В Україні діє мережа секретних заводів із виробництва зброї – El Mundo
В Україні після початку повномасштабної війни зʼявилася мережа прихованих заводів, на яких виготовляють зброю, пише 9 травня іспанська газета El Mundo з посиланням на джерело в українській збройній промисловості.
За його даними, деякі з цих заводів розташовані під землею, деякі приховані за «величезними декораціями». Джерело видання відзначило, що питання збереження розташування цих виробництв у секреті особливо непокоїть Київ, оскільки серед співробітників підприємств уже знаходили «зрадників».
Як пише El Mundo, будівництву прихованої мережі виробництв сприяє міністр стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін. Зараз на цих заводах випускають боєприпаси, всі види безпілотників, БТР «Козак», ракети «Нептун», протитанкові ракети «Стугна». Обсяги виробництва зросли втричі з моменту запуску 2023 року, заявило джерело.
Зеленський продовжив воєнний стан і мобілізацію до 11 серпня
Президент України Володимир Зеленський підписав закони щодо продовження терміну дії воєнного стану та продовження строку проведення загальної мобілізації з 14 травня до 11 серпня. Про це свідчать картки законопроєктів 3685-ІХ, 3684-ІХ, розміщені на сайті Верховної Ради.
З початку повномасштабного вторгнення Росії Україна продовжує воєнний стан і мобілізацію водинадцяте.
Зеленський припускає, що Росія намагатиметься зірвати Саміт миру
Президент України Володимир Зеленський припускає, що Росія намагатиметься зірвати Саміт миру, запланований на червень.
За його словами, цей саміт може стати шансом відновити та гарантувати справедливий мир для України та всієї Європи.
«Якщо міжнародне право і воля світової більшості спрацюють для нас, вони здатні будуть спрацювати заради відновлення миру для всіх. Саме тому Саміт миру важливий, саме тому Путін намагається його зірвати. Він буде це робити і спробами збільшити тиск на фронті, і розпочати нові наступальні дії, і різними маніпуляціями в політиці, і спробами розколоти міжнародну спільноту. Путін дійсно боїться саміту миру. Боїться, що світова більшість почне примушувати Росію до миру», – сказав він на пресконференції з головою Європарламенту Робертою Мецолою в Києві.
Зеленський наголосив, що саме тому Україна потребує «абсолютно ясної» позиції кожної держави.
Він також наголосив, що «нейтральності в тому, що хтось окупант, а хтось – жертва, не може бути». За словами Зеленського, нейтральність точно не стосується справедливого миру і 10 пунктів української «формули миру», які буде представлено на Саміті миру.
Читайте також: Зеленський назвав питання, які обговорять на Глобальному саміті миру
Уряд Швейцарії в січні погодився організувати мирну конференцію. У заяві, оприлюдненій 10 квітня, йдеться, що «наразі існує достатня міжнародна підтримка для проведення конференції високого рівня для початку мирного процесу».
Конференція, яку українська влада називає Глобальним самітом миру, відбудеться 15–16 червня. Очікується, що від 80 до 100 країн візьмуть участь у зустрічі на розкішному курорті Бурґеншток поблизу міста Люцерн.
У Росії, яку не запросили на саміт, заявляли, що переговори про мир в Україні, заплановані в червні у Швейцарії, не матимуть сенсу без участі Росії. Речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що будь-які дії щодо України, які «ігнорують позицію Росії», «відірвані від реальності».
Синєгубов: російські безпілотники атакували Дергачі на Харківщині – влучили в АЗС
Російські безпілотники «Ланцет» атакували Дергачі на Харківщині – влучили в АЗС, яка не працює, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«О 14:15 в Дергачах Харківського району російськими БПЛА «Ланцет» завдано п‘ять ударів – влучання в непрацюючу АЗС. Внаслідок атаки пошкоджено устаткування АЗС та цивільний автомобіль, який був неподалік», – написав він у телеграмі.
Без постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні верифікували дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Під вигуки «терористи» посол Росії в Польщі поклав квіти до пам’ятника радянським військовим (фото)
У Варшаві біля Меморіалу радянським солдатам проросійські активісти організували мітинг, на який зібралися понад півсотні людей.
Вони тримали у руках прапори РФ, вигукували антиукраїнські гасла і «Слава Путіну». Також співали російських пісень та мали на собі георгіївські стрічки.
«Ми колись святкували день перемоги, а сьогодні це забуте, забуті поляки, які гинули за Польщу. Ми їх вшановуємо і не хочемо війни з Росією. Ми тут маємо польський і російський прапор, як символ єдності слов’янських народів», – сказав у коментарі Радіо Свобода один з учасників акції, який не захотів назватися.
Путін жодного разу не вимовив слово Україна на параді у Москві. А ось що сказав
Російський лідер Володимир Путін скористався відзначенням 79-ї річниці закінчення Другої світової війни у Європі, щоб виправдати вторгнення Росії в Україну і нову російську війну, яка вже призвела до найбільших жертв і руйнувань на європейському континенті з того часу.
У промові на військовому параді 9 травня у Москві Володимир Путін жодного разу не вимовив слово Україна, але згадав теперішню війну, називаючи її «спеціальною військовою операцією».
Він зізнався, що зараз «Росія переживає складний, рубіжний період», але не пояснив, в чому полягають російські складнощі.
Путін оминув те, що теперішня війна вибухнула за його наказом російській армії вдертися в Україну.
Натомість джерелом проблем він називав «політику західних еліт», які, за його словами, «перекручують історію«, заохочують «неонацизм», «ведуть колоніальну політику» і «розпалюють нові конфлікти».
«Ми відзначаємо день перемоги в умовах проведення «спеціальної військової операції» (так у РФ називають війну проти України – ред.). Усі її учасники – ті, хто на передовій, на лінії бойового зіткнення – це наші герої», – заявив Путін, наголосивши на, як він сказав, «зв’язку поколінь героїв».
До відкритого російського вторгнення в Україну такі святкування часто відвідували гості з західних країн, але цього разу, як і минулого року, на заходи до Москви приїхали лише керівники найближчих до Росії держав: Білорусі, Казахстану тощо, а також деяких давніх союзників СРСР, таких, як Куба.
По НПЗ у Башкирії вдарив дрон СБУ, це рекорд дальності – джерело
У російському Башкортостані український безпілотник вразив нафтопереробний завод, влучивши в установку каталітичного крекінгу нафти, повідомило Радіо Свобода поінформоване джерело.
«Це був дрон Служби безпеки, який встановив історичний рекорд, подолавши відстань у 1500 км. СБУ вкотре довела, що має потужні технологічні рішення, які допомагають наносити ворогу болючих ударів», – зазначило джерело.
За його даними, це значить, що російські НПЗ та нафтобази, які працюють на ВПК, «не можуть почувати себе в безпеці навіть в глибокому тилу».
Раніше телеграм-канали та російська місцева влада повідомили, що на підприємстві «Салаватнафтооргсинтез», що належить «Газпрому», вдень 9 травня виникла пожежа, причина – удар безпілотника.
Це перша подібна подія у Башкортостані від початку російського повномасштабного вторгнення в Україну. Від кордону України до Башкортостану – понад 1000 кілометрів.
Читайте також: Безпілотники СБУ вразили дві нафтобази в Краснодарському краї РФ – джерело
На початку квітня, як стверджувалося, українські безпілотники завдали удару по заводу в Татарстані, який розташований за понад 1000 кілометрів від українського кордону і відомий тим, що виробляє іранські безпілотники типу Shahed, які Росія використовує атак проти України.
Впродовж останніх місяців почастішали атаки безпілотників на нафтопереробні заводи Росії. Київ підтвердив причетність до частини з них. Ці удари, ймовірно, є частиною спроби зменшити постачання палива російським військовим, а також могли б скоротити доходи від експорту, які Москва використовує для фінансування війни.
Читайте також: Україна має дрони, здатні пролетіти понад тисячу кілометрів – Федоров
За даними розвідки Британії, станом на 23 березня Росія втратила щонайменше 10% потужностей своєї нафтопереробної галузі через повітряні удари безпілотників. Лондон вважає, що ці удари спричиняють фінансові втрати для Росії, впливаючи на її внутрішній паливний ринок.
У РФ заявили про атаку дрона на завод у Башкортостані – це понад 1000 кілометрів від кордону України
У Росії на підприємстві «Салаватнафтооргсинтез», що належить «Газпрому», у місті Салават у Башкортостані вдень 9 травня виникла пожежа. Як повідомила низка телеграм-каналів, зокрема Mash і Baza, причиною цього стало влучання безпілотника. Згодом про атаку безпілотника повідомив голова Республіки Башкортостан Радій Хабіров. Постраждалих, за попередніми даними, немає.
«Безпілотник здійснив атаку на промзону міста Салавата, після якої сталося задимлення в районі однієї з установок підприємства «Газпром нафтохім Салават». Підприємство працює у штатному режимі», – сказав Хабіров.
За даними Baza, безпілотник вдарив в установку каталітичного крекінгу. «Займання невелике, тому евакуйовувати працівників не стали, завод працює у штатному режимі», – пише канал, публікуючи кадри того, що сталося.
Це перша подібна подія у Башкортостані від початку російського повномасштабного вторгнення в Україну. Від кордону України до Башкортостану – понад 1000 кілометрів. Офіційно російська влада поки не стверджує, що безпілотник був українським. Раніше, як стверджувалося, українські безпілотники вже завдавали ударів по об'єктах у таких віддалених регіонах Росії, як Вологодська, Нижегородська області чи Татарстан.
Впродовж останніх місяців почастішали атаки безпілотників на нафтопереробні заводи Росії. Київ підтвердив причетність до частини з них. Ці удари, ймовірно, є частиною спроби зменшити постачання палива російським військовим, а також могли б скоротити доходи від експорту, які Москва використовує для фінансування війни.
Наприкінці березня стало відомо, що внаслідок атак на НПЗ у Росії виробництво бензину до кінця березня скоротилося за річними показниками на 14%, а дизельного пального – на сім відсотків.
За даними розвідки Британії, станом на 23 березня Росія втратила щонайменше 10% потужностей своєї нафтопереробної галузі через повітряні удари безпілотників. Лондон вважає, що ці удари спричиняють фінансові втрати для Росії, впливаючи на її внутрішній паливний ринок.
Новим командувачем Сил спеціальних операцій ЗСУ став Олександр Трепак – указ
Президент Володимир Зеленський звільнив указом №313/2024 полковника Сергія Лупанчука з посади командувача Сил спеціальних операцій (ССО) Збройних сил України й призначив на його місце бригадного генерала Олександра Трепака. Про це йдеться в указі №314/2024.
Олександр Трепак проходив службу в лавах третього окремого полку спецпризначення, що базується у місті Кропивницькому, з 2008 року. Керував обороною арсеналу в Парасковіївці – неподалік Бахмута та Донецького летовища (з 27 серпня по 3 жовтня 2014 року).
12 лютого 2015 року полковнику Трепаку присвоєне звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка».
Олександр Трепак відомий за позивним «Редут». Він став прототипом героя фільму Ахтема Сеітаблаєва «Кіборги», присвяченого обороні аеропорту Донецьк.
У грудні 2021 року Трепак став бригадним генералом.
Зеленський призначив Сергія Лупанчука очільником ССО 3 листопада 2023 року. Він замінив на цій посаді Віктора Хоренка.
Зеленський призначив Залужного послом у Британії
Президент України Володимир Зеленський призначив колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного надзвичайним і повноважним послом України у Великій Британії. Про це йдеться в указі 316/2024, опублікованому на сайті Офісу президента.
Іншим указом 8 травня Зеленський офіційно звільнив генерала Залужного з військової служби у відставку за станом здоровʼя з правом носіння військової форми одягу.
Наприкінці квітня в Офісі президента повідомили, що Лондон вже погодив кандидатуру Залужного на посаду посла України, «найближчими тижнями» він розпочне дипломатичну роботу у Великій Британії.
На початку лютого президент Зеленський відправив Валерія Залужного у відставку з посади головнокомандувача ЗСУ. Через місяць на тлі повідомлень про ймовірне призначення ексголовнокомандувача послом МЗС заявило, що президент Володимир Зеленський погодив призначення Валерія Залужного послом у Великій Британії.
До липня 2023 року послом України в Лондоні був Вадим Пристайко.
Російські хакери зламали супутниковий ефір каналів груп StarLight Media та «Інтер» і запустили трансляцію параду в Москві на Червоній площі 9 травня, повідомляє українська організація з моніторингу ЗМІ «Детектор медіа».
Цю інформацію «Детектору медіа» підтвердили у Національній раді з питань телебачення та радіомовлення, йдеться у повідомленні.
Також про це свідчать відео, які почали з’являтися в соціальних мережах.
Згодом у «Детекторі медіа» розповіли, що канали StarLight Media зазнали повторних атак від російських хакерів, а сигнал на супутнику вимкнений.
Крім того, про злам телеканалу «Апостроф ТБ» повідомила шеф-редакторка каналу Аліна Блохіна.
До медіакомпанії Starlight Media входять телеканали «ICTV», «ICTV2», «ICTV Серіали», «СТБ», «Новий канал», «ОЦЕ ТБ», «Твій серіал», «M1», «M2».
На сайтах телеканалу «Інтер» та Starlight Media цей інцидент не коментували.
У лютому російські хакери здійснили атаку на низку українських медіа та розмістили на їхніх ресурсах фейкову інформацію, повідомляла пресслужби Держспецзв’язку.
На початку повномасштабного вторгнення невідомі хакери зламали спільний ефір українських телеканалів під час трансляції блоку, який готували журналісти телеканалу «Україна-24». У рухомому рядку зʼявилася фейкова заява нібито від імені президента України Володимира Зеленського із визнанням поразки і закликом скласти зброю та «повернутися до своїх сімей».
Безпілотники СБУ вразили дві нафтобази в Краснодарському краї РФ – джерело
Українські безпілотники в ніч на четвер завдали удару по двох перевалювальних нафтобазах в селі Юрівка біля міста Анапа в Краснодарському краї РФ, повідомило Радіо Свобода поінформоване джерело.
«Це була успішна операція ударних безпілотників СБУ. Ці нафтобази є перевалочними для постачання пального російським військам в Криму, оскільки розташовані неподалік півострова», – повідомило джерело.
Раніше в оперативному штабі Краснодарського краю РФ заявляли про атаку на нафтобазу у селі Юрівка під Анапою у ніч на 9 травня.
«За даними ЄДДС Анапи, близько шести БпЛА було придушено, проте дещо впало на території нафтобази. В результаті почалася пожежа – пошкоджено кілька резервуарів», – йдеться у повідомленні.
Впродовж останніх місяців почастішали атаки безпілотників на нафтопереробні заводи Росії. Київ підтвердив причетність до частини з них. Ці удари, ймовірно, є частиною спроби зменшити постачання палива російським військовим, а також могли б скоротити доходи від експорту, які Москва використовує для фінансування війни.
Наприкінці березня стало відомо, що внаслідок атак на НПЗ у Росії виробництво бензину до кінця березня скоротилося за річними показниками на 14%, а дизельного пального – на сім відсотків.
За даними розвідки Британії, станом на 23 березня Росія втратила щонайменше 10% потужностей своєї нафтопереробної галузі через повітряні удари безпілотників. Лондон вважає, що ці удари спричиняють фінансові втрати для Росії, впливаючи на її внутрішній паливний ринок.
Після атак РФ дві ГЕС вивели з експлуатації – «Укргідроенерго»
Після вчорашніх російських атак дві гідроелектростанції вивели з експлуатації, повідомляє у телеграмі компанія «Укргідроенерго».
«На сьогодні вся гідрогенерація зазнала нищівних пошкоджень. Знищене обладнання потребує чималих зусиль для ремонту, відновлення і значних фінансових коштів. Нині підтримка, допомога і рішучі дії міжнародної спільноти як ніколи надзвичайно важливі », – йдеться у повідомленні.
В «Укргідроенерго» зауважили, що під час атаки РФ 8 травня значних уражень було завдано і обʼєктам гідроенергетики.
У ніч на 8 травня російські сили завдали комбінованого удару ракетами різних типів та ударними БПЛА, застосувавши 55 ракет та 21 ударний безпілотник. Як повідомляють у телеграмі Повітряні сили ЗСУ, українські військові збили 39 ракет та 20 ударних дронів.
За даними Міненерго, сили РФ атакували об’єкти генерації та передачі електроенергії у шести областях – Полтавській, Кіровоградській, Запорізькій, Львівській, Івано-Франківській, Вінницькій областях.
У коментарі Радіо Свобода керівник «Укренерго» Володимир Кудрицький заявив, що під час цієї атаки більшість ударів були по електростанціям, які виробляють електроенергію, але також було влучання в один з об’єктів компанії. Він нагадав, що підстанції «Укренерго» транспортують та передають електроенергію.
Російські військові з жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак.
У березні цього року Росія відновила атаки по об’єктах критичної інфраструктури в Україні, зокрема, здійснивши 22 березня найбільш масштабну атаку на українську енергетику за останній час. Тоді РФ завдала удару по найбільшій ГЕС України – ДніпроГЕС у Запоріжжі. У компанії «Укргідроенерго» повідомили про серйозні пошкодження. Згодом цілями російських атак були Канівська та Дністровська ГЕС.
Розвідка Британії: кількість обстрілів РФ у районі Часового Яру у квітні зросла на 200%
У квітні російські обстріли на сході України посилилися на 17% порівняно з березнем, заявила розвідка Великої Британії 5 травня.
У Міноборони Британії повідомили, що понад три чверті з них відбулися в районі Авдіївки, Часового Яру та Мар’їнки.
«Кількість обстрілів у районі міста Часів Яр з березня по квітень зросла на 200%. Це майже напевно є відображенням нових спроб Росії встановити контроль над містом», – вважають аналітики.
Розвідка Британії наголошує, що незважаючи на значне збільшення кількості атак на цьому напрямку, Росія здобула лише «незначні тактичні перемоги в цьому районі протягом квітня і майже напевно зазнала значних втрат».
Раніше головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що вище російське військово керівництво поставило задачу своїм військам захопити Часів Яр до 9 травня.
За даними американського Інституту вивчення війни, Часів Яр є оперативно важливим населеним пунктом, оскільки може стати для сил РФ плацдармом для початку наступальних операцій на Дружківку та Костянтинівку, які, як пишуть аналітики, «слугують фортецями для чотирьох великих міст Донецької області» (крім Дружківки і Костянтинівки, йдеться про Словʼянськ і Краматорськ, також розташовані на півночі Донеччини – ред.).
Сі Цзіньпін після Сербії відвідує Угорщину
Лідер Китаю Сі Цзіньпін сьогодні відвідує Будапешт, однією з тем переговорів із прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном, як очікується, стане війна РФ проти України.
До столиці Угорщини китайський лідер прибув пізно ввечері напередодні із Сербії. У Белграді він зустрівся із сербським президентом Олександром Вучичем. Раніше Сі Цзіньпін провів два дні у Франції, обговорюючи з Еммануелем Макроном та лідерами ЄС головним чином питання торгівлі. Учасники переговорів з європейської сторони також стверджували, що переконували Сі вплинути на російського президента Володимира Путіна з метою якнайшвидшого завершення війни в Україні.
Позиція Угорщини стосовно війни відрізняється від позиції більшості країн ЄС. Угорщина не надає Україні зброю і нерідко критикує владу України, а також закликає Київ до мирних переговорів із Росією без попередніх умов, що для України є неприйнятним.
Напередодні президент України Володимир Зеленський та Віктор Орбан провели телефонні переговори.Подробиці не повідомляються. Зокрема не відомо, чи пов’язані вони із візитом Сі Цзіньпіна та можливим обговоренням з ним будь-яких мирних ініціатив.
Очікується, що під час візиту Сі Цзіньпіна до Угорщини буде підписано низку інвестиційних угод. На тлі напруженості у відносинах між ЄС та Китаєм Угорщина залишається одним із найважливіших торгових партнерів Пекіна у регіоні.
Під час візиту до Сербії, яка є кандидатом на вступ до ЄС, але підтримує тісні зв’язки з Росією та Китаєм, було підписано угоду про стратегічне партнерство. Вучич запевнив китайського лідера в тому, що Белград вважає Тайвань частиною КНР, а Сі Цзіньпін сказав, що обидві країни хочуть спільно протистояти гегемонії. Говорячи про війну в Україні, Сі знову назвав її «кризою» і зазначив, що її причини ніяк не пов’язані з Китаєм.
Хоча Китай заявляє, що є нейтральною стороною, його критикують за відмову засудити Москву за її повномасштабне вторгнення в Україну. За останні роки Китай і Росія розширили економічне співробітництво і дипломатичні контакти, а після повномасштабного вторгнення в Україну їхнє стратегічне партнерство лише посилилося.
Україна та Ірландія починають роботу над безпековою угодою – Зеленський
Україна та Ірландія розпочинають підготовку двосторонньої безпекової угоди, повідомив президент України Володимир Зеленський у мережі Х.
Про це йшлося під час телефонної розмови 9 травня з прем’єр-міністром Ірландії Саймоном Гаррісом.
«Нейтралітет Ірландії не означає нехтування справедливістю і відновленням миру», – зазначив президент.
Він також додав, що прем’єр Ірландії підтвердив свою участь у саміті миру у Швейцарії.
Раніше девʼять безпекових угод у межах декларації про підтримку України, ухваленої у Вільнюсі в липні 2023 року країнами «Групи семи», уже підписали з Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією,Нідерландами, Фінляндією, Латвією.
У березні Офіс президента повідомив, що Україна веде схожі переговори з вісьмома країнами: США, Японією, Румунією, Норвегією, Іспанією, Грецією, а також з ЄС.
Після атак РФ в енергосистемі є значний дефіцит. «Укренерго» попереджає про обмеження споживання
Компанія «Укренерго» заявляє про значний дефіцит електроенергії в енергосистемі України після російських атак, сьогодні знову буде обмеження споживання для промисловості, але також не виключені відключення побутових споживачів.
«В енергосистемі протягом майже всієї доби, за винятком денних годин, наявний значний дефіцит електроенергії. Причина – масштабні пошкодження українських електростанцій, через які вони не можуть виробляти стільки ж електроенергії, як до атаки. Вдень обсяг дефіциту електроенергії зменшується завдяки активній роботі електростанцій на ВДЕ (відновлювальних джерелах енергії). В інші години нестача електроенергії є значною», – йдеться у повідомленні, оприлюдненому в фейсбуці.
Для уникнення відключень побутових споживачів «Укренерго» застосовує всі можливі заходи подолання дефіциту: імпорт та аварійну допомогу з країн Європи, обмеження споживання промислових споживачів.
У компанії повідомляють, що сьогодні ввечері – з 18:00 до 24:00 – будуть діяти графіки обмеження потужності для промислових споживачів, але, якщо споживання продовжить зростати, можливе застосування аварійних відключень для побутових споживачів.
«Укренерго» закликає споживати електроенергію ощадливо, особливо з 18:00 до 24:00.
У ніч на 8 травня російські сили завдали комбінованого удару ракетами різних типів та ударними БПЛА, застосувавши 55 ракет та 21 ударний безпілотник. Як повідомляють у телеграмі Повітряні сили ЗСУ, українські військові збили 39 ракет та 20 ударних дронів.
За даними Міненерго, сили РФ атакували об’єкти генерації та передачі електроенергії у шести областях – Полтавській, Кіровоградській, Запорізькій, Львівській, Івано-Франківській, Вінницькій областях.
Через дефіцит електроенергії компанія «Укренерго» ввечері 8 травня запроваджувала тимчасові обмежень на енергопостачання для промисловості та бізнесу.
Російські військові з жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак.
У березні цього року Росія відновила атаки по об’єктах критичної інфраструктури в Україні, зокрема, здійснивши 22 березня найбільш масштабну атаку на українську енергетику за останній час. Тоді РФ завдала удару по найбільшій ГЕС України – ДніпроГЕС у Запоріжжі. У компанії «Укргідроенерго» повідомили про серйозні пошкодження. Згодом цілями російських атак були Канівська та Дністровська ГЕС.
Депутати ухвалили закон про збільшення штрафів за порушення правил мобілізації
Верховна Рада ухвалила в цілому за законопроєкт №10379, який передбачає збільшення штрафів для порушників закону про мобілізацію, повідомив у своєму телеграмі народний депутат Ярослав Железняк.
Рішення ухвалили 256 парламентарів.
За ухилення від мобілізації у воєнний час передбачені штрафи для громадян від 17 до 25 тисяч гривень, для посадових та юридичних осіб – від 34 до 59 тисяч гривень.
Тепер прийнятий законопроєкт мають підписати спікер ВР, а потім президент. Після чого закон набуде чинності наступного дня після оприлюднення законі.
Відповідно до нових правил, за неявку до ТЦК за повісткою, ухилення від постановки на облік та за несвоєчасне оновлення даних призначатимуть мінімальний штраф у 17 тисяч гривень. А підприємства, які ігнорують необхідність ведення військового обліку працівників, каратимуть на суму від 34 тисяч гривень.За повторні порушення штрафи будуть збільшувати.
Відповідно до чинних норм, за порушення правил військового обліку передбачений штраф від 510 до 850 гривень. За повторне правопорушення штраф збільшується від 850 до 1 700 гривень.
Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Це рішення підтримали 283 народні депутати – переважно із владної партії «Слуга народу» та союзних їй фракцій і груп. Із остаточного варіанту документа зникло положення про умови демобілізації військових. 16 квітня закон підписав президент України Володимир Зеленський.
Документ, серед іншого, передбачає, що чоловіки у віці 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника. Також військовозобов’язані на час дії воєнного стану повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК.
Президентка Європарламенту прибула до Києва з візитом
Президентка Європейського парламенту Роберта Мецола заявила про візит до Києва.
«Знову в країні відважних. У Києві в День Європи», – написала вона в соцмережі Х.
На оприлюдненому відео видно, що її зустрічає голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова у соцмережі Х написала, що «дуже символічний візит у символічний день».
Президентка Європейського парламенту Роберта Мецола активно підтримує Україну, в тому числі в питанні євроінтеграції.
Наприкінці квітня президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова вже в червні цього року розпочати переговори щодо вступу до ЄС.
У лютому президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що так звана переговорна рамка про вступ України до ЄС «навряд чи буде готова» до початку виборів у Євросоюзі, що відбудуться у червні 2024 року.
Європейська рада 14 грудня вирішила розпочати переговори про вступ України і Молдови до Європейського союзу, а також надала Грузії статус кандидата в члени ЄС.
Рада звільнила Сольського з посади міністра агрополітики
Верховна Рада звільнила Миколу Сольського з посади міністра аграрної політики. Про це у телеграмі повідомили депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк та депутат від фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко.
«За» проголосували 273 парламентарі.
Микола Сольський очолював міністерство від березня 2022 року.
Національне антикорупційне бюро України 23 квітня заявило, що ексголову аграрного комітету Верховної Ради – чинного міністра викрили на заволодінні державною землею на 291 мільйон гривень і спробі заволодіння землею ще на 190 мільйонів гривень. Згодом суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24 червня із можливістю внесення застави у понад 75 мільйонів гривень. 26 квітня стало відомо, що за Миколу Сольського внесли заставу, його звільнили з-під варти.
Сольський, у свою чергу, заявив, що у справі про заволодіння державною землею йдеться про події 2017-2018 років, коли він був адвокатом і не був ані міністром аграрної політики і продовольства України, ані головою комітету Верховної Ради України з питань аграрної і земельної політики. Він зазначив, що справа «стосується спору між державними підприємствами і фізособами, зокрема військовими АТО за землі, які були надані останнім у володіння відповідно до закону». Сольський запевнив, що «гарантує максимальну відкритість» для встановлення істини.