«Мій прогноз, що буде якась компромісна версія» – Корнієнко про законопроєкт щодо мобілізації
Обговорити законопроєкт про мобілізацію має Генеральний штаб Збройних сил України, представники профільних комітетів та Міністерство фінансів, вважає перший заступник голови Верховної ради Олександр Корнієнко. Про це він казав у інтерв’ю Радіо Свобода.
«Мій прогноз, що буде якась компромісна версія. Не знаю, навколо чого будуть компроміси, але точно вона буде відрізнятися від того, що уряд вніс», – зазначив Корнієнко.
На думку посадовця, є велике питання стосовно забезпечення мобілізації фінансовим ресурсом.
«У нас армія фінансується виключно податками… Певними діями, які пропонуються у законопроєкті уряду, ми можемо знизити наповнення податками. Тоді виходить, що ми вирішуємо одну проблему ніби – збільшуємо кількість тих, кого можна призвати… А з іншого боку, ми знижуємо податкову базу. Тому що люди там підуть в тінь», – сказав народний депутат.
Він також додав, що вбачає ризик у зосередженні менеджменту обмежень для «ухилянтів» лише в руках територіальних центрів комплектування:
«Мені здається, це досить великий ризик. В одних руках просто щось збирати. Не важливо, чиї це руки».
Кабінет міністрів 25 грудня зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт щодо питань мобілізації. Серед запропонованих положень є зокрема зниження призовного віку з 27 до 25 років, можливість включати до реєстру боржників осіб, які ухилилися від мобілізації, відміна відстрочки для осіб з інвалідністю ІІІ групи.
Рятувальники ліквідовують наслідки удару в Смілі, відомо про 9 постраждалих
Рятувальники ліквідовують наслідки російського удару по приватному сектору, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій.
За оновленими даними служби, наразі відомо про дев’ятьох постраждалих, серед них – одна дитина.
«Також пошкоджені 51 приватний будинок. Рятувальники продовжують обстеження зруйнованих будівель», – повідомляє ДСНС.
Раніше, після обіду 29 грудня, голова обласної військової адміністрації Ігор Табурець повідомив, що російська ракета вдарила по приватному сектору Сміли.
Росія вночі і вранці 29 грудня завдала чергового масованого удару дронами і ракетами по Україні. Про вибухи повідомляли у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі й Черкасах, на Сумщині, Одещині. Деякі міста атакували по кілька разів за ранок.
Наразі відомо про щонайменше 20 загиблих та 132 поранених внаслідок ранкової атаки.
Росіяни хочуть «миру» та «закінчення СВО» – опитування
Від нового року росіяни чекають «миру, мирного неба та закінчення СВО» («спеціальна воєнна операція», офіційний російський замінник слову «війна» – ред.), така відповідь була найпопулярнішою на запитання про новорічні побажання, йдеться у повідомленні дослідницької групи Russian Field, яка провела відповідне опитування.
Відповідь про побажання миру дали 50% респондентів, ще 40% респондентів побажали б здоров'я.
Також респонденти побажали б «терпіння, оптимізму, не здаватися, не сумувати» (14%), щастя та радості (13%), «благополуччя загалом» (11%). Варіант «грошей та підвищення зарплат» набрав 10%.
У середині листопада Russian Field опублікували результати опитування про війну в Україні. З нього випливало, що частка росіян, які виступають за мирні переговори з Україною, вперше з початку війни перевищила частку прихильників продовження бойових дій. Близько 48% респондентів вважають, що Росія має перейти до мирних переговорів, натомість за продовження бойових дій виступають 39% учасників опитування.
У Києві виявили сімох загиблих через ракетний удар Росії
Спершу ДСНС повідомила про виявлення шостого загиблого. Згодом мер Києва Віталій Кличко повідомив, що рятувальники знайшли тіло сьомої жертви.
У Києві виявили тіло шостого загиблого внаслідок російського ракетного удару – про це повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій 29 грудня.
«Київ. З-під завалів складської будівлі деблоковано тіло ще однієї загиблої особи», – йдеться в заяві.
Згодом мер Києва Віталій Кличко заявив, що з-під завалів складського приміщення в Шевченківському районі вивільнили тіло ще одного загиблого.
Відтак наразі відомо про сімох загиблих у зруйнованому цеху. Ще вісьмох людей, які були на місці, врятували.
За даними Київської міської військової адміністрації, відомо про 30 постраждалих внаслідок атаки.
Росія вночі і вранці 29 грудня завдала чергового масованого удару дронами і ракетами по Україні. Про вибухи повідомляли у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі й Черкасах, на Сумщині, Одещині. Деякі міста атакували по кілька разів за ранок.
Наразі відомо про загалом 20 загиблих та 132 поранених внаслідок атаки.
Голова Черкащини: російська ракета влучила в приватний сектор у Смілі
Російські війська вдарили по місту Сміла в Черкаській області 29 грудня, повідомив голова обласної військової адміністрації Ігор Табурець.
«Влучання ворожої ракети по приватним будинкам. Попередньо, шестеро постраждалих, один – важкий. Також пошкоджені 12 приватних будинків», – заявив він.
Табурець додав, що на місці працюють відповідні служби, постраждалим надається допомога.
Росія вночі і вранці 29 грудня завдала чергового масованого удару дронами і ракетами по Україні. Про вибухи повідомляли у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі й Черкасах, на Сумщині, Одещині. Деякі міста атакували по кілька разів за ранок.
Наразі МВС відомо про щонайменше 19 загиблих внаслідок атаки та 132 поранених по всій країні.
Найбільша повітряна атака Росії на Україну: навіщо?
Вранці 29 грудня Росія завдала наймасовішого ракетно-дронового удару по Україні за весь час війни. Спочатку агресор запустив «Шахеди» з північного та південно-східного напрямку – лише 36 штук.
Близько третьої ночі росіяни підняли в повітря стратегічні бомбардувальники Ту-95МС, які вийшли на пускові рубежі близько шостої ранку. Вони запустили щонайменше 90 крилатих ракет Х-101/Х-555/Х-55.
Близько п'ятої ранку росіяни підняли дальні бомбардувальники Ту-22М3 у Курській області, які випустили 8 крилатих ракет Х-22/Х-32.
Водночас армія Росії вдарила по Харкову зенітними керованими ракетами С-300. Разом з ними агресор випустив не менше 14 ракет, які летіли в Україну балістичною траєкторією – С-300/С-400/Іскандер-М з окупованого Криму, Курської та Білгородської областей РФ.
О пів на сьому ранку злетіли 5 винищувачів МіГ-31К, які запустили 5 ракет Х-47М2 «Кинджал» з Астраханської області. Крім цього, з літаків тактичної авіації Су-35 росіяни випустили 4 протирадіолокаційні ракети Х-31П та одну Х-59.
«Стільки червоного на наших моніторах дуже давно не було видно, – заявив речник Повітряних сил Юрій Ігнат. – Фактично летіло все… хіба що «Калібрів» не було».
Вибухи лунали у Києві, Харкові, Одесі, Дніпрі, Львові, Запоріжжі. За повідомленням Повітряних сил ЗСУ, Сили оборони збили 114 зі 158 повітряних цілей. Загинули щонайменше 20 людей.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Головні питання випуску:
Навіщо Росія завдала найбільший ракетно-дроновий удар по Україні напередодні Нового року?
Якого ефекту досягне Путін на Заході, де зараз буксує військова та фінансова допомога Україні?
І як довго Кремль може завдавати таких ударів?
До семи зросло число загиблих унаслідок ракетного удару по Запоріжжю
У Запоріжжі число загиблих унаслідок ранкового ракетного удару зросло до семи, повідомив голова Запорізької ОВА Юрій Малашко.
«Наразі відомо про 13 травмованих людей. Роботи на місцях влучання ворожих ракет продовжуються», – написав чиновник.
Раніше про зростання числа жертв, по чотири, повідомили представники місцевої влади в Києві та Одесі.
Росія вночі і вранці завдала чергового масованого удару дронами і ракетами по Україні. Про вибухи повідомляли у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі й Черкасах, на Сумщині, Одещині. Деякі міста атакували по кілька разів за ранок.
Масовані ракетні удари і нереалізований контрнаступ ЗСУ: чому все так і що буде далі
Звідки в Росії стільки ракет для масованих атак по Україні? І чому саме зараз російська армія здійснила масований обстріл українських міст? Чому наратив «це відповідь за Феодосію» грає на руку Кремлю?
Руйнування греблі Каховської ГЕС 6 червня 2023 року затримало переправу через Дніпро Сил оборони України. До такого висновку дійшли в американському Інституті вивчення війни. Український контрнаступ – безумовно, одна із найбільш обговорюваних тем цього року не лише в Україні та Росії, а й США та інших країнах.
Які уроки винесуть з контрнаступу Москва та Київ? Ці теми в ефірі програми Радіо Свобода «Свобода.Ранок» проаналізував Євген Дикий, експерт-міжнародник, вчений, ветеран батальону «Айдар».
В Україні вдруге за добу оголосили масштабну повітряну тривогу (відбій)
У всіх областях України (крім восьми західних) удень 29 грудня оголошена повітряна тривога через російські ракети.
«Ракетна небезпека в областях, де оголошена повітряна тривога! Загроза пусків крилатих ракет з літаків Ту-22м3! Не ігноруйте сигнали повітряної тривоги!» – повідомили Повітряні сили ЗСУ о 14:49.
«Ракети з Курської області на Сумщину, напрямок руху на Черкаси», – вказано в повідомленні.
Близько 15:50 надійшли повідомлення про відбій небезпеки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
У Києві та Одесі зросло число загиблих унаслідок ранкової ракетної атаки
У Києві та Одесі зросло число загиблих унаслідок ракетної атаки, здійсненої російськими військовими зранку 29 грудня.
«Рятувальники дістали з-під завалів тіло ще одного загиблого. Таким чином, кількість загиблих унаслідок ракетного удару зросла до чотирьох. Пошуково-рятувальна операція триває», – повідомив голова Київської міської військової адміністрації Сергій Попко.
Він також додав, що число потерпілих становить уже 30.
«Кількість жертв внаслідок російської ранкової ракетної атаки на Одесу зросла до чотирьох», – вказав голова Одеської ОВА Олег Кіпер без додаткових подробиць.
Міноборони РФ повідомило про завершення осіннього призову
Міністерство оборони Росії 29 грудня відзвітувало про завершення осіннього призову. Згідно з повідомленням відомства, до Збройних сил РФ та інших військових формувань було призвано 130 тисяч осіб.
«Призовні комісії розпочали свою роботу вчасно з 2 жовтня, а відправлення призовників зі збірних пунктів субʼєктів Російської Федерації до військ (сил) розпочалися з 16 жовтня», – ідеться в повідомленні.
Під час цього призову в Росії вперше використали єдиний реєстр військовозобов’язаних та електронні повістки.
«Україна виграла битву на Чорному морі»: досягнення ЗСУ-2023. Чого чекати на півдні наступного року?
Які головні досягнення мають українські військові на південному напрямку за 2023 рік? Що завадило успішному проведенню контрнаступу? Які цілі на півдні експерти вважають пріоритетними на 2024 рік? Про все це в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- На початку червня українські військові розпочали контрнаступальні дії на південному і східному напрямках. Упродовж літа вдалося звільнити близько 250 кв. км територій та понад десять населених пунктів. Метою військового командування, ймовірно, було дійти до Мелітополя на Запоріжжі, а потім розірвати сухопутний коридор до Криму.
- Втім, контрнаступ зіткнувся відразу з кількома складнощами. По-перше, це величезна кількість мінних полів, розчищення яких займає багато часу та ресурсів. По-друге, поки Україна готувала операцію та чекала на військову допомогу від західних союзників, російські військові встигли побудувати ешелоновану оборону. По-третє, техніки та людського ресурсу все ж таки було недостатньо, не раз зазначали військові аналітики.
- Президент Володимир Зеленський в інтерв'ю Associated Press у грудні заявив, що Україна не досягла бажаних результатів під час літнього контрнаступу, але він задоволений тим, що ЗСУ не відступають.
- Водночас у листопаді цього року з’явилися повідомлення про відбиття українськими силами плацдарму на лівобережжі Херсонщини. Командування морської піхоти ВМС ЗСУ 17 листопада офіційно підтвердило, що українські військові закріпилися на кількох ділянках у регіоні.
- За словами речниці Сил оборони півдня Наталії Гуменюк, російських військ на лівому березі Херсонщини більше, ніж українських, однак ЗСУ мають перевагу в мотивації. Втім, армія РФ не відмовляється від наміру відбити плацдарми на лівобережжі Дніпра і веде штурмові дії.
Тож якою була військова кампанія 2023 року для півдня України і що можна прогнозувати на наступний, 2024-й рік? Про це «Новини Приазовʼя» вирішили поговорити з експертами військової справи.
Ветеран російсько-української війни, екскомандир роти батальйону «Айдар» Євген Дикий розповів «Новинам Приазов’я», що на наступальну кампанію українських військових вплинуло руйнування Каховської ГЕС. Це значуща подія, яка змінила хід воєнних дій на півдні цього року, вважає експерт.
«Дуже важливо, чи нам все ж таки далі доведеться проламувати «лінію Суровікіна», яку ми не допроломали, але дуже значною мірою знешкодили цього року. Нагадаю, що «лінія Суровікіна» в нас переважно на Запоріжжі. Вона складається із трьох окремих ліній оборони. Тобто, це така ешелонована саме оборона. Із цих трьох ліній перша ліквідована вже нашими збройними силами повністю. Друга лінія – майже до кінця ліквідована. От десь в глибині другої лінії наразі ведуться бої.
Всіх цих боїв не мало б бути, а мав бути захід саме в тили ворога, з правого берега Дніпра на лівий. На жаль, тоді ворог знайшов абсолютно злочинне з точки зору довкілля рішення. Вчинив найбільший екологічний злочин після Чорнобиля. Але з військової точки зору це було рішення єдине для них правильне. Це підрив Каховської греблі», – нагадав він.
Руйнування Каховської ГЕС відклало створення плацдармів ЗСУ на кілька місяців, каже Дикий.
«Плацдарм неможливо було зробити, бо земля підтоплена, ґрунт просто вологий, але при тому сили спеціальних операцій там працювали весь час, рейдували. Фактично створили там єдину на цій війні велику сіру зону. Тоді, як по всьому іншому фронту дуже щільно стоять наші позиції до ворожих позицій. А там було десь кілометрів 20 фактично нічийної землі, де воювали саме спецпідрозділи двох сторін між собою. І от нарешті завершення. Завершення тієї історії, і створення плацдарму восени цього року. Особисто моя увага найбільш прикута саме до цього напрямку і цих подій», – підкреслив Дикий.
Коли українські військові планували починати контрнаступ, у них було лише 15% необхідної зброї, додав експерт. Спершу, каже він, довелось місяцями «пробивати західну стіну», щоб Україні в принципі почали давати західні танки 1980-х років випуску. Він наголошує, що українські військові отримали ракети ATACMS під кінець року, а літаки досі Україна не отримала. Постачання західної зброї досі йде повільно.
«Скажу вам, що навіть наразі з того, що ми тоді попросили, до нас доїхало приблизно 30-40%. Але це зараз», – розповів Дикий.
Окупаційна влада Криму націоналізувала понад 2600 обʼєктів рухомого та нерухомого майна, що належали 192 українським фізичним та юридичним особам, повідомив голова російського парламенту Криму Володимир Константинов.
За його словами, на торгах продано 24 націоналізовані об'єкти. «До нашого бюджету стали надходити серйозні гроші за результатами цієї діяльності. Ці кошти ми витратимо на благо нашого Криму, підтримку наших військовослужбовців та їхніх сімей», – заявив чиновник.
Фактична влада окупованого Криму ухвалила рішення про націоналізацію близько 700 активів українських фізичних осіб у лютому 2023 року. Серед власників націоналізованого майна – українські бізнесмени та політики Рінат Ахметов, Ігор Коломойський, Арсеній Яценюк, Нестор Шуфрич, Сергій Тарута та інші.
У жовтні в Криму з аукціону продали націоналізовану квартиру подружжя Зеленських у селищі Лівадія. Покупець заплатив за неї 44,3 мільйона рублів (476 тисяч доларів).
МЗС після удару Росії: ніякі розмови про «перемир’я» не зупинять російської агресії
Російський масований удар по Україні 29 грудня показав, що ніякі розмови про «перемир’я», «тимчасову відмову від територій», «втому», «переговори» й інші «поступки» не зупинять російської агресії, а лише роздмухуватимуть її масштаби, заявили в українському Міністерстві закордонних справ.
«Вночі 29 грудня Російська Федерація здійснила один із наймасштабніших ракетних обстрілів по українських містах і селах за весь час повномасштабного вторгнення… Пологовий будинок, школа, квартирний будинок, дитячий садочок, пошта, станція метро, торговельний центр – це лише деякі із цивільних об’єктів, які атакувала російська армія. Внаслідок обстрілів загинули й отримали поранення десятки людей. Тривають пошуки тих, хто опинився під завалами», – заявили у МЗС.
У відомстві наголосили, що російські війська воюють із українськими жінками, дітьми, літніми людьми, цивільним населенням, а «злочини, які сьогодні скоїла Росія в Україні – це її помста за неможливість переломити хід боротьби на полі бою із українськими силами оборони».
«Вибух був неймовірної сили» – львівʼяни про ракетну атаку
Львівʼяни, які зранку 29 грудня пережили нову ракетну атаку з боку РФ, розповіли Радіо Свобода про наслідки влучань у житлові будинки.
«Вибух був неймовірної сили. Діти були у ванній кімнаті, спали, нічого не чули. Зруйнований мій магазин. Продавець запізнилася на 20 хвилин, якби прийшла швидше, то була б під руїнами. Тепер вже нема з чого жити», – каже постраждалий Андрій Гриців.
«Я вирішила поїхати на роботу, і вибух застала мене, коли я заходила в маршрутку. Це врятувало моє життя. Влучило у будинок. У квартирі була моя свекруха, яка вже пʼять років нерухома. Чоловіка пропустили до неї», – розповіла потерпіла Оксана Мисюта.
У Києві під завалами виявили тіла вже трьох загиблих – влада
Тіло ще одного загиблого дістали з під-завалів складського приміщення в Шевченківському районі Києва після ранкового удару Росії. На даний час число загиблих у столиці України зросло до трьох, повідомив міський голова Віталій Кличко.
У Київській міській військовій адміністрації уточнили, що ще 24 людини поранені, з них 20 – ушпиталені.
«Це офіційні дані з медичних закладів, які не враховують самозвернення громадян. Тому очікуйте оновлення даних. Потрібен час на опрацювання інформації», – заявив Сергій Попко, начальник КМВА.
У КМВА додали, що пошуково-рятувальна операція триває.
Місцева влада уточнила дані про загиблих і поранених від ударів РФ
В Одесі, Запоріжжі, Львові, Києві місцева влада повідомила про зростання числа загиблих чи поранених внаслідок масованого російського удару 29 грудня.
Зокрема, в Одесі, де раніше повідомляли про двох загиблих і 15 поранених, число жертв зросло до трьох, а поранених – до 22.
«Троє людей загинули. 22 людини зазнали поранення, серед них двоє дітей (6 і 8 років) і вагітна жінка. Також у важкому стані 26-річна дівчина, лікарі роблять усе можливе. Загалом у лікарнях міста залишаються 18 постраждалих, інші після отримання допомоги, продовжують лікування вдома. Розбір завалів триває, цифри, на жаль, можуть змінюватися», – написав голова Одеської ОВА Олег Кіпер у телеграмі.
Сили РФ втратили за минулу добу 850 осіб – Генштаб ЗСУ
Російські військові за час повномасштабного вторгнення в Україну втратили близько 357 520, зокрема 850 – за останню добу, заявили в Генеральному штабі Збройних сил України.
У даних, наведених станом на ранок 29 грудня, йдеться також про такі втрати РФ:
- танки – 5953 (13 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 11033 (+18)
- артилерійські системи – 8417 (+26)
- РСЗВ – 938 (+3)
- засоби ППО – 620 (+3)
- літаки – 329
- гелікоптери – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 6539 (+36)
- крилаті ракети – 1620
- кораблі /катери – 23
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 11215 (+35)
- спеціальна техніка – 1254 (+7).
«Уявляєте цю картину, коли хлопця поранили вранці, а його наступної ночі тільки намагаються евакуювати?» «Ти знаєш, що до тебе прямує всього 2 евакмашини. Наступні будуть через півдоби. І от стоїш ти над 20 тілами по коліна в крові і вирішуєш – кому жити, а кому – ні». Це слова бойових медиків про евакуацію на фронті.
Порівняно з АТО/ООС після початку повномасштабного вторгнення у 2022-му бойові дії стали активнішими, збільшилася площа та щільність замінування, частота обстрілів, скоротилася дистанція вогневого контакту – через всі ці фактори зростає кількість поранених. А от евакуаційних машин – ні. Найбільша проблема з броньованими. Цю проблему в розмові з Донбас Реалії озвучили медики з різних підрозділів, волонтери та самі військові з різних точок фронту.
Наскільки критично не вистачає броньованих евакмашин на «нулі», чому це нагальне питання та що Україна може зробити, щоб поранені не чекали порятунку по кілька днів – розбиралися Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
За день-два у них інколи буває більше поранених, ніж за увесь 2021 рік – розповідає Донбас Реалії парамедик Іван Мужнюк. Каже, бували випадки, коли в стабілізаційний пункт привозили пораненого, на порятунок якого треба фактично залучити весь ресурс, який є – від плазми та кровозамінників до всіх медиків, які є на стабілізаційному пункті.
«А тобі везуть ще 5, 7, 10 поранених. Ти не знаєш, якого характеру у них поранення. І ти розумієш, що якщо використаєш цей весь ресурс на одного цього хлопця, можливо, не зможеш врятувати тих п’ятьох. Тобто, це не те, що порівнюєш себе з Богом. Але це дійсно дуже складне та дуже неприємне відчуття. Я нікому не побажав би з ним стикнутися: по факту вирішувати, кому жити, кому померти», – каже парамедик.
Такий вибір доводиться робити і через дефіцит евактранспорту. І якщо збільшити кількість лікарів та матеріалів на лінії фронту є вкрай складною задачею, питання техніки вирішити легше. Але наразі воно гостро стоїть на порядку денному.
Через щільність обстрілів та роботу дронів на деяких ділянках військові вимушені чекати евакуацію днями, каже фронтова волонтерка Лариса Корчинська. За її словами, причина – в рельєфі, адже техніка як на долоні. Якби у бригад було вдосталь броньованого евактранспорту, то можна було б ризикувати й вивозити і під обстрілами. Зараз же командири не ризикують особовим складом і приймають рішення чекати ночі.
«Уявляєте цю картину, коли хлопця поранили вранці, а його наступної ночі тільки намагаються евакуювати? У нас були випадки, коли дрон ранить того бійця, який тягнув свого побратима. І якщо бригади чекатимуть днями евакуації, то важкі поранені можуть не дожити до того моменту, коли їх врятують», – каже Лариса Корчинська....
«Наймасованіша атака з повітря». У ЗСУ уточнили, як РФ атакувала 29 грудня і скільки ракет збили
Російські війська 29 грудня завдали по Україні наймасованішого удару з повітря, зі 158 запущених ракет різних типів і ударних БпЛА збили 114: 27 дронів Shahed-136/131 і 87 крилатих ракет Х-101/Х-555/Х-55, повідомило командування Повітряних сил ЗСУ.
«Сьогодні вночі ворог завдав масованого ракетного удару по Україні. Атаковано об’єкти критичної інфраструктури, промислові й військові об’єкти. На жаль, є загиблі й постраждалі», – йдеться в повідомленні.
У Повітряних силах уточнили, що загарбники спочатку «традиційно атакували «Шахедами» з північного і південно-східного напрямку, із подальшим рухом у західному напрямку. Усього було зафіксовано 36 ударних БпЛА Shahed-136/131.
«Близько 3:00 ворог підняв у повітря стратегічну авіацію – бомбардувальники Ту-95МС. Усього – 18 літаків, які вийшли на рубежі пуску близько 6:00 ранку і запустили не менше ніж 90 крилатих ракет повітряного базування Х-101/Х-555/Х-55. Із Курської області близько 05:00 ворог застосував дальні бомбардувальники Ту-22М3, які випустили вісім крилатих ракети Х-22/Х-32 у напрямку північних і центральних областей», – йдеться в повідомленні.
Водночас російські війська вдарили по Харкову зенітними керованими ракетами С-300, додали в Повітряних силах. «Загалом ворог випустив щонайменше 14 ракет, які летіли по балістичній траєкторії – С-300/С-400/Іскандер-М із окупованого Криму, Курської і Бєлгородської областей РФ», – йдеться в повідомленні.
О 6:30, за даними Повітряних сил, було зафіксовано зліт п’яти винищувачів МіГ-31К, які здійснили пуски п’яти аеробалістичних ракет Х-47М2 «Кинджал» із Астраханської області.