У Слатиному на Харківщині через удар РФ загинув місцевий житель – влада
У Слатиному на Харківщині через російський удар загинув місцевий житель, повідомив у телеграмі керівник Дергачівської МВА Вячеслав Задоренко.
За попередніми даними, сили РФ вдарили по Слатиному близько 12:50 з реактивної системи залпового вогню.
У різних районах селища спалахнули пожежі приватних будинків, додав Здоренко.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Розвідка Британії проаналізувала наступальні операції РФ на Донеччині
Логістичний центр Покровськ на Донеччині залишається головним пунктом російських наступальних операцій, пише 17 вересня розвідка Великої Британії.
«Покровськ є важливим оборонним вузлом, що стримує просування Росії далі в Донецькій області й у напрямку українських міст Краматорськ і Слов’янськ, які також є цілями Росії», – йдеться в повідомленні, оприлюдненому Міністерством оборони Британії в соцмережі X.
За повідомленням, основні частини російської морської піхоти були перекинуті з Курської області Росії і Сумської області України на напрямок Покровськ-Добропілля, де вони почали вести наступальну діяльність невеликими групами.
«Український логістичний центр Лиман, також у Донецькій області, контроль над яким українські війська відновили у вересні 2022 року, залишається ціллю Росії. Російські війська захопили більшу частину Серебрянського лісу на південний схід від Лиману і закріплюють свої позиції вздовж річки Сіверський Донець», – кажуть у розвідці.
За повідомленням, російські війська зміцнили контроль над секторами територій, що межують з Дніпропетровською і Донецькою областями.
«За більшість цих територій, ймовірно, все ще ведуть бої українські війська. Однак в околицях села Соснівка російські війська просунулися приблизно на 10 кілометрів углиб Дніпропетровської області на вузькій ділянці фронту», – заявили у розвідці.
Наприкінці серпня президент Володимир Зеленський після доповіді головкома ЗСУ Олександра Сирського заявляв, що російська армія концентрує найбільші зусилля на Покровському напрямку і, «відповідно, зазнає найбільших втрат».
В оперативно-стратегічному угрупованні військ «Дніпро» 5 вересня заявили, що російська армія має завдання захопити восени Покровсько-Мирноградську агломерацію, зокрема йдеться про три міста – Добропілля, Покровськ і Мирноград.
Держдума Росії денонсувала Європейську конвенцію проти катувань
Державна дума Росії денонсувала Європейську конвенцію проти тортур.
У Мін’юсті РФ стверджують, що денонсація конвенції не спричинить зниження гарантій та порушення прав людини.
«Росія продовжить участь у ключових міжнародних договорах, які передбачають як стандарти заборони тортур, так і механізми контролю за їх дотриманням», – заявили у відомстві.
Минулого тижня президент Росії Володимир Путін вніс до Держдуми законопроєкт про денонсацію цієї конвенції. У записці пояснення до законопроєкту зазначалося, що з 2023 року Росія не має представника в Європейському комітеті. Це пов’язано з тим, що Рада Європи заблокувала процес обрання нового члена від Росії. При цьому звернення щодо відновлення російського представництва залишалися без відповіді, незважаючи на закріплений в Європейській конвенції принцип співпраці, підкреслюється в документі. Російська сторона вважає такий підхід дискримінаційним.
Європейська конвенція про запобігання катуванням і нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню була підписана Радою Європи в 1987 році. Документ не лише забороняє тортури, а й запроваджує механізм їх попередження.
Для контролю створено Європейський комітет із запобігання тортурам. Його експерти можуть без попередження відвідувати в’язниці, колонії, лікарні та будь-які місця позбавлення волі. Вони фіксують умови тримання, розмовляють із ув’язненими та персоналом, а потім публікують доповіді. Країни, які підписали конвенцію, зобов’язані співпрацювати та усувати порушення.
Росія приєдналася до конвенції у 1996 році при вступі до Ради Європи. З того часу комітет регулярно відвідував російські колонії та СІЗО, фіксуючи тортури та жорстокі умови.
Після денонсації Росія більше не зобов’язана допускати міжнародних інспекторів. Скарги ув’язнених до Європейського комітету щодо запобігання тортурам не розглядатимуться. Незалежний зовнішній контроль зникає, залишається лише нагляд ФСВП Росії та російських судів.
Кремль суттєво збільшив витрати на «м’яку силу» за кордоном
Російське федеральне агентство «Росспівробітництво» за неповний 2025 рік витратило на програми для громадян інших країн не менш як 412 мільйонів рублів, це у півтора раза більше, ніж торік, повідомляє видання «Важные истории». Це випливає із даних про держзакупівлі. За оцінкою видання, це найбільша сума за останні 14 років.
Більшість витрат, як повідомляється, пішла на головну програму «Росспівробітництва» – «Нове покоління». У рамках цієї програми іноземцям від 14 до 40 років – студентам, активістам, журналістам, блогерам, підприємцям, науковцям – оплачують короткострокові поїздки до Росії. Їх водять на екскурсії, у походи, запрошують на зустрічі з чиновниками та тренінги, які проводять лояльні до Кремля діячі. «Нове покоління», за задумом організаторів, розширює коло активних молодих людей за кордоном, які будуть налаштовані проросійськи.
2024 року на програму виділили майже втричі менше, 127,8 мільйона рублів. Президент Росії Володимир Путін доручив розширити програму «Нове покоління» та збільшити її фінансування на 384 мільйони щороку. 2025 року Росію мають відвідати 1600 учасників «Нового покоління».
Торік до Росії приїхала 921 людина, йдеться у щорічному звіті «Росспівробітництва». З них 603 особи із пострадянських країн, 264 – з Африки, Азії, Близького Сходу та Америки.
Зазначається, що, зокрема, журналісти та блогери в рамках програми проходять тренінги у російських державних медіа – RT і Sputnik, які входять до холдингу «Росія сьогодні».
Крім цього, як пишуть «Важные истории», Росія збільшила витрати на просування російської мови за кордоном. Якщо 2024 року на державну програму «Підтримка та просування російської мови за кордоном» виділили 500 мільйонів рублів, то 2025-го – вже 1,8 мільярда. Крім того, близько 170 мільйонів рублів у 2025 році виділені на закупівлю навчальних матеріалів російською мовою, які передають до шкіл та центрів російської культури за кордоном. Серед цієї літератури є й підручники з історії за редакцією Володимира Мединського, які містять критику Заходу та України.
Попри зростання витрат на так звану «м’яку силу», «Важные истории» зазначають, що в абсолютних цифрах бюджет «Росспівробітництва» невеликий – він становить близько 5,5 мільярда рублів (66 мільйонів доларів) на рік.
Сили РФ завдали удару по Харківщині, виникла пожежа – Синєгубов
Російські війська завдали удару по Дергачівській громаді на Харківщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
Тип застосованої зброї встановлюється.
За його словами, внаслідок удару в селищі Слатине спалахнула пожежа в районі житлової забудови. Інформації про постраждалих наразі немає.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Рада ухвалила закон про військового омбудсмена
Верховна Рада України 17 вересня ухвалила в другому читанні і в цілому проєкт закону про військового омбудсмена. Рішення на засіданні парламенту підтримали 283 народних депутати.
Міністр оборони Денис Шмигаль заявив, що сьогоднішнє рішення Верховної ради є «кроком до справедливості, до посилення нашої армії, до кращої обороноздатності держави».
«Військовий омбудсмен працюватиме при президентові України і реалізує демократичний цивільний контроль у секторі безпеки й оборони. Зокрема, прийматиме скарги військовослужбовців, буде здійснювати перевірки у військових частинах й управлінських установах, формуватиме звіти та взаємодіятиме з іншими органами влади», – написав він у фейсбуці.
Як повідомила пресслужба Верховної Ради, закон передбачає, що військовий омбудсмен «здійснюватиме контроль за сектором безпеки й оборони в частині дотримання прав військовослужбовців, резервістів і військовозобов’язаних під час проходження зборів, членів добровольчих формувань територіальних громад у зв’язку з їхньою участю в територіальній обороні або бойових діях, осіб, залучених до руху опору на тимчасово окупованих територіях (на добровільній і конфіденційній основі), особового складу правоохоронних органів, залучених до безпосередньої участі в бойових діях».
За повідомленням, однією з ключових функцій стане виявлення порушень, причин і умов, що до них призводять, а також розробка пропозицій для їх мінімізації й усунення.
Мерц: вторгнення російських дронів до Румунії та Польщі є частиною тривалої тенденції диверсій
Порушення Росією повітряного простору Польщі та Румунії є частиною тривалої тенденції перевірки кордонів та диверсій з боку російського президента Володимира Путіна, заявив у середу канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.
«Росія хоче підступно дестабілізувати наші вільні суспільства», – заявив Мерц нижній палаті парламенту Бундестагу, зазначивши, що мирна угода не може бути укладена за рахунок політичного суверенітету та територіальної цілісності України.
«Продиктований мир, мир без свободи, спонукатиме Путіна шукати свою наступну ціль», – додав Мерц, якого цитує Reuters.
Червоний Хрест повідомив про травмування своїх співробітників через обстріл РФ у Херсоні
У Херсоні внаслідок удару російського безпілотника постраждали співробітники Українського Червоного Хреста, повідомили в організації ввечері 16 вересня.
За повідомленням, інцидент стався за день до цього. «Під удар дрона потрапив автомобіль Українського Червоного Хреста. Транспортний засіб, що був чітко позначений символікою Червоного Хреста, серйозно пошкоджений. У машині перебували двоє співробітників Херсонської обласної організації Українського Червоного Хреста, які поверталися після інформаційної сесії з мінної небезпеки», – йдеться в повідомленні.
Як зазначили в організації, попри пошкодження автомобіля, співробітники Червоного Хреста змогли доїхати до найближчої міської лікарні, де обом постраждалим надали допомогу.
Пентагон підтвердив, що військові США спостерігали за навчаннями «Захід-2025»
Пентагон у вівторок підтвердив, що американські військові представники спостерігали за спільними військовими навчаннями між Росією та Білоруссю в понеділок, прийнявши запрошення вперше з моменту вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Про це агентству Reuters повідомив головний речник Пентагону Шон Парнелл.
«Посольство США в Мінську отримало запрошення для нашого аташе з питань оборони відвідати військові навчання «Захід-2025» у Білорусі в рамках Дня почесного гостя (DV), і ми прийняли запрошення з огляду на нещодавню продуктивну двосторонню співпрацю між нашими країнами», – сказав Парнелл.
Він додав, що в рамках Дня почесного гостя присутність на навчаннях є поширеною практикою між військовими, і «аташе з питань оборони США є частиною більшої групи міжнародних військових учасників».
15 вересня Міноборони Білорусі повідомило, що американські військові прибули на полігон у Білорусі, де проходили спільні військові російсько-білоруські навчання. Їх зустрів міністр оборони Білорусі Віктор Хренін.
Навчання «Захід-2025» тривали 12-16 вересня. Вони проводилися одночасно в різних місцях Росії й Білорусі.
Присутність американських офіцерів – це чергова ознака потепління відносин між Вашингтоном і Білоруссю, близьким союзником Росії. Влада Білорусі дозволила Росії використовувати свою територію для відправки десятків тисяч військових для вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
Президент США Дональд Трамп, який намагається домогтися припинення війни РФ в Україні, налагоджує тісніші зв’язки з білоруським авторитарним лідером Лукашенком, який регулярно проводить переговори з президентом РФ Володимиром Путіним.
Після зустрічі з Олександром Лукашенком у Мінську 11 вересня заступник спецпосланця США Джон Коул оголосив, що Сполучені Штати скасовують санкції проти білоруського державного авіаперевізника «Белавіа». Лукашенко на зустрічі з Коулом заявив про можливість звільнення ув’язнених. Пізніше стало відомо, що понад пів сотні колишніх ув’язнених у Білорусі вдень 11 вересня перетнули білорусько-литовський кордон, серед них – журналісти й політичні опоненти Лукашенка.
16 вересня Олександр Лукашенко підписав указ про помилування 25 людей.
Війська РФ атакували Україну двома ракетами і понад сотнею «Шахедів», є влучання – ЗСУ
Російські війська в ніч на 17 вересня атакували Україну балістичною ракетою «Іскандер-М/KN-23» і зенітною керованою ракетою С-300, а також 172 безпілотниками, понад 100 з яких – «Шахеди», повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 09:30 протиповітряною обороною збито/подавлено 136 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера» і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
Військові зазначили, що зафіксовано влучання ракет і 36 ударних БпЛА на 13 локаціях.
Війська РФ дронами намагалися вивести з ладу підстанції, які живлять залізничну мережу – Кулеба
Російські війська дронами намагалися вивести з ладу підстанції, які живлять залізничну мережу, повідомив віцепрем’єр з відновлення України, міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
«Росія прицільно б’є по залізничній інфраструктурі. Цієї ночі масованим ударом дронами ворог намагався вивести з ладу підстанції, які живлять залізничну мережу. Такі удари мають чітку мету – ускладнити перевезення пасажирів і вантажів, зірвати стабільну роботу транспорту та створити додатковий тиск на людей, на економіку», – написав він у телеграмі.
За його словами, у момент атаки на маршрутах перебували понад 20 пасажирських поїздів, станом на 08:00 – 26 поїздів через цю атаку слідують із затримкою в понад годину.
Серед пасажирів і залізничників немає постраждалих, додав Кулеба.
Голова правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський повідомив, що російські війська вночі здійснили чергову «комплексну атаку» на залізницю,через знеструмлення низка поїздів прямують з затримкою.
За даними Повітряниз сил ЗСУ,російські війська в ніч на 17 вересня атакували Україну балістичною ракетою «Іскандер-М/KN-23» і зенітною керованою ракетою С-300, а також 172 безпілотниками, є влучання ракет і 36 ударних БпЛА на 13 локаціях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
ISW: Лукашенко намагається дистанціюватися від атаки російських дронів на Польщу
Білоруський авторитарний лідер Олександр Лукашенко намагається дистанціюватися від нещодавнього вторгнення російських дронів у повітряний простір Польщі, намагаючись приховати той факт, що Білорусь де-факто є союзником у війні Росії проти України, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
15 вересня Лукашенко заявив, що Білорусь не брала участі у вторгненнях безпілотників у повітряні простори Польщі й Литви. Він стверджував, що білоруські війська збивали безпілотники, що прямували до Польщі, й витратили «величезні» ресурси на їх знищення. Крім того, Лукашенко заявив, що Білорусь повідомила польській владі про безпілотники, які білоруські війська не змогли збити. Він звинуватив Польщу у «брудних трюках» і заявив, що Польща явно має якісь плани, які Білорусь повинна «розгадати» і «чинити їм опір».
Беззахисні оборонці на великій війні. Парламент ухвалив закон про військового омбудсмена. Чому це важливо?
- Четвертий рік Україна відбиває повномасштабну агресію Росії. І при цьому ті, хто захищає країну, досі не мають належних механізмів захисту їхніх прав.
- Військові бояться скаржитися на командирів, бо це лише погіршує їхню ситуацію. Військова служба правопорядку має інші завдання, ДБР перевантажене і не виїжджає на місця.
- Хоча посаду Уповноваженого президента з питань захисту прав військовослужбовців створили, але закон, на основі якого омбудсмен може працювати, парламент довго не ухвалював, було подано майже 900 правок.
- Оновлено: Верховна Рада України 17 вересня ухвалила в другому читанні і в цілому проєкт закону про військового омбудсмена. Рішення на засіданні парламенту підтримали 283 народних депутати.
- Правозахисники наголошують, що для підтримки бойового духу військовослужбовців потрібна справделивість і захищеність прав солдата, а для відстежування порушень необхідно створити військову поліцію, спецпрокуратуру та проводити виправдані кадрові зміни в армії.
- «Батальйон неодноразово зазнавав втрат, а командування намагалося змусити бійців підписати відмову від виконання бойових наказів, щоб звинуватити їх у боягузтві», – це історія військового підрозділу, в якому служив ветеран Олег Симороз.
І вона не є винятком.
У Збройних силах України військовослужбовці часто стикаються із:
- відмовами у переведенні в інші підрозділи,
- неплановим зарахуванням до штурмових рот,
- відмовами підтвердити статус пораненого,
- затримками бойових виплат,
- та багато інших правопорушень.
Про те, як створити систему захисту прав військовослужбовців та що може військовий омбудсмен, закон про діяльність якого ухвалили 17 вересня, читайте тут
Чотири людини, зокрема 3-річна дитина, травмовані на Херсонщині через російський КАБ – влада
Російські військові вранці 17 вересня атакували керованою авіаційною бомбою Інгулець Дарʼївської громади на Херсонщині, внаслідок чого постраждали троє дорослих і дитина, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«У момент ворожого удару вони перебували вдома. У жінок, яким 69, 35 і 64 роки, а також трирічної дівчинки, діагностували контузії, вибухові й закриті черепно-мозкові травми», – написав він у телеграмі.
За словами голови ОВА, усіх потерпілих доставили до лікарень у середньому стані тяжкості.
Протягом минулої доби, як повідомив Прокудін, на Херсонщині через російські атаки загинула одна людина, 11 – були поранені.
ЗСУ зупинили 60 штурмів військ РФ на Покровському напрямку за добу – Генштаб
На фронті протягом минулої доби зафіксували 183 бойові зіткнення, найбільше боїв було на Покровському напрямку, повідомив у ранковому зведенні 17 вересня Генштаб ЗСУ.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 60 штурмових і наступальних дій агресора у районах населених пунктів Володимирівка, Вільне, Золотий Колодязь, Никанорівка, Нове Шахове, Шахове, Миролюбівка, Родинське, Червоний Лиман, Новоекономічне, Промінь, Лисівка, Звірове, Котлине, Удачне, Молодецьке, Дачне, Новоукраїнка», – йдеться у зведенні.
За даними Генштабу, 25 атак сил РФ українські військові відбили на Новопавлівському напрямку, 23 – на Сіверському, 17 – на Торецькому, 14 – на Лиманському напрямку.
Бойові дії також тривали на Північно-Слобожанському, Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Краматорському, Гуляйпільському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
«Противник завдав по позиціях українських підрозділів і населених пунктах двох ракетних ударів двома ракетами і 74 авіаційних удари, скинувши 118 керованих бомб. Крім цього, здійснив 4685 обстрілів, з них 73 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 6206 дронів-камікадзе», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Українські військові заявили про звільнення від противника Панківки на Добропільському напрямку
Минулого тижня президент Володимир Зеленський після доповіді головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського заявив, що «є хороші результати у прикордонні Сумщини». За його словами, українські підрозділи продовжують просуватися в бік державного кордону України. Крім того, Зеленський заявив про значні втрати у російських сил і на Харківщині – в Купʼянську, і на Донеччині.
«Продовжуємо діяти на Добропільському напрямку. Важливо, що російські штурми – відбиваються хлопцями… Діємо відповідно до ситуації й на Запоріжжі», – зазначив президент без подробиць.
31 серпня Зеленський після доповіді головкома ЗСУ Олександра Сирського заявляв, що російська армія концентрує найбільші зусилля на Покровському напрямку і, «відповідно, зазнає найбільших втрат».
В оперативно-стратегічному угрупованні військ «Дніпро» 5 вересня заявили, що російська армія має завдання захопити восени Покровсько-Мирноградську агломерацію, зокрема йдеться про три міста – Добропілля, Покровськ і Мирноград.
У МАГАТЕ повідомили про обстріли і чорний дим біля ЗАЕС
Міжнародне агентство з атомної енергії заявило, що його команда на окупованій російськими силами Запорізькій атомній електростанції чула обстріли поблизу об’єкта і спостерігала чорний дим, що піднімався з трьох локацій неподалік.
Як йдеться в оприлюдненому 16 вересня звіті, команді МАГАТЕ повідомили, що кілька артилерійських снарядів влучили в територію за межами ЗАЕС, приблизно за 400 метрів від сховища дизельного палива станції.
В агенції зазначили, що її команда ще не змогла відвідати район обстрілу і має намір сьогодні звернутися з проханням про це, якщо дозволить ситуація з безпекою.
Кропивницький і ще 44 населені пункти залишилися частково без світла через атаку РФ – влада
Російські війська вночі масовано атакували дронами Кіровоградську область, ціллю були обʼєкти інфраструктури, повідомив очільник обласної військової адміністрації Андрій Райкович.
«Від електропостачання станом на зараз частково відключено обласний центр і 44 населених пункти на території Олександрівської СТГ. Зафіксовано також пошкодження кількох приватних домоволодінь в Олександрівці», – написав він у телеграмі.
За словами голови ОВА, який посилається на дані Одеської філії АТ «Укрзалізниця», припинений рух залізничного транспорту по двох напрямках: Помічна – Кропивницький – Знам’янка – П’ятихатки і Фундукліївка – Знам’янка – П’ятихатки.
Про постраждалих і загиблих інформації не було.
Генштаб ЗСУ: Росія втратила понад тисячу своїх військових за добу
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 097 450 своїх військових, зокрема 1020 осіб – за останню добу, такі дані станом на ранок 17 вересня навів український Генштаб.
За даними командування ЗСУ, серед інших російських втрат є такі:
- танки – 11189 (+5 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 23277 (+3)
- артилерійські системи – 32846 (+36)
- РСЗВ – 1490
- засоби ППО – 1217
- літаки – 422
- гелікоптери – 341
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 60079 (+360)
- крилаті ракети – 3718
- кораблі / катери – 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 61878 (+108)
- спеціальна техніка – 3965.
Трамп прибув до Великої Британії з другим державним візитом
Президент США Дональд Трамп прибув до Великої Британії зі своїм другим державним візитом, який супроводжуватиметься бенкетом у Віндзорському замку і під час якого країни, як очікується, укладуть інвестиційні угоди.
Почесна варта зустріла Дональда Трампа з дружиною Меланією, коли вони вийшли з літака Air Force One в аеропорту Станстед поблизу Лондона ввечері 16 вересня.
Як заявили в офісі британського прем’єра Кіра Стармера, візит продемонструє, що «відносини між Великою Британією і США є найміцнішими у світі, побудованими на 250-річній історії».
На Черкащині через удар БпЛА є наслідки для критичної інфраструктури – ОВА
Російські війська в ніч проти 17 вересня атакували Черкащину ударними безпілотниками, повідомив очільник обласної військової адміністрації Ігор Табурець.
«Є наслідки для критичної інфраструктури», – написав він у телеграмі, не наводячи деталі.
Наприкінці серпня американський Інститут вивчення війни у своєму звіті заявив, що Росія найближчими тижнями може посилити свої атаки для погіршення стану української енергетичної інфраструктури напередодні майбутньої зими.
Пізніше президент Володимир Зеленський заявив, що російські війська знову концентрують удари по українській енергетиці, й анонсував відповідь на ці удари.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.