Крим знову атакували безпілотники
В окупованому Криму в ніч на 10 листопада лунали вибухи. Місцевий телеграм-канал «Кримський вітер» із посиланням на місцевих жителів повідомив про «приліт» у Чорноморську.
За повідомленням, там «рятувальники розбирають завали казарми, по якій був приліт», «і водолази розпочали роботу в морі, схоже, катери теж потрапили під удар».
Незалежно підтвердити ці повідомлення наразі неможливо.
Водночас Міноборони Росії стверджує, що над півостровом нібито збили два українські безпілотники. Українська сторона цих заяв РФ наразі не коментує.
Починаючи з серпня 2022 року, у Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. У жовтні 2022 року на Керченському мості стався вибух. Ще один вибух пролунав на мості 17 липня 2023 року. На півострові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки.
В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні цього року очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
В ISW заявили про «значні труднощі» для командування РФ через дії ЗСУ на лівому березі Херсонщини
Російському військовому командуванню, ймовірно, буде важко передислокувати боєздатне підкріплення для відповіді на українські операції в східній частині Херсонської області, що тривають, одночасно проводячи оборонні операції на заході Запорізької області й підтримуючи інші наступальні дії на сході України, пише у своєму новому звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Російське командування, ймовірно, зіткнеться зі значними труднощами при передислокації підрозділів з інших ділянок фронту, якщо відносно небоєздатних російських формувань і наразі незадіяних російських сил на Херсонському напрямку виявиться недостатньо для відповіді на українські операції на східному (лівому – ред.) березі Дніпра», – йдеться в повідомленні.
Аналітики зауважили, що передислокація значних частин 7-ої дивізії ВДВ або інших з’єднань і підрозділів ВДВ у західній частині Запорізької області, ймовірно, зірвала б російські оборонні операції там.
В ISW також зауважили, що російські війська, за повідомленнями, продовжують накопичувати сили для підтримки наступальних зусиль РФ під Авдіївкою і локалізованих наступальних операцій у Харківській і Луганській областях.
«Будь-яке потенційне російське передислокування на Херсонський напрямок, швидше за все, знизить здатність Росії підтримувати ці інші операції й зусилля», – наголосили в Інституті вивчення війни.
ISW із посиланням на російських військових блогерів заявив, що українські сили встановили контроль над новими позиціями в Кринках (30 кілометрів на північний схід від Херсона і 2 км від річки Дніпро) і вели штурм російських позицій на південь і південний захід від населеного пункту.
Крім того, з посиланням на українського військового оглядача Костянтина Машовця аналітики зауважили, що українські війська станом на 9 листопада встановили безперервний контроль над позиціями від Антонівського залізничного мосту на північ від Пойми до Антонівського проїзного мосту на північ від Олешок і перерізали дорогу Олешки-Нова Каховка щонайменше у двох районах.
Раніше цього тижня ISW звертав увагу на повідомлення російських джерел про те, що українські сили перекинули обмежену кількість бронетехніки на східний (лівий) берег Херсонської області і продовжують «масштабніші, ніж зазвичай», наземні операції на східному березі з угрупованням легкої піхоти розміром приблизно в батальйон.
«Ймовірно, 17 і 18 жовтня українські сили здійснили початковий штурм через річку Дніпро на східний (лівий) берег Херсонської області. Угруповання українських сил чисельністю в батальйон на східному березі, про яке кажуть російські джерела, свідчить про те, що інтенсивні зусилля Росії з блокування вздовж річки Дніпро не завадили українським силам перекинути додатковий особовий склад і матеріальні засоби на позиції на східному березі», – йшлося в повідомленні.
У своєму звіті за 2 листопада аналітики повідомили, що Сили оборони змогли утримати свої позиції на лівому березі Дніпра навпроти Херсона – і навіть намагаються рухатися вперед.
Аналітики звернули увагу на повідомлення російських «Z-воєнкорів» про те, що ЗСУ атакували в районі Заплави та Піщанівки (це на південний схід від Херсона) – і просунулися вперед в районі Кринок. Село Кринки розташоване за 2 кілометри від річки Дніпро, а значить, ЗСУ, ймовірно, змогли подолати плавні річки і закріпитися.
Повідомлення про нову активність ЗСУ на східному березі Дніпра почали надходити в середині жовтня. Після цього російські «мілблогери» повідомляли про масований артилерійський і авіаційний вогонь по позиціях Сил оборони там, щоб не дати українським захисникам закріпитися і створити плацдарм для подальшого наступу.
На цьому тлі російський Генштаб поміняв командувача угрупованням військ «Дніпро», що діє на Херсонському напрямку – ним став генерал-полковник Михайло Теплинський, який нібито має довіру з боку Кремля.
У розвідці Великої Британії заявляли, що призначення Теплинського, ймовірно, свідчить про посилення тиску на російські сили, які захищають цей район.
ОВА: у Київській області працювала ППО
У ніч на 10 листопада на Київщині працювала протиповітряна оборона через виявлення безпілотників у небі, повідомила обласна військова адміністрація.
«У повітряному просторі зафіксовано БпЛА. Сили ППО працюють по цілях. Перебувайте в укриттях та інших безпечних місцях під час сигналу повітряної тривоги», – написали в ОВА у телеграмі близько третьої ночі.
Про відбій повітряної тривоги оголосили через годину. Інформації про збиття безпілотників і можливі наслідки цього поки що немає.
Вночі повітряну тривогу також оголошували у південних і східних регіонах. Повітряні сили ЗСУ попереджали про активність російської тактичної авіації на східному і південно-східному напрямках і загрозу ударних БПЛА.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
США схвалили потенційний продаж Румунії бойових танків Abrams
Сполучені Штати оголосили про схвалення потенційного продажу танків M1A2 Abrams і відповідного обладнання Румунії, йдеться в заяві Агентства зі співпраці у сфері оборони та безпеки при Міноборони США. Сума ймовірного обсягу продажу – 2,53 мільярда доларів.
Агентство 9 листопада видало необхідну сертифікацію, повідомивши Конгрес про можливий продаж, йдеться в заяві.
У відомстві зазначили, що це покращить здатність Румунії протистояти загрозам і брати участь в операціях НАТО.
«Пропонований продаж покращить здатність Румунії протистояти поточним і майбутнім загрозам, забезпечивши надійні сили, здатні стримувати супротивників і брати участь в операціях НАТО. Для Румунії буде нескладно прийняти це обладнання у свої збройні сили», – йдеться в повідомленні.
Румунія має спільний кордон з Україною і намагається підсилити свої збройні сили на тлі російської агресії.
Раніше Вашингтон обіцяв надати Києву 31 старішу версію танка Abrams, і президент Володимир Зеленський наприкінці вересня підтвердив, що деякі з цих танків вже надійшли в Україну.
Південні і східні області України охоплені повітряною тривогою
У південних і східних регіонах в ніч на 10 листопада оголошена повітряна тривога.
Повітряні сили ЗСУ попереджали про активність російської тактичної авіації на східному і південно-східному напрямках.
Зберігається також загроза ударних БПЛА.
Влада просить громадян залишатися в укриттях.
За даними Генштабу ЗСУ, упродовж доби 9 листопада армія РФ завдала одного ракетного та 13 авіаційних ударів, здійснив 42 обстріли з реактивних систем залпового вогню по позиціях ЗСУ та населених пунктах.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Вибори суддів Міжнародного суду ООН: представника Росії вперше не обрали до складу
Голова Генсамблеї ООН Денніс Френсіс оголосив у четвер увечері про обрання п’ятьох членів Міжнародного суду ООН в Гаазі на дев’ятирічний термін, починаючи з 6 лютого 2024 року.
Як передає Румунська служба Радіо Свобода, за підсумками голосування в Раді безпеки ООН до складу суду увійшли Богдан Ауреску (Румунія), Сара Халл Клівленд (США), Хуан Робледо (Мексика), Гіларі Чарлзьворт (Австралія, вона переобрана – ред.) та Тладі Діре (ПАР). Ці ж кандидати отримали необхідну кількість голосів і у Генасамблеї ООН.
Зокрема, колишній міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску став першим румуном у цьому суді, отримавши 117 голосів від Генсамблеї ООН і ще 9 – від Ради безпеки.
«Для мене честь бути обраним сьогодні суддею Міжнародного суду ООН, будучи першим румуном, який зайняв цю посаду… Сьогодні ще одне вперше: вперше в історії Міжнародного суду не обрано російського юриста», – зазначив Ауреску.
Відсутність представництва РФ у суді відзначила і українська сторона.
Посол України в ООН Сергій Кислиця у твітері зазначив: «Насправді історична подія – вперше з 1946 р Москві вказали на вихід з Міжнародного суду ООН. Та ще як. В Радбезі РФ не спромоглася набрати більше 5-6 голосів в усіх 5 турах. Це при тому що її затятий опонент США набирав 12 - 14. Не менш провальним був і результат в Генасамблеї – друга з кінця».
Президент України Володимир Зеленський заявив, що «ООН почала очищатися від зловмисного впливу Росії».
Він також залишив у мережі допис: «Уперше в історії ООН її держави-члени відмовили Росії у праві здійснювати правосуддя від їх імені в Міжнародному суді ООН. Світ бачить, хто руйнує міжнародне право, а не захищає його. Вітаємо представників Австралії, Мексики, ПАР, Румунії та США з перемогою на виборах до Міжнародного суду ООН як у Раді безпеки, так і в Генасамблеї».
Міжнародний суд ООН, розташований у Гаазі, складається з 15 суддів. Вибори членів суду відбуваються одночасно і незалежно один від одного в Генасамблеї та в Раді безпеки ООН. Для того, щоб бути обраними, кандидати мають набрати більшість голосів країн-членів як у Генасамблеї, так і в Раді безпеки ООН.
Від Росії на голосування висувалася кандидатура Кирила Геворгяна – на другий термін він не зміг обратися через брак голосів.
Міжнародний суд ООН не слід плутати з Міжнародним кримінальним судом (МКС), який також працює в Гаазі, але не є органом ООН і не визнається Росією. Саме МКС видав ордер на арешт президента РФ Володимира Путіна.
Глобальний саміт миру може відбутися у лютому 2024 року – Жовква
Глобальний саміт миру для України може відбутися в лютому 2024 року, заявив агенції Reuters заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква.
За його словами, четверта зустріч радників з національної безпеки відбудеться наприкінці листопада або на початку грудня.
«Глобальний саміт може відбутися в лютому 2024 року», – сказав Жовква агенції Reuters.
За його словами, саміт відбудеться обов’язково і стане «символічним початком практичної реалізації української «формули миру» та підсумує всі результати, які вже досягнуті на цьому шляху».
«Нам не потрібен саміт заради саміту. Ми говоримо про максимально широке залучення лідерів Глобального Півдня. Тому ми маємо ретельно продумати час і місце проведення саміту», – сказав він.
Напередодні в ефірі програми Радіо Свобода (програма «Свобода. LIVE») Ігор Жовква також анонсував ще одну зустріч радників із нацбезпеки перед планованим Глобальним самітом миру.
Ще у грудні 2022 року президент України Володимир Зеленський виступив з ініціативою скликати спеціальний саміт – Global Peace Formula Summit (Глобальний саміт миру), щоб визначитися, як і коли країни-союзники та прихильники української «формули миру» можуть реалізувати 10 її пунктів (1. Радіаційна та ядерна безпека; 2. Продовольча безпека; 3. Енергетична безпека; 4. Звільнення всіх полонених і депортованих; 5. Виконання Статуту ООН і відновлення територіальної цілісності України та світового порядку; 6. Виведення російських військ і припинення бойових дій; 7. Справедливість; 8. Екоцид, потреба негайного захисту природи; 9. Недопущення ескалації; 10. Фіксація закінчення війни). Росія відкинула українську «формулу миру», заявивши, що її неможливо реалізувати.
Наприкінці жовтня на Мальті проходила зустріч радників із безпеки щодо реалізації «формули миру». Поки точної дати і місця проведення Глобального саміту миру немає.
У Зеленського не бачать причин закривати телемарафон «Єдині новини»
Причиною створення телевізійного марафону «Єдині новини» було повномасштабне вторгнення Росії, яке не припинилося, тому нема підстав для його припинення, вважає радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк.
«Я поки що не бачу підстав, щоб ми мали завершувати саме марафон як один із інструментів. Ще раз підкреслюю: в нас в Україні сьогодні є можливість отримувати плюралістичну точку зору на ті чи інші події, обговорювати. Багато є можливостей, багато є майданчиків, інструментів. У вас (Радіо Свобода – ред.) також можна проводити будь-які дискусії. Ви отримуєте велику кількість глядачів, слухачів які будуть достатньо зацікавлені в тому, щоб отримати ваші експертні позиції. І це ж говорить про те, що ландшафт не монополізований», – сказав Подоляк в ефірі Радіо Свобода (програма «Свобода LIVE»).
Столтенберґ закликав продовжувати підтримку України
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ під час візиту до Берліна у четвер закликав членів військового альянсу не припиняти підтримку України у боротьбі з російським вторгненням.
«Зброя українцям потрібна, щоб залишатися сильними на полі бою сьогодні, і щоб вони могли бути сильними за столом переговорів завтра», – сказав Столтенберґ після зустрічі з канцлером Німеччини Олафом Шольцем.
Він високо оцінив внесок Німеччини у підтримку України, згадавши поставки бойових машин піхоти, танків, а також сучасних систем ППО.
«Ці внески допомагають Україні захистити свою свободу і гарантувати безпеку Європи», – сказав Столтенберґ.
Генсекретар НАТО відзначив уряд Шольца за збільшення витрат на оборону та розміщення військ в інших країнах НАТО, включаючи Литву та Словаччину.
Столтенберґ зауважив, що агресія Росії в Україні та рішення Москви про вихід із договорів про контроль над озброєннями в останні роки «є зразком безрозсудної поведінки і робить світ більш небезпечним, підриваючи безпеку в Європі».
Уряд Німеччини створив спеціальний фонд на 100 мільярдів євро після російського вторгнення в Україну, щоб посилити і модернізувати свою армію. Також Німеччина є другим за величиною постачальником військової допомоги Україні після США.
18-річна українка зникла в РФ на кордоні з Україною – ЗМІ
У Бєлгородській області Росії зникла 18-річна українка Діана Максимова. Востаннє її бачили на пункті пропуску Колотилівка на кордоні з Україною. Про зникнення українки повідомляють кілька російських опозиційних телеграм-каналів, а також видання «7×7. Горизонтальна Росія».
За цими даними, Максимова приїхала на КПП до Колотилівки 8 листопада. З собою мала український паспорт та документи старшої сестри Вікторії. Востаннє вона виходила на звʼязок близько 14-ї години. Пізніше дівчина заходила до соцмереж, але вже не відповідала на дзвінки.
Ще один поранений цивільний і атакована військами РФ церква – влада про ситуацію на Херсонщині
Херсонська обласна військова адміністрація повідомила, що війська РФ продовжили обстріли регіону у другій половині дня. Так, після 17:00 російська армія вдарила по Янтарному Білозерської громади.
«Через обстріл постраждав 52-річний чоловік, який перебував на подвірʼї будинку. У потерпілого діагностували поранення живота, рук та ніг. Його доставили до лікарні», – йдеться в повідомленні ОВА.
Також повідомляється, що у Золотій Балці на Херсонщині вдень була атакована церква.
«Внаслідок скидання вибухівки з дрона у будівлі пошкоджено вікна та двері. Також ворог вдарив і по магазину та припаркованих поруч автівкам. На щастя, люди не постраждали», – йдеться в повідомленні.
У першій половині дня влада Херсонщини заявляла про загибель через російські атаки 72-річного чоловіка у Херсоні та кількох постраждалих – про херсонця з легкою контузією, 39-річного травмованого волонтера та двох чоловіків 21 та 64 років з травмами середнього ступеня тяжкості.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
ЛЬВІВ – Міністерство освіти вважає, що заклади вищої освіти мають зважати на те, щоб викладачі були «не тільки кваліфікованими спеціалістами, але й людьми високих ціннісних орієнтирів і моральних переконань». МОН підтримує вимогу студентів університету «Львівська політехніка» про те, щоб не співпрацювати з людьми, які не поважають захисників і захисниць України під час повномасштабної війни. Таку відповідь отримало на свій запит «Суспільне».
Студенти «Львівської політехніки» оприлюднили заяву, в якій засуджують негативне висловлювання професорки цього вишу, філологині, членкині ВО «Свобода» Ірини Фаріон на адресу бійців «Азову» та 3-ї окремої штурмової бригади про те, що воїни спілкуються російською мовою.
Чому мовне питання викликає в українському суспільстві таке роздратування і скандал?
«Колегія і профком студентів та аспірантів Національного університету «Львівська політехніка»» вимагають від правоохоронних органів дати оцінку, чи є у висловлюванні викладачки політехніки Ірини Фаріон факт порушення статті 435-ої Кримінального кодексу Україну (образа честі і гідності, погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна військовослужбовцю, який здійснює заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації).
«Ми висловили свою позицію, яка представляє думку більшості студентів і закликаємо правоохоронні органи розібратись у ситуації, оскільки заяву у відповідні органи подав омбудсмен Дмитро Лубінець. Скандал спалахнув тому, що форма подачі, висловлювання людини було агресивне і це спровокувало такий резонанс, тому ми висловили позицію і свою незгоду», – пояснив Радіо Свобода Богдан Мірінчик, голова колегії студентів.
У студентській заяві мовиться, зокрема, що «підігравання ворогу та медійне поширення образливих наративів про російськомовних військовослужбовців, не співпадає із цінностями та тією волонтерською підтримкою, яку роблять наші студенти одноосібно, ми як колектив студентської організації та спільнота студентів загалом».
Днями у «Львівській політехніці» зреагувала на висловлювання викладачки плакатами, на кшталт «Фаріон – геть з політехніки», які розвішали в університеті.
Керівниця центру комунікацій «Львівської політехніки» Наталія Павлишин у коментарі Радіо Свобода повідомила, що питання про звільнення Ірини Фаріон не розглядається.
Адміністрація університету висловила свою позицію в оприлюдненій заяві.
У ній йдеться про те, що в університеті «діє кодекс корпоративної культури, який визначає моральні принципи, правила та норми спілкування і поведінки учасників академічної спільноти нашого університету. Однак Львівська політехніка не несе відповідальності за висловлювання працівників та студентів поза університетом».
Тобто, університет не відповідає ані за висловлювання професорки, навіть якщо це шкодить репутації закладу, ані за студентську заяву.
Ірина Фаріон в інтерв’ю сказала: «Я не можу назвати їх (воїнів-ред.) українцями, якщо вони не говорять українською мовою. То нехай себе назвуть «руськими»...».
Це та інші висловлювання Ірини Фаріон збурили українське суспільство. Думки розділилися і серед цивільних, і серед військовослужбовців.
Ще один поранений цивільний і атакована військами РФ церква – влада про ситуацію на Херсонщині
Херсонська обласна військова адміністрація повідомила, що війська РФ продовжили обстріли регіону у другій половині дня. Так, після 17:00 російська армія вдарила по Янтарному Білозерської громади.
«Через обстріл постраждав 52-річний чоловік, який перебував на подвірʼї будинку. У потерпілого діагностували поранення живота, рук та ніг. Його доставили до лікарні», – йдеться в повідомленні ОВА.
Також повідомляється, що у Золотій Балці на Херсонщині вдень була атакована церква.
«Внаслідок скидання вибухівки з дрона у будівлі пошкоджено вікна та двері. Також ворог вдарив і по магазину та припаркованих поруч автівкам. На щастя, люди не постраждали», – йдеться в повідомленні.
У першій половині дня влада Херсонщини заявляла про загибель через російські атаки 72-річного чоловіка у Херсоні та кількох постраждалих – про херсонця з легкою контузією, 39-річного травмованого волонтера та двох чоловіків 21 та 64 років з травмами середнього ступеня тяжкості.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
18-річна українка зникла в РФ на кордоні з Україною – ЗМІ
У Бєлгородській області Росії зникла 18-річна українка Діана Максимова. Востаннє її бачили на пункті пропуску Колотилівка на кордоні з Україною. Про зникнення українки повідомляють кілька російських опозиційних телеграм-каналів, а також видання «7×7. Горизонтальна Росія».
За цими даними, Максимова приїхала на КПП до Колотилівки 8 листопада. З собою мала український паспорт та документи старшої сестри Вікторії. Востаннє вона виходила на звʼязок близько 14-ї години. Пізніше дівчина заходила до соцмереж, але вже не відповідала на дзвінки.
Подоляк стверджує, що розбіжностей між Зеленським і Залужним немає
Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк вважає, що колонка головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного для видання The Economist не свідчить про розбіжності між цивільним та військовим керівництвом країни. Про це він заявив 9 листопада в етері Радіо Свобода (програма «Свобода LIVE»). Подоляк вважає, що такі наративи поширює частина західних засобів інформації.
«Вони хочуть, щоб ми з вами були в більшій депресії, деморалізувати нас. Принаймні, такими публікаціями, де є багато анонімних джерел, і де припускається, що військове і політичне керівництво має розбіжності, Україна не має ресурсу, є втома від України», – заявив Подоляк.
Радник голови Офісу президента також вважає, що розбіжності між керівництвом України неможливі, зважаючи на незмінне спільне завдання.
На його переконання, в колонці генерала Залужного не йдеться про глухий кут у війні. «Ми не в глухому куті, бо ми розуміємо, які потрібно вносити корективи з точки зору отримання тієї чи іншої техніки, для того, щоб мати певні просування по лінії фронту», – зазначив Подоляк.
Офіс Зеленського не дає рекомендацій Раді – Подоляк про обмеження доступу журналістів до парламенту
Чи відкривати доступ журналістів до парламенту, має вирішити Верховна Рада, а Офіс президента не дає рекомендацій депутатам щодо ухвалення тих чи інших рішень. Про це 9 листопада в ефірі Радіо Свобода (програма «Свобода LIVE») заявив радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк під час обговорення спецрепортажу «Що приховують депутати?» (проєкт «Схеми»).
«Це законодавча гілка влади, і вони свій регламент самі для себе встановлюють, зважаючи на те, які ризики для них є. Вони, безумовно, можуть подискутувати в залі це питання і ухвалити відповідне рішення. Не зовсім коректно буде, якщо Офіс президента даватиме рекомендації всім гілкам влади ухвалювати чи не ухвалювати якісь рішення… Ми не даємо публічних ніяких рекомендацій законотворчому органу, він сам ухвалює ті чи інші рішення», – зазначив він.
Депортований до РФ із Маріуполя підліток просить Зеленського про допомогу
17-річний Богдан Єрмохін, депортований до Росії з окупованого Маріуполя, звернувся до президента України Володимира Зеленського з проханням про допомогу, повідомляє проєкт Радіо Свобода «Ти як?»
«Я, Богдан Єрмохін, перебуваю на території Росії та прошу вас, Володимире Олександровичу, допомогти мені повернутися додому», – йдеться у відео, поширеному його адвокаткою Катериною Бобровською.
Сама юристка також звернулася до глави держави з проханням узяти участь у долі юнака.
«Шановний пане президенте Володимире Олександровичу, моє імʼя Катерина Бобровська. Я адвокат Богдана Єрмохіна, який станом на сьогодні незаконно депортований до Російської Федерації. Я прошу вашого особистого контролю стосовно повернення дитини до України», – сказала правниця.
Республіканці-претенденти від партії брати участь у виборах президента США сперечалися про Україну
Під час третіх дебатів претенденти на номінацію від Республіканської партії на пост президента США були одностайні у своїй підтримці Ізраїлю. Натомість, гостро сперечалися щодо подальшої допомоги Україні. Деталі забрав «Голос Америки».
На дебатах республіканців у Маямі, очікувано, дуже різко вистпуив проти підтримки України підприємець Вівек Рамасвамі. Він запропонував дозволити Росії залишити собі територію України, яку вона окупувала з 2014 року.
«Окуповані Росією регіони України на Донбасі – Луганськ, Донецьк – це російськомовні регіони, які навіть не входять до складу України з 2014 року», – заявив Рамасвамі, якого цитує британське видання The Independent.
«Україна не є зразком демократії», – стверджує Рамасвамі, а відтак, на його думку, війна Росії проти України – це не «якась битва між добром і злом», – цитує політика-республіканця мережа PBS.
Губернатор Флориди Рон Десантіс повторив свою думку про те, що він не надсилатиме американських солдатів до України, в той час як європейські країни повинні посилити свою підтримку України.
«Нам потрібно покласти край цій війні» й зосередитися на безпеці кордонів та Комуністичній партії Китаю, додав Десантіс, якого цитує PBS. Він також піддав сумніву частину фінансування, яке США надсилає Україні.
На фронті відбулося 55 бойових зіткнень упродовж доби – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби на фронті відбулося 55 бойових зіткнень, повідомляє у вечірньому зведенні 9 листопада Генеральний штаб ЗСУ.
«Загалом ворог завдав одного ракетного та 13 авіаційних ударів, здійснив 42 обстріли з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах. Унаслідок російських терористичних атак, на жаль, є загиблі та поранені серед цивільного населення. Руйнувань та пошкоджень зазнали приватні житлові будинки та інша цивільна інфраструктура. Також РФ учергове атакувала Україну, застосувавши керовану ракету Х-59, яку було знищено нашою протиповітряною обороною», – ідеться в повідомленні.
Оперативна ситуація на сході та півдні України залишається складною, констатують у Генштабі.
«На Куп’янському напрямку ворог вів безуспішні штурмові дії в районі Синьківки Харківської області, де наші воїни відбили 7 атак… На Лиманському напрямку окупанти вели безуспішні штурмові дії в біля Стельмахівки та Новоєгорівки Луганської області… На Бахмутському напрямку наші захисники відбили 7 атак противника в районах Богданівки та Кліщіївки Донецької області… На Авдіївському напрямку загарбники, за підтримки авіації, вели штурмові дії південно-східніше Новокалинового, Авдіївки, Первомайського Донецької області. Тут Сили оборони відбили 7 атак… На Мар’їнському напрямку ворог, за підтримки авіації, здійснив 23 безуспішні атаки в районах Мар’їнки та Новомихайлівки Донецької області… На Шахтарському напрямку ворог, за підтримки авіації, вів штурмові дії поблизу Золотої Ниви та Старомайорського Донецької області, успіху не мав… На Запорізькому напрямку ворог вів безуспішні штурмові дії в районах Вербового та Роботиного Запорізької області, де нашими захисниками відбито 4 атаки», – вказано у вечірньому зведенні.