. Офіційно це не підтверджено.
А-50 – радянський літак далекого радіолокаційного виявлення та управління. Він використовується, зокрема, для спостереження за театром бойових дій в Україні. Росія, за офіційними даними, має до 10 таких літаків.
У Севастополі чули потужний вибух, Развожаєв каже про знищення «повітряної цілі»
В окупованому Севастополі вдень 9 листопада було чути потужний вибух, від якого затремтіли шибки у вікнах, інформує кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
За повідомленням, у центральній частині міста було чути сирени машин швидкої допомоги.
Очільник окупаційної влади Севастополя Михайло Развожаєв заявив, що російські сили ППО нібито збили «над морем на зовнішньому рейді повітряну ціль». При цьому сигнал повітряної тривоги у місті не лунав.
Редакція не може перевірити заяву окупаційної влади міста.
«Ми не потрапимо в цю пастку» – Кулеба про заклики до переговорів із РФ
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 9 листопада прокоментував заклики деяких західних політиків розпочати переговори з Росією, нагадавши, що раніше такі переговори були безрезультатними.
Зокрема, він заявив, що від часу окупації Криму Росією в 2014 році було проведено близько 200 раундів переговорів із Росією, а також досягнуто 20 угод про припинення вогню, які, як стверджує Кулеба, Росія швидко порушила. Також він наголосив, що ані ці переговори, ані угоди не змогли запобігти повномасштабному вторгненню російських військ в Україну.
«Ті, хто стверджує, що Україна має вести переговори з Росією зараз, або необізнані, або введені в оману, або вони встають на бік Росії і хочуть, щоб Путін зробив паузу перед ще більшою агресією. Ми не маємо потрапити і не потрапимо в цю пастку», – написав Кулеба у мережі Х.
Зеленський підписав закони про продовження дії воєнного стану і мобілізації
Президент України Володимир Зеленський підписав ухвалені Верховною Радою закони про продовження терміну дії воєнного стану і загальної мобілізації. Це випливає з карток документів на сайті Верховної Ради.
8 листопада Верховна Рада підтримала продовження строків воєнного стану в Україні й загальної мобілізації на 90 діб – до 14 лютого 2024 року. Це було вже дев’яте голосування парламенту за продовження цих термінів від початку повномасштабної війни.
Востаннє перед цим парламент продовжував термін дії воєнного стану і загальної мобілізації влітку.
В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Їхню дію кілька разів продовжували.