Армія Росії вдарила по Дергачах на Харківщині, постраждав чоловік
Російські війська обстріляли Дергачі, поранений цивільний, заявив голова Харківської обласної адміністрації Олег Синєгубов 8 жовтня.
Попередньо, армія РФ завдала ударів із реактивної системи залпового вогню. Зафіксовано влучання в дах приватного будинку та по території домоволодіння, пошкоджений автомобіль.
«Відомо про одного постраждалого – 72-річний чоловік зазнав поранення ніг, йому надають усю необхідну медичну допомогу», – йдеться в повідомленні.
Напередодні, за даними голови Харківської області, російських ударів зазнали дев’ять населених пунктів регіону. Зокрема, в селі Новоосинове Курилівської громади постраждав 55-річний чоловік. Також внаслідок вибуху невідомого предмета в селі Вербівка Балаклійської громади постраждав 47-річний чоловік.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Укренерго»: через атаки РФ є знеструмлення у кількох областях, найскладніша ситуація – на Чернігівщині
Через російські обстріли є знеструмлені споживачі у кількох областях, повідомляє «Укренерго».
За даними компанії, найскладнішою залишається ситуація на Чернігівщині, де місцеве обленерго наразі вимушено застосовує погодинні відключення обсягом трьох черг одночасно. Аварійно-відновлювальні роботи тривають.
Також в «Укренерго» констатують, що споживання електроенергії залишається стабільно високим – станом на 9:30 воно було на тому ж рівні, що й попереднього дня – у вівторок. Причина – утримання хмарної погоди з дощем у більшості регіонів.
Енергетики закликають ощадливо споживати електроенергію, зокрема, не вмикати кілька потужних приладів одночасно у вечірні години пікового навантаження на енергосистему з 17:00 до 22:00.
За даними Міненерго, російські військові протягом минулої доби, 7 жовтня, здійснили понад 26 атак на енергетичні об’єкти України.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Фон дер Ляєн заявила про гібридну війну проти Європи
Численні порушення повітряного простору ЄС є послідовною кампанією, спрямованою на роз’єднання Європи й ослаблення підтримки України. Про це з трибуни Європарламенту в Страсбурзі, відкриваючи відповідні тематичні дебати, заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
«Один інцидент може бути помилкою. Два – збігом обставин. Але три, п’ять, десять? Це навмисна та цілеспрямована тіньова кампанія проти Європи… Росія хоче посіяти розбрат. Ми відповідаємо єдністю. Саме італійські пілоти в рамках місії повітряного патрулювання НАТО супроводжували російські літаки з неба Естонії. Українські експерти діляться досвідом на передовій, щоб допомогти державам-членам протидіяти вторгненням дронів», – наголосила фон дер Ляєн.
Очільниця Єврокомісії закликала не лише до реакції, а й стримування, інакше «сіра зона лише розширюватиметься».
«Європа повинна терміново оснаститися стратегічними можливостями реагування… І ми повинні бути здатні реагувати в режимі реального часу. Ця робота вже розпочалася», – підкреслила топпосадовиця.
Президентка Єврокомісії заявила про «найбільший сплеск витрат на оборону в історії нашого Союзу». В межах програми «Готовність 2030», що передбачає переозброєння до відповідного дедлайну, Європа планує мобілізувати до 800 мільярдів євро на оборону. Незабаром Єврокомісія презентує дорожню карту цієї програми.
Фон дер Ляєн згадала знову про флагманські проєкти, які пропонується зробити основою програми. Серед них, зокрема, «стіна дронів».
«Нам потрібна система, яка є доступною та придатною для використання. Для швидкого виявлення, швидкого перехоплення та, за потреби, швидкої нейтралізації. Тут нам є чого навчитися в України. Як щодо можливостей, так і, що ще важливіше, щодо їхньої екосистеми швидких інновацій. І Україна готова підтримати наші зусилля», – зазначила президентка Єврокомісії.
Читайте також: «Східний вартовий». Деталі стратегії НАТО після дронової атаки Росії
Чиновниця також згадала проєкт, метою якою є моніторинг і захист неба, моря й землі східного флангу НАТО. І зауважила, що для реалізації всіх запланованих ініціатив необхідне зміцнення європейського оборонпрому.
«Боротьба з гібридною війною Росії стосується не лише традиційної оборони. Йдеться про програмне забезпечення для безпілотників та запчастини для трубопроводів. Йдеться про швидкі групи кіберреагування та кампанії з інформування громадськості для поширення інформованості. Це вимагає нового мислення для всіх нас… І найголовніше, ми повинні стримувати всіх, хто прагне завдати нам шкоди», – резюмувала фон дер Ляєн.
У вересні країни НАТО кілька разів звинуватили Росію у безпрецедентному порушенні свого повітряного простору.
Зокрема, близько 20 дронів у ніч проти 10 вересня увійшли в повітряний простір Польщі. 13 вересня, за даними Міноборони Румунії, російський безпілотник, яким сили РФ атакували Україну і який проник у повітряний простір Румунії, затримався над країною НАТО протягом 50 хвилин, перш ніж повернутися назад до України.
19 вересня три російські винищувачі МіГ-31 без дозволу увійшли до повітряного простору Естонії над Фінською затокою та перебували там загалом 12 хвилин. У НАТО 23 вересня засудили Росію за порушення повітряного простору Естонії минулого тижня, заявивши, що РФ «несе повну відповідальність за ці дії, які є ескалаційними».
Росія звинувачення відкидає.
Польща запровадила санкції проти громадян Білорусі і пов’язані з ними компанії через постачання до Росії
Міністерство внутрішніх справ та адміністрації Польщі додало до санкційного списку дві компанії, зареєстровані в цій державі, та пов’язаних з ними громадян Білорусі, передає білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на пресслужбу відомства.
Під санкції потрапила компанія STEELTRADE Sp. z o.o. (до 2024 року працювала під назвою EMK Group Sp. z o.o.). Компанія займається оптовою торгівлею металевими виробами, гідравлічним та опалювальним обладнанням. Польське відомство заявляє, що компанія опосередковано підтримує агресію Росії проти України, постачаючи до Росії металеві вироби та деталі машин.
За даними видання Reform, товари STEELTRADE – це продукція з чорних металів, експорт якої до Росії заборонений.
З 2021 року до середини 2022 року компанія експортувала товари переважно до Росії. Основним їх одержувачем була компанія EMK. В середині 2022 року STEELTRADE почала постачати товари до Казахстану замість Росії. Одержувачем була компанія з назвою, схожою на російську EMK. З 2023 року основним напрямком експорту була китайська компанія. Цей китайський контрагент, як визначено в Польщі, є посередником у поставках російської компанії EMK LLC.
«Встановлено, що понад 200 поставок, здійснених компанією STEELTRADE (раніше EMK Group) китайським, казахстанським та турецьким компаніям, згодом були реекспортовані до Росії», – повідомило Міністерство.
Другою компанією у санкційному списку є OMNI GRP. Вона займається оптовим продажем металів та металевих руд, постачаючи до Росії продукцію заліза та сталі, що заборонено санкціями ЄС. Зокрема, компанія експортувала сталь Uddeholm Dievar, яка вирізняється особливою міцністю та користується особливим попитом в оборонній промисловості.
ГУР: російські окупанти викрали 37 пам’яток із музею «Кам’яна Могила» на Запоріжжі
Головне управління розвідки оприлюднило дані про ще 178 історичних цінностей, викрадених російською владою на окупованих територіях України – про це відомство заявило 8 жовтня.
Дані про пам’ятки внесли до реєстру War&Sanctions, який містить інформацію, зокрема, про викрадені об’єкти спадщини.
Серед нововиявлених викрадених пам’яток – понад 140 артефактів, виявлених під час незаконних археологічних розкопок у Криму. Розкопки велися на Південному передмісті Херсонесу Таврійського, в городищі Кадиківське (римський табір) та пам’ятці візантійської архітектури «Церква Іоанна Предтечі».
«(Російські окупанти – ред.) вивезли 37 експонатів із Національного історико-археологічного музею «Кам’яна Могила» до музею «Херсонес Таврійський» під виглядом «тимчасової виставки» «Духовний світ предків у петрогліфах Кам’яної Могили» у 2023 році», – заявляє управління.
ГУР додає, що через привласнення української культури та історії «Росія намагається стерти українську національну ідентичність, легалізувати агресію та окупацію».
Заповідник «Кам'яна могила», який у свій час був внесений до переліку кандидатів об'єктів ЮНЕСКО, розташований поблизу Мелітополя і з 2022 року перебуває в російській окупації.
У липні розвідка опублікувала інформацію про ще 110 культурних цінностей, незаконно присвоєних Росією на території анексованого Криму.
Херсон: через удар Росії по цивільному авто загинули двоє людей
Російська армія атакувала Корабельний район Херсона вранці 8 жовтня, повідомила місцева влада.
За даними голови міської військової адміністрації Ярослава Шанька, близько 07:35 російські загарбники атакували цивільний автомобіль:
«Внаслідок атаки травми, несумісні з життям, отримали 62-річна жінка та 65-річний чоловік. Співчуття рідним та близьким загиблих».
Крім того, до лікарні доставили 55-річну жінку, яка зазнала мінно-вибухової травми, контузії, осколкових поранень тулуба й кінцівок. Медики надають їй необхідну допомогу та проводять дообстеження.
Згодом МВА повідомила, що поліція доставила до лікарні 65-річну жінку, яка отримала травми внаслідок атаки у селищі Кіндійка. У неї діагностували мінно-вибухову травму та поранення лівої гомілки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Знищують, як у тирі». Як «морська ПВК» Росії воює з Україною у Чорному морі
Чорне море в умовах повномасштабного вторгнення РФ в Україну стало місцем регулярних військових дій. Найактивніші бої розгортаються навколо нафтогазовидобувних бурових установок («вишок Бойка»). Захоплені раніше об'єкти РФ Силам оборони України вдалося повернути під свій контроль у 2023 році. Але Росія продовжує спроби знову захопити їх, кидаючи туди нові сили. На цьому напрямку проти України воює підрозділ «Еспаньйола», сформований у 2024 році для оборони берегів окупованого Росією українського Криму від ЗСУ. Що про нього відомо, розповідаємо в матеріалі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
ДТЕК: Росія вдарила по тепловій електростанції, двоє працівників поранені
Росія атакувала теплову електростанцію компанії ДТЕК, повідомила пресслужба вранці 8 жовтня.
«За попередньою інформацією, поранено двох енергетиків. Їм було оперативно надано усю необхідну допомогу», – йдеться в повідомленні.
Також, додає компанія, серйозно пошкоджене обладнання ТЕС. Тривають роботи з усунення наслідків.
За даними ДТЕК, від початку повномасштабного вторгнення Росії її теплоелектростанції зазнавали обстрілів понад 200 разів.
Зокрема, в серпні компанія заявляла про ураження чотирьох своїх енергетичних об’єктів на Одещині.
Російські військові впродовж останніх тижнів активізували обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Нічна атака РФ: ЗСУ знешкодили 154 з 183 безпілотників, є влучання на 11 локаціях
Українські військові знешкодили 154 з 183 безпілотників, якими вночі атакувала Росія, повідомляють у телеграмі Повітряні сили ЗСУ.
За даними ЗСУ, у ніч на 08 жовтня (із 18:30 07 жовтня) противник атакував 183 ударними БпЛА типу Shahed, Гербера та безпілотниками інших типів із напрямків: Міллерово, Курськ, Брянськ, Орел, Приморсько-Ахтарськ – РФ, а також з Гвардійського, Чауди – тимчасово окупованого Криму, близько 100 із них – «Шахеди».
Українські військові зафіксували влучання 22 ударних БпЛА на 11 локаціях. У повітряному просторі залишаються кілька російських БпЛА, атака триває.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
ОВА: через удар дрона РФ по будинку на Сумщині постраждала родина, 4-річна дитина – у важкому стані
Російський дрон влучив у житловий будинок у селі Краснопільської громади на Сумщині, постраждала родина, повідомляє голова обласної військової адміністрації Олег Григоров.
За його словами, госпіталізували 4-річну дівчинку, яка перебуває у важкому стані, її маму та бабусю.
«У дитини тяжкі опіки. Лікарі борються за її життя, вирішується питання про транспортування до «Охматдиту», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Російські обстріли: влада повідомляє про загиблих за добу на Херсонщині та Донеччині
Російські війська обстріляли низку населених пунктів Херсонської області напередодні, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін вранці 8 жовтня.
«Російські військові били по критичній та соціальній інфраструктурі; житлових кварталах населених пунктів області, зокрема пошкодили 8 багатоповерхівок та 7 приватних будинків.Також окупанти понівечили стільникову вежу, адмінбудівлю, приватні автомобілі та газогін.Виток газу перекрито, загроз та пожеж наразі немає», – заявив він.
За даними Прокудіна, протягом доби одна людина загинула, ще 15 були поранені.
Раніше міська військова адміністрація Херсона повідомляла про поранення цивільної в обласному центрі вранці в середу:
«Співробітники поліції доставили до лікарні 64-річну жительку Херсона, яка отримала поранення внаслідок скиду вибухівки з російського дрона у Дніпровському районі близько 06:15».
Лікарі діагностували в неї мінно-вибухову травму та множинні уламкові поранення тіла, жінці надають допомогу.
Голова Донеччини Вадим Філашкін повідомляє про двох загиблих цивільних протягом доби – у Водянському. Також зазнали поранень жителі Водянського, Дружківки, Костянтинівки, Кіндратівки та Львівки.
Протягом ночі російська армія атакувала Криворізький район, повідомив голова Дніпропетровщини Сергій Лисак. Зокрема, ударів зазнали Зеленодольська громада та Новопільськ.
«Постраждали двоє людей – жінка та чоловік. Їх госпіталізували в стані середньої тяжкості. Виникли пожежі, їх загасили. Понівечена інфраструктура», – заявив він.
Нікопольський район зазнав ударів із реактивної системи залпового вогню «Град», FPV-дронами та артилерією. Постраждали 18-річна дівчина і чоловіки 26 та 45 років, всіх госпіталізували.
За його даними, сили ППО збили над Дніпропетровщиною 29 безпілотників.
Напередодні увечері голова області повідомив про поранення 33-річного чоловіка через російські атаки на Нікополь.
За даними голови Харківської області Олега Синєгубова, російських ударів зазнали дев’ять населених пунктів регіону. Зокрема, в селі Новоосинове Курилівської громади постраждав 55-річний чоловік. Також внаслідок вибуху невідомого предмета в селі Вербівка Балаклійської громади постраждав 47-річний чоловік.
Пошкодження зафіксовані в Куп’янському та Ізюмському районах.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ: за добу на фронті сталося 200 боєзіткнень, майже чверть – на Покровському напрямку
Протягом попередньої доби на фронті зафіксовані 200 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 8 жовтня.
Зокрема, Сили оборони відбили сім російських атак на Північно-Слобожанському і Курському напрямках. На Південно-Слобожанському напрямку відбулося 29 боїв.
На Куп’янському напрямку російські війська атакували вісім разів – Сили оборони відбивали штурмові дії поблизу Куп’янська та в бік Петропавлівки, Новоплатонівки, Піщаного, Степової Новоселівки.
На Лиманському напрямку російські загарбники атакували 12 разів, намагаючись просунутися вперед поблизу населених пунктів Середнє, Шандриголове, Новоселівка, Дерилове, Карпівка, Торське.
Штаб також повідомляє про 11 боєзіткнень на Сіверському напрямку і 18 – на Торецькому.
На Краматорському напрямку російська армія наступальних дій не проводила.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 46 атак агресора в районах населених пунктів Володимирівка, Никанорівка, Сухецьке, Миролюбівка, Нове Шахове, Іванівка, Родинське, Червоний Лиман, Мирноград, Новоекономічне, Лисівка, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Новомиколаївка, Горіхове, Дачне, Філія та в напрямку Новопавлівки й Балагану», – йдеться в зведенні.
На Новопавлівському напрямку Сили оборони відбили 32 російські штурмові дії. На Гуляйпільському напрямку зафіксували 11 бойових зіткнень поблизу Полтавки та Малинівки.
На Оріхівському напрямку відбулося вісім боїв – російська армія намагалася просунутися поблизу Плавнів, Степового та в напрямку Степногірська й Новоандріївки. ЗСУ відбили три російські атаки на Придніпровському напрямку.
7 жовтня речник Сил оборони півдня Владислав Волошин повідомив, що російські війська збільшили кількість ударів на південних напрямках. За його словами, ситуація там «доволі непроста і має певні тенденції до загострення».
За спостереженнями британської розвідки у вересні, Покровськ як логістичний центр на Донеччині залишається головним пунктом російських наступальних операцій. Він стримує просування Росії далі в Донецькій області й у напрямку Краматорська і Слов’янська.
На Новопавлівському напрямку, як підрахували в DeepState, російська армія мала найбільші територіальні досягнення в Україні у вересні – 53% від усіх. При тому, що на цю ділянку фронту припадало тільки 16% штурмових дій агресора за місяць.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 1 жовтня заявив, що українські військові розсікли так званий «Добропільський виступ» російських військ.
«Укрзалізниця» повідомляє про ускладнення руху поїздів Ніжинського напрямку через атаки РФ
Низка поїздів змінила маршрут через російські удари, повідомляє «Укрзалізниця» вранці 8 жовтня.
«Внаслідок ворожих атак ускладнено рух поїздів Ніжинського напрямку», – йдеться в повідомленні.
Відтак зміненим маршрутом курсуватимуть поїзди:
- №46 Ужгород – Харків
- №113 Харків – Львів
- №786 Київ – Терещенська
- №116 Київ – Суми
- 779 Суми – Київ
- 787 Терещенська – Київ
Потяги 143/144 Суми-Львів та 45/46 Ужгород – Харків затримуються на дві години.
Також, додає перевізник, низка поїздів сьогодні тимчасово не курсуватимуть:
- №6901 Носівка – Київ (Північна)
- №6903 Ніжин – Київ-Волинський
- №6907 Ніжин – Київ (Північна)
- №6909 Ніжин – Київ (Північна)
- №6674 Немішаєве – Святошин
Ще два регіональних рейси прямуватимуть за зміненим маршрутом – це поїзди №895 Конотоп – Фастів і №892/891 Фастів – Славутич.
Напередодні голова Полтавської області заявляв, що через російську атаку в області пошкоджені енергетичний обʼєкт і залізнична інфраструктура.
Росія систематично атакує залізничну інфраструктуру України, намагаючись паралізувати логістику, включаючи перевезення військових вантажів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Дані Генштабу: армія Росії втратила понад 1 тисячу військових і 26 артилерійських систем за добу
Російська армія втратила близько 1 010 військових протягом попередньої доби, заявляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 8 жовтня.
Командування оцінює загальні втрати російських військ у 1 118 370 людей особового складу.
Також штаб уточнює втрати російської техніки:
- 11 240 танків (+2 за добу)
- 23 324 бойові броньовані машини (+5)
- 33 519 артилерійських систем (+26)
- 1 517 реактивних систем залпового вогню (+1)
- 1 225 засобів протиповітряної оборони (+1)
- 427 літаків
- 346 гелікоптерів
- 67 965 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+401)
- 3 841 крилата ракета
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 63 650 автомобілів і автоцистерн (+75)
- 3 973 одиниці спеціальної техніки
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
1 серпня президент США Дональд Трамп навів дані про втрати України й Росії у повномасштабній війні, яку Москва веде з лютого 2022 року. «Мені щойно повідомили, що майже 20 тисяч російських солдатів загинули цього місяця у безглуздій війні з Україною. З початку року Росія втратила 112,5 тисячі солдатів… Україна, однак, також сильно постраждала. З 1 січня 2025 року вона втратила приблизно 8 тисяч солдатів, і це число не включає зниклих безвісти», – написав Трамп у власній мережі TruthSocial, не вказавши, хто саме надав йому ці дані.
Кого готові захищати європейці та в яких країнах найбільше впала підтримка України – опитування
У Брюсселі презентували результати дослідження, яке демонструє, чи готові європейці захищати себе та один одного. Опитування, проведені у 22 європейських країнах, були зосереджені, зокрема, на ставленні до підтримки України: наданні гуманітарної допомоги, прийомі біженців, готовності змиритися зі зростанням цін на енергоносії та ставленні до питання надсилання військ в Україну.
Радіо Свобода ексклюзивно ознайомилось з результатами та наводить ключові висновки.
Попередні перетини «червоних ліній» не призвели до ескалації – ISW про ймовірне надання Україні «Томагавків»
Кремль продовжує свою кампанію з «рефлексивного контролю», спрямовану на запобігання продажу США ракет Tomahawk Україні, заявляє Інститут дослідження війни в останньому звіті. Таким чином дослідники прокоментували останні коментарі речника Путіна Дмитра Пєскова щодо можливості такої передачі.
Йдеться про заяву Пєскова, який назвав потенційну відправку американських ракет «Томагавк» Україні «серйозною ескалацією», яка «не змінить ситуацію на передовій».
ISW нагадує, що раніше від передачі ракет застерігав і сам президент РФ Володимир Путін, стверджуючи, що американським військовослужбовцям доведеться безпосередньо брати участь в українських ударах «Томагавк». Інститут продовжує оцінювати, що Кремль «намагається зобразити потенційні постачання США ракет «Томагавк» Україні як небезпечну ескалацію, щоб стримати Сполучені Штати від надання такої зброї Україні».
Дослідники також згадують про заяви інших російських посадовців – наприклад, заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв 7 жовтня «абсурдно заявив», що Україна нібито використає американські ракети «Томагавк» для ударів по Парижу, Берліну та Варшаві, і що Трамп «повинен це розуміти».
Втім, зазначає Інститут, до подібних інформаційних кампаній Москва вдавалася і раніше, коли йшлося про передачу Україні, зокрема, армійських тактичних ракетних систем ATACMS, високомобільних артилерійських ракетних систем HIMARS, винищувачів F-16 та танків «Абрамс». Таким чином Кремль «регулярно успішно відкладав постачання західної зброї Україні».
«Однак попередні постачання західної зброї та українські удари з використанням далекобійних систем, наданих США, не викликали ескалації реакції Росії, а Захід та Україна неодноразово порушували нібито «червоні лінії» Росії в минулому без жодної ескалації. Ці нещодавні російські погрози щодо постачання ракет «Томагавк» є частиною ширшої кампанії рефлексивного контролю Росії, метою якої є примусити опонентів Росії ухвалювати політичні рішення, які насправді вигідні Росії», – підсумовує ISW.
Напередодні речник російського президента Дмитро Пєсков заявив, що в Кремлі очікують більш чітких заяв США щодо можливих поставок Україні американських далекобійних ракет Tomahawk.
Перед цим Трамп заявив, що «в певному сенсі («sort of» англійською мовою – ред.) ухвалив рішення» з приводу того, чи постачати ракети «Томагавк» Україні. «Я думаю, що хочу дізнатися, що вони з ними робитимуть. Куди вони їх надсилатимуть? Гадаю, мені довелося б поставити це питання», – сказав президент США журналістам в Овальному кабінеті Білого дому.
Із висловлювання Трампа поки що неможливо зробити висновок, яким саме було це рішення – позитивним чи негативним для Києва.
Президент Росії Володимир Путін наприкінці минулого тижня заявив, що постачання американських далекобійних ракет Tomahawk Україні призведе до «абсолютно нового рівня ескалації», зокрема у відносинах між Москвою і Вашингтоном. Путін також применшив значення цих ракет, назвавши їх «не зовсім сучасними», і зазначив, що надання цих ракет Україні «не змінить баланс сил на полі бою».
У вересні президент України Володимир Зеленський підтвердив, що темою обговорення зі США є надання Україні далекобійної зброї, не конкретизувавши, про які саме види такої зброї йдеться.
Ракета Tomahawk, вироблена компанією RTX, має дальність до 1 000 миль (понад 1600 кілометрів), що значно перевищує можливості американських ракетних систем залпового вогню ATACMS (близько 190 миль), які активно використовують ЗСУ. Tomahawk має більшу швидкість і бойову силу порівняно з українськими дронами, які здатні завдавати ударів углиб території Росії, але часто стикаються з сучасними системами ППО.
Україна зверталася до партнерів із проханнями про далекобійну зброю протягом останнього року. Київ також намагається розвивати власні далекобійні рішення, зокрема системи «Паляниця» і «Фламінго», однак у них немає таких бойових характеристик, як у Tomahawk.
У Шостці на Сумщині відновили газопостачання
У Шостці та навколишніх населених пунктах у Сумській області енергетики відновили газопостачання після масованих ударів сил РФ, повідомив увечері 7 жовтня голова правління «Нафтогазу» Сергій Корецький.
За його словами, аварійні роботи тривали добу, тепер 33 тисячі абонентів отримують газ в повному обсязі.
Відновили також газопостачання навколишніх населених пунктів – Богданки, Ображіївки, Ковтунового, Миронівки, Крупця і Шкирманівки. Ще тривають роботи в селищі Вороніж.
Через російські удари в ніч на 2 жовтня Конотопський і Шосткинський райони Сумської області частково залишилися без світла.
На фронті відбулося 174 бої з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 7 жовтня на фронті відбулося 174 бойові зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Сьогодні російські війська завдали одного ракетного та 46 авіаційних ударів, застосувавши одну ракету та скинувши 82 керовані авіаційні бомби. Крім цього, залучили 2229 дронів-камікадзе та здійснили 3730 обстрілів позицій наших військ і населених пунктів», – ідеться у вечірньому зведенні.
За повідомленням, російські сили активізували свої атаки на півночі Харківської області.
«На Південно-Слобожанському напрямку противник 28 разів штурмував позиції наших підрозділів в районах Вовчанська, Вовчанських Хуторів, Тихого, Амбарного, Кам’янки, Бологівки, Западного, Красного Першого, Довгенького та в бік Колодязного, Дворічанського й Кутьківки. Три боєзіткнення не завершено», – інформує Генштаб.
Як і раніше, активними були Покровський і Новопавлівський напрямки в Донецькій області.
«На Покровському напрямку від початку доби окупанти 37 разів намагалися просунутися на позиції українських підрозділів. Противник атакував позиції наших військ у районах населених пунктів Володимирівка, Никанорівка, Сухецьке, Миролюбівка, Нове Шахове, Іванівка, Родинське, Червоний Лиман, Мирноград, Новоекономічне, Лисівка, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Новомиколаївка, Горіхове, Дачне, Філія та в напрямку Новопавлівки. Досі триває одне боєзіткнення.
На Новопавлівському напрямку ворог 27 разів намагався прорвати оборону наших захисників у районах населених пунктів Запоріжжя, Олександроград, Січневе, Новоселівка, Новогеоргіївка, Соснівка, Вороне, Новогеоргіївка, Калинівське, Новогригорівка, Воскресенка, Олексіївка, Степове, Березове, Новоїванівка. Чотири боєзіткнення триває», – йдеться в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Торецькому, Гуляйпільському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
Раніше 7 жовтня речник Сил оборони півдня Владислав Волошин повідомив, що російські війська збільшили кількість ударів на південних напрямках. За його словами, ситуація там «доволі непроста і має певні тенденції до загострення».
За спостереженнями британської розвідки у вересні, Покровськ як логістичний центр на Донеччині залишається головним пунктом російських наступальних операцій. Він стримує просування Росії далі в Донецькій області й у напрямку Краматорська і Слов’янська.
На Новопавлівському напрямку, як підрахували в DeepState, російська армія мала найбільші територіальні досягнення в Україні у вересні – 53% від усіх. При тому, що на цю ділянку фронту припадало тільки 16% штурмових дій агресора за місяць.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 1 жовтня заявив, що українські військові розсікли так званий «Добропільський виступ» російських військ.
Унаслідок обстрілу Херсона поранені троє цивільних – ОВА
У Центральному районі Херсона внаслідок російського обстрілу зазнали поранень троє цивільних, повідомила ввечері 7 жовтня обласна військова адміністрація.
За цим повідомленням, обстріл стався близько 20:20. Мінно-вибухових травм та контузій зазнали 55-річний чоловік та 20-річна жінка, а 23-річний чоловік отримав мінно-вибухову травму, уламкове поранення плечового суглобу та перелом плечової кістки.
Першим двом людям медики надали допомогу на місці, молодого чоловіка госпіталізували.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Військові РФ за добу здійснили понад 26 атак на українську енергетику – Міненерго
Російські військові за добу здійснили понад 26 атак на енергетичні об’єкти України, заявила 7 жовтня міністерка енергетики України Світлана Гринчук.
«Лише цієї доби маємо понад 26 атак на наші енергетичні об'єкти. Сумська, Чернігівська, Харківська, Дніпропетровська, Донецька, Одеська та Полтавська області фактично перебувають під щоденним прицілом ворога. Тож серед наших потреб, найперше, це захист – нам потрібно більше систем протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби, щоб захистити критичну інфраструктуру. У пріоритетах і розвиток пасивного фізичного захисту, який вже продемонстрував свою ефективність», – наголосила міністерка під час обговорення з послами країн «Групи семи» (G7) ключових потреб України напередодні зими за умов постійних обстрілів.
Російські військові впродовж останніх тижнів активізували обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.