Моніторингова місія ООН із прав людини в Україні заявляє, що нещодавні російські удари по Харкову, зокрема суботній удар по гіпермаркету, «продовжують тенденцію збільшення жертв серед цивільного населення» в місті й Харківській області.
Відтоді, як російські збройні сили розпочали наземний наступ на Харківську область 10 травня, ММПЛУ підтвердила, що 45 цивільних осіб було вбито і 189 поранено в Харкові й Харківській області, йдеться в заяві місії.
«Посилення військового наступу Російської Федерації призвело до значних втрат серед цивільного населення протягом останніх двох тижнів, особливо в Харкові й Харківській області, – сказала голова ММПЛУ Даніель Белль. – Жертвами останніх нападів стали працівники гіпермаркету і друкарні, а також покупці».
В ООН зауважили, що представники місії відвідала місце обстрілу торгового центру й інших місць, які нещодавно потрапили під обстріл, і зібрали інформацію, щоб перевірити кількість жертв серед цивільного населення.
«Удар по «Епіцентру» став другою атакою із численними жертвами в Харкові лише за останні три дні. У четвер ракета влучила в друкарню, одну з найбільших в Україні, убивши 7 працівників і знищивши понад 50 000 книг. Протягом останніх кількох днів харків’яни живуть із щоденними повітряними тривогами на тлі посилення російських атак. Атаки на Харків відбулися після наземного наступу, який спричинив хвилю нових переміщень населення, коли російські війська захопили кілька сіл на північ від міста. Тисячі людей прибули до Харкова в пошуках більшої безпеки», – зазначили в місії ООН.
25 травня сили РФ завдали удару по будівельному супермаркету в Харкові, внаслідок чого спалахнула масштабна пожежа.
За останніми даними, кількість загиблих внаслідок цього удару зросла до 17. «Впізнано 13 жертв, серед них 10 працівників гіпермаркету і троє відвідувачів», – повідомили в Офісі генпрокурора.
За даними ОГП, безвісти зниклими залишаються п’ять людей. 45 людей зазнали поранень.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні станом на початок квітня верифікувала дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації заявляють, що реальна кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
13 травня дитячий фонд ООН ЮНІСЕФ заявив, що щонайменше 1 993 дитини в Україні були вбиті або поранені з моменту повномасштабного вторгнення Росії. В середньому це дві дитини щодня, заявили у фонді. За повідомленням, це цифри, які змогла перевірити ООН, але справжня кількість, ймовірно, – набагато вища.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Чеська ініціатива з пошуку боєприпасів відправить перші снаряди в Україну (відео)
Радник з питань національної безпеки Чехії Томаш Пояр заявив, що в рамках чеської ініціативи з постачання боєприпасів не пізніше червня в Україну почнуть надходити вкрай необхідні артилерійські снаряди. Як повідомляється, чеська кампанія зібрала достатньо коштів, щоб закупити сотні тисяч снарядів на ринках за межами ЄС. В інтерв'ю проєкту «Настоящее Время» Пояр сказав, що підтримка України має важливе значення для безпеки Чехії, оскільки це означає, що «російські солдати не стоять на словацькому кордоні».
Внаслідок удару по селу на Харківщині постраждала жінка – прокуратура
Вранці 27 травня російські військові завдали удару по селу Мартовому на Харківщині, йдеться у повідомленні обласної прокуратури.
«За даними слідства, 27 травня близько 9:20 російські військовослужбовці здійснили авіаудари по с. Мартове Чугуївського району. Зазнали пошкоджень житлові будинки та господарчі будівлі. Зазнала поранення 69-річна жінка», – розповіли у відомстві.
За попередніми даними, «російські війська атакували село двома авіаційними боєприпасами УМПБ Д-30».
«Розпочато досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України)», – підсумували у прокуратурі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні станом на початок квітня верифікувала дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації заявляють, що реальна кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Кількість загиблих внаслідок удару РФ по гіпермаркету в Харкові зросла – ОГП
Зросла кількість загиблих внаслідок російського авіаудару 25 травня по будівельному гіпермаркету у Харкові, повідомив в телеграмі Офіс генпрокурора.
«Станом на зараз кількість загиблих зросла до 17. Впізнано 13 жертв, серед них 10 працівників гіпермаркету та троє відвідувачів», – йдеться у повідомленні.
За даними ОГП, безвісти зниклими залишаються 5 людей.
Раніше в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») речник Харківської обласної прокуратури Дмитро Чубенко заявив, що ймовірними жертвами російського удару по будівельному гіпермаркету «Епіцентр» може бути 18 людей, нині точно встановлені особи 11 з них, ще сім заяв до правоохоронців надійшли від родичів. За його словами, існує ймовірність, що не всі тіла можна буде ідентифікувати через сильну пожежу внаслідок атаки.
25 травня сили РФ завдали удару по будівельному супермаркету в Харкові.
27 травня у Харкові оголосили днем жалоби на знак скорботи за загиблими внаслідок російського удару 25 травня.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область. На тлі російського наступу на півночі Харківщини президент України Володимир Зеленський заявив, що для захисту Харкова від російських атак потрібні кілька додаткових систем протиповітряної оборони Patriot.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У Міноборони розповіли, скільки українців за кордоном оновили свої дані у застосунку «Резерв+»
Понад 14 тисяч військовозобов’язаних українців, які перебувають за кордоном, оновили свої дані через застосунок «Резерв+», йдеться у повідомленні пресслужби Міністерства оборони.
«З 18 травня через застосунок «Резерв+» свої дані оновили понад 14 тисяч військовозобов’язаних за кордоном у 124 країнах», – розповіли у відомстві.
За даними Міноборони, лідерами серед країн стали Польща, Німеччина, Канада, Чехія, США, Велика Британія, Іспанія, Литва, Нідерланди і Словаччина.
«Наші громадяни за кордоном користуються застосунком для уточнення даних, що є важливим вчинком для країни. Ми цінуємо це та продовжуємо розвивати зручні сервіси для усіх», – зазначила заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко.
У Міноборони також назвали загальні цифри – скільки українців оновили свої дані згідно з новими нормами мобілізації в Україні, які набули чинності з 18 травня. А саме:
- понад 1,1 млн військовозобов’язаних оновили дані через «Резерв+»;
- майже 55 тисяч – через ЦНАП;
- близько 38 тисяч – через ТЦК.
18 травня набув чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники та резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані – номер мобільного телефону, фактична адреса проживання та email (за наявності). Це потрібно зробити до 16 липня.
«Коли ми передали зброю Україні, то вона вже не наша, а українська»: Столтенберґ критикує дії Заходу
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ 27 травня, виступаючи на засіданні Парламентської асамблеї НАТО у Болгарії, розкритикував те, як Захід в цілому надає Україні допомогу, необхідну для відбиття неспровокованої повномасштабної агресії Росії. Столтенберґ назвав недостатньою міжнародну допомогу України і закликав спільноту, насамперед держави альянсу, виправляти це становище. Головне із свіжих заяв очільника НАТО зібрав Голос Америки.
Іспанія та Україна уклали безпекову угоду
Іспанія та Україна уклали двосторонню безпекову угоду.
«Ми підписали безпекову угоду між нашими державами. Вагомий стратегічний документ. На цей рік ми зафіксували один мільярд військової допомоги. На період до 2027 року 5 мільярдів для України від Іспанії через Європейський фонд миру», – заявив президент України Володимир Зеленський на спільній з прем’єр-міністром Іспанії Педро Санчесом пресконференції.
27 травня Володимир Зеленський прибув до Іспанії. Цей візит планувався раніше, однак через ситуацію на фронті його перенесли.
Педро Санчес, у свою чергу, сказав, що іспанська сторона оголосила, що коли Зеленський зможе приїхати до Іспанії, країни підпишуть договір для покращення рівня співробітництва в різних сферах – обороні, юстиції, гуманітарних питаннях, реконструкції.
На початку травня президент України Володимир Зеленський повідомляв про підготовку семи нових двосторонніх безпекових угод, зокрема зі США.
Девʼять безпекових угод у межах декларації про підтримку України, ухваленої у Вільнюсі в липні 2023 року країнами «Групи семи», уже підписали з Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією,Нідерландами, Фінляндією, Латвією.
У березні Офіс президента повідомив, що Україна веде схожі переговори з вісьмома країнами: США, Японією, Румунією, Норвегією, Іспанією, Грецією, а також з ЄС.
Атака по «Епіцентру» в Харкові: ідентифікували тіла 14 загиблих – поліція
У Харкові ідентифікували тіла 14 загиблих у результаті російського удару по «Епіцентру» 25 травня. Серед них – 17-річний хлопець, тіло якого виявили під ранок 27 травня, повідомив начальник Слідчого управління ГУ Нацполіції в Харківській області Сергій Болвінов.
«Завдяки дослідженням ДНК нам вже вдалося впізнати дванадцять жертв ворожого удару. Особи ще двох встановили майже одразу, на місці. Пошукова операція триває, ми не припиняємо цю роботу. Продовжується і ідентифікація. Повернути тіла рідним загиблих зможемо одразу, як завершаться пошуки та впізнання», – повідомив Болвінов.
За його даними, встановлено, що серед загиблих – двоє неповнолітніх.
«Тіло людини, яке знайшли зранку, належить 17-ти річному Кирилу. Хлопець жив у Харкові і в той день, як і десятки інших містян, прийшов до гіпермаркету. Впізнати його змогли за ДНК – зразки надала мама загиблого», – розповів керівник слідства.
За словами Болвінова, 27 травня виявили рештки ще однієї загиблої людини.
«Залишки робочого одягу вказують на те, що це один із працівників гіпермаркету. Ідентифікація триває», – зазначив Болвінов.
25 травня сили РФ завдали удару по будівельному супермаркету в Харкові.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область. На тлі російського наступу на півночі Харківщини президент України Володимир Зеленський заявив, що для захисту Харкова від російських атак потрібні кілька додаткових систем протиповітряної оборони Patriot.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Росія: з’явилися супутникові фото наслідків атаки дрона по РЛС в Орську
Проєкт «Схеми» (Радіо Свобода) опублікував супутникові знімки наслідків атаки дрона по російській радіолокаційній станції «Воронеж-М» у російському місті Орськ – це за 1800 км від кордону з Україною.
Супутник Planet Labs зафіксував наслідки цієї атаки. На знімку за 27 травня видно, що на території РЛС з’явились темні плями, яких раніше не було – ймовірно, сліди пожежі внаслідок влучання БПЛА. Роздільна здатність фото не дозволяє оцінити ступінь можливого ураження російської станції, зауважують «Схеми».
Як повідомив Радіо Свобода співрозмовник в українській розвідці, безпілотник Головного управління розвідки Міністерства оборони 26 травня атакував радіолокаційну станцію дальнього виявлення цілей «Воронеж-М» у російському місті Орськ – це за 1800 км від кордону з Україною. Цей удар встановив новий рекорд дальності ураження.
Офіційно Москва не підтверджувала атаку дронів в Орську. Міноборони РФ 27 травня заявило про нібито знищення і перехоплення 12 БПЛА над низкою областей. Серед них Оренбурзької області вказано не було.
Російські телеграм-канали «Військовий інформатор» та «Рибар» стверджували, що український безпілотник намагався атакувати радіолокаційну станцію «Воронеж-М» у селі Горьківське неподалік Орська.
Сімейство РЛС «Воронеж-М» є компонентом російської ядерної безпеки і призначене для виявлення космічних та аеродинамічних об’єктів, у тому числі балістичних та крилатих ракет. «Воронеж-М» здатний виявляти цілі на відстані до 6 тисяч кілометрів та одночасно контролювати до 500 об’єктів.
На початку травня у російському Башкортостані український безпілотник вразив нафтопереробний завод. Як повідомило тоді Радіо Свобода поінформоване джерело, це був дрон Служби безпеки, який встановив історичний рекорд, подолавши відстань у 1500 км.
Впродовж останніх місяців почастішали атаки безпілотників на нафтопереробні заводи Росії. Київ підтвердив причетність до частини з них. Ці удари, ймовірно, є частиною спроби зменшити постачання палива російським військовим, а також могли б скоротити доходи від експорту, які Москва використовує для фінансування війни.
На Миколаївщині сили РФ поцілили в автомийку, двоє поранених – влада
У Снігурівці на Миколаївщині російська ракета влучила в автомийку самообслуговування, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Кім у телеграмі.
За його даними, в результаті ракетного удару постраждало двоє людей, дівчинка перебуває у важкому стані.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні станом на початок квітня верифікувала дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації заявляють, що реальна кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Україна і МВФ розпочали переговори про новий транш фінансування
Місія МВФ та представники України розпочали переговори щодо четвертого перегляду програми Механізму розширеного фінансування (EFF), який «допоможе залучити близько 2,2 млрд доларів вже у червні», йдеться у повідомленні пресслужби Міністерства фінансів.
У відомстві кажуть, що метою місії МВФ є обговорення стану виконання Україною умов Меморандуму про економічну та фінансову політику. Зустрічі відбуваються у Варшаві і в онлайн форматі.
З боку України участь у відкритті місії взяв міністр фінансів Сергій Марченко.
«Ми вдало пройшли вже три перегляди Програми та розраховуємо на отримання наступного траншу обсягом близько 2,2 млрд доларів, внаслідок успішного четвертого перегляду, вже у червні», – зазначив Марченко.
За словами міністра, Мінфін спільно з командами Національного банку та МВФ «продовжує активно працювати над впровадженням спільно визначених реформ для забезпечення макроекономічної стабільності, зміцнення державного управління, економічного відновлення та поступової євроінтеграції України».
Відомо, що від України у зустрічах також беруть участь представники Міністерства фінансів, Національного банку, а також інших органів влади, відповідальних за політики у галузі економіки, енергетики, боротьбу і запобігання корупції, верховенства права.
23 травня Команда Міжнародного валютного фонду приїхала до Києва для обговорення ризиків для економіки України.
Раніше Рада директорів МВФ у березні схвалила третій перегляд програми розширеного фінансування EFF.
Чотирирічну програму EFF для України з доступом до фінансування у обсязі близько 15,6 мільярдів доларів було схвалено 31 березня 2023 року. Ця програма є частиною ширшого пакету другої міжнародної підтримки для України, який наразі становить близько 122 мільярдів доларів.
У квітні цього року в МВФ заявили, що українському уряду цього року потрібно 42 мільярди доларів бюджетної підтримки на тлі російського вторгнення, яке триває.
РФ: суд не відпустив під домашній арешт колишнього командувача 58-ї армії
235-й гарнізонний військовий суд у столиці РФ Москві на засіданні 27 травня відмовився задовольнити клопотання слідства та відпустити під домашній арешт генерал-майора російської армії Івана Попова. Його звинувачують у шахрайстві в особливо великому розмірі за причетність до продажу металоконструкцій, виділених для будівництва укріплень російської армії в Україні.
Засідання відбувалося в закритому режимі та тривало близько 10 хвилин, повідомив кореспондент «Медіазони». Суддя Андрій Толкаченко не дав пояснень своєму рішенню.
24 травня випустити генерала відмовився 2-й Західний окружний військовий суд, де захист оскаржив арешт Попова.
За версією слідства, генерал-майор причетний до розкрадання у 2023 році понад 1700 тонн виробів металопрокату, закуплених для обладнання інженерних оборонних споруд на лінії фронту в Запорізькій області. Він провину заперечує. Збитки оцінили на суму понад 130 мільйонів рублів.
Як пише газета «Коммерсант», слідство заявляє, що Попов програв 30 мільйонів рублів на тоталізаторі.
Попов – один із кількох високопоставлених військових та чиновників російського міністерства оборони, заарештованих за останній місяць. У різних кримінальних справах заарештовано заступника міністра оборони Тимура Іванова, начальника кадрової служби міністерства генерал-лейтенанта Юрія Кузнєцова, заступника начальника Генштабу генерал-лейтенанта Вадима Шамаріна.
Усі вони заявляють про невинуватість, і всі просили відпустити їх під домашній арешт, посилаючись на свої заслуги перед державою, військові нагороди та позитивні характеристики. Усім їм було відмовлено. Тільки у випадку Попова з клопотанням про помʼякшення арешту зверталося слідство, а не лише захист.
Зеленський прибув з візитом до Іспанії
Президент України Володимир Зеленський прибув до Іспанії, де, як очікується, буде підписана безпекова угода між країнами.
У мадридському аеропорту Зеленського зустрів король Феліпе VI, повідомляють медіа.
Як повідомив Зеленський, під час переговорів з прем’єр-міністром Педро Санчесом буде обговорюватися продовження оборонної співпраці, підготовка нового пакету військової допомоги, тренування українських військових.
В Іспанії президент України має зустрітися з прем’єр-міністром країни Педро Санчесом, королем Феліпе VI, а також представниками іспанського парламенту.
Як повідомила в понеділок газета El Pais з посиланням на джерела, Іспанія планує відправити в Україну ракети Patriot і танки Leopard в рамках пакету озброєнь вартістю 1,13 мільярда євро, оголошеного минулого місяця. За даними видання, про нові зобов’язання щодо поставок зброї буде оголошено під час офіційного візиту Зеленського до Мадрида.
Візит президента України планувався раніше, на середину травня. Але через ситуацію на фронті Володимир Зеленський 15 травня дав доручення перенести всі міжнародні заходи за його участю. Повідомлялось, що тоді були скасовані візити до Іспанії та Португалії.
У розвідці Британії розповіли, навіщо Міноборони РФ випустило журнал «Політрук»
Рішення міністерства оборони Росії випустити новий журнал «Політрук», має на меті «поширення хибних наративів про Україну для впливу на військових та населення Росії», йдеться у новому зведенні Міністерства оборони Британії.
У розвідці зазначають, що Головне політичне управління МО РФ 22 травня випустило новий журнал «Політрук» для політичної освіти військовослужбовців збройних сил країни.
Зазначається, що журнал начебто «покликаний допомогти політичним інструкторам збройних сил РФ у політичному вихованні російських військовослужбовців». У вступній статті заступника міністра оборони РФ генерал-полковника Віктора Горемикіна, який очолює Головне політичне управління збройних сил РФ, зазначається, що «новий журнал багато в чому спирається на спадщину військових видань радянського періоду, спрямованих на політичне виховання військовослужбовців».
У Міноборони Британії нагадують, що Головне політичне управління було створено у МО РФ у 2018 році, «оскільки тоді було визнано необхідним повернути політичну освіту до збройних сил країни».
Як зазначає британська розвідка, «карта України, опублікована в журналі, використовується для підтримки аргументів, що ставить під сумнів справжність української державності, а отже, і для виправдання вторгнення».
«Журнал відображає політизоване використання історії, яке стало помітною рисою російської освітньої політики в останні роки, особливо після вторгнення в Україну, і продовжує пропагувати хибні наративи, які Росія використовує для впливу на своїх військовослужбовців та населення загалом», – йдеться у зведенні.
12 травня російський лідер Володимир Путін відправив Сергія Шойгу у відставку з посади міністра оборони і призначив його секретарем Ради безпеки РФ. Шойгу очолював Міноборони 11 з половиною років – з листопада 2012 до травня 2024 року. На посаду голови військового відомства висунутий колишній віцепремʼєр із економічних питань Андрій Бєлоусов.
У розвідці Великої Британії раніше заявили, що Андрія Бєлоусова призначили міністром оборони РФ для забезпечення більшої ефективності оборонних витрат і тіснішої координації між оборонними галузями і потребами російських збройних сил.
Зміна міністра оборони РФ, кажуть розвідники, навряд чи матиме вплив на хід війни в Україні, оскільки лідер Росії Володимир Путін також оголосив, що не буде жодних змін у вищому керівництві Генерального штабу збройних сил Росії.
«Укренерго»: в енергосистемі переважно є дефіцит, запланований імпорт електроенергії з 5 країн
В енергосистемі України є дефіцит більшу частину доби, запланований імпорт з 5 країн, повідомляє компанія «Укренерго».
За повідомленням, протягом доби запланований імпорт електроенергії з Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини, Молдови, загальний обсяг – 16 258 МВт*год.
У компанії наголошують, що експорт не відбувається і не передбачається.
Сьогодні ліміти на споживання електроенергії діють в усіх регіонах України для промислових та побутових споживачів з 06:00 до 24:00, при перевищенні лімітів споживання – обленерго можуть застосовувати графіки погодинних відключень.
«Укренерго» нагадує, що головна причина застосування обмежень – наслідки російських ракетних ударів по українських електростанціях. З 22 березня по 8 травня війська РФ п’ять разів цілеспрямовано атакували всі великі теплові та гідроелектростанції – через значні пошкодження вони не можуть виробляти стільки ж електроенергії, як раніше.
Російські війська цієї весни неодноразово атакували об’єкти енергетичної інфраструктури в Україні. Зокрема, вночі і вранці 8 травня, за даними Міненерго, сили РФ атакували об’єкти генерації й передачі електроенергії у шести областях – Полтавській, Кіровоградській, Запорізькій, Львівській, Івано-Франківській, Вінницькій областях. Після цього через дефіцит електроенергії компанія «Укренерго» запровадила спершу обмеження на енергопостачання для промисловості й бізнесу, згодом – відключення для побутових споживачів.
Після хвилі масованих російських атак на об’єкти української енергетичної інфраструктури Міністерство енергетики України оцінило збитки для енергосистеми в понад мільярд доларів, розповів профільний міністр Герман Галущенко.
Дрон ГУР атакував радіолокаційну станцію в Орську біля кордону з Казахстаном – джерело
Безпілотник Головного управління розвідки Міністерства оборони 26 травня атакував радіолокаційну станцію дальнього виявлення цілей «Воронеж-М» у російському місті Орськ – це за 1800 км від кордону з Україною. Про це Радіо Свобода повідомив співрозмовник в українській розвідці.
За даними співрозмовника, цей удар встановив новий рекорд дальності ураження.
Російські телеграм-канали «Військовий інформатор» та «Рибар» стверджували, що український безпілотник намагався атакувати радіолокаційну станцію «Воронеж-М» у селі Горьківське неподалік Орська.
Сімейство РЛС «Воронеж-М» є компонентом російської ядерної безпеки і призначене для виявлення космічних та аеродинамічних об’єктів, у тому числі балістичних та крилатих ракет. «Воронеж-М» здатний виявляти цілі на відстані до 6 тисяч кілометрів та одночасно контролювати до 500 об’єктів.
Міноборони РФ 27 травня заявило про нібито знищення і перехоплення 12 БПЛА над низкою областей. Серед них Оренбурзької області вказано не було.
На початку травня у російському Башкортостані український безпілотник вразив нафтопереробний завод. Як повідомило тоді Радіо Свобода поінформоване джерело, це був дрон Служби безпеки, який встановив історичний рекорд, подолавши відстань у 1500 км.
Впродовж останніх місяців почастішали атаки безпілотників на нафтопереробні заводи Росії. Київ підтвердив причетність до частини з них. Ці удари, ймовірно, є частиною спроби зменшити постачання палива російським військовим, а також могли б скоротити доходи від експорту, які Москва використовує для фінансування війни.
На Донеччині через атаки РФ загинули 5 людей, ще троє поранені – ОВА
Через російську агресію на Донеччині за минулу добу загинули п’ятеро людей, ще троє зазнали поранень, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
За його даними, у Покровському районі в Антонівці загинули двоє людей, ще одна поранена, у Красногорівці загинула людина, також була поранена.
У Часовоярській громаді Бахмутського району загинула людина, ще одна поранена, у Сіверську загинула ще одна людина.
За даними МВС, поліція зафіксувала понад 2000 російських обстрілів протягом доби. Пошкоджені 33 житлові будинки та господарська споруда.
Російські війська обстрілювали міста Красногорівка, Курахове, Лиман, Селидове, Сіверськ, Часів Яр, селище Північне, села Антонівка та Закітне.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні станом на початок квітня верифікувала дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації заявляють, що реальна кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Найбільша кількість бойових зіткнень сьогодні відбувається на Покровському напрямку, повідомляє у фейсбуці пресслужба Генерального штабу ЗСУ.
За даними штабу, на цьому напрямку кількість російських атак з початку доби зросла до восьми. Бойові дії відбуваються в районах Новоолександрівки, Калинового, Сокола, Уманського, Новоселівки Першої, а також поблизу Нетайлового – ситуація напружена.
На Харківському напрямку сили РФ надалі спрямовують штурмові дії в бік населеного пункту Липці, також відбуваються бої в районі Вовчанська. Загалом противник за підтримки авіації здійснив тут п’ять атак.
У Генштабі зазнають, що на Времівському напрямку російські війська здійснили ще одну спробу штурму, другу за день, біля села Старомайорське – отримали вогневе ураження та відійшли.
Раніше 24 травня у Генштабі повідомили, що українські війська зупинили сили РФ на півночі Харківщини, по противнику завдають вогневого ураження, також «плануються та проводяться Силами оборони наступальні штурмові дії щодо відновлення втраченого положення».
Також президент Володимир Зеленський під час вечірнього відеозвернення заявив, що українським військовим «вдалося взяти під бойовий контроль територію прикордоння, куди зайшли російські окупанти».
Імовірними жертвами російського удару по будівельному гіпермаркету «Епіцентр» може бути 18 людей, нині точно встановлені особи 11 з них, ще сім заяв до правоохоронців надійшли від родичів. Про це 27 травня в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») заявив речник Харківської обласної прокуратури Дмитро Чубенко. За його словами, існує ймовірність, що не всі тіла можна буде ідентифікувати через сильну пожежу внаслідок атаки.
«Всього, станом на зараз, ймовірними жертвами є, щонайменше, близько 18 осіб. Це 11 тіл які вже знайшли і сім заяв (від родичів – ред.), де залишається незрозумілою доля людей. Огляд триває, по цифрах (кількості загиблих – ред.) ми приблизно розуміємо, і ми розуміємо місцеположення людей, які загинули, оскільки у нас є відео з камер відеоспостереження. Ми зараз працюємо, шукаємо ці тіла. Якихось невирішених проблем чи проблем, які неможливо вирішити, немає. Але теоретична загроза, що ми когось не зможемо знайти, реальна», – сказав речник.
Дмитро Чубенко також пояснив, що пожежа сильно пошкодила тіла загиблих людей, тому ідентифікація і встановлення особи ускладнюється. За нормальних умов ідентифікація за зразками ДНК відбувається впродовж кількох годин.
«Якщо це тіло загиблої особи, яке не має пошкоджень, воно не обгоріло, то за допомогою мобільної ДНК-лабораторії, експрес-тестів, можна це зробити за декілька годин. В ситуаціях, коли відбирається ДНК-матеріал у загиблої особи, яка перебувала в епіцентрі пожежі, тоді дуже складно відібрати сам матеріал для порівняння. Відбирання здійснюється в нормальних умовах зі шкіри, з волосся, зі слини. У ситуаціях, коли тіло обгоріло, то хоча б із кісток або внутрішніх фрагментів, які пожежею не були знищені, намагаються відібрати. Не завжди ці зразки бувають якісними, тому є і повторні відбори, і повторні дослідження ДНК, і це ускладнює процес ідентифікації», – пояснив Дмитро Чубенко.
За словами речника, територія магазину дуже велика, а від деяких тіл майже нічого не залишилося. Процес пошуку триває.
На Харківщині за добу внаслідок бойових дій загинули четверо цивільних – Синєгубов
У Харківській області за минулу добу внаслідок бойових дій загинули четверо цивільних, ще восьмеро були поранені, повідомив зранку 27 травня голова ОВА Олег Синєгубов.
За його словами, двоє чоловіків на околиці села Івашки Богодухівського району загинули через підрив на вибухонебезпечному предметі.
У селі Богуславка Ізюмського району через обстріл керованою авіабомбою зруйновані два приватні будинки, пошкоджені ще вісім жител. «Загинула жінка. Постраждали дві жінки, один чоловік та два хлопці 13 і 9 років», – написав Синєгубов у телеграмі.
У селі Стариця Чугуївського району внаслідок артобстрілу травмована одна людина, загинула одна людина, проінформував голова ОВА.
Також поранення людей і руйнування зафіксовані в Купʼянську, Купʼянську-Вузловому та Вовчанську.
Російські військові накопичують сили в Бєлгородській області РФ неподалік від кордону з Харківською та Сумською областями України, пишуть у своєму черговому звіті аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW).
За повідомленнями, російські війська концентрують сили невстановленої чисельності на заході Бєлгородської області поблизу кордону з Україною, ймовірно, для того, щоб зафіксувати і відтягнути українські сили в цей район і підготуватися до наступальних операцій, які мають на меті розширити російський плацдарм у прикордонній зоні на північному сході України.