Доступність посилання

Російські обстріли залишили столицю і Київщину без тепла і світла у морози. Генератор на одній із вулиць Києва. Січень 2026 року
Російські обстріли залишили столицю і Київщину без тепла і світла у морози. Генератор на одній із вулиць Києва. Січень 2026 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Зеленський і його команда ніколи не погодяться на замороження конфлікту – глава ОПУ

Чинна влада України не погодиться на замороження конфлікту й триматиме курс на подальше звільнення окупованих територій України. Про це в Давосі за результатами обговорень української Формули миру, що відбулись на рівні політичних і безпекових радників, заявив глава Офісу українського президента Андрій Єрмак, передає кореспондентка Радіо Свобода.

«Цей президент і ця його команда ніколи не погодиться і не прийме жодного замороження конфлікту. Це неприйнятно українським суспільством... Україні не потрібні заморожені конфлікти. Україні потрібен справедливий мир. І Україна хоче запобігти будь-яким потенційним агресіям у майбутньому і використовує цю можливість», – наголосив Єрмак.

Підбиваючи підсумки четвертого раунду перемовин щодо українського плану завершення війни, що об'єднав понад 80 країн та організацій з Європи, Азії, Глобального Півдня, глава Офісу президента відзначив, що у всіх учасників – спільне бачення загальних принципів формули миру, які стосуються незалежності, територіальної цілісності України та статуту ООН. Щодо деталей плану, Єрмак зауважив, що «буде неправдою, якщо я скажу, що всі позиції – абсолютно однакові».

«Важливо, що всі країни, які долучаються (до дискусій – ред.) справді й відверто хочуть взяти участь і допомогти покласти край цій війні та встановити мир. Але є різні думки й ідеї, як це можна зробити. В різних країн – різний досвід... І це добре, тому що універсальна формула й план - це поєднання різних позицій і зусиль, але, знову ж таки, базуючись на головних принципах, на які спирається міжнародне право та статут ООН», – зазначив чиновник.

Коментуючи подальшу підтримку України її партнерами, зокрема Сполученими Штатами і Євросоюзом, топпосадовець зазначив, що «позитивно» оцінює перспективи щодо виділення американським Конгресом понад 60 мільярдів доларів на фінансування військових потреб України і 50 мільярдів євро макрофіну для неї – Євросоюзом.

«Думаю, за ці два роки (повномасштабної війни – ред.) ми продемонстрували суть української нації і те, якою вона може бути. Звичайно, з допомогою наших партнерів і друзів. Вірю, що ця підтримка триватиме», – зазначив глава ОПУ.

Єрмак також запевнив, що партнери України не підштовхують її до територіальних поступок.

«Партнери вже знають нас і нашу позицію, й поважають її... Я брав участь практично у всіх нарадах на високому рівні, зокрема лідерів, і ніколи не чув, щоб хтось із наших партнерів обговорював будь-який компроміс із нашого боку, який є для нас неприйнятним. Включно з питанням Криму», – резюмував посадовець.

Раніше, 14 січня, у швейцарському місті Давос відбулася четверта зустріч радників із питань національної безпеки та політичних радників за участю керівника Офісу президента України Андрія Єрмака.

Участь у заході взяли представники 81 країни та міжнародних організацій. На порядку денному зустрічі – «розгляд 5 пунктів української формули миру, а саме: виведення російських військ, відновлення справедливості, екологічна безпека, недопущення ескалації і повторення війни та підтвердження закінчення війни».

Водночас 27 грудня президент США Джо Байден підписав останній пакет допомоги Києву, на який були кошти згідно з його повноваженнями. До цього пакета на 250 мільйонів доларів увійшли боєприпаси для засобів протиповітряної оборони, реактивних систем залпового вогню й артилерії, а також протитанкові засоби й інше обладнання.

Конгрес США з осені 2023 року не може погодити законопроєкт про військову допомогу Україні. Президент Джо Байден запропонував конгресменам законопроєкт про національну безпеку на суму понад 100 мільярдів доларів, включно із 61 мільярдом на допомогу Києву. Документ не погодили республіканці, які хочуть включити до законопроєкту посилення прикордонних і міграційних заходів на кордоні США й Мексики.

22 вересня 2023 року Україна отримала від Євросоюзу восьмий транш макрофінансової допомоги в розмірі 1,5 млрд євро.

Зеленський їде до Швейцарії: візьме участь у форумі в Давосі, проведе низку зустрічей

Президент України Володимир Зеленський 15 січня розпочне робочий візит до Швейцарії, повідомляє його пресслужба.

Як зазначається, у межах візиту Зеленський зустрінеться з очільниками обох палат парламенту, лідерами партій та президенткою Швейцарії, візьме участь у Всесвітньому економічному форумі та проведе низку двосторонніх зустрічей.

Раніше, 14 січня, у швейцарському місті Давос відбулася четверта зустріч радників із питань національної безпеки та політичних радників за участю керівника Офісу президента України Андрія Єрмака.

Участь у заході взяли представники 81 країни та міжнародних організацій. На порядку денному зустрічі – «розгляд 5 пунктів української формули миру, а саме: виведення російських військ, відновлення справедливості, екологічна безпека, недопущення ескалації і повторення війни та підтвердження закінчення війни».

Протягом доби відбулось 86 бойових зіткнень – зведення Генштабу ЗСУ

Російські військові здійснили 6 «безуспішних штурмових дій», щоб вибити Сили оборони з плацдармів на лівобережжі Дніпра, йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ.

Військові кажуть, що протягом доби відбулось 86 бойових зіткнень.

«На Бахмутському напрямку Сили оборони відбили 5 атак противника поблизу Кліщіївки та Андріївки Донецької області. Ворог завдав авіаційного удару в районі населеного пункту Богданівка Донецької області. Під артилерійським та мінометним вогнем опинилися понад 10 населених пунктів, зокрема, Васюківка, Богданівка, Іванівське, Кліщіївка, Андріївка Донецької області», – зазначили в Генштабі.

Також відомо, що на Авдіївському напрямку ЗСУ відбили 9 атак сил РФ в районах Новобахмутівки, Степового, Авдіївки та ще 13 атак біля Первомайського та Невельського. Артилерійських та мінометних обстрілів противника зазнали понад 10 населених пунктів, серед них Новокалинове, Бердичі, Авдіївка, Водяне, Первомайське Донецької області.

«На Мар’їнському напрямку Сили оборони продовжують стримувати ворога в районах Красногорівки, Мар’їнки та Новомихайлівки Донецької області. Тут ворог, за підтримки авіації, 15 разів безуспішно намагався прорвати оборону наших військ. Під артилерійським та мінометним вогнем окупантів опинилися Красногорівка, Георгіївка, Максимільянівка, Мар’їнка, Новомихайлівка, Костянтинівка», – кажуть військові.

У Генштабі ЗСУ уточнили, що протягом доби авіація Сил оборони завдала ударів по чотирьох районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки сил РФ.

«Підрозділами ракетних військ завдано ураження по трьох районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, одному засобу протиповітряної оборони та двох складах боєприпасів противника», – підсумували у Генштабі ЗСУ.

Глава МЗС Німеччини: «Берлін і Париж стоятимуть разом на боці України»

Німеччина та Франція продовжуватимуть стояти на боці України, «тим більше чим більше Росія чинитиме своє беззаконня проти українців», зазначила міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок на спільній пресконференції зі своїм французьким колегою Стефаном Сежурне 14 січня.

«Путін (президент Росії Володимир Путін – ред.) не полишає свою війну проти людей в Україні, він не хоче її полишати. Тим важливіше, щоби ми продовжували стояти пліч-о-пліч з Україною цього року та стільки, скільки буде треба, доки Росія не відступиться», – заявила Бербок.

Вона додала, що Німеччина та Франція від самого початку «були спільні та єдині» в підтримці України «як пара».

Бербок зазначила, що візит Сежурне в Київ під час ракетного обстрілу РФ є «важливим знаком солідарності», а українці протягом останніх тижнів «переживають найпотужніші повітряні атаки за 2 роки, коли Росія завдає безпрецедентні удари по цивільних об’єктах», підкреслила вона.

«Цілком свідомо, по цілком нормальному життю, по цілком нормальних людях», – підкреслила дипломатка.

Бербок також заявила, «коли Європа єдина та говорить одним голосом, цей голос добре чутно в усьому світі». Особливо німецька міністерка відзначила роль Ваймарського трикутника (ФРН-Франція-Польща).

Раніше в НАТО нагадали, що країни-члени альянсу закуповують до 1000 ракет ППО Patriot, щоб, серед іншого, «продовжити зміцнювати протиповітряну оборону України». Німеччина нещодавно поставила в Україну системи ППО Patriot і Skynex, а також додаткові ракети для ППО IRIS-T, а Велика Британія надсилає в Україну близько 200 ракет ППО.

У штаб-квартирі НАТО в Брюсселі 10 січня відбулось термінове засідання Ради Україна-НАТО на рівні послів, яке Київ скликав у звʼязку з масованими ракетними обстрілами 29 грудня та на початку січня. Як повідомила за результатами засідання посол України в НАТО Наталія Галібаренко, «прозвучали деякі анонси від певних країн вже про нові пакети військової допомоги».

Ці заяви пролунали на тлі труднощів з допомогою Україні з боку США та ЄС. У США прохання адміністрації Джо Байдена про надання додаткових понад 60 мільярдів доларів допомоги Україні застрягло в Конгресі.

У грудні 2023 року лідери ЄС мали намір схвалити надання Україні фінансової підтримки до 2027 року в розмірі 50 мільярдів євро. Проте Угорщина заблокувала цей пакет допомоги. Як повідомив кореспондент Радіо Свобода, лідери ЄС повернуться до цього питання наприкінці січня 2024 року.

Російські війська атакували дронами-камікадзе та артилерією Нікополь і Марганецьку громаду – влада

Упродовж дня російські військові атакували ударними дронами Нікопольщину, також били з артилерії, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.

«Від самого ранку (14 січня – ред.) ворог гатив по району. Двічі обстрілював з артилерії та 11 разів бив дронами-камікадзе», – написав він.

Голова ОВА каже, що під удар потрапили Нікополь та Марганецька громада. Люди не постраждали.

«Пошкоджені 3 багатоповерхівки та 10 приватних будинків. Понівечені 3 господарські споруди, 4 авто та газогін», – підсумував Лисак.

Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії та РСЗВ, – в тому числі і цивільні обʼєкти. Попри наявність доказів, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.

«Ми не віддали жодного метра»: один день з бійцями «Азову» на передовій

Бої в Україні активізувалися одразу на кількох напрямках. Журналісти проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії» побували на кількох із них: провели один день разом з бійцями 12 бригади спецпризначення «Азов» Нацгвардії України у лісах в районі Кремінної, що на Луганщині, у тому числі на передовій.

Читайте і дивіться за лінком

Російські війська атакували дронами-камікадзе та артилерією Нікополь і Марганецьку громаду – влада

Упродовж дня російські військові атакували ударними дронами Нікопольщину, також били з артилерії, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.

«Від самого ранку (14 січня – ред.) ворог гатив по району. Двічі обстрілював з артилерії та 11 разів бив дронами-камікадзе», – написав він.

Голова ОВА каже, що під удар потрапили Нікополь та Марганецька громада. Люди не постраждали.

«Пошкоджені 3 багатоповерхівки та 10 приватних будинків. Понівечені 3 господарські споруди, 4 авто та газогін», – підсумував Лисак.

Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії та РСЗВ, – в тому числі і цивільні обʼєкти. Попри наявність доказів, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.

У Криворізькому районі збили ракету Х-59 – Повітряне командування «Схід»

На Дніпропетровщині у Криворізькому районі 14 січня було знищено російську ракету, йдеться у повідомленнях Повітряного командування «Схід» та начальника Криворізької районної військової адміністрації (РВА) Євгена Ситниченка.

«Сьогодні, 14 січня, підрозділом Повітряне командування «Схід» було знищено керовану авіаційну ракету Х-59», – зазначили військові.

У неділю, 14 січня, близько 17:20 в Криворізькому районі було чути звуки вибухів.

Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії та РСЗВ, – в тому числі і цивільні обʼєкти. Попри наявність доказів, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.

Швейцарія в Давосі: Китай має бути залучений до зусиль із припинення війни в Україні

Китай має бути залучений до зусиль, спрямованих на «припинення війни між Україною та Росією», зазначив голова Міністерства закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Кассіс після закінчення зустрічі у Давосі щодо української формули миру 14 січня.

«Китай відіграє важливу роль. Ми повинні знайти шляхи співпраці з Китаєм у цьому питанні», – сказав Кассіс на пресконференції для ЗМІ.

«Мир для українського народу вкрай необхідний... Ми повинні зробити все, щоб закінчити цю війну», – сказав він, додавши, що поки що «Росія і Україна не бажають йти на поступки».

Кассіс зазначив, що країни, які ведуть діалог із Росією, такі як Бразилія, Індія і ПАР, беруть участь в дискусіях в Давосі і «можуть зіграти важливу роль».

«Участь альянсу БРІКС дуже важлива, тому що ці країни мають відносини з Росією... Все це може створити цей колективний рух, щоб залучити країни, які перебувають далеко від конфлікту, але можуть відігравати певну роль у впливі на Китай і Росію», – сказав Кассіс.

14 січня у швейцарському Давосі відбувається четверта зустріч радників із національної безпеки щодо української «формули миру».

«Серед учасників – 81 країна та міжнародна організація. Для порівняння: на попередній зустрічі, що відбувалась на Мальті, було 66. Зокрема, своїх представників у Давос делегували 39 країн Європи, 18 країн Азії, 12 країн Африки, 6 - Південної Америки, 3 – Північної Америки, 2 – Океанії», – написав голова Офісу президента України Андрій Єрмак у телеграмі.

Учасники четвертої зустрічі радників із питань національної безпеки та радників із зовнішньої політики лідерів держав щодо реалізації української Формули миру. Давос, Швейцарія, 14 січня 2024 року

Голова офісу Зеленського розповів учасникам зустрічі «про наслідки нещодавніх масованих ракетних обстрілів Росією українських міст, про жертви атак серед мирних громадян та руйнування цивільної інфраструктури».

«Просте припинення вогню не стане кінцем російської агресії в Україні, а лише дасть агресору паузу для накопичення сил. Це точно не шлях до миру. Росіяни не хочуть миру. Вони хочуть панування. Отже, вибір простий: або ми програємо і зникаємо – або виграємо і живемо далі. І ми боремось», – вказав Єрмак.

Українська «формула миру» – запропонований президентом України Володимиром Зеленським план завершення війни, яку Росія веде проти України. План передбачає виведення російських військ з усієї міжнародно визнаної території України, після чого має відбутися покарання воєнних злочинців, переговори про умови компенсації Москвою втрат, завданих Україні, тощо. Переговори щодо реалізації «формули миру» українська влада веде з представниками країн-союзниць, а також країн, які прямо не підтримують ані Україну, ані Росію, ­– зокрема, державами так званого «глобального Півдня». Росія в таких переговорах участі не бере.

Україна розпочала переговори з Румунією щодо гарантій безпеки – Офіс президента

Україна розпочала переговори з Румунією щодо угоди про гарантії безпеки, зустріч відбулась у швейцарському Давосі, йдеться в повідомленні Офісу президента.

У відомстві розповіли, що на полях четвертої зустрічі радників із питань національної безпеки та політичних радників лідерів держав щодо Формули миру українська сторона розпочала двосторонні переговори з Румунією про укладення двосторонньої безпекової угоди.

Переговори в Давосі відбулися за участю керівника Офісу президента Андрія Єрмака та державного секретаря МЗС Румунії Юліана Фоти. Переговори провели на виконання доручення президента Володимира Зеленського в межах Спільної декларації G7 про підтримку України.

Румунія стала 9-ю країною, яка розпочала з Україною двосторонні безпекові переговори, кажуть у Офісі президента.

Сторони обговорили основні елементи майбутньої угоди та узгодили модальності подальших переговорів.

Сили РФ дроном атакували автомобіль поліції у Херсонській області, постраждав правоохоронець

Зранку 14 січня сили РФ атакували дроном службовий автомобіль в населеному пункті Львове Херсонської області, йдеться в повідомленні пресслужби місцевої поліції.

«У результаті незначні травми отримав 50-річний поліціянт, а транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень», – пише пресслужба.

Крім того, за даними правоохоронців, від удару безпілотника «тяжкі травми» отримав 54-річний житель Милового.

Зокрема зранку сили РФ з артилерії атакували Дніпровське, внаслідок чого був пошкоджений приватний будинок. 63-річна власниця оселі отримала вибухову травму, закриту черепно-мозкову травму, осколкове поранення ноги, зазначили в поліції.

«У Шляховому у результаті вибуху керованої авіабомби акубаротравму отримав 27-річний працівник поліції. Крім цього, ворог атакував КАБами Зміївку, Червоний Маяк і Берислав. Загалом по населених пунктах Бериславського району військові РФ із літаків скинули 9 керованих авіабомб», – додає поліція.

Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії та РСЗВ, – в тому числі і цивільні обʼєкти. Попри наявність доказів, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.

«Ми жили нелегко, але вільно»: як для Херсону минув 2023 рік?

Яким був 2023 рік для Херсону? Як живуть херсонці зараз? Якими є основні виклики для обласного центру під час війни?

Про це та інше проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розпитав заступника начальника Херсонської міської військової адміністрації Сергія Орєхова. Читайте за лінком

У Запоріжжі провели акцію на підтримку демобілізації

Під стінами Запорізької обласної військової адміністрації 14 січня зібралося близько трьох десятків жінок із дітьми, які вийшли на підтримку демобілізації. Вони вимагають запровадити граничні терміни служби для військових, що проходять її за мобілізацією, і дозволити демобілізацію після 18 місяців служби.

Учасниці акції тримали в руках плакати з написами «Служба – обов’язок, демобілізація – право», «Демобілізація через 18 місяців». «Визначений термін служби – це спокій для родин військових» та інші. Вони також скандували «Демобілізація через 18 місяців», «Прийшов час інших», «36 місяців – це вирок».

«Є зауваження, бо в Раді обговорюють 36 місяців служби. Нам і нашим чоловікам це не підходить тому, що вони з перших днів війни нас захищають. 36 місяців не витримає абсолютно ніхто. Морально і фізично заморилися. Офіційна відпустка у чоловіка була в 2023 році 10 днів – і більше не відпускають. 36 місяців – це дуже багато. Був час підготувати наступних, і зараз є для цього місяці, щоб поміняти. Мій чоловік служить із квітня 2022 року», – ділиться учасниця акції на ім’я Яна.

12 січня міністр оборони України Рустем Умєров заявив, що нова редакція законопроєкту про мобілізацію вже готова, і найближчим часом її винесуть на погодження уряду. Умєров повідомив, що в новій редакції врахували всі пропозиції, які погодили з депутатами на засіданнях комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Того ж дня Кабінет міністрів відкликав свій попередній проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби» для його доопрацювання.

Передбачається, що новим законом будуть встановлені чіткі терміни служби за мобілізацією.

Цивільні в РФ, найімовірніше, відчують вплив війни на охорону здоровʼя – британська розвідка

Російське цивільне населення з високим ступенем імовірності відчує вплив війни, яку Москва веде проти України, на систему охорони здоровʼя, йдеться у поширеному 14 січня звіті британської розвідки.

На думку фахівців, яка ґрунтується на репортажах у російських засобах інформації, війна «значною мірою» ускладнить доступ росіян до медичних послуг, оскільки в лікарнях лікують поранених, при цьому кількість цивільних медичних установ по всій країні скорочують через брак персоналу, а вся сфера загалом має проблеми через санкції.

Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року, назвавши метою своїх дій «демілітаризацію та денацифікацію». Ці ж тези президент РФ Володимир Путін повторив 14 грудня на «прямій лінії» і пресконференції для російських та іноземних ЗМІ.

«Мир буде тоді, коли ми досягнемо своїх цілей. Вони не змінюються. Це демілітаризація та денацифікація України та її нейтральний статус», – сказав російський президент.

PepsiCo не коментує заборону на згадування війни в Україні – B4Ukraine

Компанія PepsiCo у своїй рекламній стратегії в Україні заборонила згадувати війну, а на прохання це прокоментувати, офіси компанії у США та Україні не відреагували. Про це повідомляє ініціатива B4Ukraine, яка відстежує присутність міжнародного бізнесу в Росії після повномасштабного вторгнення в Україну.

В організації ознайомилися зі складеним восени 2023 року технічним завданням PepsiCo, коли компанія шукала нового рекламного та піар-агентства в Україні.

«НІ: згадування війни, бойових дій, агресії, військовослужбовців (з боку бренду), Збройних сил України. НІ: підтримка України та армії. НІ: негативна конотація, що створює відчуття «небезпеки», – йшлося в документі в розділі «Обмеження Pepsi».

Український сайт компанії не містить новин або будь-якої іншої реакції на ці повідомлення.

Повідомлення про політику компанії вже спричинили негативні коментарі на сторінках соціальних мереж, які ведуться від імені Pepsi.

«Вам некомфортно? Не хочете згадок про війну через негатив? Тоді вам треба забиратися з нашого ринку», – пише користувач Костянтин Прохоров.

«Pepsi, ви огидні... Наче живете у світі рожевих поні. Тільки реальність українська, вона інша», – додає Наталія Розборська.

У вересні 2023 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) внесло PepsiCo до переліку міжнародних спонсорів війни. На сайті НАЗК йдеться, що компанія обіцяла припинити виробництво напоїв у Росії після початку повномасштабної війни, але не зробила цього.

За даними української влади, PepsiCo залишається четвертою за розміром чистого прибутку компанією в галузі виробництва напоїв та харчових продуктів у Росії та за підсумками 2022 року сплатила до російського бюджету податки більш ніж на 115 мільйонів доларів. У НАЗК також стверджували, що чіпси Lay's, які виробляє PepsiCo, були виявлені в харчових пайках російських солдатів.

У жовтні 2023 року на сторінці українського підрозділу PepsiCo в інстаграмі було опубліковано повідомлення, що співробітники компанії передали продовольчі набори 1200 жителям Бородянки, «житло яких було зруйноване». Хто і за яких обставин його зруйнував, у пості не згадується.

«Росіяни не хочуть миру» – Єрмак у Давосі на зустрічі радників із нацбезпеки

У швейцарському Давосі відбувається четверта зустріч радників із національної безпеки щодо української «формули миру», повідомив 14 січня голова Офісу президента України Андрій Єрмак.

«Серед учасників – 81 країна та міжнародна організація. Для порівняння: на попередній зустрічі, що відбувалась на Мальті, було 66. Зокрема, своїх представників у Давос делегували 39 країн Європи, 18 країн Азії, 12 країн Африки, 6 - Південної Америки, 3 – Північної Америки, 2 – Океанії», – написав Єрмак у телеграмі.

Голова офісу Зеленського розповів учасникам зустрічі «про наслідки нещодавніх масованих ракетних обстрілів Росією українських міст, про жертви атак серед мирних громадян та руйнування цивільної інфраструктури».

«Просте припинення вогню не стане кінцем російської агресії в Україні, а лише дасть агресору паузу для накопичення сил. Це точно не шлях до миру. Росіяни не хочуть миру. Вони хочуть панування. Отже, вибір простий: або ми програємо і зникаємо – або виграємо і живемо далі. І ми боремось», – вказав Єрмак.

Українська «формула миру» – запропонований президентом України Володимиром Зеленським план завершення війни, яку Росія веде проти України. План передбачає виведення російських військ з усієї міжнародно визнаної території України, після чого має відбутися покарання воєнних злочинців, переговори про умови компенсації Москвою втрат, завданих Україні, тощо. Переговори щодо реалізації «формули миру» українська влада веде з представниками країн-союзниць, а також країн, які прямо не підтримують ані Україну, ані Росію, ­– зокрема, державами так званого «глобального Півдня». Росія в таких переговорах участі не бере.

У Дніпрі вшановують пам’ять загиблих від ракетного удару 14 січня 2023 року

У Дніпрі вшановують пам’ять загиблих від російського ракетного удару, який 14 січня 2023 року забрав життя 46 людей. Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, до руїн висотки люди несуть квіти, іграшки, портрети загиблих. Запалили лампадки.

Мешканка будинку Олена Гайворонська торік 14 січня була в себе вдома, у трикімнатній квартирі. Розказує: коли розпочалася повітряна тривога, вся її родина – донька, онука та чоловік – сховалися в коридорі. Лише вона продовжувала телефонну розмову в спальні. У квартирі вмить повилітали вікна, всі рідні лишилися неушкодженими, але жінка отримала кілька порізів.

«Все посипалося, я вискочила в коридор. Чоловік назустріч: «Лено, нема сусіднього під’їзду!» Дим, усе падає. Вікна повибивало, меблі пошкодило, телевізор валявся на підлозі, ялинка, штори. Каструлі навіть з антресолей повипадали. Пощастило, що у нас добре були заклеєні вікна скотчем, з обох боків. Почали швидко збиратися, і нас евакуювали. Повернулися ми лише в травні. Коли комісія визнала, що наш підʼїзд неаварійний, є мікротріщини, але жити можна. Отримали компенсації за побиті двері. Вікна і лоджію нам зробили безоплатно. Робили повністю ремонт, викинули дуже багато речей – пропахло димом, усе було в дрібних уламках скла», – згадує вона.

У двох зруйнованих під’їздах, каже Олена, у неї були друзі та знайомі. «Була жінка у віці, Алла Тимофіївна, приятелька, пережила смерть чоловіка, бойова бабуся така – її не стало за мить. Дуже шкода. А моєї подруги донька та онук, на другому поверсі, – дивом вціліли. Вона мила посуд на кухні, а Захарчик переходив з кімнати в кімнату. Вціліли, досі дістають з них уламки скла. І пережили дуже сильне нервове потрясіння», – розказує жінка.

14 січня виповнюються роковини з дня ракетного удару по багатоквартирному будинку в Дніпрі. Тоді на Набережній Перемоги, 118 загинули 46 людей, зокрема шестеро дітей, десятки були поранені. Російська ракета влучила у висотку у вихідний, коли чимало мешканців були вдома.

Швеція підтвердила плани зростання виробництва боєприпасів для України

Управління військового забезпечення Швеції (FMV) підписало угоду з компанією Nammo про зростання виробництва 155-міліметрових артилерійських боєприпасів, повідомляє сайт FMV.

За словами голови оперативного відділу армійської техніки FMV Йонаса Лоцне, терміни постачання будуть скорочені, що збільшить можливості підтримки України.

Угода буде перетворена на остаточний контракт за умови, що ЄС виділить кошти впродовж першого кварталу 2024 року.

Після початку повномасштабної війни Росії в Україні Швеція разом із Фінляндією відмовилася від політики військового нейтралітету, якого дві скандинавські країни дотримувалися впродовж десятиліть. Їхній намір отримав прискорене схвалення всіх членів НАТО, за винятком Туреччини й Угорщини. При цьому всі рішення всередині альянсу мають бути одноголосними.

«Я подивилася обома очима на себе востаннє». Розповідь дівчини, яка пережила ракетний удар РФ рік тому

19-річна Анна Котова – переселенка з Сєвєродонецька, нині окупованого міста на Луганщині. У 2022 році вона шукала порятунку в Дніпрі, куди разом з майбутнім чоловіком виїхала ще в перший день повномасштабного вторгнення. Але війна наздогнала її й там. 14 січня 2023 року, у день народження дівчини, щойно вона прийняла вітання від рідних, російська ракета влучила в багатоквартирний будинок, де вона мешкала. Того дня рік тому на житловому масиві Перемога загинули 46 людей. Анна вижила, але отримала тяжкі травми. Вона втратила око, а її обличчя й тіло посікли уламки: деякі з них витягли, а деякі – залишаться в тілі назавжди.

Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» поговорив з Анною напередодні роковин трагедії – про пережите, про рік боротьби й реабілітації після ракетного удару, а також – про маленькі мрії. Читайте і дивіться тут

Мобілізація і нова редакція змін від Кабміну. Чого очікувати?

Цього тижня Верховна Рада повинна була приступити до розгляду законопроєкту про мобілізацію. Але, зрештою, його повернули назад у Камбін, звідки він наприкінці минулого року і надійшов до парламенту. Якби цей законопроєкт у його початковому вигляді винесли до сесійної зали, то він мав «усі шанси» провалитися під час голосування, припустив в ефірі Радіо Свобода депутат від «Голосу» Роман Костенко. Ймовірно, вирішили не ризикувати. Але від ідеї законопроєкту не відмовилися. Як напередодні заявив голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, всі політсили розуміють і підтримують необхідність мобілізації. Тепер уряд має запропонувати нову редакцію законопроєкту про мобілізацію – ба більше, за словами міністра оборони Рустема Умєрова - нова редакція вже готова.

«Наші воїни потребують ротацій та відпусток. Наші воїни потребують можливості відновитися. Наші воїни мають право знати, що їх чекає, та планувати власне життя. Законопроєктом про мобілізацію планується встановити чіткий термін служби по мобілізації – і це потрібно кожному воїну. Наша команда вже підготувала нову редакцію законопроєкту з урахуванням всіх пропозицій, погоджених в робочому порядку з депутатами на засіданнях комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки», – зазначив міністр оборони України Рустем Умєров.

Він написав напередодні, що найближчим часом документ буде направлено на погодження Кабінету міністрів. Ну а тоді, відповідно, він знову потрапить у Верховну Раду, де його знову будуть обговорювати в комітетах а вже потім голосувати у парламенті – якщо до цього дійде.

На це може знадобитися кілька тижнів, зненацька припустив радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк. Чому зненацька? Бо, в принципі, Офіс президента відмежувався від законопроєкту про мобілізацію і практично не комунікував щодо нього. Мовляв, документ – це спільна робота уряду і військових, от нехай і пояснюють.

А пізніше з'ясувалося, що міністри, принаймні деякі, не були згодні з законопроєктом про мобілізацію, за який вони самі ж і голосували. Приходили на комітет до депутатів, просили змінити документ і переписати його, принаймні за твердженням самих депутатів.

Ситуацію, що склалася, в інтерв’ю Радіо Свобода у передачі «Свобода Live» прокоментував Сергій Рахманін, народний депутат із фракції «Голос», член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Читайте і дивіться за лінком

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG