Доступність посилання

Президент України на саміті Бухарестської дев'ятки (B9). Румунія, 13 травня 2026 року
Президент України на саміті Бухарестської дев'ятки (B9). Румунія, 13 травня 2026 року

Live Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

ОВА: у Дніпрі до 13 зросло число постраждалих через удар РФ, серед них – п’ять дітей

У Дніпрі зросла кількість постраждалих внаслідок російського удару, завданого 2 квітня, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.

«На зараз – 13 постраждалих від ракетної атаки у Дніпрі. Серед них – п’ятеро – діти», – написав Лисак у телеграмі.

За його словами, вісьмох поранених шпиталізували, всі вони – у стані середньої тяжкості, решті надали меддопомогу, вони лікуватимуться вдома.

Раніше в ОВА повідомляли про п’ятьох постраждалих. Крім того, за словами Сергія Лисака, через ракетний удар у Дніпрі був пошкоджений один із закладів освіти.

«На щастя, в момент удару всі діти були в укритті. Це вберегло здоров’я та, можливо, й життя хлопців і дівчат», – зазначив він.

Повітряні сили ЗСУ інформували про «керовану авіаційна ракету у напрямку Дніпра» близько 16:38. Наразі у місті оголошено про відбій повітряної тривоги.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

«З окупації – знову в заручники»: У шелтері для переселенців у Львові спалахнув конфлікт (відео)

Благодійна організація «100% життя», яка опікується притулком для ВПО, скаржиться на блокування роботи їхнього шелтеру у Львові. Загалом там проживає близько 70 людей, це найбільш найнезахищеніші групи – літні люди, особи з інвалідністю, ВІЛ-позитивні та колишні наркозалежні. За словами організації, власник приміщення, львівський забудовник Ігор Микичак, у якому вони розмістили прихисток, вимкнув їм світло та погрожує забрати їхнє майно. У «100% життя» твердять також, що орендодавець проявляв фізичну агресію до однієї із працівниць. Організація вже звернулася до поліції. Проєкт «Ти як?» від Радіо Свобода завітав у притулок, аби з'ясувати обставини і опитати людей. Ми також звернулися до сторони орендодавця з проханням прокоментувати ситуацію, утім, відповіді так і не отримали. Однак редакція готова надати слово у разі виявлення бажання.

«Працевлаштовуйтесь і ви». Як Німеччина стимулює працювати українських біженців і що з цього виходить

У Німеччині дедалі більше шириться риторика про потребу працевлаштування біженців. Федеральний міністр праці Губертус Хайль звернувся до українців з листом, у якому закликав активніше шукати роботу та зменшити свою потребу в соціальній допомозі. Зараз близько 700 тисяч громадян України у Німеччині отримують допомогу через безробіття. Загальні витрати на утримання українських біженців коштують німецькому бюджету до шести мільярдів євро на рік. Зменшити навантаження на німецьку економіку, працевлаштовуючи переселенців, покликана впроваджена ініціатива Job Turbo.

Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» дізнався перші результати цієї ініціативи, дослідив те, як спонукатимуть працювати українських шукачів притулку та з якими проблемами вони стикаються.

Уряд оновив правила перетину кордону для студентів-чоловіків певних спеціальностей

Кабінет міністрів ухвалив 2 квітня постанову, якою дозволив виїжджати за кордон студентам-чоловікам, що навчаються на медичній, фармацевтичній або ветеринарній спеціальності та стали учасниками програми академічної мобільності, повідомляє Міністерство освіти й науки.

«Це рішення посприяє інтеграції України в європейський простір вищої освіти, відновить можливість усім студентам брати участь у програмах академічної мобільності», – вказано у повідомленні.

У міністерстві зауважили, щоб перетнути кордон студенти-чоловіки мають:

  • бути віком від 18 до 22 років;
  • не підлягати призову на військову службу під час мобілізації;
  • навчатися на денній формі в закладах вищої освіти України державної або комунальної форми власності;
  • здобувати освітній ступінь бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування);
  • стати учасником академічної мобільності строком на 1 семестр.

Для перетину кордону необхідні наступні документи:

  • е-квиток студента;
  • направлення від закладу освіти;
  • засвідчена копія договору з іноземним університетом про прийняття на програму академічної мобільності;
  • військово-довідковий документ від ТЦК.

Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Більшості чоловіків віком від 18 до 60 років заборонено виїжджати за кордон.

Міноборони: українські військові у березні знищили найбільше артсистем РФ від початку вторгнення

У березні 2024 року українські військові знищили 976 російських артилерійських систем, повідомило Міністерство оборони України.

«Це – найвищий показник за один місяць від початку повномасштабного вторгнення», – йдеться в повідомленні.

Росія дані свої втрати у війні проти України не коментує.

Вранці 2 квітня Генштаб ЗСУ заявив, що від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 443 660 своїх військових і, зокрема, 11 112 артилерійських систем.

Міністр оборони США Ллойд Остін 19 березня заявив, що щонайменше 315 тисяч російських військовослужбовців були вбиті або поранені з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

24 лютого розвідка Великої Британії заявила, що вбитими й пораненими Росія, ймовірно, втратила приблизно 350 тисяч військових. Такі втрати –350 тисяч – навів і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.

Росія завдала ракетного удару по Дніпру, є поранені, пошкоджений заклад освіти – влада

Росія вдень 2 квітня завдала ракетного удару по місту Дніпро, постраждали щонайменше п’ятеро людей, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.

Він повідомив, що місцева влада уточнює деталі.

Згодом голова ОВА зазначив, що через ракетний удар у Дніпрі був пошкоджений один із закладів освіти.

«На щастя, в момент удару всі діти були в укритті. Це вберегло здоров’я та, можливо, й життя хлопців і дівчат», – написав він у телеграмі.

Повітряні сили ЗСУ інформували про «керовану авіаційна ракету у напрямку Дніпра» близько 16:38. Наразі у місті оголошено про відбій повітряної тривоги.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

На тлі втрат Чорноморського флоту РФ Шойгу анонсував появу нових кораблів «Каракурт» у Криму

Міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив, що в цьому році Чорноморський флот РФ отримає три малі ракетні кораблі, цитують російські ЗМІ.

За словами російського посадовця, це будуть кораблі проєкту «Каракурт». Він додав, що головний корабель цієї серії «Циклон» увійшов до складу Чорноморського флоту й «успішно виконує поставлені задачі».

«До кінця року Зеленодольський завод імені Горького має передати морякам ще три таких кораблі», – сказав Шойгу.

У листоаді 2023 року корвет «Аскольд» класу «Каракурт», який ще не увійшов до складу ВМФ Росії, був уражений, ймовірно, крилатою ракетою. Згодом Україна заявила про знищення корабля. Міноборони Росії охарактеризувало його як «ушкоджений».

Корвети типу «Каракурт» здатні запускати до восьми крилатих ракет та оснащені одним із варіантів зенітно-ракетного комплексу «Панцир».

За даними українських військових, минулого місяця затонув патрульний корабель «Сергій Котов», а також пошкоджені великі десантні кораблі «Костянтин Ольшанський», «Ямал», «Азов» та розвідувальний корабель «Іван Хурс».

У РФ призначили головнокомандувача Чорноморського флоту

Президент Росії Володимир Путін підписав указ про призначення адмірала Олександра Моїсеєва головнокомандувачем Військово-морського флоту РФ, повідомив 2 квітня міністр оборони країни Сергій Шойгу.

За його словами, віце-адмірала Костянтина Кабанцова також призначено командувачем Північного флоту.

Раніше військові були тимчасовими виконувачами обов’язків на цих посадах.

Олександра Моїсеєва представили на посаді тимчасового виконувача обов’язків головнокомандувача ВМФ Росії 19 березня. Раніше Миколу Євменова відправили у відставку. Що саме спричинило звільнення, не уточнювалося. Євменов обіймав цю посаду з 2019 року.

Адмірал Олександр Моїсеєв командував Чорноморським флотом Росії з травня 2018 по травень 2019 року. Після цього він був призначений командувачем Північного флоту.

Заміна головнокомандувача Військово-морського флоту Росії відбулася на тлі великих втрат у Чорноморському флоті РФ. За даними командування ЗСУ, російські кораблі на Чорному морі кілька діб не виходили на чергування після того, як ​5 березня українська розвідка заявила про знищення поблизу Керчі російського корабля «Сергій Котов».

Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило 6 березня, що внаслідок українського удару по російському кораблю були поранені щонайменше 27 російських військових, а сім осіб загинули.

Cили оборони півдня України повідомили, що в березні також були пошкоджені великі десантні кораблі ВМФ РФ «Костянтин Ольшанський», «Ямал», «Азов» та розвідувальний корабель «Іван Хурс».

Росія зазвичай не коментує ураження своїх кораблів українською стороною.

У Парижі Блінкен попередив про «критичний момент» для України

Державний секретар США Ентоні Блінкен 2 квітня заявив, що Україна переживає «критичний момент» у війні з Росією і терміново потребує більшої підтримки Заходу.

«Абсолютно важливо, щоб українці отримали те, що їм і далі потрібно для захисту, особливо коли йдеться про боєприпаси і протиповітряну оборону, – сказав Блінкен журналістам під час візиту до Франції, передає агенція Reuters. – Це ще одна причина, через яку запит на додатковий бюджет, який президент Байден направив до Конгресу, має бути виконаний якнайшвидше».

У Держдепартаменті повідомляли, що Ентоні Блінкен поїхав до Франції, зокрема, щоб обговорити міжнародні зусилля з підтримки України.

Раніше президент США Джо Байден неодноразово закликав контрольовану республіканцями Палату представників схвалити пакет військової і фінансової допомоги Україні.

Сенат США на нічному засіданні 13 лютого підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву. Проте Палата представників, де більшість мають республіканці, досі не розглянула цей законопроєкт. Значна частина республіканців орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.

Ще у лютому спікер Палати представників Майк Джонсон (республіканець) відкинув схвалений Сенатом законопроєкт, але допускав голосування за «нову пропозицію».

Днями Джонсон заявив, що очікує на просування пакету, який включає допомогу Україні, коли Палата представників повернеться після канікул. Він припустив, що цей пакет буде включати «деякі важливі нововведення». У цьому контексті Джонсон згадав про заарештовані російські активи, заморожені в США, а також концепцію позики.

У Білому домі відмовилися припускати, чи підпише президент США Джо Байден інший варіант законопроєкту щодо допомоги Україні.

«Залякати населення»: у РНБО розповіли про мету масованих ударів РФ

Війська РФ наносять масовані удари по Україні, щоб залякати населення. Про це заявив секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Литвиненко на зустрічі з експрезиденткою Хорватії Коліндою Грабар-Китарович, інформує 2 квітня пресслужба РНБО.

«Наше завдання – захистити наші міста і це вкрай складно без західної підтримки», – сказав Литвиненко під час обговорення ситуації в Україні.

Останнім часом Росія посилила атаки енергетичної інфраструктури України. 22 березня під час масштабної атаки на українську енергетику за останній час РФ завдала удару по найбільшій ГЕС України – ДніпроГЕС у Запоріжжі. У компанії «Укргідроенерго» повідомили про серйозні пошкодження. Згодом цілями російських атак були Канівська та Дністровська ГЕС.

Раніше Київська міська військова адміністрація повідомила, що за перший квартал 2024 року Росія випустила понад 180 засобів ураження в напрямку Києва, в тому числі 139 ракет.

Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

На Херсонщині через російський обстріл загинув літній чоловік – ОВА

У Херсонській області внаслідок російського обстрілу загинув місцевий житель, повідомила 2 квітня Херсонська обласна військова адміністрація.

«Російська армія вбила літнього жителя села Токарівка. Через ворожий обстріл поранення, несумісні з життям, отримав 79-річний чоловік. Тіло загиблого сьогодні виявили правоохоронці. Час і обставини смерті зʼясовуються», – йдеться в повідомленні.

Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Удар на понад 1000 км углиб Росії: у ЗСУ з'явився свій «Шахед»?

Вранці 2 квітня влада Татарстану (республіка РФ) заявила про атаку безпілотників на підприємства в Єлабузі і Нижньокамську.

«Серйозних руйнувань немає, технологічний процес підприємств не порушений», – запевнили в офіційному телеграм-каналі республіки.

Пізніше в російських телеграм-каналах стали з'являтися відео нібито самих ударів, на якому великий дрон врізається в будівлю. Російський телеграм-канал Baza стверджує, що атаки зазнав комплекс хостелів.

Також дрони атакували черговий нафтопереробний завод у Росії – розташований у Нижньокамську, неподалік Єлабуги.

За даними Радіо Свобода, за атакою дронів стоять СБУ та ГУР МО України, а удар по НПЗ у Нижньокамську вивів з ладу установку первинної переробки нафти – її потужність становила 8 мільйонів тонн нафти на рік, майже 3% від загальної річної переробки нафти в РФ.

У Єлабузі ж, як повідомлялося, Росія побудувала завод зі збирання іранських дальнобійних дронів «Шахед» – до виробництва залучали студентів одного з місцевих вишів.

Для атаки на ці два об'єкти дронам довелося пролетіти понад 1000 кілометрів – у разі, якщо їх запустили з підконтрольної владі України території.

​Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:

Лікування за кордоном, виплати за відпустки, покарання за дискримінацію: як зміниться соціальний захист для військових? (відео)

Верховна Рада України змінила цілу низку норм, що стосуються прав військових. Тепер поранені можуть лікуватися до 12 місяців без необхідності через чотири місяці проходити комісії. З'явилися нові правила, що стосуються військових психологів та капеланів; норма про дискримінацію за ознакою статі та орієнтації. Закон прибирає поняття «обмежено придатний». Також у другому читанні з нього виключили скандальну норму – про заборону військовим публікувати фото та відео у соцмережах (проти неї протестували OSINT-розслідувачі). Кореспондентка Радіо Свобода розпитала про зміни одного із авторів закону, депутата від фракції «Голос Ярослава Юрчишина.

СБУ повідомила про підозру директору бюро РФ через виробництво далекобійних ракет

Служба безпеки України підозрює генерального директора російського проєктно-конструкторського бюро «Радуга» Сергія Богатікова в сприянні агресивній війні – про це відомство заявило 2 квітня.

Як пояснює відомство, підприємство спеціалізується на серійному виробництві далекобійного ракетного озброєння для російських військ.

«Насамперед мова йде про крилаті ракети типу Х-101, які рашисти використовують для здійснення повітряних ударів по цивільній інфраструктурі України. Саме такою ракетою окупанти поцілили у багатоквартирний будинок в Умані 28 квітня 2023 року», – повідомляє СБУ.

Внаслідок цієї атаки загинули 23 людини, серед них шестеро дітей.

Служба зазначає, що бюро під керівництвом Богатікова за постачання ракетного озброєння російським військовим отримало відзнаку «Вдячність президента РФ».

Російському посадовцю повідомили про підозру в пособництві у веденні агресивної війни, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

«Наразі тривають комплексні заходи для притягнення зловмисника до відповідальності за злочини проти нашої держави», – додали в пресслужбі.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Бізнес під вогнем: як відроджується підприємництво на півдні в умовах війни

На деокупованій частині Херсонщині втричі зменшилася кількість зареєстрованих безробітних, а з початку цього року зареєструвалися майже пів тисячі нових підприємців, повідомив заступник голови Херсонської обласної військової адміністрації Михайло Лемак. За його словами, протягом останніх місяців до бюджету області надійшло 190 мільйонів гривень податків, які сплатили підприємці.

Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» дізнався, що сприяє збільшенню кількості підприємців на Херсонщині та Запоріжжі? Хто може отримати грант на розвиток бізнесу, і чи складно це зробити? Як відновлюють свою справу підприємці, які виїхали з окупації?

Уряд звільнив першу заступницю міністра закордонних справ Еміне Джеппар

Неурядова організація World Central Kitchen (Світова Центральна Кухня) 2 квітня підтвердила загибель семи своїх співробітників у Смузі Гази.

За твердженням WCK, її співробітники їхали зоною, де не було бойових дій, у двох броньованих автівках із логотипами організації та в легковому автомобілі.

«Попри координацію переміщення з Армією оборони Ізраїля, конвой був обстріляний, коли виїздив зі складу в Дейр аль-Бала, де команда розвантажила понад 100 тонн гуманітарної харчової допомоги, доправленої до Гази морем», – йдеться в повідомленні.

Семеро загиблих були громадянами Австралії, Польщі, Великої Британії, Палестини, також ще один мав подвійне громадянство США та Канади.

«Це не просто атака на WCK, це атака на гуманітарні організації, які прибувають на місця найбільш кризових ситуацій, де їжа використовуються як зброя війни. Це не можна пробачити», – заявила виконавча директорка організації Ерін Ґор.

Уряд виділив ще 5,6 мільярда гривень на будівництво фортифікацій – Шмигаль

Кабінет міністрів України ухвалив рішення виділити ще 5,6 мільярда гривень на зведення фортифікацій цього року, повідомив 2 квітня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

«З них 1,1 мільярда гривень для зведення фортифікацій в Донецькій області, понад мільярд гривень – для Запорізької області, 1,5 мільярдів гривень для Сумщини та 300 і 400 мільйонів гривень для Миколаївщини та Херсонщини відповідно», – розповів прем’єр

В уряді зауважили, що будівництво триває в режимі 24/7.

«Все це потрібно, аби посилити нашу оборону та захистити наших воїнів», – каже Шмигаль.

Реєстр збитків запрацював. У Мінцифри розповіли, як подати заяву на відшкодування через «Дію»

Подати заяву до міжнародного Реєстру збитків від російської агресії, можна буде через застосунок «Дія», заявив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров 2 квітня.

«Запускаємо новий важливий сервіс. Дані з міжнародного Реєстру будуть основою для майбутніх репарацій. Дія стає важливою частиною передавання й відображення масштабів збитків від російської агресії», – написав він у своєму телеграмі.

Федоров уточнив, що для використання сервісу потрібно оновити застосунок.

Читайте також: «Покарання за російські злочини»: Кулеба прибув з візитом до Гааги

На першому етапі він прийматиме заяви про знищену або пошкоджену нерухомість: приватний будинок чи квартиру, дачу або інше житло. Заявник має бути власником цього майна та мати Акт про обстеження від місцевої влади.

«Далі буде можливість подавати заяви в реєстр про вимушене переміщення, шкоду життю, здоровʼю, тортури та сексуальне насильство. Потім скарги зможе подавати бізнес і держава», – додав міністр.

Федоров зазначив, що Міністерство юстиції разом із агентством USAID і проєктом TAPAS працюють над процесом репарацій від Росії за завдані війною збитки.

Реєстр збитків, завданих агресією Росії, запрацював сьогодні, 2 квітня.

Читайте також: «Тварин вивозять у Ростов». «Асканія-Нова» під прапором окупантів понад рік: що відбувається в заповіднику?

За даними проєкту відкритих даних Opendatabot, наразі українці виграли 397 судових справ щодо відшкодування збитків Росією. Водночас станом на зараз механізму для фактичного виконання цих рішень в Україні немає.

Про створення Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України, оголосили у травні 2023 року. На той момент понад 40 країн та ЄС приєдналися або висловили намір приєднатися до угоди про Реєстр збитків.

На лютий 2024 року було відомо, що потреби на відбудову України складають вже майже 486 мільярдів доларів. Такі результати третьої оцінки збитків і потреб (RDNA3), яку український уряд провів спільно зі Світовим банком.

Лукашенко розповів, що Білорусь готується до війни, але не хоче її

Олександр Лукашенко розповів про підготовку Білорусі до війни під час час робочої поїздки до міста Гродно поблизу кордону з Польщею, йдеться у повідомленні його пресслужби.

«Ми готуємося до війни, я про це говорю відверто. «Хочеш миру – готуйся до війни» – не я це придумав. Це дуже правильно сказано», – розповів Лукашенко та додав, що країна не хоче війни.

Втім, за його словами, у Білорусі триває необхідна підготовка відповідних підрозділів, у війська поставляються різні види озброєнь і техніки.

Водночас Лукашенко заявив, що «не хоче чужої землі» бо, це рано чи пізно «перетвориться у катастрофу».

Звертаючись до жителів Гродного, яке знаходиться на західному кордоні країни, Лукашенко заявив: «Ви наші. Ми вас нікому не віддамо», та поскаржився, що сусідні країни ускладнили білорусам процес перетину кордону.

«Зараз вони від нас закрилися парканом. Ви бачите, що це не моя провина, це їхня політика», – цитує Лукашенка його пресслужба.

Раніше Міністерство оборони Білорусі оголосило про початок перевірки боєготовності з’єднань і військових частин у Збройних силах країни.

Читайте також: «Вагнерівці» готують викладачів вищих навчальних закладів Міноборони Білорусі – заступник міністра

Олександр Лукашенко підтримав російське військове вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року та дозволив використовувати територію, військову інфраструктуру та повітряний простір Білорусі для вторгнення російської армії та обстрілів українських міст, внаслідок яких загинули десятки тисяч мирних українців.

У перші дні повномасштабної війни уряд України вирішив закрити всі пункти пропуску на кордоні з Білоруссю. Після виведення російських військ із Київської та Чернігівської областей між країнами працює лише один пункт пропуску – у Волинській області. Через неї в Україну повертаються українці, яких незаконно вивезли до Росії.

Через підтримку Олександром Лукашенком агресії Росії проти України проти Білорусі ввели міжнародні санкції.

З моменту вторгнення Росії в Україну на території Білорусі практично безперервно проводяться військові навчання.

«Хотів показати, що ми втрачаємо»: військовий та фотограф з Донецька видав книгу з пейзажами українського Донбасу

«Якщо не приєднатися до війська, не почати захищати себе в першу чергу, це станеться на тих територіях, які зараз не окуповані. Росіяни прийдуть і мобілізують – не будуть питати, і не буде ніякого закону про мобілізацію: просто візьмуть, як зараз стається на окупованих територіях, і відправлять на передову», – каже в інтерв'ю Донбас Реалії Дмитро Балховітін. Він – фотограф родом із Донецька, об'їздив свого часу майже всю Донецьку область, знімаючи природу регіону, який багато хто сприймає лише як індустріальний. У 2014 році, коли Росія розпочала агресію на Донбасі, Дмитро залишив рідне місто та переїхав до Краматорська. Але з початком повномасштабного вторгнення приєднався до війська. Паралельно зі службою військовослужбовець випустив книгу з фотографіями мирної Донеччини – «Донеччина: навколо краси». Таким чином, каже Дмитро, він хотів показати, якими ці місця були до війни.

– До Збройних сил я доєднався 25 лютого 2022 року – пішов у військкомат. І одразу, того ж дня, був відправлений в частину був відправлений, це Донецька бригада ТРО. Виконував завдання на Донеччині та Луганщині.

– З якою мотивацією доєдналися? У вас же не було попереднього військового досвіду?

Потрібно було захищати, бо якщо це не зупинити, то ця навала буде і далі захоплювати територію України

– Військового досвіду не було. Я у 97-му році закінчив Донецький національний технічний університет. Там була військова кафедра, отримав звання офіцерське і потім не служив у війську.

А мотивація дуже проста: оскільки я як фотограф, показував Донеччину, її красу – було неправильно, якщо ще раз довелося б тікати. Бо у 2014 році, коли почалась війна, я не доєднався до війська – просто переїхав на іншу територію, не окуповану. І далі вже не було куди тікати.

І потрібно було захищати, бо якщо це не зупинити, то ця навала буде і далі захоплювати територію України.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG